CC BY
66
ненное состояние растений и факторы, влияющие на динамику его показателей. Определены виды и культивары хвойных растений, наиболее перспективные для зеленого строительства в условиях Киева.
Ключевые слова: хвойные растения, виды, культивары, жизненное состояние, таксономический состав.
Seredyuk A.A., Yakobchuk A.N., Kryvokhatko GA. Prospects of Use of Conifers for Landscape Gardening in the Conditions of Kyiv City Using Plantings of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine as an Example
The analysis of conifers taxonomic structure of green plantings of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine in Kiev is made. Conifers of green plantings of the University are found to be represented by 15 species, 1 hybrid and 15 cultivars belonging to 9 genera, 4 families, 3 orders, 2 classes, 1 department. The vast number of plants belongs to three genera: Thuja L., Picea A. Dietr., Juniperus L. The living condition of the plants and the factors influencing dynamics of its indicators are determined. Species and culti-vars of conifers that are the most perspective for landscape gardening in the conditions of Kyiv are determined.
Key words: Coniferous, species, cultivars, vital state, taxonomic structure.
УДК 630.5:633.877 Доц. С.А. Ситник, канд. бюл. наук; доц. В.М. Ловинська,
канд. бюл. наук - Днтропетровський державний аграрний ушверситет
СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В ГОЛОВНИХ Л1СОТВ1РНИХ ПОР1Д СУХИХ ТИП1В Л1СУ КОЧЕРЕЗЬКОГО Л1СНИЦТВА НОВОМОСКОВСЬКОГО Л1СГОСПУ
Наведено даш щодо розпод^ площ деревосташв сухих пгротошв Кочерезького люництва за типами люорослинних умов, типами люу, видовим складом, вжовою структурою, класами боштету головних порщ, якими е сосна звичайна та акащя бша. Встановлено, що люорослинш умови Кочерезького люництва представлеш десятьма типами: переважна кшьгасть видтв розташована у грудах. Деревостани сухого пгрото-пу представлеш II та I класами боштету. Як у соснових, так i в акащевих насадженнях розподш деревосташв за групами вжу е нерiвномiрним: превалюють середньовiковi на-садження з незначною часткою пристигаючих (22,3 %) деревосташв та молодняюв (33,3 %).
Ключовг слова: люорослинш умови, типи люу, пгротоп, едафотоп, боштет.
Забезпечення еколопчно! стабшьносп навколишнього середовища та збереження бюлопчно! та ландшафтно! р1зномаштност1 обумовлено функцюну-ванням люових фггоценоз1в, особливо для територш, де лю мае штучне похо-дження. Головними завданнями люового господарства Укра!ни е збереження, вщтворення л1ив, покращення еколопчних функцш як природних, так 1 штуч-них люових ценоз1в [1, 6].
Загальна малолюнють Укра!ни зумовлена наявнютю в 11 склад1 територш, на яких переважають степи, а лю - явище штразональне, рщюсне. Р1вень функцюнування наявних та доцшьнють створення нових л1ив у степовш зош, де л1мпуючим еколопчним чинником е нестача вологи у Грунт, потребують дослщжень у площиш степового люознавства [2-5].
Територ1я Дншропетровсько! обласп належить до степово! зони 1 характеризуешься посушливим ктматом. Тому переважна бшьшють земель регюну,
вкритих люовою рослиннютю, зазнае дп екстремального едафiчного чинника -дефiциту вологи у Груш! З огляду на це, стають актуальними дослiдження фун-кцюнування та пiдвищення бюлопчно1 стiйкостi деревосташв [9] лiсових еко-систем за наявносп цього лiмiтуючого фактора в умовах Степу.
Провщна органiзуюча та техшчна роль, що належить до вих сфер люо-господарсько1 дiяльностi, сьогоднi належить лiсовпорядкуванню. Вiд рiвня дос-товiрностi шформацп про лю, про змiни, що вiдбуваються в люовому фондi, за-лежить яюсть виконання функцп управлiння та контролю за люами [8].
