CC BY
20
Можна припускати, що скшьки е вчителiв, стiльки й систем навчання вони творять. Так званий системний тдхщ вчителя — необхщний елемент в ефективному плануваннi навчання з кожного предмету на визначеному етат навчання. Учитель мусить вивчити програмну основу навчання з навчально! дисциплши, вивчити цiлi й обрати хорошу програму навчання та шдручник. Вiн оформляе мiсце, в якому вщбуватиметься дидактичний процес, та «вивчае» сво!х пiдопiчних. Також пiзнае !х зацiкавлення, мотиви, компетенци та здiбностi, плануе дп, якi потiм ощнюе. У пiдсумку вчитель створюе власну систему навчання, адже мотивацiя повинна бути в структурi кожно! дидактично! ситуаци, крiм того, в ушх складових дидактично! системи, бо вона мае майже фундаментальне значення для досягнення дидактичного усшху учнем, який буде також дидактичним успiхом вчителя.
Л1ТЕРАТУРА
1. Finak E. Motywy uczenia si§ a wyniki pracy szkolnej uczniow. «Nowa szkola», 1973. Nr 12.
2. Frejman St. D. Motywy szkolnego uczenia si§ techniki uczniow szkol podstawowych, «Wychowanie techniczne w szkole», 2000, nr 1.
3. Furmanek W. W poszukiwaniu rozwi^zan nowego modelu edukacji techniczno-informatycznej. [w:] Kajdasz-Aouil M., Michalski A., Podolska-Filipowicz E. (red.): Edukacja techniczna i informatyczna: Kreowanie nowoczesnego modelu ksztalcenia. Bydgoszcz, 2005.
4. Majowski J. Motywacyjna funkcja podr^cznika w nauczaniu techniki. [w:] W. Furmanek, A. Piecuch W. Walat (red.): Teoretyczne i praktyczne problemy edukacji technicznej. Rzeszow, 2005.
5. Niemierko B. Pomiar wynikow ksztalcenia. WsiP Warszawa, 1999.
6. Okon W. Nowy slownik pedagogiczny. Warszawa, 1998.
7. Okon W. System dydaktyczny. Warszawa,1971.
8. Przetacznikowa M, Makiello-Jarza G. Psychologia wychowawcza, spoleczna i kliniczna. — Warszawa, 1977.
9. Przetacznik-Gierkowska M., Makiello-Jarza G. Psychologia rozwojowa i wychowawcza wieku dzieci^cego. Warszawa, 1985.
10. Skrzetuska M. Srodowisko przedszkolne. [w:] M. Kwiatkowska (red.): Podstawy pedagogiki przedszkolnej. Warszawa, 1985.
11. Strelau J., Jurkowski A., Putkiewicz Z. Podstawy psychologii dla nauczycieli. Warszawa,1979.
12. Tomaszewski T., Psychologia. PWN, Warszawa, 1975.
13. Walat W. Model podr^cznika do uczenia si§ techniki-informatyki w szkole podstawowej i gimnazjum. [w:] W. Furmanek, W. Walat (red.): Problemy wspolczesnej dydaktyki technik. Rzeszow, 2003.
14. Wlodarski Z. Psychologiczne prawidlowosci uczenia si§ i nauczania, Wyd. 2, Warszawa, 1976.
Тетяна КАПЕЛЮШНА
СТАНДАРТИ ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 ГРАМОТНОСТ1 В США: 1СТОР1Я СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
У cmammi розкриваються поняття «технологiя», «технологiчна грамоттсть», розглядаеться iсторiя створення та розвитку стандартiв технологiчноi грамотностi в США. Обгрунтовуеться теза, що усвiдомлення необхiдностi у формуваннi технологiчноi компетентностi громадян США спонукало до створення спочатку унiверсальних положень, на основi яких п1знше i були створенi стандарти технологiчноi грамотностi.
Сьогодш реформування та стандартизащя освгги стали не просто необхщшстю, а вимогою, продиктованою часом i глобалiзацiйними процесами. Для того, щоб створити нов^ адаптоваш до сьогодення стандарти (зокрема стандарти технолопчно! освiти), необхщно, по-перше, глибоко проаналiзувати вже iснуючi державнi стандарти в Укра!ш, по-друге, детально вивчити та систематизувати досвщ розвинених кра!н у виршенш цiе! проблеми (зокрема США), i тiльки потiм, враховуючи мiжнародний та нащональний доробок, перейти до створення оновлених стандарт освiтньо! галузi «Технолопя».
