CC BY
233
УДК 338.47:656.027
СТРАТЕГ1ЧН1 ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ В УМОВАХ ЗМ1НИ СВ1ТОВИХ ЦЕНТР1В ЕКОНОМ1ЧНО1 ТА ПОЛ1ТИЧНО1 ВЛАДИ
Дикань В.Л., д.е.н., професор (УкрДАЗТ)
В сmаmmi висвiтлено сучаст проблеми втчизняноI економ^, визначено стратегiчнi прюритети розвитку Украши в умовах змти свтових центрiв економгчно! та полтичноI влади, зокрема створення високошвидюсного мiжнародного транспортного коридору.
Ключовi слова- економка Украши, стратегiчнi прюритети, промислоасть, високошвидшсна транспортна малстраль.
Актуальшсть. Екожмчний розвиток Украни перебувае пд значним впливом процеав м1жнародно! екожмчно! штеграцц i глобалзаци, в умовах суттевих зрушень на свгговш економiчнiй аренi. Внаслвдок глобально! економiчно! кризи 20072012 рр., яка дiстала назву «Велика рецеая», ввдбуваеться перерозподiл свiтовоrо впливу, змша економiчних ценгрiв свiту, встановлення нового м1жнародного порядку. На перший план виходять кра!ни з економiкою, що розвиваеться. Зростають економiчнi потужносп Китаю, 1нда, Роси, Бразили, та посилюеться економiчний вплив Мексики, Н1гери, Сгипту, Туреччини, 1рану, Пакистану, Бангладешу, 1ндонези, Ветнаму, Швденно! Коре! i Фшптн. Це призводить до поступово! втрати домiнуючоrо положення кра!н "Велико! амки", сучасна економiка яких перебувае на стада стагнацш та характеризуеться "згортанням" промисловосп.
Укра!на, вщповвдно до рiвня та темпу економiчноrо розвитку, перебувае в перманентному кризовому станi, який негативно впливае на позиц1онування держави в свiтовiй економiцi. Крiм того, обраний нашою державою курс на створення сощально орiентовано! ринково! економiки, що передбачае екожмчне зростання, повну занятють населення, економiчну ефективнiсть, стабiльний рiвень цш, економiчну свободу, справедливий розпод1л дохода, екожмчну забезпеченiсть, рац1ональний торговий баланс, так i не реалiзований. Натомють, за показниками конкурентоспроможносп, в 2012 рощ Укра!на посiла 73 мюце серед 144 кра!н свiту, ВВП на душу населення складае 7,6 тис. долл., що в 2,3 рази нижче шж у Роси, рiвень безробiття сягае 8% економiчно активного населення, майже чверть населення знаходиться за межею бвдносп, сума зовтшнього боргу складае 81 млрд.долл, в той час як, за 2012р. з Укра!ни в офшори було виведено 167 млрд.грн. [1, 2]. За роки незалежносп Укра!на так i не створила соц1ально орiентовану ринкову економiку, не реалiзувала свш економiчний потенц1ал i, як наслвдок, не досягла навiть рiвня екожмчного розвитку 1990 року, нi на крок не наблизилась до реалiзацi! стратепчного напряму «До «Велико! двадцятки»».
Для того щоб стати устшним гравцем в сучасному rлобалiзацiйному свт, Укра!на повинна бачити себе частиною свiтових i реriональних трансформац1й, прогнозувати !х наслвдки i робити кроки до моделювання оптимально! для себе ситуаци.
Ан^з останшх до^джень та видтення невиршених питань. Питанням забезпечення екожмчного розвитку Укра!ни, формування моделi !! подальшого розвитку, виявлення основних проблем та напрямiв економiчно! полiтики кра!ни, ефективносп функц1онування промислового комплексу як основи економши кра!ни присвячено прац1 таких ввдомих вчених, як Алексеенко Л.М., Бодров В.Г., Геець В.М., Луюнов 1.1., Юдзерський Ю.В., Якубовський М.М., Глиця 1.О. [3-8]. Однак, попршення економiчноrо стану кра!ни, змiна екожмчних центрiв свiту, встановлення нового м1жнародного порядку обумовлюють необхiднiсть визначення нових стратепчних прiоритетiв розвитку економiки Украши.
