CC BY
29
1НТЕГРОВАН1 КУРСИ В СИСТЕМ1 ПРОФЕСШНО-ПЕДАГОПЧНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ОСВ1ТНЬО1 ГАЛУЗ1
«ТЕХНОЛОГ1Я»
В cmammi розкриваеться суттсть та особливостi iнтеграцiйних проце^в, що вiдбуваються в 3Micmi професшно'1 тдготовки майбуттх вчителiв трудового навчання за освiтньо-квалiфiкацiйним pieHeM «бакалавр». Обтрунтовуеться ттегрований курс «Основи промислового виробництва» як цшеспрямоване дидактичне об'еднання певних навчальних пpeдмeтiв у самостшну нову пeдагогiчну систему цшьового призначення, що спрямована на забезпечення цiлiсностi знань i вмть.
Модершзащя вищо! осв^и в Украш зумовлена новими процесами, що вщбуваються на сучасному еташ державотворення, необхщнютю становлення ринкових i демократичних вщносин, глобатзащею соцiально-економiчних процешв, переходом суспiльства до шформацшно! та технолопчно! стади тощо.
Всi щ закономiрностi вимагають нового пiдходу до тдготовки майбутшх вчителiв освггньо! галузi «Технолопя». Натомiсть трудова пiдготовка мае бути гнучкою i пристосованою до техшчних, технологiчних, економiчних, соцiальних потреб суспшьства, з урахуванням досягнень та перспектив його розвитку i спрямованою на те, щоб допомогти випускникам загальноосвiтнiх шкш у професiйному самовизначеннi, оволодiннi методами творчо! дiяльностi в умовах ринково! економiки.
В комплексi проблем, яю постали перед системою вищо! осв^и Украши, е завдання оновлення змюту освiти до вимог сьогодення. В змют освiти вiдобраються тi складовi людсько! культури, якi суспiльство i навчальнi заклади пропонують новим поколшням. Наявнi навчальнi плани i програми, тдручники i навчальнi посiбники рiзко контрастують iз тими новими умовами, що постали перед нашим суспшьством, а тому потребують оперативно! замши [1].
Аналiз проблеми показуе, що тенденци вдосконалення фахово! пiдготовки вчителя у свiтлi модершзацп вищо! освгги обумовлюють такi науково-органiзацiйнi проблеми:
- визначення змiсту осв^ньо-професшно! пiдготовки, номенклатури навчальних дисциплiн потребуе нового виршення на основi функцiонально-предметного пiдходу;
- створення iнтегрованих навчальних курсiв для освггньо-професшно! пiдготовки фахiвця мае спиратися на таю фактори, як об'екти та способи професшно! дiяльностi, та враховувати технолопчний характер професшно! дiяльностi людини;
- забезпечення розвитку у студенев iнтелектуальних творчих здiбностей та формування шженерного мислення;
- лопчне впорядкування навчального матерiалу згiдно з дiяльнiсним пiдходом, що мае враховувати психолого-педагопчну структуру професшно! дiяльностi, лопку !! генезису та форми псиичного вiдображення;
- врахування перiодiв професшного становлення студента: формування iндивiдуальних професшно важливих характеристик та основних цшшсних орiентацiй, потреб i мотивiв подальшого професiйного навчання (професiйне виховання кадрiв);
- iндивiдуальний професiйний розвиток та розвиток загальнолюдських цiнностей;
- врахування рiвнiв iнтелектуального розвитку майбутнього фахiвця: сенсорно-моторного (оволодiння студентами сенсорно-моторними вщповщностями); аналггико-синтетичного (формування умшь аналiзу через синтез i аналiз); iнтелектуально-моторного, алгоритмiчного (формування динамiчно! системи мислення); штелектуально-пошукового, творчого (розвиток творчосп в сферi професшно! дiяльностi фахiвця з вищою освiтою тощо).
Як бачимо, одне з перших мюць займае проблема створення штегрованих куршв. Це пояснюеться тим, що студентам надто важко узагальнити, систематизувати, а згодом застосувати у фаховiй дiяльностi поняття, закономiрностi, факти, способи, яю вiдображаються у рiзних циклах навчальних дисциплш — вiд психолого-педагогiчних до професшно-орiентовних.
Ускладнення взаемоди мiж рiзними галузями знань як провщна методологiчна 3aKOHOMipHiCTb сучасного змюту навчання стимулюе розвиток штегративних процесiв в освт, зокрема, створення iнтегровaних курсiв «Основи промислового виробництва», «Основи аграрного виробництва», «Основи швейного виробництва» тощо.
