Научная статья на тему 'Структура оперативных вмешательств при лечении диафизарных переломов длинных костей нижней конечности в 2008 г'

Структура оперативных вмешательств при лечении диафизарных переломов длинных костей нижней конечности в 2008 г Текст научной статьи по специальности «Медицина и здравоохранение»

CC BY
73
17
Поделиться
Журнал
Травма
Ключевые слова
ДіАФіЗАРНі ПЕРЕЛОМИ / ОПЕРАТИВНЕ ЛіКУВАННЯ / СТРУКТУРА ОПЕРАТИВНИХ УТРУЧАНЬ / ДИАФИЗАРНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ / ОПЕРАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ / СТРУКТУРА ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ

Аннотация научной статьи по медицине и здравоохранению, автор научной работы — Калашников А. В., Вдовиченко К. В., Чалайдюк Т. П.

Проанализированы результаты опроса главных внештатных ортопедов-травматологов МЗ облгосадминистраций 9 областей Украины, а также данные анонимного опроса 856 врачей ортопедов-травматологов из 9 областей Украины. Вопросы касались определения структуры оперативных вмешательств при лечении диафизарных переломов костей нижней конечности. В структуре оперативных вмешательств при открытых диафизарных переломах бедренной кости и костей голени превалируют методы чрескостного остеосинтеза аппаратами внешней фиксации (соответственно 74,75 и 81,0 % случаев). При оперативном лечении закрытых диафизарных переломов бедренной кости в Украине наиболее часто используется металлоостеосинтез накостной пластиной (54,33 %), интрамедуллярный остеосинтез без блокирования (22,68 %). При оперативном лечении закрытых диафизарных переломов костей голени наиболее часто используются чрескостный остеосинтез спицевыми аппаратами внешней фиксации (33,86 %), а также металлоостеосинтез накостной пластиной (32,58 %). Современные малоинвазивные технологии остеосинтеза при лечении диафизарных переломов длинных костей нижней конечности используются в недостаточном объеме.

Похожие темы научных работ по медицине и здравоохранению , автор научной работы — Калашников А.В., Вдовиченко К.В., Чалайдюк Т.П.,

Structure of Operative Interventionsin Treatment of Diapheseal Fractures of Lower Extremity Bones in 20081SI «Institute of Traumatology and Orthopedy of AMS of Ukraine»

There were analyzed the results of a survey of the chief substitute orthopedist-traumatologists of MH of regional state administrations of 9 Ukrainian regions as well as the data of anonymous survey of 856 orthopedist-traumatologists of 9 regions of Ukraine. The questions concerned the determination of the structure of surgical interventions in the treatment of diapheseal fractures of the lower extremity bones. In the structure of surgical interventions for open femur and tibia bones diapheseal fractures the methods of transosseous osteosynthesis by the apparatus for external fixation prevail (respectively, 74.75 and 81.0 %). External osteosynthesis (54.33 %) and intramedullar ostesynthesis without blocking (22.68 %) are mainly used for the surgical treatment of femur closed diapheseal fractures in Ukraine. Transosseous osteosynthesis with pin external fixation device (33.86 ) and external osteosynthesis (32.58 %) are commonly used for the surgical treatment of simple diapheseal fractures of the shin bones. Modern minimally invasive technology of osteosynthesis in the treatment of diapheseal fractures of long bones of the lower limbs is insufficiently used.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Структура оперативных вмешательств при лечении диафизарных переломов длинных костей нижней конечности в 2008 г»

■ Мкарю, що практикуе

To General Practitioner

YAK 616.718.55-001.5-089

КАЛАШН1КОВ A.B., BAOBI4EHKO К.В., ЧАЛАЙАЮК Т.П. AY«1нститут травматологи та ортопед! АМН Yi<paiHH», м. Ки!в

