CC BY
8ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАУКИ
Horbatiuk S. Ye.,
Ph.D in Public Administration, Doctoral Candidate of the Social and Humanitarian Policy Chair, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Горбатюк СвШлана Свгетвна,
кандидат наук з державного управлiння, докторант кафедри сощальног i гумантарног полтики Нацюнальног академИ державного управлiння при Президентовi Украгни, м. Кшв, Украгна
STATE STANDARDS AS AN INSTRUMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE FIELD OF SOCIAL AND HUMANITARIAN SECURITY
ДЕРЖАВН1 СТАНДАРТИ ЯК 1НСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ У СФЕР1
СОЦЮГУМАШТАРНО1 БЕЗПЕКИ
Summary: The article describes the essence of national standards as an instrument of public administration in the field of social and humanitarian security and their influence on the realization of social and humanitarian rights of citizens. Institutional problems in the formation of a system of state social standards are identified. The necessity of development is substantiated and the author's vision of the state standards for the protection and welfare of children, the basic conceptual fundamentals of modernizing the system of state standards in the social and humanitarian sphere are presented.
Key words: state standards, cost of living, public administration, social and humanitarian security.
Анотащя: У статп розкрито сутнють нацюнальних стандарта як шструменту державного управлшия у сферi соцюгумаштарноГ безпеки та гх вплив на реалiзацiю сощальних i гумаштарних прав громадян. Виявлено шституцшш проблеми у формуванш системи державних сощальних стандарта. Обгрунтовано необхщшсть розроблення та представлено авторське бачення державних стандарта безпеки i благопо-луччя дитини, основних концептуальних засад модершзацп системи державних стандарта у соцюгумань тарнш сферг
Ключовi слова: державы стандарти, прожитковий мШмум, державне уnравлiння, соцюгумантарна безпека.
Постановка проблеми. На сучасному етат створення умов для стабшьного соцюгумаштар-ного розвитку е головним завданням державного управлiння в Украiнi. Вкрай низький рiвень життя населения, системне поглиблення нерiвностi, поля-ризацiя рiзних сощальних груп за рiвнем доходiв, посилення соцiального розмежування суспiльства на багатих i бiдних тощо актуалiзують питання тра-нсформацii механiзмiв забезпечення сощогумашта-рног безпеки. Високорозвиненi демократичнi соща-льнi держави такi явища елiмiнують мехаиiзмами державних гарантiй, застосовуючи державш стандарти i нормативи. Тому проблема удосконалення державних стандарта у системi шструментарш державного управлiння в Украгт та гх адаптацii до норм £С з огляду на европейськш вибiр суспiльства не втрачае актуальностi як у теоретико-методоло-пчному, так i практичному аспектах.
AH^i3 останшх дослiджень i публiкацiй. У науковому спiвтовариствi проблематика соцюгумаштарноГ безпеки та ii окремих складових у кон-текстi трансформацiйних змш сучасного соцiуму залишаеться актуальною i привертае увагу фахiвцiв рiзних галузей науки. Соцiальна полiтика, теоре-тико-методолопчш проблеми формування та забезпечення сощальних стандарта в Украгш розкрива-
ються у працях В.ГошовськоГ, Е^бановоГ, О.Ма-каровоГ, В.Трощинського, А.Попка, П.Ситника та ш. украгнських науковцiв.
Дослщженню соцiальних стаидартiв у системi сощального захисту присвячено науковi роботи В.Бвдак, С.Корецьког, М.Кравченко, О.Крентовсь-коГ, О.Петрое, В.Скуратаського, Н.Ярош та iн.
У галузi науки "Державне управлшия" проблема стандартизацп представлена дисертацiями на здобуття наукового ступеня доктора наук, яш сто-суються управлiния галузевою стаидартизацiею в умовах реформувания вищог медичноГ освiти в Ук-раш (М.Бiлинська), розвитку соцiальних стандарта у сферi охорони здоров'я (Н.Ярош) та ш.
Визначення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Аналiз сучасних дослвджень державного управлiння процесами соцюгумаштар-ного розвитку сввдчить про ввдсутшсть цiлiсного уявления, що вщбивае поияття стандартизацп як системи у сферi державного управлiния соцюгума-шгарною безпекою. Розкриваючи державнi стандарти з позицц соцiального захисту, зокрема забезпечення мшмальних фiзiологiчних, сощальних, куль-турних потреб людини, автори не ставили за мету дослiдити державнi стандарти у Гх системному впливi на процеси забезпечения соцюгумаштарноГ безпеки.
Важливють i актуальшсть задекларовано1 про-блеми зумовлюеться необхiднiстю наукового осми-слення шляхiв модершзаци державного управлiння у контекст формування сучасного соцюгумашгар-ного простору та маркування теоретико-методоло-гiчних орiентирiв удосконалення його шструмента-рш. Тому метою статт е обгрунтування концепту-альних засад модершзаци системи державних стандарта у соцiогуманiтарнiй сферi в УкраМ.
Виклад основних результат та 1х обгрунтування. Реалiзацiя сощально! функци держави дося-гаеться шляхом застосування сучасного управлш-ського шструментарш, в якому дедалi бiльше уваги придшяеться нацiональним стандартам. Вiд створе-них на державному рiвнi умов для реалiзацií грома-дянами 1хшх соцiальних i гуманiтарних прав, ефек-тивностi системи державних соцiальних гаранта, сформованих на основi нацiональних стандарта, забезпечення рiвного доступу до гарантованих державою послуг великою мiрою залежить рiвень со-цюгумаштарнох безпеки. Важливо, що, задовольня-ючи потреби людини в матерiальних i духовних благах, держава за допомогою стандарта також га-рантуе вiдповiднi фiнансовi та iн. ресурси, призна-чеш для цих цiлей.
