CC BY
3
УДК 796
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, BHn. 4(20)
ЛЕОНОВ Я.Б.1*
1* к.е.н., доц., Харшвська державна академ1я ф!зично! культури, ОЯСГО Ш: 0000-0001-8837-5744
СТРАТЕГ1ЧНИЙ РОЗВИТОК СПОРТИВНО? ЩДУСТРП
У статп розглянуто роль спортивно! !ндустри в сучасних умовах сощально-економ!чного розвитку держави, Обгрунтовуеться дефшщя "спортивна шдустр^я" та розкриваються змютовш характеристики, як1 !й властив!, розкрито особливють розвитку спортивно! !ндустри, доведено важливють застосування кластерного пвдходу до стратепчного розвитку спортивно! !ндустрп, обгрунтовано мехашзм взаемоди в систем! «держава - громадсьшсть - наука - б!знес», який дозволить шдвищити ефективн!сть спшьно! д!яльност! економ!чних суб'ект!в спортивно! шдустри, розроблено оргашзацшно-структурну модель спортивного кластеру. Мета. Визначити мехашзми розвитку спортивно! 1ндустр1! в Укра!ш в умовах прийнятого курсу сталого розвитку держави. Методика. У процес дослвдження використано емп1рично теоретичний метод, заснований на анал1з1 статистичних даних, структурний метод; пор1вняльного анал1зу; абстрактно-лог1чного узагальнення. Наукова новизна. Запропоновано кластерний пвдхщ як механ1зм стратепчного розвитку спортивно! 1ндустр1! виробництва яшсного спортивного продукту та визначена роль державно! полтгики у цьому процесс
Ключовi слова: стратег1чний розвиток, спортивна шдустр1я, спортивний продукт, кластерний шдхвд, спортивний кластер, механ1зм взаемод1!, баланс штереав.
Постановка проблеми
Сощально-економ!чний розвиток сучасного суспшьства вщбуваеться в умовах комплексного штенсивного впливу процешв глобал!заци та децентрал!заци, шформатизаци та цифров!заци, стратегш розвитку та поведшкових моделей економ1чних суб'екпв. Головним напрямком державно! полгтики е забезпечення ефективност д1яльносп економ1чних суб'екпв, управлшня процесом узгодження штерешв та координаци зусиль держави, б1знесу, громадськост та науки.
Досвщ розвитку держав-лщер!в показуе, що найбшьш ефективним шдходом у побудов! системи економ1чного управлшня державою е кластерний. Перевага такого шдходу: можливють концентраци зусиль економ1чних суб'екпв у створенш додано! цшносп, формування нових умов розвитку традицшних { нових сектор1в економши.
Свповий досвщ розвитку кластерного шдходу свщчить про позитивну динамшу, що вщбуваеться у певних галузях { секторах економши. Такому розвитку сприяе загострення конкуренци на ринку ресуршв (людських, енергетичних, швестицшних) м1ж крупними оргашзащями та середшм { малим б1знесом. З метою стратепчного розвитку кластера у побудов! державно! полгтики враховуються мехашзми стимулювання
шновацш, створення робочих мюць, р1вень розвитку шфраструктури, сучасш методи економ1чного управлшня розвитком промисловосп, сшьського господарства, енергетики, спортивно! ¿ндустри та ш. Тому впровадження кластерного шдходу в практику управлшня е актуальним питанням у процес формування державно! полпики, ор!ентованш на економ1чне зростання та стшкий розвиток у довгостроковш перспектив!.