Актуальнiсть розгляду питання стандартiв технолопчно! грамотносп в США обумовлена щнтстю досвiду !х створення i використання та можливютю компаративного аналiзу юнуючих державних стандартiв освiтньо! галузi «Технолопя» з метою переосмислення традицiйних нащональних пiдходiв до вивчення трудового навчання, що, на нашу думку,
сприятиме тдвищенню якост тдбору, подачi, отримання, засвоення i використання в житп технологiчних знань.
Питанням стандартизацiï освiти в цiлому i стандартизаци освiтньоï галузi «Технолопя» зокрема займались i займаються як американсью творчi колективи, новатори, реформатори, науковщ, так i вiтчизнянi педагоги й дослщники. Необхiднiсть у стандартах продиктована часом, швидкими i часто непередбачуваними змшами. Так, зокрема, такi вчеш, як I. Блох, М. Козак, М. Дiренфес, Р. Байбi розглядали питання технологiчноï грамотностi; В. Дагер,
A. Бейм, К. Пшдер, Д. Мшлер — стандарти для освпшх технологiчних програм; Г. Харвей — стандарти в освт; Р. Юмбел — мiсце технологiï в навчальному планi; Л. Маркет — стан сучасноï технологiчноï освiти та перспективи ïï розвитку; М. Маклафлiн, Л. Шепард, Дж.Одей
— покращення освпи через реформи, що базуються на стандартах; Дж. Могран, Дж. PiTC,
B. Свейл — технологiчне оцшювання; Дж. Рат, I. Мотаер, М.Деврайс — технологiчна освiта та навколишне середовище; А. Песей — мюце технологiï в свiтовiй цивiлiзацiï; С.Райзен, П.Селвуд, Р.Тод, М.Вiкерс — технолопчна освiта в школi; Д.Ревiч — нацюнальш стандарти в американськiй освт; Л.Роуз, В. Дагер — думка американщв про технолопю; 1.Севаж, Л.Стерi
— структура вивчення технологiï; С.Вела — суть технологи та ш.
Питанням технолопчно1' освiти, пiдвищенням технологiчноï грамотности розробкою та безперервним вдосконаленням стандарпв технологiчноï освiти, створенням програм з технологи, залученням до обговорення нагальних проблем, проведенням конференцiй, допомогою у шдготовщ фахiвцiв та пiдвищенням ïx професiйного рiвня, створенням онлайн доступу до всiеï необxiдноï iнформацiï, проконсультуванням iз професiйниx питань, публiкацiею наукових статей, оргашзащею презентацiй займаються члени багатьох оргашзацш, бiльшiсть iз яких е мiжнародними, зокрема: Мiжнародна асощащя теxнологiчноï освiти (International Technology Education Association (ITEA)), Мiжнародна спiлка освггшх теxнологiй (International Society for Technology in Education), Федеральна координацшна рада з питань науки, шженерп та технологи (Federal Coordinating Council for Science, Engineering, and Technology (FCCSET)), Нащональна спшка наук (National Science Foundation (NSF)), Нацiональне управлiння аеронавтикою та космосом (National Aeronautics and space Administration (NASA)), Нащональна рада дослщжень (National Research Council), Рада з питань нащональних освiтнix стандарт та ïx вдосконалення (National Education Standards and Improvement Council), Нащональний шститут стандартiв i теxнологiй США, який вщповщае за визначення нащонально1' теxнологiчноï полiтики в галузi стандартизаци (National Institute of Standards and Technology (NIST)), Американський нацiональний шститут стандарт (American National Standards Institute (ANSI)) та ш. Тисячi вчених, дослiдникiв та членiв вищезазначених оргашзацш займають рiзнi позицiï, мають власне бачення вирiшення проблемних питань, але одне iз головних завдань, яке вони ставлять перед собою, це — шдвищення рiвня теxнологiчноï грамотносп громадян США i свiту в цшому, чому безпосередньо допомагае створення нормативних актiв або стандартiв.
