CC BY
21
© Соколова I. I., Кашаба М. А.
УДК 616. 314. 17-008. 1:616-001. 34]-036-092-084-08 Соколова 1.1., Кашаба М. А.
СТ0МАТ0Л0Г1ЧНИЙ СТАТУС ТА СТАН ОКИСНЮВАЛЬНОГО Г0МЕ0СТАЗУ У ПАЦ1СНТ1В, ЯК1 МАЮТЬ ВИР0БНИЧИЙ К0НТАКТЗ В1БРАЦ1СЮ. ЧАСТИНА II:
ВМ1СТ СУПЕР0КСИДДЕСМУТАЗИ ТА КАТАЛАЗИ У Р0Т0В1Й Р1ДИН1
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Харюв)
Досл!дження виконано зг!дно з планом НДР ХНМУ МОЗ Укра1ни, зокрема кафедри стоматологи «Удосконалення та розробка нових !ндив!дуал!зова-них метод!в д!агностики та л!кування стоматолог!ч-них захворювань у д!тей та дорослих», № держ. рее-страц!! 0112Ш02382.
Вступ. Питанням кл!н!ки, д!агностики та л!куван-ня стоматолог!чних захворювань у хворих на в!бра-ц!йну хворобу (ВХ) присвячен! небагаточисельн! до-сл!дження, що м!стять окрем! кл1н1чн1 рекомендац!! [10, 14-17]. Водночас, у ос!б як! мають профес!йний контакт з в!брац!ею рееструються дещо вищ! р!вн! поширеност! захворювань пародонту [2, 4-6, 10]. У таких пац!ент!в виявляють дезадаптац!йн! розлади на р!вн! функц!ональних та морфолог!чних зм!н, в основ! яких - нервово! рецепц!!, м!кроциркуляторн! порушення, зм!на активност! окремих ферментатив-них систем [3, 7-9, 11]. Наявн!сть системних пору-шень у пародонт! пац!ент!в, що мають профес!йний контакт з в!брац!ею низкою досл!дник!в визначаеть-ся як «в!бропародонтальний синдром», що п!дкрес-люе патогенетичну зумовлен!сть зм!н пародонту у таких пац!ент!в [2, 7, 17]. Супероксиддесмутазу (СОД) та каталазу (Кат) ротово! р!дини (РР) можна розглядати у якост! !ндикатор!в стану антиоксидант-ного захисту, його резервних можливостей. Окр!м того, у раз! прогресування катабол!чних процес!в (наприклад, при хрон!чних захворюваннях пародонту), ц! компоненти ферментативного забезпечення окиснювального гомеостазу також е !нформативни-ми [2, 13].
Мета досл\дження полягала у вивченн! р!вня ка-талази та супероксиддесмутази у ротов!й р!дин! па-ц!ент!в, як! мають профес!йний контакт з в!брац!ею, залежно в!д !х стоматолог!чного статусу.
0б'ект \ методи дослщження. Дослщження стоматолог!чного статусу (СС) та вм!сту супероксиддесмутази (СОД) та каталази (КАТ) ротово! р!дини (РР) виконано серед пац!ент!в трьох груп: до контрольно! групи (п0 = 129) в!днесен! особи, як! мають профес!йний контакт з в!брац!ею, та у яких за результатами комплексного медичного обстежен-ня виключена наявн!сть ВХ; до друго! групи (1п, = 63 хворих з ВХ I стад!!) та третьо! - 2п = 66 хворих з ВХ II ст., як! знаходились на л!куванн! у в!дд!ленн! кл!-н!ки НДI г!г!ени прац! та профес!йних захворювань
ХНМУ МОЗ Укра!ни [17-19]. Оц!нку СС виконували за методикою Косенко К. М. (пат. 57512, Укра!на) серед стац!онарних хворих та ос!б групи контролю (при проведенн! медичних огляд!в) з використан-ням: пап!лярно-марг!нально-альвеолярного !ндек-су (РМА), !ндексу г!г!ени порожнини рота (ОН!-Б), !нтенсивност! враження кар!есом (КПВ), з оц!нкою вакуумпресурно! ст!йкост! кап!ляр!в ясен (за В. I. Ку-лаженком) та узагальненого !ндексу потреби в л!ку-ванн! пародонту (ОР1ТЫ) [13]. Вм!ст СОД визначався неферментним методом [12], який заснований на здатност! СОД !нг!бувати в!дновлення н!тросинього тетразолю. Вм!ст КАТ визначався спектрофотоме-трично [1] при 1=410 нм; принцип методу базуеться на тому, що КАТ реагуе !з перекисом водню, залиш-ковий вм!ст якого визначався у реакц!! з мол!бдатом амон!ю. Первинн! матер!али статистично опрацьован! з визначенням достов!рност! за двосторонн!м крите-р!ем Ст'юдента.
