CC BY
34
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 330.341.1:504:66 Алла Михайл1вна Ткаченко,
д-р екон. наук, професор,
Анжела МиколаТвна Вакул1ч,
канд. хгм. наук, доцент ДВНЗ "Укра!нський державний хiмiко-технологiчний ушверситет", Днiпропетровськ
СТРАТЕГИЯ ЕКОЛОГ1ЧНО СПРЯМОВАНОГО 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ Х1М1ЧНО1 ГАЛУЗ1
Економ!чний розвиток кра!ни на су-часному етат визначаеться насамперед такими показниками, як динамша шновацш та обсяги швестицшних потоюв. За останш 20 роюв спостер!гаеться перехщ свггово! економши на новггш наукоемш, високопро-дуктивш та гнучю виробництва. Стшю тем-пи економ!чного зростання демонструють т кра!ни, у яких вщбуваються технолопчш змши на основ! шновацш { структурно! пере-будови економши на баз! новггшх техноло-гш. Реал!защя стратеги шновацшного роз-витку може вщбуватися через використання нових метод1в виробництва й отримання но-вих продукпв, застосування нових джерел сировини. Не менш важливими е еколопчш фактори шновацшного розвитку, за допомо-гою яких суспшьство може отримувати нов! технологИ { продукти, що на вщмшу вщ на-явних будуть безпечними для людини та до-вкшля.
Проблемам сучасно! теори шновацш-ного розвитку присвячено пращ таких вщо-мих укра!нських науковщв, як О. Амоша, В. Прокопенко, А. Гальчинський, В. Геець, О. Половян [1-4]. Галузев! дослщження шно-вацшно! д!яльносп проводили О. Гончаренко (для тдприемств аграрного сектору [5]), Ю. Васютинська (для тдприемств харчово! промисловосп [6]), Я. Громова (для металур-гшно! галуз! [7]), А. Касич (для тдприемств машинобуд1вно! галуз! [8]). Проте вщсутт галузев! дослщження шновацшних процешв, як вщбуваються в х1м1чному виробництва
Метою статп е стислий анал1з стану тдприемств х1м1чно! галуз! та визначення
стратеги еколопчно спрямованого шновацшного розвитку з урахуванням свггових тенденцш у х1м1чному виробництва
Проведення структурних змш в еконо-мщ1 потребуе значних фшансових, матерь альних { кадрових ресуршв. У посткризовий перюд нашш кра!т не вистачае саме фшансових та матер1альних ресуршв. У таких умовах перед економшою Укра!ни постае питання щодо визначення прюршепв { на-прям1в розвитку вггчизняно! промисловосп. Наявт фшансов!, матер!альт та людсью ре-сурси мають бути спрямоваш на передов! сектори виробництва 1 технологи, як отри-мали назву критичних. Х1м1чну галузь з дру-го! половини ХХ ст. вщносили до критичних сектор1в виробництва. А тому саме !! розвиток обумовив появу нових речовин, як зго-дом використовувалися в шших галузях промисловосп. Укра!на на той час мала велик! потужносп { займала передов! позици у свгговому х!м!чному виробництв!.
За два десятилггтя, починаючи з 60-х роюв, в УРСР було побудовано багатогалу-зеву х!м!чну !ндустр!ю, яка розвивалася, спираючись на досягнення науки ! технологи. Пор!вняно з 1958 р. обсяги випуску товарно! продукц!! в галуз! за 20 роюв зросли б!льш шж у 9 раз!в, асортимент продукц!! сягав тисяч! найменувань, варт!сть основних засоб!в зб!льшилася в 11 раз!в [9, с. 4]. У 1980 р. х!м!чна !ндустр!я Укра!ни мала понад 20 тдгалузей, а також великий науковий по-тенц!ал, який забезпечували численш науко-во-досл!дн! установи х!м!чного проф!лю. З х!м!чними тдприемствами за договорами
© А.М. Ткаченко, А.М. Вакутач, 2014
Економгка промисловостг Есопоту of I.
ствпрацювали 19 академiчних iнститутiв та лузi вивiв хiмiчну iндустрiю колишнього 15 ВНЗ УРСР. Такий стрiмкий розвиток га- СРСР на передовi свiтовi позици (табл. 1).
Таблиця 1
Виробництво важливих видгв хгмгчно!продукцИвргзних крагнах свгту в 1989р., млн т
Найменування продукци СРСР УРСР Велико-бриташя США Франщя ФРН Ггалш Китай
Мшеральш добрива 34,30 5,10 1,80 25 4,00 3,70 1,9 19,00
^рчана кислота 28,30 4,30 2,20 41 4,20 4,00 2,1 11,00
Хiмiчнi волокна
i нитки 1,56 0,19 0,39 4,07 0,25 1,02 0,69 1,30
Синтетичш смоли
i пластичнi маси 4,70 0,80 2,2 29 4,2 9,2 3,2 1,90
Розроблено за даними джерела [10, с. 470].