СТРУКТУРА ОПЕРАТИВНИХ УТРУЧАНЬ ПРИ ЛкУВАНШ AiA0i3APHMX ПЕРЕЛОМ1В ДОВГИХ KiCTOK НИЖНЬОТ

ЮНЦВКИ В 2008 РОЦ

Резюме. Проанал/зовано результати опитування головних позаштатних ортопед/в-травматолог/в МОЗ облдержадм/нСтрац1й 9 областей Y^o^m, а також дан/ анон/много опитування 856 л/кар/в ортопед/в-травматолопв /з 9 областей y^oi^. Питання стосувалися визначення структури оперативнихвтручань при лкуванн/ д1аф1зарних перелом/в костей нижньо! кнц/вки. Y структур/ оперативних утручань при в/дкритих д1аф1зарних переломах стегново! к/стки й костей гом/лки превалюють методи черезк/сткового остеосин-тезу (ЧКО) апаратами зовмшньо! фксацн (АЗФ) (вдповдно 74,75 / в 81,0 % випадюв). При оперативному лкуванн! закритихд1аф1зарних перелом/в стегново! к/стки в y^o'^ найбльш часто використовуеться мета-лоостеосинтез нак/стковою пластиною (54,33 %), нтрамедулярний остеосинтез без блокування (22,68 %). При оперативному лкуванн закритих д1аф1зарних перелом/в к/сток гом/лки найбльш часто використову-ються черезк/стковий остеосинтез спицевими апаратами зовн1шньо! фксацн (33,86 %), а так само метало-остеосинтез нак/стковою пластиною (32,58 %).

Сучасн/ малонвазивн/ технолог/! остеосинтезу при лкуванн/ д1аф1зарних перелом/в довгих к/сток нижньо! к/нц/вки використовуються в недостатньому обсяз/.

Ключов! слова: д/аф/зарн/ переломи, оперативне лкування, структура оперативних утручань.

Зпдно з шформащею, отриманою вщ головних позаштатних ортопедiв-травматологiв МОЗ облдер-жадмшштращ! 9 областей Укра!ни [1], при лжуван-ш переломiв довгих юсток нижньо! кшщвки було виконано 26 777 оперативних утручань. Дiафiзарнi переломи становлять 48 % вщ у«х переломiв довгих юсток нижньо! кшщвки. У 2008 рощ при лжуван-ш дiафiзарних переломiв юсток нижньо! кшщвки було зроблено 14 585 операцш. Кшьюсть операцш при переломах, виконаних у 2008 рощ, за локалiза-щею переломiв подано у табл. 1, 4. Як видно з даних цих таблиць, оперативних утручань було проведено при вщкритих дiафiзарних переломах 2680, або 18,37 %, при закритих дiафiзарних переломах — 11 905 операцш, або 81,63 % вщ у«е! кшькосп оперативних утручань при лжуванш дiафiзарних пере-ломiв. За локалiзащeю, зпдно з даними обласних головних фахiвцiв, за рж було виконано операцш для лжування переломiв:

— стегново! юстки при дiафiзарних переломах — 3385, з яких при вщкритих — 709, при закритих — 2676;

— юсток гомики при дiафiзарних переломах — 10 846 операцш, серед яких при вщкритих — 1983, при закритих — 8863.

Щ даш свщчать, що найбiльша кiлькiсть оперативних утручань була виявлена при лжуванш переломiв гомiлки, в тому чи^ дiафiзарних пере-ломiв — 10 846, що становить 40,50 % вщ загально!

кiлькостi операцш при дiафiзарних переломах довгих исток нижньо! кшщвки. Слщ вщзначити, що бiльш висока оперативна актившсть при лiкуваннi дiафiзарних переломiв була в областях з великим показником загального травматизму та значними хiрургiчними можливостями (наявшсть великих клiнiчних баз НД1, обласних лiкарень, профiльних кафедр, вузiв тощо).

Для аналiзу структури оперативних втручань при дiафiзарних переломах були використаш данi, наведенi в анкетах головних ортопедiв-травматоло-гiв 9 областей Укра!ни [1—4], а також даш аношм-ного анкетування лiкарiв-травматологiв 9 областей Укра!ни (856 анкет).