Результати досл\джень та 'Гх обговорення. Р!вень вм!сту СОД залежно в!д виразност! РМА у хворих на ВХ коливався у межах в!д 14,1 ± 0,2 у. о. / хв до 15,7 ± 0,5 у. о. /хв та був достов!рно (р < 0,05) нижчим у хворих на ВХ, пор!внюючи з пац!ентами контрольно! групи (в!дпов!дно 17,8 ± 0,2 у. о. /хв та 14,2 ± 0,2 у. о. /хв - при РМА>2,1 ) та не в!др!знявся залежно в!д тяжкост! ВХ (в!дпов!дно 15,7 ± 0,5 у. о. / хв - при ВХЧ ст. та 15,3 ± 0,3 у. о. /хв - при ВХ-И ст.). Наведене св!дчить на користь д!агностично! ц!нност! ц!е! ознаки на ранн!х етапах ман!фестац!! ВХ. Нав!ть, при м!н!мальних пошкодженнях слизово! (РМА < 1,1) пародонту за умов наявност! ВХ зареестрований до-стов!рно (р < 0,05) менший р!вень вм!сту СОД. При цьому, зазначимо, що в контрольн!й груп! зарее-стровано зменшення р!вня СОД при зростанн! !ндек-су РМА, тод! як серед хворих на ВХ мае м!сце в!днос-не пригн!чення продукц!! СОД, насамперед у хворих на ВХ при значення РМА, що перевищуе 1,1 б.
Р!вень вм!сту СОД у РР пац!ент!в залежно в!д значень г!г!ен!чного !ндексу (П) коливався у межах в!д 16,3 ± 0,2 у. о. /хв до 13,5 ± 0,3 у. о. /хв та був до-стов!рно (р < 0,05) нижчим у пац!ент!в з! значеннями П >1,7 од. та не в!др!знявся в!д показника пац!ент!в контрольно!, а також виявився достов!рно нижчим у хворих на ВХ II ст, в пор!внянн! з хворими на ВХ I ст (в!дпов!дно 13,5 ± 0,3 у. о. /хв та 14,4 ± 0,2 у. о. /хв
332
В\сник проблем б\олог\'Г \ медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)
- пpи П >1,7 oд). Haвeдeнe cвiдчить нa кopиcть aктивaцiï фepмeнтaтивнoгo лaнцюгa aнтиoкcи-дaнтнoгo зaxиcтy (AO3) y xвopиx нa BX пpи низь-киx знaчeнняx П тa oднoчacнo пpo пpигнiчeння фepмeнтaтивнoï aктивнocтi COД y xвopиx нa BX-II cт. пpи виcoкиx знaчeнняx П (pиc. 1). Oтжe, пpи BX I cт. виявлeнo тeндeнцiю (p>0,05) дo зpocтaння aктивнocтi ОДД y пopiвняннi з кoнтp-oлeм, тoдi як пpи BX-II ст. - ïï дocтoвipнe змeн-шeння (p < 0,05). Пpи цьoмy, нeзaдoвiльний cтaн гiгieни poтoвoï пopoжнини cпpияe пpигнiчeнню фepмeнтaтивнoгo зaxиcтy пapoдoнтy y xвopиx нa BX-II ст.
Aктивнicть фepмeнтaтивнoгo зaxиcтy пa-poдoнтy, як виявлeнo зa peзyльтaтaми пopiв-няльнoгo aнaлiзy, визнaчaeтьcя тaкoж cтaнoм твepдиx ткaнин, зoкpeмa тaким пoкaзникoм cto-мaтoлoгiчнoгo cтaтycy, як ^B. Bиявлeнo, щo пpи BX-II ст. aктивнicть COД дocтoвipнo (p < 0,05) ayeNmeMa y пaцieнтiв зi знaчeннями KПB пoнaд 15 б. ^и KПB < 10 б. aктивнicть COД cтaнoвить 14,7 i 0,5 y. o. Дв., тoдi як пpи KПB пoнaд 15 б.
- 12,2 i 0,4 y. o. Дв). Дeщo rnrna зaкoнoмipнicть a^ тивнocтi COД y poтoвiй piдинi мaлa мicцe y xвopиx нa BX-I cт. ^и^ 1 ): пpи вcix знaчeнняx KПB y циx пaцi-ен^в мaлo мicцe збepeжeння aктивнocтi ОДД y po-тoвiй piдинi тa ïï змeншeння зaлeжнo вiд зpocтaння iндeкcy KПB. Oтжe, нaявнicть BX-II ст. визнaчae зни-жeння piвня aктивнocтi COД y PP, з пpигнiчeнням цieï aктивнocтi зaлeжнo вщ зpocтaння пoкaзникa KПB; цe мoжнa poзглядaти y якocтi дoдaткoвoгo шдига-тивнoгo пoкaзникa для визнaчeння тaктики пpoфi-лaктики тa лiкyвaння пaтoлoгiï пapoдoнтy cepeд цieï кaтeгopiï пaцieнтiв.
