CC BY
15
Р = 13,7 %) були близью до вщповщних показниюв питомого охвоення три-рiчних гiлок однорiчною хвоею (див. табл. 7), що можна пояснити найбшь-шою часткою одиорiчио! у хво! у загальнiй масi хво! (див. табл. 1).
Табл. 7. Статистика сухоТ маси хвоТ mрирiчних гток дерев сосни звичайноТ, перерахованоТ на одинищ приросту г'ииж або площу Тх перер'иу
Показники
Середне
V, %
р, %
Маса хво! однор!чно! на одну трир1чну гшку, г
2,5:
128,3
26,2
Маса хво! однор!чно! на суму прироств однор1чних пагошв на однш трир!чнш гшщ, г
0,2±
55,7
11,4
Маса хво! однор!чно! на суму прироств однор1чних пагошв 1 двор1чних гшок на однш трир!чнш гшщ, г_
0,1±
54,4
11,1
Маса хво! двор!чно!, г
1,9±
131,4
26,8
Маса хво! двор1чно! на суму прироств двор1чних гшок на однш трир!чнш гшщ, г
0,2±
75,7
15,5
Маса хво! двор1чно! на суму прироств однор1чних пагонгв 1 двор1чних гшок на однш трир!чнш гшщ, г
0,1±
82,6
16,9
Сумарна маса одно-, дво- 1 трир1чно! хво!, г
4,6±
122,0
24,9
Сумарна маса одно-, дво- 1 трир1чно! хво! на суму прирост! однор1чних пагошв, двор1чних г!лок ! трир1чно! гшки на однш грир!чн1й гшщ, г
0,2±
58,6
12,0
Питоме охвоення, маса хво! однор1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! г!лки
26,6±
63,3
12,9
Питоме охвоення, маса хво! двор1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! гшки
26,0±
94,7
19,3
Питоме охвоення, маса хво! трир1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! гшки
3,6±
147,3
30,1
Питоме охвоення, маса хво! одно-, дво- ! трир1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! гшки_
56,1±
67,1
13,7
Примтка: V - коефщент вар1аци, %; Р - точшсть, %.
На вiдмiну вщ лiгерагурних даних [4, 5], коефщент кореляцп мiж дь аметром тр^чно! гiлки та потомим охвоенням виявився достовiрним серед-нiм лише стосовно дворiчно! та сумарно! хво! верхнього ярусу, а високим -стосовно однорiчно! хво! середнього ярусу (табл. 8).
Табл. 8. Кореляцшний анатз зв 'язшв мiж дiаметром трирiчних гток дерев сосни звичайноТ i Тх питомим охвоенням
Питоме охвоення, г/см2 Коефщент кореляцп з д1аметром трир!чно! г!лки за ярусами крони
ус яруси верхнш середнш нижнш
Хвоя трир1чна -0,16 ± 0,20 0,80 -0,24 ± 0,33 0,73 -0,28 ± 0,33 0,85 0,07 ± 0,35 0,21
Хвоя двор1чна -0,20 ± 0,20 1,01 -0,57 ± 0,24 2,35 -0,20 ± 0,34 0,59 0,18 ± 0,34 0,52
Хвоя однор!чна 0,15 ± 0,20 0,74 -0,42 ± 0,29 1,42 0,83 ± 0,11 7,69 0,51 ± 0,26 1,93
Хвоя одно-, дво- та трир1чна -0,09 ± 0,20 0,42 -0,57 ± 0,24 2,38 0,21 ± 0,34 0,62 0,40 ± 0,30 1,35
1-0,05 2,07 2,35 2,35 2,35
Примтка: у знаменнику - !ст.; жирним шрифтом видшеш достов1рт значения коефщенпв
Отриманi даш свiдчать про недоцiльнiсть використання показника пи-томо! маси хво! для оцшювання щiльностi популяцiй шкiдливих комах i рiвня заподiяноl шкоди на деревах вжом понад 80 роюв у регiонi.
Висновки. На 80^чних непошкоджених деревах сосни звичайно1 в осередку звичайного соснового пильщика не е достовiрними рiзницi показни-юв сухо1 маси однорiчноl та дворiчноl хво1 на однiй трирiчнiй гшщ в усiх ярусах крон, а також вщмшносл цього показника за ярусами. Середня суха маса трирiчноl хво1 на однiй трирiчнiй гшщ достовiрно найбiльша у се-редньому ярусi крон
Виявлено достовiрнi зв'язки мiж дiаметром трирiчноl гiлки та сухою масою хво1 на трирiчнiй гшщ, причому коефiцiенти кореляцп мiж дiаметром гiлки та сухою масою однорiчноl хво1 були бшьшими, шж мiж дiаметром i сухою масою дворiчноl хво1. Зв'язки сухо1 маси трирiчноl хво1 з дiаметром трирiчноl гiлки виявилися недостовiрними.
Варiювання сухо1 маси однорiчноl, дворiчноl та трирiчноl хво1 при пе-рерахунку на суму прироста однорiчних пагонiв на однш трирiчнiй гiлцi зменшуеться бшьше нiж удвiчi порiвняно з вщповщними показниками сухо1 маси хво1 без перерахунку. Отриманi данi свiдчать про недоцшьнють використання показника питомо1 маси хво1 на трирiчних гшках для оцiнювання щiльностi популяцiй шюдливих комах i рiвня заподiяноl шкоди на деревах вь ком понад 80 роюв у регiонi.
Побудовано регресшш рiвняння i таблицi для визначення сухо1 маси хво1 за значеннями дiаметра трирiчних гiлок дерев сосни звичайно! вiком 80-90 роюв у регюш дослщження, що може бути використано тд час оцшювання щшьносп популяцiй комах-хвоегризiв.
Л1тература
1. Андреева О.Ю. Особливое™ поширення соснових пильщикiв та наслщки !х впливу на деревостани Центрального Полюся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - Люознавство i лгавництво / О.Ю. Андреева. - К., 2011. - 20 с.
