CC BY
87
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Л1тература
1. Артус М.М. Формування мехатзму цшоутворення в умовах ринково'1' економiки: Монографiя. - Тернопiль: EKOHOMi4Ha думка, 2002. - 364 с.
2. Шкварчу Л.О. Цшоутворення: Пiдрyчник. - К.: Кондор, 2006. - 246 с.
УДК 631.22 Здобувач В.М. Хомка - Львiвський национальный
аграрный умверситет, м. Дубляни
ОРГАН1ЗАЦШНО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ФУНКЦЮНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Розглянуто проблеми функцюнування фермерських господарств в держава Зокрема, в статп проаналiзовано зарyбiжний досвщ дiяльностi фермерських господарств та на цш основi обгрунтовано напрями розвитку ix в Укрш'ш.
Ключов1 слова: фермерське господарство, ефективнiсть, земля, державне ре-гулювання
Competitor V.M. Homka - Lviv national agrarian university, Dublyany Organization and legal ways of farm enterprises activity
The article deals with the problems of farm enterprises functioning today's. Specially foreign experience of farm enterprises activity is analyzed and on this base the ways of their development in Ukraine are grounded.
Keywords: farm enterprises, effectiveness, land, state regulation
Постановка проблеми. Свггова практика св1дчить, що фермерсью господарства е одшею з ефективних форм господарювання. Проте вггчизняш фермерсью господарства перебувають на стади розвитку, що характеризуемся невеликими темпами зростання обороту та вщ'емними фшансовими результатами. На цьому еташ господарства зштовхуються з проблемами ви-живання, пов'язаними з пошуками мюця на ринку та кошт1в.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй. Проблемам функцюнування фермерських господарств присвячено Науков1 пращ багатьох вчених. Зокрема, це П. Берез1вський, В. Збарський, В. Зшовчук, О. Крисальний, В. Лип-чук, В Месель-Веселяк, П. Саблук, Д. Олшник, Г. Черевко, О. Шестопал, М. Шульський, В. Юрчишин та ш. Вони розглядають теоретичш проблеми формування фермерських господарств, анашзують соц1ально-економ1чн1 умови ix функцюнування, визначають шляхи ix подальшого розвитку. Однак дискyсii щодо доцшьност фермеризацii сучасного сшьського господарства спонукають до проведення порiвняльного аналiзy ефективност функцюну-вання рiзниx органiзацiйно-правовиx форм господарювання.
Постановка завдання. Завданням ^ei статп стало вивчення особли-востей розвитку фермерських господарств у сучасних умовах та розроблення вщповщних заxодiв щодо створення сприятливого економiчного кшмату на всix рiвняx yправлiння.
Виклад основного матерiалу. Наявний досвiд оргашзаци тдприемниц-тва у сiльськомy господарсга свiдчить, що фермерське господарство на сьогод-нi е його основною оргашзацшно-правовою формою. Бiльшiсть економют^в-аг-рарниюв пiд фермерським господарством розyмie форму сшьськогосподарсько-
242
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк, 2008, вип. 18.8
го виробництва, засновану винятково на особистш працi його власниюв та чле-шв cïm'ï. Це самостiйний господарюючий суб'ект, який використовуе на правах оренди, приватноï власностi або довiчно успадкованого володiння видiлену йому земельну дiлянку. Це визначення значною мiрою зорiентоване на вироб-ничий бж явища, не вiдображаючи його сощальний характер.
Згiдно зi ст. 1 Закону "Про фермерське господарство", це господар-ство е формою шдприемницько'' дiяльностi громадян зi створенням юридич-ноï особи, якi виявили бажання виробляти товарну сшьськогосподарську про-дукщю, займатися ïï переробкою та реашзащею з метою отримання прибутку на земельних дшянках, наданих 'м для ведення фермерського господарства, вщповщно до закону [3].