Мета статть Розглянути стандарти теxнологiчноï грамотносп (Standards for Technological Literacy) в США. ïï досягнення бачиться нам у реалiзацiï таких завдань:
• проаналiзувати останш публiкацiï з дослщжувано1' проблеми;
• з'ясувати бачення американськими науковцями понять «технолопя», «технолопчна грамотнють»;
• ознайомитись iз iсторiею створення стандарт теxнологiчноï грамотностi;
• розглянути необхщшсть та принципи, якими керувались при створенш стандартiв теxнологiчноï грамотносп;
• розглянути СТГ (стандарти технолопчно1' грамотностi).
Разом iз початком XXI столотя в наше життя прийшли новi, бiльш складнi та досконалi теxнологiï, якi змiнюють наше бачення свпу, пiдxоди до навчання i пiдбiр необxiдниx для життя знань; безупинно зростае необхщнють у технолопчно грамотнiй i конкурентно спроможнiй особистосп, пристосованiй до швидких змiн сьогодення.
«Сила людини, суспшьства та економши полягае у вмiннi вiдштовxуватися вщ теxнологiчноï перспективи» [7, 52], що е одшею iз характерних особливостей технолопчно грамотно!' особистосп.
Розгляд сутносп цieï проблеми почнемо i3 з'ясування понять «технолопя» i «технолопчна грамотнють» в американському трактуванш. Термiн «технологiя» був введений 1оганом Беккманом (1739-1811) для назви дисциплши, яку вiн викладав в Геттшш з 1772р., i використовуеться доволi часто i в наш час. Зокрема, в однш i3 наукових публiкацiй вiдображено розумiння американських вчених цього поняття: «...Технолопя розширюе нашi можливостi змiнювати свiт: обробляти, надавати форму, з'еднувати матерiали; можливють перемiщати речi з одного мюця в iнше; досягати бiльшого за допомогою наших рук, голосiв та почутпв» [2, 41].
Вiльна енциклопедiя «Вiкiпедiя» дае таке визначення: «Технолопя (вщ гр. téchne — мистецтво, майстернють, вмiння i гр. logos — вивчення) — це сукупнють методiв i iнструментiв для досягнення бажаного результату; спошб перетворення даного в необхщне, ...технолопя в широкому розумшш являе собою сукупнiсть знань, яю можна використовувати для виробництва товарiв та послуг iз економiчних ресурсiв, ... у вузькому розумшш — спошб перетворення речовини, енергп, обробки та переробки матерiалiв, складання готових виробiв, контролю якостi, управлшня, .. ..технолопя включае в себе методи, прийоми, режими роботи, послiдовнiсть операцш i процедур; вона тiсно пов'язана iз засобами використання, обладнанням, шструментами, використовуваними матерiалами» [15].
Автори пращ «Стандарти технологiчноï грамотностi» розглядають технолопю, як «...систематизащю технологiчних процесiв i знань, яю люди використовують для розширення можливостей i задоволення власних потреб» [7, 2].
В шших публiкацiях технологiя розглядаеться як «модифшащя навколишнього середовища для задоволення людських потреб» [12, 24]; «нововведення, змши, модифiкацiя навколишнього середовища для задоволення людських бажань та потреб» [8, 242]; «...процес, за допомогою якого люди змшюють свп для задоволення власних потреб» [4, 2].
На нашу думку, вс дефшщп е вдалими i доповнюють та тдсилюють одна одну. Хотшося б запропонувати узагальнене визначення. Технологiя — це результат людсько1' дiяльностi, процес розширення людських можливостей, за допомогою якого люди змшюють i вдосконалюють навколишне середовище, маючи на метi задоволення власних потреб.
