CC BY
8
УДК 636:591.132:591.415
Костюк В.К., кандидат ветеринарних наук, доцент © Нацюнальний аграрный утеерситет, м. Киге
СТАРЕЧ1 ЗМ1НИ ВНУТР1ШНЬООРГАННОГО Л1МФАТИЧНОГО РУСЛА ШЛУНКУ СВШСЬКОГО БИКА
Встаноелено, що з 7-8 ргчного егку у ст1нц1 кожног камери шлунку сетського бика починаеться перюд зеоротного розеитку та редукцИ компонент1е енутршньоорганного л1мфатичного русла.
Внутршньоорганне лiмфатичне русло шлунка свшського бика максимального розвитку набувае у вщ 3-3,5 роюв [1-4]. Д^ настае перiод його стабЫзаци, який тривае до 5-7 роюв. У пропонованiй роботi викладено результати дослiдження внутрiшньоорганного лiмфатичного русла багатокамерного шлунку свшського бика вжом вщ 3 до 11 роюв.
Матер1ал i методи дослщжень. Матерiалом для дослiдження слугували 12 шлунюв свiйського бика. З них 5 вщ тварин вiком 3-5 роюв, три - 7 роюв, два вщ тварин вжом 9 роюв та по одному вщ тварин 10- i 11-рiчного вiку. Для вивчення особливостей будови внутршньоорганного лiмфатичного русла кожно! камери лiмфатичнi катляри i судини наповнювали масою Стефашса та 0,1% нiтратом срiбла шляхом непрямо! ш'екци за загальноприйнятими методиками [5]. Контроль за наповненням судин та капiлярiв здiйснювався вiзуально. Шсля ш'екци шматочки стiнки шлунка з вдало наповненим лiмфатичним руслом вирiзали, промивали вiд залишкiв маси Стефашса (штрату срiбла), прикрiплювали до невеликих дощечок i у розправленому сташ фiксували у 5-7% водному розчиш формальдегiду. Потiм препарати знiмали з дощечок i пiддавали дегщратаци у етанолi зростаючо! концентрацп вiд 70% до абсолютного та просв^лювали у метилсалщилать Просвiтленi макромiкропрепарати вивчали i фотографували за допомогою мiкроскопа МБС-2 та цифрово! камери „Nikon D50".
Результати дослiджень. Внутрiшньоорганне лiмфатичне русло всiх чотирьох камер шлунку свшського бика (рубця, атки, книжки i сичуга) мае загальний принцип будови, характерний для трубчастих порожнистих оргашв, стшка яких побудована з трьох оболонок - слизово!, м'язово! та серозно!. У кожнiй iз цих оболонок е сiтка (-и) лiмфатичних капiлярiв та лiмфатичнi судини чи !х сплетення, що мають сво! особливостi та вiдмiнностi. Лiмфатичнi капiляри та судини кожно! камери шлунка суттево вiдрiзняються вiд кровоносних. Лiмфатичнi капiляри мають значно бшьший дiаметр нiж кровоноснi, нерiвний рельеф стшки, численнi вирости, розширення та звуження дiаметра, що зустрiчаються у тварин рiзних вiкових груп. Лiмфатичнi судини мають численнi клапани, внаслщок цього дiаметр !х у д^нщ розмiщення клапана рiзко
© Костюк В.К., 2008
65
зменшуеться, а у дшянщ м'язово! манжети ^жклапанного сегменту лiмфатично! судини) - збшьшуеться, що надае лiмфатичним судинам вигляду вервищ (рис. 1, 2).
Рис. 1. Гемолiмфомiкроциркуля-торне русло серозно! оболонки Ытки (вiк - 6 р.; iмпрегнацiя штратом срiбла; 20х10).
1 - лiмфатичнi капiляри; 2 -лiмфатичнi судини; 3 - кровоносш капiляри i судини.
Рис. 2. Гемолiмфомiкроциркуля-торне русло серозно! оболонки рубця (вш 3 р.; маса Стефашса; 2х8).
1 - лiмфатичнi капiляри; 2 -сплетення лiмфатичних судин; 3 -клапани лiмфатичних судин; 4 -кровоносш судини.