Кластер розглядаеться як самостшна економ1чна система, штегрована структура, яка суттево впливае на розвиток економши в цшому. Бщповщно до цього постановка науково! задач! полягае у визначенн! рол! кластерного шдходу до стратепчного розвитку спортивно! шдустри, розробщ оргашзацшно-структурно! модел! спортивного кластеру.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Теоретичною основою наукових дослщжень проблематики стратег!чного розвитку спортивно! шдустри, взаемоди держави, громадськост!, б!знесу та науки у контекст! сучасних тенденцш функц!онування св!тово! та нацюнально! економ!ки е прац! в!тчизняних ! заруб!жних вчених: Б. Андреффа [1], Л. Гл!ненко [2], А. Двиун [3], М. К!з!ма [4], Ф. Котлера [5], М. Портера [6] та ш. Однак, багато теоретичних ! практичних питань щодо
стратепчного розвитку економiчних систем в умовах турбулентного середовища потребують подальшого дослщження i вдосконалення. Важливим е визначення кластерного пiдходу у стратегiчному розвитку спортивно! шдустри, розробка оптимального мехашзму взаемодп в системi: «держава - громадсьюсть - наука -бiзнес», який дозволить пiдвищити ефективнiсть спшьно! дiяльностi економiчних суб'ектiв спортивно! iндустрi!.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Спорт давно вже став мiжнародним культурним явищем, втiленням соцiальних цiнностей, патрютизму, успiху i слави, мае позитивну динамiку зростання. На сучасному етат вiдбуваеться становлення глобально! спортивно! економши, що охоплюе крiм основних видiв дiяльностi, забезпечуючи: виробництво спортивних товарiв та послуг, спортивну медицину i фармацiю, спортивне право, спортивнi ЗМ1 та iн, що в цшому формуе напрямок економiки - спортивну шдустрда. Одночасно народжуеться i едина св^ова культура спорту - культура комерцшна, формуеться свiтова спортивна елга - союз власникiв фiрм - виробниюв товарiв i розваг, очшьниюв мiжнародних спортивних органiзацiй, спортсменiв свггового рiвня.
Як у практичнiй дiяльностi, так i у спецiальнiй лiтературi з питань спортивно! iндустрi! зус^чаються рiзнi визначення термiну «спортивна iндустрiя». До цих визначень додаеться зростаючий рiзновид нових, що вводяться у в спортивно-економiчний понятiйний апарат в перюд значних суспiльних змiн.
Одним з перших, хто використовував поняття «спортивна iндустрiя», став Ф. Шааф [7]. Автор розглядае виробничi вщносини, що складаються мiж людьми в процес виробництва, розподiлу, обмiну та споживання тих специфiчних продуктiв, яю виробляються в спортивно! iндустрi!. Специфша спортивного продукту полягае в тому, що його ношем завжди буде тшьки людина. Тобто, в спортивнш iндустрi! складаються економiчнi вiдносини мiж економiчними суб'ектами з приводу використання спортивних продуктiв.
Спортивна iндустрiя охоплюе i вiдносини з приводу проведення спортивних змагань, трансферних угод, надання спортивно-оздоровчих послуг, управлшня спортивними спорудами, спонсорства, продажу прав на
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
телетрансляций науково! дiяльностi в сферi Спорту, пiдГOTOBKИ кадрiв. KpiM ТОГО, останШм часом в спортивну шдустрда включають численнi квазьринки, якi використовують у сво!х штересах потенцiал спорту.
Слiд також розрiзняти поняття «спортивна iндустрiя» i «шдус^я спорту». В першому випадку включеш не тiльки види дiяльностi, як пов'язанi безпосередньо з фiзичною активнютю людей, а й з виробництвом, торгiвлею, медициною, ставками i т.п. Щд i^^e^^ спорту розумiють виключно ту частину вiдносин, якi виникають у зв'язку з тренуваннями i змаганнями. Спортивна iндустрiя вщграе важливу роль у розвитку iндустрiï спорту (спорту для вшх, спорту вищих досягнень), забезпечуючи сучасними i доступними спорудами, обладнанням, спортивними товарами i послугами. Основними продуктами спортивноï шдустри е: спортивш подiï; спортивно-оздоровчi послуги для всього населення, формування позитивного iмiджу держави на мiжнародному рiвнi.
Таким чином, пiд термiном «Спортивна iндустрiя» розумiемо частину нацiональноï економши, яка пов'язана з виробництвом, просуванням i збутом спортивних товарiв, послуг, обладнання та iн., формуванням позитивного iмiджу держави на мiжнародному рiвнi, органiзацiею i проведенням спортивних подш.
Тобто, спортивна iндустрiя е специфiчною сферою дiяльностi, що зумовлено результатами людськоï дiяльностi та розвитку спортивно-оздоровчих послуг, якi спрямованi на досягнення бажаного психофiзiологiчного, емоцiйного стану людини. Зважаючи на рiзноплановiсть спортивного продукту, ].'хшми покупцями е окремi особи, суб'екти господарсько!' дiяльностi, певш соцiальнi iнститути та держава, як намагаються використати досягнення своïх спортсмешв на найпрестижнiших мiжнародних змаганнях з метою полшшення свого мiжнародного iмiджу.
