CC BY
26
8. Шматко В.1., Голубева 1.М., Бвденко Н.В., Антоншин Б.В. Захисш мехашзми порожнини рота// Вюник стоматологИ.- 1998, №4.- С.79-84.
9. Общие этические принципы работы с экспериментальными животными при проведении медицинских и биологических исследований / Нацюнальний конгрес з бюетики (Кшв 17—20 вересня 2001 р.) // Ж.АМН Украши. -2001. - Т. 7, №4. - С. 814-816.
10. Этические вопросы использования животных в учебной работе и научных исслндованиях / Тез. докл. Белорусско-британского симпозиума (16-18 окт., Минск, 1997) / Под ред. С.Д.Денисова. - Минск, 1998. - 140 с.
СТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СЛИЗИСТОЙ ОБО-ЛОЧКИ ЯЗЫКА ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬ-НОМ ОСТРОМ АСЕПТИЧЕСКОМ ГЛОССИТЕ Сельсина А.Б., Шепитько В.И., Ерошенко Г.А., Лисаченко О.Д.
Асептический острый глоссит вызывает в слизистой оболочке спинки языка крыс значительные изменения, которые соответствуют основным этапам воспалительного процесса. Реакция эпителия выявляется уже на первые сутки и проявляется усилением пролиферативных процессов, возобновление состояния эпителиальной пластинки определялось на 21 сутки. В собственной пластинке изменения определялись с первого дня эксперимента. Они проявлялись нарушением микроциркуляции, отеком, уменьшением высоты сосочков. Восстановление структуры соединительной ткани происходило до 21 суток.
Ключевые слова: Х-карагинен, асептический глоссит, слизистая оболочка языка, крыса.
Стаття надшшла 23.04.10
STRUCTURAL DESCRIPTION OF LINGUAL MUCOSA AT EXPERIMENTAL
ACUTE ASEPTIC GLOSSITIS Sel'kina A.B., Shepit'ko V.I., Yeroshenko G.A., Lisachenko O.D.
Aseptic acute glossitis causes in an lingual mucosa of rats considerable changes which correspond the basic stages of inflammatory process. The reaction of epithelium comes to light already on the first days and shows up strengthening of proliferative processes, proceeding in the state of epithelial plate was determined on 21 days. In a lamina propria changes were determined also from the first day of experiment. They showed up violation of microcirculation, edema, diminishing of height of papillae. A restructuration connective tissue took a place to 21 days.
Key words: X-karaginen, aseptic glossitis, lingual mucosa, rat.
УДК 616.833-003.93:615.916:546.49] :615
РЕГЕНЕРАЦ1Я ПЕРИФЕР1ЙНОГО НЕРВА ЩУР1В ЗА УМОВ КОРОТКОТРИВАЛОГО М1КРОМЕРКУР1АЛ1ЗМУ ТА ФАРМАКОЛОГ1ЧНО1 КОРЕКЦП Т1ОТРИАЗОЛ1НОМ
Робота е фрагментом планово науково-дослгдног роботи кафедри «Вивчення нервовог, ¡мунног систем та серця за умов dii екзогенних та ендогенних фактор1в».
На бших щурах вщтворили експериментальну модель травми адничного нерва за умов мiкромеркурiалiзму. У шсляоперацшному перiодi щурам першо! групи фармакотератю не проводили, в другш грут тваринам внутршньоочеревинно вводили щоденно, протягом 2 тижшв, розчин тiотриазолiну. Дослщжували морфолопчну оргашзацш та морфометричну характеристику регенерацшно! невроми та прилеглих вiдрiзкiв (проксимального i дистального) сiдничного нерва через 3, 6 та 12 тижшв тсля пошкодження. Проведене дослiдження сввдчить, що у групи тварин, яким проводили фармакологiчну корекцiю тiотриазолiном, активуеться процес регенерацii нерва за умов його пошкодження.
Ключовi слова: мiкромеркурiалiзм, сiдничнiй нерв, регенерацiя, тiотриазолiн.