Piвeнь вмicтy COД зaлeжнo вщ пoкaзникa вaкy-yмпpecypнoï cтiйкocтi кaпiляpв яceн (BПCK) y xвo-pиx нa BX кoливaвcя y мeжax вiд 10,7 i 0,5 y. o. / xв дo 16,8 i 0,3 y. o. Дв тa 6ув дocтoвipнo (p < 0,05) нижчим у пaцieнтiв зi знaчeннями BПCK < 40 ce^ Taк, пpи BX-I cт. у paзi знижeнoï BПCK aктивнicть ОДД у PP пaцieнтiв бyлa дocтoвipнo (p < 0,05) нижчoю ^и BПCK>40 ceк вoнa cтaнoвилa 16,8 i 0,3 у. o. Дв., a пpи BПCK < 40 c - лишe 13,1 i 0,5 у. o. Дв). Бшьш ви-paзнe знижeння aктивнocтi ОДД виявлeнo у PP xвo-pиx нa BX-II cт., щo пpoявлялocь як мeншoю aктив-нicть ОДД пpи нopмaльниx знaчeнняx BПCK, тaк i у paзi пiдвищeнoï вaкyyмпpecypнoï пoдaтливocтi гат-ляpiв (вiдпoвiднo 15,7 i 0,3 у. o. Дв тa 10,7 i 0,3 у. o. / xв, p < 0,05). Haвeдeнe е дoдaткoвим cвiдчeнням нa-явнocтi пaтoгeнeтичниx взaeмoзв'язкiв мiж cтaнoм мiкpoциpкyлятopнoгo pycлa пapoдoнтy тa фepмeн-тaтивнoю aктивнicтю poтoвoï piдини у xвopиx нa BX.
Aнaлiз aктивнocтi COД у PP xвopиx нa BX з piзни-ми piвнями yзaгaльнeнoгo iндeкcy пoтpeби в лiкyвaннi пapoдoнтy (CPITN) виявив, щo cepeд ocí6, якi пoтpe-бують кoмплeкcнoï тepaпiï (включaючи i opтoпeдичнe лiкyвaння; CPITN>3,1 б.), piвeнь ОДД був виpaзнo тa дocтoвipнo знижeний (у пopiвняннi з вiдпoвiдними гpyпaми xвopиx, aлe з низькими знaчeннями iндeкcy CPITN, як пpи BX-I ст., тaк i пpи BX-II ст. (вiдпoвiднo BX-I cт. - 12,1 i 0,4 у. o. Дв, a BX-II ст. - 11,7 i 0,3 y. o. Дв). Ожд зaзнaчити, щo cepeд пaцieнтiв, якi пoтpeбyвaли
Риc. 1. Biднocний piвeнь cyпepoкcиддecмyтaзи (1,0 - пo-
кэзник кoнтpoльнoГ гpyпи) y poтoвiй piдинi пaцieнтiв зэ-лeжнo вщ пoкaзникiв cтoмaтoлoгiчнoгo cтaтycy тэ cтyпeня тяжкocтi вiбpaцiйнoГ xвopoби
кoмплeкcнoï тepaпiï з пpoвeдeнням вiдкpитoгo aбo зaкpитoгo кюpeтaжy, a тaкoж cepeд пaцieнтiв, у якиx виявлeнo нaявнicть нaд тa пiд'яceннoгo кaмeня a^ тивнють COД бyлa дocтopiвнo мeншoю лишe cepeд xвopиx нa BX-II ст., щo визнaчae ocoбливocтi тaктики cтoмaтoлoгiчнoгo лiкyвaння цieï кaтeгopiï пaцieнтiв.
Piвeнь вмicтy KAT зaлeжнo вiд виpaзнocтi PMA у xвopиx нa BX кoливaвcя у мeжax вiд 4,6 i 0,4 у. o. / xв дo 11,3 i 0,3 у. o. Дв тa був дocтoвipнo (p < 0,05) вищим у xвopиx нa BX-I ст (пpи PMA у мeжax 1,1ч2,0), пopiвнюючи з пaцieнтaми кoнтpoльнoï фупи (вiдпo-вiднo 8,8 i 0,2 у. o. Дв тa 7,5 i 0,6 у. o. Дв) тa в^^з-нявcя зaлeжнo вщ тяжкocтi BX (вiдпoвiднo 8,8 i 0,2 у. o. Дв - пpи BX-I ст тa 6,3 i 0,5 у. o. Дв - пpи BX-II ст). Пpи цьoмy, зaзнaчимo, щo в кoнтpoльнiй гpyпi тa в гpyпax пaцieнтiв з piзнoю тяжкicтю BX зapeecтpoвaнo змeншeння piвня KAT пpи зpocтaннi iндeкcy PMA, щo cвiдчить нa пpямy взaeмoзaлeжнicть мiж piвнeм KAT тa знaчeннями PMA. Haвeдeнe cвiдчить нa кopиcть дiaгнocтичнoï цiннocтi ще'| oзнaки як нa paннix eтaпax мaнiфecтaцiï BX, тaк i у paзi пpoгpecyвaння BX.
