CC BY
71
УДК504.06:330.15 Ст. наук. ствроб. I.B. Шевченко, канд. екон. наук -
ДУ "1ЕПСР НАН Украти ", м. Кив
СТРАТЕГ1ЧНА ЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА УКРАШИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
Дослщжено особливост розвитку та формування стратепчно!' екологiчноï оцiнки як необхщного iнструменту управлiння екологiчною полiтикою. Зроблено наголос на чинну законодавчо-нормативну базу стратепчно!' екологiчноï оцiнки. Визначено ïï слаб-ке наближення до норм законодавства краш европейського сшвтовариства. Обгрунто-вано необхiднiсть створення нових пiдходiв для впровадження ujeï оцiнки як одного з шновацшних поглядiв на еколопчну полiтику. Запропоновано практично-методолопч-ш шляхи впровадження процесу стратегiчноï еколопчно!' оценки на всiх iерархiчних ршнях застосування.
Ключовi слова: екологiчна полынка, стратегiчна екологiчна оцiнка, етапи прове-дення, европейське спiвтовариство.
Oстaннiм часом активно впpовaджyються пpевентивнi зaxоди з мшгшза-цц негaтивниx нaслiдкiв зaбpyднення навколишнього сеpедовищa i виснаження пpиpодниx pecypcib, екологiчнi питання вpaxовyються в ^оце^ пpийияття пpaктичниx piшень щодо досягнення ефективного еколого-економiчного pоз-витку сyспiльствa. Пеpшочеpговим завданням постае питання впpовaджения та-киx шлянв piшень, що спpияють зaпобiгaнню можливого несуетливого впли-ву, нaслiдкaми якого е негативш змiни в навколишньому сеpедовищi. Вiдомо, що попеpеджения негaтивниx насладив та pизикiв y пpоцесi пpийняття piшень ще на стaдiï планування i пpоектyвaния виявляеться набагато дешевшим, нiж вжиття зaxодiв з нейтpaлiзaцiï, компенсаций вiдшкодyвaния запод1яного еконо-мiчного збитку.
На жаль, на сьогодш дiючi методи yпpaвлiния y сфеpi екологiчноï поль тики нaшоï ^аши нapaзi не забезпечують paцiонaльного викоpистaння й ввд-твоpения пpиpодниx pесypсiв та зупинення зpостaния piвия зaбpyднення й по-гipшения якостi навколишнього пpиpодного сеpедовищa.
Для виpiшения кнуючик пpоблем необxiдно застосувати ефективнi та шновацшш iнстpyменти екологiчноï полiтики. До такт iнстpyментiв належить стpaтегiчнa еколопчна оцiнкa (СЕО), що спpямовaнa на pеaлiзaцiю й оxоpонy екологiчниx уав та iитеpесiв людини, шлятом ите^аци екологiчниx пpiоpите-тiв y плани та пpогpaми соцiaльно-економiчного pозвиткy сусшльства.
Питанням потpеби та доцiльностi викоpистaння стpaтегiчноï екологiчноï оцiнки вiдведено вaгомi apгyменти y пpaцяx-дослiдженняx зapyбiжниx та вгг-чизияниx вчениx: Е. Ашиково^ Б. Бypкинського, Е. Джоао, М. Пapтiдapiо, Б. Caдлеpa, В. Kapajuymxa, Л. Hiльсонa, Д. Пaлеxовa, Т. Фiшеpa, Н. Хyмapовоï, G. Хлобистова. Незважаючи на спектp та обсяг дослвджень, недостатньо досль джено ^облема™^ методологiï та методики впpовaджения стpaтегiчноï еко-логiчноï оцiнки y уазику. Тому виникае необxiднiсть вивчення можливостей та особливостей зaпpовaдження iнстpyментapiю Cтpaтегiчноï екологiчноï оцш-ки до виявлення та pеaлiзaцiï пpiоpитетiв екологiчноï полиики.
