CC BY
17
УДК 631.1
Бронська О.Ю. ©
Луганський нацюнальний аграрный утеерситет
СТРАТЕГ1Я УПРАВЛ1ННЯ АГРАРНОЮ СФЕРОЮ ЛУГАНСЬКО1 ОБЛАСТ1 ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 ПРОДУКЦ11
У статт1 розглянуте едосконалення упраелтня сыьськогосподарським еиробництеом як еажлиеий резерв тдеищення його ефектиеност1, а також еияелет склад i структура ефектиеного стратег1чного упраелтня аграрним тдприемстеом Луганськог областi е умоеах тдеищеного ступеня еiдеертостi украгнськог аграрног економжи
Ключовi слова: стратегiчне упраелтня, економiчна ефектиетсть, конкурентоспроможтсть, аграрний сектор Луганськог областi.
Вступ. Устшне ршення проблеми ефективного функцюнування сшьськогосподарського виробництва виступае найважлившим чинником стабшзаци i подальшого розвитку галуз1 Таким чином, зростання ефективностi виробництва е не самощллю, а найважлившим засобом для вирiшення соцiально-економiчних завдань, умовою досягнення високих кiнцевих результат в аграрному секторi економiки Украши. Тому одним з актуальних завдань сучасного етапу е необхiднiсть пщвищення економiчноl ефективностi сiльськогосподарського виробництва.
Матер1ал i методи. У сiльському господарствi система управлiння повинна бути побудована так, щоб li основним мотивуючим чинником була прибутковiсть. Особливостi сшьського господарства обумовлюють необхiднiсть максимально можливо! ув'язки рiвня витрат з юльюстю i якiстю вироблювано! продукци з величиною прибутку. Це дозволяе одержувати точну i своечасну iнформацiю про витрати з будь-яким необхщним для управлшня ступенем деталiзацil, виявляти i розширювати високорентабельнi напрями дiяльностi i на цiй основi пiдвищувати ефектившсть роботи сiльськогосподарських товаровиробникiв.
Найбiльш авторитетним автором, що висловлював в основному зарубiжний досвiд стратегiчного управлiння аграрним виробництвом залишаеться професор Вiханський О.С. Серед зарубiжних дослiдникiв проблема стратепчного управлiння одержала активний розвиток в працях 1.Ансоффа, М.Меськона, М.Альберта, Ф.Хедоур^ Ф.Котлер, М.Портер, А.Томпсон, Е.Шейн i iн.
Питання пiдвищення економiчноl ефективност сiльськогосподарського виробництва в економiчнiй теори були i залишаються прiоритетними в наукових розробках i практичнiй реатзацл. Достатньо багато уваги данiй проблемi придiлялося в працях вiтчизняних учених економiстiв - П.Т. Саблука, В.М. Гончарова, В.Г. Ткаченко, К.П. Оболенського, Г.Г. Котова, П.П. Пухлякова, В.А. Добринша, А.М. Емельянова, В. Свободша, В.Г. Андршчука, В.А. Тiхонова, А.
© Бронська О.Ю., 2008
19
Шафронова, Д. Эпштейна i шших; укра!нських i бшоруських дослiдникiв -1.1.Лукинова, Б.1. Пасхавера, А.А. Бугуцкого, Е.1. Якуби, Ф.С. MapTiHKeBi4a, В.П. Большаково!, 1.Н. Барабошкиной та iншими.
Ц роботи, безумовно, мають велике теоретичне i практичне значення у виявленнi шляхiв пщвищення економiчно! ефективностi сшьськогосподарсько! продукци, а також в пошуку стратегiй управлшня аграрною сферою регiонiв. Проте слщ зазначити, що науковi дослiдження, фундаментальш i оргашзацшно-методичнi розробки не давали комплексного уявлення про цю актуальну i практично важливу проблему в сшьському господарствi. Рiзний ступшь розробленостi мали окремi, не зв'язаш в едину систему, напрями пщвищення ефективносп сiльськогосподарського виробництва.