2. Андреева О.Ю. Параметри пагошв дерев сосни, пошкоджених звичайним сосновим пильщиком, у люах Центрального Полюся / О.Ю. Андреева, В.В. Розенфельд // Науковий вю-ник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво та декоративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2012. - Вип. 171, част. 3. - С. 101-106.
3. Голубев А.В. Математические методы в лесозащите (Учет, прогноз, принятие решений) / А.В. Голубев, Г.Э. Инсаров, В.В. Страхов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 101 с.
4. Иерусалимов Е.Н. Зоогенная дефолиация и лесное сообщество / Е.Н. Иерусалимов. -М. : Тов. науч. знаний КМК, 2004. - 263 с.
5. Коленюна М.С. Вщносне охвоення гшок в осередках соснових пильщигав у наса-дженнях Лугансько! обласп / М.С. Коленюна // Лгавнича наука: витоки, сучаснють, перспек-тиви : матер. науково! конф., присвячено! 80-р1ччю вщ дня заснування УкрНД1ЛГА (12-14 жовтня 2010 р., м. Харюв). - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2010. - С. 175-175.
6. Лакида П.1. Фггомаса лгав Укра!ни : монограф1я / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
7. Мешкова В.Л. Количественная оценка влияния вредных насекомых на состояние деревьев и древостоев / В.Л. Мешкова // Болезни и вредители в лесах России: век XXI. : матер. Всероссийской конф. с международным участием и V ежегодных чтений памяти О.А. Катаева. Екатеринбург, 20-25 сентября 2011 г. - Красноярск : Изд-во ИЛ СО РАН, 2011. - С. 123-126.
8. Мешкова В.Л. Сезонное развитие хвоелистогрызущих насекомых / В.Л. Мешкова. -Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 396 с.
9. Мешкова В.Л. Методолопя проведення облгав чисельносп люових комах / В.Л. Мешкова // Вюник Харгавського нацюнального аграрного ушверситету ¡м. В.В. Доку-
чаева. - Сер.: Ентомолопя i фiтопатологiя. - Харюв : Вид-во ХНАУ iM. В.В. Докучаева. -2006. - № 12. - С. 50-60.
10. Надзор, учет и прогноз массовых размножений хвое- и листогрызущих насекомых в лесах СССР / ред. А.И. Ильинский, И.В. Тропин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 525 с.
11. Рубцов В.В. Адаптационные реакции дуба на дефолиацию / В.В. Рубцов, И.А. Уткина. - М. : Изд-во Ин-та лесоведения, 2008. - 302 с.
12. Цельникер Ю.Л. Структурно-функциональные характеристики хвои сосны и ели в зависимости от длины побегов / Ю.Л. Цельникер, И.С. Малкина, А.Г. Ковалев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1992. - № 5. - С. 46-54.
13. Швиденко А.З. Таблицы и модели хода роста и продуктивности насаждений основных лесообразующих пород Северной Евразии (нормативно-справочные материалы) / А.З. Швиденко и др. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во Федер. агентства лесн. хоз-ва. Междунар. ин-т прикладного системного анализа, 2008. - 886 с.
Андреева Е.Ю. Биометрические показатели и масса хвои трехлетних ветвей неповрежденных деревьев сосны обыкновенной в очаге обыкновенного соснового пилильщика
На 80-летних неповрежденных деревьях сосны обыкновенной в очаге обыкновенного соснового пилильщика сухая масса хвои на трехлетней ветви достоверно не отличается по ярусам и коррелирует с диаметром ветви. Построены регрессионные уравнения и таблицы для определения сухой массы хвои по значениям диаметра трехлетних ветвей деревьев сосны обыкновенной в возрасте 80-90 лет. Варьирование сухой массы однолетней, двухлетней и трехлетней хвои при пересчете на сумму приростов однолетних побегов на одной трехлетней ветви уменьшается более чем вдвое по сравнению с соответствующими показателями сухой массы хвои без пересчета. Полученные данные могут быть использованы для оптимизации методики учета сосновых пилильщиков и определения угрозы повреждения ими крон.
Ключевые слова: сосновые насаждения, биометрические показатели трехлетних ветвей, масса хвои разного возраста.
Andreeva O.Yu. Biometrical indices and needle mass of triennial branches of undamaged trees of scotch pine in the focus of Diprion pini l.
Dry mass of needles on triennial branch of undamaged trees of Scotch pine of 80 years old in the focus of Diprion pini does not differ significantly by crown layers and correlates with diameter of branch. Regressive equations and tables are suggested evaluation of dry mass of needles by diameter of triennial branches of Scotch pine of 80-90 years old. Variation of dry mass of annual, biennial and triennial needles per sum of increments of annual shoots on one triennial branch decreases over twice in comparison with respective meanings of dry mass without recalculation. Obtained results may be used for optimizing the methods of assessment of pine sawflies and prediction of threat for crown damage.
Keywords: pine stands, biometric parameters of triennial branches, mass of needles of different years. _
УДК 630*[111+561.5] Здобувач В.Б. Брайко1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
СТ1ЙК1СТЬ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ Л1СОПАРК1В М1СТА ЧЕРН1ГОВА ДО РЕКРЕАЦ1ЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ГОЛОВНИХ ПОГОДНИХ ЧИННИК1В ВЕГЕТАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ
Наведено результати дослщжень спйкосп люопаргав м. Чершгова до рекре-ацшних навантажень та стадш дигреси люового середовища. Встановлено вплив по-годних умов (ефективних температур пов^ря, вищих за +10 °С, та юлькосп опадiв за цей перюд) та ступеня рекреацшного порушення (дигреси) люового середовища на рют сосни звичайно! за дiаметром.