Метою роботи е визначення доцшьносп пpоведення стpaтегiчноï еколопч-ноï оцшки в Укpaïнi як iнстpyмеитa меxaнiзмy pегyлювaння екологiчноï полiтики.
Вiдповiдно до мети необхiдно вирiшити TaKi завдання: проаналiзувати тенденцй' розвитку та кторичний аспект формування стратепчно! екологiчноí ощнки; дослiдити сутнiсть стрaтегiчноí екологiчноí ощнки; обгрунтувати необ-хiднiсть впровадження стратепчно! екологiчноí оцiнки як iнструменту еколо-гiчноí политики; запропонувати прaктичнi рекомендацп щодо впровадження процесу оцiнки.
Враховуючи вимоги сучасного економiчного розвитку Украши, мiжнa-родних зобов'язань та европейських принципiв, постае питання шплементацц нових ефективних важелш екологiчноí полiтики. Тому тшьки удосконалення та запровадження нових мехaнiзмiв та iнструментiв упрaвлiння еколопчною поль тикою на всiх iерaрхiчних рiвнях буде стимулювати проекологiчну поведшку суб'ектш господарсько! дiяльностi та сусшльства взaгaлi.
При зaгaльнiй спрямовaностi державно* стрaтегií переходу на засади ста-лого розвитку особливо* aктуaльностi набувае управлшня охороною навко-лишнього природного середовища, рaцiонaльним використанням природних ресурсов та безпекою життедiяльностi людини. Проте, вiдчувaеться вiдсутнiсть ефективно* системи управлшня, що зумовлюе вдосконалення системи штегро-ваного екологiчного упрaвлiння шляхом включення екологiчноí складово* у програми розвитку секторiв економiки.
Одним з шструменпв забезпечення збaлaнсовaностi екологiчноí полии-ки е стрaтегiчнa екологiчнa ощнка, i на сьогоднi ii використовують практично в усiх крашах свиу як "превентивний", попереджувальний iнструмент еколопч-но! полiтики. Така оцiнкa заснована на простому принциш: легше виявити i за-побiгти негативним для довюлля нaслiдкaм дiяльностi на стадц планування, нiж виявити i виправляти 1'х на стадп и здшснення. Таким чином, вона зосереджена на всебiчному aнaлiзi можливого впливу заплановано1 дiяльностi на довк1лля i використанш результaтiв цього aнaлiзу для запобшання або пом'якшення еколо-гiчних нардов. Такий пiдхiд стае особливо актуальним з огляду на поширен-ня уявлень про збалансований розвиток, оскшьки вiн дае змогу враховувати, поряд з економiчними, екологiчнi фактори вже на стадц формулювання ц1лей, планування та прийняття рiшень про здшснення ■пе1 чи iншоl дiяльностi.
Насамперед зазначимо, що поява та еволющя поняття стрaтегiчноl еко-логiчноl ощнки (СЕО) почалась в США ще у 1969 р., що було зумовлено роз-ширенням завдання еколопчно1 оцiнки у загальному пiдходi - "environmental assessment" П1д впливом iдей сталого розвитку в 1975 р. еколопчна оцiнкa пос-тупово трансформуеться у комплексну систему процедур еколопчного обгрун-тування упрaвлiнських ртень всiх рiвнiв, що охоплюе еколопчну опднку про-ектiв та еколопчну ощнку правових aктiв (полiтик, плашв, програм), спрямова-них на регулювання розвитку дiяльностi суспiльствa [1]. На цей час використо-вуеться единий термш "environmental impact assessment", що означае "оцтка впливу на довктля", бiльш зрозум1ла як ОВНС. Дaлi це поняття вiдпрaпьо-вуеться понад сорок ротв i в шдсумку знаходить визнання як еколопчна оцшка проектного р1вня [2]. Проте з часом зaдaчi екологiчноl ощнки стають склaднi-шими, практика застосування екологiчноl опiнки стрaтегiчних рiшень набувае специфiчних рис i процедурних особливостей. Таким чином виникае необхiд-
нкть уточнювати, про яку процедуру йдеться - про еколопчну оцiнку проектов дiяльностi (об'ектну екологiчну оцiнку) чи еколопчну ощнку акпв управлiння (сIрaтегiчну еколопчну ощнку) [3]. А прийняття Директиви про СЕО розстави-ло все на сво! мкця, роздiливши поняття на: екологiчну ощнку проектов (ЕОП) та стрaтегiчну екологiчну ощнку (СЕО) [4].