Метою стaттi е розкриття значення та змiсту штегрованого курсу «Основи промислового виробництва» в професшно-педагопчнш пiдготовцi майбутнього вчителя освггньо! гaлузi «Технологiя».
Як вiдомо, головна мета освггньо! гaлузi «Технологiя» полягае у: формуванш технiчно, технологiчно i комп'ютерно освiчено! особистостi, тдготовлено! до життя й активно! трудово! гуманютично! i природовщповщно! перетворюючо! дiяльностi в умовах сучасного високотехнолопчного iнформaцiйного сустльства; формувaннi життево необхiдних знань, умшь i навичок ведення домашнього господарства i шмейно! економiки, основних компонент шформацшно! культури учнiв; зaбезпеченнi умов для !х професiйного самовизначення; вироблення в школярiв навичок творчо! дiяльностi; виховaннi культури прaцi; здiйсненнi допрофесшно! та професшно! пiдготовки за !х бажанням i з урахуванням iндивiдуaльних можливостей.
Через змiст освггньо! гaлузi «Технолопя» забезпечуються:
• формування в учшв технiчного кругозору i вiдповiдного рiвня освiти, зaкрiплення на прaктицi знань i вмiнь про перетворюючу дiяльнiсть, спираючись на закони та зaкономiрностi розвитку природи, суспiльствa, виробництва i людини;
• ознайомлення школярiв з мюцем i роллю iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологш у сучасному виробництвi, нaуцi, повсякденному житп та !х пiдготовкa до рацюнального використання комп'ютерних зaсобiв при розв'язуванш задач, пов'язаних з опрацюванням шформаци, !! пошуком, системaтизaцiею, збер^анням, поданням, передаванням;
• ознайомлення та залучення учнiв до рiзних видiв предметне-перетворюючо! дiяльностi, формування необхiдних для цього знань i вмiнь, навчання !х способiв поводження з рiзномaнiтними засобами прaцi;
• створення умов для професшного самовизначення учнiв, обгрунтованого вибору ними професп з урахуванням власних здiбностей, уподобань та штерешв;
• формування в учнiв культури пращ, навичок рацюнального ведення домашнього господарства, культури побуту, вщповщальност за результати власно! дiяльностi, комплексу особистюних якостей, потрiбних людинi як суб'екта сучасного виробництва i культурного розвитку сустльства;
• виховання активно! життево! позици, професiйно! aдaптивностi, готовностi до безперервно! професiйно! освiти, конкурентно! боротьби на ринку пращ, потреби шщативно включатися в систему нових економiчних вiдносин, в пiдприемницьку дiяльнiсть;
• створення умов для реатзаци особистiсно-орiентовaного пiдходу до навчання, виховання та розвитку особистосп [2].
У наукових працях С. Батишева, Ю. Васильева, О. Гедвшло, В. Гетти, М. Корця, I. Носово!, В. Сидоренка, Д. Тхоржевського та iнших вчених вщображено пiдходи до визначення змюту та надаш методичнi рекомендац^! щодо реaлiзaцi! технiко-технологiчного напряму пiдготовки фaхiвцiв освiтньо! гaлузi «Технологiя».
Структурування змютового наповнення гaлузi вiдбувaеться на основi таких змiстових лiнiй: 1) людина в технiчному середовищi; 2) технолопчна дiяльнiсть людини; 3) соцiaльно-професшне орiентувaння людини на ринку пращ; 4) грaфiчнa культура людини; 5) людина й шформацшна дiяльнiсть; 6) проектна дiяльнiсть людини у сферi мaтерiaльно! культури.
Всi змiстовi лши е нaскрiзними для реaлiзaцi! змюту гaлузi в основнiй i старшш школi i грунтуються на принциш нaступностi мiж початковою, основною, старшою школою i вищою освiтою.
Така багатограннють змiстових лiнiй вiдобрaжaеться на шдготовщ вчителя трудового навчання, де традицшно головне мiсце належить психолого-педагопчним та технiко-технологiчним знанням, що зумовлюе необхiднiсть реaлiзaцi! iнтегрaцiйних пiдходiв до створення нових навчальних куршв.
1нтегращя — це об'еднання в цше окремих частин або елементiв. Як зазначае В. Штонь, мова йде не про мехашчне, електричне об'еднання вщомостей, одержаних iз багатьох основ наук, а про нов^ яюсно вiдмiннi системнi утворення [6].