Згiдно iз Законом Укра1ни "Про державнi сощ-альнi стандарти та державнi сощальш гаранпГ забезпечення основних потреб громадян гарантовано державою на рiвнi державних соцiальних стандар-тiв i нормативiв. Законом установлено державнi сощальш стандарти у сферi доходiв населення, а також державш соцiальнi нормативи у сферi сощаль-них послуг, житлово-комунального
обслуговування, транспортного обслуговування та зв'язку, охорони здоров'я, забезпечення навчаль-ними закладами, обслуговування закладами куль-тури, фiзичноl культури та спорту, побутового об-слуговування, торгiвлi та громадського харчування.
Базовим державним сощальним стандартом в Украíнi е встановлений законом прожитковий мш-мум, на основi якого визначаються державнi сощальш гарант та стандарти у сферах доходiв населення, житлово-комунального, побутового, соцiа-льно-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освгги [1]. Згiдно з Конституцiею Укра-1ни, кожен мае право на достатнш життевий рiвень для себе i своеí ам'1, що включае достатне харчування, одяг, житло. Також Основний Закон гаран-туе, що пенсп, iншi види сощальних виплат та до-помоги, яю е основним джерелом iснування, мають забезпечувати рiвень життя, не нижчий ввд прожи-ткового мiнiмуму, встановленого законом.
Отже, державш стандарти мають бути орiенто-ваш на забезпечення потреб та штереав громадян, зокрема гвдних та безпечних умов, сощально визна-но! якостi життя, що мае особливе значения у кон-текстi сучасних конотацiй соцюгумаштарнох безпеки. Однак анал1з положень Постанови КМУ "Про затвердження наборiв продукта харчування, набо-рiв непродовольчих товарiв та наборiв послуг для основних сощальних i демографiчних груп населення" [2], зокрема унормований набiр товарiв i послуг, який береться за основу тд час формування
державних сощальних стандарта, дае пiдстави вва-жати, що деклараци Укра!ни про запровадження ев-ропейських стандарта якосп життя на разi е недо-сяжними. Гарантованi державою послуги не ввдпо-ввдають сучасним уявленням про стандарти життя европейського рiвня. Визначенi норми взуття, одягу, медикаментiв, засобiв особисто! гiгiени во-чевидь не можуть забезпечити потреби сучасно! людини, навiть з огляду на и фiзiологiчнi особливо-сп та потреби у рiзнi перiодi життя, а окремi з них виглядають просто абсурдно (наприклад, на думку посадовщв, для новонароджених достатньо одного гарнпуру (шапочка, сорочка, пелюшки) на 6 рок1в). Крiм того, документом не враховано послуги з ме-дичного обслуговування, освiти, постшне зрос-тання тарифiв на оплату житлово-комунальних по-слуг.
У добу розвитку шформацшного суспiльства, коли органи державного управлшня анонсують державнi послуги i зв'язки з громадянами у формат електронного урядування, не враховано потребу населення у користуваннi Internet, мобшьним зв'яз-ком тощо. Так, послуги "зв'язку та шформативш" не ввдображають нi нацiональнi потреби, нi глоба-льнi тенденцп розвитку вiдносин в шформацшному просторi, коли включають лише так норми, як лис-тування у межах Укра!ни (1,2 конверта на одну се-редньостатистичну ам'ю), користування мiсцевим телефонним зв'язком (25 хвилин на мюяць на одну особу), передплата (придбання) газет та журналiв (52 штуки на одну середньостатистичну сiм'ю на рiк). Задоволення культурних потреб людини та потреб у духовному розвитку також гарантовано на мшмальному рiвнi (6 разiв на ргк вiдвiдування одного iз закладiв культури (театрiв, кiнотеатрiв, клу-бiв, музе!в, парков, зоопарков, заповщнишв, цирков, музичних установ, бiблiотек), придбання 6 книг на рж), що навряд чи може забезпечити формування всебiчно розвинено! духовно багато! особистосп.
Такий стан справ сввдчить не тшьки про декла-ративний характер заяв стосовно шдвищення яко-CTi життя громадян як прiоритет державно! поль тики, а й про порушення мiжнародних зобов'язань Украíнi, взятих у зв'язку з ратифжащею Конвенци Мiжнародноi' оргашзаци працi про основш цiлi i норми сощально! полпики № 117 [3], зпдно з якою кожна краша-шдписант у ходi встановлення про-житкового мшмуму мае ураховувати потреби людини на житло, освиу, медичне обслуговування.
Отже, юнуе нагальна потреба доктринального переосмислення поняття соцiального "стандарту" у контекст його зв'язку iз категорiею "мiнiмум". Стандарт мае гарантувати достойш умови життя, а не бюлопчне виживання. Тому вочевидь система сощальних стандарта в Укршщ виконуючи певш позитивнi функци, не позбавлена суттевих недоль к1в.