Забруднення навколишнього середовища в Украiнi солями важких метал1в негативно впливае на стан здоровя населення [4]. Концентращя ртут в довкшл1 постшно збшьшуеться в м1ру подальшого розширення масштаб1в ii виробництва та застосування [1]. Тому все бiльшоi актуальносп набувае необхщнють захисту населення вщ ди малих доз ртут та и сполук [2]. Особливо важливою е проблема пато- \ саногенезу оргашв нервовоi системи за умов м1кромеркур1ал1зму [5].
Метою роботи було вивчити вплив препарату «Тютриазолш» на регенеращю перифершного нерва за умов субхрошчного м1кромеркур1ал1зму.
MaTepian та методи дослщження. В процес роботи було обстежено 20 щурiв лши Вютар, вагою 150-200 г. Тварин було розподшено на 2 групи. В обох групах моделювали мiкромеркурiалiзм шляхом внутршньоочеревинного введення хлориду ртутi в дозi 1/100 ЛД50 протягом 2 тижшв пiсля чого тваринам була вщтворена стандартна травма лiвого сщничого нерва. Останнiй перетинали в дшянщ середньо! третини стегна i фшсували центральний та периферiйний вiдрiзки на вщсташ 1 -2 мм двома етневральними швами. Пiсля чого здшснювали гемостаз, рану зашивали наглухо. В шсляоперацшному перiодi тваринам першо! групи вводили 0,9% фiзiологiчний розчин, а тваринам друго! групи вводили препарат «Тютриазолш» в дозi 100 мг/кг внутршньоочеревинно протягом 2 тижнiв. Експериментальний матерiал отримували у тварин через 3, 6 та 12 тижшв шсля операци. Перед забором матерiалу тваринам вводили надлишкову дозу тюпенталу (200 мг/кг).
Для свгглооптично1 мшроскопи забраний матерiал фiксували у 10% розчиш нейтрального формалiну, зрiзи виготовляли на заморожувальному мшротом^ пiсля чого iмпрегнували азотнокислим срiблом за швидкою методикою iмпрегнацil азотнокислим срiблом елеменпв перифершно1 нервово! системи [3]. Для вивчення сполучно! тканини препарати забарвлювали азур II -еозином. Для оцшки та аналiзу результатiв свгглооптично! мшроскопи за допомогою морфометри використовували компютерну програму UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) та стандартну окулярну вставку. Визначали таю показники: середнш кут вщхилення нервових волокон вщ поздовжньо1 осi нерва в дшянщ регенерацшно1 невроми та щшьнють розподiлу нервових волокон. При статистичному аналiзi морфометричних даних обчислювали середнi значення величин, середню похибку. Порiвняння отриманих результатiв проводили за допомогою непараметричного критерда Манна-Вiтнi-Вiлкоксона.
Результати дослщження та Тх обговорення. У тварин першо1 та друго1 груп через 3 тижш пiсля операци в центральному в^^зку спостерiгаються значш явища подразнення, якi проявляються змшою iмпрегнацiйних властивостей у виглядi нерiвномiрностi фарбування, хвилястiстю контурiв нервових волокон, локального здуття або витончення, а також дезоргашзащею розташування нервових волокон за рахунок висвгглених промiжкiв мiж ними. В багатьох нервових волокнах спостер^аеться явище первинно1 дегенераци, що проявляеться 1хньою фрагментацieю. При цьому явища подразнення i дегенераци менш вираженi у другiй групi тварин, що проявляеться у менш вираженш дезоргашзаци нервових волокон та хвилястосп контурiв останнiх; значно менше нервових волокон розпадаеться на окремi фрагменти у данш групi тварин.