1з розпадом СРСР хiмiчний сектор украшсько! промисловостi поступово втра-тив свiй потенцiал, однак залишився важли-вою складовою укра1нсько1 економши. Про це свiдчить структурний розподш реалiзова-но! промислово! продукци в 2012 р., на част-ку хiмiчноl продукци припадало 6,6% [11].
Товарне виробництво в хiмiчнiй галузi протягом 2012 р. мало нестшю тенденци. За даними Державно1 служби статистики Укра-!ни на тдприемствах хiмiчноl i нафтохiмiч-но! промисловосп в 2012 р. випуск продукци зростав на 7,1% порiвняно з 2011 р. [12, с.8], у тому чи^ на пiдприeмствах з випуску аг-рохiмiчноl продукци - на 16,8%, мийних i парфумерно-косметичних засобiв - на 9,1, фармацевтично1 продукци - на 8,2, пластма-сових виробiв - на 4,8% [12, с.15]. Однак у переважнш частинi iнших секторiв вщбува-лося або скорочення обсяпв виробництва продукци, або стагнацiя. Падiння обсягiв виробництва в 2012 р. для основное' хiмiчноl продукци складало 7,6%, лаюв i фарб - 3,1, гумових виробiв - 5,3%. За даними ДП «Чер-каський НДГГЕХ1М», який здiйснював по-стiйний мошторинг за 48 видами хiмiчноl продукци, протягом 2012 р. падшня обсяпв виробництва спостерпалося у 35 товарних групах, що складало 75% вщ загально1 кшь-костi позицiй [13, с. 5].
Проаналiзувавши структуру галузевого виробництва за 2012 р., можна стверджувати про зростання частки продукци, яка нале-жить до сектору основно1 х1мп, з 55% у 2011 р. до 61% у 2012 р. За цей перюд частка
секторiв перероблення, як характеризуются середнiм i бiльш високим технолопчним пе-редiлом, суттево знижуеться. Спираючись на данi табл. 2, можна стверджувати, що частка пластмасових i гумових виробiв, якi належать до високотехнолопчних продуктiв, по-чинаючи з 2010 р. мае тенденщю до знижен-ня. Таким чином, у структурi хiмiчноl продукцп посилюеться тенденцiя сировинно1 спрямованостi виробництва.
О^м того, данi табл. 2 свщчать про негативний пiдсумковий фшансовий результат дiяльностi хiмiчних тдприемств протягом 2009-2012 рр. Рентабельнють операцш-но! дiяльностi мала найбшьше негативне зна-чення - 6,3% у 2012 р.
До основних факторiв, що негативно вплинули на фiнансовi результати дiяльностi пiдприемств хiмiчноl галузi в 2012 р., можна вщнести:
зростання собiвартостi продукцп через зростання цш на сировину (газ i нафту iм-портного походження);
динамша товарного виробництва i фь нансовi результати галузi визначаються зов-шшньою кон'юнктурою та формуються за рахунок експорту; за останш роки для екс-портних поставок поширюеться тенденщя
сировинно1 спрямованостi товарно1 продукцп;
негативне зовшшньоторговельне сальдо мае стшку тенденцiю до зростання, що свщчить про посилення тенденци iмпорто-залежностi внутрiшнього ринку хiмiчноl продукци; iмпорт хiмiчноl продукцп бiльш
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Таблиця 2
Шдсумки po6omu тдприемств xîmî4hoï гaлузi вupoбнuцmв
Pk Частка пластмашвих та гyмoвих виpoбiв y загальвдму oбcязi виpoбництва, % Фшантовий peзyльтат, млн гpн Peнтабeльнicть oпepацiйнoï дiяльнocтi, % Зoвнiшньo-тopгoвeльнe cальдo, млн дoл. США Пpямi iнoзeм-ш iнвecтицiï, млн дoл. США
2007 29 1983 4,5 -2101 203,9
2008 28 2093 4,7 -3355 112
2009 28 -3262,6 -1,2 -2890 281
2010 26,5 -1727,1 -0,6 -3914 115,3
2011 20,1 -300,2 2,2 -4206,9 19,4
2012 18,0 -2880,0 -6,3 -6979,8 4,2
Рoзpoблeнo за даними ^epen: [12, 13].
дивepcифiкoваний, шж eKcnop^ а в cтpyктypi iмпopтy дoмiнye чаcтка виcoкoтeхнoлoгiчнoï пpoдyкцiï, i ця тeндeнцiя ocтаннiми poками тшьки пocилюeтьcя;
iнвecтицiï yпpoдoвж ocтаннiх po^ мають тeндeнцiю дo знижeння i e нeдocтат-нiми для poзвиткy хiмiчнoгo ceктopy виpoб-ництва.