Зафiксованi у Конституцп Украши соцiальнi гарант багато в чому мають декларативний характер, незадовшьний ступiнь реалiзацií i на практищ не забезпеченi в шституцшному аспектi, що спри-чиняе загрозу соцiогуманiтарнiй безпецi. Нагляд-
hhm cBigneHHHM ^opMajbHoro xapaKTepy KoHcrmy-mÖHo 3aKpinjeHux npaB (Ha gocraTHin ^httgbhh pi-BeHb gja ceöe i CBoei' ciM'i', mo BKjwnae gocrarHe xa-pnyBaHHH, ogar, ®ktjo; 6e3onjarmCTb gomKijbHoi', noBHoi' 3arajbHoi' cepegHboi', npo^eciHHo-TexmHHoi', Bumoi' ocBiTH b gep®aBHux i KoMyHajbHux HaBHajb-HHx 3aKjagax; 6e3onjaTHicrb MeguHHoi gonoMoru y gep®aBHux i KoMyHajbHux 3aKjagax oxopoHu 3go-poB'a Ta iH.) e nocriÖHe 3Hu®eHHa piBHa ^htth rpo-MagaH, 36epe®eHHa BejuKoi' HacTKH HacejeHHa 3 go-xogaMH Hu®He npo®KTKoBoro MiHiMyMy, geMorpa^i-HHa Kpu3a, 6e3po6irra, HepiBHHH gocTyn go aKicHoi' ocBiTH, MeguHHoi gonoMoru, nomupeHHa comajbHo He6e3neHHux xBopo6.
3apagu o6' eKTuBHocri noTpi6Ho 3a3HaHHTu, mo nuTaHHa cnpaBegjuBocri i comajbHoi' opiemami no-jrraKu aKTya^bHi He jume gja yKpaiHu. BOHH aKTH-bho o6roBopwwTbca Ha eBponencbKoMy piBHi. ®op-MyBaHHa 3arajbHux comajbHux CTaHgapTiB i npun-HaTTa 3arajbHoeBponencbKHx comajbHHx пpннцнпiв y gep®aBax-HjeHax £C e npegMeTOM nocriHHoi' yBaru iHCTmymH £C. TaK, y 2017 p. £BponencbKow KoMi-ciew 6yjo po3po6jeHo comajbHy xapTiw "£Bponen-CbKi OCHOBH comajbHHx npaB", B aKift 3aKpinjeHo npaBa Ha ocBiTy, piBHi Mo®juBocTi, cnpuaHHa y npa-^BjamTyBaHHi, cnpaBegjHBy 3apnjary i nijbru [4]. MeTow goKyMeHTa, aKHH, go peni, He Mae o6oB'a3Ko-Boro xapaKTepy, ogHaK nigTpuMaHHH yciMa gep®a-BaMH-HjeHaMH £C aK cnijbHe nojrraHHe 3o-6oB'a3aHHa Ta BignoBigajbHicTb, e cmMyjWBaHHa ypagiB go ym^iKami' comajbHux CTaHgapTiB i HopM y £Bpocow3i, CTBopeHHa nigrpyHTa gja 6ijbm cnpaBeg-jHBoro i comanbHo opieHToBaHoro £C. Ochobow gja po3BHTKy cnpaBegjHBoro, piBHoro i geMoKparuHHoro cycnijbcTBa eBponencbKHMH gep®aBaMu BH3HaHo npaBo Ha aKicHy Ta iHKjw3HBHy ocBiTy, nigroTOBKy i HaBHaHHa npoTaroM ycboro ^urra.
B yMoBax eBponencbKoro Bu6opy yKpaiHi goBe-geTbca rapMoHi3yBaTH MeToguHHi nigxogu go $opMy-BaHHa comajbHux craHgapriB i3 £C. OgHaK B®e cbo-rogHi Heo6xigHo BupimuTH gBa nepmoneproBnx nu-TaHHa: BcraHoBmu peajicTHHHHH po3Mip npo^HTKoBoro MiHiMyMy, opieHToBaHHH Ha 3a6e3ne-HeHHa rapaHToBaHux Кoнcтнтyцiew yKpaiHu coma-jbHux npaB, 3oKpeMa npaBa Ko®Horo Ha gocraTHin pi-BeHb ®HTTa gja ce6e i cBoei' ciM'i', a TaKo® 3a6e3ne-hhth noro goTpuMaHHa npu peaji3ami' comajbHux cTaHgapTiB i HopMaTHBiB.
OcKijbKH goMiHywHHM g®epejoM (^rnaHcyBaHHa gep®aBHux rapamiH e 6wg®eTHe, rojoBHow npuno-how Ha mjaxy peaji3ami' gep®aBHux ctahgaptib e He-gocTaTHe ^rnaHcyBaHHa, ge^muT gep®aBHoro 6w-g®eTy, 3pocTaHHa BHyTpimHboro i 3oBHimHboro 6o-pry, TiHboBa eKoHoMiKa, m^jama, cnag внpo6ннцтвa, a TaKo® nomupeHHa TaKoro cycnijbHo He6e3neHHoro aBuma, aK кopyпцia.
nigBumeHHa piBHa npo®uTKoBoro MiHiMyMy Mae onupaTuca Ha BugineHHa Heo6xigHux rpomoBux Kom-TiB i3 gep®aBHoro 6wg®eTy, gieBe 3pocraHHa gep®a-bhux iнвecтнцiн, aKTuBHy Ta e^eKTuBHy coцiaJbнo-eKoHoMiHHy nojiTuKy, nojiTuKy y c$epi ocBiTu, oxo-poHu 3gopoB'a, 3ano6iraHHa кopyпцii', TiHboBoi' eKo-
HoMiKu Ta iH. Ha gep®aBHoMy piBHi, giwnu 3a npuH-цнпaмн cy6cugiapHocTi Ta пpoпopцiннocтi, Heo6xi-gHo ctboputu Bci yMoBu gja 6ijbm aKTuBHoi' ynacTi coцiaJbннx i npuBaTHux napTHepiB y BupimeHHi nu-TaHb 3a6e3neneHHa coцiaJbннx cTaHgapTiB gja nigBu-meHHa aKocTi ®нттa rpoMagaH i ^opMyBaHHa aKic-Horo JwgcbKoro KaniTajy.