Метою статт е аналiз стану економши Укра!ни, визначення ключових чинниюв пдвищення !! ефективносп, обгрунтування, в якосп стратепчного напрямку розвитку кра!ни, розбудови високошвидк1сного м1жнародного транспортного коридору Транс-£вразшського поясу Розвитку.
Виклад основного матерiалу. Зi становленням Укра!ни незалежною державою, кра!на живе в стан безперервних реформ, як1 повинт були кардинально перетворити економiку кра!ни, вивести Г! на як1сно новий рiвень розвитку. Однак, вибiр помилково! стратеги ринкових перетворень, неузrодженiсть та ввдсуттсть взаемозв'язку в структурних прюритетах кра!ни, направлених, в основному, на виршення поточних проблем, реалiзацiя непослвдовних реформ, як1 мають характер галузевих програм, призвело до виникнення структурних диспропорцш економiки Укра!ни, втрати и промислово! потужносп. Укра!на не лише не змогла втримати рiвень розвитку економши на досягнутому, а й попршила !!, що пдтверджуеться розмiром ВВП, який у 2012р. склав 1,4 трлн.грн та становить лише 69,3% рiвня ВВП 1990р. [9]. За паритетом споживчо! спроможносп нацюнально!
© Дикань В.Л.
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
^ошовох' одиниц1, сьогоднi piвeнь pозвиткy Укpaïни, який визнaчaeться ВВП m душу нaсeлeння склaдae 7,6 тис.долл. тa в 2,3 paзи вiдстae в1д piвня pозвиткy Роси (ВВП нa душу нaсeлeння - 17,7 тис.долл.) й в 2,1 paзи в1д Бiлоpyсi (ВВП m душу нaсeлeння - 15,1 тис. долл.) [10, 11].
Одтею з пpовiдних гaлyзeй eкономiки Укpaïни e пpомисловiсть, якa фоpмye 24,2% ВВП Rpaï™ (pис.1.). Пpотe поглиблeння дeфоpмaцiï в CIpyктypi виpобницгвa, пошиpeння
низьшгехнолопчних гaлyзeй з викоpистaнням зaстapiлих тeхнологiй, домiнyвaння пepepобноï пpомисловостi з випуском пpодyкцiï низько1 CTa^jï пepepобки, низька чaсткa високотeхнологiчного
Знижeння обсягiв в^об^^та пpомисловоï пpодyкцiï пpизводягь до зpостaння чaстки мeтaлypгiйноï пpодyкцiï, якa збiльшилaсь з 11% у 1990p. до 17% в 2012 p., що спpияe зpостaнню eкспоpтy сиpовини, пepeтвоpюючи У^ашу в сиpовинний пpидaток pозвинyтих Rparn, мiсткий pинок для iмпоpтy високотeхнологiчноï пpодyкцiï. Експоpтyючи близько 70% мaтepiaльно-eнepгeтичних peсypсiв тa iмпоpтyючи ^оду^ю глибоко1' пepepобки, ми влaсними pyкaми зaбeзпeчyeмо дeгpaдaцiю вiтчизняного пpомислового потeнцiaлy, обмeжyeмо можливосп eкономiчного зpостaння Укшии.
Тpaнсфоpмaцiï, як1 вiдбyвaлися в сшьському господapствi обумовили пepeтвоpeння дepжaвноï влaсностi в пpивaтнy влaснiсть нa зeмлю, що пpизводить до змeншeння arpapTOro сeктоpy, який в 1990 pоцi стaновив 18,7% eкономiки кpaïни, a сьогодт - 8,3%. Дepжaвa вге бiльшe вiдстоpонюeгься в1д виpiшeння пpоблeм сiльського господapствa, хочa y^aïm e в значнш мipi aгpapною ^шною, a pозвигок aгpapного сeктоpy e^K^rnn спpиятимe eкономiчномy pозвиткy кpaïни.