Мета роботи - проаналiзувати лiсiвничо-таксацiйнi показники деревосташв Кочерезького люництва державного тдприемства "Новомосковський лю-госп", якi ростуть в умовах сухого пгротопу.
Шдприемство розташоване на територп чотирьох адмшстративних районiв Дншропетровсько1 областi: Новомосковського, Павлоградського, Маг-далинiвського та Днiпропетровського [7]. Площа земель лiсового фонду пос-тiйного користування Кочерезького лiсництва становить 2717,0 га. Площа земель, вкритих люовою рослиннютю - 2127,4 га, у тому чи^ 1240,4 га люових культур. Аналiз лiсiвничо-таксацiйних характеристик деревостанiв проводили за загальноприйнятими методиками за даними базового люовпорядкування [7].
Здiйснено розподiл площ деревосташв за типами люорослинних умов, типами люу, видовим складом, вiковою структурою, класами бонiтету головних порiд у сухих пгротопах. Встановлено, що в дослщжуваному лiсництвi представлено 10 титв лiсорослинних умов (табл. 1). Найбшьша площа лiсових наса-джень (50,1 %) зосереджена у грудах, тодi як на субори та сугрудки припадае вiдповiдно 33,3 та 16,6 % вщ загально1 площi всiх деревостанiв. За вологiстю Грунту бшьшють площ лiсових насаджень (63,3 %) знаходиться у свiжих умовах, у вологих - 29,4 %, у сирих - лише 0,5 %, i 6,8 % - у сухих.
Табл. 1. Розподл площ деревосташв Кочерезького лгсництва за типами Мсорослинних умов, га
Пгротопи Трофотоп Разом
А - бiр В - субiр С - сугрудок Б - груд для пгрототв
0 - дуже сухi - - - - -
1 - сухi - 132,6 1,2 24,0 157,8
2 - свiжi - 573,8 296,1 434,3 1304,2
3 - вологi - 17,9 64,3 629,5 711,7
4 - сирi - - - 2,3 2,3
5 - мо^ - - - - -
Разом для трофототв - 724,3 361,6 1090,1 2176,0
Найпоширешшим типом люу е свiжий груд (Б2), що займае близько 28,7 % площ ушх насаджень. Найменшою мiрою представленi лiсовi насаджен-ня, що зростають в умовах сухого сугрудку (0,3 %) та сирого груду (0,5 %). У насадженш дослiджуваного лiсництва за градiентами зволоження не виявлено нi дуже сухих, нi мокрих гiгротопiв.
Подальшi дослiдження були спрямованi на визначення площ титв люу в сухих едафотопах лiсництва. Аналiз матерiалiв люовпорядкування дав змогу встановити, що в умовах Кочерезького люництва до сухих титв люу взноситься незначна частина насаджень, яка становить 151,5 га (7,1 %) (рис. 1).
Результати люотиполопчного анашзу свiдчать про те, що в посушливих умовах переважаючим типом люу е сухий дубово-сосновий субiр площею 126,3 га. Найменша площа - 1,2 га - представлена галогенним варiантом сухого сугрудка. До третього типу лiсу в сухому пгротош лiсництва належить суха бе-рестово-пакленова дiброва, з площею 24,0 га. Зпдно з даними базового люовпо-рядкування, насадження сухого пгротопу Кочерезького лiсництва характеризу-ються дуже бщним видовим рiзноманiттям дерев i представленi чотирма видами - сосною звичайною, акацiею бiлою, дубом звичайним та ясенем зеленим.
Рис. 1. Розподт площ деревосташв за типами лс сухих дтяноку Кочерезькому лшництвц %: В1 дС - сухий
дубово-сосновий суб1р; В1 бкД - суха берестово-пакленова д1брова; С1Г - сухий сугрудок галогенний вар1ант
Головною i переважаючою лiсотвiрною породою на дшянках зi сухими типами люу е сосна звичайна, яка займае площу 126,30 га (83,3 %) (рис. 2).
