CC BY
11
власносп, сплата за медичш послуги насе-ленням, внески до фонду тдтримки й розвитку охорони здоровя, благодшна допомога та шш1 джерела, не заборонеш чинними законодав-ством). Залучення позабюджетних кошт1в для фшансування заклад1в охорони здоров'я област дозволило оптим1зувати статп видатюв. Так, середньор1чний вщсоток зароб1тно! плати за перюд 1997-2003 рр. зменшився 1з 62,3% до 59,7%, при цьому зросли видатки на каштальш вкладення (1з 5,4% до 7,3%), збшьшилися видатки на придбання медикамент1в (1з 9,8% до 10,0%) та шш1 видатки (¡з 6,9% до 7,3%).
3. Анал1з використання кошт1в 1з державного бюджету та отриманих вщ надання платних
послуг в областi за 2007 piK показав, що не тшьки встановленi нами 3aKOHOMipHOCTi i3 опташзаци статей видаткiв у дослщжуваш роки зберегли сво! тенденци, а й покращали сшв-вiдношення мiж ними.
4. Особливiстю запроваджено! моделi фшан-сування стало пpопоpцiйне, оптимальне за структурою i прогнозоване за piвнем i обсягом фшансування, що поряд iз розробкою механiзмiв цiноутвоpення i взаeмоpозpахункiв за надання медичних послуг, оргашзащею ефективного ме-дичного постачання та розширенням стандар-тизаци дiяльностi медичного персоналу сприяло опташзаци надання медично! допомоги без зниження li гарантованого обсягу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Галкин Р.А., Павлов В.В., Кузнецов С.И. Пути рационального использования коечного фонда // Проблемы социальной гигиены и истории медицины. -1996. - № 4. - С. 9-10.
2. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходсь-кий О.О. Сощальна медицина, оргашзацш та еконо-м1ка охорони здоров'я: Шдручник. - Тернотль: Укрмедкнига, 1997. - С. 279-299.
3. Захаров И.А., Новокрещенова И.Г., Новокре-щенов И.В. Организационно-экономическая и финансовая модель деятельности стационара в современных условиях // Экономика здравоохранения. - 1998. - № 12. - С. 39-41.
4. Кравченко Н.А. Оценка экономической эффективности в здравоохранении: Учебное пособие. -М.: ЦИУВ, 1979. - 55 с.
5. Поляков И.В., Селезнев В.Д. Здравоохранение
в условиях перехода к рыночной экономике // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 1995. - № 6. - С. 41-44.
6. Стародубов В.И., Михайлова Ю.В.. Социально-экономические, правовые предпосылки развития регионального здравоохранения России // Материалы науч.-практ. конф. - М.: ЦНИИОИЗ МЗ РФ, 2000. - С. 8-20.
7. Трегубов, А.А. Линденбратен Т.Л. Некоторые аспекты оценки эффективности управления деятельностью лечебно-профилактических учреждений // Бюллетень НИИ СГЭ и УЗ им. Н.А. Семашко. - М., 1992. - Вып. 2. - С. 48-53.
8. Шилова С.П., Шеймн И.М. Реформа управления и финансирования здравоохранения. - М.: Центр, 1998. - 336 с.
♦
УДК 617.7:614
О.1. Тимченко, С. О. Риков, О.П. BimoecbKa, Г.1. Степанюк
ДУ 'Чнститут гтени та медично'1 екологИ" Центр «Мiкрохiрургiя ока»
Нацюнальний медичний yHieepcumem iM. О. О. Богомольця м. Кигв
СТРАТЕГ1Я ЗМ1ЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я В ОФТАЛЬМОЛОГИ
Ключовi слова: стратегiя .змщнення здоров 'я, тягар офтальмологiчних хвороб Key words: the strategy of health strengthening, gravity of ophthalmologic diseases
Резюме. Рассмотрены положения стратегии укрепления здоровья в офтальмологии. Показано, что в Украине ее отдельные элементы внедрены в практику предупреждения возникновения глазных болезней и инвалидизации от них. Вместе с тем, требуют усовершенствования учетно-отчетная документация, информационное обеспечение отрасли, профилактика травм и професиональной патологии; необходима организация скрининга и мониторинга некоторых глазных болезней, их
08/ Том XIII/ 4
87
ранняя диагностика. Только системный подход, санитарное просвещение и развитие законодательно-нормативной базы в сочетании с качественной медицинской помощью смогут обеспечить снижение груза глазных болезней в Украине.