Лiмфатичне русло слизово! оболонки утворюють поверхнева i глибока сiтки лiмфатичних капiлярiв та сплетення внутршньоорганних лiмфатичних судин. 1з сплетень внутрiшньоорганних лiмфатичних судин слизово! оболонки кожно! камери виходять судини, що покидають слизову оболонку i прямують через м'язову до серозно! оболонки органа. Лiмфатичне русло м'язово! оболонки рубця, атки, книжки та сичуга формують сiтки лiмфатичних капiлярiв та сплетення лiмфатичних судин поздовжнього i колового, а подекуди й косого м'язових шарiв, а серозно! оболонки - атка лiмфатичних капiлярiв та сплетення лiмфатичних судин, що розмщеш у пiдсерознiй основi. 1з сплетення лiмфатичних судин серозно! оболонки формуються потужнi пучки з 3-7 судин, як у кожнiй камерi мають певну орiентацiю i, прямуючи поряд з кровоносними судинами, йдуть до тих чи iнших регюнальних лiмфатичних вузлiв, формуючи шляхи вщтоку лiмфи (рис. 2).
Процес росту та розвитку компонентiв внутрiшньоорганного лiмфатичного русла тривае до припинення росту та розвитку структур стшки шлунка, що настае у вiцi 2,5-3 роюв. Щiльнiсть розмiщення лiмфатичних капiлярiв на одиницю площi стiнки органа у цей перюд е максимальною (табл. 1). Цей перюд визначений нами та шшими дослщниками як перюд стабшзаци, тривае до 7-8^чного вiку й бiльше i характеризуеться вщсутшстю суттевих
66
змш арх1тектошки та морфометричних показниюв компонент внутр1шньоорганного лiмфатичного русла [6,7].
Табл. 1.
Морфометричш показники внутр1шньоорганного л1мфатичного русла рубця, сггки, книжки та сичуга у тварин вжом 3-5 рокш та старше 7 рокш.
Компонентил1мфатично В1ктвари Камери шлунка
горусла н рубець с1тка книжка сичуг
Я и поверх 3-5 р. 59,2±6,7 50,4±6,1 49,2±5,2 53,7±6,6
Ч ^ о § « к сггки ст. 7 р. 69,3±5,8 59,4±6,7 51,1±6,4 59,5±9,1
о 03 ка гли6ОКС1 3-5 р. 153,4±14,3 138,5±15,2 121,4±15,1 89,1±5,4
. Э С « ^ Ю тки ст. 7 р. 170,2±16,3 137,1±10,1 133,3±14,3 91,4±7,3
° О судини 3-5 р. 989,8±101,2 812,3±79,5 793,3±85,4 841,4±73,7
! * й Е ст. 7 р. 939,9±104,3 843,4±91,0 897,2±88,0 952,3±92,9
И катляри 3-5 р. 72,1±6,1 68,3±7,2 55,8±6,0 69,4±6,6
о и « о ст. 7 р. 69,7±8,0 66,7±6,0 60,6±8,2 71,2±6,8
-е § 'Н 8 о 3 ю судини 3-5 р. 735,1±59,2 692,1±61,9 691,8±59,2 702,1±56,7
з О ст. 7 р. 729,5±81,4 661,9±58,4 694,3±72,7 861,4±78,2
о Й кап1ляри 3-5 р. 77,1±7,9 79,5±9,4 79,1±8,2 89,7±9,3
и Й К § ст. 7 р. 81,2±8,4 83,1±7,7 79,5±9,1 90,1±9,8
а О 5 а о судини 3-5 р. 1127,3±103,9 1098,4±98,1 1037,1±109,2 1103,4±89,9
о о ст. 7 р. 1203,5±130,1 1021,5±91,4 1141,0±101,8 1074,6±92,8
Щ,1льн1стьрозм1щеннял1мф 3-5 р. 78,4±1,5 88,7±1,9 84,7±9,3 93,3±6,5
атичнихкап1ляр1вуслизов1 йо6олонц1 ст. 7 р. 51,0±1,3 45,8±1,9 45,2±0,9 72,6±6,8
Найпершi деструктивнi вiковi змiни внутрiшньоорганного лiмфатичного русла, що зв'язанi iз старiнням оргашзму, виявляються у поверхневiй сiтцi лiмфатичних капiлярiв слизово! оболонки, що, напевно, зумовлено найбшьшою функцiональною навантаженiстю ще! його ланки. Але цi змши не обмежуються тiльки поверхневою капшярною сiткою. Вони продовжуються далi й на Ш1Ш компоненти внутрiшньоорганного лiмфатичного русла - глибоку сiтку лiмфатичних капiлярiв слизово! оболонки, сiтки лiмфатичних капiлярiв та сплетення лiмфатичних судин м'язово! i серозно! оболонок шлунка.