Piвeнь вмюту KAT у PP пaцieнтiв ^и^ 2) зaлeж-нo вiд знaчeнь П кoливaвcя у мeжax вщ 5,2 i 0,2 у. o. Дв дo 10,1 i 0,3 у. o. Дв тa був дocтoвipнo (p < 0,05) нижчим у пaцieнтiв зi знaчeннями П >1,7 oд. тa нe вщ-piзнявcя вiд пoкaзникa пaцieнтiв кoнтpoльнoï гpyпи, a тaкoж виявивcя дocтoвipнo нижчим у xвopиx нa BX II ст, в пopiвняннi з xвopими нa BX I ст (вiдпoвiднo 7,3 i 0,3 у. o. Дв тa 8,6 i 0,2 у. o. Дв - пpи П у мeжax 0,7ч1,6 oд). Haвeдeнe cвiдчить нa кopиcть зpocтaн-ня aктивнocтi KAT poтoвoï piдини у xвopиx нa BX пpи низькиx знaчeнняx П тa oднoчacнo пpo пpигнiчeння фepмeнтaтивнoï aктивнocтi KAT у xвopиx нa BX ст. пpи виcoкиx знaчeнняx П (pиc. 2).
Oтжe, пpи BX I ст виявлeнo дocтoвipнe зpocтaн-ня aктивнocтi KAT у пopiвняннi з кoнтpoлeм, тoдi як пpи BX-II cт. - ïï дocтoвipнe змeншeння (p < 0,05). Пpи цьoмy, нeзaдoвiльний cтaн гiгieни poтoвoï пopoжнини cпpияe пpигнiчeнню aктивнocтi KAT у poтoвiй piдинi тa, вiдпoвiднo, фepмeнтaтивнoгo зaxиcтy пapoдoнтy
Bicник пpoблeм бioлoгм i мeдицини - 2014 - Вип. 4, Toм 2 (114)
333
Риc. 2. Biднocний piвeнь КЭТЭЛЭЗИ (1,0 - пoкaзник кoнтp oльнoГ гpyпи) у poтoвiй piдинi пв^ен^в зaлeжнo вiд пo-кaзникiв cтoмaтoлoгiчнoгo cтaтycy тэ cтyпeня тяжкocтi вiбpaцiйнoГ xвopoби.
у xвopиx нa BX-II ст Bиявлeнo, щo пpи BX-II ст. a^ тивнicть ÊAT дocтoвipнo (p < G,G5) знижeнa (i пo вщ-нoшeнню дo фупи кoнтpoлю, i пo вiднoшeнню дo xвopиx нa BX-I cт.) у вcix пaцieнтiв нeзaлeжнo вiд Tpa-дaцiй iндeкca ÊПB. Taк, якщo пpи ÊПB>2G в кoнтpoлi aктивнicть ÊAT cтaнoвить 6,2 ± G,2 у. o. /xв., тo впpи BX-I cт. - 5,6 ± G,2 у. o. /xв., a BX-II ст. - 5,2 ± G,4 у. o. /xв. Дeщo iншa зaкoнoмipнicть aктивнocтi ÊAT у PP мaлa мicцe у пaцieнтiв з KПB = 15ч2G: пpи BX-I cт. -aктивнicть ^т бyлa дeщo вищoю - B,B ± G,6 у. o. Дв, нiж в кoнтpoлi (B,3 ± G,2 у. o. /xв), тoдi як пpи BX-II cт. - дocтoвipнo (p < G,G5) нижчсю - 7,2 ± G,3 у. o. Дв . Oтжe, нaявнicть визнaчeнoï cтaдiï BX тa piвня KBП e знaчимим фaктopoм фopмyвaння piвня KAT у poтoвiй pí^rn xвopиx нa BX.
