CC BY
24
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ 1СТОР1Я ВГГЧИЗНЯНО! НЕВРОЛОП! /HISTORY OF NATHIONAL NEUROLOGY/
удк 616.8 (048) (477)
юрик o.e.
ДУ «1нститут травматолог!/ та ортопед/!Нац/онально! академИмедичнихнаук Укра1ни», м. Ки!в, Укра/на
СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТОК НЕВРОЛОГИ' В KMSBi
Були опрацьоваш фонди Кшвського мюького архiву, Кшвського державного архiву вищих органiв влади та архiвiв ряду медичних установ мюта. Аналiз iсторичних подiй, факлв дозволяе бiльш глибоко усвiдомити сьогодення та запоботи виникненню помилок у майбутньому. Саме з цього погляду було щкаво дослщити в хронолопчному порядку станов-лення та розвиток неврологи в мiстi Киевi.
В вторичному аспектi було встановлено, що першi лiкарнi в мiстi Киев^ переважно на територп монастирiв, в яких лшували осiб, у тому чи^ з на-слiдками шсульту, були вiдкритi за часiв правлшня княгинi Ольги (890—969 рр.).
Суттевий поштовх у становленнi медицини в мюп дало вiдкриття Кшвського ушверситету Святого Володимира (28.07.1834 р.). Ушверситет значною мiрою було створено на матерiальнiй базi Креме-нецького лщею на Волинi. Лiцей було закрито через участь його студенпв у повстанш полякiв проти росiйського царизму (1830—1831 рр.). З Кременця до Киева перевезли бiблiотеку (34 378 томiв), хiмiчну лабораторiю (540 апарапв), гербарiй (1500 видiв фло-ри), мшералопчний (15 538 експонатiв), фiзичний (251 iнструмент i прилад), зоолопчний (20 487 екс-понатiв), нумiзматичний (бiльше нiж 17 000 монет, бшьшють з яких були античними), образотворчого мистецтва (450 предмепв) кабшети. На Кшвщину перевезли також найкращу частину ботсаду (бшьше 20 000 живих дерев i рослин, 10 000 ввддв насiння). 28.08.1834 р. почав дiяти 1 фiлософський факультет iз 2 вщдшеннями: iсторико-фiлологiчним та фiзико-математичним. Ще з середини Х1Х ст. унiверситет
стае одним з осередшв науки i передово! громадсько! думки. В унiверситетi працювали 10 наукових това-риств, у тому чи^ xipypri4He, природниче тощо.
Значним поштовхом у розвитку медично! науки стае вiдкриття 9 вересня 1841 року в ушверситет медичного факультету, створення якого наполегливо добивалися тодшнш його ректор М.О. Максимович та попечитель Кшвського навчального округу, видатний хiрург М.1. Пирогов. Першим його деканом став знаменитий учень М.1. Пирогова — професор В.О. Караваев (1843— 1847 рр.). У 1848 рощ на першому поверш Кшвського унiверситету Святого Володимира професор В.О. Караваев засновуе першу ушверситетську хiрургiчну клiнiку. На медичному факультета починають епiзодично читати окремi лекци з нервових хвороб, а з 1855 року завщува-чем кафедри госштально! терапи стае видатний учень С.П. Боткша — професор В.С. Покровський, який проводить цикл лекцш iз невропатологи на систематичнш основi. Вiн висвгглюе питання соматоневрологи, ней-ро- та психопатологи. 24.10.1874 р. за рахунок коштав громадян Киева була вщкрита мiська Олександрiвська лiкарня, що дуже допомогло мешканцям мiста та на-уковiй медичнiй спiльнотi. У 1883 рощ поруч iз будiвлею ушверситету, на тепершньому бульварi Т. Шевченка, 17, вiдкриваеться повномасштабна унiверситетська медична кишка.
Адреса для листування з автором:
Юрик o.e.