1 Наук. кер1вник - проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
Ключовi слова: лicoпapк, cтiйкicть нacaджeнь, peкpeaцiйний вплив, ^годт yмoви, cepeднiй paдiaльний пpиpicт.
Стiйкicть дepeвocтaнiв - дyжe cклaднe та бaгaтoгpaннe пoняття. Лiciв-нича наука вивчае piзнi acпeкти crm^di нacaджeнь - бioлoгiчний, eкoлoгiч-ний, caнiтapний та лiciвничий. Стiйкicть нacaджeнь - вaжливe завдання га-pиcтyвaчiв лicoвим фoндoм, 6o лишe стшю дepeвocтaни е виcoкoпpoдyктив-ними та у говгому oбcязi викoнyють eкoлoгiчнi, caнiтapнo-oздopoвчi, зaхиcнi та iншi rap^m фyнкцiï.
На думку 1.М. ^валь [б], cтiйкicть - цe внyтpiшня здaтнicть e^^cre-ми витpимyвaти змшу, cпpичинeнy зoвнiшнiм впливoм a6o в^твлЕ^ат^я пicля ньoгo. Пiд cтiйкicтю зeлeних нacaджeнь мicт та iнших нaceлeних пун-кпв, пpимicьких лiciв зeлeних зoн poзyмiють здaтнicть нacaджeнь збepiгaти хapaктep фyнкцioнyвaння в yмoвaх дп як aнтpoпoгeнниx, так i пpиpoдних œ-гативних фaктopiв [9].
Шгативними для cтiйкocтi хвoйних дepeвocтaнiв е тpи гpyпи факто-piв: бютичш (ypaжeнicть дepeвocтaнiв кopeнeвими гнилями, бaктepiaльними та нeкpoзнo-paкoвими xвopoбaми, вiтpoвaл, вiтpoлoм, внyтpiшньoвидoвa ^н-кypeнцiя, пepecтиглий вш тoщo); aбioтичнi (пepeзвoлoжeння, зaбoлoчeнicть фунтв a6o ïx бiднicть) та aнтpoпoгeннi (лicoгocпoдapcькa дiяльнicть, пoжeжi, нacлiдки тевда^ мeлiopaцiï, peкpeaцiйнi нaвaнтaжeння) [7]. Для лicoпapкiв м. Чepнiгoвa пoмiж наданих чинниюв нaйбiльший нecпpиятливий вплив на стшкють дepeвocтaнiв мають aнтpoпoгeннi фaктopи нaдмipнoï pe^ea^ï, ocoбливo в пepecтиглиx cocнякax та у заплавних нacaджeнняx.
Одним iз нaдiйниx iндикaтopiв cr^ocn дepeвocтaнiв дo впливу тега-тивних чинниюв е динамжа paдiaльнoгo ^^ocry дepeв, яку вивчають дeн-дpoxpoнoлoгiчними мeтoдaми [2, б]. Динaмiкa paдiaльнoгo пpиpocтy дepeв cocни poзглядaли як iндикaтop cтiйкocтi нacaджeнь дo дп peкpeaцiï та ^cnp^ ятливих шшдних yмoв.
Мeта дослiджeнь - вивчити вплив pe^ea^ï та пoгoдниx чинниюв на стыкать cocнoвиx нacaджeнь лicoпapкiв м. Чepнiгiв.
Об'екти та мeтодика дослiджeнь. Об'ектами дocлiджeння були raca-джeння у чoтиpьox лicoпapкax м. Чepнiгiв ("Кopдiвкa", "Ялiвщинa", вздoвж Кив^^то шoce та "Уpoчищe Святe"). Щд чac виpiшeння пocтaвлeниx зав-дань викopиcтoвyвaлиcь дeндpoxpoнoлoгiчнi, cтaтиcтичнi мeтoди, а та^ж eкoнoмiкo-мaтeмaтичнi мeтoди кopeляцiйнoгo aнaлiзy.
Кepни дepeв пiд чac дeндpoxpoнoлoгiчниx дocлiджeнь вiдiбpaнo з дe-peв cocни звичaйнoï (пo 25 шт. з ^жго^ з тpьox дocлiдниx дiлянoк з piзними cтaдiями дигpeciï лicoвoгo cepeдoвищa вiкoвим бypaвoм nperaepa на виcoтi 1,3 м. Зpaзки вимipяли лiнiйкoю з тoчнicтю 0,1 мм. Отpимaнi дaнi paдiaльниx пpиpocтiв дepeв cocни за 47-50^чний тepмiн були згpyпoвaнi у п'ять 10^ч-них пepioдiв, з визнaчeнням за кoжним з них та за вecь пpoмiжoк чacy за дo-пoмoгoю пpoгpaми СТАТИСТИКА гоказниюв cepeдньoгo пepioдичнoгo paдi-aльнoгo ^^ocry, кoeфiцieнтa мiнливocтi та тoчнocтi дocлiдiв.
Рoзpaxoвaнi piзницi в cepeднix пepioдичниx paдiaльниx пpиpocтax coc-ни за 47-50^чний пepioд на дiлянкax з piзним cтyпeнeм peкpeaцiйнoгo на-
вантаження були перевiренi на ютотнють рiзницi при рiвнях значущостi у 95 %, 99 % та 99,9 % за програмою iстотностi рiзниць вибiрок даних у пакетi "Статистика". Щд час виявлення зв'язкiв мiж радiальним приростом та кшма-том використано дат Чернтвсько1 метеостанцп.
Вплив погодно-ктматичних чинниюв на рiст дерев сосни за дiамет-ром вивчали за допомогою методiв варiацшноl статистики та економжо-ма-тематичних методiв парного кореляцшного аналiзу. У пакетi програм СТАТИСТИКА за 50^чний промiжок часу для параметрiв сум ефективних температур, вищих за +10 °С, та сум опадiв за цей перюд визначали показники середньо1 величини, основного вщхилення, коефiцieнта мiнливостi, точносп дослiду, максимального та мiнiмального значення.