Отже, видаляють три основш етапи розвитку та запровадження СЕО:
Етап становления (1970-1989 рр.) - створення певних законодавчих i по-лггичних прецедентiв для СЕО, зокрема запровадження ощнки впливу на нав-колишне середовище (ОВНС). Однак ц роль, як i сфера застосування, була об-межена декшькома крашами (деякi штати США), решта використовувала окре-Mi елементи СЕО.
Етап офщшного оформлення (1990-2000 рр.). У цей перюд збшьшуеться кшьккть краш, що запроваджуе принципи СЕО в нaйрiзномaнiтнiших формах. У деяких крашах вимога про здiйснения СЕО плашв i програм була прийнята окремими вiд ОВНС законодавчими й нормативними актами (Канада, Дaнiя), у виглядi екологiчноí оцiнки полiтики й плашв (Великобританя), шляхом рефор-мування законодавчо! основи ОВНС (Чехiя, Словеня), шляхом включення li в процедуру управлшня ресурсами та збереження бюлопчного рiзномaнiття (Нова Зелaндiя). Етап розповсюдження (2001 р. - дотепер) - перюд загального прийняття СЕО та ii подальшо! iмплементaцil як результату розвитку законо-давства й еколопчно! полiтики.
З 2001 р. Стратепчна екологiчнa оцiнкa е обов'язковою для держав-чле-нiв бвропейського Союзу. Застосування СЕО в 6С регулюеться "Директивою 2001/42/EC про оцiнку впливу окремих плaнiв та програм на навколишне середовище" . Законодавство Украши щодо проведення еколопчно! ощнки планв та програм частково вiдповiдaе вимогам Директиви 2001/42/6С, але на даний час СЕО в УкраЫ фактично вiдсутия. Тому побудова нащонально! процедури СЕО е важливим завданням сьогодення у спрaвi розвитку та адаптацп екологiчного законодавства Украши до норм бвропейського Союзу.
Основнi положення Директиви 2001/42/EC стали основою для шдготов-ки Протоколу про стратепчну екологiчну оцiнку (Протокол про СЕО) до Кон-венцп про ощнку впливу на навколишне середовище у транскордонному контекста (Конвенщя Еспо) [5]. Протокол про СЕО, на вщмшу ввд Директиви 2001/42/EC, забезпечив розвиток СЕО. Зокрема, вш додав ощнку законодавчих акпв, придiлив значну увагу впливу на здоров'я населення та процедурi учaстi громaдськостi й консультацш iз зaцiкaвленими сторонами. Протокол про СЕО було шдписано у травш 2003 р. у Киевi на 5-й Всеевропейськiй конференцп мь нiстрiв охорони навколишнього середовища "Довкшля для бвропи". Протокол вступив в силу 14 липня 2010 р. Станом на вересень 2014 р. Сторонами протоколу е 26 краш регюну бвропейсько! комки ООН, проте Украша, пiдписaвши Протокол про СЕО, дос його не ратифкувала.
Згiдно з Протоколом про СЕО (ст. 2, п. 6), СЕО - це "оцшка ймовiрного впливу на довкшля, у тому чи^ здоров'я населення, яка складаеться з визна-чення сфери охоплення та шдготовки екологiчного звiту, забезпечення учасп громaдськостi i проведення консультaцiй та врахування екологiчного звiту та результатов учaстi громaдськостi i консультaцiй у план або прогрaмi" [6].