Тяжкий стан впчизняних пpомислових виpобницгв, сiльськогосподapських пiдпpиeмств, 1'х нeспpоможнiсть конкypyвaти з ж^мними
виpобницгвa св1дчать пpо поpyшeння пpинципiв сaмодостaтностi та комплeксностi pозвиткy пpомисловостi та обумовлюють ïï ввдставання, якe хapaктepизyeгься скоpочeнням обсягiв в^об^и^а в 2012 p. на 1,8%, в т.ч.: добувна та пepepобнa пpомисловiсть - 2,5%, машинобудування - 6%, лeгкa пpомисловiсть - 5,3%. А за сiчeнь 2013p. поpiвняно до сiчня 2012p. тeмп pостy пpомисловостi скоpотився на 11,7%. зi скоpочeнням обсягiв
пpомислового в^об^и^а змeншyються обсяги пpодyкцiï високотeхнологiчних виpобництв. ïх частка за часи нeзaлeжностi Укpaïни поpiвняно до 1990p. скоpотилaся мaйжe в гpи paзи - з 30,5% до 10,6% [12].
mдпpиeмствaми обepнyлися бaнкpyтством бiльш шж тисячi пiдпpиeмств, що обумовило зpостaння piвня бeзpобiгтя, знижeння piвня життя нaсeлeння, piвня eкономiчного pозвиткy. Як peзyльтaт, за мeжeю б1дност1 в y^aïm знаходиться мaйжe чвepть нaсeлeння, а частка гpомaдян, як1 змyшeнi вигpaчaти на пpодyкти хapчyвaння бiльшe 60% сiмeйного бюджeтy, сягae 40% [12].
В сучасних умовах господapювaння пpи зpостaннi зовнiшнього боpгy, знижeннi piвня життя нaсeлeння, посилeннi стpyктypноï нeдосконaлостi пpомисловостi, зaнeпaдy сiльського господapствa, основними завданнями Укpaïни e пpискоpeння eкономiчного pозвиткy, ствоpeння умов для повно1' зайнятосп, зaбeзпeчeння eкономiчноï eфeктивностi, стaбiльного piвня ц1н, eкономiчноï свободи, спpaвeдливого pозподiлy доходiв, paцiонaльного тоpгового балансу.
Пошук шлях1в виходу iз складного eкономiчного становища, в якому опинилася Укpaïнa, поIpeбye дослiджeння ключових чинник1в зaбeзпeчeння пpоpивного pозвиткy в к'ашах «Вeликоï двадцятки».
Зpaзком eфeктивноï eкономiки, яка сфоpмовaнa на основ1 досягнeння зaзнaчeних eкономiчних цiлeй e Китайська модeль eкономiки.
тpaнспоpт 9,90%
15,40%
господapство 8,30%
пpомисловlсть 24,20%
6уд1вництво 3,10%
Рис. 1. Структура економжи Украти 2012р.
Вкник eкoиoмiки траиспoрту i прoмислoвoстi № 41, 2013
Локомотивом розвитку китайсько! економши стало стимулювання внутрiшнього попиту, що е результатом планомiрно! та цшеспрямовано! внутр^то! пол1тики, яка направлена на створення умов накопичення через контроль над вщгворенням робочо! сили, нацюнальним ринком, централ1зац1ею прибутку, ресурсами, технологГями на нац1ональному рiвнi. Це дозволило Китаю досягти високих середньорiчних темтв розвитку економiки, сформувавши 12380 млрд.долл. обсягу ВВП, 3200 мрлд.долл золотовалютних резервiв кра!ни, 3,87 млрд.долл. обсягу зовтшньо! торг1вл1, 100 млрд.долл. величини iноземних iнвестицiй та 9,1 тис.долл. розмiру щорiчного доходу на душу населення кра!ни [14]. Саме завдяки оголошенню прiоритетними галузями економiки електротку, iнформатику, аерокосмiчну та оптоволоконний зв'язок, енергозберiгаючi технологи, Китай став одним з найбшьших експортерiв промислових товарiв споживчого призначення.