E-mail: info@ito.gov.ua
© Юрик O.e., 2016
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
1стор1я вгтчмзняно! неврологи /History of ИаШопа! Иеиго1оду/
У 1884 р. на медичному факультет Ки!вського унiверситету Св. Володимира була заснована кафедра нервових i душевних хвороб, яку очолив професор 1.О. Сiкорський. Вiн видшяе курс нервових хвороб у самостшну медичну дисциплiну. Яскравi лекцГ! з цього роздшу медицини розпочинають читати М.М. Лашнський та приват-доцент В.В. Селецький. СлГд зазначити, що в 1895—1896 рр. М.М. Лашнський усшшно проходив стажування в Берлшськш клшщ «ШарГге».
У 1903 роцi вГдбуваеться офiцiйне вiдкриття са-мостшно! кафедри нервових хвороб у Ки!вському ушверситет Св. Володимира, що очолюе учень 1.О. Сiкорського — професор М.М. Лашнський, основоположник украшсько! невролопчно! школи. Клiнiчною базою з неврологГ! стае Олександрiв-ська клiнiчна лiкарня, де було розгорнуто 60 лiжок у кам'яному та дерев'яному бараках. У 1904 рош Ки!вська мiська управа видае наказ про видшення шмнати для консультативного неврологiчного кабь нету в Олександрiвськiй лiкарнi. Слiд зазначити, що професор М.М. Лашнський вперше описав вплив симпатично! шнервацГ! на внутршню сонну артерiю; виявив периваскулярну шнервацш мозкових судин; описав стан мозкових капiлярiв за наявностi атеро-матозних бляшок магiстральних судин; дослГджував трофiчну функцiю нервово! системи; розробив кон-цепцiю про спiнальнi представництва моторно! системи; вивчав кшшчш прояви патологи периферично! нервово! системи та больових синдромiв.
Новою вiхою в розвитку неврологГ! в Киевi стае застосування основ гiдротерапi! в лшуванш невроло-гiчних хворих, яке усшшно розвивав та впроваджував в кшшчну практику професор М.М. Лашнський. По-штовхом для цього стало те, що в 1906 рош вГдомий ки!вський меценат нiмецький барон Ф.Р. Штейнгель даруе громадi мюта Киева свiй палац, так званий мисливський будинок, на Бульварно-Кудрявськш, 25—27, для заснування лшарш для лшування бiдних городян Киева (сьогоднi тут розташований 1нститут травматологи та ортопедГ! НАМН Укра!ни). У 1907 р. проф. М.М. Лашнський на !! базi створюе водолшу-вальну амбулаторш з електротерапевтичним кабше-том, а з 1912 р. — лшарню «Бульварно-Кудрявський санаторш» на 75 лiжок. Професор М.М. Лапiнський винаходить i впроваджуе в клiнiчну практику штучш дозованi хвилi для ванн, гiдравлiчний, ротаторний, вихровий, проточний, пiдводний, надводний масаж. Професор М.М. Лашнський не визнае Жовтнево! революцГ! i в 1919 рош емируе спочатку у ВГдень, а з часом у Загреб (ХорватГя). У 1921 рош на медичному факультет мюцевого унiверситету вiн створюе кафедру та клшшу нервових i душевних хвороб, що очолював упродовж 25 рошв.
Пiсля емiграцi! М.М. Лапiнського за кордон у 1919 рош кафедру нервових хвороб очолив учень 1.О. Сь
1ГО|
корського — професор В.В. Селецький. У 1920 рош створюють Ки!вський iнститут охорони здоров'я, що об'еднав медичний факультет Ки!вського ушверси-тету Святого Володимира, Жшочий медичний iнсти-тут, медичний факультет Укра!нського державного унiверситету. До його складу увшшов у жовтнi 1920 року Одонтолопчний iнститут, перетворений на од-нойменний факультет. У 1922 рош кафедру нервових хвороб розподшяють на двк факультетсько! неврологГ! (очолюе професор В.В. Селецький, iз кшшчною базою в Олександрiвськiй лшарш) i госпiтально!' неврологГ! (на чолi з професором Б.М. Маньковським, кшшчна база — неврологiчне вГддшення на 100 лiжок у Ки!вському вiйськовому шпиталi (до 1933 року)). У 1921 рош Ки!вський шститут охорони здоров'я перейменовують у Ки!вську державну медичну ака-демiю, що згодом стала Ки!вським медичним шсти-тутом. У 1933 рош на базi медшституту органiзовують кафедру нервових хвороб лшувального факультету, що очолив академш Б.М. Маньковський. Вiн за-вiдував цiею кафедрою по 1962 рш, водночас iз 1923 по 1940 рш очолював кафедру неврологГ! Ки!вського iнституту удосконалення лiкарiв. Основш напрямки його наукових дослiджень стосувалися вивчення кль нiки та патогенезу шфекцшних захворювань нервово! системи, зокрема розсГяного склерозу та розсiяного енцефаломiелiту. Вiн першим описав пухлину шиш-коподiбного тiла i кишенi Ратке (кранюфарингюму) i розробив методи !х лiкування. Борис Микитович також пояснив мехашзми виникнення багатьох симптомiв при мiастенГ!, пароксизмальнiй мiоплегГ!, гемiатрофГ! обличчя; вивчив етюлопю та патогенез дерматомюзиту та iнших видiв колагенозiв.