У тварин, старших 7 роюв, у зв'язку з редукцiею значно! кiлькостi капiлярiв спостерiгаеться зменшення щшьносп розмiщення лiмфатичних капiлярiв поверхнево! с1тки слизово! оболонки на одиницю !! площi, виявляються незамкненi петлi лiмфатичних капiлярiв, яких з вiком стае дедал1 бiльше (рис. 3; табл.1). Збшьшення дiаметра лiмфатичних капiлярiв i судин, що мае мiсце у тварин, старших 7 роюв, на наш погляд, пов'язане iз зменшенням еластичностi та розтягуванням !х стшки.
Внаслiдок старечих змiн стiнка лiмфатичних капiлярiв та судин втрачае еластичшсть, стае горбистою та зморшкуватою i набувае варикозних змiн, що проявляються утворенням випинань, наростiв, складок тощо (рис. 4-5). На просвiтлених макромшропрепаратах цi варикознi розширення мають вигляд бородавок, кульок, розмiщених одна бия одше! чи грон винограду на стшках
67
лiмфатичних судини та капiлярiв (рис. 6). Пдабш змши спостершали й iншi автори, що дослiджували лiмфатичне русло окремих оргашв людини та тварин [6-9]. Численш розширення просвiту лiмфатичних капiлярiв та судин чергуються iз рiзкими звуженнями, що приводять до !х деформацп.
Рис. 3. В1ков1 змши внут|мшньоорганного л1мфатичного русла слизовоУ оболонки листочка книжки свiйського бика (маса Стефашса; А
- 3 роки; Б - 7 роюв; В - 11 роюв; 2х8). 1 - петлi лiмфатичних капiлярiв поверхнево! атки; 3 - запустiння капiлярiв поверхнево! сiтки та вiдсутнiсть цiлiсностi !х петель; 3 - петлi лiмфатичних капiлярiв глибоко! сiтки; 4 - запустшня капiлярiв глибоко! сiтки та втрата цшсност !х петель; 5 - лiмфатичнi судини.
Старечi слт „вирости" лiмфатичних капiлярiв часто мають гострi та нерiвнi кiнцi на вiдмiну вiд зон росту капiлярiв у молодих тварин з опуклими здебiльшого пальцеподiбно! форми кiнцями. Поява гострих та зубчастих кiнцiв лiмфатичних капiлярiв зумовлена скорiше всього зменшенням !х дiаметра та злипанням (зростанням) стiнок. На багатьох препаратах у тварини вжом 11 рокiв спостер^алася обтурацiя просвiту лiмфатичних капiлярiв як поверхнево!, так i глибоко! атки слизово! оболонки рубця та сичуга i, таким чином, порушення цшсносп капiлярних сiток. У випадках значного порушення цiлiсностi капiлярних сiток напевно можливим е рiст
68
Рис. 4. Варикозш розширення л1мфатично1 судини серозно!' оболонки книжки (вж - 11 роюв; iмпрегнацiя штратом срiбла; 10х20). 1 - численш варикознi розширення стшки лiмфатично! судини; 2 -ендотелюцити лiмфатично! судини.