Piвeнь вмюту у PP KAT зaлeжнo вщ пoкaзникa вa-кyyмпpecypнoï cтiйкocтi кaпiляpiв яceн (BПCK) у xвo-pиx нa BX кoливaвcя у мeжax вiд 5,B ± G,2 у. o. Дв дo B,6 ± G,6 у. o. /xв тa був дocтoвipнo (p < G,G5) нижчим у пaцieнтiв зi знaчeннями BПCK < 4G ceк. Ta^ пpи BX-I cт. у paзi знижeнoï BПCK aктивнicть KAT у poтoвiй piдинi пaцieнтiв бyлa дocтoвipнo (p < G,G5) нижчoю ^и BПCK>4G ceк вoнa cтaнoвилa 7,B ± G,2 y. o. Дв., a пpи BПCK < 4G c - B,6 ± G,1 y. o. /xв). Бiльш виpaзнe знижeння aктивнocтi KAT виявлeнo y poтoвiй piдинi xвopиx нa BX-II ст., щo пpoявлялocь як маншсю a^ тивнicть KAT пpи нopмaльниx знaчeнняx BПCK, тaк i у paзi пiдвищeнoï вaкyyмпpecypнoï пoдaтливocтi га-пiляpiв (вiдпoвiднo 7,1 ± G,1 у. o. /xв тa 5,B ± G,2 у. o. Дв, p < G,G5). Haвeдeнe e щe oдним cвiдчeнням нa-явнocтi пaтoгeнeтичниx взaeмoзв'язкiв мiж cтaнoм мiкpoциpкyлятopнoгo pycлa пapoдoнтy тa фepмeн-тaтивнoю aктивнicтю poтoвoï piдини y xвopиx нa BX.
Àнaлiз aктивнocтi KAT y PP xвopиx нa BX з piз-ними piвнями yзaгaльнeнoгo iндeкcy пoтpeби в ли кyвaннi пapoдoнтy (CPITN) виявив, щo cepeд ocí6, якi пoтpeбyють кoмплeкcнoï тepaпiï (включaючи i opтoпeдичнe лiкyвaння; CPITN>3,1 б.), piвeнь KAT був виpaзнo тa дocтoвipнo знижeний (у пopiвнян-нi з вiдпoвiдними гpyпaми xвopиx), нacaмпepeд у xвopиx нa BX-II ст (дo 5,6 ± G,4 у. o. /xв). Cлiд зaзнaчити, щo cepeд пaцieнтiв, якi пoтpeбyвaли кoмплeкcнoï тepaпiï з пpoвeдeнням в^^итого aбo зaкpитoгo кюpeтaжy, a тaкoж cepeд пaцieнтiв, у якиx виявлeнo нaявнicть нaд- тa пiд'яceннoгo кaмeня aктивнicть KAT бyлa дocтopiвнo мeншoю лишe cepeд xвopиx нa BX-II ст., щo визнaчae oco-бливocтi тaктики cтoмaтoлoгiчнoгo лiкyвaння цieï кaтeгopiï ocí6. Bиcнoвки.
1. У пaцieнтiв з BX I cт. виявлeнo тeндeнцiю (p>G,G5) дo зpocтaння aктивнocтi COД у пo-piвняннi з кoнтpoлeм, тoдi як пpи BX-II ст. - ïï
дocтoвipнe змeншeння (p < G,G5). Пpи цьoмy, нeзaдoвiльний cтaн гiгieни poтoвoï пopoжнини ^p^ яе пpигнiчeнню фepмeнтaтивнoгo зaxиcтy пapoдoн-ту у xвopиx нa BX-II cт. B гpyпax пaцieнтiв з piзнoю тяжкicтю BX зapeecтpoвaнo змeншeння piвня KAT пpи зpocтaннi iндeкcy PMA, щo cвiдчить нa пpямy взaeмo-зaлeжнicть мiж piвнeм KAT тa знaчeннями PMA.
2. Пpи BX I cт. виявлeнo тeндeнцiю (p>G,G5) дo зpocтaння aктивнocтi COД у пopiвняннi з кoнтp-oлeм, тoдi як пpи BX-II ст. - ïï дocтoвipнe змeншeн-ня (p < G,G5). Пpи цьoмy, нeзaдoвiльний cтaн гiгieни poтoвoï пopoжнини cпpияe пpигнiчeнню фepмeнтa-тивнoгo зaxиcтy пapoдoнтy у xвopиx нa BX-II cт. B^ явлeнo зpocтaння aктивнocтi KAT PP y xвopиx нa BX пpи низькиx знaчeнняx П.