Другим ключовим фактором устху Китаю е активна штегращя до свгтово! економiки, яка здшснюеться на основi формування зон тгсного взаемозв'язку КНР з кранами Ази та £С, збiльшення iнвестицiй в розвиток шфраструктури кра!ни та кра!н Ази, створення нових маршрутов товароруху, що сприяло зростанню частки кра!ни в глобальному експортт, яка сьогодт перевищуе 10%. Найбiльша частка експорту Китаю приходиться на Свропейський союз (20%). В глобальному iмпортi КНР досягла 9% та стала найбшьшим iмпортером сировини.
Не менш вражакга досягнення демонструе Iндiя, запорукою устху яко! е розвиток сектору високих технологий, що служить джерелом нових вдей i пiдходiв до розвитку наукомютких галузей для рiзних кра!н свiту. ВВП 1нди в 2012 р. склало 4735 млрд.долл. [14]. Сучасна економiка 1нди, що характеризуемся ввдносно стабiльним фiнансовим становищем, наявтстю значних золотовалютних резервiв, дж^Гч^} розвиваеться промисловiстк, конкурентоспроможно! сферою високих технологий, емним споживчим ринком, наявнiстю багатомшьйонно! тал^ковата! i порiвняно дешево! робочо! сили обумовлена надшним внутрiшнiм попитом, залученням прямих iноземних iнвестицiй, реал1защею нових iнфраструктурних проекпв. Внутрiшнiй ринок шформацшних технологий е конкурентостворюючим фактором нацюнально! економiки, що дае новий iмпульс економiчному зростанню Iндi!. Галузь сфокусована на ринках i споживчих сегментах, рушiйною силою виступае трансформащя iнновацiйно! дiяльностi тдприемств згГдно з потребами ктенпв.
Росiя позиц1онуеться на м1жнароднш аренi, в першу чергу, як один iз наймогутнiших енергопосточальниюв. В порiвняннi з Китаем та 1цщею, Росiя демонструе як1сне еконотчне зростання, що визначаеться вагомим значенням ВВП
на душу населення, що в 2012р. складае 17,7 тис.долл.
Необхвдно вадмиити, що стрiмкий розвиток свгтово! економiки, зростання
зовнiшньоторговельного обороту в Кита!, 1нди та шших кра!нах Азi! змiнюе направленiсть основних товаропоток1в. Другим по значенню партнером для Свропи стае Китай, на долю якого приходиться 4% свггового ВВП та 5% свггово! торпвл!
Розвиток сучасного виробництва споживчих товарiв з високою доданою варпстю, високотехнолог1чного обладнання та електронiки, на яких спец1ал1зуеться Китай та 1ндя, значно тдвищують попит на щ товари в кра!нах £С, зумовлюючи зростання !х дол1 в експорл кра!н Ази, зокрема Китаю, 1нди. Висока частка комплектуючих та шших матерiалiв в змшних витратах виробництва, необхадтсть оперативного корегування обсяг1в виробництва призводить до необхадносп скорочення строку доставки таких товарiв, що супроводжуеться активною розбудовою транспортно! iнфраструктури, створенням високошвидк1сних транспортних коридорГв напряму «£врош-АзГя». Так1 коридори е прототипами Великого шовкового шляху, Транссибiрсько! мапстрал1 та повинн базуватися на об'еднант Ази та вае! Свропи новою шфраструктурою з новими видами швидюсного транспорту [12]. Одним Гз таких проекпв мае стати створення Транс-£вропейського поясу Розвитку [15], який базуеться на вдарит нових наземних, еконотчно ефективних маршрутов мГж Свропою та АзГею.