Розробники та укладачi проекту «Технолопя для вшх американщв» пiдкреслюють, що можливостi технологiчних процешв сьогодення безмежнi i саме тому людям необхщно чiтко визначитись iз тим, що, як i коли створювати i використовувати чи не використовувати взагалг Зрозумшо, що прийняття ключових рiшень, вирiшення технологiчних проблемних питань залежить вiд рiвня технологiчноï грамотностi громадян, яка конче необхвдна для досягнення особистого, суспiльного та економiчного успiху i являе собою можливють використовувати технолопю (володпи основними сучасними приладами), управляти технолопею (маеться на увазi гарантування того, що вся технолопчна дiяльнiсть е шдготовленою та вiдповiдною) i розумiти технолопю (технолопчш знання включають в себе не тшьки факти та шформацшш данi, а також можливiсть по-новому сприймати iнформацiю [8, 6-7].
Не можна не погодитись iз визначенням, яке досить часто зустрiчаеться в наукових публшащях США: «Технологiчна грамотнють — це здатнють розумiти складний технологiчний свiт, а не можливють працювати з вiдокремленими його частинами» [4, 22], «...здатнють використовувати, управляти, ощнювати та розумiти технологiю» [8, 7].
Тут доречно б процитувати Е. Бойера, президента фонду Карнеп, який заявив про необхщнють формування в Америцi технологiчноï грамотностi в ушх учнiв. Вiн наголошував на тому, що «технолопчна грамотнють необхвдна для учшв, оскiльки вона допомагае 1'м бачити, як суспiльство змшюеться завдяки нашим вiдкриттям, як шструменти раннiх перiодiв змiнили хiд ютори. Перспектива не тiльки у вивченш, як використовувати сучасну технiку, а й у звертанш iз запитанням КОЛИ i ЧОМУ це потрiбно використовувати» [3, 111].
Зрозумшо, що усвщомлення необхщносп у формуваннi технологiчноï компетентносп громадян США спонукало до створення спочатку ушверсальних положень, на основi яких пiзнiше i були створеш стандарти технологiчноï грамотностi. Перш, шж говорити про стандарти технологiчноï грамотности необхiдно зосередити увагу на ушверсальних положеннях. Вченi наголошують на тому, що технолопчш процеси, знання про них та здатнють застосовувати виробничi технологи учнями е однаковою мiрою необхiдними для
юнування i вдосконалення технологи, е загальними положеннями та повинш бути основою для вивчення технологи.
Перше видання стандартiв технологiчноï грамотносп (якi потiм назвали промисловими видами мистецтва) було створено за сприяння вiддiлу освiти США у 1981 рощ [5] i перевидано у 1985 рощ [6]. Починаючи i3 кшця 80-х i до середини 90-х роюв були розробленi та опублшоваш стандарти i3 таких дисциплш, як iсторiя, суспiльнi науки, географiя, англiйська мова, циклу наукових дисциплш, мистецтва та ш, що супроводжувались розробленим перелiком базових знань (benchmarks). Причому, всi нормативнi документи були розроблеш для безперервноï освiти, починаючи вщ дитячого садочка i до 12 класу, що е важливим позитивним моментом.
Наприклад, Американська асощащя наукового прогресу (The American Association for the Advancement of Science (AAAS)) у 1990 рощ створила документ, який мае назву «Природничi науки для вшх американщв» [1], а уже в 1993 рощ був виданий перелш базових знань iз природничих наук [2].
В результат роботи творчого колективу, який впродовж двох рокiв (1994-1996) працював над проектом «Технологiя для вшх американцiв», започаткованим Мiжнародною асоцiацiею технологiчноï освiти за сприяння Нацiонального управлшня аеронавтикою та космосом (National Aeronautics and space Administration (NASA) та Нацiональноï спшки наук (National Science Foundation (NSF), був створений вщповщний документ, в якому означено послщовшсть роботи над вивченням виробничих та шформацшних технологiй [7]. У створенш документу важливу роль вiдiграло створення Нащонального комiтету технологiчноï освiти, представленого 25 членами (The National Commission for Technology Education), залучення професшних органiзацiй, професорського складу, сотень вчителiв-практикiв з технологiï, циклу природничих наук, iнженерiï, математики; а також урядовщв, рецензентiв (бiльше 500), фахiвцiв iз рiзних галузей: науки, технiки, освгги i т.д., що сприяло ушкальнш рiзноманiтностi поглядiв.