Синтез наукових знань, покладений в основу проектування структури i змiсту навчальних дисциплiн, як вiдомо, може бути реалiзований на трьох рiвнях: методолопчному, дидактичному та прикладному. На сучасному етапi iнтеграцiйнi процеси в теори навчання в бiльшостi випадкiв здшснюються на прикладному рiвнi, який становить цшеспрямоване дидактично обгрунтоване об'еднання певних навчальних предметiв у самостiйнi новi педагогiчнi системи цiльового призначення, спрямоваш на забезпечення цiлiсностi знань i вмiнь. Такий вид предметно! штеграци здiйснений в навчальних планах з подготовки майбутнiх вчителiв трудового навчання за осв^ньо-кватфшацшним рiвнем бакалавр на технолого-педагопчному факультетi в Уманському державному педагопчному унiверситетi iменi Павла Тичини. Це, зокрема, штегрований курс «Основи промислового виробництва», що вивчаеться майбутшми педагогами на I та II курсах i передбачае вивчення ними наступних дисциплш: «Матерiалознавство», «Технолопя конструкцшних матерiалiв», «Основи взаемозамiнностi, стандартизацi! та техшчш вимiри», <^зання матерiалiв та основи сучасного виробництва».
Змютове наповнення iнтегрованого курсу «Основи промислового виробництва» здшснювалося нами на основi анатзу програми з трудового навчання для 5-9 клашв. Крiм того, в 10-12 класах з метою формування в учшвсько! молодi культури пращ, техшчно! культури, практичних знань i вмiнь, що вiдображають поширенi способи, засоби, процеси, результати i наслщки виробничо! дiяльностi, застосування, отримання або перетворення об'ектiв природничого, штучного i соцiального середовища, вивчаеться самостiйний предмет «Основи сучасного виробництва».
Проведення анатзу шкiльно! програми дозволило вiрно ощнити особливостi трудово! пiдготовки учнiв, а також визначити мюце та роль матерiалознавства, основ взаемозамiнностi, рiзання матерiалiв у навчальному процесi загальноосвiтньо! школь
Так, на уроках трудового навчання учш набувають знань з основ виробництва. Вони знайомляться з шструментами, обладнанням, приладами, матерiалами, що застосовуються в машинобудуваннi, основними способами термiчно! обробки металiв, обробкою тиском, зварюванням, ливарною справою, в них формуються деякi практичнi вмiння та навички з технологi! обробки матерiалiв.
Вивчення програмно! документацi! свiдчить, що ознайомлення учшв з основними технiчними поняттями, правилами роботи з ручними шструментами розпочинаеться на уроках пращ у 1-4 класах. Трудове навчання в основнш школi вщбуваеться за новою програмою з 12-рiчним термшом навчання та варiантами вiдповiдно до розподшу на групи хлопцiв та дiвчат. Згiдно з програмами передбачаеться загальнотрудова пiдготовка учнiв. Програми побудовано за принципом ускладнення процесiв обробки матерiалiв.
Аналiзуючи змiст навчального матерiалу, можна зробити висновок, що учш у процес трудового навчання набувають знання i вмiння з матерiалознавства, технологi! конструкцiйних матерiалiв, основ взаемозамшноси, рiзання матерiалiв, основ сучасного виробництва. Особливютю шкiльно! програми е те, що учш спочатку вивчають методи ручно! обробки конструкцшних матерiалiв, а вже по^м механiчно!. Що стосуеться механiчно! обробки металiв, то найбшьша увага придiляеться обробцi рiзанням, бо вона е найбшьш розповсюдженою у сферi машинобудiвного виробництва, а конкретно: свердлшню, токарним роботам та фрезеруванню. Працюють учш переважно iз сортовим та листовим прокатом рiзних марок стал i кольорових сплавiв, а також з обробкою деревини та матерiалiв на !! основi.
Так, в 5 клас учнi знайомляться з: властивостями деревини, видами деревних матерiалiв (ДВП, ДСП, фанера); технолопею виробництва шпону, фанери, деревоволокнистих (ДВП) та деревостружкових (ДСП) плит, !х застосуванням; короткими вiдомостями про властивост деревини; призначенням та будовою вимiрювальних та розмiчальних iнструментiв: лiнiйки, косинця, складного метра; методами контролю якост виробу, а також здшснюють розрахунок необхщно! кiлькостi матерiалiв для виготовлення виробу та пиляння, обпилювання, шлiфування фанери.