В цей самий час у першш та другш групах в дшянщ пошкодження формуеться регенерацiйна неврома. З центрального в^^зку нерва у сполучну тканину нейрального рубця проростають нервовi волокна. В першiй групi кшьюсть останнiх незначна, контури !х хвилясп, що свiдчить про явище подразнення, на кшцях деяких з них спостертаються затриманi колби росту. Деяю новоутворенi нервовi волокна проходять прямолшшно, але бiльшiсть направленi косо, поперечно, а iнодi зустрiчаються рекурентно направлена Спостерiгаеться порушення дозрiвання сполучно1 тканини рубця, яка представлена пучками колагенових волокон на висвггленому фош, що можливо е ознакою набряку, зус^чаються також зони з малою кшьюстю кровоносних судин. У другш груш кшьюсть нервових волокон дещо бшьша, але також незначна. Вони, складаючись у пучки, прямують вщ центрального в^^зка до периферiйного та мають як повздовжнш напрямок, так i невпорядковане розташування, але кiлькiсть поперечно та рекурентно направлених волокон у ще1 групи експериментальних тварин значно менша шж у першш грут. Середнш кут вщхилення аксонiв вщ поздовжньо1 осi нерва в першш грут щурiв становить 46,1±0,7°, а у щурiв друго1 групи, яким проводилась фармаколопчна корекцiя, середнiй кут вщхилення аксошв вiд повздовжньо1 ош нерва становить 37,2±0,7°, що статистично достовiрно менше нiж у першш груш.
У перифершному вiдрiзку сщничного нерва щурiв першо1 групи в термш 3 тижнi визначаються новоутвореш тоненькi поодинокi нервовi волокна, яю також мають явища подразнення у виглядi хвилястостi контурiв на фош залишюв нервових волокон, що руйнуються. Новоутвореш нервовi волокна розташовуються нерiвномiрно за рахунок висвiтлених зон, що виявляються мiж ними. Цi зони майже не мiстять клiтинних елемен^в i можливо е ознакою набряку. У тварин друго1 групи кшьюсть тоненьких новоутворених нервових волокон, яю проростають iз невроми, також незначна, але вони розподшяються вiдносно рiвномiрно, та мають менш вираженi явища подразнення. Середне значення щшьносп розподшу нервових волокон у периферiйному в^^зку щурiв першо1 групи становить 701±13/мм2, а це статистично достовiрно менше шж у щурiв друго1 групи, де середне значення щшьносп розподшу нервових волокон у перифершному в^^зку становить 1317±14/мм2 та статистично достовiрно бiльше нiж в першiй груш. Даш кшьюсних
параметр1в регенераци сщничного нерва щура за умов короткотривалого м1кромеркур1ал1зму в р1зш термши тсля травми наведет в таблиц 1.
Таблиця 1
Кшьккш параметри регенерацн сщничного нерва щура за умов короткотривалого м1кромеркур1ал1зму в рпш термши шсля травми
Група тварин Щшьшсть розпод1лу нервових волокон в перифершному ввддЫ с1дничого нерва (1/мм2) М±т Середн1й кут в1дхилення нервових волокон вщ поздовжньо! ос1 нерва в дшянщ травми (в градусах) М±т
3 тижн1 6 тижн1в 12 тижнгв 3 тижн1 6 тижн1в 12 ижн1в
Група 1 701±13 2063±15а 4077±18а 46,1±0,7 43,9±0,8а 41,7±0,9
Група 2 1317±14b 2833±15а' b 5089±18а' b 37,2±0,7 b 34,6±0,7а' b 32±0,8а' b
Примiтка: рiзниця достовiрна (р<0,05): а - по вщношенню до попередньо! термшу; b - по вщношенню до групи 1.
Через 6 тижшв тсля операцп у щур1в першо! та друго! групи в центральному вщр1зку сщничного нерва ще спостер1гаються явища подразнення, що проявляеться змшами 1мпрегнацшних властивостей та хвиляспстю контур1в нервових волокон, бшьш вираженими у тварин першо! групи.
При дослщженш дшянки травми в цей термш у тварин друго! групи виявлено, що д1аметр та кшьюсть нервових волокон регенерацшно! невроми значно бшьш1, а васкуляризащя регенерацшно! невроми значно краща шж у щур1в першо! групи, яю не отримували лшування. Переважна частина осьових цилшдр1в регенерацшно! невроми тварин друго! групи, на вщмшу вщ першо! групи, розташована вщносно впорядковано та прямуе паралельно вщносно поздовжньо! ос нерва, але ще залишаеться невелика кшьюсть, яю розташоваш косо, поперечно та рекурентно. Пучки колагенових волокон регенерацшно! невроми у тварин друго! групи розташовуються вщносно р1вном1ршше шж у тварин першо! групи.