Зазвичай стратепчну екологiчну ощнку розглядають як системный та по-переджувальний процес, що здiйснюeться з метою аналiзу впливу на навко-лишне природне середовище запропонованих проектiв документов стратепчно-го характеру, а також з метою штегрування результапв оцiнки в процес прийняття рiшень. Результати тако'' ощнки не е самощллю, !х ^орпорують у документи, що стали об'ектом СЕО, а також враховують шд час практично!' ре-алiзацií стратегш, плашв i програм. Чому еколопчна оцiнка стратегiчна? Справа в тому, що процес ощнювання розпочинаеться з моменту Мщацп розроблен-ня стратеги (плану, програми) та жегруеться в процес розроблення планiв i програм. Завдяки цьому результати еколопчно!' оцiнки мають вирiшальне значения для прийняття ключових рiшень стосовно вибору територп (на якiй буде втшюватися задум) механiзмiв, iнструментiв i технологiй, що забезпечать до-сягнення стратегiчних цiлей.
СЕО найчастше використовуеться насамперед як зааб для зниження не-гативних екологiчних наслiдкiв вад реалiзацií запропонованих стратегiчних дiй. У цьому контекста СЕО можна розглядати як необхадний, але недостатнiй, ме-ханiзм сприяння сталому розвитку. Важливкть ощнки для забезпечення стало-го розвитку зростатиме при використаннi критерпв оцiнки й визначення реального або остаточного значення екологiчних насладив. Крш цього, СЕО може застосовуватися як складова частина штегрованого управлшня ресурсами, пла-нування землекористування й ощнки сталост!
СЕО - один iз сучасних iнструментiв екологiчноí политики, що сприяе пiдвищенню ii комплексной та дiевостi. СЕО завчасно сигналiзуе про еколо-гiчно незбалансованi варiанти розвитку тобто "уникнення" помилок. Тому якк-не застосування СЕО може знизити ризик значних витрат на усунення шкоди, яко!' можна було б уникнути. Також СЕО сприяе транскордоншй сшвпращ, во-на може виступати основою для сшвпращ на регюнальному рiвнi з метою вирь шення рiзних питань, що стосуються, транскордонних природоохоронних тери-торiй, транскордонних водних шляхш, транспортних вузлш, транскордонного забруднення тощо.
Але вона недостатньо широко використовуеться в сучасшй управлшсь-кiй практицi через вадсутшсть офiцiйного статусу та недостатньо!' шформацц щодо можливостей та переваг яю надаються ii використанням. Необидно зазна-чити, що майже вс кра'ни Свропейського Сшвтовариства, якi запроваджують СЕО, не мають чiткоi методики ii проведения, а власне шструмент перебувае на стадо становлення. Зауважимо, що процедура та методи СЕО залежать вiд стра-тегiчноi Ыщативи, яка е ii основою.
Процедурш труднощi иов'язанi з тим, що процес розроблення та затвер-дження стратегiчних рiшень здебшьшого вiдрiзияеться вад процесу розроблення та затвердження конкретних ироектiв, для яких цi процедури регламентованi. Результатом е труднощi зi систематичним проведенням СЕО - чим бiльш фор-малiзованою е процедура, тим простше впровадити в ж'' стратегiчну оцiнку [7]. Певш ускладнення виникають при залученнi громадськосп та зацiкавлених сторiн при розробщ таких проектов. Згiдно з чинним законодавством на обгово-рення виноситься вже готовий проект, а на еташ його концептуального обгово-
рення та розроблення доступ до шформаци обмежений. Однак щ труднощi не е перешкодою проведення ефективно! СЕО. Дослщники та практики СЕО визна-ють, що у процесi оцiнки завжди кнуе фактор невизнaченостi, проте шформа-цiю, яку можна отримати в процес стратепчно1 оцiнки, як правило, вистачае для того, щоб зробити обфунтований вибiр мiж принциповими альтернативами та визначити необхвдш заходи зi зменшення негативних впливiв.