Рис. 2. Видовий склад насаджень сухих титв лс в Кочерезькому люництв^ % в(д загальноИплощi сухих титв лс
На окремих таксацшних видшах цей вид формуе складт мшат насадження з акащею бшою, дубом звичайним та ясенем зеленим, площа яких ста-новить вщповщно 22,66; 2,30 та 0,24 га. На площi 2,3 га галогенного варiанта сухого сугрудка зосереджет насадження акаци з домшкою ясена зеленого. Як вщомо, продуктивтсть будь-якого лкового насадження визначаеться його бо-нггетом. Аналiз отриманих даних дав змогу виявити, що люорослинш умови сухого пгротопу Кочерезького люництва досить сприятливi для вирощування ви-сокопродуктивних лiсостанiв, про що св^ить розподiл площ соснових та ака-цiевих деревостанiв за I (60,9 та 5,2 %) та II (39,1 та 94,8 %) класами боттету.
Деревостанiв нижчих клашв бонiтету для цих деревних порщ не виявлено. Дубовi насадження представлеш лише одним бонiтувальним класом - III (рис. 3).
Ртш зу^езШв (^иегсш гоЬиг ЯоЫша рзеиёоасааа
Рис. 3. Розподт площ деревосташв головних порiд Кочерезького лшництва за класами боштету, %
Аналiзуючи бошгет головних порiд сухого гiгротопу Кочерезького лю-ництва, було встановлено, що 39,0 % плошд насаджень сосни звичайно! мае I клас боштету та 61,0 % - II клас. Майже двi третини площд, зайнятi екземплярiв акацiею бiлою (67,0 %), з показниками, що дають змогу !х вiднести до I класу бонiтету, 33,0 % - до II класу. З погляду довгостроково! перспективи викорис-тання люових екосистем, важливим показником е вшова структура лiсiв [1]. Здiйснено розподш площ насаджень головних порiд сухих тишв лiсу за вiкови-ми групами (табл. 2).
Табл. 2. Розподш площ головних пор1д сухого г1грошопу за (йковими групами, га
Вшова група Половна порода
сосна звичайна акащя бша дуб звичайний
Молодняки - 1,2 -
Середньов1ков1 106,5 21,7 2,3
Пристигл1 19,8 - -
Стигл1, :перестигл1 - - -
Переважаючi площi як соснових, так i акащевих насаджень сухих пгрото-пiв Кочерезького лiсництва представлен середньовiковими насадженнями, час-тка яких становить вщповщно 68,8 та 94,8 %. Пристиглi сосновi деревостани до-рiвнюють 31,2 %, молодняки акацй бшо! - лише 5,2 % вщ загально! площi соснових та акащевих деревостатв. Отже, представлеш види у межах люництва фун-кцiонують за вiдсутностi вково! категорй стиглих дерев та обмеженостi кшькос-тi молоднякiв, що порушуе баланс мiж вiковими групами люово! популяцй.
Аналiз соснових деревостанiв за класа-ми вiку дав змогу встановити, що ця деревна порода представлена у люнищв чотирма кла-сами - V, VI, VII та VIII, частка яких становить вщповщно 3; 82,6; 1,8 та 12,6 % (рис. 4). Шд час аналiзу вжово! структури акащевих насаджень, що зростають в умовах сухого пг-ротопу, виявлено два класи вiку - IV та V, яю становлять 5,2 % та 94,8 % вщповщно (рис. 5).
Вжовий дiапазон сосни звичайно! дорiвнюе 41-79 рокам, а акацй бшо! -39-44 роки.
100 90 80 70 60 % 50 40 30 20 10
Он-■-■-,-■-
IV клас V клас
Рис. 5. Розподш площ акацй бшоХ за класами в1ку, %
Рис. 4. Розподш площ сосни звичайно'1 за класами вжу, %
Дiапазон значень запасу деревини соснових насаджень I класу боштету становить 159-366, II - 106-276 м3/га. Середнш запас деревостанiв акацп бшо1 I та II клаив бонiтету становить, вщповщно, 77 та 52 м3/га. Дуб звичайний, який зростае на дослщжуваних дiлянках за III класом бонiтету, мае запас деревоста-ну 86 м3/га. Найбiльшу площу насаджень сухого пгротопу - 140,7 га - займа-ють середньоповнотнi деревостани (0,7-0,6), 8,2 га деревосташв припадае на низькоповнотш деревостани (0,5-0,4) i 2,6 га - на високоповнотш (1,0-0,8).