Summary. Positions of strategy of health strengthening in ophthalmology are considered. It was shown that in Ukraine separete positions of this strategy are implemented in practice of prevention of ophthalmologic diseases and disability due to them. At the same time it is necessary to improve registration-report documentation, information provision of a branch, to prevent traumas and occupational pathology, to organise screening and monitoring of some eye diseases, their timely diagnostics. A systemic approach only, sanitary education and development of legislative-normative basis in combination with medical aid of high quality will provide decrease of eye diseases gravity in Ukraine.
Зменшення тягаря очних хвороб i досягнення поставлено! Всесвггньою оргашзащею охорони здоров'я (ВООЗ) мети - запобпання 100 млн. нових випадюв слшоти у свт до 2020 року -потребують участ вшх защкавлених сторш (кожного iндивiдуума, шмей, спшьнот, а також пращвниюв охорони здоров'я) та впровадження нових лшувально-профшактичних стратегш [8].
Мета дано! роботи полягала в розгщщ по-ложень стратеги змщнення здоров'я в офтальмологи та можливосп И впровадження в Укра!ш.
За даними ВООЗ, у 2002 рощ в свт на-лiчувалось 161 млн. ошб iз порушенням зору, серед яких 37 млн. були слшими та потребували професшно-техшчно! та сощально! пщтримки. Кшьюсть таких хворих мае тенденщю до зростання щороку на 1-2 млн. Сьогодш в свт вже натчуеться 45 млн. слших людей (з них бiля
1,5 млн. - дгги), а в 2020 рощ прогнозуеться, що !х буде вже понад 76 млн. чоловш [9, 10].
Аналогiчна тенденщя до зростання захво-рюваностi, поширеносп та iнвалiдностi вiд очних хвороб, притаманна Свропейському регiону, спостерiгаеться i в Украш [3] (табл.1).
Захворювашсть на очну патологiю дiтей (0-14 роюв) за 2001 - 2005 роки зросла вщ 417,3 до 449, 9, а поширешсть - вщ 834,9 до 903, 8 на 10 000 населення. Серед дорослих за вказаний перюд захворюванiсть зросла вщ 298,5 до 324,2, а поширешсть - вщ 793,3 до 882,4 на 10000 населення (табл.2). Хвороби, що мають найбшь-шу питому вагу в захворюваносп дiтей в Укра!ш, - це захворювання кон'юнктиви та мю-пiя. Серед дорослих найбiльшу питому вагу мають мюшя, катаракта, захворювання кон'юн-ктиви, глаукома.
Таблиця
1
Поширешсть хвороб ока та придаткового апарату у дггей вжом вщ 0 до 14 рокчв включно в УкраТш на 10 000 населення (адаптовано за [3])
Найменування класш та окремих хвороб / р1к Захворювашсть Поширешсть
2001 2002 2003 2004 2005 2001 2002 2003 2004 2005
Всього, в т.ч. 834,9 875,3 880,1 895,4 903,8 417,3 433,0 429,7 443,0 449,9
Кон'юнктив1ти та шш1 захворювання конюнкти ви 191,2 199,7 196,8 206,8 213,2 188,3 196,8 193,7 204,0 210,8
Катаракта 2,8 2,7 2,7 2,6 2,6 0,5 0,5 0,5 0,4 0,4
Косооюсть 70,4 72,8 73,8 74,3 74,2 10,7 10,9 10,3 10,2 10,3
Мютя 166,3 169,1 170,3 175,7 179,4 44,6 42,5 43,9 46,1 46,1
Привертае увагу той факт, що серед дтей показники поширеносп та захворюваносп вищi, нiж серед дорослих. Мiж тим вiдомо, що в дитячому вщ виявляються, в основному, урод-женi, зокрема моногеннi, хвороби, запальш зах-
ворювання та травматичнi ушкодження. Проте бiльшiсть очних, як i iнших хвороб, е муль-тифакторними, тобто такими, що для розвитку потребують додаткового впливу та бiльш три-валого перiоду часу, i повинш виявлятися у
дорослих. Це означае, що показники захворю-ваност { поширеносп очних хвороб у дорослих повинш бути бшьшими, шж у дггей. Вище-викладене надае суттев1 шдстави для думки про
недостатне виявлення та реестращю хвороб серед дорослого населення. Таким чином, слщ констатувати, що на сьогодш повне уявлення про тягар очних хвороб в Украш вщсутне.