Слiд вiдзначити, що для держави прюритетним завданням е пiдтримка та змщнення здоров'я населення краïни, одшм iз дiевих чинникiв чого е оргашзаци спортивноï iндустрiï. За чашв командноï системи одне iз провщних мiсць у спортивно-оздоровчому розвитку посщали добровiльнi фiзкультурно-спортивнi товариства, як вiдiгравали помiтну роль в оргашзаци спортивно-оздоровчо].' дiяльностi серед населення (проводили масовi
спортивш змагання, здшснювали пiдготовку спортсменiв високо! квалiфiкацi!). Головним джерелом !х фшансування були цiльовi кошти галузевих профспшок та членськi внески.
На сьогодш стан здоровя населення Укра!ни можна вважати кризовим: з 1991 р. смертнють в кра!нi перевищуе народжувашсть; середня тривалiсть життя, очiкувана при народженш, е чи не найнижчою за останнi десятилiття; рiзниця у середнш тривалостi життя при народженш мiж чоловiками i жшками у багатьох регюнах кра!ни досягае 10 i вище рокiв, що перевищуе бюлопчну розбiжнiсть i вiдображае надсмертшсть чоловiкiв. Причинами кризи е: вщсутшсть у значно! частини населення навичок здорового способу життя; деструкцiя суспшьства i незадовiльне матерiальне становище населення; негативний вплив навколишнього природного середовища; не завжди достатня i доступна медична допомога. За даними Всесв^ньо! органiзацi! охорони здоров'я, в 2019 рощ за рiвнем стану здоров'я укра!нщ перебували на 93 мющ iз 169 кра!н св^у. В Укра!нi щороку вiд серцево-судинних захворювань помирають тисячi укра!нцiв. Регулярш заняття фiзичною культурою допомагають знизити рiвень захворюваностi на хвороби серцево-судинно! системи до 36 %, зменшити негативний вплив на органiзм людини шюдливих звичок, пiдвищити рiвень стресостшкосп та уникнути проявiв асоцiально! поведшки, сприяти розвитку людини.
В Укра!нi вiдбуваеться формування нацiонального ринку спортивних продуктiв. Основш характеристики цього ринку наступнi:
1) Низький рiвень попиту на спортивний продукт. В Укра!ш станом на 2020 р. спортивно-оздоровчою дiяльнiстю займаеться 14,7 % загально! чисельностi населення кра!ни (2018 р. - 14,3 %; 2017 р.- 13,7 %) [8]. Причиною цiе! ситуацi! можна вщзначити наступнi чинники: низький рiвень доходiв населення, обмежений фонд вшьного часу активного населення, вiдсутнiсть реальних економiчних стимулiв змiцнення здоров'я;
2) Обмеженють пропозицi! та невисока яюсть спортивного продукту внаслiдок низького рiвня матерiально-технiчного, кадрового, наукового, органiзацiйного, маркетингового, нормативно-правового, шформацшного забезпечення спортивно! iндустрi!;
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
3) Повшьш темпи формування необхщних елеменпв галузевого ринку (фiнансова пiдтримка, залучення iнвесторiв, побудова сучасно! iнфраструктури).
Характер функщонування економiки Укра!ни не сприяе створенню ринкових засад розвитку сфери фiзичноï культури i спорту. Економiка краши не досягла такого рiвня розвитку, коли бiзнес стае зацiкавленим у виробнищга якiсного спортивного продукту. Про це свщчить невелика кiлькiсть спонсорiв та ïx низька активнiсть у шдтримщ органiзацiй спортивноï iндустрiï.
У розвинутих краïнаx (Нiмеччина, Францiя, США та ш.) з метою забезпечення ефективними iнструментарiем та меxанiзмами економiчниx суб'ектiв здiйснюеться цiльова кластерна пол^ика У европейськiй класифiкацiï кластерiв видшено 38 кластерiв (спортивнi товари, розваги, освга, туризм, бiотеxнологiï, IT-теxнологiï, енергетика та ш). На територiï €С понад 2 тисячi кластерiв. У США на кшець 2019 року в кластерах було задiяно 57% всього працездатного потенщалу краши, а ïx частка у ВВП склала 61%. Програми з розвитку кластерiв мають понад 75 краш св^у [9]. Порiвняно зi свiтом в Укршт досi немае чiткого нормативно-правового поля щодо формування кластерно1' полггики.