Висновки. Лiсорослиннi умови Кочерезького лiсництва представленi десятьма типами, найпоширешшим з яких е свiжий груд. Переважаючим типом лiсу сухого пгротопу люостану лiсництва е сухий дубово-сосновий субiр. Видо-вий склад сухого пгротопу Кочерезького люництва представлений чотирма го-ловними лiсотвiрними породами - сосною звичайною, акацiею бiлою, дубом звичайним та ясенем зеленим. У межах сухого пгротопу сосновi та акацiевi деревостани зростають за I та II класами боштету. Як соснов^ так i акацiевi наса-дження на бiльшiй площi представленi середньовiковими деревостанами.
У межах сухого пгротопу необхщним е проведення люогоподарських заходiв щодо проаналiзованих титв лiсу, а також збiльшення рiзноманiття складу деревних порiд у цьому лiсництвi.
Л1тература
1. Геншрук С.А. Люи Укра1ни / С. А. Геншрук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
2. Державна програма "Люи Укра1ни" на 2002-2015 рр. - К. : Вид-во "Л1бра", 2002. - 32 с.
3. Довщник люового фонду Укра1ни (за матер1алами облжу лгав станом на 1 с1чня 2010 року). - ^шнь : Видв-о ДКЛГ, 2003. - 150 с.
4. Лосицький К.Б. К вопросу об оптимальной лесистости / К.Б. Лосицький // Лесное хозяйство : межвуз. сб. научн. тр. - 1961. - N° 11. - С. 44-49.
5. Мешкова В.П. Фундаментальн та прикладн дослщження проблем люового господар-ства / В.Л. Мешкова // Науков1 пращ Лю1вничо! академи наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украни. - 2007. - Вип. 5. - С. 22-28.
6. Патлай I.M. Шляхи збшьшення люистосп та розширення люосировинного потенщалу Укра1ни / I.M. Патлай, Л.О. Медведев, В.П. Ткач // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНДШГА. - 1996. - Вип. 92. - С. 3-8.
7. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Новомосковського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Дшпропетровськлю" // Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загальних запашв насаджень Кочерезького люництва. - ^шнь, 2004. - Т. II, Кн. I. - 94 с.
8. Самоплавський В!. Люове господарство Укра1ни на початку третього тисячолггтя / В!. Самоплавський // Науков1 пращ Лгавничо! академи наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 1. - С. 6-10.
9. Фурдичко O.I. Лю у Степу: основи сталого розвитку : монограф1я / O.I. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров; за наук. ред. O.I. Фурдичка. - К. : Вид-во "Основа", 2006. - 496 с.
Сытник СА., Ловинская В.Н. Структура древостоев главных лесооб-разующих пород сухих типов леса Кочережского лесничества Новомосковского лесхоза
Приведены данные по распределению площадей древостоев сухих гигротопов Ко-чережского лесничества по типам лесорастительных условий, типам леса, видовому составу, возрастной структуре, классам бонитета главных пород, которыми являются сосна обыкновенная и акация белая. Установлено, что лесорастительные условия Коче-режского лесничества представлены десятью типами: наибольшее количество выделов расположено в дубравах. Древостои сухого гигротопа представлены II и I классами бонитета. Как в сосновых, так и в акациевых насаждениях распределение древостоев по группам возраста является неравномерным: превалируют средневековые насаждения с незначительной долей дозревающих (22,3 %) древостоев и молодняков (33,3 %).
Ключевые слова: лесорастительные условия, тип леса, гигротоп, эдафотоп, бонитет.