Для Укра!ни, яка мае вигтдне геополгтичне та геоекономГчне положення та е мостом мГж Свропою та АзГею, ПГвднем та ПГвтччю, участь у створеннГ високошвидк1сного мгжнародного транспортного коридору мГж Свропою та АзГею е одним Гз стратегГчно важливих прГоритетГв, який дозволить збшьшити обсяги транзиту через кра!ну у 5,4 рази, забезпечити 3 млрд.долл. доходу державному бюджету, сприятиме новш високотехнологГчнш ГндустрГал1зац1! кра!ни, що дозволить вгдтворити промисловий сектор економши кра!ни та досягти поставлених економГчних цшей. Однак, для цього необхГдно створити сучасну транзито-орГентовану транспортну систему, основою яко! е високошвидюсна м1жнародна транспортна маг1страль, котра передбачае розбудову нових швидюсних зал1зничних маг1стралей, автомобшьних дорй, необхГдно! шфраструктури ( в т.ч.: енергетично!, шформацшно! та водно!), що дозволить задовольнити м1жнароднГ вимоги до процесу перевезень.
До основних позитивних зрушень в економщ кра!ни тд час розбудови мапстрал1 в Укран необхГдно вГднести:
- надходження прямих шоземних iнвестицiй до транспортно! галузi Укра!ни, оскГльки кра!ни-учасники Транс-£вропейського поясу
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
Розвитку зацiкавленнi в створенн оптимальних, найкоротших маршрутов доставки товару;
- скорочення рiвня безробiття, створення нових робочих мiсць. Так за пдрахунками спецiалiстiв, в умовах будавництва швидк1сно! маriстралi дорожне будавництво передбачае створення 450-500 тис. робочих мюць, а на пдприемствах, як1 забезпечуватимуть будавництво -понад 1,5 млн., за рахунок розширення виробництва;
- зростання рiвня податкових надходжень, особливо пд час проведення буд1вельних робщ
- зростання валютних надходжень та привабливосп Укра!ни для iноземних швесторш за рахунок покращення транспортно! доступносп;
- зростання потреби висококвалiфiкованих спещалюпв, що сприятиме щдвищенню рiвня освпи та науки кра!ни;
- стимулювання щдприемницько! даяльностц
- отримання вiтчизняними щдприемствами доступу до м1жнародного ринку високотехнолопчних, високояк1сних комплектуючих;
- стимулювання розвитку пдприемств буд1вельного комплексу Укра!ни.
Варто зазначити, що створення високошвидк1сного м1жнародного транспортного коридору сприятиме залученню iнвестицiй в економшу Укра!ни, стане ключовим фактором ввдродження промисловосп Укра!ни, i економiки кра!ни в ц1лому.
При реалiзацu зазначеного проекту на територи Укра!ни формуються новi зони економiчноrо впливу (з тяшнням до новостворено! транспортно! шфраструктури), фундаментом яких е промисловi центри, що об'еднують щдприемства для створення сучасно! конкурентоспроможно! продукци. 1х ефективне функц1онування сприятиме розбудовi транспортно-лопстично! iнфраструктури та щдприемств сфери послуг. Це щдприемства, дiяльнiсть яких направлена на утримання, ремонт мапстрал^ контроль за безпекою перевезень, складсью транспортно-лоriстичнi центри, а також щдприемства сервiсу: rотельнi комплекси, пункти харчування, медично! допомоги, вщпочинку.
Оск1льки, формування едино!