Починаючи з 1970 р., розвинутими крашами в практику управлiння впроваджуеться кластерна модель розвитку економiки. Ця модель пов'язана з процесами дезштеграци вертикально-iнтегрованиx органiзацiй,
основними чинниками яких стало пiдвищення складностi у виробнищи продукцiï та неефективнiсть концентрацiï виробничих площадок у рамках однiеï оргашзаци. Альтернатива - створення кластеру (ствпраця рiзниx виробникiв на взаемовигiднiй основ^.
М. Портер дае наступне визначення кластеру - це група взаемопов'язаних оргашзацш, якi дiють у визначенш сферi та взаемодоповнюють друг друга [6]. У приведеному визначеннi кластеру акцентуеться увага на тому, що вш е частиною едино1' системи.
Свропейською практикою реалiзацiï кластерно1' полiтики напрацьовано певнi методи (форми) державно!' шдтримки розвитку кластерiв, а саме:
- Пряме фшансування (субсидп, займи);
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, BHn. 4(20)
ОРГАН1ЗАЦ1Я
Громадськ1сть ■4 мехам1зм Наука/осв1та
взаемодн -W
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1
Виробниче (товари,
Законодавче
Ф1нансово-1нвеститт1йне
1нституц1ине
Маркетингове, правове, економ1чне
Тнформацшно-цифрове
Спортивне ЗМ1
Спортивш товари
Спортивний туризм
Спортивна поди
Спортивна медицина
Спортивш споруди, обладнання_
Спортивне харчування
1ндустр1я спорту (НОК, СКУ, федерацп, ш)
1нновацшно-освггне
Науково-досл1дн1 установи, технопарки
Вищ1 навчальш заклади
П1дготовка, перешдготовка, п1двищення квал1ф1каци (сем1нари, трен1нги i 1н)
УПРАВЛ1ННЯ
-J
Z
СПОРТИВНИИ КЛАСТЕР
ВПЛИВ
Соц1альний кап1тал
Економ1чна безпека
Конкурентос проможшсть
Як1сний спортивний Здоровий
продукт спос1б життя
Стiйкий довгостроковий розвиток краТми (територп)
Рис. 1 - Орган1зацшно-структурна модель спортивного кластеру.
Джерело: розроблено автором
- Пшьгове оподаткування (податки, митнi збори);
- Цiльовi дотацi! на науковi дослiдження та впровадження iнновацiй;
- Створення венчурних (ризикових ) фондiв;
- Програми пошуку та залучення iнвесторiв та iн.
Спортивнi кластери близью до визначення потенцшних кластерiв, у яких iстотнi передумови формування кластеру навколо базових секторiв.
Пiд спортивним кластером розумiеться об'еднання органiзацiй на пiдставi кооперативних, коопетицшних та
конкурентних зав'язкiв, якi вiдрiзняються можливiстю взаемного пiдсилення конкурентних переваг за рахунок досягнення синергетичного ефекту. У цьому випадку спортивний кластер формуеться з ч^ко визначеним единим центром (ядро кластеру), потужною кооперащею i коопетицiею та об'еднуе малi та середнi органiзацi!. Такий шдхщ до формування поняття «спортивний кластер» характеризуеться, по-перше, самостiйнiстю та економiчним iнтересом у створеннi, по-друге, наявнютю iнновацiйних основ функцiонування. Тобто, спортивний кластер це мережева структура, яка включае владш iнститути, бiзнес-спiльноти, громадськiсть, науку та сконцентроваш навколо ядра (центра) конкурентоспроможно! дiяльностi.
Слiд вщзначити, що держава не iнiцiюе створення кластеру, але створюе умови розвитку кластеру («правила гри») за допомогою податково!, бюджетно!, кредитно!, митно! полiтики, створення та пiдтримка науково-дослщних центрiв, спортивно! iнфраструктури. Таким чином, у формування кластерного шдходу у стратепчному розвитку спортивно! iндустрi! виокремимо принцип -тюний взаемозв'язок та взаемодiя мiж
УАЯОБЬЛУ ЬБОКОУ1*
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
бiзнесом, владою, наукою i громадсьюстю (рисунок 1).
Меxанiзм взаемодiï в системi «держава -громадсьюсть - наука - бiзнес» пропонуеться розумiти як сукупнють принципiв i методiв, економiчниx та правових форм, теxнологiй, органiзацiйниx структур за допомогою яких, будуються мiжсекторальнi вiдносини, i проявляеться в конкретних формах економiчниx вiдносин. В межах загального меxанiзму взаемодiï пропонуеться вид^ти спецiалiзованi меxанiзми, а саме, правовий, фiнансовий, економiчно-адмiнiстративний, органiзацiйно-iнфраструктурний та
шформацшно-комушкацшний.
