CC BY
50
УДК[338.43.01:631.115.11/(477) Acnip. А.Р. Дуб - Льв^вський НУ
M. 1вана Франка
СТАНОВИЩЕ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФЕРМЕРСТВА ЯК ПР1ОРИТЕТНО1 ФОРМИ С1МЕЙНИХ АГРАРНИХ
ГОСПОДАРСТВ
Показано становлення i розвиток фермерства як прюритетно! форми амейних аграрних господарств. Наведено переваги фермерських господарств над особистими селянськими господарствами та над сшьськогосподарськими тдприемствами. Роз-крито проблеми та перспективи фермерства в Укра!ш.
Ключов1 слова: фермерськi господарства, продукщя рослинництва, продукцiя тваринництва, особист селянськi господарства, сiльськогосподарськi пiдприeмства.
Post-graduate A.R. Dub - L'viv NU named after Ivan Franko
Position and problems of the development farming as priority form
household agrarian facilities
In this article is shown formations and development farming as priority form household agrarian facilities. The broughted advantage farming facilities on the personal peasant facilities and on agricultural enterprise. Reveal problems and prospects farming in Ukraine.
Keywords: farming facilities, product plant growing, product stock-breeding, the personal peasant facilities, agricultural enterprises.
У процес ринкових перетворень в економщ Укра!ни аграрний сектор поповнився значною кшьюстю агроформувань р1зних титв господарювання. Серед них вагоме мюце сьогодш посщають аграрш господарства Ымейного типу. Найпростшою !х формою е особисп селянськ господарства, в як трансформувались особист шдсобш господарства. Доцшьшсть !х юнування на даному еташ зумовлена тим, що в них виробляеться близько двох третин валово! сшьськогосподарсько! продукцп i вони е основним джерелом доход1в селянсько! Ым'!. Проте, ця форма Ымейних аграрних господарств не е перспективною в майбутньому, оскшьки носить переважно натуральний характер виробництва. До основних !! недолтв можна вщнести також переважан-ня важко! ручно! пращ та невелик земельш надши цих господарств.
Свгговий досвщ показуе, що основу аграрного сектора кра!н з розви-нутою ринковою економжою становлять Ымейш ферми. Фермерське госпо-дарство - це ринково ор1ентована шдприемницька структура, яка мае досить велик земельш надши для виготовлення товарно! сшьськогосподарсько! продукцп, може займатись !! переробленням i реал1защею. Перевага ферм над ш-шими агроформуваннями зумовлена тим, що голова фермерського господарства намагаеться працювати максимально ефективно, оскшьки основною його метою е отримання прибутку.
Метою статл е показати становлення i розвиток фермерства як прь оритетно! форми сiмейних аграрних господарств, а також розкрити проблеми та перспективи фермерських господарств в Укра!ш.
Питаннями фермерства в Укра!ш займаються В. Л. Дмитренко, А.1. Жук, В.1. Копитко, М.М. Кропивко, С.Й. Майовець, Ю.О. Махортов, О.А. Роенко, П. Т. Саблук та ш.
Зародження фермерства як особливо! форми агроформувань в Укрш'ш припадае на 1989-90 рр. У 1991 р. !х налiчувалось 2,7 тис. га, а загальна пло-ща сiльськогосподарських упдь пiд ними становила 52,5 тис. га. Найбшьшо-го поширення в цей час фермерство набуло у Захщному регюш. Це було зу-мовлено багатоукладнiстю сiльського населення, ху^рським розселенням, збiльшенням розмiрiв присадибних дшянок та низкою iнших чинникiв.
У першi роки незалежностi Украши фермерство розвивалось бурхли-вими темпами i на початку 1993 р. кшьюсть фермерських господарств становила 30,3 тис. з площею сiльськогосподарських упдь 635,1 тис. га. Подальшi темпи росту фермерських господарств сповшьнюються. У 2000 р. шсля реор-гатзаци КСП в Украш налiчувалось 42,2 тис. ферм (зокрема, 1254 ферм було створено у процес реформування КСП). Загальна площа !х сшьськогоспо-дарських угiдь збiльшилась майже у 2 рази порiвняно з 1999 р. i становила 2379,9 тис. га [4, с. 73].
За даними Державного комггету статистики Украши, у 2005 р. кшьюсть фермерських господарств в УкраАт становила 57,9 тис. юридичних ошб. З них дiючими були тшьки 42,4 тис. юридичних осiб або 73,3 %. Найбшьше дiючих фермерських господарств було зареестровано в Одеськш (6199) i в Микола!вськш (4507) областях, а найменша !х кшьюсть - в Черш-гiвськiй (467) i Рiвненськiй (501) областях [7, с. 139,145].