Метою проекту було запропонувати тим, хто щкавиться технолопчною освiтою, обгрунтування сутностi поняття «технолопчно грамотна особистють» i дати конкретш рекомендацiï щодо досягнення цього на практищ кожним членом суспiльства та пояснити необхщшсть технологiчноï грамотностi для вие1" краши. У документi розглянуто такi аспекти: можливостi та перспективи технологи; структура вивчення технологи; навчання технологи упродовж ушх рокiв у початковш, середнiй, старшiй школi та шсля ïï закiнчення; необхiднiсть у стандартах та визначенш унiверсальних положень для вивчення технологи. Такий документ забезпечив бачення структури змюту вивчення технологи.
Це видання 1996 року [7, 16-17] презентуе 10 ушверсальних положень, яю визначають основу для вивчення технологи впродовж усього життя. До реч^ у виданнi 2005 року [11, 1213] не вщбулось змiн i доповнень стосовно визначених ранiше унiверсальних положень.
Утверсалът положения згруповат у три блоки:
Знания:
• суть та етапи розвитку технологш;
• зв'язки мiж технолопями;
• технолопчш поняття та принципи;
Технолог1чт процеси:
• проектування та створення технолопчних пристро1'в;
• визначення та контроль за роботою технологiчних пристро1'в;
• використання технолопчних пристро1'в;
• оцiнка впливу та наслщюв технологiчних пристро1'в.
Контекст:
• шформацшш пристро1';
• фiзичнi пристроц
• бiологiчнi та хiмiчнi пристрой
Перехiд 10 унiверсальних положень в 20 стандарта (за 5 категорiями) засвiдчуе видання Мгжнародно1' асоцiацiï технолопчно1' освiти «Стандарти технологiчноï грамотностi. Змют вивчення технологiï» [8]. Стандарти технолопчно1' грамотностi презентують колективне бачення багатьох людей щодо того, яким мае бути змют вивчення технологи вщ дитячого садка до 12 класу. Стандарти та базовi знання (benchmarks) були обгрунтоваш з урахуванням таких принцитв:
• узагальнене бачення того, що учш повинш засвогги при вивченнi технологи;
• вщповщшсть вiковим особливостям учшв;
• визначення провiдних iдей для розробки доцшьних та конкретних навчальних планiв на державному, регiональному та мюцевому рiвнях;
• наступнiсть, забезпечення зв'язкiв з iншими предметами, починаючи вщ дитячого садка i до 12 класу;
• активнiсть у дослщницькому навчаннi [8, 13]. Чому СТГ важлив1?
• Технолопчна грамотнють дозволяе людям удосконалювати знання та розширювати власнi можливостi використання нововведень на практищ.
• Стандарти встановлюють вимоги до технолопчно1' грамотностi.
• Стандарти забезпечують бшьш якiсний рiвень пiдготовки всiх учнiв.
• Ефективнють демократiï залежить вiд всiх громадян, якi беруть участь у процес прийняття рiшень. Оскiльки вирiшення багатьох питань безпосередньо пов'язане iз технолопчними проблемами, то е очевидним, що кожна особистють повинна бути технолопчно грамотною.
• Технолопчно грамотна особистють може допомогти наци шдтримувати i зберегти економiчний прогрес [9; 2].
Стандарти технолопчно1' грамотносп (Standards for Technological Literacy) були опублшоваш Мiжнародною асоцiацiею технологiчноï освiти в кв^ш 2000 р. i визначають, що саме повинш учш знати i вм^и для досягнення технолопчно1' освiченостi та встановлюють змiст навчання, необхщний для дiтей вiд дитячого садочка до заюнчення школи (12 клас) i включають знання, вмшня та навички, необхiднi учням у реальному свт.
Програми з технологiчноï освгш в США мають рiзну структуру та змют. Тому учш з одного штату краши не завжди можуть отримати и самi базовi знання iз технологiï, що й учш iз iншого штату, або ж, навпаки, можуть вивчати одш i и ж самi поняття i принципи, як i учш iз iншоï територiальноï зони. СТГ пропонують послiдовний змiст для вивчення технологи, не беручи при цьому до уваги регюн та територiальнi особливосп [8; 12].