Середнш кут вщхилення аксошв вщ поздовжньо! ос нерва в першш груш становить 43,9±0,8°, що статистично достов1рно бшьше шж у в щур1в друго! групи, яким проводилась фармаколопчна корекщя, де середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньо! ос нерва становить 34,6 ±0,7° що статистично достов1рно менше шж у тварин першо! групи та попередньому термш.
У перифершному вщр1зку сщничного нерва тварин першо! групи в термш 6 тижшв тсля операцп визначаються новоутвореш нервов1 волокна в бшьшш кшькосп, шж в попереднш термш тварин ще! ж експериментально! групи та !х значно менше, шж у тварин друго! групи цього ж термшу. Новоутвореш нервов1 волокна перифершного вщр1зка нерва тварин першо! групи, як { в попереднш термш, розташовуються нер1вном1рно за рахунок висвгглених зон, що виявляються м1ж ними. Це явище вщсутне у тварин друго! групи, яю отримували фармаколопчну корекцда. Середне значення щшьносп розподшу нервових волокон у перифершному вщр1зку щур1в першо! групи становить 2063±15/мм2, а це статистично достов1рно менше шж у щур1в друго! групи, де середне значення щшьносп розподшу нервових волокон у перифершному вщр1зку становить 2833±15/мм2, що статистично достов1рно бшьше шж у першш груш та попередньому термш.
Через 12 тижшв тсля операцп у щур1в першо! та друго! групи в центральному вщр1зку явища подразнення спостер1гаються значно менше, шж в попередш термши, але бшьш вони виражеш у тварин першо! групи. При дослщженш дшянки регенерацшно! невроми в цей термш у тварин друго! групи виявлено, що новоутвореш нервов1 волокна розташоваш бшьш впорядковано, кшьюсть 1'х значно бшьша та дозр1вання сполучно! тканини бшьш однорщне на вщмшу вщ стану дшянки травми першо! групи експериментальних тварин. Багато волокон регенерацiйноi невроми тварин друго! групи на вщмшу вщ першо! прямують паралельно повздовжнш ос нерва, решта розташоваш поперечно або косо. Середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньо! ос нерва в першш груш щур1в становить 41,7±0,9°, що вщр1зняеться вщ щур1в друго! групи, яким проводилась фармаколопчна корекщя, де середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньо! ос нерва значно менший { становить 32±0,8°, що статистично достов1рно менше шж у щур1в першоi групи та попередньому термт.
У перифер1йному в1др1зку с1дничного нерва щур1в першоi групи в термш 12 тижшв також виявляються новоутвореш нервов1 волокна в бшьшш кшькосп н1ж в попередн1й терм1н тварин цiеi ж експериментальноi групи, але 1х значно менше н1ж у тварин друго! групи цього ж терм1ну. Новоутворен1 нервов1 волокна перифершного вщр1зка тварин друго! групи розподшеш б1льш р1вном1рно н1ж у тварин першо! групи цього ж термшу. Середне значення щшьносп розпод1лу нервових волокон у перифершному вщр1зку щур1в першо! групи становить 4077±18/мм2,а це статистично достов1рно менше шж у щур1в друго! групи, яким вводився тютриазолш, де середне
значення щшьносп розподшу нервових волокон у перифершному в^^зку становить 5089±18/мм2, що статистично достовiрно бiльше нiж у тварин першо! групи та попередньому термш.
Таким чином, при застосуваннi тютриазолшу пiсля стандартно! травми сiдничного нерва за умов короткотривалого мiкромеркурiалiзму спостертаеться збiльшення середнього значення щiльностi розподшу нервових волокон та зменшення середнього кута вщхилення аксонiв вiд поздовжньо! осi нерва в дiлянцi регенерацшно! невроми в усiх термiнах експерименту, що вказуе на покращення процешв регенераци у тварин, яким проводилась фармаколопчна корекцiя на вiдмiну вщ тварин, яким лiкування не проводилось.