BoneBugb gep®aBHe ynpaBjiHHa y c$epi coцio-ryMaHiTapHoi' 6e3neKu e^eKTuBHuM e Togi, koju, oxo-njwwHu Bci cerneHTu cTaHoBjeHHa Ta ®нттegiaJbнo-cTi jwguHu, hum yTBopweTbca цiJicннн gep®aBHun MexaHi3M aK 3aci6 ynopagKyBaHHa npo^ciB coцiaJb-Horo i ryMaHiTapHoro po3BuTKy cycnijbcTBa. BcTaHo-BjeHHa onTuMajbHoro npo®uTKoBoro MiHiMyMy e He-o6xigHow yMoBow 3a6e3neneHHa aKocTi peaJiзaцil cTaHgapTiB y Bcix c^epax coцioгyмaнiтapнoгo po3Bu-TKy.
y cynacHux KpaiHax, aKi cnoBigywTb BucoKi cTa-HgapTu aKocTi ®uTTa HacejeHHa, ^opMyBaHHa нaцio-HajbHoro JwgcbKoro KaniTajy nonuHaeTbca 3 oxo-poHu guTuHcTBa. 3a6e3neneHHa, goTpuMaHHa Ta 3a-xuct npaB guTuHu, cTBopeHHa Bcix yMoB gja $opMyBaHHa 6e3neHHoro cepegoBuma, mo oTonye gu-TuHy, e tojobhum 3aBgaHHaM HaqioHajbHux opraHiB gep®aBHoi' Bjagu, a TaKo® Mi®HapogHux iHCTmymH Ta opraHi3aqin, aKi Ha perioHajbHoMy Ta rjo6ajbHoMy piBHax oniKywTbca nuTaHHaMu 3axucTy giTen. 3acTo-cyBaHHa pi3HoMaHiTHux iHcTpyMeHTiB ynpaBjiHcb-Koro BnjuBy Ha npo^cu ^opMyBaHHa Ta peaJiзaцii nojiTuKu 3 oxopoHu guTuHcTBa go3Bojae Han6ijbm noBHo BpaxyBaTu coцiaJbнi, KyjbTypHi, eKoHoMiHHi Ta iH. iHTepecu guTuHu Ha ycix cTagiax ii po3BuTKy, ®uTTegiajbHocTi Ta cTaHoBjeHHa aK oco6ucTocTi 3 пoзнцii 3a6e3neneHHa coцioгyмaнiтapнoi 6e3neKu jwguHu, cycnijbcTBa, gep®aBu.
Po3BuHeHi KpaiHu cBiTy, 3oKpeMa CfflA, noji-TuKy gep®aBu mogo nigTpuMKu guTuHu 6ygywTb Ha TaKux rojoBHux cTaHgapTax, aK 6e3neKa, 6jarono-jyHHa, cTa6ijbHicTb. CaMe Ha nigcTaßi goTpuMaHHa цнx cTaHgapTiB omHweTbca aKicTb nojiTuKu i cTyniHb peaJiзaцii Ta 3axucTy npaB gmuHu, nepeg6aneHux Кoнвeнцiew OOH npo npaBa gmuHu, nojo®eHHa aKoi' 3Hanmju nogajbmoro po3BuTKy b HacTynHux go-KyMeHTax opгaнiзaцiI. TaK, ЗeкJapaцia i njaH gin "CBiT, cnpuaTjuBuH gja giTen", yxBajeHi pe3ojw-цiew S-27/2 cnemajbHoi' cecii' reHepajbHoi' acaM6jei OOH y 2002 p., 3aKpinuju HaMip gep®aB mogo po3-6ygoBu cnpuaTjuBoro gja giTen cBiTy Ha ocHoBi nig-nopagKoBaHux HaÖKpamoMy 3a6e3neneHHW iHTepeciB guTuHu пpннцнпiв i цiJeн: giTu - nepm 3a Bce; buko-piHuTu 3jugHi; He 3a6yTu ®ogHoi guTuHu; niKjyBa-Tuca npo Ko®Hy guTuHy; gaTu Ko®Hin guTuHi ocBiTy; зaxнcтнтн giTen Big mKogu Ta eкcпJyaтaцii; 3axuc-tutu giTeö Big BiÖHu; 6opoTuca 3 BIH/CHI^om; npu-cjyxaTuca go grreH i 3a6e3nenyBaTu ix ynacTb; 36epe-rru 3eMjw gja giTen [5]. 3rogoM caMa ® OOH bu-3Haja, mo цiJi He 6yju peaji3oBaHi, a 3arajbHi gocarHeHHa He BignoBigawTb HaqioHajbHuM i Mi®Ha-pogHuM 3o6oB'a3aHHaM. KpiM Toro o6'eKTuBHi TeHge-нцii' coцioryмaнiтapнoro po3BuTKy aKTyaji3yBaju b пoJiтнцi 3 oxopoHu guTuHcTBa npo6jeMy 6e3neKu.