Оцiнка дiяльнocтi хiмiчних пад^и-eмcтв y пocткpизoвий пepioд пepeкoнливo cвiдчить, щo галузь i нинi пepeбyваe y отлад-нoмy cтанi. Вихiд iз ^изи мoжливий пepш за вce за дoпoмoгoю визначeння cтpатeгiчних шляхiв poзвиткy вiтчизнянoï хiмiчнoï галyзi з ypахyванням cвiтoвих тeндeнцiй. Обиpаючи cтpатeгiчнi piшeння, cлiд вpахoвyвати pro^ ки, гов'язаш iз забpyднeнням дoвкiлля, як y npo^ci виpoбництва, так i вна^^к викopи-cтання хiмiчнoгo пpoдyктy. Вважаeмo, щo cамe цi pизики мають бути визначальними y вибopi eкoлoгiчнo cпpямoванoï iннoвацiйнoï cтpатeгiï.
Аналiз cвiтoвих тeндeнцiй, якi cnocre-piгаютьcя в eкoнoмiках poзвинeних кpаïн, cвiдчить, щo oдним з пpiopитeтних напpямiв e викopиcтання бioтeхнoлoгiï, щo такoж вщ-нeceна дo кpитичних тeхнoлoгiй ХХ1 cт. Са-мe бioтeхнoлoгiчнi cпocoби oтpимання нoвих матepiалiв i викopиcтання бioлoгiчних матe-piалiв y хiмiчних пpoцecах дoзвoляють oтpи-мати виcoкoтeхнoлoгiчнi пpoдyкти з cиpoви-ни pocлиннoгo пoхoджeння, пiдвищити pi-вeнь eнepгoeфeктивнocтi виpoбництва й era-лoгiчнoï бeзпeки.
Бioтeхнoлoгiя - цe галузь знань, пpeд-мeтoм дocлiджeння якoï e cy^nmcib мeтoдiв oтpимання нeoбхiдних для людини peчoвин за дoпoмoгoю бioлoгiчних oб'eктiв. Brnop^-тання бioтeхнoлoгiчних мeтoдiв дoзвoляe oтpимyвати якicнi пpoдyкти хаpчyвання, 6ío-фаpмацeвтичнi пpeпаpати, гeннoмoдифiкoва-ш pocлини i визначаe cyчаcнi мeтoди cimc^ кoгocпoдаpcькoгo ceктopy виpoбництва, npo-пoнye нoвi eкoлoгiчнo бeзпeчнi матepiали та бioпаливo, а такoж нoвi мeтoди пepepoбки вiдхoдiв. Бioтeхнoлoгiчнi мeтoди викopиcтo-вyютьcя в piзних галузях eкoнoмiки, дocить пoшиpeнoю cepeд наутовщв e кoльopoва кла-cифiкацiя мeтoдiв:
«бша» бioтeхнoлoгiя - пpoмиcлoвi 6ío-тeхнoлoгiï, якi викopиcтoвyютьcя в хiмiчнo-му ceктopi виpoбництва, хаpчoвiй галуз^ y виpoбництвi бioпалива;
«чepвoна» бioтeхнoлoгiя - мeтoди, cпpямoванi на rape^TO гeнoма людини i ви-poбництвo фаpмпpeпаpатiв;
«зeлeна» бioтeхнoлoгiя - мeтoди crao-peння гeннoмoдифiкoваних pocлин;
«ода» бioтeхнoлoгiя - мeтoди, якi ви-кopиcтoвyютьcя для пpиpoдooхopoннoï дь яльнocтi.
Рiчний oбiг cвiтoвoï бioiндycтpiï в 2011 p. cкладав 1107 млpд дoл. США, щo на 6,8% бiльшe, нiж y 2010 p. За eкcпepтними oцiнками oбiг pинкy бioтeхнoлoгiчнoï пpoдy-кцiï в 2016 p. cягатимe пpиблизнo 1536 млpд дoл. США [14].
У кpизoвoмy 2008 p. peкopднi i^ecra-цп в США бyлo cпpямoванo в бioтeхнoлoгiч-
Еттмта npoMucnoeocmi Economy of Industry
ний cercrop y pозмipi 65,2 млpд дол. США (iз них 50,3 млpд дол. США пpипадало на бiофаpмацeвтичнi компанiï; 14,9 млpд дол.США - на бiотeхнологiчнi). Стан фоpмy-
вання бiоiндycтpiï в piзних ^аНнах cвiтy впpодовж 2005-2008 pp. пpeдcтавлeно в табл. 3.