Остaннiм часом стратепчна екологiчнa оцiнкa, особливо плашв i прог-рам, шддаеться бшьш систематичному застосовуванню та впроваджуеться в на-цiонaльнi й мiжнaроднi зaконодaвчi документи. Цей перехiд вiд неформально! до обов'язково! та зaконодaвчо-визнaноi вимоги щодо виконання СЕО викликае певний штерес до якостi практики та результапв виконання СЕО. Ощнка ввдпо-вщно1 якостi пропонуе пошук найкращо1 альтернативи та забезпечуе процес прийняття рiшень на демокрaтичнiй основi, допомагае бшьш адекватшше прийняти рiшения щодо сталосп стрaтегiчних рiшень. В свою чергу це шдви-щуе компетентшсть прийнятих рiшень та призводить до бшьш економiчно ви-гiдних, ефективних екологiчних оцiнок на проектному ршш, не зважаючи на той факт, що еколопчна оцiнкa частково пов'язана з традицшними системами оцiнки антропогенного впливу на навколишне природне середовище.
Оскiльки соцiaльно-економiчний розвиток мiстить в собi узгодження економiчних i еколопчних прiоритетiв, цшей, зaсобiв зростання оргашзацшно-го та нормативно-правового характеру тому необхщно використовувати СЕО. Отже, СЕО повинна стати складовою державно1 поливки економiчного й сощ-ального розвитку, вщповвдного прогнозування та програмування [8]. Таким чином, Украша мае ва передумови для шплементацп процесу СЕО, але на сьогодш не iснуе офiцiйно затверджено1 методологи та методики ll проведення. Спираючись на iснуючий досвiд кра1н европейського сшвтовариства та власний (Днiпропетровськоl та Зaпорiзькоl областей), доцiльно проводити стратепчну екологiчну оцiнку поетапно.
Перший етап - шдготовчий. Необхiдною умовою е ргшення про проведення СЕО. На стадп шщдавання розроблення документа, коли приймаеться рi-шення щодо доцшьносп його розроблення необхiдно виртити питання про не-обхiднiсть чи обов'язковкть проведення СЕО такого документа. Оскшьки на сьогоднi в УкраЫ не визначена законодавча процедура проведення СЕО, тому ртення щодо його проведення може бути прийнято обласною державною ад-мiнiстрaпiею або обласною радою. Пкля ухвалення рiшения необхщно створи-ти виконавчу групу (формуеться з предстaвникiв оргaнiв влади та мкцевого са-моврядування, експерт1в з охорони довкшля, експертiв з СЕО, науковц1в, пред-ставник1в громaдськостi та шших зaiнтересовaних сторiн). Наступним кроком цього етапу е визначення тститущональних оргатв влади, що будуть надава-ти консультацп ^необхщне проведення таких консультацш з природоохорон-ними органами та органами охорони здоров'я для надання можливосп коменту-вання проекту стратеги та еколопчного звiту). Важливим заходом е залучення та тформування громадськост1 (участь громадськосп свiдчить про суспшьний iнтерес до СЕО, шдвищуе прозорiсть процесу).
На другому, корегувальному, етаиi визначаються еколог1чт проблеми (на основi наявних аналiтичних матерiалiв) та просторовi i часов1 меж1 оцтки (просторовий масштаб ощнки повинен охоплювати ирироднi, сощально-еконо-мiчнi та культурнi ресурси та регюнальш взаемозв'язки мiж ними, найкращим е варiант, коли иросторовi межi ощнки збкаються з природними межами рiчко-вих басейнiв, геологiчних регiонiв або екосистем).
Визначальний етаи здiйснюе ощнку екологiчноi ситуаци стану навко-лишнього природного середовища. 36ip даних про поточний стан навко-лишнього природного середовища визначае ключовi показники якосп стану, що дае змогу ощнювати та правильно реагувати на змши в навколишньому природному середовишд). Проведення SWOT-аналiзу дае змогу виявити сильнi i слабкi сторони стану навколишнього середовища а також можливi загрози.