Результати дослщження. Вдосконалення управлiння аграрним виробництвом е важливим резервом пiдвищення його ефективносп. Досвiд багатьох сiльськогосподарських пiдприемств i об'еднань пiдтверджуе, що там, де керiвники i фахiвцi постiйно займаються вдосконаленням управлiння виробництвом, трудовi колективи тд !х керiвництвом забезпечують постшне зростання виробництва продукцп сiльського господарства, продуктивност працi, економи засобiв i пiдвищення рентабельностi всiх галузей. Необхщшсть вдосконалення управлiння обумовлена кiлькiсними i якiсними змiнами, що також вщбуваються, в умовах виробничо! господарсько! дiяльностi колгоспiв, радгоспiв i об'еднань, в умовах ринково! економiки.
Для того, щоб господарству забезпечити збалансоване, стабшьне положення в сучасних умовах ринково! економши, йому необхщно тiсно контактувати iз зовнiшнiми чинниками середовища юнування. Працiвники повиннi маневрувати в жорстких умовах конкуренци, чiтко оцiнювати сво! сили, аналiзуючи виконанi заходи.
З метою пщвищення економiчно! ефективностi сшьськогосподарського виробництва Лугансько! областi необхiдно розробити стратегш управлiння аграрною сферою регюну на перспективу, яка повинна формуватися на основi аналiзу i прогнозiв розвитку АПК i реалiзовуватися за допомогою вщповщно! програми (рис.1).
Стратепя управлiння аграрною сферою Лугансько! област передбачае висунення таких цiлей i механiзму !х досягнення, реалiзацiя яких повинна забезпечити !! ефективне функцюнування в довгостроковiй перспективi i швидку адаптацiю до умов зовнiшнього i внутрiшнього середовища, що постiйно змшюються.
20
Г'
1
2
3
4
Мал. 1. Модель розробки i ре^заци стратега управлшня аграрною сферою регшну
21
Використання даного управлшського ресурсу в практищ регюну дозволить виршити комплекс економiчних, сощально демографiчних, органiзацiйно правових i шших проблем АПК Лугансько1 областi, що сприятиме соцiально економiчному розвитку регюну в цшому.
В цiлях визначення комплексного потенщалу аграрно1 сфери Лугансько1 областi був проведений системний аналiз основних його складових. Розвиток аграрное' сфери областi характеризуеться достатньо складними процесами.
З одного боку, наголошуються позитивнi тенденци зростання основних показниюв, з iншого - зменшення об'емiв iнвестицiй в основний капiтал, знос основних засобiв i скорочення площ угiдь. За перiод 2000- 2006 р.р. в регюш намiтилися позитивш тенденци розвитку аграрного виробництва.
Унаслщок збiльшення об'ему субсидiй, що дозволяють покрити частину зростаючих витрат, економiчна ефективнiсть аграрного виробництва регiону в 2006г. значно зменшилась в порiвняннi з 2001 р. (див. табл.1).
Таблиця 1
Динамика економпчноУ ефективностi аграрного виробництва _ЛуганськоУ обласп_
Показатели 2000 р1к 2001 рк 2002 рк 2003 р1к 2004 рк 2005 рк 2006 рк 2006р до 2000р. %
ВП в с/г ппвдприемствах, млн грн 640,9 880,7 985,3 777,1 985,2 1141,4 1051 164
Структура ВП с/г п/п Лугансько1 обласп, % 2,4 2,8 3,1 3,3 3,0 3,4 2,8 116,7
ВП в господарствах населения 1343 1196,3 1231,9 1333,1 1468 1816 1759,5 131
Структура ВП с/г в господарствах населення Лугансько1 обласп, % 2,6 2,2 2,2 2,5 2,5 3,1 3,0 115,4
Фшансовий результат, млн грн 30,8 29,1 35,1 39,3 100,1 74,8 16,9 54,9
Р1вень рентабельносп -2,6 24,2 17,3 21,2 11,8 3,5 -6,8 -
Аналiз динамiки економiчноl ефективност аграрного виробництва Лугансько1 областi показав, що в цшому спостер^аеться поступове зростання
22
валово! продукци сшьського господарства, як в сшьськогосподарських пщприемствах, так i в господарствах населення. У 2006 роцi Луганська область зайняла 15 мшце серед решти областей Укра!ни по валовiй продукци сшьського господарства в сшьськогосподарських пщприемствах i 22 мюце по валовш продукци сiльського господарства в господарствах населення.