Не можна не погодитися з тим, що саме розвиток фермерських госпо-дарств, як е Ымейно-трудовими за своею суттю, е в сучасних умовах одним iз головних напрямiв реалiзацiï аграрно' реформи. Цi так званi маш форми сiльськогосподарського виробництва повиннi не лише "сшвюнувати" з круп-ними аграрними господарствами (насамперед кооперативного типу), а й активно взаемодiяти з ними [4, с. 5].
Здшснення господарсько' дiяльностi фермерськими господарствами неможливе без використання землi. Проблеми використання земельних ре-сурсiв в цих господарствами часто розглядають у наукових публжащях, ко-ментують практики. Вчеш зазначають, що ця форма господарювання в аграрному секторi робить вагомий внесок у виробництво сшьськогосподарсько'' продукцп, створюе необхiдне середовище для розвитку конкуренци, забезпе-чуе зайнятють значно'' частини трудових ресурЫв [1, с. 17-18]. Ними вка-зуеться на те, що функщонування фермерських господарств створюе шдгрун-тя для формування на селi середнього класу за рахунок невеликих землевлас-ниюв та господарств, якi показали свою високу дiездатнiсть
Твердження деяких авторiв, що основна причина низько' результатив-
1 •• • •
носи фермерсько1 дiяльностi зумовлена недостатнiм ршнем нормативно-пра-
вово'' бази, не цшком вiдповiдае дiйсностi. Прийняття на державному рiвнi важ-ливих документiв щодо розвитку фермерства та функцiонування Укра'нського державного фонду пiдтримки фермерських господарств е тому тдтвердженням.
Новi форми вггчизняних фермерських господарств не е ^ею альтернативною основою, яка забезпечить належний рiвень виробництва замють ре-формованих старих виробничих структур. Але це не означае, що у фермерського сектора вщсутт перспективи. У багатоукладнш економщ Укра'ни фер-мери займають певну шшу i поряд iз сiльськогосподарськими шдприемства-ми i господарствами населення (особистими селянськими господарствами) вщносяться до основних форм сшьськогосподарських товаровиробникiв.
Сьогоднi бшьшють фермерських господарств Укра'ни перебувають у скрутному фшансовому становищi. Значна частина фермерiв знаходить вихiд iз нього в створенш фермерських кооперативiв, як е добровiльним об'еднан-ням фермерiв, що на пайових засадах спшьно займаються певним видом гос-подарсько' дiяльностi. Основне призначення фермерських кооперативiв - на-дання послуг його членам [2, с. 188].
4. Економжа, планування i управлiння в лковиробничому комплексi
243
Haцioнaльний л^тех^чний yнiвeрcитeт Укрэдни
Зapyбiжний дoсвiд poзвиткy сiльськoгoспoдapськoï' кooпеpaцiï' свщ-чить, шр ïï здiйснення вимагае вiдпoвiднoï' opгaнiзaцiйнoï, юpидичнoï' та ега-нoмiчнoï' кyльтypи, чiтких зaкoнoдaвчих гapaнтiй. Kopисним для aгpoпpoмис-лoвoгo виpoбництвa У^аши мoже 6ути кooпеpaтивнa дiяльнiсть Сканди-навських кpaïн y сфеpi пеpеpoбки i pеaлiзaцiï пpoдyкцiï. Так, y Швеци чеpез кooпеpaтиви pеaлiзyeться 98 % мoлoкa, виpoбленoгo феpмеpськими гoспoдap-ствами, 80 - птицi i твapин, пoнaд 80 - зеpнa, V5 - яець, зaбезпечyeться дo 60 % пoстaчaння зaсoбiв виpoбництвa. У зapyбiжних кpaïнaх фyнкцioнyють i змшаш фopми кooпеpaтивних стpyктyp, як здiйснюють пoстaчaльницькy i збyтoвy дiяльнiсть (Швецiя, Дaнiя, Фiнляндiя, Нopвегiя та iншi кpaïни). тут мoлoчнi кooпеpaтиви не лише пеpеpoбляють пpoдyкцiю, а й шстачають y гoспoдapствa свoïх членiв piзне oблaднaння - дoïльнy технiкy, хoлoдильники-цистеpни, сепapaтopи тoщo. Збyтoвi кooпеpaтиви, шo oб'eднyють спецiaлiзo-вaнi poслинницькi гoспoдapствa, пoстaчaють феpмеpaм тaкoж нaсiння, зaсoби зaхистy poслин, мiнеpaльнi дoбpивa тoшo.