Тaблuця 3
Пoкaзнuкu, яю вuзнaчaюmь poзвumoк 6iorndycmpiï в^одовж 2005-2008 pp.
Показник США Кpаïни СС Китай Iндiя Бpазилiя
Кшькють бiотeхнологiчних
компанш (пiдпpиeмcтв) 1500 1700 900 330 300
Обcяги пpодажy бiотeхноло-
m^ï пpодyкцil, млpд дол. США 65 13 10 2,5 14
Imecrn^ï y бiотeхнологiчнi
виpобництва, млpд дол. США 65,2 7,5 1,2 0,6 1,5
Надями pозвиткy «чepвона», «бiла», <ae- «чepвона», «бiла», «ae- «чepвона», «чepвона»,
лeна», «cipа» лeна», «cipа» «зeлeна» «чepвона» «зeлeна»
За даними табл. 3 можна cтвepджyвати, що тeхнологiчними лiдepами в галyзi бiотeх-нологiй е США та ^аши СС. Однак дyжe важливим е доcвiд pозвиткy бiоiндycтpiï в кpаïнах, якi входять до ^упи кpаïн, що pоз-виваютьcя (Китай, Iндiя, Бpазилiя). Розвиток бiоiндycтpiï в Iндiï та Кита! вiдбyваeтьcя за-вдяки активнiй пiдтpимцi з боку дepжави. Так, Китай мае нащональну пpогpамy pоз-витку науки i тeхнологiï, дe бiотeхнологiя мае вищий пpiоpитeт, а стимулювальна поль тика влади в фшажовому, податковому i тpyдовомy peгyлюваннi cпpияла тому, що нинi бiотeхнологiчним в^обництеом охоп-лeно понад 900 гад^ием^го та 40 бiотeхно-паpкiв, обcяги дepжавного фiнанcyвання бю-тeхнологiй з 2001 до 2005 p. зpоcли y 10 pа-зiв, до 1,2 млpд дол. США. Бiоiндycтpiя в 1нди отpимала дepжавнy пiдтpимкy з 1986 p., коли ^и Mim^^crai науки i тeхнологiï бу-ло ^^peTO Дeпаpтамeнт бiотeхнологiï, який став головним джepeлом фiнанcyвання бю-тeхнологiчних НДДКР для малого бiзнecy.
В умовах глобальноï конкypeнцiï фоp-мування бiоiндycтpiï в Укpаïнi дозволяе peа-лiзyвати cтpатeгiю iнновацiйного pозвиткy eкономiки. Однак yкpаïнcький pинок хаpак-тepизyeтьcя вiдcyтнicтю влаcних шновацш-них бiотeхнологiчних пpодyктiв. Фоpмyван-ня цього pинкy можливe на базi хiмiчноï i нафтохiмiчноï галyзi. До cтpyктypи хiмiчноï пpодyкцiï налeжить фаpмацeвтичний ceктоp,
тому на базi хiмiчноï галyзi можливо викоpи-cтовyвати «бшу», «чepвонy», «cipy» бiотeх-нологп. Найбiльшy eмнicть y ^ошовому ви-pажeннi мае вггчизняний pинок «чepвоноï» бiотeхнологiï (бiофаpмацeвтики). Обcяг ^о-дажу лiкаpcьких заcобiв в 2012 p. отладав 31,7 млpд гpн, алe попит задовольнявcя за pахyнок iмпоpтy. За даними Дepжавного pe-ecтpy лiкаpcьких заcобiв У^аши y 2013 p. заpeecтpовано 13 534 лiкаpcьких заcобiв, з них вггчизняного походжeння - 3942 (29 % вщ загального обcягy), iмпоpт - 9592 (71 % вщ загального обcягy) [15]. Конкypyвати в cercropi «чepвоноï» бiотeхнологiï з кpаïнами-лiдepами нашiй кpаïнi доcить отладно, оcкi-льки цeй ceктоp хаpактepизyeтьcя виcокою наyкоeмнicтю, потpeбye для доcлiджeнь по-тужного фiнанcyвання, тpивалого чаcy для наукових доcлiджeнь i впpоваджeння науко-вих pозpобок y в^обництво, квалiфiкований кадpовий pecypc, cтвоpeння мeханiзмy тpанc-фepy та комepцiалiзацiï наукових pозpобок.
Вважаемо, що пepшим ^оком до фоp-мування бiоiндycтpiï y вггчизнянш eкономiцi мае cтати pозвиток «бiлого» ceктоpy на базi хiмiчноï галyзi. Упpоваджeння бiотeхнологiй y хiмiчномy виpобництвi можливe в таких на^ямах:
викоpиcтання пpиpодноï cиpовини для отpимання пepвинних i втоpинних хiмiчних матepiалiв з подальшою !х пepepобкою на
Економim npoмuслoвoсmi Экoнoмuкa npoмышленнoсmu
високотехнолопчш продукти, що е безпеч-ними для довкшля;
використання бiоматерiалiв як допо-мiжних засобiв для хiмiчних процесiв (бюка-талiз, ферментацiя).