У 2006 рощ Луганська область переживала кризу аграрно! сфери, коли рiвень рентабельной опустився до негативного значення, що негативно позначилося на юнуванш i дiяльностi сшьськогосподарських пщприемств.
Стрибок рентабельностi в област в 2007 роцi забезпечений за рахунок рослинництва, точнiше - за рахунок щново! ситуаци на ринку зерна i соняшнику.
Урожай зерна озимо! пшенищ в 2007 роцi склав 487 тис. тонн. i перевищив намолот 2006 роки на 60 тис. тонн (15%). По врожайност зернових i зернобобових культур Луганщина займае 2 мiсце серед 9 областей степово! зони Укра!ни i складае 845 тис. тонн.
У Луганськш областi в 2007 рощ зiбраний рекордний урожай соняшнику за останш роки - валовий збiр склав 423 тис. тонн. По врожайност цiе! культури - 12,2 ц/га - область займае 1 мшце в степовш зонi Укра!ни.
Проте, починаючи з 2005 р. в аграрному комплекс регiону нам^илася тенденцiя зниження темпiв розвитку сшьського господарства i залежнiсть вiд iмпортноl сировини, об'ем яко! росте швидше, нiж внутрiшне виробництво.
В процес дослiдження встановлено, що основними причинами щодо повiльного розвитку сiльського господарства в регюш е комплекс гострих проблем як галузевого, так i соцiального характеру (зниження родючостi грунтсв, руйнування соцiально економiчного потенцiалу агросфери, диспаритет цiн, депопуляцiя населення, слабка притока швестищй, недостатня державна пщтримка аграрно! сфери i т.i). Ц процеси безпосереднiм чином впливають на сощальний аспект розвитку аграрно! сфери регюну.
При вступi у СОТ доступ господарств населення на ринок буде практично закритий i вони можуть перетворитися на натуральш господарства.
У регюнах Укра!ни вектором розвитку аграрно! сфери в цшому можуть стати переважно кооперативш i штегроваш агропромисловi пiдприемства, якi широко використовують високопродуктивну технiку, енергозбережнi технологi!, забезпечують високу продуктивнiсть працi. Такi пщприемства в змозi забезпечити високу товаршсть продукцi!, пiдвищити конкурентоспроможнiсть i швестицшну привабливiсть вiтчизняного аграрного виробництва, ^ разом з тим, скласти конкуренцш на свiтових ринках продовольства.
Висновки. В умовах глобалiзацi! регiону буде важко витримати конкуренцш з европейськими кра!нами, в першу чергу, через незютавшсть бю^матичних умов, комплексу галузевих проблем, вщставання процесу реформування села i т.д. Разом з тим, сшьське господарство недостатньо захищено вiд зовшшньо! конкуренцi!.
23
Необхщшсть тдвищення ефективност виробництва сшьськогосподарсько! продукци в умовах глоб^зацп кра!ни припускае вироблення мехашзму формування стратеги управлiння АПК Лугансько! областi, представленого у виглядi блок-схеми (рис.2), що дозволить вирiшити цший ряд економiчних, соцiально демографiчних i iнших проблем розвитку аграрно! сфери в умовах трансформаци економiки.
Тимчасовi рамки стратеги управлiння аграрною сферою репону, що враховують ресурснi можливост державного, регiонального i мiсцевих бюджеив, а також фiнансовi можливостi господарюючих суб'ектiв Лугансько! областi повиннi визначатися як i вся стратегiя сощально економiчного розвитку регiону на довготривалий перiод, що дозволить ефективно виршити основнi завдання розвитку аграрно! сфери репону в цшому i тдвищити економiчну ефективнiсть виробництва сiльськогосподарсько! продукци зокрема
У перелiк основних прюритетних стратегiчних напрямiв, якi повиннi послужити фундаментальною основою при розробцi регюнальних стратегiчних планiв i програм розвитку агропромислового комплексу ми рекомендуемо включати наступнi:
1. Розвиток земельних вщносин i вiдносин власностi.