макролопстично! iнфраструктури е одним iз основних принцип1в транспортно! полпики кра!н СС та Ази, Укра!на активно обговорюе питання створення 42 лопстичних транспортно-складських комплексiв [16], розмщених на прикордонних переходах, в морських та рiчкових портах, а також в найбшьших вузлових центрах Укра!ни, таких як Харкав (обслуговування товарних потоков з Росiею), Львiв (товарних потоков з Польщею, Н1меччиною, Угорщиною, Iталiею, Румунiею, Словаччиною, Чех1ею та Авс^ею), Ки!в (обслуговування товарних потоюв з Росiею, Фiнляндiею, Молдовою, Румушею, Болrарiею, Грец1ею), Одеса (обслуговування
товарних потоюв з Румушею, Болrарiею, Грещею, Грузiею, Азербайджаном та Туркменiстаном), Донецьк (обслуговування товарних потоков з Грузiею, Росiею, Вiрменiею, Туреччиною), Рiвне (обслуговування товарних потоюв з Бшоруссю,Польщею та Дашею) [17], а також в мютах Яготин, Ковель, Луцьк, Краковець, Ужгород, Косини, 1вано-Франювськ, Чернiвцi, Щдгайщ, Терноп1ль, Хмельницький, Житомир, Вiнниця, Бша Церква, Черкаси, Кировоград, Шостка, Глух1в, Суми, Полтава, Дншропетровськ, Луганськ, 1зварич^ Запор1жжя, Марiуполь, Бердянськ, Микола!в, Херсон, Джанкой, eвпаторiя, Севастополь, Сiмферополь, Феодоая, Керч, Iллiчiвськ та Ренi [16], базовими елементами яких стануть лопстичт центри, об'еднанi в едину систему управлшня транспортними потоками через кра!ни та включенi до складу европейсько! лопстично! системи.
Залучення Укра!ни до розбудови транспортного коридору напряму Gвропа-Азiя, включення !! в макролопстичну iнфраструктуру вщкрие доступ нац1ональних виробниюв до високотехнолопчних, новiтнiх комплектуючих, натвфабрикапв, матерiалiв з кра!н Свропи та Ази, а подальше !х використання в процесi виробництва сприятиме створенню новиньо! високояк1сно!, конкурентоспроможно! продукцi! нацюнальних щдприемств, що дозволить вщтворити промисловий комплекс кра!ни.
Необхiднiсть ефективного використання отриманих можливостей, проведення розробки та реалiзацu новпньо! продукци обумовлюють доцiльнiсть створення Промислово-лопстичного центру (ПЛЦ), який буде ядром, «мозком» територiальних Промислових центрiв та представлятиме собою центр координаци та управлшня шформацшно-штелектуальними
потоками, який мае доступ до светового ринку технiки та технологи, потужну науково-виробничу базу, що дозволить пдприемствам Промислового центру випускати новiтню конкурентоспроможну продукцию, створену на основi комплектуючих ввдомих щдприемств м1жнародного ринку та реалiзовувати !! на ринках Укра!ни, Роси, Бiлорусi!, Казахстану.
Наявтсть доступу до новiтнiх технолоriй виробництва, висока як1сть продукту, низька щна та доступ до високошвидк1сно! мапстрал^ що суттево скорочуе час подачi продукту на ринок, транспорт витрати, сформованi в умовах функц1онування високошвидюсно! маriстралi напряму Gвропа-Азiя виступатимуть ключовими факторами забезпечення конкурентоспроможносп впчизняних промислових щдприемств на м1жнародному ринку. Активiзацiя розвитку промислового потенц1алу Укра!ни, за рахунок створення ПЛЦ та Промислових цен^в, сприятиме поступовому вщгеоренню щдприемств машинобуд1вельного, металургшного комплексу, щдприемств транспортного машинобудування, що
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
приведе до змГни структури промисловостГ, де основною частиною експорту буде готова продукц1я, а не сировина.
Такий пГдйом промисловостг позитивно вплине на економiчне становище Укра!ни, приятиме створенню додаткових робочих мюць на промислових п1дприемствах, що дозволить скоротити рiвень безробiття, покращити рiвень життя населення, соц1алъно! захищеностi.