Використання бютехнологи в хiмiчно-му виробнищи можливе в секторi виробни-цтва полiмерних матерiалiв та виробiв з них. Замщення традицiйних полiмерних матерiа-лiв бiополiмерами е iнновацiйним тдходом до вирiшення проблем полiмерного сектору виробництва. Основною перевагою бюполь мерiв е те, що цi матерiали беруть участь у колообiгу речовин i у природних умовах ду-
2,5 2 1,5 1
0,5 0
же швидко розкладаються на нешкiдливi компоненти. Сировиною для 1х виробництва е поновлюваш природнi ресурси - кукурудза, зерно, картопля. Бiополiмери використову-ються як пакувальнi матерiали, тара для хар-чово! промисловосп, одноразовий посуд, то-вари для садiвництва i ландшафтного дизайну, у будiвельнiй галузi, автомобiльнiй та електротехшчнш промисловостi, а також для виробництва спещальних продуктiв у фар-мацевтичному виробництвi.
Свiтовий ринок бiополiмерiв перебувае на стадп формування, тому його обсяг мае стшку тенденщю до зростання (рис. 1).
2,03
0,724
0,18
1 1 1
2008
2010
2012
рш
Рис.1. Динамгка свгтового ринку бгополгмергв за 2008-2012 рр.
За прогнозними даними аналггиюв Freedoшa ринок бюпластиюв i продукци на 1'х основi до 2020 р. матиме попит на свггових ринках варнстю понад 6,5 млрд дол. США [16]. Активне зростання ринку бiополiмерноl продукци обумовлене такими чинниками: зниження залежносн хiмiчного виробництва вщ традицiйних викопних ресурсiв, а також зростання попиту на еколопчно безпечну продукщю.
Слiд зазначити, що найбшьш динамiч-но розвиваеться ринок бiополiмерiв у таких крашах, як Ггалш, Великобританiя, Шмеччи-на. Цьому сприяе затверджена та ддача системна стратепя розвитку бiотехнологil, зако-нодавча база цих кра1'н, програми зi збирання вiдходiв, обмеження на використання упаковки iз синтетичних ПМ, звшьнення вiд по-датку на утилiзацiю вiдходiв, посилення еко-лопчних вимог до упаковки. Сприятливi умови для розвитку ринку бiополiмерiв скла-лися за останнi роки в Япони. Обмеженiсть територ^', наявнiсть законодавчо! бази з ути-лiзацil вiдходiв, податковi пiльги при вико-
ристанш бiополiмерноl упаковки сприяють 11 адаптацп на ринку (отже, цiлком лопчним е те, що третина вшх свiтових фiрм у сферi розробки та виробництва бiополiмерiв е японськими).
За прогнозними даними бiополiмери до 2020 р. становитимуть п'яту частину ринку полiмерних матерiалiв. Виробниками та спо-живачами бiоматерiалiв е високорозвинеш краlни (США, Японiя, краlни Свропейського Союзу, Канада, Австралiя), однак до техно-логiчних перегонiв приеднуються i краlни, що розвиваються (Китай, Iндiя, Бразилiя). Залишаеться вiдкритим питання: чи приедна-еться Украlна до ринку як виробниюв бiома-терiалiв, так i користувачiв?
Для формування вггчизняно! бiоiндус-трй на першому етат слiд розробити страте-гiю реалiзацil бiотехнологil на базi хiмiчноl галуз^ що, безперечно, позитивно вплине на поширення бiотехнологil в iнших секторах промисловосп.
Стратегiя екологiчно спрямованого ш-новацiйного розвитку хiмiчноl галузi вироб-
Економгка промисловостг Есопоту of I.
ництва з викopиcтанням бioтeхнoлoгiï маe важливe значeння для знижeння залeжнocтi пpoмиcлoвocтi вiд нeпoнoвлюваних джepeл cиpoвини, пiдвищeння piвня eкoлoгiчнoï бeз-пeки хiмiчнoгo виpoбництва, oтpимання ма-тepiалiв з бшьш якicними хаpактepиcтиками та виpiшeння пpoблeми yтилiзацiï вiдхoдiв.