Зросла також i частка землi, яка обробляеться фермерами: у загальнш площi сiльськогосподарських упдь краши у 2005 р. фермерсью угiддя охоп-лювали 8,6 %. У користуванш фермерiв знаходилось 3591,1 тис. га сшьсько-господарських упдь, з них 3367,5 тис. га ршлц у середньому по Укрш'ш на одне господарство припадае вщповщно по 77,0 i 72,3 га. Водночас найменшi середнi розмiри сшьгоспупдь мають фермери Закарпатсько! (по 7 га) та Чер-швецько! (по 13 га) областей, найбiльшi - Лугансько! (по 123 га) та Харювсь-ко! (по 140 га) областей [7, с. 152].
У високо розвинутих крашах свггу земельш надiли пiд фермерськими господарствами досить рiзнi: вiд 180 га на одну ферму у США до 13-17 га - у Фшлянди. Це свщчить про те, що розмiри фермерських господарств в Укра-!т достатнi для ведення ефективного аграрного виробництва [2, с. 50]. У загальнш плошд сшьськогосподарських упдь, що знаходиться у користуванш фермерських господарств Украши, 73,9 % е !х власшстю, 35,8 % взято в оренду [3, с. 69].
В УкраАт, як i в бiльшостi високо розвинутих краш свiту, в аграрному секторi домшуе сiмейна форма господарювання. Про це св^ить той факт, що майже 75 % фермерських господарств у нашш державi заснованi на пращ одте! шмЧ, близько 25 % - двох-трьох сiмей i тшьки невелика кшьюсть - на базi бiльше трьох сiмей [2, с. 51].
1з загально! кiлькостi зайнятих у фермерських господарствах 73 % ста-новлять члени фермерського господарства, 11 % - працюють за трудовою угодою, близько 16 % - залучеш на сезонш роботи. Це св^ить про велику заштересовашсть членiв фермерського господарства у результатах власно! працi та ефективностi господарювання, адже саме вщ цього залежатиме !х
добробут. Заслуговуе на увагу i те, що серед працюючих у фермерських гос-подарствах Украши 33 % становлять жшки (у захiдних областях ïx частка ся-гае 37-45 0%) [8, с. 237]. Це показуе, що жiнки у сiльському господаре™ пра-цюють практично нарiвнi з чоловжами. У сучасних умовах досить часто влас-ники дрiбниx Ымейних ферм, не ризикуючи розширювати виробництво, почи-нають займатися побiчною дiяльнiстю з метою отримання бiльшиx прибутюв.
Сьогоднi фермерськi господарства вiдiграють незначну роль у шднесен-нi аграрного сектора економ^ Украïни. Але i серед них спостершаеться повшь-не тдвищення частки виробленоï ними сшьськогосподарсь^' продукцiï в ïï за-гальному обсязi. Про це свiдчать показники виробництва продукци у фермерських господарствах. Якщо у 1992 р. вони забезпечували 0,14 % обсягу сшьсько-господарського виробництва, а у 1999 р. - 1,0 %, то у 2002 р. цей показник ще зрю i становив 3,5 % (5,5 % валового виробництва продукци рослинництва та 0,5 % валового виробництва продукци тваринництва). У 2005 р. частка селянсь-ких (фермерських) господарств становила вже 4,2 % загального сшьськогоспо-дарського виробництва (6,3 % валового виробництва продукци рослинництва та 0,8 % валового виробництва продукци тваринництва) [7, с. 152].
У 2005 р. фермерськими господарствами Украши було вироблено 4083 тис. тонн зернових культур, що становило 10,7 % валового виробництва зернових культур в Украш; 1373 тис. т цукрових буряюв (8,9 % валового виробництва в Укра1'ш); 735 тис. т соняшника (15,6 %); 85 тис. т картоплi (0,4 %); 156 тис. т овочiв (2,1 %) [7, с. 160].
Незважаючи на те, що тваринницью галузi (м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птаxiвництво) забезпечують висою доходи впродовж року, фермерсью господарства надають перевагу рослинницьким галузям. Це зумовле-но високою каттало- та трудомютюстю тваринництва, браком кош^в для бу-дiвництва примiщень тощо. Тому у фермерських господарствах на 100 га сшьськогосподарських упдь припадае 3,1 голови велико!' рогато!" худоби, ко-рiв - 1 гола, свиней - 4,2 голiв, овець i юз - 0,9 голови, птищ - 30,1 голови [7, с. 177]. У 2005 р. фермерсью господарства виробили 0,9 % вщ загального обсягу м'яса (у забшнш ваз^, 0,7 % молока, 0,1 % яець, 3,1 % вовни [7, с. 180].