Щкаву трансформацiю проходить i Бульварно-Кудрявський санаторш. Його в 1918 р. передають росшському Товариству Червоного Хреста i створюють 3-й Ки!вський госпiталь Р.К.К. У 1920 р. вш стае 4-м Радянським санаторiем. У вереснi 1927 року ршенням Уряду СРСР на базi 4-го санаторГя Ки!в-ського мiськздороввiддiлу вГдкривають Ки!вський психоневрологiчний iнститут. Безпосереднiми орга-нiзаторами в планi пiдбору наукових кадрiв, вГдпо-вiдного обладнання i науковими керiвниками стали професори Б.М. Маньковський i В.М. Гаккельбуш.
На базi добре обладнаного стацiонару 4-го санаторш та потужно! фiзiотерапевтично!' оздоровнищ були ство-ренi два науково-лшувальш вiддiли:
1. Клiнiка загально! неврологГ! (керiвник — професор Б.М. Маньковський).
2. Клшша психоневрозiв (керiвник — професор В.М. Гаккельбуш).
Згодом, о^м цих двох основних вГддшв, почали створюватися спочатку невелик! вГддшення, що поим виросли в самостшш велиы вГддши:
1) вiддiл вегетативно! патологи — керiвник В.Л. Бедер;
180
М!жнародний невролопчний журнал, ¡ЭЭИ 2224-0713
№ 2(80), 2016
вш
1стор1я вгтчмзняно! невролога /History of ИаШопа Пеиго1оду/
2) патоморфологiчна лабораторiя — керiвник Л.1. Смирнов;
3) нейрорентгенолопчний в!ддт iз дiагностичним та терапевтичним кабшетами — очолив його Я.1. Гай-нiсман;
4) лабораторiя з вивчення фiзiологií нервово! систе-ми — очолив Д.С. Воронцов;
5) бiохiмiчна та клiнiчна лаборатори.
На початок 1940 року значна частина лiжкового фонду в клшках була орiентована на лiкування душевно хворих i невротикiв. 1з середини 1940 р., з органiзацiею в шституп нейрохiрургiчного вiддiлу, профiль кшшк значно змiнився в планi зменшення илькосп псих!а-тричних i збтьшення кiлькостi неврологiчних i нейро-хiрургiчних лiжок. На початок квiтня 1941 р. кшьюсть лiжок у кишках КПН1 розподiлили так:
1. Клшка загально! невролог!! — 55 лiжок.
2. Клiнiка нейробластоматозiв (погранична разом !з нейрохiрургiчною, включаючи 18 л1жок у дитячих палатах) — 55 лгжок.
3. Нейрохiрургiчна клiнiка (у тому числк а) х!рург!я нервово! системи — 50 лгжок; б) травматолопя нервово! системи — 20 лгжок).
4. Кпiнiка оргашчно! психiатрií — 30 лгжок.
5. Кшшка експериментально! терапи психоз!в — 40 лгжок.
Основними науковими напрямками, що розробляли сшвробггаики шституту в довоенш роки, були:
1. Епiлепсiя (вивчалися И р!зновиди, форми аури, енцефалографiчнi ознаки, змши формули кров! та бю-х1м1чних показниыв при шй; постановка експеримен-тальних моделей ептепси тощо).