Реакщя розвинених кра1н на цi виклики про-явилася в модершзаци правових механiзмiв державного управлiния, урiзномаиiтненнi управлшського iнструментарiю. Ключовим компонентом штегро-вано! системи захисту дiтей стала комплексна нащ-ональна стратегiя або нацюнальний план дiй для дь тей, який грунтуеться на Конвенци ООН про права дитини. Комплексна нацюнальна полтгака охопила галузевi нацiональнi плани дш та полiтики, що ви-значають конкретнi цiлi, цiлеспрямованi заходи щодо !х реалТзаци, а також розподш фiнансових i людських ресурав. Водночас, як показуе европей-ський досвiд, нацiональна координацiя i гармошза-цiя пол1тики стосовно охорони дитинства е одшею з проблемних в б^льшосп держав-членiв £С. Серед найбшьш поширених проблем потрiбно назвати те, що нацюнальш стратеги не завжди пов'язанi з галу-зевими, регюнальними та мiсцевими стратегiями i бюджетами, нацюнальна стратепя не завжди су-проводжуеться конкретними планами дiй, полгтика i законодавство не завжди взаемопов'язаш i скоор-диноваиi для задоволення потреб дитини. Так, за даними £С 2015 р., тiльки 13 держав-члешв мали спецiальну нацiональну полгтику або стратегiю у сферi захисту дней. Хорватiя, Францiя, 1тал1я та Ру-мунiя мали проекти нацюнально! полiтики щодо усиновлення, уряд Греци повiдомив про розробку комплексно! полтгаки у сферi охорони дитинства як один iз прiоритетiв полiтики. Окремi кра!ни керу-ються планами дш на регiональному або мiсцевому рiвнях. У Данi! за вiдсутностi нацюнально! поль тики органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi розробляти полiтику у сферi охорони дитинства на мiсцях. У державах-членах iз децентралiзованими системами, зокрема Фшлянди, Нiдерлаидах, сшвю-нують мюцев^ регiональнi i нацiональнi пол1тики. У Шмеччиш та Бельгi! пол1тики розробляються на рiвнi федеральних земель, а у федеральному урядi Австрi! розроблена нацюнальна полтшка у сферi охорони дитинства [6].
Однак попри те, що формування полггаки з охорони дитинства вщбуваеться у рТзний споаб на основТ централ1зованих Т децентрал1зованих моделей управлiния, бшьшють кра!н тяжТе до запрова-дження дТевого шструментарш реалТзацп поло-жень конвенци ООН про права дитини, зокрема вь дображених у нормах нацюнального законодавства. В сучасному державному управ-лнт поширюеться практика стандартизацп у сферТ охорони дитинства, зокрема ухвалення стандарта безпеки Т благополуччя дитини.
На досвщ 1рландп можна побачити, що ухвалення нацюнального стандарту безпеки Т благополуччя дитини вщбувалося за учасл вах шститута державного управлшня, вТдповТдальних за формування та реалТзацш нацюнально! полгтики з охорони дитинства, шляхом вТдкритих консультацш Тз шститутами громадянського суспшьства, державно-приватного партнерства, усТма защкавленими сторонами. Нацюнальний стандарт складаеться Тз згрупованих за вщповщними тематиками стандарта, як1 мютять вимоги до: орТентованих на охорону
дитинства служб (права Т рТзномаштшсть дтгей по-важаються Т заохочуються, до дггей дослухаються, забезпечуеться ефективне спшкування та шформу-ваиия дней); безпечносп та ефективносп послуг (охоплюе 12 стандарта, котрТ мютять норми стосовно своечасносп, ефективносп, якосп послуг, що надаються дням, мТжвТдомчо! Т м1жпрофесшно! сшвпраш, управлiния та мониторингу); л1дерства та менеджменту (дотримання законодавства, правил, нацюнально! полтики, стандарта захисту дггей та сприяння !х благополуччю пТд час виконання фун-кцш вТдповТдними службами, ефективний менеджмент Т вадповадальшсть); ефективного викорис-тання ресурав; робочо! сили: вимоги до компетен-тностей, навичок Т досвщу персоналу, зокрема й управлшського; використання шформаци та шфор-мацшних систем в штересах забезпечення безпеки та благополуччя дитини) [7].
В 1ндонезп нацюнальний стандарт надання до-помоги у закладах захисту дней мютить стандарти, як1 нацшеш на реал1зацш права дитини на отри-маиия допомоги у сво!х ам'ях, розвиток прямих послуг для шдтримки амей, що мають проблеми у тклуваннТ про дггей, альтернативний догляд за диъми через прийомш ам'!, ошкунство, усинов-лення та у закладах сошального захисту, удоскона-лення управлiния системою дитячих закладТв, зокрема шляхом надання дозвол1в, проведення мошго-рингу й ошнювання. Грунтуючись на цих завданнях, Нацюнальний стандарт об'еднуе так1 ключовТ регуляторш компоненти, як принципи догляду за дитиною, у тому числТ в системТ альтернативного догляду; дотримання прав Т потреб дитини, насамперед, у турбоп, захисп, участц трансформа-шя шституцшно! шдтримки у стейт форми; пое-тапшсть надання послуг; роль ствробинишв, соць альних оргашв Т оргашв державно! влади у реалТза-цп полггаки охорони дитинства [8].
Стандарт безпеки дитини, ухвалений в КанадТ, фактично охоплюе цикли вщ отримання шформацп щодо небезпеки дитини до результата надання послуг вТдповТдними службами Т включае 8 цшьових стандарта: отримання рефералу, визначення вщпо-вТдального та сшвпраця з усТма зашкавленими сторонами у зборТ шформацп; планування та прове-дення розслвдувань щодо захисту дТтей; проведення оцшки та розроблення плану забезпечення безпеки; проведення оцТнки ризик1в; проведення досль дження стану захисту дТтей; передача справи (строки, суб'екти, дозволи тощо); поточний менеджмент справ служби; закриття справи [9].