Дослщжуючи фермерсью господарства, можна побачити, що саме сь мейш ферми становлять фундамент сшьського господарства переважноï бшь-шостi розвинутих краш. Тому вважаемо за необхщне вказати на ix якiснi переваги над iншими формами сiмейниx аграрних господарств та шшими формами сшьськогосподарських тдприемств (рис. 1).
Порiвняно з особистими селянськими господарствами, ферми мають значно бiльшi надiли; високий рiвень меxанiзацiï працi; дотримуються вимог технологи виробництва; застосовують iнновацiï та сучасш технологи; мають налагодженi зв'язки з банками, страховими компашями, iншими суб'ектами господарювання; краще iнформацiйне забезпечення; вищий рiвень квалiфiка-ци та освгги працiвникiв.
Основними перевагами ферм над шшими формами сшьськогосподарських тдприемств е:
• висока мотиващя та вщповщальтсть фермера (прибутковють ферми - добробут фермерсько! родини);
• структура управлшня (проявляеться у вщсутносп промiжних управлiнських ланок, осюльки в однш особi поеднано власника i виконавця, який прямо за-щкавлений у прибутковост та ефективностi свого господарства;
• простота оргашзацшно! структури, яка сприяе пiдвищенню ефективностi ви-робництва та досягненню певних сощальних цiлей;
• вiдсутнiсть плинностi кадрiв та iнших кадрових проблем (у перюд збирання врожа!в трудовi ресурси поповнюються шляхом залучення родичiв та односельчан);
• вишд прибутки i рiвень рентабельностi, нiж в iнших сiльськогосподарських пiдприемствах;
• максимiзацiя якостi продукцii;
• швидюсть i гнучюсть реагування на потреби ринку, яка надае фермерським господарствам ринковi переваги над конкурентами;
• широю можливост у напрямку кооперування;
• сощальш переваги (фермерське господарство вщповщно до своеi виробничоi основи створюе единi умови життя для вах членiв сiм,i).
Рис. 1. Переваги фермерських господарств
Поряд з тим, у сучасних умовах функцюнування аграрного сектора Украши, перед фермерськими господарствами стоггь багато проблемних пи-тань, котрi гальмують ïx розвиток. Основними серед них е:
• малоземелля деяких регютв держави (Захвдного);
• видшеиия иедостаттх розмфш земельних иадшв для ведения ефективного господарювання;
• слабка державна фшансово-кредитна тдтримка фермерства;
• суб'ективЬм та подекуди иегативие ставлеиия до фермерш представнишв ви-коиавчо1 влади на мшцях;
• иерегульоваиiсть ринку збуту продукци аграрного сектора;
• спотворетсть у цшах на рослиииицьку i тваринницьку продукцию на користь першо1;
• вщсуттсть иеобxiдиоï величиии стартового катталу для створеиия фер-мерського господарства;
• слабка матер1альио-техи1чиа база фермерських господарств;
• брак кошт1в для поиовлеиия основних фоидщ закуи1вл1 иогол1в'я худоби, на-с1иия, мшеральиих добрив, засобш догляду за рослинами, иеобхвдио1 техи1ки для мехатзаци виробиичого процесу i т. п.;
• несвоечаст розрахуики загот1вельиих оргаи1зац1и;
• недосконалшть меxаи1зму довгострокового кредитуваиия та оподаткування фермерських господарств.
Ще однiею 1стотною перешкодою, що гальмуе розвиток та ефективне функцюнування фермерства в Укра1ш, е орендш в1дносини. Св1товий досв1д засвiдчуе, що у високорозвинутих крашах фермерство базуеться на власнш землi, яка становить переважну бшьшють у загальнiй плошд цих господарств. В Украïнi ж фермер досить часто змушений брати невелик! клаптики землi у багатьох орендодавщв для того, щоб сформувати земельний масив, на якому можна було б ефективно господарювати. Таким чином фермер не може буду-вати перспективних плашв на тривалий перюд, оскшьки немае впевненостi, що орендодавець не захоче повернути свш пай.