Виконавчий етаи иередбачае оцтку запропонованих заходiв щодо впливу на навколишне природне середовище та вiдповiднiсть нацюнальним i регюналь-ним екологiчним цшям, а саме: врахувания стратепчних щлей (використания нормативно-правового законодавство, стратепчних докумеипв нацiональноi екологiчноi иолiтики, нащональних й регiональних екологiчних ирограми); кон-сулътацп з громадсьтстю (обговорения з громадськктю для того, щоб зiбрати зауважения та ироиозицii i врахувати ''х в документацii з СЕО); врахування змт антропогенного та природного характеру (непередбачуваш змши стану навколишнього природного середовища часто обумовлеш синергетичною взаемодаею економiчних, адмiнiстративних, демографiчних i соцiально-культурних чинни-кiв, а також рiвнем розвитку иромисловостi, сшьського госиодарства). Окрш цього, тут важливим е документальний иiдетаи, до якого входять: тдготовка екологiчного звту. Еколопчний звiт - важливий iнструмент, який дае змогу ш-тегрувати мiркувания в ироцес розробления та ирийняття планв i ирограм. А також врахування пропозицт громадськостi та заттересованих сторт влади та забезпечення доступу громадськостi до розробленог документацп (докумен-таця мае розмщуватися на веб-сайтах мкцевих оргашв влади) i власне тдготовка проекту документацп з СЕО, тобто фактична передача в обласну раду та обласну державну адмЫстращю для розгляду та ухвалення.
Заключний етаи иередбачае ирийняття ршень та монiторинг фактичного виливу вировадження СЕО. Оскiльки, етаи е заключним та дуже важливим, треба иам'ятати, що результати мають рекомендацией характер, 'х метою е не ирииинення реалiзаиii того чи шшого проекту, а зниження еколопчно-деструк-тивного впливу на довкiлля. Зазвичай мониторинг i оцiнювания реалiзацii проводиться на основi iндикаторiв (иоказниюв) ефективносп виконання. 1ндикато-ри дiлять на таю тиии: шдикатори усиiшностi ироцесу вироваджения (розроб-ления та вироваджения законодавчих та нормативно-иравових актш, ирограм, илашв, тощо); iндикатори стану навколишнього природного середовища (вмкт забрудиювальних речовин у вода, повiтрi, грунтах тощо); шдикатори впливу на довкшля (юльккть викидiв i скидiв, розмiщения вiдходiв та ш) [9].
У шдсумку варто зауважити, що для досягнения усиiху у ироведеннi СЕО необхвдш: иовна иолiтична иiдтримка СЕО з боку мкцевих оргашв влади; для отримания яккного кiнцевого продукту виртальне значения мае иовна
пiдтримкa та участь мкцевих експертiв. Вiдсутнiсть шдготовлених i квaлiфiко-ваних мiспевих фахнвщв може стати значною перешкодою для яккно! СЕО; на-явнiсть достовiрноl статистично! бази (в рaзi li вiдсутностi виникають перешко-ди для проведення яккно! СЕО); участь громадськосп мае важливе значення для усшху СЕО (оргaнiзaпiя робочих зустрiчей за участю предстaвникiв гро-мaдськостi обов'язкова).
Наголосимо, що проведення Стратепчно! еколопчно! опiнки не ставить за мету заборону дiяльностi, що потенпiйно може мати негативш екологiчнi нaслiдки. Вона мае економiчний ефект (зокрема за рахунок економи часу та за-собiв на погодження та отримання дозволiв). Зокрема, передбачена процедура залучення зaпiкaвлених сторiн до обговорення проблем та перспектив матиме довгостроковий позитивний ефект, через створення сусшльно! обiзнaностi, шд-вищення небaйдужостi, кращого висвилення проблем територц та iнше. Окрш цього, така опiнкa буде сприяти зниженню антропогенного навантаження через комплексне використання ресурсов та компромiсне виртення проблем збере-ження навколишнього природного середовища та економiчного розвитку сус-пiльствa. СЕО сприяе забезпеченню сталого розвитку в УкраЫ та становленню прозорого процесу прийняття рiшень без обмеження конкурентоспроможностi економiки.