3. Cepeд пaцieнтiв, яю пoтpeбyвaли кoмплeкcнoï тepaпiï з пpoвeдeнням вiдкpитoгo aбo зaкpитoгo кю-peтaжy, a тaкoж cepeд пaцieнтiв, у якиx виявлeнo нa-явнicть нaд тa пiд'яceннoгo кaмeня aктивнicть, ОДД бyлa дocтopiвнo мeншoю лишe cepeд xвopиx нa BX-II cт. Aнaлiз aктивнocтi KAT у PP xвopиx нa BX з piзними piвнями yзaгaльнeнoгo iндeкcy пoтpeби в лiкyвaннi пapoдoнтy (CPITN) виявив, щo cepeд ocí6, якi пoтpe-бують кoмплeкcнoï тepaпiï (включaючи i opтoпeдич-нe лiкyвaння; CPITN>3,1 б.), piвeнь KAT був виpaзнo тa дocтoвipнo знижeний (у пopiвняннi з вiдпoвiдними гpyпaми xвopиx), нacaмпepeд у xвopиx нa BX-II cт. (дo 5,6 ± G,4 у. o. /xв). Пepeлiчeнe визнaчae ocoбливoc-тi тaктики cтoмaтoлoгiчнoгo лiкyвaння цieï кaтeгopiï пaцieнтiв.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь пoв'я-зaнi з вивчeння кopeляцiйниx взaeмoзв'язкiв мiж iмyнoмeтaбoлiчними пoкaзникaми oкиcнювaльнo-гo гoмeocтaзy тa ïx змiни пiд впливoм лiкyвaння.
Ëijepaxypa
1. Apyтюнян A. B. Meтoды oцeнки cвoбoднopaдикaльнoгo oкиcлeния и AOC oprahmi^^ / A. B. Apyriomi-i. - ОПб., 2GGG. - C . 44-49.
2. Apтaмoнoвa B. Г. Heraiophie coвpeмeнныe acпeкты пaтoгeнeзa вибpaциoннoй бoлeзни / B. Г. Apтaмoнoвa // Meдицинa тpyдa и riponT экoлoгия. - 1999. - № 2. - C. 1-4.
3. Бeзpyкoвa И. B. Эмбpиoгeнeтичecкaя ïeop^ paзвития зaбoлeвaний rapoдoнтa / И. B. Бeзpyкoвa // Пapoдoнтoлoгия. - 2GGG. - № 4 (2G). - C. 16-1B.
334
Bicник пpoблeм бioлoгГГ i мэдицини - 2014 - Bип. 4, ^м 2 (114)
4. Бессонов А. Е. Практическое значение исследований информационного гомеостаза в клинике вибрационной болезни / А. Е. Бессонов, А. А. Пенкнович, Е. А. Крысанова // Профессиональные заболевания. - 2005. - № 4-5. - С. 24-28.
5. Вербовой А. Ф. Состояние костной ткани у больных вибрационной болезни / А. Ф. Вербовой // Гигиена и санитария.
- 2004. - № 4. - С. 35-37.
6. Вибрационная болезнь от воздействия локальной вибрации у горнорабочих в условиях Сибири и Севера / О. Л. Лах-ман, В. Г. Колесов, В. А. Панков. - Иркутск : НЦ РВХ ВСНЦ СО РАМН, 2008. - 420 с.
7. Измеров Н. Ф. Руководство по профессиональным заболеваниям / Н. Ф. Измеров. - М. : Медицина, 1983. - Т. 2. -С.113-163.
8. Измеров Н. Ф. Физические факторы производственной и природной среды. Гигиеническая оценка и контроль / Н. Ф. Измеров, Г. А. Суворов. - М. : Медицина, 2003. - 147 с.
9. Капустник В. А. Кшшчш, патогенетичш i терапевтичш аспекти сучасного переб^у в1брац1йноУ хвороби як патологи кштинних мембран : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.02 «Внутршт хвороби» / В. А. Капустник. - Харюв, 1999. - 33 с.
10. Капустник В. А. Поражение сосудов при вибрационной болезни / / В. А. Капустник // Междунар. мед. журнал. - 1998. -Т. 4, № 4. - С. 24-26.
11. Костюк В. А. Простой и чувствительный метод определения супероксиддисмутазы, основанной на реакции окисления кверцетина / В. А. Костюк, А. И. Потапович, Ж. В. Ковалёва // Вопр. мед. химии. -1990. - № 32. - С. 88-91.
12. Куцевляк В. И. Профилактика стоматологических заболеваний. Учебное пособие для студентов стоматологического факультета, врачей-интернов / В. И. Куцевляк. - Харьков : ХНМУ, 2001. - 217 с.
13. Летавет А. А. Вибрация на производстве: вопросы физики, гигиены и физиологии труда, клиники, патофизиологии и профилактики / А. А. Летавет, Э. А. Дрогичина. - М. : Медицина, 1971. - С. 122-237.
14. Несина И. А. Реабилитационные технологии лиц виброопасных профессий на современном этапе / И. А. Несина, Е. Л. Потеряева, Е. Г. Кузин // Медицина труда и пром. экология. - 2008. - № 11. - С. 20-25.
15. Орлов Е. В. Синдром воздействия на слизистую высокочастотной вибрации и звукового поля / Е. В. Орлов, С. М. Федоров, Г. Д. Селинский // Вестник дерматологии и венерологии. - 1998. - № 4. - С. 27-28.