В результатi аналiзу було виявлено таке.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Розподiл методiв остеосинтезу, якi застосову-вались при лжуванш дiафiзарних переломiв кiсток нижшх кiнцiвок (згiдно з даними обласних головних спещалюпв), наведено у табл. 1, 4. Як видно з даних табл. 1, при дiафiзарних переломах стегново! юстки переважають оперативш втручання при закритих переломах, як становлять 79,05 % проти 20,95 % при вщкритих переломах. Аналопчш результати спостер^аються при дiафiзарних переломах юсток гомiлки: операщ! при закритих переломах становлять 81,71 % i при вщкритих 18,29 % вщ загально! кiлькостi операцiй на дiафiзi кiсток го-мiлки. У щлому при дiафiзарних переломах кiсток нижньо! кшщвки, як ми вiдмiчали, також перева-

жають оперативнi втручання при лжуванш закри-тих дiафiзарних переломiв.

Як видно з даних табл. 1, при оперативному лЬ куванш вiдкритих дiафiзарних переломiв стегново! юстки найчастiше були застосованi стержневi та шпицевi апарати зовшшньо! фжсацп i зовсiм не застосовували такi методи остеосинтезу, як штра-медулярнi блокукт стержнi, накiстковi пластини з мМмальним контактом, фiксацiя дротяним сер-кляжем.

При лжуванш закритих дiафiзарних переломiв стегново! юстки для остеосинтезу найчастiше була застосована фжсащя накiстковими пластинами (54,33 % у«х операцiй) i зов^м мало використову-

вали iнтрамедулярнi блокукчи стержш — в 1,72 %. Накiстковi пластини з мiнiмальним контактом застосовували у 4 % випадюв. Використання в^х запропонованих методiв остеосинтезу при дiафi-зарних переломах стегново! юстки вiдображено в табл. 2.

Залежно вщ характеру отриманих пошкоджень — вщкритий чи закритий перелом — застосоваш рiзнi методики оперативного лiкування (табл. 2). Якщо при вiдкритих дiафiзарних переломах превалюють такi методики остеосинтезу, як накладання стерж-невих i шпицевих апаратiв зовнiшньо! фiксацi!, то при оперативному лжуванш закритих дiафiзарних переломiв стегново! кiстки найчастiше застосову-

Таблиця 1. Показники застосування метод1в остеосинтезу при д 'аф 'зарних переломах стегново/ кстки (середн дан '19 областей у 2008 роц1)

X л г Методи остеосинтезу

с о о. 0 5 1 1 О £ * .0 н о '5 л с: Стержне-вий апарат зовшшньоТ ф1ксацГГ Шпицевий апарат зовшшньоТ ф1ксацГГ 1нтра-медулярн1 стержн1 1нтра-медулярн1 блокуюч1 стержш Накютков1 пластини Накютков1 пластини з мш1мальним контактом Ф1ксац1я гвинтами Фшсацт дротяним серкляжем

О "О 5. ш Я О .2 I 1& 2 1- (0 чО

.0 с: (0 1_ (0 (0

Е .0 ь ь ь ь ь ь ь

¡= О чО ч$ о ч$ чО о ч$ чО о ч$ ч$ о чО ч$ о чО ч$ о ч$ и

(0 . о с О * * * * * * * *

Всього 3385 О О г- 5 16,96* 0 О 2 со 2 3* со 8, 0 О СО 6 20,41* 0 О со 6* со 0 о 1542 45,55* 0 О 7 о СО 3, 0 О 8 со 4,08* 0 о ю ю 0, 0 о

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

В со о г- 20,95* 0 ю 3 49,37* 60,98 0 со 25,39* 63,83 со 5* со 12,16 о о о со со 2, 5,71 о О О г- 9* СП 0, 5,07 о о о

со со 2676 79,05* 2 7* со 8, 39,02 2 о СО 3, 36,17 7 о 6 22,68* 87,84 со 2* г- 0 о 1454 54,33* 94,29 7 о 0 о со 4,90* 94,93 ю со 0, 0 о

Примтка: * — в'щсоток вд загально/ клькост операц1й при в'щкритих або закритихд'аф'зарних переломах.