Отже, умовами забезпечення безпеки Т благополуччя в найкращих Тнтересах дитини е створення ефективно! нормативно-правово! бази, невщ'емним елементом яко! е стандартизацТя дТяльносл суб'ектТв державно! пол1тики у сферТ охорони дитинства. З огляду на сучасну управлТнську практику шструментом державного управлТння у на-прямТ посилення гарантТй безпеки дней в Укра!нТ мае стати запровадження державних, мТжгалузевих, галузевих стандартТв безпеки та благополуччя дитини, адже саме неефектившсть Тнструментар1ю
державно! полтики у сферi тдтримки амей та дь тей призвела до загострення проблем у цш царинi. Зростання кiлькостi сiмей, що перебувають у скла-дних житгевих обставинах, дiтей-сирiт, дiтей, поз-бавлених батьшвського пiклування, дiтей з особли-вими потребами актуалiзуе потребу в розробц цього управлiнського iнструменту, який стане в на-годi для аналiзу якостi реалiзацi! положень Конвен-ци ООН про права дитини в Укра!ш.
Запровадження у впчизнянш практицi станда-ртiв безпеки i благополуччя дитини е новим шстру-ментом державного управлiння, впровадження якого потребуе науково-методично! тдтримки. По-зитивним досягненням державного управлiння мо-жна вважати закрiплення норми стосовно розробки та встановлення мiнiмальних стандартiв безпеки та благополуччя дитини у Нацюнальнш стратеги у сферi прав людини [10], планi дiй щодо !! реалiзацi! [11], державнiй соцiальнiй програмi з реалiзацi! Конвенцi! ООН про права дитини [12]. Документа вщграли важливу роль у внесеннi до чинного зако-нодавства норм про безпеку дитини, визнавши !! одним iз прiоритетiв державно! полiтики [13]. Таким чином нормами стосовно безпеки i охорони ди-тинства було розширено змiст основних засад нащ-онально! безпеково! полiтики, а також внутршньо! полiтики у сощальнш i гуманiтарнiй сферах.
Так, у Закон Укра!ни "Про охорону дитинства" охорону дитинства визнано стратепчним зага-льнонацiональним прiоритетом, що "мае важливе значения для забезпечення нацюнально! безпеки Укра!ни", а до системи заходiв з охорони дитинства включено такий, як забезпечення належних умов для гарантування безпеки [14]. Створення умов для повноцшного життя i розвитку дитини, !! безпеки, благополуччя, зростання у безпечному сiмейному оточеннi визначено серед засад внутршньо! поль тики Укра!ни у соцiальнiй сферi [15].
Вперше у спецiальному законодавствi у сферi нацiонально! безпеки (Законi Укра!ни "Про основи нацiонально! безпеки Укра!ни") з'явились поло-ження про охорону дитинства, зокрема у визна-чення поняття нацюнально! безпеки було введено положення про охорону дитинства, а створення умов для повноцшного життя i розвитку дитини, !! безпеки, благополуччя, зростання у безпечному а-мейному оточеннi було визнано серед прюритета нацiональних штереав. Однак iз прийняттям нового Закону Укра!ни "Про нацiональну безпеку Ук-ра!ни" [16] норми щодо захисту дитинства не виок-ремлено. Вочевидь у цьому законi штереси особис-тостi, суспiльства, держави щодо охорони дитинства розглядаються у контекст прав грома-дян, тодi як на мiжнародному рiвнi питання охорони дитинства виокремлеш iз загального масиву документiв у окремий напрям регулювання.
Отже, попри певнi позитивш зрушення у фор-муваннi шституцшного механiзму державного за-безпечення прав дитини, зокрема ухвалення низки нормативно-правових акта державного рiвия на розвиток положень Конституцп Укра!ни, форму-вання оргашзацшно-функцюнально! структури пу-блiчного адмiнiструваиия з повноваженнями у
сферi охорони дитинства, ввдсутшсть стандартiв безпеки i благополуччя дитини е суттевою прогалиною його функцюнування. Полiтика з охорони дитинства мае стати нас^зною складовою державного управл1ння у вах сферах суспiльного розвитку, формуючи соцiальнi цiнностi i сощальш iнтереси усього суспiльства через узгодження i ко-ординацiю дiй для задоволення системи найкращих iнтересiв дитини. Однак недооцшка сучасного ш-струментарш державного управл1ння процесами забезпечення, реал1зацп i охорони прав дитини, не-достатнiй рiвень соцiальних стандартiв, зокрема прожиткового мiнiмуму, призводить до послабления сошальних детермiнант соцiогумаиiтарного розвитку, шдривае основи соцiально-економiчноi стабiльностi i безпеки суспiльства.
Як сучасний шструмент державного управ-лiния нацiональний стандарт безпеки та благополуччя дитини мае грунтуватися на принципах дити-ноцентризму та сiмейноi' орiентоваиостi, учасп дитини як суб'екта в процесах забезпечення, здiйснения та охорони ii прав, запровадження ефе-ктивних механiзмiв управлiния та менеджменту з чггкими лiнiями вiдповiдальностi, м1жв1домчо! i rn-жпрофесiйноi координацi! для забезпечення найкращих штереав дитини.
Беручи до уваги досввд кран, яш пройшли шлях розробки та мають достатню практику дгяль-ностi на основi стандартiв безпеки i благополуччя дитини, в Украш нацiональний стандарт доцшьно представити на основi окремих стандарта, згрупо-ваних за !х цiльовим спрямуванням. Перша група закршить вимоги до якостi послуг, яш надаються дiтям державними i недержавними суб'ектами на основi забезпечення найкращих штереав дитини через застосування системного тдходу, зокрема у контекстi реалiзацii концепцп пiдтримки сiмей, забезпечення рiвного доступу та можливостей дитини у вах сферах ii життедгяльносп, створення умов для реал!зацп i захисту прав дитини, забезпечення безпечного середовища для життя i розвитку дней тощо на основi пiдвищения рiвия соцiальних стандарта, зокрема прожиткового мшмуму.