СТГ були створеш на основi пiзнавальноï та активно1' трудово1' дiяльностi. Вони включають оцшку знань учнiв на таких рiвнях (дитячий садок — 2 клас, 3-5 класи, 6-8 та 9-12 класи). СТГ згруповаш за п'ятьма ключовими категорiями: суть технологи; технолопя i суспшьство; проектування; вмшня, необхщш у технологiчному свiтi; спланований свп [13]. Стандарти технолог1чног грамотност1 (СТГ) Суть технологи'
Учш мають отримати знання про суть технологи, а саме:
1) характерш особливосп та можливосп технологи;
2) базовi поняття технологи;
3) зв'язки мiж технолопями, технiчними i прикладними науками та зв'язки мiж технологiею i шшими галузями наук.
Технологiя i суспшьство
Учш мають отримати знання про технолопю i суспшьство, зокрема:
4) культурш, сощальт, економiчнi та пол^ичш впливи на технологiю;
5) вплив технологи на навколишне середовище;
6) роль суспiльства у розвитку та використанш технологiï;
7) вплив технологи на юторда; Проектування
Учш мають отримати знання про проектування:
8) характерш ознаки проектування;
9) iнженерне проектування;
10) виявлення несправностей, ix дослiдження i вдосконалення; здшснення винаходiв, новаторство та експериментування при виршенш проблем;
Вмiння, необxiднi у технолопчному свiтi
Учнi мають отримати вмшня, необхщш в теxнологiчному свт:
11) вмшня, яю можна використовувати у процесi проектування;
12) вмшня використовувати i обслуговувати технолопчш вироби i пристроц
13) вмшня ощнювати вплив виробiв та пристро1'в;
Спланований ceim
Учш мають отримати знання про спланований свп i набути навичок 1'х вибору та використання:
14) медичнi технологiï;
15) сшьськогосподарсью та пов'язанi iз с/г бютехнологи;
16) енергетичнi технологiï;
17) шформацшш та комушкацшш технологiï;
18) транспортш технологiï;
19) технологiï виробництва;
200 технологiï будiвництва [8, 15].
СТГ чпко формулюють, якими знаннями i вмшнями повиннi оволодiти учш для того, щоб досягти технолопчно!' грамотностi. 1ншими словами, стандарти визначають, яю результати вивчення технологiï мають бути на вшх рiвнях вщ дитячого садка до 12 класу. СТГ розроблеш таким чином, щоб виступати каталiзатором освiтнiх реформ [8, 12].
При розробщ змiсту вивчення технологи для певного етапу навчання необхiдним стае творчий i ращональний пiдхiд при використаннi СТГ тому, що вони не супроводжуються конкретними навчальними планами, програмами, розробками лабораторних занять з технологи для досягнення поставленоï мети — виховання технолопчно грамотноï особистостi, а е лише конкретним керiвництвом до дiï.
До кожного iз двадцяти стандартiв технологiчноï грамотностi розробленi базовi знання. Вiзьмемо для прикладу один iз стандарт технологiчноï грамотностi:
Стандарт 1. Учш мають отримати знання про характерш особливост та можливостi технологiï.
Рiвнi навчання Базовi знання Для того, щоб зрозумпи можливост Технологiï, учнi повиннi засвопи таке:
Дитячий садок -2 клас Природнiй свiт i свп, створений людиною Людина i технолопя
3 - 5 класи Предмети, знайдеш в природi, i предмети, зроблеш людиною Знаряддя пращ, матерiали та навички Творче мислення
6 - 8 класи Корисшсть технологiï Розвиток технологiï Людська креативнють Попит на товари
9 - 12 класи Суть технологи Етапи та результати розвитку технологш Дослщження з визначеною метою Комерцiалiзацiя технологiï
Ус базовi знання передбачають детальне обгрунтування того, що саме повиннi засвогти учнi на кожному етапi навчання для досягнення знань, передбачених конкретним стандартом. На нашу думку, така деталiзацiя суттево допомагае вчителям технологи при плануванш та проведеннi занять, удосконаленш навчального плану. Разом з тим, процедуру вивчення учнями навчального матерiалу обирае вчитель, що сприяе креативностi, iндивiдуальному пiдходу, власному баченню структури заняття та проведенню рiзних форм рубiжного контролю. Використовуючи СТГ, модифшуючи ix, пристосовуючи до певного штату, створюються власш навчальнi програми з технологiï [17] та супроводжуючi програму матерiли [18]. Суттево допомагають педагогам при шдготовщ до уроку та при вдосконаленш iснуючих навчальних програм iз технологiï сайти iз онлайн доступом до цiкавих та необхщних матерiалiв. Вчителi можуть не тшьки запозичити i використати досвщ шших педагопв, а й подшитися сво1ми власними здобутками [19], [20].