Таблиця 2. Ранговий анал'з поширеност метод'в остеосинтезу при д'аф'зарних переломах стегново/ кстки

Вид остеосинтезу В1дсоток операц1й при д1аф1зарних переломах стегновоГ к1стки (вид перелому)

Вщкрит1 Закрит Усього М1сце вщкритих При закритих Разом

Стержневi апарати зовнiшньоi фксацп 49,37 (60,97 ) 8,37 (39,03) 16,96 (100) 1 III III

Шпицевий апарат зовышныо' фксацп 25,39 (63,83) 3,81 (36,17) 8,33 (100) II VI IV

lнтрамедулярнi стержн 11,85 (12,16) 22,68 (87,84) 20,41 (100) IV II II

lнтрамедулярнi блокуючi стержнi - 1,72 (100) 1,36 (100) - VII VII

Накiстковi пластини 12,41 (5,7) 54,33 (94,3) 45,55 (100) III I I

Накiстковi пластини з мiнiмалыним контактом - 4 (100) 3,16 (100) - V VI

Фкса^я гвинтами 0,99 4,90 4,08 V IV V

Фiксацiя дротяним сер-кляжем - 0,19 0,15 - VIII VIII

ють нaкiстковi пластини та штрамедулярш стерж-нi без блокування. У той же час при лжуванш як вщкритих, так i закритих дiафiзарних переломiв або зов^м, або майже не використовують для ос-теосинтезу iнтрамедулярнi блокуючi стержш, а та-кож пластини з мМмальним контактом, дротяний серкляж.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

При аналiзi показникiв застосування методик остеосинтезу при закритих переломах стегново! кiстки не визначено вiрогiдно! рiзницi мiж показ-никами I (кiстковi пластини) та II (штрамедуляр-нi стержнi) мшць у структурi методiв остеосинтезу (р > 0,05). У той же час рiзниця мiж I i III (стерж-невi апарати зовшшньо! фжсащ!) мiсцями е цiлком вiрогiдною (р < 0,01) [5, 6].

Результати аналiзу шформацп, отримано! з аношмного анкетування 856 лiкарiв-ортопедiв з 9 областей Укра!ни, та порiвняння цих даних iз по-казниками, наданими обласними головними спе-щалютами, показали, що розподiл методiв остеосинтезу як за офщшними даними (обласш головнi фахiвцi), так i за анонiмним анкетуванням е досить близьким стосовно лжування дiафiзарних перело-мiв стегново! кiстки (табл. 3).

Як видно з табл. 3, прюритетне мюце, за даними аношмних анкет опитування ортопедiв-травма-толопв, у структурi методiв остеосинтезу при ль куваннi закритих дiафiзарних переломiв стегново! кiстки займае фiксацiя наюстковими пластинами, II мiсце, згiдно з даними анкет, посщае фiксацiя стержневими апаратами зовшшньо! фжсацп. Далi йдуть штрамедулярш стержш — III мюце. Застосування штрамедулярного блокуючого стержня, зпдно з отриманими даними, займае V мюце, а на-юсткових пластин з мiнiмальним контактом — VI мюце.

Загалом у 2008 рощ при лжуванш дiафiзарних переломiв стегново! кiстки ЧКО шпицевим АЗФ використовували у 8,33 % випадюв, ЧКО стержне-вим АЗФ — у 16,96 %, малошвазивний остеосинтез (МОС) штрамедулярним стержнем — у 20,41 %,

МОС штрамедулярним блокуючим стержнем — в 1,36 %, МОС наюстковою пластиною — у 45,55 %, МОС наюстковою пластиною з мМмальним контактом — у 3,16 %, МОС гвинтами — у 4,08 %, МОС серкляжем — у 0,15 %.

При оперативному лжуванш вщкритих дiафiзар-них переломiв исток гомики у 81 % випадюв перевагу вщдавали черезюстковому остеосинтезу апаратами зовшшньо! фжсацп, причому у 59,92 % випадюв застосовували шпицев^ а в 21,08 % — стержньовi конструкцп апаратiв. У 10,68 % випадюв використовували пластини з мШмальним контактом. У пооди-ноких випадках використовувалися штрамедуляр-нi блокукга стержнi (1,73 %), накiстковi пластини (3,95 %) та штрамедулярш стержш (0,07 %) (табл. 4).