Таким чином, кластерний шдхвд стратегiчного розвитку спортивноï iндустрiï дозволить скоординувати спортивну полiтику держави. Так, як розвиток кластерiв «знизу» та аналiз умов розвитку малих та середшх органiзацiй, визначення тенденцiй та перспектив ïx розвитку критично важливi для реалiзацiï кластерного пiдxоду у спортивнш галузi.
Висновки
Стратегiчний розвиток спортивноï iндустрiï це не тшьки соцiально-економiчний прогрес, але i одна з умов зростання продуктивносп пращ, поряд з такими чинниками як науково-техшчний прогрес, шдвищення квалiфiкацiï та оргашзащя працi. Впровадження кластерного шдходу у стратепчний розвиток спортивноï шдустрп виробництва якiсного спортивного продукту з урахуванням впровадження шноващйних теxнологiй, формуванш соцiального i людського капiталу, створення умов збереження i змщнення здоров'я людини дозволять тдвищити
конкурентоспроможнiсть та забезпечити стшкш довгостроковий розвиток краши.
1* Kharkiv State Academy of Physical Culture, Ph .D . (Economics), Associate Professor
STRATEGIC DEVELOPMENT OF THE SPORTS INDUSTRY
The article examines the role of the sports industry in modern conditions of the socio-economic development of the state, substantiates the definition of the concept of "sports industry" and reveals the content characteristics that are inherent in it, reveals the features of the development of the industry. the sports industry, the importance of applying the cluster approach to the strategic development of the sports industry is substantiated, the mechanism of interaction in the system "state - society - science - business" is substantiated, which will increase the efficiency of joint activities of economic entities in the sports industry, an organizational and structural model of a sports cluster
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) _Review of transport economics and management, 2020, BHn. 4(20)
is developed. Goal. Determine the mechanisms for the development of the sports industry in Ukraine in the context of the adopted course of sustainable development of the state. Methodology. In the course of the research, an empirical-theoretical method based on the analysis of statistical data was used; structural method; comparative analysis; abstract logical generalization. Scientific novelty. The cluster approach is proposed as a mechanism for the strategic development of the sports industry for the production of a high-quality sports product and the role of state policy in this process is determined.
Keywords: strategic development, sports industry, sports product, cluster approach, sports cluster, interaction mechanism, balance of interests.
REFERENCES
1. Wladimir Andreff, Stefan Szymanski.(2006). Handbook on the economics of sport.
2. Hlinenko L.K. (2009). Stratehichne upravlinnia rozvytkom biznes-ystem v ekonomitsi Ukrainy [Strategic management of business systems development in the economy of Ukraine]. monograph. Lviv: Vydavnytstvo «Novyi svit - 2000».
3. Dvihun A. (2020). Rozvytok osvity v Ukraini: suchasni vyklyky, stratehichni zavdannia. [Development of education in Ukraine: modern challenges, strategic tasks]. Modern science: problems and innovations. Abstracts of the 7th International scientific and practical conference. SSPG Publish. Stockholm, Sweden
4. Kizim M.0.(2011). Promyslova polityka ta klasterizatsiia ekonomiky Ukrainy. [Industrial policy and clustering of Ukraine's economy]. monograph. Kharkiv.VD. INZhEK.
5. Kotler F., R.Berger, N. Bikhoff. (2020). Strategicheskiy menedzhment po Kotleru: Luchshie priemyi i metodyi [Strategic management according to Kotler: The best techniques and methods]. Moscow. Alpina Pablisher.
6. Porter M. (2006). Konkurentnaya strategiya. Metodika analiza otrasley i konkurentovyu [Competitive strategy. Methods of analysis of industries and competition]. Moscow. Alpina bizes buks.
7. Shaaf F.(1998). Sportivniy marketing.[SportsMarketing]. Moscow. Filin.
8. Ministerstvo molodi ta sportu Ukrainy [Ministry of Youth and Sports of Ukraine]. Retrieved from http://dsmsu.gov.ua/ [in Ukrainian]
9. European Commission website. Retrieved from http://ec.europa.eu/ europe2030 [in Ukrainian]
Cran-a HagiMmna go pega^ii: 18.10.2020 Received: 2020.10.18