Пщ час виконання лабораторних i практичних робгт учш набувають вмшь: порiвнювати твердiсть фанери, ДВП, ДСП; визначати породи деревини за кольором, текстурою, запахом та розраховувати необхщну юльюсть матерiалiв для виготовлення виробу тощо.
В учшв 6 класу на уроках трудового навчання формуються таю поняття: основнi механiчнi властивостi метатв, класифiкацiя металiв та сплавiв, технолопею обробки тонкого листового металу; види, властивостi та застосування мiдного, алюмшевого та сталевого дроту. Школяры знайомляться з технолопею одержання сортового прокату та його видами, з досягненнями науки i техшки у виробнищта. Вони вивчають технологiï обробки листового металу та дроту та знайомляться з шструментами, що застосовуються для ïx обробки. Пiд час виконання лабораторних i практичних робгт учш набувають вмiнь з визначення металiв за ïx основними властивостями, вибору шструменпв для обробки цих матерiалiв тощо.
Учнi 7 класу шд час проведення занять з теxнiчноï працi засвоюють поняття про: пиломатерiали, ïx види, способи одержання та призначення; способи покращення властивостей натуральних матерiалiв — деревини та пиломатерiалiв; особливостi використання та догляд за виробами iз цих матерiалiв. Учш знайомляться з технолопею меxанiчноï обробки деревини зокрема роботою на токарному верстат^ а також з технолопею вимiрювання штангенциркулем.
Пщ час виконання лабораторних i практичних робгт учш цього вшу набувають вмшь у виборi матерiалiв для виготовлення певного виробу та для оздоблення виробiв з деревини тощо.
В учшв 8-9 клашв мають формуються поняття про конструкцшш матерiали xiмiчного походження (штyчнi та синтетичнi) та новi види матерiалiв, ïx властивостi, переваги й недолши; способи отримання та ïx вплив на здоров'я людини та навколишне середовище тощо.
Одночасно шд час визначення змiстy штегрованого курсу ми враховували необxiднiсть виконання завдань загальноосвiтньоï пiдготовки у процес трудового навчання. Справа у тому, що трудове навчання в основнш школi не ставить за мету грунтовну професiйнy пiдготовкy yчнiв. Вивчення загальноосвiтнix завдань навчальних предметiв дозволяе реалiзовyвати головнi фyнкцiï предмета «Трудове навчання».
Метою штегрованого курсу «Основи промислового виробництва» е формування у майбутнього вчителя трудового навчання знань та вмшь, необхщних для оргашзацп навчально-виховного процесу в загальноосв^нш середнiй школi. В резyльтатi його вивчення студенти повинш отримати знання з основ матерiалознавства та теори i теxнологiï обробки металiв, ознайомитися з сучасними констрyкцiйними матерiалами — металами, сплавами, неметалевими матерiалами тощо; засвогти класифiкацiю, маркування, властивостi та використання найбшьш поширених з них, вивчити питання рiзання матерiалiв, сучасш iнстрyментальнi матерiали, констрyкцiю та експлуатащю рiзального iнстрyментy, будову найбiльш поширених верстапв i види робiт, що використовуються на них; вм^и добрати конструкцшш матерiали для виробiв, якы виготовляються у шкiльниx майстернях; визначити мехашчш властивостi матерiалiв, виконувати основш операцiï термiчноï обробки та обробки рiзниx матерiалiв, а також сприяти формуванню в майбyтнix вчителiв знань з основ взаемозамшносп стандартизацiï i метрологи, здобуття навикiв використання i дотримання вимог стандартiв, якостi продукци, виконання розраxyнкiв з вибору посадок типових спряжень, метрологiчного забезпечення при виготовленш виробiв тощо.
Завдання вказаного курсу полягае в оволодшш майбутшм вчителем трудового навчання теоретичними i практичними навичками у сферi матерiалiв, вмiннi вибирати необxiдний констрyкцiйний матерiал для виготовлення об'ектiв теxнологiчноï дiяльностi, знати способи обробляння цих матерiалiв, а також з основ рiзання, стандартизацiï, що е базою для розкриття цих понять учням основноï школи в процесi реалiзацiï змюту трудового навчання.