2. Подальша реорганiзацiя i реструктуризацiя аграрних тдприемств.
3. Розвиток процесiв пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацi! кадрiв керiвникiв, вдосконалення контролю i ротацiй кадрiв.
4. Розвиток коопераци, iнтеграцi! i шших форм господарювання.
5. Вдосконалення економiчних вiдносин i iнвестицiйна полiтика (економiчний механiзм, фiнансова пiдтримка, вiдновлення кредитного мехашзму в АПК, цiновi вщносини, податкова полiтика, розвиток механiзмiв швестування в АПК, освоення iндикативного планування i прогнозування в АПК.
6. Формування конкурентоздатного аграрного виробництва.
7. Техшчне забезпечення АПК.
8. Сощальна полiтика.
9. Розвиток соцiально! шфраструктури.
Таким чином, нацiленiсть господарського мехашзму в аграрнш сферi економiки на стшке досягнення високих кшцевих результат вимагае пошуку нових напрямiв, яю сприятимуть пiдвищенню економiчно! ефективностi виробництва сшьськогосподарсько! продукци як в масштабах кра!ни, так в межах конкретного репону.
24
Основна цшь та система тд цшей розвитку регюнального АПК Лугансько!' област
Система регюнального АПК: Сильш та слабкi сторони:
1. Продукщя i !! маркетинговий комплекс.
2. Кадровий склад менеджменту навики i недолiки.
3. Виробничi фонди стан i можливостi
4. Фшансове положення аграрних пiдприемств розмiри прибуткiв кредитоспроможнiсть.
£ а
т
с
о
г
о
С н
а ь
т л
е а
нч г
а
з
<П
«
а
н
<
Можливостi i проблеми ринку: 1. Споживач^ що юнують ринковi сегменти, потреби i тенденцi! регiонального ринку
2. Конкурента, !х маркетинговий комплекс.
3. Технолопчна база аграрних виробникiв, !! можливi змiни.
4. Економiчне оточення
Рис.2. Загальна блок-схема розробки стратег1чного управлшня розвитком
рег1онального АПК
25
Л^ература
1. Аграрна реформа в Укра!ш: регюнальш аспекти // Монографiя. Пщ загальною ред. професора В.Г.Ткаченко i професора В.1.Богачева. - Луганськ: «Книжковш свт>, 2003. - 160с.
2. Андршчук В.Г. Теоретико-методолопчне обгрунтування ефективностi виробництва // Економжа АПК. - 2005. - №5.
3. Гончаров В.М., Кочетков О.В. 1ль!н В.Ю. Соцiально-економiчнi проблеми формування i розвитку аграрних корпоративних структур // Еконошка АПК. - 2005. - №11. - с.95-99.
4. Гончаров В.М. 1ль!н В.Ю. Визначення основних вiдмiнностей вiтчизняних аграрних корпорацш // Збiрник наукових праць Луганського нащонального аграрного унiверситету (серiя «Економiчш науки») / За ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2006. - №62 (85). - с.228-233.
5. Саблук П.Т., Юрчишин В.В. Розробка аграрно! доктрини Укра!ни // Агропромисловий комплекс Укра!ни: стан, тенденцп та перспективи розвитку / 1нформацшно-аналпичний збiрник. - Ки!в: 1АЕ УААН, 2002. - с.625.
6. Ткаченко В.Г., Богачев В.1. Аграрна реформа в Укра!ш: результати, проблеми, перспективи завершення / Монографiя. Пщ загальною ред. професора В.Г.Ткаченко i професора В.1.Богачева. - Луганськ: «Книжковш свiт», 2006. - 228с.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2008
26