16. Сова С. Г. Вплив локально! вiбрацií на центральну та церебральну гемодинамику / С. Г. Сова // Лкарська справа. - 1999.
- № 3. - С. 68-71.
17. Соколова I. I. Стан тканин пародонту у оаб, яю мають профеайний контакт з вiбрацieю / I. I. Соколова, М. А. Кашаба // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2013. - Вип. 3, Т. 2 (103). - С. 335-340.
18. Соколова I. I. Ытенсивнють враження карieсом та узагальнеш шдекси потреби у л^ванш пародонту серед оаб, яю мають профеайний контакт з вiбрацieю / I. I. Соколова, М. А. Кашаба // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2013. -Вип. 4, Т. 1 (104). - С. 347-351.
19. Соколова I. I. Кшшчна шформативнють стоматолопчного статусу та стратифка^я ризику формування патологи пародонту серед осiб, яю мають профеайний контакт з вiбрацieю / I. I. Соколова, М. А. Кашаба // Проблеми еколопчноУ та медично! генетики i кшшчноУ iмунологii: Збiрник наукових праць. - 2013. - Вип. 3(117). - С. 333-341.
УДК 616. 314. 17-008. 1:616-001. 34]-036-092-084-08
СТ0МАТ0Л0Г1ЧНИЙ СТАТУС ТА СТАН ОКИСНЮВАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ПАЦ1€НТ1В, ЯК1 МАЮТЬ ВИРОБНИЧИЙ КОНТАКТ З В1БРАЦ1€Ю. ЧАСТИНА II: ВМ1СТ СУПЕРОКСИДДЕСМУТАЗИ ТА КАТАЛАЗИ У Р0Т0В1Й Р1ДИН1
Соколова I. I., Кашаба М. А.
Резюме. Вiбропародонтальний синдром - наявнють системних порушень у пародонт пащентв, що мають професмний контакт з вiбрацieю - пщкреслюе патогенетичну зумовленють змЫ пародонту у таких пащенпв. Супероксиддесмутазу та каталазу ротово! рщини можна розглядати у якост iндикаторiв стану ан-тиоксидантного захисту, його резервних можливостей.
У порiвняльному аспект серед пащентв з рiзною тяжкютю вiбрацiйноi хвороби та серед оЫб, що мають професмний контакт з вiбрацieю вивчено рiвень каталази та супероксиддесмутази у ротовм рщиы пащен-тв, залежно вщ ¿х стоматолопчного статусу.
Ключов1 слова: стоматолопчний статус, пародонт, вiбрацiйна хвороба.
УДК 616. 314. 17-008. 1:616-001. 34]-036-092-084-08
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС И СОСТОЯНИЕ ОКИСЛИТЕЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗА У ПАЦИЕНТОВ, ИМЕЮЩИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ КОЛНТАКТ С ВИБРАЦИЕЙ. ЧАСТЬ II: СОДЕРЖАНИЕ СУПЕРОКСИДДЕСМУТАЗЫ И КАТАЛАЗЫ В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ Соколова И. И., Кашаба М. А.
Резюме. Вибропародонтальный синдром - наличие системных нарушений в пародонте пациентов, имеющих профессиональный контакт с вибрацией - подчеркивает патогенетическую обусловленность изменений пародонта у таких пациентов. Супероксиддесмутазу и каталазу ротовой жидкости можно рассматривать в качестве индикаторов состояния антиоксидантной защиты, его резервных возможностей.
В сравнительном аспекте среди пациентов с разной тяжестью вибрационной болезни и среди лиц, имеющих профессиональный контакт с вибрацией, изучены урони каталазы и супероксиддесмутазы в ротовой жидкости и в зависимости от стоматологического статуса.
Ключевые слова: стоматологический статус, пародонт, вибрационная болезнь.
В1сник проблем бюлопУ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)
335
UDC 616. 314. 17-008. 1:616-001. 34]-036-092-084-08
Dental Status and Oxidative Homeostasis State in Patients Exposed to Occupational Vibration. Part li: Superoxide Dismutase and Catalase Contents in Oral Fluid
Sokolova I. I., Kashaba M. A.
Abstract. The aim of the research involved determination of catalase and superoxide dismutase contents in oral fluid of patients exposed to occupational vibration in relation to their dental status.