Зaслyгoвye на yвaгy пpaктикa ствopення кooпеpaтивних фopм мiжгoс-пoдapськoгo викopистaння технiки - "машинш гypтким, Mмaшиннi pингим. Та-кi кooпеpaтиви пpoвoдять зaкyпiвлю, збеpiгaння, pемoнт i спiльнy експлуата-щю сiльськoгoспoдapськoï технiки (Бельгiя, Нiдеpлaнди, Шмеччина). Об'eднyючи пpaктичнo всiх феpмеpiв (Швещя, Фiнляндiя, Дaнiя, Нopвегiя), кooпеpaтиви вщграють пpoвiднy poль в екoнoмiчних зв'язках a^ap^ro сек-тopa з шшими галузями нaцioнaльнoгo гoспoдapствa. Це стoсyeться як з6уту сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï та ïï пеpеpoбки, так i виpoбничoгo забезпе-чення, кpедитyвaння i oбслyгoвyвaння феpмеpських гoспoдapств.
Лише шляхoм oб'eднaння феpмеpськi гoспoдapствa мoжyть ^oraCTo-яти мoнoпoлiстaм. Нaпpиклaд, фpaнцyзький кooпеpaтив LeGrainCooperative oб'eднye 14 тис. виpoбникiв зеpнa, пpoдae зеpнo у Фpaнцiï, в ^аши Латинсь-кoï Амеpики, Ази. Вiн нaгpoмaджye великi пapтiï зеpнa, якi з чaсoм збувае за цшами, нaйбiльш вигiдними для феpмеpiв. Питання збуту, цiни, вивчення pинкy знaхoдиться в кoмпетенцiï кooпеpaтивy [5, с. 25,37].
Дoсвiд зapyбiжних ^аш, влaснi дoслiдження свiдчaть пpo те, щo саме у сiльськoмy гoспoдapствi, oсoбливo там, де немoжливе татарве виpoбництвo пpoдyкцiï, склaднo дoсягти вагомих, шo вiдпoвiдaють пoтpебaм сyспiльствa pе-зультат^в без змiцнення пpивaтнoï власшси та oсoбистoгo iнтеpесy пpaцiвникa. Отже, сшчатку такий легкий, як нам здавагося, шлях opгaнiзaцiï великих то-вapних пiдпpиeмств i забезпечення на цш oснoвi сyспiльствa пpoдyктaми хap-чування у пiдсyмкy виявився бшьш тpивaлим у чaстинi пеpспектив poзвиткy iз-за вiдмoви вpaхyвaння "люд^^го фaктopa". Феpмеpськi гoспoдapствa - oснoвa ефективнoгo фyнкцioнyвaння сiльськoгo гoспoдapствa пpoмислoвo poзвинyтих кpaïн. У США, на^иклад, 8V % гoспoдapств стaнoвлять шмейш феpми.
Пpaктикa свiдчить, шo шде у свiтi кoлгoспи не ^ижи^ися. Залишився единий пpиклaд кoлгoспнoгo гoспoдapствa у всьoмy свiтi - iзpaïльськi юбуци. Але це aбсoлютнo мoнaстиpське гoспoдapствo. Йoгo мoжнa назвати iдеoлoгiч-ним. Дoсвiд кpaïн Схiднoï Cвpoпи пoкaзye мoжливiсть poзвиткy невеликих селянських гoспoдapств тoвapнoгo типу. Так, у ^льшд сеpеднiй poзмip се-лян^^го гoспoдapствa стaнoвить 4-8 га.