Проведене дослiдження свiдчить, що застосування тiотриазолiну за умов короткотривалого мiкромеркурiалiзму та стандартно! травми перифершного нерва активуе процеси регенерацi! нервового стовбура, що проявляеться збiльшенням кшькосп новоутворених нервових волокон, якi проростають через регенерацшну неврому та !х бiльш упорядкованим розмiщенням.
Перспектиеи подальших до^джень будуть полягати у вивченм процеав регенерацИ' адничного нерва в умовах мтромеркур1ал1зму за допомогою електронног м1кроскотг.
1. Андрейчин М.А., Трахтенберг 1.М. До досвщу диференцшно!' д1агностики деяких отруень i шфекцш // Современные проблемы токсикологии. 3/2008.
2. Власик Л.1. Особливосп нефротоксично!' ди малих доз промислових отрут залежно в1д вшу: Автореф. дис. ...д-ра мед.наук: 14.03.06 /1н-т фармаколл токсикол. - Ки!в, 2001. - 32с.
3. Коломийцев А.К., Чайковский Ю.Б., Терещенко Т.Л. Быстрый метод импрегнации азотнокислым серебром элементов периферической нервной системы, пригодный для целлоидиновых и парафиновых срезов // Архив анат., гистол. и эмбриол.- 1981.- №8.- С.93-96.
4. Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды (эколого-гигиенические аспекты) // Довшлля та здоровья. -1997.-№2. - С.48-51.
5. Pinealtctomy exaggerates and melatonin treatment suppresses neuroma forma tion of, transected sciatic nerve in rats: gross morphological, histological and stereological analysis / M. Tyrgut, Y. Uyanikgil, M. Baka et al. // J. Pineal. Res. -2005. - vol. 38, № 4. - P. 284-291.
РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКОГО НЕРВА КРЫС В УСЛОВИЯХ КРАТКОВРЕМЕННОГО МИКРОМЕРКУРИАЛИЗМА И ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ ТИОТРИАЗОЛИНОМ Шамало С.Н., Чайковський Ю.Б., Шпонька В.И.
В эксперименте на белах крысах, которые были разделены на две группы, создали экспериментальную модель травмы седалищного нерва в условиях микромеркуриализма. В послеоперационном периоде крысам первой группы фармакотерапию не проводили. Во второй группе животным внутри-брюшинно вводили ежедневно, на протяжении 2 недель, раствор тиотриазолина. Исследовали морфологическую организацию, а также морфометрическую характеристику регенерационной невромы и прилегающих к ней отрезков (проксимального и дистального) седалищного нерва через 3, 6 и 12 недель после повреждения. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что у группы животных, которым проводили фармакологическую коррекцию тиотриазолином, активируется процесс регенерации нерва в условиях его повреждения.
Ключевые слова: микромеркуриализм, седалищный нерв, регенерация, тиотриазолин.
Стаття надшшла 23.04.10
THE RATS' PERIPHERAL NERVE REGENERATION IN CONDITIONS OF SHORT TERM MICROMERCURIALISM AND PHARMACOLOGICAL CORRECTION BY
THIOTRIAZOLINUM Shamalo S.N., Chaikovsky Yu.B., Shponka V.I.
Experimental model of sciatic nerve trauma in conditions of micromercurialism was investigated in experiments on two groups of white rats. The rats of the first group received any pharmacological drugs in postoperative period. The second group animals received solution of thiotriazolinum daily during 2 weeks after operation. Morphological organization and morphometric data of regenerative neuroma and adjoining segments (proximal and distal) of sciatic nerve were studied in 3, 6 and 12 weeks after damage. The research testified that in the group of animals with pharmacological correction by thiotriazolinum the process of nerve regeneration was activated.
Key words: micromercuriarism, sciatic nerve, regeneration, thiotriazolinum.