Методом статистичного групування за 1х абсолютними рiвнями показники сум ефективних температур повпря, вищих за +10 °С, та сум опадiв за цей перiод були роздшеш на 3 групи (умовно низького, умовно середнього та умовно високого значення) та здшснено аналiз наявносп екстремальних нес-приятливих за температурним режимом та юльюстю опадiв роюв протягом аналiзованого 50-рiчного перiоду.
1стотшсть впливу зазначених двох показникiв погодних умов на рют сосни за дiаметром визначали за допомогою розрахунку парних коефiцieнтiв кореляцп кожного з двох параметрiв i параметру середшх рiчних iндексiв радь ального приросту дерев сосни. Розрахунок коефiцieнтiв кореляцп здiйснювали у пакетi програм EXEL, 2003 (функцiя КОРЕЛ (МАСИВ1; МАСИВ2). Досто-вiрнiсть розрахованих парних коефщентав кореляцп перевiряли порiвнянням 1х з критичним значениям коефiцieнту кореляцп за таблицями Дрсона.
Результати досл1джень. На територп Чернiгiвщини здавна зростали старовiковi кремезнi дерева сосни звичайно1 та дуба звичайного. Перший опис лiсiв Чершпвщини датуеться 1858 р., в якому вiдзначаeться, що окремi дерева сосни у вщ 180 роюв мали висоту 32 м, завтовшки на висотi 5 футiв (1,52 м) 1,2 м, з об'емом деревини стовбура та товстих гшок - близько 13 м3 [13]. 1з останшх дослiджень треба вщзначити нарис 2001 р. А. Карнабеда [5], який описуе пралюи Чершпвщини у лiсопарку "Урочище Святе", зокрема ушкальш сосновi насадження вiком 250-300 роюв i дерева дуба - вжом понад 150-300 рокiв. Ц деревостани мають високу бiологiчну стшюсть та житте-здатнiсть, але е винятком у структурi насаджень люопарюв м. Чернiгова.
Стiйкiсть сучасних люопаркових дiлянок до рекреацiйних наванта-жень залежить вiд бiологiчних властивостей деревних порщ та природних умов, у котрих вони зростають. Ступiнь стшкосп деревостанiв лiсопаркiв м. Чернiгiв до рекреацшного впливу лiсовпорядкування визначаемо за п'яти-бальною шкалою (вiд 1 балу - рекреацшний вплив дуже малий або вiдсутнiй, до 5 балiв - надмiрне рекреацiйне навантаження).
Середнш бал стiйкостi дiлянок насаджень чотирьох люопарюв м. Чер-шпв ("Кордiвка", "Ялiвщина", вздовж Ки1вського шосе та "Урочище Святе") до рекреацшних навантажень коливаеться у межах вщ 1,8 (лiсопарк "Урочище Святе") до 2,6 (люопарк вздовж Ки1вського шосе), в середньому стано-вить 2,2 бали. Стiйкiсть лiсопаркових дшянок до рекреацiйного впливу в ме-
жах 1,8-2,б бaлiв вкaзye на нeзнaчнe peкpeaцiйнe нaвaнтaжeння, щo нe ^из-вoдить дo icтoтниx змiн у пpиpoдниx yмoвax, пepeвaжaння дepeвocтaнiв дoб-pora та зaдoвiльнoгo caнiтapнoгo cтaнy, здeбiльшoгo нeпoшкoджeний пiдpicт та пiдлicoк за дocтaтньoю плoщeю галявин, cтeжoк, piдкoлicь i poзpiджeниx дepeвocтaнiв [3].
Вишкий cтyпiнь peкpeaцiйнoгo впливу (4-5 бали peкpeaцiйнoгo наван-тaжeння) мають тезначш плoщi peкpeaцiйниx дiлянoк лicoпapкiв: 7,0 % (15,7 га) у лicoпapкy "Кopдiвкa", 1,1 % (1,1 га) у лicoпapкy "Ялiвщинa" та 7,5 % (4,5 га) у лicoпapкy вздoвж Киïвcькoгo шoce, щo в cepeдньoмy за вciмa лicoпapкaми ^а^вить 5,0 % (21,3 га). Отжe, пoмiж чoтиpьox лicoпapкiв м. Чepнiгiв нaйбiльший cтyпiнь peкpeaцiйнoгo впливу виявлeнo у лicoпapкy "Кopдiвкa", нaймeнший - у лicoпapкy "Ялiвщинa", ane peкpeaцiя знaчнo нe вплинула на загальний cтaн бioлoгiчнoï cтiйкocтi нacaджeнь ycix лicoпapкiв.
3i cтyпeнeм peкpeaцiйнoгo нaвaнтaжeння тicнo пoв'язaний пapaмeтp cтaдiï peкpeaцiйнoï дигpeciï дiлянoк, кoтpий вiдoбpaжye стутнь пopyшeння пpиpoднoгo cepeдoвищa пiд впливoм вiдпoчивaльникiв. Рeкpeaцiйнa дигpeciя (5 стадш) пpoявляeтьcя у витoптyвaннi, знищeннi лicoвoï пiдcтилки, тpaв'янo-гo пoкpивy, тдлюку та пiдpocтy, пoшкoджeннi дepeв [3]. Дшянки лicoпapкiв м. Чepнiгiв xapaктepизyютьcя у cepeдньoмy малим cтyпeнeм пopyшeння ^и-poднoгo cepeдoвищa (cepeдня cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï за oкpeмими л^-пapкaми у мeжax 1,7-2,4) зi cepeдньoю cтaдieю peкpeaцiйнoï дигpeciï за вима aнaлiзoвaними лicoпapкaми в 2,0.