При виконаннi лабораторних та практичних робгт студенти набувають вмшь характеризувати констрyкцiйнi та шструментальш матерiали (xiмiчний склад сплаву, позначення та маркування, структура, основнi властивостк фiзичнi, меxанiчнi, теxнологiчнi), а також обирати режими термiчноï обробки. Майбутш вчителi засвоюють знання та застосовують ïx на практищ про таю наyковi методи i прийоми матерiалознавства, як макро- та мiкрострyктyрний аналiзи, способи визначення твердостi на приладах ТШ i ТК, вчаться
користуватися перевщною таблицею, мати навички проведення термiчно! обробки деталей машин та шструменпв, користуватися довiдковою лiтературою.
В результат вивчення курсу студенти знайомляться не тшьки з новiтнiми досягненнями у галузi фундаментальних дослiджень з розробки нових сплавiв, а й значну увагу придiляють вивченню загально! технологi! деревооброблювального виробництва, конструюванню столярних виробiв, !х виготовленню та зборщ.
Отже, згiдно зi стандартом освгтньо! галузi «Технологiя», змiстом i структуруванням навчального предмета «Трудове навчання» та вщповщно до мети нашого дослщження ми можемо визначити загальнi теми з штегрованого курсу «Основи промислового виробництва», що пiдлягають засвоенню майбутшми вчителями трудового навчання. Цi теми забезпечують грунтовну трудову пiдготовку студенев:
• Технiка та технологiя як матерiальна основа виробництва.
• Об'екти обробки i переробки в технологи: сировина i матерiали. Основи металургшного та ливарного виробництва.
• Способи впливу на предмети пращ з метою змши !хнього стану, властивостей, якостей, форм та розмiрiв.
• Конструкцшш матерiали, !х властивостi: фiзичнi, механiчнi, технологiчнi тощо. Таким чином, вчитель трудового навчання повинен мати рiвень вмiнь з iнтегрованого
курсу «Основи промислового виробництва», що поеднуе вмшня вирiшувати певнi завдання з теори матерiалознавства i конкретнi практичш: з визначення властивостей та режимiв обробки рiзних видiв конструкцiйних матерiалiв тощо, а також постановки i проведення лабораторних дослiдiв та спостережень з техшки i технологi! в умовах загальноосв^ньо! школи.
Варто зазначити, що вивчення цього курсу не повторюе чинний предмет, а розширюе, систематизуе й удосконалюе знання та вмiння майбутнього вчителя трудового навчання.
Реатзащя штегрованого курсу «Основи промислового виробництва» дае тдстави стверджувати, що вш е важливою ланкою у шдготовщ висококватфшованих фахiвцiв для реалiзацi! освiтньо! галузi «Технологiя» i надае можливiсть цшсно узагальнити та систематизувати засвоений матерiал, а згодом застосувати його у фаховш дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. 1нтеграц1йн1 тенденци у щдготовщ вчителя трудового навчання // Науков1 записки Тернотльського державного педагогичного ушверситету. Сергя: Педагогика. - 2004. - № 3. - С. 36-41.
2. Державний стандарт освггньо!' галуз1 «Технология» // Трудова подготовка в закладах освгги. - № 4. - 2003. - С. 4-7.
3. Коберник О. М. 1нтеграц1я знань учшв у процес проектно-технолопчно! д1яльносл // Психолого-педагопчт проблеми сшьсько! школи: Зб. наук. праць УДПУ 1мет Павла Тичини. — К.: Мшешум, 2005. - Вип.12. - С. 57-64.
4. Носова I. О. Наукове обгрунтування зм1сту 1 проведення лабораторного практикуму з «Технологи конструкцшних матер1ал1в» : Автореф. дис. ... канд.пед.наук. - К., - 2003. - 20 с.
5. Сидоренко В., Курок В. Машинознавство як компонент фахово! тдготовки вчителя трудового навчання // Трудова подготовка в закладах освгга. - №1. - 2002. - С.5-7.
6. Штонь В., Струганець Б. Особливосп штеграци навчальних предмет1в на 1ндустр1ально-педагог1чному факультет1 // Трудова подготовка у III тисячолгтп: зм1ст 1 технологИ: матер1али Мгжнародно! науково-практично! конференций - Терноп1ль: ТДПУ 1меш Володимира Гнатюка, 2004. - С.45-46.
1рина ШИМКОВА
ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТ ВИМОГ БОЛОНСЬКОГО
ПРОЦЕСУ
У статтi до^джуються особливостi орган1заци самостшно'1 роботи майбуттх учителiв трудового навчання в контекстi реалгзаци положень БолонськоХ декларацп та реформування вiтчизняноi системи вищо'1 освiти i професшноI пiдготовки.