Materials and methods of research. The assessment of dental status (DS) and superoxide dismutase (SOD) and catalase (CAT) contents in oral fluid (OF) was performed in three groups of patients: control group (n0 = 129) included the persons exposed to occupational vibration whose results of comprehensive medical examination excluded the presence of vibrational disease; the second (1n, = 63 patients with the 1st stage VD) and the third group - 2n = 66 patients with the 2nd stage of VD, who underwent treatment at clinical department of the research institute of work hygiene and occupational diseases at KhNMU Ministry of Health of Ukraine. Dental status determination was carried out according to the method of K. M. Kosenko (pat. 57512, Ukraine) for in-patients and control group persons (when rendering medical check-up) with the employment of the following indices: PMA, OHI-S, DMFT with the assessment of vacuum pressure strength of gingival capillaries (according to V I. Kulazhenko) and community periodontal index of treatment needs (CPITN). SOD contents was determined by non-enzyme method; CAT contents was established spectrophotometrically. Primary data were statistically processed with the determination of accuracy by Student test.
Results of the research and their discussion. SOD contents in relation to PMA intensity in VD patients ranged from 14,1 ± 0,2 st. un. /min to 15,7 ± 0,5 st. un. /min and was conclusively (p < 0,05) lower in patients with VD in comparison to control group patients (17,8 ± 0,2 st. un. /min and 14,2 ± 0,2 st. un. /min correspondingly - in PMA>2,1) and did not differ in relation to VD severity (15,7 ± 0,5 st. un. /min in 1st stage VD and 15,3 ± 0,3 st. un. /min in 2nd stage VD correspondingly). SOD contents in oral fluid of patients in relation to oral hygiene index ranged from 16,3 ± 0,2 st. un. /min to 13,5 ± 0,3 st. un. /min and was conclusively (p < 0,05) lower in patients with oral hygiene index >1,7 units. Comparative analysis showed that enzyme periodontal protection activity can also be determined by hard tissues state, in particular by such dental status index as DFTM. In 2nd stage VD SOD activity has been found to be conclusively (p < 0,05) lower in patients with DFTM index exceeding 15 points. Somewhat different pattern of RG activity has been found in oral fluid of patients with 1st stage VD: SOD activity in oral fluid was similar in all DFTM indices and it became lower in relation to DFTM index increase.
SOD contents in relation to vacuum pressure strength of gingival capillaries index in patients with VD ranged from 10,7 ± 0,5 st. un. /min to 16,8 ± 0,3 st. un. /min and was conclusively (p < 0,05) lower in patients with vacuum pressure strength of gingival capillaries index < 40 sec. CAT contents in relation to PMA intensity in VD patients ranged from 4,6 ± 0,4 st. un. /min to 11,3 ± 0,3 st. un. /min and was conclusively (p < 0,05) higher in patients with 1st stage VD as compared to control group patients and differed according to the severity.
CAT contents in oral fluid of patients in relation to oral hygiene index ranged from 5,2 ± 0,2 st. un. /min to 10,1 ± 0,3 st. un. /min and was conclusively (p < 0,05) lower in patients with oral hygiene index comprising >1,7 units and did not differ from the indices observed in control group patients and was also found to be conclusively lower in patients with 2nd stage VD as compared to 1st stage VD patients (7,3 ± 0,3 st. un. /min and 8,6 ± 0,2 st. un. /min correspondingly -in oral hygiene index ranging between 0,7ч1,6 units). CAT contents in OF in relation to vacuum pressure strength of gingival capillaries (VPSC) index in patients with VD ranged from 5,8 ± 0,2 st. un. /min to 8,6 ± 0,6 st. un. /min and was conclusively (p < 0,05) lower in patients with VPSC index < 40 sec. Thus, CAT activity in oral fluid of patients was conclusively (p < 0,05) lower (in VPSC >40 sec. it comprised 7,8 ± 0,2 st. un. /min, and in VPSC < 40 s - 8,6 ± 0,1 st. un. /min) in 1st stage VD in case of reduced VPSC.
Conclusions. A trend (p>0,05) towards an increase in SOD activity in 1st stage VD in relation to control group has been established, whereas in 2nd stage VD it has been found to conclusively (p < 0,05) reduce. Moreover, unsatisfactory state of oral hygiene has been shown to promote inhibition of enzyme protection of periodontal membrane in patients with 2nd stage VD.
A trend (p>0,05) towards an increase in SOD activity in 1st stage VD has been established in relation to control group, whereas in 2nd stage VD it has been found to conclusively (p < 0,05) reduce.
The assessment carried out in patients requiring comprehensive treatment with surgical or non-surgical debridement and also in patients with supra- or subgingival dental calculus has shown that SOD activity was conclusively lower only in patients with 2nd stage VD. CAT activity assessment in oral fluid of VD patients with different levels of community periodontal index of treatment needs has shown that CAT rate in persons requiring comprehensive treatment (including prosthetic treatment; CPITN>3,1points) was intensively and conclusively reduced. All the above mentioned denotes peculiarities of dental treatment strategies for this group of patients.
Keywords: dental status, periodontal membrane, vibration disease.
Рецензент - проф. Скрипн/ков П. М.
Стаття надшшла 15. 08. 2014 р.
336
BicHMK проблем бюлош i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)