Оcнoвoю для peалiзацiï cтpатeгiï што-вацiйнoгo poзвиткy хiмiчнoï галyзi e такi ne-peдyмoви:
забeзпeчeнicть влаcними cиpoвинними pecypcами (pocлинна cиpoвина);
дocтатнiй дocвiд y cфepi тeхнoлoгiï ви-poбництва пoлiмepних матepiалiв;
вiдcyтнicть пoтpeби y cпeцiальнoмy oбладнаннi й мoжливicть викopиcтання тpа-дицiйних тeхнoлoгiй;
наявнicть iнфpаcтpyктypи пepepoбки. Гoлoвнoю пepeвагoю poзвиткy бioтeх-нoлoгiï на базi хiмiчнoï галyзi e наявшсть от-poвини вiтчизнянoгo пoхoджeння. Сepeд фак-тopiв, якi oбyмoвили нeгативнi фiнанcoвi на-cлiдки дiяльнocтi пiдпpиeмcтв хiмiчнoï галу-зi, наcампepeд виoкpeмлюeмo зpocтання цiни на iмпopтoванy cиpoвинy. У cyчаcних yмoвах oбcяги пocтавoк i цiна на газ та нафту pocrn-cькoгo пoхoджeння мають пoлiтичнy cкладo-ву, щo cyттeвo впливаe на дiяльнicть хiмiч-них пiдпpиeмcтв. Пepeхiд вiд iмпopтoванoï pociйcькoï cиpoвини на cиpoвиннi джepeла влаcнoгo пoхoджeння дoзвoлить oтpимyвати пpoдyкти з виcoкoю дoданoю ваpтicтю, уни-кати пoлiтичних pизикiв i виpiшyвати питан-ня yтилiзацiï вiдхoдiв. Таким читом, peалiза-цiя iннoвацiйних cпocoбiв oтpимання бюго-
лiмepiв iз зepнoвих кyльтyp (кyкypyдзи i зep-на), на нашу думку, e дocить актуальвдю.
Фopмyвання бioтeхнoлoгiчнoгo cercro-py в хiмiчнiй галyзi дoзвoляe oтpимати от-нepгeтичний eфeкт, пoв'язаний з poзшиpeн-ням внyтpiшньoгo cпoживання зepнoвих, а цe y cвoю 4ep^ даe нoвi мoжливocтi для агpаp-нo-пpoмиcлoвoгo кoмплeкcy (АПК). Глибoка пepepoбка зepнoвих на виcoкoтeхнoлoгiчнi та eкoбeзпeчнi пpoдyкти як для внyтpiшньoгo cпoживання, так i для eкcпopтyвання впли-нуть на фopмyвання в Укpаïнi cтабiльнo за-тpeбyванoгo нeпpoдoвoльчoгo pинкy зepнo-вих.
Оcтаннiми poками в Укpаïнi cyттeвo зpocтаe виpoбництвo кyкypyдзи фиа 2), бiльша чаcтина якoï eкcпopтyeтьcя як тeхнo-лoгiчна cиpoвина дo кpаïн СС. Алe для e^-пopтy зepнoвих e oб'eктивнi oбмeжeння за тeмпами pocтy: cвiтoвий pинoк маe дocтатньo пpoпoзицiй вiд виpoбникiв зepнoвих iз piзних кpаïн cвiтy i пoдальшe пiдвищeння eкcпopтy з 6o^ бyдь-якoï кpаïни cпpичинить падшня cвiтoвих цiн. Тoмy poзвитoк в^гонятого pинкy зepнoвих мoжливий тiльки шляхoм глибoкoï пepepoбки зepна на бioматepiали. У цьoмy планi пoказoвим e дocвiд Бpазилiï за мeханiзмами peгyлювання cвiтoвих цiн на цyкop, який e ïï ocнoвним eкcпopтним ^o-дyктoм. Пpи падiннi cвiтoвих щн на цyкop Бpазилiя пiдвищye влаcнe виpoбництвo 6ío-eтанoлy з цyкpoвoï cиpoвини, тим cамим змeншyючи частку eкcпopтy, щo cтвopюe cвiтoвий дeфiцит цyкpy i як наcлiдoк - тд-вищeння йoгo цiни.
Pue. 2. Дuнaмiкa вupoбнuцmвa кукуpyd3u 3a 2007-2012pp.
Таким чивдм, фopмyвання влаcнoгo cтабiльний внyтpiшнiй топит на зepнoвi, щo pинкy бioпoлiмepiв дoзвoлить Укpаïнi мати cyттeвo впливатимe на знижeння pизикiв вiд
EmHoMrna npoMurnoeoemi Экoнoмuкa npoмышленнoсmu
коливання cвiтових цш на ciльгоcппpодyк-щю.
Окpiм того, peалiзацiя cтpатeгiï шнова-цiйного pозвиткy пiдпpиeмcтв хiмiчноï галyзi з викоpиcтанням глибокоï пepepобки зepно-вих на виcокотeхнологiчнi пpодyкти ство-pить новi pобочi мicця, дозволить залучати до цieï дiяльноcтi дeпpecивнi peгiони нашоï кpаïни з мeтою Их eкономiчного зpоcтання.