Таблиця 2
Поширен1Сть хвороб ока та придаткового апарату у дорослих в УкраТш на 10 000 населення (адаптовано за [3])
Найменування клас1в та окремих хвороб / рж Захворюватсть Поширетсть
2001 2002 2003 2004 2005 2001 2002 2003 2004 2005
Всього,в т.ч. 793,2
Кон'юнктишти та
шш1 захворювання 98,64
кон'юнкти ви
Катаракта 116,9
Глаукома 37,03
Мютя 130,0
804,7 827,1 887,6
100,1 98,70 102,7
120,1 125,5 146,0
39,04 41,28 44,02
130,3 132,7 135,6
882,4 298,5 304,8
105,7 90,60 92,18
138.3 31,64 33,48 46,74 4,70 5,04
133.4 19,28 20,07
308,3 324,0 324,1
90,96 94,38 97,91
33,66 39,68 34,90
5,20 5,87 5,87
20,85 21,73 20,94
Проведет останшми роками ешдемюлопчш дослщження продемонстрували, що поширенють дитячо! слшоти в Сврош складае 0,1 - 0,41 на 1000 дггей. Серед основних причин найчастше зустр1чаються уроджеш вади, захворювання с1т-ювки та зорового нерва (табл.3).
Основними причинами слшоти серед дорослого населення е вшова макулодистроф1я, ката-
ракта, глаукома, д1абетична ретинопат1я (табл.4).
Р1зниця у класифшащях не дае можливосп прямого сшвставлення, але в Украш в структур1 первинно! швалщност серед дорослих, напри-клад, в 2005 рощ перше мюце посщала травма (26,3%), друге - глаукома (17,2%), трете - хворо-би очного дна (16,3%), четверте - мютя (12,5%) (табл.5).
Таблиця 3
Ранжування патологи органа зору, що призводить до слшоти у дггей
в Сврош (адаптовано за [7])
Рейтингове м1сце
Скандинав1я
Британии
Угорщина
Чех1я
1 Амблютя
2 Атроф1я зорового нерва
3 Спадков1 захворювання
4 ДистрофН отювки
5 Ретинопат1я недоношених
Уроджена катаракта Захворювання ЦНС Атроф1я зорового нерва Захворювання оттвкн
Спадков1 захворювання ока
Уроджена катаракта
Спадков1 аномал1Т органа зору
М1оп1я
Ретинопат1я недоношених
ДистрофН аткшк'н
Ретинопат1я недоношених
Спадков1 аномал1Т органа зору
Спадков1 захворювання Уроджена катаракта
Уроджена глаукома
Необхщно шдкреслити, що, незважаючи на вщносно невисоке значення показниюв зах-ворюваност { поширеност таких хвороб, як глаукома та травми, вони займають перше та друге рейтингов1 мюця у структур1 швалщносп,
що свщчить про !хню сощальну значущють. При цьому звертае на себе увагу той факт, що ще в 2003 рощ глаукома посщала 4 рейтингове мюце в структур1 швалщносп, а в 2005 рощ - вже друге.
Слщ зазначити, що з метою зниження тягаря
08/ Том XIII/ 4
89
хвороб та швалщносп в свт з кшця 80-х роюв широко втiлюeться стратегiя змiцнення здоров'я (health promotion). Вважають, що вона повинна бути базовою для розвитку профшактично!' ме-
дицини, оскiльки надае окремим iндивiдам i громадi можливосп контролю за чинниками, якi формують здоров'я [4].
Таблиця 4
Ранжування патологи органа зору, що призводить до слшоти у дорослих у Сврош
(адаптовано за [7])
Рейтингове
Н1дерланди Шотланд1я 1тал1я Словак1я
Вшова макулодистроф1я В1кова макулодистроф1я
Глаукома
Глаукома Катаракта Мютя Оптична нейропат1я
Катаракта Д1абетична ретинопат1я М1оп1я
Захворювання с1тк1вки
Катаракта
Захворювання зорового нерва
Глаукома
Захворювання рог1вки, судинно!' оболонки
Катаракта М1оп1я
Глаукома
Д1абетична ретинопат1я
В1кова макулодистроф1я
Стратегiя змiцнення здоров'я не обмежуеться лише питаннями надання медично! допомоги. Вона включае в себе первинну профiлактику, в т.ч. санiтарну просв^у i переорiентацiю мен-тальностi, вдосконалення профiлактики хвороб у працюючих у зв'язку з професшними шкiдли-востями, законодавчо-нормативне забезпечення
цих процесiв. Вказана стратегiя е яскравим прикладом застосування системного мiждисци-плшарного, мiжгалузевого пiдходу до вирiшення проблеми звiльнення суспiльства вiд тягаря хро-нiчних iнвалiдизуючих хвороб i панування лшувально! медицини.