Оскшьки, Укра!на мае сприятливГ природно-клГматичш умови для розвитку сшьського господарства, родюч землГ, розвиток промисловостГ
в сферГ машинобудування стане головним поштовхом розвитку аграрного сектору кра!ни. Наявтсть та доступнГсть новГтнГх сшьськогосподарсько! техтки та технологий сприятиме формуванню та подальшому розвитку фермерських угГдь на територГях, що знаходяться поза зонами Промислових центрГв та економГчного впливу високошвидкГсно! магГстралГ.
Узагальнена схема вГдродження економГки Укра!ни на основГ розбудови та функцюнування високошвидкГсно! магГстралГ представлена на рис.2.
_1ЛЬСЬКОГОСПО\ дарський сектор 1
ш
Промислове пщприемство
¡¿трипш тра:
Транспорты о-лопстичш центри 1
ромислове пщприемство
Пщприемств адз утримання та об слуговув ання транспорШо! систе]
Пщприемств о транспортного будування
Промислове пщприемств о
Рух товаропотоку европа-Аз[я) ВиСОк'ОШНЩкЧСна Mai ic i pa.ll, < Рух товаропотоку Свропа-^
^^-ММ Г
Рис. 2. Принципова схема вiдродження економк Украгни на основi будiвництва та функцюнування
високошвидюсног магiстралi
Висновок. Враховуючи умови розвитку светового господарства, що характеризуються перерозподшом свгтових центрГв економГчно! та полГтично! влади з !х тяж1нням до Китаю, Роси, 1нди, БразилГ!, стратегГчним прГоритетом, який забезпечить економГчне зростання економГки Укра!ни е !! участь в процеа товарообмГну мГж кра!нами Свропи та Ази. Це можливо досягти за умови приеднання Укра!ни до мГжнародного проекту створення високошвидкГсного транспортного коридору, який вГдкрие новГ можливостГ розвитку економГки Укра!ни, сприятиме активГзащ! та розвитку Г! промислового сектору, досягненню основних економГчних цшей держави.
РеалГзац1я зазначеного проекту потребуе пГдтримки з боку держави, розробки та прийняття закону про стимулювання будавництва мГжнародно! магГстралГ, видГлення землГ пГд будавництво, узгодження всГх прав та обов'язкГв мГж Гнвесторами та державою. Проте до основних потенщйних
результата будГвництва високошвидкГсно! магГстралГ на територи Укра!ни слГд вГднести:
- в сферi розвитку мжнародного ствробтництва: щдвищення полГтичного ГмГджу Укра!ни в £врази, залучення Гноземних Гнвестиц1й, створення спГльних виробництв;
- в сфери розвитку транспортног галузи ефективне використання транзитного потенц1алу, отримання додаткового доходу за рахунок залучення транзитних вантажопотокГв, скорочення часу слГдування вантажу за рахунок створення швидкГсних магГстралей та прокладення шляхГв европейських стандартГв, використання новГтнГх технологГй перевезень, поступове оновлення внутрГшньо! транспортно! системи;
- в сферi розвитку промислового сектору економiки крати: приток швестицш в галузь, вГдродження промислових пГдприемств та вГдтворення промислових центрГв, забезпечення конкурентоспроможностГ промислових пГдприемств
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
за рахунок доступу до новИтнИх технологий виробництва, як1сних комплектующих, змИна структури промислового сектору;
- в сферi розвитку аграрного комплексу: створення новИтньо!' технИки сiльськогосподaрського призначення, створення аграрних об'еднань та фермерських угИдь;
- в сощальнш сфери зниження рiвня безробiття, пИдвищення рiвня життя населення, створення велико! кИлькостИ робочих мiсць, формування системи соцИального захисту населення.
Можна стверджувати, що будiвництво високошвидк1сного транспортного коридору, який проходитиме територieю Укра!ни, е проривним чинником 1! стaбiльного розвитку на основi активИзацИ! роботи транспортно-промислового сектора та тдвищення його результативностИ, що дозволить УкранИ стати прaвомiрним учасником процесу товaрообмiну мiж кра!нами £вропи та АзИ!.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.МИсце Укра!ни за Глобальним iндексом конкурентоспроможносп у 2012-2013 рр. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=492
2.1ндекс глобально!