Рис. 5. Варикозш розширення лiмфатичноl судини м'язово!' оболонки книжки (вж - 11 роюв; iмпрегнацiя нiтратом срiбла; А - 10х20; Б - 10х10). 1 - складки та численш варикозш розширення стшки лiмфатичноl судини; 2 -кальцинащя стшки лiмфатичноl судини. капiлярiв i у тварин старечого в^, який слiд розглядати як прояв регенеративно-компенсаторних змiн лiмфатичного русла. Саме цим ми пояснюемо наявшсть пальцеподiбноl форми вип'ячувань стiнки лiмфатичних капiлярiв у тварин похилого вжу.
69
Рис. 6. Вщсутшсть цШсност кашлярних петель та численш варикозш розширення ст1нки л1мфатичних капшяр1в i судин серозно? оболонки сггки (BiK 11 рокчв; маса Стефашса; 2х8).
1 - численнi варикозш розширення стшки лiмфатичних капiлярiв та 2 -лiмфатичних судин.
На просвiтлених макромшропрепаратах з iмпрегнованою штратом сpiблa стшкою лiмфaтичних кaпiляpiв у тварини вшом 7 рок1в розширення мiжендотелiaльних щшин та apгipофiльнi включення як у цитоплaзмi ендотелюци^в, так i в далянщ 1х контaктiв зустpiчaються р^дше, нiж у тpиpiчних тварин, що у свою чергу свiдчить про зменшення функцiонaльноi aктивностi ендотелiоцитiв у тварин старечого вшу. У багатьох випадках в цитоплaзмi ендотелiоцитiв лiмфaтичних судин нами виявленi кpaпчaстi ущшьнення бiлувaтого кольору, що е, на наш погляд, проявом кaльцинaцii стшки судин.
Виявлеш нами дестpуктивнi змши архтктошки та морфометричних покaзникiв в^х компонентiв внутpiшньооpгaнного лiмфaтичного русла рубця, сiтки, книжки та сичуга е ознакою i^ pедукцii.
ЛГтература
1. Kostyuk V.K. Ontogeny of the lymphatic channel of the domestic ox Bos taurus //Journal of Morphology. - Bristol, 1997. - V. 232, № 3. - p. 278-279;
2. Костюк В.К.Онтогенез лiмфaтичного русла шлунка свшського бика //Актуальш питання моpфологii (Фахове видання праць II нaцiонaльного конгресу АГЕТ Украши. Луганськ, 16-19 вересня 1998 р.). - Луганськ: ВАТ "ЛОД", 1998. - С. 145-146;
70
3. Костюк В.К.Онтогенез лiмфатичного русла атки свшського бика //Вкник аграрно! науки. Спецiальний випуск, вересень. - К., 1998. - С. 57-59;
4. Костюк В.К. Онтогенез лiмфатичного русла книжки свшського бика //Науковий вюник Нацюнального аграрного ушверситету. - К., 2004. - Вип. 75. - С. 122-127;
5. Чернышенко Л.В., Котляров В.С., Кузьменко В.Н. Морфология лимфомикроциркуляторного русла. - К.: Здоров'я, 1985. - 152 с.
6. Хомич В.Т. Онтогенез внутриорганного лимфатического русла глотки домашнего быка // Актуальш питання морфологи / Тези доповщей I нацюнального конгресу анатомiв, пстолопв, ембрюлопв та топографоанатомiв Украши. - Ь.-Франювськ, 1994. - Ч. II. - С. 26.
7. Хомич В.Т., Рудик С.К., Костюк В.К. К периодизации стадий онтогенеза внутриорганного лимфатического русла /Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных: М-лы 2-й Всероссийской конф. - Саратов, 1993. - Ч. II. - С. 140.
8. Борисов А.В. Развитие лимфатических капилляров и возрастные изменения стенки лимфатических сосудов человека // Вопросы геронтологии и гериатрии. - Л., 1965. - С. 22-26.
9. Русняк И., Фельди М., Сабо Д. Физиология и патология лимфообращения. - Будапешт, 1957. - 856 с.
Summary Kostyuk V.K.
OLD-AGE CHANGES OF INTERNAL LYMPHATIC STREAMING OF DOMESTIC BULL'S STOMACH
Grounded that starting from the age of 7-8 years in each part of domestic bull's stomach the period of reverse development and reduction of internal lymphatic streaming components begins.
Стаття надшшла до редакцИ 5.09.2008
71