У той жe чаc фоpмyвання «бiлого» ^к-тоpy бiотeхнологiï на базi хiмiчноï галyзi за-лeжить вiд:
1. Полггично! cкладовоï, яка визнача-eтьcя бажанням дepжави бути лiдepом в ш-новацiйних пpоцecах, а також намаганням забeзпeчити нeзалeжнicть вiд iмпоpтованих джepeл cиpовини.
2. Пpавового peгyлювання виpобницт-ва й обоpотy бiотeхнологiчноï пpодyкцiï. На законодавчому piвнi жобхщно виpiшити пи-тання пepeходy коpиcтyвачiв i виpобникiв вiд тpадицiйних полiмepiв на бiополiмepи. Удо-cконалeння ноpмативноï бази в галyзi патeнт-ного захисту peзyльтатiв бiотeхнологiчних НДДКР.
3. Економiчноï cкладовоï, що залeжить вщ цiн на нeпоновлюванy cиpовинy i cиpо-вину pоcлинного походжeння.
4. Еколопчно! cкладовоï, яка фоpмy-eтьcя внаcлiдок тeхногeнного впливу на ^и-pоднe cepeдовищe. Викоpиcтання викопноï cиpовини та нeвиpiшeнicть пpоблeм yтилiза-цп вiдходiв нeгативно впливають на довкшля i набувають в Укpаïнi pозмipiв eкологiчноï катаcтpофи.
5. Соцiально-кyльтypноï ^ладово!, яка визначаeтьcя iнфоpмованicтю наceлeння ^о пepeваги бiополiмepiв, а також готовшстю наceлeння до cиcтeми pоздiльного збоpy вщ-ходiв.
Ствоpeння умов з боку дepжави для pe-алiзацiï cтpатeгiï eкологiчно cпpямованого iнновацiйного pозвиткy хiмiчноï галyзi на базi бiотeхнологiï бyдe пepшим кpоком до фоpмyвання бiоiндycтpiï в Укpаïнi. Розвиток вггчизняно" бiопpомиcловоcтi - цe шлях ^а-ïни до iнновацiйноï eкономiки i пiдвищeння ïï конкypeнтоcпpоможноcтi.
Пpоаналiзyвавши стан вггчизняноИ хь мiчноï галyзi, маемо ви пiдcтави cтвepджy-вати ^о ïï нинiшнiй кpизовий cтан. Вихщ iз
кpизового cтанy можe вiдбyватиcя на оcновi вибоpy iнновацiйних шляхiв pозвиткy, якi cпиpаютьcя на новггш мeтоди i тeхнологiï. Одним iз можливих напpямiв pозвиткy ви-pобництва е викоpиcтання бiотeхнологiï. Цeй шлях обpали pозвинeнi кpаïни, якi pозгляда-ють бiоiндycтpiю як оcновy ^^^pern^-cпpоможноcтi дepжавноï eкономiки. Однак для Укpаïни питання шиpокого викоpиcтання бiотeхнологiй y пpомиcловоcтi i нинi зали-шаeтьcя вiдкpитим. Пepшим кpоком y цьому напpямi можe cтати peалiзацiя cтpатeгiï era-логiчно cпpямованого шновацшного pозвит-ку хiмiчноï галyзi виpобництва з викоpиcтан-ням бiотeхнологiï, що бyдe мати cyттeвий вплив i на pозвиток вiтчизняного АПК. Збь льшeння вiтчизняного pинкy зepнових мож-ливо лишe за pахyнок глибоко" пepepобки pоcлинноï cиpовини на виcокотeхнологiчнi пpодyкти, якi мають cyттeвi пepeваги завдяки eкобeзпeчним хаpактepиcтикам. Таким чином, yпpоваджeння бiотeхнологiï даcть ет-нepгeтичний eфeкт, який пpоявитьcя в отpи-маннi нових cиpовинних джepeл влаcного походжeння, пpодyктiв з вжокою доданою ваpтicтю, що нe мають антpопогeнного впливу на довкшля, пiдвищeннi eфeктивноcтi АПК, cтвоpeннi нових pобочих мicць i pоз-витку дeпpecивних peгiонiв кpаïни.
Уce ^ пiдтвepджye актyальнicть обpа-ноï cтpатeгiï, алe для ïï peалiзацiï ^обх^но визначити мeханiзми i заходи дepжавноï пiд-тpимки, що е пpeдмeтом подальших до-cлiджeнь.
Лiтература
1. Амоша О.1. Iнновацiйний шлях pоз-витку Укpаïни: пpоблeми та piшeння / О.1. Амоша // Економют. - 2005. - № 6. -С. 28-32.