Таблиця 5
Структура первинноУ 1нвал1дност1, УкраУна, 2005 р.
Нозолог1чна форма Питома вага загально!' к1лькост1, % Рейтингове м1сце
2002 2003 2004 2005 2006
Травма 24,4 22,5 25,0 28,3 26,3 1
Глаукома 15,2 15,7 17,2 17,8 17,2 2
Хвороби очного дна 16,0 17,4 14,7 15,1 16,3 3
Мютя 16,0 16,7 13,0 13,4 12,5 4
Атроф1я зорового нерва 8,4 7,9 7,1 7,6 6,7 5
Уроджен вади 4,6 3,7 6,0 6,1 5,2 6
Хвороби рог1вки 3,8 5,2 2,8 3,0 3,4 8
Катаракта 4,1 3,1 3,1 2,9 1,9 7
Онко захворювання 1,2 0,8 1,7 1,4 1,2 9
Туберкульоз очей 0,1 0,2 0,3 0,3 0,5 10
Inmi 6,2 6,8 9,1 4,1 8,8
Впровадження стратегiï змiцнення здоров'я в офтальмологи вимагае координованоï полiтики в цш сферi людськоï дiяльностi, участ широких верств суспiльства, посилення роботи офталь-мологiчноï служби та шших пiдроздiлiв охорони здоров'я. Такий тдхщ об'еднуе в едине цiле людину i ïï оточення (довкiлля з його при-родними i антропогенними чинниками, сощальне
та економiчне середовище) i забезпечуе синтез персонального вибору i сощально1' вщповщаль-ностi у досягненш бiльш здорового майбутнього.
У Свропейському регiонi ця стратегiя широко втшюеться щодо запобiгання виникненню, розвитку та швалщизаци вiд очних хвороб, що зас-луговуе на всебiчне поширення в Украïнi (табл.6).
Системш ешдемюлопчш дослщження висвгг-лили основш причини, за якими пащенти звер-таються за медичною допомогою чи ¿гнорують И. Так, наприклад, основною перешкодою в корис-туванш медичною допомогою при лшуванш катаракти можуть бути уявлення, що знижений
Догляд за органом зору Щдтримка загального здоров'я Щдтримка об1знаност1, знань, уяви, переконань
Для пащента з глаукомою - це уявлення про невилшовшсть хвороби, складний режим консервативного лшування та багато шших. На по-ведшку пащента впливатимуть культурш тради-ци, р1вень економ1чного розвитку в кра!ш та матер1альне забезпечення с1м'1.
Уявляеться дощльним з метою профшактики та раннього виявлення захворювань вщновити, а за деякими нозолопями впровадити систему скриншгу в офтальмологи.
Особливу увагу необхщно звернути на про-св1тницьку д!яльшсть серед населення, що допо-може активно залучити його до виконання про-фшактичних заход1в { покращить дотримання пащентом режиму лшування.
Просвет заходи можуть впроваджуватись через систему осв1ти (д1ти та юнацтво), мас-мед1а (преса, радю, телебачення) та при осо-бистому контакт лшаря та пащента. Саштарна осв1та повинна поширюватися одночасно з вдо-сконаленням медично! допомоги. Необхщно по-кращити не тшьки яюсть надання шформаци пащенту щодо захворювання та шлях1в його профшактики, лшування тощо, а й одночасно виховувати у нього потребу в здоровому способ! життя та гшеш органу зору зокрема. Звюно, переор!ентащя ментальност пащента щодо свого здоров'я е тривалим процесом.
Потребуе вдосконалення освгга лшар!в загаль-но! практики щодо запоб1гання очним захво-рюванням. Якщо шформащя такого роду бшьш-менш поширена серед лшар!в-ендокринолопв { терапевт1в, то ор!ентащя лшар!в-профпатолопв, акушер-гшеколопв, пед1атр1в у цьому питанш явно незадовшьна.
з1р е звичайним станом старечого вшу, вартють операци, спшкування з пащентами, у яких були штра- або шсляоперацшш ускладнення, недо-статня шформовашсть щодо мюця проведення ирурпчного втручання, недостатне устаткування державних медичних заклад1в тощо.