Пepeвaжнa бiльшicть peкpeaцiйниx зeмeль лicoпapкiв м. Чepнiгiв (40,б %) xapaктepизyютьcя дyжe малим cтyпeнeм пopyшeння пpиpoднoгo ce-peдoвищa (1 cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï). Щe близькo тpeтини дшягок л^-пapкoвиx нacaджeнь (31,7 %) вiднocятьcя дo мaлoгo cтyпeня (2 cтaдiя pe^e-aцiйнoï дигpeciï) пopyшeння пpиpoднoгo cepeдoвищa. Пoмipний cтyпiнь ropy-шeння пpиpoднoгo cepeдoвищa (3 cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï) e xapaктepним тшьки для 18,0 % peкpeaцiйниx зeмeль лicoпapкiв. Сильний cтyпiнь пopyшeн-ня пpиpoднoгo cepeдoвищa (4 cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï) пpитaмaнний 8,3 % ^6o 35,5 га) peкpeaцiйниx дшягок лicoпapкiв. Рoзлaднaння лicoпapкo-вих нacaджeнь (5 cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï) на плoщi б,0 га (1,4 % плoщ peкpeaцiйниx дiлянoк лicoпapкiв м. Чepнiгiв) cпocтepiгaeтьcя у двox лicoпap-ках - "Ялiвщинa" (на плoщi 5,8 га) та "Кopдiвкa" (на плoщi 0,2 га). Нacaджeн-ня з 5 cтaдieю peкpeaцiйнoï дигpeciï мають бути тимчacoвo вилyчeнi з peRpe-aцiйнoгo кopиcтyвaння дo пoвнoгo вiднoвлeння в них пpиpoднoгo cepeдoвищa.
Нaймeнший cтyпiнь peкpeaцiйнoï дигpeciï за лicoпapкoм вздoвж Ки-ïвcькoгo шoce (cepeдня cтaдiя 1,7) oбyмoвлюeтьcя впутаю™ кaтeгopiï poз-ладнаних дepeвocтaнiв (5 cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï) та нaйбiльшoю ча^ ткoю (53,8 %) нeпopyшeниx peкpeaцieю дiлянoк, щo пoяcнюють röra низь-кoю ecтeтичнoю пpивaбливicтю та oблaштoвaнicтю для вiдпoчинкy. Пopiвня-нo нaйгipший cтaн за peкpeaцiйнoю дигpecieю у лicoпapкax "Уpoчищe Свяге" та "Ялiвщинa" (cepeдня cтaдiя peкpeaцiйнoï дигpeciï 2,4 та 2,3 вiдпoвiднo), навпаки, e нacлiдкoм ïx нaйбiльшoï ecтeтичнoï пpивaбливocтi та вiдпoвiднo вiдвiдyвaнocтi з бoкy peкpeaнтiв.
Ид час вивчення питання щодо стшкосп лiсопаркiв м. Чернiгiв до рекреацшних навантажень визначали вплив погодних умов (ефективних температур повпря, вищих за +10 °С, та кшькост опадiв за цей перiод) та сту-пiнь рекреацiйного порушення (дигреси) лiсового середовища на рiст сосни звичайно1 за дiаметром. За 50^чний перiод (1962-2011 рр.) середня сума ефективних температур повпря, вища за +10 °С, у м. Чершпв становила
±23 5 ±12 0
1092,5 ' °С, а середня сума опадiв за цей самий термш - 391,0 ' мм (табл. 1).
Табл. 1. Середш статистичш показники сум опады (мм) та сум ефективних температур повтря, вищих за +10 °С, у м. Черншв за 50 рошв (1962-2011 рр.)
Показник Назва статистичного параметра показника Значення статистично-го параметра Похибка стат. параметра (т) 1
1. Сума ефективних температур повпря, вищих за +10 °С 1. Кшькють спостережень, шт. 50 - -
2. Основне в1дхилення, °С 165,9795 16,5979 -
3. Середня величина, °С 1092,5200 23,4730 46,5
4. Коефщент мшливост, % 15,19 1,55 -
5. Точшсть дослщу, % 2,15 - -
6. Максимальне та мшмальне значення, °С 1558 / 770 - -
2. Сума опа- д1в за перюд з температурою повпря, ви-щою за +10 °С 1. Кшькють спостережень, шт. 50 - -
2. Основне в1дхилеиня, мм 84,7386 8,4739 -
3. Середня величина, мм 390,98 11,9838 32,6
4. Коефщент мшливост, % 21,67 2,27 -
5. Точшсть дослщу, % 3,07 - -
6. Максимальне та мшмальне значення, мм 555 / 204 - -
Протягом аналiзованого перюду параметри суми ефективних температур повпря, вищих за +10 °С, вщхилялися за окремими роками вщ середньо-го багаторiчного значення на 15,2±1,55 %, а показники суми опадш - на 21,7±2,27 % вiдповiдно. Абсолютнi максимальнi значення аналiзованих пара-метрiв перевищували мшмальш бiльш нiж у 2 рази. Групування параметрiв сум ефективних температур повпря, вищих за +10 °С, та сум опадiв за цей перюд, за 1х рiвнями (умовно низький, умовно середнш та умовно високий) свщчить щодо наявностi до чверт частки рокiв (24 % або 12 роюв) з екстре-мальними значеннями аналiзованих показникв (табл. 2).