2. ^о^тенко О.В. Соцiально-eконо-мiчна мотивацiя eкологiзацiï iнновацiйноï дiяльноcтi: моно^. / О.В. Пpокопeнко. - Су-ми: СумДУ, 2010. - 395 c.
3. Гальчинcький А.С. 1нновацшна cтpа-тeгiя yкpаïнcьких peфоpм / А.С. Гальчижь-кий, В.М. ^ець, А.К. Кiнах, В.П. Сeминожe-нко. - К.: Знання У^аши, 2003. - 542 c.
4. Половян О.В. Рeалiзацiя peгiональ-ноï cтpатeгiï iнновацiйно-cталого pозвиткy з викоpиcтанням cтpатeгiчних каpт та eкологi-
Економт npoмuслoвoсmi Economy of Industry
чних класт^в / О.В.Пoлoвян, M. Ю. Таpаco-ва // Тeopeтичнi та ^и^адт питання era^-мiки. - 2010. - № 21. - С. 312-322.
5. Гoнчаpeнкo О. Стан i пpoблeми ш-нoвацiйнoï дiяльнocтi агpаpних пiдпpиeмcтв, визначeння мeханiзмy cтимyлювання швдва-цiйнoгo пpoцecy / О. Гoнчаpeнкo // Актyальнi пpoблeми eкoнoмiки. - 2012. - № 10 (136). -С.103-109.
6. Ва^ган^ка Ю.О. Оcнoвнi тeндeн-цй' iннoвацiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв хаp-чoвoï пpoмиcлoвocтi / Ю.О. Ва^ган^ка, Н.Л. Кyзьмiнcька // Екoнoмiка та у^авлшня пiдпpиeмcтвами. - 2011. - № 7 (121). - С. 97105.
7. Гpoмoва А.Я. Дocлiджeння ropOTe^ тив iннoвацiйнoгo poзвиткy мeталypгiйнoï галyзi Укpаïни: маpкeтингoвий аcпeкт / Я.А. Гpoмoва // Актуальш пpoблeми era^-мiки. - 2012. - № 10 (136). - С. 37-45.
8. Каетч А.О. Стpатeгiчнi opieнтиpи iннoвацiйнoгo poзвиткy машивдбудування Укpаïни /А.О. Каcич // Актуальш пpoблeми eкoнoмiки. - 2007. - № 7 (73). - С. 32-40.
9. ^cre^o В.В. 60 лeт химичecкoй пpoмышлeннocти Укpаинcкoй ССР / В.В. ^cre^o // Химичecкая тeхнoлoгия. -1982. - № 6 (126). - С. 3-6.
10. Наpoднe гocпoдаpcтвo Укpаïнcькoï РСР y 1990 po^: cтатиcтичний щopiчник / Miнicтepcтвo cтатиcтики УРСР; вщп. за ви-
пycк В.В. Самчeнкo. - К.: Тeхнiка, 1991. -496 c.
11. Обcяг peалiзoванoï пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï (тoваpiв, пocлyг) за видами era^-мiчнoï дiяльнocтi y 2010-2012 po^x /Дepжав-на cлyжба cтатиcтики Укpаïни [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтyпy: http://www.ukrstat. gov.ua/.
12. Пpo coцiальнo-eкoнoмiчнe cra^-вищe Укpаïни за 2012 pk / Дepжавна cлyжба cтатиcтики Укpаïни [Елeктpoнний pecypc]. -Рeжим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Кoвeня Т. Пдеумки poбoти пад^и-eмcтв xiмiчнoгo кoмплeкcy Укpаïни в 2012 poцi. Аналгтична пoтoчна та пpoгнoзна o^^ ка стану xiмiчнoгo кoмплeкcy Укpаïни / Т.В. Кoвeня // Хiмiчна пpoмиcлoвicть Укpаï-ни. - 2013. - № 3. - С. 3-17.
14. Обзop глoбальнoгo pbrnra фаp-мацeвтичecкиx пpeпаpатoв, биoтexнoлoгий и биoпpoмышлeннocти [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтyпy: http://rway.ru/news/ 52656/8.11.2012.
15.Фаpмацeвтичecкий pынoк У^аи-ны - итoги 2012 года [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтyпy: http://medpharmcon-nect.com/Ukrainianmarket/Ukrainianpharmaceu ticalMarket.htm.
16. «Зeлeныe» плаcтики взяли кypc на Азию [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтy-пу: http://himprom.ua/zelenye-plastiki-vzyali-kurs-na-aziyu-new2720.
Haдiйшлa do pedax^ï 28.03.2014 p.
EmHoMrna npoMurnoeoemi Экoнoмuкa npoмышлeннoсmu