Вибiр конструкцш при лжуванш вiдкритих дiа-фiзарних переломiв великогомiлково! кiстки мав сво! особливостi в рiзних регюнах Укра!ни. Так, у Севастополi (60,00 %), Житомирськш (64,75 %) об-ластi перевагу вiддавали АЗФ на основi стержневих конструкцiй, тодi як у Кровоградськш (88,64 %), Донецькш (70,99 %), Одеськiй (59,79 %), Луган-ськiй (57,89 %) областях — шпицевим конструк-цiям АЗФ. Особливу увагу привертае ситуащя в Донецькш обласп, у якiй при лжуванш вiдкритих дiафiзарних переломiв великогомшково! кiстки широко використовували ЬСР пластини (25,97 %). Накiстковi DCP пластини найбшьше використовували у Рiвненськiй областi (15,29 %).

При оперативному лжуванш закритих дiа-фiзарних переломiв кiсток гомiлки у середньому по Укра!ш у 33,86 % випадюв перевагу вiддавали ЧКО шпицевими апаратами зовшшньо! фжсащ! i у 32,58 % МОС наюстковою пластиною. Накiстковi пластини з мiнiмальним контактом при оперативному лжуванш закритих дiафiзарних переломiв юс-ток гомiлки використовували у 16,17 % випадюв, ЧКО стержневими апаратами зовшшньо! фжсащ! застосовували в 4,89 % випадюв, остеосинтез блокуючим штрамедулярним стержнем — у 2,71 % ви-падюв (табл. 4).

Вид остеосинтезу ОперацГГ при закритих д1аф1зарних переломах стегновоТ к1стки, %

Дан1 л1кар1в-травматолог1в

Усього,% Мюце (ранг)

Стержневий апарат зовншньо! фксацп 12,87 II

Шпицевий апарат зовншньо! фксацп 9,5 IV

1нтрамедулярний стержень 12,43 III

1нтрамедулярний блокуючий стержень 9 V

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Накюткова пластина 19,4 I

Накiсткова пластина з м^мапьним контактом 6,4 VI

Фiксацiя гвинтами 5,07 VII

Фксащя дротяним серкляжем 3,93 VIII

Таблиця 3. Ранговий анал'з поширеност метод 'в остеосинтезу та ¡нших метод 'в л1кування закритих дiафiзарних перелом'в стегновоI кстки

Загалом у 2008 рощ при лжуванш дiафiзарних переломiв великогомшково! кiстки ЧКО шпицевим АЗФ застосовували у 38,62 % випадюв, ЧКО стерж-невим АЗФ — у 7,85 %, МОС штрамедулярним стержнем — в 1,45 %, МОС штрамедулярним бло-куючим стержнем — у 2,54 %, МОС наюстковою пластиною — у 27,34 %, МОС наюстковою пластиною з мМмальним контактом — у 15,17 %, МОС гвинтами — у 6,49 %, МОС серкляжем — у 0,54 %.

По репонах Укра!ни при виборi оперативного лжування закритих дiафiзарних переломiв кiсток гомики у Донецькш областi (56,90 %) переважа-ли методи ЧКО шпицевими конструкцiями АЗФ. В Одеськiй (56,84 %), Кровоградськш (55,56 %), Житомирськш (55,28 %), Рiвненськiй (46,89 %) та Луганськш (41,91 %) областях перевагу вщдавали МОС накiстковою пластиною. В Севастополе До-нецькiй област широко використовували МОС на-юстковою пластиною з мiнiмальним контактом, а саме у 58,82 та у 39,54 % випадюв вщповщно. Методику штрамедулярного блокуючого остео-синтезу найбшьше використовували у Севастополi (12,94 %), а також в Одеськш област (7,89 %). Ана-логiчнi даш були отриманi при обробцi анкет, отри-маних при анонiмному опитуванш лiкарiв-травма-тологiв ортопедiв державних медичних закладiв.