2. Судинна патолог!я (досл!джували особливосп венозного та артер!ального кровообпу головного мозку; вплив розлад!в кровообпу на функцш периферичних нерв!в; в!ддалеш судинн реакци при проведенн ф!зю-терапевтичних процедур).
3. Активна бюлопчна терап!я в невролог!! ! психиатр!! (вплив цитотоксично! сироватки Богомольця на переби старечих психоз!в; УВЧ-терап!я при депресивних станах в шволютивному перюдц застосування рефлексотерап!! в л^уванн невролопчних хвороб).
4. Позапроблемш теми наукових досл!джень стосува-лися вивчення особливостей клшчних прояв!в бокового амютроф!чного склерозу; рентгенолопчних ! кшшчних прояв!в звапншня оболонок головного мозку; застосування газових ванн типу Цхалтубо при л1куванш судин-них захворювань нервово! системи; спондилометр!я при пухлинах спинного мозку тощо.
На початок Друго! свггово! вшни шститут був ви-знаним авторитетним науково-досл!дним закладом на теренах Радянського Союзу; непогано оснащений, !з чико сформованим напрямком наукових досл!джень як у кшшчнш, так ! в теоретичнш сфер! невролог!! ! пси-х!атр1!. П'ять ктшчних та п'ять теоретичних допомгж-них в1дд1л1в були укомплектован! достатньою кшьыстю
висококвалiфiкованих працiвникiв, приладами ! спець альним обладнанням. Сшвробггаики шституту за цей час тдготували ! видали 10 з61рник1в наукових праць, 4 монограф!!; захистили 5 докторських ! 10 кандидатських дисертацш; провели нейрорентгенолопчну сесш, що зацшавила вс1х пров!дних спецiалiстiв Радянського Союзу в цш галузг
У роки вшни шститут було розформовано ! перетворено в Ки!вську мюьку центральну лшарню. Сюди ж перевели Жовтневу (Олександр!вську) лшарню та де-кшька шших лшарень мюта. У вересш 1943 року значна частина мюта була огоошена забороненою зоною ! лшарню з Бульварно-Кудрявсько! в триденний термш переводять в дозвтьну зону на територш лшарш Охмат-дит (Повпрофлотське шосе, 24).
Шсля звтьнення Киева Червоною Арм!ею Ки!в-ський психоневролопчний шститут знову розпочав свою самостшну д1яльн1сть 1з 06.11.1943 року. Багато м1сяц1в тшло на обладнання ! шдготовку кшшчних баз шституту, оргашзацш лабораторш, аптеки, рентгенка-бшету. На кшець першого швр!ччя 1944 року в шституп функцюнували 2 психiатричнi кл1н1ки, 1 невролопчна клшша, розвернулися клiнiчна та патоморфолопчна лаборатор!!, змонтован рентгенкабшет та електрооблад-нання у фiзiотерапевтичному в!ддтенш Розпочали об-слуговування амбулаторних пащенлв. У другому п1вр1чч1 1944 р. у зв'язку з поверненням з евакуац!! академша Б.М. Маньковського була в!дкрита друга невролопч-на кшшка. Повшстю в!дновили свою роботу кшшчна та бiохiмiчна лаборатори, морфолопчне вщдшення. Розпочали шдготовку до в!дкриття нейрох!рурпчного та нейроофтальмолопчного вiддiлень. З друго! половини 1944 року клшки Психоневролопчного шституту стають базами кафедр нервових хвороб ! психиатр!! Ки!вського медичного шституту, а нейрохiрургiчна кишка ! ф!зю-терапевтичне в!ддтення — базою Ки!вського шституту удосконалення л!кар!в. У 1945 рощ було в!дкрито дитяче в!дд!лення, а п1сля заюнчення оргашзацшних робгт — ! нейрох!рурпчне та нейроофтальмолопчне в!ддтення. Усього почало функцюнувати 150 л1жок.
З 1946 по 1950 р. сшвробггаики шституту розробляли так! науков! проблеми.