Другу групу стаидартiв доцiльно тдпорядку-вати забезпеченню управлiнських циклiв i проце-ав, що мають на метi тдвищити якiсть послуг ди-тинi i отримати найкращий для ж! результат. Це стосуеться стандартизаци управлiнських процеав у частинi прийняття рiшень, розмежування повнова-жень на нацiональному, регюнальному, мiсцевому рiвиях, а також по горизонтали встановлення вщпо-вiдальностi, управлшня ресурсами, формування та розвитку кадрового потеншалу, шформацшно-ана-лiтичного забезпечення, зокрема використання ш-формацп як основного ресурсу мониторингу, стра-тегiчного та операцшного планування, прогнозу-вання, ухвалення управлiнського рiшения тощо, оцiнюваиия якосл та ефективностi практичноi дгя-льносп, контролю за дотриманням стаидартiв без-пеки i благополуччя дитини.
Формуючи механiзми державного управлiния у сферi соцiогуманiтарноi безпеки потрiбно вихо-
дити з того, що визнання права на безпеку i благополуччя дитини пов'язано з такими аспектами забезпечення життeдiяльностi людини, як сошальний захист, освiта, охорона здоров'я, рiвний доступ до як1сних послуг та шформаци. Освгга мае ввдповь дати найкращим iнтересам дитини i тлям сталого розвитку в цiлому як один iз механiзмiв ïx досяг-нення, адже у системi свiтовоï освiти проблематика здоров'я, безпеки, сошально1 iнтеграцiï визнаеться в числ1 прюритета. Серед восьми ключових галу-зей для набуття компетентностей ХХ1 ст., що визна-ченi ЮНЕСКО, три стосуються здоров'я, безпеки та сошально! штеграци.
Формування компетентностей в системi сучас-но! освiти пов'язано з новою фiлософiею освiти на глобальному рiвнi, що орiентована на досягнення трьох головних цiлей: доступ кожно! людини до освiти протягом усього життя для безперервного навчання i отримання компетентностей, як1 ввдпо-вщають вимогам глобалiзованого суспiльства знань; забезпечення сталого економiчного розвитку через покращення зайнятостi та пiдприемництва; посилення сошально1 iнтеграцiï та згуртованостi шляхом активного залучення до громадськоï дiяль-носп. Всi цiлi сучасно1' освiти розкриваються крiзь призму забезпечення соцiогуманiтарноï безпеки людини, сустльства, держави.
Рамкова програма оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя [17], схва-лена Свропейським парламентом i Радою £С у 2018 р., спрямована на iдентифiкацiю та визначення основних компетентностей, необхвдних для працевла-штування, розвитку особистiсного потенцiалу, активно!' громадянсько1' позици, соцiальноï штеграци; а також шдтримку зусиль на европейському, нацю-нальному, регiональному, мюцевому рiвняx щодо розвитку компетенцiй на основi навчання упро-довж усього життя. Саме таким шляхом може бути досягнуто мети - забезпечення всебiчного та сталого розвитку, сошально1' едностi, демократично1' культури. Потрiбно зазначити, що "Особиста, соць альна та навчальна" компетеншя базуеться на позитивному ставленш до особистого, соцiального й фь зичного благополуччя та навчання протягом всього життя.
Питання безпеки е частиною державних стан-дартiв у сферi освiти. Так, Державний стандарт ба-зово1' i повно1' загально1' середньо1' освiти включае принаймнi три освiтнi галузi, змют яких послiдовно взаемозв'язаний iз змютом вiдповiдниx освiтнix га-лузей Державного стандарту початково1' загально1' освiти, що стосуються питань здоров'я, безпеки та соцiалiзацiï. Зокрема це освпня галузь "Здоров'я i фiзична культура", загальними змiстовими лiнiями яко1' е здоров'я, фiзична культура, безпека життедь яльносп, захист Вiтчизни i цивiльна оборона; освь тня галузь "ТехнолопГ', шформацшно-комушка-цiйний компонент яко1' спрямований на надання уя-влення про шформацшну безпеку суспiльства та особистостi; освггая галузь "Природознавство", що апелюе до поняття безпеки в оточуючому середо-вищi [18]. У новому Закон Украïни "Про освпу" i Концепци "Нова украïнська школа" також серед
компетентностей зафшсовано так1, як навчання впродовж життя; громадянсьш та сощальт компе-тентностi, пов'язанi з идеями демократа, справедли-востi, рiвностi, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвщомленням рiвниx прав i можливостей; культурна компетентшсть та iн.
Вочевидь компетентностi у сферi соцiалiзацiï, безпеки, культури, яких мае набути дитина в сис-темi освiти для реалiзацiï особистiсного i сошаль-ного потеншалу, формування та збереження фiзич-ного, псиxологiчного благополуччя тощо мають ро-звиватися i пiдкрiплюватися в системi освiти упродовж життя. Наразi стандарти вищо1' освiти та стандарти професшно-техшчно1' освiти розробля-ються Мшютерством освiти i науки Украши, однак неодмшною вимогою часу е те, щоб саме в цих документах було розширено список компетентностей у сферi соцiалiзацiï, безпеки, благополуччя, культури, яш дозволять людиш комфортно взаемод1яти у сучасному соцюгумаштарному просторi.