Одним з шпрям1в тдвищення рол1 та конкурентоспроможностi фермерських господарств на ринку сiльськогосподарськоï продукци е виробниц-тво екологiчно чистоï продукц11\ Для цього потр16но дотримуватись ус1х ста-д1й та параметрiв теxнологiчного процесу, застосовувати нов1тн1 енерго- та ресурсозберiгаючi технолог^ й ефективно взаемодiяти з 1ншими ринковими суб'ектами (постачальниками ресур^в; переробними i збутовими оргашзащ-ями; науково-освiтнiми установами; консультацшно-дорадчими службами; органами державноï влади; центрами комерцшних та юридичних послуг; споживачами).
Така взаемодiя повинна мае бути розробленням виважених, рацюналь-но продуманих кроюв з впровадження iнновацiй у сучасних фермерських господарствах. Це передуЫм стосуеться структурованостi i диверсифiкацiï д1-яльност1 в господарства; поступове оновлення матерiально-ресурсноï бази з використанням ресурсозбер^аючих теxнологiй; проведения своечасних огля-д1в та ремонтiв наявноï теxнiки; застосування економiчно обгрунтованих ме-тод1в господарювання з метою максимiзацiï прибутку; тдвищення сощально-культурного р1вня членiв господарства.
Незважаючи на Bei негаразди та труднощд, якi стоять перед фермерсь-кими господарствами, можна стверджувати, що саме за щею формою господарств майбутне аграрного комплексу Украши. Так, за перспективними прогнозами протягом 2007-10 рр. може бути створено 100 тис. нових фермерських господарств загальною площею 12 млн. га - за рахунок державного запасу, резерву та довгостроково! оренди земельних надшв селян [4, с. 76]. Для такого тднесення фермерства у краш необхщно, щоб уряд забезпечив максимальне сприяння фермерському руху шляхом запровадження ринку земл^ науково обгрунтованш ощнщ якостi земельних надшв, а також наданш матерiально-фшансово! пiдтримки фермам як прiоритетнiй формi господарювання в аграрному секторт Окрiм цього, потрiбно сприяти шдвищенню освiтнього та про-фесiйного рiвня фермерiв i сприяння молодим фахiвцям у сiльськiй мiсцевостi.
Лiтература
1. Економжа Украши у ХХ1 сгаштп: ретроспектива i перспектива: Доповiдi Асощацл вчених "Ед1та економ1чно'1 науки Львова"/ За ред. С.К. Реверчука. - Льв1в: ЛНУ, 2002. - 475 с.
2. Копитко В.1. Особливосп розвитку фермерських господарств у захщному регюш Украши// Економка АПК. - 2002, № 12. - С. 49-54.
3. Кропивко М.М. Розвиток матер1ально-техшчно'1 бази селянських (фермерських) господарств// Економка АПК. - 2003, № 1. - С. 69-75.
4. Махортов Ю.О., Дмитренко В.Л. Сучасний стан i перспективи розвитку фермерства в УкраЫ// Вюник аграрно'1 науки. - 2003, № 6. - С. 73-76.
5. Михасюк I. Розвиток приватних агроформувань i подолання аграрно'1 кризи// Економка Украши. - 2000, № 8. - С. 62-65.
6. Наявшсть селянських (фермерських) господарств. [Цит. 2004, 12 вересня]. - Доступний з: <http ://www.minagro.gov.ua/stat/express/express_2003 0716.php>.
7. Статистичний шорiчник Украши за 2005 р./ За ред. О.Г. Осауленка. - К: Вид-во "Консультант", 2006. - 576 с.
8. Шпичак О.М., Саблук П.Т., Ситник В.П., Школасва З.П., Ылаш В.П. Цши, витра-ти, прибутки агровиробництва та iнфраструктура продовольчих ринкiв Украши/ О.М. Шпичак (ред.). - К.: Либщь, 2000. - 585 с._
УДК 581*162.6 Доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Rbeie
ЗМ1НА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИК1В С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 П1Д ВПЛИВОМ ЕКЗОГЕННИХ СТИМУЛЯТОР1В
Дослiджено вплив гормонально! стимуляцп на особливостi формування асимь ляцшного апарату та коренево! системи аянцями сосни.
Ключов1 слова: сосна звичайна, екзогенш стимулятори, сiянцi.
Assist. prof. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine, L'viv
A change of morphometric indexes of Scots pine seedlings under the action of exogenous stimulator
Influence of hormonal stimulation onto the feature of forming of assimilation apparatus and root system seedlings was investigated.
Keywords: Scots pine, exogenous stimulator, seedlings
На сьогодш особлива увага придшяеться питанню охорони бюлопч-ного р1зномашття, зокрема видового i внутршньовидового складу деревних рослин люових екосистем, що тюно пов'язано з генетико-селекцшними робо-