конкурентоспроможносп 2012: Зростання
продуктивностИ задля пИдтримки вИдновлення економiки* [Електронний ресурс]. // Global Competitiveness Report 2012 - Режим доступу: http://www.competitiveukraine.org/upload/reports/4_ukr. pdf
3.Алексеенко Л.М. Повышение устойчивости экономики Украины к мировым финансовым кризисам [Тест] / Л.М.Алексеенко / Экономика Украины. - № 1. - 2008. - С. 92-95.
4.Бодров В.Г. 1нновацшно-швестицшна модель национально! економИки [Тест]: навч.-метод. мaтерiaли / В.Г. Бодров, О.В. Гусев, В.Ф. Мартиненко. - К.: НАДУ, 2009. - 60 с.
5.Геець В.М. Новий курс: реформи в УкранИ. 2010-2015. НацИональна доповИдь / За заг. ред.В.М. Гейця [та Ин.] [Текст]/ В.М.Геець. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
6.Геець В.М. ПрИоритети национального економИчного розвитку в контекстИ глобалИзацИйних викликИв [Текст]: монография : у 2 ч. - Ч. 1 / за ред.
В.М. Гейця, А.А. МазаракИ. - К. : Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 389 с.
7.ЛукИнов I.I. ЕкономИчнИ трансформацИ! наприкИнцИ 20-го столИття [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoni.com.ua/node/660.
8.ПотенцИал национально! промисловостИ та механИзми ефективного розвитку / [Ю.В. КИдзерський, М.М. Якубовський, 1.О. Глиця та Ин.]; за ред.. Ю.В. КИдзерський; НАН Укра!ни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - 928с.
9.ВВП Украины достиг лишь 69% от уровня 1990 года [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://economics.lb.ua/state/2013/01/31/187610_vvp_ukr aini_dostig_lish_69_urovnya.html
10. Сколотяный Ю. Анатолий Гальчинскиий: «Януковичу - премьеру» должно быть стыдно за состояние экономики по эдигой Януковича-президента / Ю. Столотяный // Зеркало недели. - 2013. - №1(98). - С.6.
11. Central intelligence agency [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html
12. Крюков Г. Нас предали коммутанты / Крюков Г. // Газета 2000. - 2013. - №3(638). - C.F1, F4
13. Сколотяный Ю. Игорь Калетник: «Нам нужны кардинальные изменения приоритетов в экономике» / Ю. Сколотяный // Зеркало недели. -2013. - №2(99). - С.6.
14. Трансевразийское развитие. Прогноз для Харькова [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://avitrack.net/category/transportnyj-kompleks
15. Транс-Евразийский пояс Razvitie. Миланский меморандум [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.aif.ru/money/article/57204
16. Сайт АТ «УкранськИ транспорта коридори» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrtranscor.com.ua.
17. Дикань В.Л. Консолидация можливостей промисловостИ та транспорту в умовах мИжнародних транспортних як шлях призупинення кризових явищ в економщ кра!ни [Текст] / В.Л.Дикань, Н.В.Якименко // ВИсник економИки транспорту та промисловостИ. ЗбИрник наукових праць. - ХаркИв: УкрДАЗТ. - №30. - 2010. - С. 11-15.
Аннотация. В статье освещены современные проблемы отечественной экономики, определены стратегические приоритеты развития Украины в условиях изменения мировых центров экономической и политической власти, в частности создания высокоскоростного международного транспортного коридора.
Ключевые слова экономика Украины, стратегические приоритеты, промышленность, высокоскоростная транспортная магистраль.
Summary. The article highlights the current problems of the national economy, defined strategic priorities of Ukraine's development in a changing world centers of economic and political power, including the creation of high international transport corridor.
Keywords: Ukraine's economy, strategic priorities, industry, high-speed highways.
Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
BiciiiiK' екоиомжи транспорту i промисловост № 41, 2013