Табл. 2. Розподт к1ль температур повт костг ротв за рiвнями показнишв сум ефективних ря, вищих за + 10 °С, та сум опадiв за цей перюд
Показник Група та штервал значень показника Кшькгсть рокш, шт. Частка роюв, %
1. Сума ефективних температур повпря, вищих за + 10 °С, °С умовно низька (770-1000) 15 30,0
умовно середня (1001-1200) 23 46,0
умовно висока (> 1201) 12 24,0
2. Сума опадш за перюд з температурою повпря, вищою за +10 °С, мм умовно низька (204-320) 12 24,0
умовно середня (321-437) 42 42,0
умовно висока (> 438) 17 34,0
Перiодами тдвищених вiдносно середнього багаторiчного рiвня ефек-тивних температур повпря, вищих за +10 °С (> 1201 °С), у м. Чернiговi були 1963 р., 1972 р., 1974-1975 рр., 1999 р., 2001-2002 рр., 2005 р., 2007 р. та 20092011 рр. Недостатшм рiвнем атмосферних опадiв (< 320 мм) за перюд з ефек-тивними температурами повиря, вищими за +10 °С, у вiдповiдному перiодi характеризувались 1963 р., 1967 р., 1972 р., 1975 р., 1979 р., 1983 р., 1989 р, 1992 р., 1994 р., 1999 р., 2004 р. та 2009 р. Одночасна наявтсть недостатньо-го рiвня опадiв та ютотно тдвищених ефективних температур повиря, вищих за +10 °С, протягом 1963 р., 1972 р., 1975 р., 1999 р. та 2009 р. - обумов-люють посушливi та несприятливi погодт умови для росту трав'яно! та де-ревно-кущово! рослинностi у щ роки.
Порiвняльний аналiз динамiки (за 50 роюв) сум ефективних температур повиря, вищих за +10 °С, сум опадiв за такий самий перюд та шдекив радiального приросту дерев сосни звичайно! на дшянках 2-! та 4-! стадш диг-реси лiсового середовища (рис. 1-2) тдтверджуе висновок науковцiв [8] що-до iснування iстотного впливу погодних умов (насамперед сум ефективних температур) та рекреацшних навантажень [4, 10, 12] на переб^ росту дерев сосни звичайно!. Але ми встановили, що характер цього впливу дещо змь нюеться з вжом насаджень та майже не поминий у сосни старшого вiку (73 роки), залежно вщ ступеня рекреацшного порушення природного середовища. Так, виходячи з даних рис. 1 та 2, у молодому вщ (25 роюв, 37 роюв) посушливi умови (1963 та 1975 рр.) негативно впливають на радiальний при-рiст дерев сосни звичайно! як на дшянках зi слабким (2 стадiя дигресп), так i сильним (4 стадiя дигресп) ступенем порушення рекреащею лiсового середовища. У сосни звичайно! старшого в^ (61 та 71 рш) умови посухи (1999 р. та 2009 р.) негативно позначаються на радiальному прирост на цих саме дь лянках iз запiзненням на 1 рж
сум и температур, град Суми огшцв, мм ¡ндекс приросту >: 1000
1962 1968 1974 1980 1986 1992 1998 2004 2010
Рис. 1 Динамша за 50 ротв сум ефективних температур повiтря, вищих за +10 °С, сум опадiв (мм) за цей перюд та тдекав радiального приросту (х 1000) дерев сосни звичайноТ на дЬянщ 2-1 стади дигреси
Загалом, починаючи з 1999 р., вщзначаеться перюд тдвищених ефективних температур, вищих за +10 °С, порiвняно з попередтм 40^чним про-мiжком часу. Протягом 2009-2011 рр. на дшянках як 2-!, так i 4-! стадш дигреси люового середовища спостер^аеться зменшення шдекшв радiального приросту сосни звичайно! вщносно попереднього тренду. Особливо помггне це зниження шдекив у останн 6 рокiв (рис. 3).
1962 1968 1974 1980 1986 1992 1998 2004 2010 Рис. 2 Динамжа за SO рoкiв сум ефективник температур пoвiтря, вищик за +10 °С, сум oпaдiв (мм) за цей перюд та тдекав рaдiaльнoгo прuрoсту (x 1000) дерев тсни звичайшг на дтянщ 4-ï стадп дигресИ'
Рис. 3. Динамка за S0 рoкiв тдекав середнix рaдiaльнux прuрoстiв у 2S дерев тсни звичайшг на двox дтянкак з рiзнuмu стaдiямu дигреси лiсoвoгo середoвuщa
У œp^ 1999-2011 pp. динамжа юль^ет! oпaдiв icTOrao œ вiдpiзня-ла^ вщ пoпepeднix po^, xapaктepизyючиcь пepioдичними ^ливаннями за poкaми вщ вeликoгo дo магого ïx oбcягiв. В^тав^го, мaeмo пiдcтaви craep-джувати, щo пoмiж нecпpиятливиx пoгoдниx фaктopiв л1мгшими для pocтy cocни за дiaмeтpoм cтapшиx вiкoвиx гpyп (пoнaд б0 poкiв) в yмoвax Пoлiccя e нacaмпepeд пiдвищeнi вiднocнo cepeдньoгo бaгaтopiчнoгo piвня cyми eфeк-тивних тeмпepaтyp, вищих за +10 "С, щo cпocтepiгaлиcь пpoтягoм вeгeтa-цiйнoгo ^pk^y, а нe кiлькicть oпaдiв.
Бшьш icтoтний вплив на picт тоши за дiaмeтpoм cyм eфeкгивниx тeмпe-paтyp, вищих за +10 "С, шж cyм oпaдiв за такий caмий пepioд, пiдтвepджyють i peзyльтaти пpoвeдeнoгo кopeляцiйнoгo aнaлiзy (табл. 3).