Розширення медичних послуг в офтальмологй та запоб1гання очним захворюванням
Економ1чна щдтримка запоб1жних заход1в
Права на безпеку води, грунт1в, продукт1в харчування, житла
Вдосконалення управлшня системою охорони здоровя, його ор!ентащя на кшцев! результати у вигляд! показниюв, що характеризують стан здоров'я населення { вплив чинниюв, що його фор-мують, потребують впровадження системного шформацшного забезпечення. В наш час воно мае суттев! недолши. Зокрема, за вщсутносп скриншгу та мошторингу очних хвороб важко мати в1рну уяву щодо захворюваност { поши-реност патологи. До того ж ниш з'являеться все бшьше приватних клшш, оптик, як не надають державним органам статистичш зв1ти щодо свое! медично! д!яльносп. Необхщне вдосконалення облшово-зв!тно! документаци, користуючись якою в спещальних дослщженнях можна було би скласти судження про дшсну величину тягаря очно! патолог!!, чинники ризику, що шдвищують ймов!рнють виникнення ! загострення захворювання. Поширешсть очно! патолог!! зростае, що викликае необхщнють перегляду потреб у лшарях -офтальмологах, долшарськш медичн!й допомоз!.
В таблиц! 7 надаш основн! характеристики !нформац!!, яку рекомендуеться використовувати в кра!нах, що розвиваються [6], при впровад-женш та оц!нц! результат!в впровадження стратег!! збереження здоров'я органа зору.
Слщ зазначити, що в Укра!ш потребуе вдосконалення оргашзащя полшлшчно! та стащ-онарно! офтальмолог!чно! допомоги. Необхщно в!дм!тити, що на сьогодш орган!зац!йн! заходи спрямован! на штенсифшащю стац!онарно! ль карсько! допомоги. В той же час у кра!ш вщсутня система дол!карських офтальмолопч-них каб!нет!в. 1снуюч! денн! офтальмолог!чн! стащонари не задовольняють нин!шню потребу в них.
Таблиця 6
Складов! стратеги змщнення здоровя, спрямоваш на пац1ента, с1м'ю,
сп1льноту (адаптовано за [6])
Санпросвпа
Медичне обслуговування
Законодавчо-нормативне забезпечення
Як1сть медичного обслуговування та доступ до нього Просв1та пац1ента Забезпечення медикаментами Як1сна питна вода Щльовий контроль Скритнг населення Забезпечення окулярами Шшльна г1г1ена
08/ Том XIII/ 4
91
Таблиця 7
1нформащя, необхщна для впровадження та оцiнки стратеги збереження здоров'я
органа зору (адаптовано за [6])
Тнформащя
Яшст характеристики
Усввдомлення ир1оритет1в та потреб охорони здоров'я
Усввдомлення ризишв та позитивного впливу метод1в, що застосовуються
Вплив на поведшку пащснта
Складов1 прийняття р1шень — вплив сш!' та сусшльства Готовтсть сплачувати медичт послуги
Сощальт норми поведшки Як1сть надання медично!' допомоги
К1льшст шдикатори
Поширетсть захворювання за в1ком, статтю Захворюватсть, в т.ч. сезонт коливання
Фактори ризику, чинники способу життя та довк1лля Ефектившсть втручань
Ступшь висв1тлення в засобах масово!' шформацц Ресурси та канали зв'язку, як1 можуть бути моб1л1зован1 додатково
Забезпечення населення медичною допомогою
Впровадження
Санпросв1та
Офтальмолог1чна допомога
Юридичне забезпечення
Залучення пащсттв, смей, сп1льнот до Забезпечення б1льшо!' доступност1 , Активн1сть щодо п1дняття проблем
контролю за р1внем сл1поти в !хтх ефективност1, прийиятиостi даагностики слшоти в публчних обговореннях,
колах та л1кування формування пол1тики впровадження
Вплив
Змши в поведшщ шдиввдуума, с1м'1 та сгальноти, з практикою запоб1гання захворюванню та свосчасним звертанням за медичною допомогою включно
Змши в систем1 знань, в1дношенн1, прийнятт1 р1шень
Щдтримка сусп1льством загальнодержавних програм з офтальмолог1чно! допомоги
Покращення якост1 та к1лькост1 допомоги
Можлив1сть отримати л1кування у б1льшо! клькост1 людей
Б1льш ефективне та прийнятне л1кування
Змша в полпищ та д1ях
Перерозподл ресурс1в
Законодавча п1дтримка
Поглиблення м1жгалузево! сп1впрац1 П1дтримка р1зних верств населення
1 Г
Зменшення р1вня слтоти, як1й можна запоб1гти
Стратегiя змiцнення здоров'я в офтальмологи вимагае проведення заходiв первинно! профь лактики, що мало розвинуте в Укра!ш. Якщо на першому мющ з iнвалiдностi сто!ть травма, це свщчить про вiдсутнiсть вiдповiдних заходiв на
виробництвi та низький рiвень саштарно! куль-тури в побуп.