Отже, аналiз структури оперативних утручань при вщкритих та закритих дiафiзарних переломах кiсток гомiлки показав, що на сьогодш переважають методи ЧКО шпицевими АЗФ (у 38,62 %) та МОС накютко-вими пластинами (27,34 %). Спостертаеться збшь-шення операцiй з використанням наюсткових пластин iз мiнiмальним контактом (15,17 %) (табл. 4).

Недостатньо широко застосовуеться така про-гресивна сучасна методика оперативного лжуван-ня дiафiзарних переломiв кiсток нижнiх кшщвок, як остеосинтез блокуючим iнтрамедулярним стержнем (2,54 %).

Таблиця 4. Ранговий аналз поширеност методв о гомлки

Висновки

1. У CTpyKTypi оперативних утручань при вщкри-тих дiафiзарних переломах стегново! кiстки i KicTOK гомiлки переважають методи черезюсткового осте-осинтезу апаратами зовшшньо! фжсацп (вщповщ-но 74,75 i 81,0 % випадкiв).

2. При оперативному лжуванш закритих дiафi-зарних переломiв стегново! кicтки в Укра!ш перевага вiддаeтьcя металоостеосинтезу наюстковою пластиною (54,33 %), штрамедулярному остеосин-тезу без блокування (22,68 %), при оперативному лжуванш закритих дiафiзарних переломiв кicток гомiлки найчастше застосовуеться черезкicтковий остеосинтез шпицевими апаратами зовшшньо! фж-сацп (33,86 %), а також металоостеосинтез наюст-ковою пластинкою (32,58 %).

3. Методом вибору при лжуванш вiдкритих i закритих дiафiзарних переломiв юсток гомiлки було застосування позавогнищевого остеосинтезу апаратами зовшшньо! фжсацп, наюсткових пластин.

4. Недостатньо широко при лжуванш дiафiзар-них переломiв стегново! юстки та кicток гомiлки використовувалися таю прогресивш cучаcнi методики оперативного лжування, як остеосинтез блокуючим штрамедулярним стержнем (вщповщно в 1,36 та 2,54 %) та накютковою пластиною з мШмальним контактом (3,16 та 15,17 %).

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

5. Шдхщ до вибору методiв остеосинтезу при ль куваннi закритих дiафiзарних переломiв кicток ниж-ньо! кшщвки був рiзний в окремих областях Укра!ни, що, iмовiрно, пов'язане з недостатшми матерiально-технiчними можливостями, а також з вщсутшстю за-гальнодержавних стандарпв лiкування.

Список л1тератури

1. Гайко Г.В., Калашшков А.В., BdoeiueHKo К.В.

та iH. Порiвняльний аналiз змш факторiв впли-

еосинтезу при дiафiзарних переломах юсток

Вид остеосинтезу Вiдсоток операцiй при дiафiзарних переломах (вид перелому)

Вiдкритi Закрит Усього Мюце вщкритих При закритих Разом

Стержневi апарати зовншньо! фксацп 21,08 (49,06) 4,89 (50,94) 7,85 (100) II V IV

Шпицевий апарат зовншньо! фксацп 59,92 (28,36) 33,86 (71,64) 38,62 (100) I I I

1нтрамедупяры стержнi 0,07 (0,64) 1,76 (99,36) 1,45 (100) VII VII VII

lнтрамедулярнi блокуючi стержн 1,73 (12,36) 2,71 (87,64) 2,54 (100) VI VI VI

Накiстковi пластини 3,95 (2,63) 32,58 (97,37) 27,34 (100) IV II II

Накiстковi пластини з м^мапьним контактом 10,68 (12,89) 16,17 (87,11) 15,17 (100) III III III

Фiксацiя гвинтами 2,57 (7,24) 7,37 (92,56) 6,49 (100) V IV V

Фксащя дротяним серкляжем - 0,66 (100) 0,54 (100) VIII VIII VIII

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

ву на вибiр використаних методик остеосинтезу дiафiзарних переломiв к^ток нижньоН кiнцiвки за 2004-2008 рр. // Травма. - 2009. - № 3. -С. 247-255.