Табл. 3. Фактичт та критичш значення теф^енты паршТ mреляци за 50рчний перюд мж шдексами рaдiaльнoгo прuрoсту сасни та сумами ефективник температур, вищик за +10 °С, та сумами oпaдiв за такий перюд для дтяшк зi слабким (2 стадш дигресИ) та сильним (4 стaдiя дигреси)
Стaдiя дигpecll лlcoвo-гo cepe-дoвищa Фaктичнl знaчeння кoeфlцleнтlв Hapnoï кopeляцiï гфакт для ^итин^ знaчeн-ня кoeфiцieнтa ю> peляцiï гКриж за Пlpcoнoм пpи р < 0,05 та df = 48
i^e^y paдlaльнoгo npnpoc-ту cocKH та cyм eфeктивниx тeмпepaтyp, вищих за +10 "С ^e^y paдlaльнoгo np^ pocтy cocни та cyм oпaдiв за пeploд тeмпepaтyp, вищих за + 10 "С
2 - 0,3б3 - 0,102 0,288
4 - 0,357 - 0,142
За лшшним xapaктepoм poзпoдiлy даних за piвня пoxибки 5 % (p < 0,05) та стутеня cвoбoди df = n - 2 = 48 ^тич^ знaчeння кoeфiцieнтa ^pe-ляцп cтaнoвить 0,288 [1]. Фактичш poзpaxoвaнi знaчeння кoeфiцieнтiв mproï
корелящ! е достовiрними за вiдповiдного рiвня значущосп, якщо Гфакт > гкрит. За нашими показниками, достовiрним при р < 0,05 е взаемозв'язок лише мiж параметрами сум ефективних температур, вищих за +10 °С, та шдексами ра-дiального приросту дерев сосни як при слабкому, так при сильному ступеню дигресп люового середовища.
Щiльнiсть взаемозв'язку мiж ними становила 36,3-35,7 %. Кореляцiя мiж iндексами радiального приросту дерев сосни та сумами опадiв за перюд ефективних температур, вищих за +10 °С, становить 10,2 % - на дшянщ зi слабким ступенем дигресп лiсового середовища та 14,2 % - на дшянщ зi сильним ступенем порушення лiсового середовища, але не е достовiрною.
Параметри сум ефективних температур, вищих за +10 °С, та сум опа-дiв за цей самим перюд, не мали мiж собою автокорелящ! (коефiцiент парно1 корелящ! становив - 0,402, що е меншим значенням за 0,85) [11]. На вщм^ вщ висновкiв окремих науковцiв [8, 14], ютотних вiдмiнностей у характерi впливу несприятливих (посушливих) умов на радiальний прирiст сосни зви-чайно! на дiлянках з рiзними (2-м та 4-м) ступенями дигресп люового середовища не виявлено. Порiвняльний аналiз середнiх перiодичних (за штервалом у 10 рокiв) радiальних прироспв сосни звичайно! на дiлянках трьох рiзних ступенiв дигресп лiсового середовища дав змогу визначити iстотнiсть вщмш-ностей у ростi лише в останш 20 рокiв i для дшянок iз найбiльшим та наймен-шим приростом (табл. 4).
Табл 4. Середш перюдичш радiальнi приросши дерев сосни звичайноТза термт 50 ротв i ¡х статистична характеристика на трьох дтянках з р1зным
Показники Дшянки за ступенями дигресп люового середовища
2 стад1я (слабка) 3 стад1я (пом1рна) 4 стад1я (сильна)
2002-2011 рр.
1. Середнш прирют, мм 1,3300 , 1,3174 , 1,1860 ,
2. Коефщент мшливосл, % 9,58±2'16 13,52±3,08 7,24±1,63
3. Мах / тт, мм 1,48 / 1,052 1,644 / 1,044 1,34 / 1,08
4. Точнсть дослщу, % 3,03 4,28 2,29
1992-2001 рр.
1. Середнш прирют, мм 1 414±0,0251 1,4916 1,362
2. Коефщент мшливосл, % 5,62±1,26 7,67±1,'3 7 41±1,00
3. Мах / тт, мм 1,56 / 1,32 1,648 / 1,272 1,54 / 1,18
4. Точнсть дослщу, % 1,78 2,43 2,34
1982-1991 рр.
1. Середнш прирют, мм 1,4663 , 1,5320 , 1,5180 ,
2. Коефщент мшливосл, % 6,67±1,50 7,04±1,58 6,32±1,42
3. Мах / тт, мм 1,6042 / 1,3 1,676 / 1,36 1,62 / 1,32
4. Точнсть дослщу, % 2,11 2,23 2,00
1972-1981 рр.
1. Середнш прирют, мм 1,5118 1 4292 1,4740
2. Коефщент мшливосл, % 9,40±2,12 9,66±2,18 4,75±1,ио
3. Мах / тт, мм 1,7083/ 1,2917 1,64 / 1,228 1,58 / 1,32
4. Точтсть дослщу, % 2,97 3,06 1,50
1962-1971 рр.
1. Середнш приргст, мм 1,4510 - 1 4297±0,0265
2. Коефщент мшливоста, % 10,15±2'92 - 5,87±м/
3. Мах / шт, мм 1,7727 / 1,3 - 1,5682 / 1,32
4. Точшсть дослщу, % 3,21 - 1,86
1962-2011 рр. 1965-2011 рр. 1962-2011 рр.
1. Середнш ириргст, мм 1,4348±и, 1 4072™, °" 1,3939±0,
2. Коефщент мшливоста, % 9 19±0,93 12,68±М3 10,36±1,05
3. Мах / шт, мм 1,7727 / 1,052 1,688 / 0,94 1,62 / 1,08
4. Точшсть дослвду, % 1,30 1,85 1,46
Виходячи з даних табл. 4, в середньому за 50^чний термш порiвняно кращий середнiй радiальний прирiст (1,4348±0'0186 мм) мали дерева сосни зви-чайно! на дiлянцi з другою стадieю дигресп лiсового середовища, а наймен-ший (1,3939±0'0204 мм) - на дшянщ з четвертою стадieю дигресп. Промiжне значення середнього радiального приросту за дiаметром за 47 роюв спостерь галось на дшянщ з помiрною (третьою стадieю) дигрешею лiсового середовища. Однак отримаш рiзницi в середнiх перiодичних радiальних приростах сосни за 50-рiчний перюд на дiлянках з рiзним ступенем рекреацшного на-вантаження були не ютотними при 95 % рiвнi значущостi (табл. 5).