Велика кшьюсть опублшованого в США матерiалу засвiдчуе високий iнтерес науковцiв до питання стандартизацп освiтньоï галузi технолопя.
Кшьюсть залучених фаxiвцiв до створення, впровадження та вдосконалення СТГ обумовлена нагальною потребою США у шдвищенш рiвня теxнологiчноï грамотностi громадян, оскшьки це вiдповiдно сприяе теxнологiчному i економiчному розвитку краïни.
СТГ систематизують знання учшв з чiтко визначених тем, посилюють ефективнiсть та результатившсть використання в жигтi отриманих технолопчних знань, тдвищують самооцiнку учнiв (дни вже готовi самостiйно вирiшувати деяю побутовi проблеми), допомагають визначитись iз майбутньою професiею.
СТГ забезпечують загальноприйняту структуру, виходячи з якоï штати та мiсцевi школи можуть розробляти i розробляють (вдосконалюють) навчальний план та програми, якi найбiльше шдходять учням цього регiону (штату).
СТГ е керiвництвом до дп для вчителiв з метою покращення рiвня ïx викладання та вдосконалення програм з технологи.
На нашу думку, шдсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що досвщ США у створенш i впровадженнi СТГ у середшх навчальних закладах е позитивним i перспективним для Украши.
Подальше дослщження проблеми ми вбачаемо у розглядi стандартiв ВТГ (вдосконалення теxнологiчноï грамотностi).
Л1ТЕРАТУРА
1. American Association for the Advancement of Science, Project 2061. Science for all Americans. — New York: Oxford University Press, 1990. — 272p.
2. American Association for the Advancement of Science, Project 2061. Benchmarks for science literacy. — New York: Oxford University Press, 1993. — 448 p.
3. Boyer, E. L. High school: A report on secondary education in America. The Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching. — New York: Harper & Row, Publishers., 1983. — 249p.
4. Committee on Technological Literacy; National Academy of Engineering; National Research Council; Greg Pearson and A. Thomas Young, Editors. Technologically speaking: Why all Americans need to know more about technology. Washington, DC: National Academy Press, 2002. — 170 p.
5. Dugger, W.E., Jr., Bame, A.E., Pinder, C.A., & Miller, D.C. Standards for industrial arts programs. — Reston, VA: Industrial Arts Program, Virginia Tech. — 1981. — 70p.
6. Dugger, W.E., Jr., Bame, A.E., Pinder, C.A., & Miller, D.C. Standards for industrial arts programs. — Reston, VA: International Technology Education Association, 1985. — p (pages)
7. International Technology Education Association. Technology for all Americans: A rationale and structure for the study of technology. — Reston, VA: Author, 1996. — 57p.
8. International Technology Education Association. Standards for technological literacy: Content for the study of technology. Reston, VA: Author, 2000/2002. — 258p.
9. International Technology Education Association. Standards for technological literacy: Content for the study of technology. Executive Summary, Reston, VA: Author, 2000/2002. — 10p.
10. International Technology Education Association. Advancing excellence in technological literacy: Student assessment, professional development, and program standards. Reston, VA: Author, 2003. — 152p.
11. International Technology Education Association. Technology for all Americans: A rationale and structure for the study of technology. Reston, VA: Author, 2005. — 44p.
12. National Science Education Standards. National Research Council. — Washington, D.C.: National Academy Press, 1996. — 262p.
13. http://www.iteaconnect.org
14. http://www.nae.edu/nae/techlithome.nsf
15. http://ru.wikipedia.org
16. http://www.project2061.org.
17. http://www.uga.edu/teched/doe/framework.html
18. http://www.uga.edu/teched/doe/support.html
19. http://www.childrensengineering.com/teacherresources.htm
20. http://www.sln.org.uk/d&t/Datafile/