Лiтература
1. Fischer T B 2007 The Theory and Practice of Strategic Environmental Assessment. Towards a More Systematic Approach. - London : Earthscan.
2. Partidario M.R. Strategic Environmental Assessment (SEA). Current practices, future demands and capacity-building needs : Course manual / M.R. Partidario. - Lisbon : International Association for Impact Assessment (IAIA), 2003. - 71 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iaia.org/ Non_Members/EIA/SEA/SEAManual.pdf.
3. Joao E. Key Principles of SEA / E. Joao // Implementing Strategic Environmental Assessment / Eds. M. Schmidt, E. Joao, E. Albrecht: Environmental Protection in the European Union. - Vol. 2. -Berlin, Heidelberg : Springer, 2005. - Pp. 3-14.
4. Палехов Д.О. ПравовГ проблеми шплементаци мехашзму стратеично! еколоично! оцш-ки на Укршш / Д.О. Палехов // Наука i освгга 2005 : матер. VIII Мiжнар. наук.-практ. конф. - T. 47: Право. - Дншропетровськ : Изд-во "Наука i освгга", 2005. - С. 59-61.
5. Convention on Environmental Impact Assessment in a Transboundary Context (Espoo, 1991) -Espoo (EIA) Convention. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/eia/ docu-ments/legaltexts/conventiontextrussian.pdf
6. Протокол по стратегической экологической оценке. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/eia/documents/legaltexts/protocolrussian.pdf
7. ЧернихГвська А.В. Стратепчна еколопчна оцшка прюритейв регюнального розвитку продуктивних сил : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.06 - "Економжа природокористування та охорони навколишнього середовища" / ЧернихГвська Анна ВолодимирГвна. - К., 2011. - 190 с.
8. Хлобистов С.В. 1нституцшш передумови 1мплементацц стратепчно! екологГчно! оцшки: аналГз стану державного пла^вання та прогнозування соцГально-економГчного розвитку / С.В. Хлобистов // Вюник Сумського державного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: ЕкономГ-ка. - 2005. - № 10(82). - С. 48-53.
9. Мелень-Забрамна О. Методичш рекомендаци щодо органГзадй' та проведення стратепч-но! екологГчно! оцшки / О. Мелень-Забрамна // Проект розроблення та впровадження публГчно! полпики (PRISM). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://net.cbie.ca/projects.
Шевченко И.В. Стратегическая экологическая оценка Украины: современное состояние и направления развития
Рассмотрены особенности развития и формирования стратегической экологической оценки как одного из инструментов управления экологической политикой. Акцентировано внимание на существующей нормативно-правовой базе стратегической экологической оценки. Определено ее слабое приближение к нормам, предусмотренным законодательством стран европейского содружества. Обоснована необходимость создания принципиально новых подходов для применения такой оценки как инновационного подхода в экологической политике. Предложены практически-методологические пути использования процесса стратегической экологической оценки на всех иерархических уровнях применения.
Ключевые слова: экологическая политика, стратегическая экологическая оценка, этапы проведения, европейское сообщество.
Shevchenko I. V. Strategic Environmental Assessment of Ukraine: Current State and Directions of Development
Some features of development and formation of strategic environmental assessment as an instrument for management of ecological politics are investigated. Attention is paid to the existing regulatory framework of strategic environmental assessment. Its slight approximation of standards stipulated by the legislation of the countries of the European community is determined. The necessity to create fundamentally new approach to the application of such assessment as an innovative approach in ecological politics is proved. Some practical methodological ways of using the process strategic environmental assessment at all hierarchical levels of application are proposed.
Key words: ecological politics, strategic environmental assessment, stages of conducting, European Community.