Табл. 5. Результата аналюу ¡стотностг в1дмтностей за рЬними р1внями значущостг м1ж середнми перюдичними рад1альними приростами сосни
звичайноТ
Перь оди, роки Значення середшх перюдичних приростш за дааметром та 1х по-хибка, мм на дшянках стадш дигресп Критичш ршш коефь щента ютотносп р1знищ ^ при ршнях значущосл Фактичне значення коефщента 1стотност1 р1знищ Висновок щодо ютотност р1знищ
95 % 99 % 99,9 %
20022011 1,3300±°,°4°3 - 2 ст. 1,1860±°,°272 - 4 ст. 2,10 2,88 3,90 2,96 ютотна при 95 % та 99 % значущосп
19922001 1,4916™ - 3 ст. 1,3620±0,0319 - 4 ст. 2,10 2,88 3,90 2,69 гстотна при 95 % значущоста
19821991 1,5320±0,0341 - 3 ст. 1,4663±0,0309 - 2 ст. 2,10 2,88 3,90 1,43 не гстотна
19721981 1,5118±0,0449 - 2 ст. 1,4292±0,0437 - 3 ст. 2,10 2,88 3,90 1,32 не гстотна
19621971 1,4510±°,°465 - 2 ст. 1,4297±°,°265 - 4 ст. 2,10 2,88 3,90 0,40 не гстотна
19622011 1,4348±°,°186 - 2 ст. 1,3939±0,0204 - 4 ст. 2,10 2,88 3,90 1,48 не гстотна
Порiвняльний аналiз динамки середшх перюдичних радiальних при-ростiв (за 10^чш термiни) сосни на дiлянках iз рiзним ступенем рекреацшно-го навантаження свщчить, що бiльшими середнiми перюдичними приростами вiдрiзнялась сосна звичайна на дшянках з другим або трелм ступенем дигресп лiсового середовища. Сосна звичайна на дшянщ з сильним ступенем дигресп люового середовища (четвертою стадiею) мала порiвняно нижчi рiчнi перь одичнi радiальнi прирости впродовж останнiх 20 роюв (з 1992 по 2011 рр.). Протягом 1982-1991 рр. вона зростала за дiаметром у середньому краще за
сосну на дшянщ з другою стадiею дигресп люового середовища, а протягом 1972-1981 рр. - за сосну на дшянщ з другою стадiею дигресп.
Анатз ютотносп рiзницi середнiх перюдичних (за 10-рiчнi термiни) радiальних прироспв сосни звичайно! на дiлянках iз рiзним ступенем дигресп люового середовища (табл. 5) свщчить, що вони е ютотними при 95-99 % рiвнях значущостi лише в останн 20 рокiв i тшьки мiж дiлянками з найпр-шим приростом (4 стадiя дигресп люового середовища) та дшянками з найбшьшим приростом (2 або 3 стадiя дигресп).
Висновки:
1. За результатами дендрохронолопчних дослiджень перебiгу росту пристиглих дерев сосни звичайно! за дiаметром протягом останщх 50 рокв визначено, що за цей перюд простежуеться тенденщя щодо зниження показни-юв радiального приросту зi зростанням стади дигресп лiсопаркових насаджень.
2. Рiзниця за середнiми перiодичними радiальними приростами дерев сосни звичайно! на дшянках iз рiзним ступенем рекреацiйного навантаження е неютотною при 95 % рiвш значущостi. У сосняку, що на час дослщжень мае 4-му стадто дигресп, в окремi перюди (1972-1981 рр. та 1982-1991 рр.) показ-ники радiального приросту дерев були навпъ бiльшими, нiж на дшянках насаджень 2-1 або 3-1 стадш дигресп, проте рiзниця не е ютотною.
3. За останн два десятирiчнi перiоди (1992-2001 рр. та 2002-2011 рр.) дерева сосни на дшянц з 4-ю стадiею дигресп люового середовища ютотно вщ-стають за приростом у товщину, порiвняно з насадженнями 2-1 стадй дигресп.
4. Дерева сосни звичайно! реагують зменшенням приросту за товщи-ною залежно вiд показника сум ефективних температур (вищих за +10 °С) помгтно по-рiзному. У молодому вщ дерев посушливi умови 1963 та 1975 рр. спричинили зменшення радiальних приростiв, порiвняно з попереднми роками, на вшх дiлянках. У дерев сосни звичайно! старшого в^ (61 та 71 рш) умови посухи 1999 та 2009 рр. негативно позначились на радiальному прирост у наступному роц.
5. Починаючи з 1999 р., вщзначаеться перiод пiдвищених ефективних температур, порiвняно з попереднiм майже 40^чним промiжком часу. Протягом 2009-2011 рр. у сосняках як 2-!, так i 4-! стадш дигресп спостер^аеться зменшення шдекшв радiального приросту дерев сосни, вщносно попередньо-го перiоду. Особливо помгтно це зниження iндексiв за останн 6 рокiв.
6. У перюд 1999-2011 рр. динамжа кiлькостi опадiв iстотно не вiдрiз-нялась вщ попереднiх рокiв, характеризуючись перiодичними коливаннями за роками вщ великого до малого !х обсягiв. Вiдповiдно, помiж несприятли-вих погодних факторiв лiмiтними для росту сосни за дiаметром старших вiко-вих груп (понад 60 рокв) в умовах Полюся е насамперед пiдвищенi вiдносно середнього багаторiчного рiвня суми ефективних температур, вищих за +10 °С, протягом вегетацшного перiоду, а не кшькють опадiв.
7. Бiльш iстотний вплив на рют сосни за товщиною сум ефективних температур, вищих за +10 °С, нж сум опадiв за такий самий перiод тдтвер-джують результати проведеного кореляцiйного аналiзу. Коефiцiент кореляцil мiж параметрами шдексу радiального приросту сосни та сум ефективних