Щдсумовуючи вищевикладене, зрозумiло, що державш стандарти у сферi соцюгуматгарно1' без-пеки, утворюючи едину систему, мають забезпе-чити реал1зацш права кожно1' людини на достойний рiвень життя, безпечну життедiяльнiсть, отримання належних знань, навичок, компетентностей i про-фесiйноï орiентацiï, без яких неможлива особисть сна i сошальна реалiзацiя в сучасному сустльства
Висновки та перспективи подальших дослЬ джень. Система стандартiв в Украш охоплюе широкий комплекс конституцшних прав громадян у таких життево важливих сферах соцюгуматтар-ного розвитку, як трудовi вiдносини, сошальний захист, освiта, тдтримка амЧ, охорона дитинства та iн. Держава як конституююча iнстанцiя формуе на-цiональнi стандарти та забезпечуе ïx реал1зацш, створюючи ефективно функцiонуючу систему соць огуманiтарноï безпеки.
Державнi стандарти як шструмент державного управлiння у сферi забезпечення соцiогуманiтарноï безпеки мають бути вбудованими в систему соша-льно-економiчниx та культурних ввдносин i базува-тися на реальних потребах громадян в достатшх умовах життя, пдного та iз соцiально визнаною яш-стю; охоплювати все населення держави; мати сис-темний характер; спираючись на нацюнальш соць окультурнi традици сустльства охоплювати всi се-гменти життед1яльносл людини.
В умовах суперечливого соцюгумаштарного розвитку, коли загострюються протирiччя мiж принципами ринково1' економiки, ресурсною спро-можнiстю державних iнститутiв i потребами людини у сошальному та гуманитарному розвитку й реалiзацiï, система державних стандарта мае забезпечити умови для цившзованого поступу сустльства i належного рiвня соцюгумаштарно1' безпеки людини, суспiльства, держави. Вщповвдно перспе-ктивнi науковi досл1дження доцшьно спрямувати на законодавче, органiзацiйне та ресурсне забезпечення управлшських процеав, спрямованих на формування та реалiзацiю державних стандартiв i но-рмативiв.
Список лггератури:
1. Про державш сощальш стандарти та державш соцiальнi гарант : Закон Укра1ни ввд 05 жовт. 2000 р. № 2017-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2017-14.
2. Про затвердження наборiв продуктiв харчу-вання, наборiв непродовольчих товарiв та наборiв послуг для основних соцiальних i демографiчних груп населення : Постанова КМУ ввд ввд 11 жовт. 2016 р. № 780 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/780-2016-п.
3. Про ратифшацш Конвенцп Мiжнародноi ор-гашзацп працi про основнi цiлi та норми сощально1' пол1тики № 117 : Закон Украши ввд 16 верес. 2015 р. № 692-Vin [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/692-19.
4. European pillar of social rights // https://ec.eu-ropa.eu/commission/sites/beta-political/files/social-summit-european-pillar-social-rights-booklet_en.pdf.
5. A world fit for children : United Nations A/RES/S-27/2 ; Resolution adopted by the General Assembly [on the report of the Ad Hoc Committee of the Whole (A/S-27/19/Rev.1 and Corr.1 and 2)] S-27/2. // https://undocs.org/en/A/RES/S-27/2.
6. National policy framework (action plan or strat-egy)// http://fra.europa.eu/en/publication/2015/map-ping-child-protection-systems-eu/national-policy.
7. National Standards for the Protection and Welfare of Children // https://www.tusla.ie/uploads/con-tent/Publications_Child-Protection-Welfare-Stand-ards.pdf.
8. Indonesia National Standard of Care for Child Welfare Institution // https://resourcecen-tre.savethechildren.net/node/5666/pdf/5666.pdf.
9. Ontario Child Protection Standards (2016). // http://www.children.gov.on.ca/htdocs/English/profes-sionals/childwelfare/protection-standards/index.aspx.
10. Про затвердження Нато^льно)-' стратеги у сферi прав людини : Указ Президента Укра1ни ввд 25 серпн. 2015 р. № 501/2015 // Офщшний вюник Президента Украши : офщшне видання ввд 03 верес. 2015, 2015 р. - № 20. - стор. 80. - стаття 1203.
11. Про затвердження плану дш з реалiзацii На-цiональноi стратеги у сферi прав людини на перюд до 2020 року : Розпорядження КМУ ввд 23 листоп. 2015 № 1393-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1393-2015-р.
12. Державна соцiальна програма "Нацюналь-ний план дiй щодо реалiзацii Конвенцп ООН про права дитини" на перiод до 2021 року, затверджена постановою КМУ ввд 30 трав. 2018 р. № 453 // Офь цiйний вюник Украши офiцiйне видання ввд 22 че-рвн. 2018 р. 2018 р. - № 48. - стор. 85. - стаття 1673.
- код акта 90535/2018.
13. Про внесення змш до деяких закотв Украши щодо посилення гарантш безпеки дiтей : Закон Украши ввд 07 листоп. 2017 р. № 2180-VIII // Вщо-мостi Верховноi Ради (ВВР), 2017. - № 51-52. -ст.445.
14. Про охорону дитинства : Закон Украши ввд 26 квин 2001 р. № 2402-III [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http ://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14.
15. Про засади внутршньо! i зовшшньо! пол> тики : Закон Украши ввд 01 липн. 2010 р. № 2411-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2411-17.
16. Про нацюнальну безпеку Украши : Закон Украши ввд 21 червн. 2018 р. № 2469-VIII // Офщшний вюник Украши офiцiйне видання ввд 20 липн. 2018 р. 2018 р. - № 55. - стор. 51. - стаття 1903. -код акта 90815/2018.
17. Annex to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning {SWD(2018) 14 final}; European Commission ; Brussels, 17.1.2018 COM (2018) 24 final // https://ec.eu-ropa.eu/education/sites/education/files/annex-recom-mendation-key-competences-lifelong-learning.pdf.
18. Про затвердження Державного стандарту базово1' i повно! загально1' середньоi освiти : Постанова КМУ ввд 23 листоп. 2011 р. № 1392 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.