Перша проблема — шфекци нервово! системи. Виб!р Ше! проблеми був зумовлений тим, що в шслявоенний перюд значно зросла питома вага цих захворювань. Таку проблему почали розробляти в розр!з! кшшко-морфо-лог!чних сп!вставлень, взаемозв'язку орган!зму пац!ента та нейроiнфекцiйного процесу, його вар!ант!в, патогенезу, терапи. Очолював цей напрямок д!йсний член Академ!! медичних наук СРСР професор Б.М. Маньковський.
Друга проблема — пухлини нервово! системи. Це було одним !з в!дсталих напрямшв наукових досл!джень у п!слявоенному перюдь На баз! нейрох!рург!чного ма-тер!алу вир!шувалися питання кл1н1ко-морфолог1чних кореляц!й, нейросоматичних зв'язюв, рол! певних в1дд1-л1в центрально! нервово! системи у виникненш пухлин
Icropin вггчмзняно! неврологи /History of Nathional Neurology/
ÜNJI
нервово! системи. Очолював цей напрямок наукових дослiджень професор А.1. Арутюнов.
Третя проблема — нейросоматичш кореляцй. У клшь щ й експериментi були встановленi роль рiзних вiддiлiв нервово! системи у формуванш патолог!! внутрiшнiх органiв i зворотна залежнiсть; зв'язок мiж патологiею нервово! системи при захворюваннях внутршшх орга-нiв. Широко розроблялися питання патолог!! нервово! системи при захворюваннях нирок, печшки, пухлинних захворюваннях внутршшх органiв. Вiдповiдальною за цей напрямок дослщжень була професор В.М. Сло-нiмська.
Четверта проблема — тератя нервово-психiчних за-хворювань. Тут доцтьно видiлити теми про лiкування шфекцшних захворювань нервово! системи методами змши реактивностi органiзму, вплив на бiохiмiзм тканин i медiаторнi системи оргашзму (дiя езерину, нiкотиново! кислоти, АЦС). У психiатричних клiнiках розробляли методики застосування електроконвульсивно! терапи, електросну.
П'ята проблема — лiквiдацiя санiтарних наслщюв вш-ни. 1нститут розробляв методи дiагно-стики i вщновного х!рурпчного л^вання тзнього перiоду травматично! хвороби головного мозку. Щодо соцiально-гiгiенiчно! допомоги органам охорони здоров'я, то вивчалися не-врологiчна, психiатрична, нейрохiрургiчна допомога в м. Киев^ Правобережних i Захщних областях Укра!ни, заходи з покращення цих вид!в л^вального обслугову-вання населення.
З 1927 i по 1950 piK незмiнним заступником директора шституту з науково! частини був академш Б.М. Мань-ковський.
Слщ зазначити, що за час дiяльностi шституту аж ншк не порушувалося питання кишчних пpоявiв та лшуван-ня шсулкпв у зв'язку з незначною частотою пpоявiв цie! патолог!!: щоpiчно в стацiонаpних вiддiленнях iнституту лшувалося в!д 2 до 8 % хворих !з судинною патологieю головного мозку.
З липня 1950 року, зпдно з наказом МОЗ УРСР, Ки!вський психоневролопчний шститут припинив юнування у зв'язку з pеоpганiзацieю його в Кшвський науково-дослiдний нейpохipуpгiчний шститут. А вся на-уково-клiнiчна робота з неврологи починае проводитися на кафедрах неврологи Ки!вського медичного шституту та Ки!вського шституту удосконалення л^р!в.
Список лператури
1. Вничук С.М. Iсторiя Кшвськог неврологiчноí школи / С.М. Втичук, O.G. Фартушна. — К.: Едванс-Пртт, 2015. — 55 с.
2. Друг О.М., Малаков Д.В. Особняки Киева / О.М. Друг, Д.В. Малаков. — К.: КИЙ, 2004. — 824с.
3. Державний архiв м. Киева. Фонд № 16, описи № 439 i 450.
4. Державний архiв м. Киева. Фонд № 17, опис № 5.
5. Державний архiв м. Киева. Фонд № 251, описи № 1, 2,3.6. Кшвський Державний архiв вищих оргатв влади та управлшня Украши. Фонд № 4792, опис № 1, том 1, справи № 1—41.
Отримано 17.01.16 Ш
182
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 2(80), 2016