Державна зацiкавленiсть у шдвищеш рiвня здоров'я населення вiдображена у Конституци Укра!ни, статтях вiдповiдних закошв, норма-
тивних актах та програмах, яю виконувались i продовжують виконуватись у сферi охорони здоров'я. В той же час увага до очних хвороб у них не конкретизована.
Мiж тим, положення стратеги змiцнення здо-ров'я в сферi очних хвороб доцшьно втiлювати в рамках законодавчо i фiнансово забезпечених цiльових державних програм. Вони могли би об'еднувати рiзногалузевi заходи щодо запо-бпання захворюванням, прийнамнi на такi со-цiально значущi тяжкi iнвалiдизучi захворю-вання, як мiопiя чи глаукома. Аксюматично, що коефiцiент корисно! ди заходiв при системному розглядi будь-яких питань, в т.ч. i в галузi офтальмологi!, пiдвищуеться, до того ж лшу-вання завжди дорожче, шж профiлактика.
На сьогоднi таю державш програми в сферi офтальмологи в нашш кра!нi вiдсутнi.
ЩДСУМОК
Таким чином, розгляд положень стратеги змщнення здоров'я в офтальмологi! (посилення первинно! профiлактики, розвиток ранньо! л> карсько! допомоги та iн.) свщчить про те, що в Укра!ш !! окремi елементи впровадженi в практику запобпання виникненню очних хвороб та швалщизацл вiд них. Разом iз тим, потребують удосконалення облiково-звiтна документацiя, ш-формацiйне забезпечення галуз^ профiлактика професiйно! патологi!; необхщна органiзацiя скринiнгу i монiторингу деяких очних хвороб, налагодження !х ранньо! дiагностики та iн. Тiльки системний шдхщ, освiтнi заходи i роз-виток законодавчо-нормативного забезпечення в сукупност з якiсною медичною допомогою змо-жуть забезпечити зниження тягаря очних хвороб в Укра!нi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бочков Н.П. Актовая речь. Вклад генетики в медицину. - М., 2001. - 43 с.
2. Крыжановская Т.В. Слепота и слабовидение в Украине и актуальные задачи их профилактики // II М1жнародна наукова конференщя офтальмолопв Причорномор'я: Тези доп. - Одеса, 2004. - С. 7-8.
3. Офтальмолопчна допомога в УкраМ за 20012005 роки - статистичний доввдник.- К.: МОЗ Ук-ра!ни, 2006.- 100с.
4. Профшактична медицина: стратепя змщнення здоров'я населення Украши / О.1. Тимченко, А.М.Се-рдюк, Н.Г. Гойда та ш. // В1сник сощально! ппени та оргашзацп охорони здоров'я Украши. - 2002. - № 2. -С.89-93.
5. Global data on visual impairment in the year 2002 / S.Resnikoff, D.Pascolini, D. Etya'ale et al. // Bull. World Health Organ. - 2004.- Vol.82. - P.844-851.
6. Hubley J., Gilbert C. Eye health promotion and the prevention of blindness in developing countries: critical issues // Br. J. Ophthalmol. - 2006. - Vol. 90 - P. 279-284.
7. Kocur I., Resnikoff S. Visual impairment and blindness in Europe and their prevention // Br. J. Ophthalmol. - 2002.- Vol. 86.- P. 716-722.
8. Resnikoff S., Pararajasegaram R. Blindness prevention programmes: past, present and future // Bull. World Health Organ. - 2001.-Vol.79.-P.222-226.
9. Taylord H. R., Keeffe J. E. World blindness: a 21st century perspective // Br. J. Ophthalmol.- 2001.-Vol. 85.- P. 261-266.
10. Quigley H. A., Broman A. T. The number of people with glaucoma worldwide in 2010 and 2020 // Br. J. Ophthalmol. - 2006.-Vol. 90. - P.262-267.
♦
08/ Том XIII/ 4
93