На загал тpебa сказати, шo е piзнi думки i у питаннях ^o те, кoмy вщ-дати пеpевaгy пpи opгaнiзaцiï oсoбистих селянських та феpмеpських гoспo-
244
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних iipain»
Науковий вкчшк', 2008, вип. 18.8
дарств: або необхiдно дозволити створювати господарства bcïm бажаючим це зробити, або обмежити доступ у фермери жителям мют i запровадити ценз ведення господарства та оформлення прав на нього 3i закшченням певного строку (мюькому жителю - 5 роюв, мешканцю села - 2 роки), або ж дозволити формування особистих селянських чи фермерських господарств тшьки мешканцям села на основi видшених земельних та майнових пш'в.
На нашу думку, уведення осв^нього цензу, цензу осiлостi i строку ведення господарства необхщне для впорядкування процесу оргашзаци фермерських та особистих селянських господарств, скорочення нерацюнального використання державних кош^в. Деяк автори пропонують "загнати" особист селянськi господарства у "шшу обслуговуючих", допомiжних великим структурам агробiзнесу. Проте такий шдхщ обмежуе свободу шдприемниц-тва. Складаеться враження, що особист селянськi господарства повиннi об-слуговувати велик спецiалiзованi тваринницькi та iншi пiдприемства, оскшь-ки таким шляхом шдвишуеться стiйкiсть особистих селянських господарств. Цей тдхщ також заперечуе свободу вибору варiантiв розвитку малого бiзне-су на селi. Багатопрофiльнiсть розвитку особистих селянських господарств, як обов'язкова умова ix виживання також нерацiональна. Мае бути рiзнома-нiття виробничих напрямюв.
Висновки. Отже, на початкових стадiяx проведення реформ, фер-мерськ господарства досягли успixiв значною мiрою завдяки ресурсам, якi надходили з господарств суспшьного сектора майже завжди в необлшованих формах. Розпад тих же колгоств, радгоспiв, якi фактично були донорами для фермерських господарств, зумовив необхщшсть вести фермерську дiяльнiсть за рахунок власних ресурсiв. Це, безумовно, було важче, однак чесшше i про-зорiше. Такi обставини вщграли позитивну роль i для науковщв - дослщжен-ня стали базуватися на об'ективнш iнформацiï, а одержат результата цiннiшi як для теоретиюв, так i практикiв фермерського руху.
Невдачi у фермерському рус не означають, що ця форма господарю-вання не е перспективною в наших умовах. Вона мае свое майбутне серед ш-ших оргашзацшно-господарських структур в агровиробництвi, яке залежить, передусiм, вiд оптимального використання наявних ресуршв, зокрема земельних. Для цього слщ ширше використовувати економжо-математичне моделю-вання, застосування якого в останш роки значно звузилось, хоча можливост i потреби у виршенш оптимiзацiйниx задач у сьогодшшшх умовах зросли.
Л1тература
1. Зиновьев Ф.В., Горда О.С., Ляшенко И.В. Малые формы хозяйствования. - Симферополь: Таврия, 2003. - 164 с. - С. 17-18.
2. Месель-Веселяк В.Я. Оргашзацшш форми господарювання в сшьському господар-ста// Вюник економ1чно'1' науки Украши. - 2006, № 2. - С. 184-190. - С. 188.
3. Про фермерське господарство: Закон Украши вщ 19 червня 2003 р. № 973-IV.
4. Титова Н. Фермерство в Украшк основш правов1 засади. Питання та вщповщ. -Льв1в, 1998. - 184 с. - С. 5.
5. Шульський М.Г. Фермерство: проблеми становлення i розвитку: Монограф1я. -Льв1в, 2004. - 392 с. _
4. Економжа, планування i управлшня в лковиробничому комплексi
245