2. Гайко Т.В., Герасименко С.1., Корж М.О. та ш. Анализ стану травматолого-ортопедичноН допо-моги населенню УкраНни в 2007-2008 рр.: Довiд-ник. - К., 2009. - 132 с.

3. Вдовiченко К.В. Хiрургiчне лтування дiафiзарних переломiв к^ток нижньоН кiнцiвки (вибiр тактики лтування, ощнка ефективност(): Дис... кандидата мед. наук: 14.01.21. — К., 2010. — 152 с.

4. Гайко Г.В., Калашшков А.В., Боер В.А. та iH. Ана-лiз факторiв, що впливають на eu6ip методик остеосинтезу при лмуванш дiафiзарних переломiв довгих ысток кт^вок // BicH. ортопед., трав-матол. та протезув. — 2008. — № 2. — С. 68-71.

5. Глянц С. Медико-биологическая статистика: Пер. с анг. — М.: Практика, 1998. — 459 с.

6. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки информации. — К.: Вища школа, 1991. — 271 с.

Отримано 04.06.11 □

Калашников A.B., Вдовиченко К.В., Чалайдюк Т.П. ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украини», г. Киев

KalashnikovA.V., Vdovichenko K.V., Chalaidyuck T.P. SI «Institute of Traumatology and Orthopedy of AMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine

СТРУКТУРА ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ДИАФИЗАРНЫХ ПЕРЕЛОМОВ ДЛИННЫХ КОСТЕЙ НИЖНЕЙ КОНЕЧНОСТИ В 2008 Г.

Резюме. Проанализированы результаты опроса главных внештатных ортопедов-травматологов МЗ облгосадмини-страций 9 областей Украины, а также данные анонимного опроса 856 врачей ортопедов-травматологов из 9 областей Украины. Вопросы касались определения структуры оперативных вмешательств при лечении диафизарных переломов костей нижней конечности. В структуре оперативных вмешательств при открытых диафизарных переломах бедренной кости и костей голени превалируют методы чрес-костного остеосинтеза аппаратами внешней фиксации (соответственно 74,75 и 81,0 % случаев). При оперативном лечении закрытых диафизарных переломов бедренной кости в Украине наиболее часто используется металлоостео-синтез накостной пластиной (54,33 %), интрамедуллярный остеосинтез без блокирования (22,68 %). При оперативном лечении закрытых диафизарных переломов костей голени наиболее часто используются чрескостный остеосинтез спицевыми аппаратами внешней фиксации (33,86 %), а также металлоостеосинтез накостной пластиной (32,58 %).

Современные малоинвазивные технологии остеосинтеза при лечении диафизарных переломов длинных костей нижней конечности используются в недостаточном объеме.

Ключевые слова: диафизарные переломы, оперативное лечение, структура оперативных вмешательств.

STRUCTURE OF OPERATIVE INTERVENTIONS IN TREATMENT OF DIAPHESEAL FRACTURES OF LOWER EXTREMITY BONES IN 2008

Summary. There were analyzed the results of a survey of the chief substitute orthopedist-traumatologists of MH of regional state administrations of 9 Ukrainian regions as well as the data of anonymous survey of 856 orthopedist-traumatologists of 9 regions of Ukraine. The questions concerned the determination of the structure of surgical interventions in the treatment of diapheseal fractures of the lower extremity bones. In the structure of surgical interventions for open femur and tibia bones diapheseal fractures the methods of transosseous osteosynthesis by the apparatus for external fixation prevail (respectively, 74.75 and 81.0 %). External osteosynthesis (54.33 %) and intramedullar ostesynthesis without blocking (22.68 %) are mainly used for the surgical treatment of femur closed diapheseal fractures in Ukraine. Transosseous osteosynthesis with pin external fixation device (33.86 ) and external osteosynthesis (32.58 %) are commonly used for the surgical treatment of simple diapheseal fractures of the shin bones.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Modern minimally invasive technology of osteosynthesis in the treatment of diapheseal fractures of long bones of the lower limbs is insufficiently used.

Key words: diapheseal fractures, surgical treatment, the structure of surgical interventions.