Sytnik SA, Lovinska V.M. Stand Structure of the Main Forestgenerating Species of Dry Forest Types in Kocherezkij District of Novomoskovsk Forestry
The distribution of forest stand areas of Kocherezkij forest district according to the type of forest conditions, forest types, species composition, age structure, age classes and wood stocks of the main species in dry hygrotope is accomplished. It is established that in the studied forest area there are 10 types of forest conditions. The largest area of forest stands (50.1 %) is concentrated in the grove while in the subir and suhrud - account for 33.3 and 16.6 % of the total area of all stands. Most of forest areas (63.3 %) are found in the fresh conditions, 29.4 % in the moist, only 0.5 % in the wet and 6.8 % in the dry conditions. The most widespread forest type is a fresh hrud (D2) occupying about 28.7 % of all forest crop area. Forest plantations growing in the dry conditions suhrud (0.3 %) and raw hrud (0.5 %) are presented. Dry forest types include a small part of planting constituting 151,5 ha (7.1 %).The predominant forest type is dry oak-pine subir with area 126,3 ha. The smallest area (1,2 ha) is presented by halogen variant of dry suhrud. The third type of forest in the dry hygrotope of forest belongs to a dry birch-maple grove with area 24,0 ha. The forest crop of the dry hihrotop in Kocherezkij forestry is characterized by poor tree species diversity. They are presented by four tree species - Pinus sylvestris L., Robiniapseudoacacia L., Quercus robur L. and Fraxinus lanceolata Borkh. The main and predominant forestgenerating species on dry forest type areas is Pinus sylvestris, which covers an area 126,30 ha (83.3 %). On the area 2,3 ha of dry suhrud halogen variant the stocking of Robinia pseudoacacia with admixture of Fraxinus lanceolata are concentrated. The forest conditions of dry hygrotope of Kocherezkij forestry are favorable enough for high-forest stands growing, as evidenced by the distribution areas of pine and acacia stands by I (60,9 and 5.2 %) and II (39,1 and 94.8 %) bonitet classes. The predominant area of pine and acacia plantations of dry hygrotope of Kocherezkij forestry is presented by the middle-aged planting, that account accordingly 68,8 and 94,8 %. Maturing pine stands are equal 31.2 %, the young-growth stands of Robinia pseudoacacia occupy only 5.2 % of the total area of pine and acacia stands. The analysis of the age structure found that Pinus sylvestris is presented in forestry of four age classes - V, VI, VII and VIII with the part 3; 82,6; 1,8 and 12,6 % respectively. For Robinia pseudoacacia stands which are rising in dry conditions hygrotope presents only two age classes - IV and V, that comprise 5.2 % and 94.8 % respectively. The age range of pine is 41-79 years, acacia - 39-44 years.The range of values of the wood stock of pine stands of I bonitet class is 159-366, II - 106-276 m3 per ha. Average stock stands of acacia I and II bonitet classes are 77 and 52 m3 per ha. Quercus robur grows in the studied areas by III class bonitet and has wood stock 86 m3 per ha. The largest area stands of dry hygrotope - 140,7 ha - are occupied by middle density stands (0,7-0,6). Lowdensity stands (0,5-0,4) occupy 8,2 ha stands, high density - (1,0-0,8) - 2,6 ha stands.
Key words: forest conditions, forest type, hygrotope, edafotop, bonitet.
УДК 630*116:633.877(477.4) Доц. В.М. Хрик, канд. с.-г. наук -
Бтоцертвський НА У
ОСОБЛИВОСТ1 КУЛЬТИВУВАННЯ ПРОТИЕРОЗ1ЙНИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИДНШРОВСЬКОГО ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Дослщжено рют i продуктившсть соснових насаджень на еродованих землях Прид-шпровського Правобережного Люостепу залежно вщ способу основно! шдготовки Грунту та схем змщування. Пщтверджено ефектившсть агротехшчного прийому передсадив-ного обробггку Грунту шляхом наорювання терас, який забезпечуе накопичення вологи, збереження родючосп Грунту, створюе сприятливi умови для садшня культур i росту мо-лоднягав на еродованих землях. Протиерозшш насадження, створен чергуванням 3 рядiв сосни з одним рядом клена гостролистого, характеризуються найкращим ростом.
Ключовг слова: сосна звичайна, протиерозшш насадження, оброб^ок Грунту, схе-ми змшування, рют, продуктившсть.
