CC BY
28
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК582.573.16:574.3(477.86) Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук;
acnip. Л.Д. Петруняк - Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника,
м. 1вано-Франк1вськ
стан ценопопуляц1й ALLIUM URSINUM l. (alliceae) у л1сових ф1тоценозах 1вано-франк1всько1 област1
Цибуля ведмежа - пiзньовесняний ефемеро'1'д, 6araTopi4Ha трав'яна рослина, занесена до Червоно! Книги Укра!ни. Ценопопуляцн черемшi зазнають штенсивних впливш господарсько! дiяльностi людини через високi лiкарськi та харчовi показники виду. Для охорони ценопопуляцш потрiбно встановити сучасний стан Allium ursinum L. Висв^ле-но питання поширеностi мiсцезростань A. ursinum L. у люових фiтоценозах 1вано-Фран-ювсько! областi. Зокрема, цибуля ведмежа поширена у формацн букових, дубових та смерекових люш. Зростае в евтрофних вологих, свiжих та сирих люорослинних умовах з тiньовою екологiчною структурою деревосташв.
Ключовi слова: ценопопуляцiя, ефемеро!ди, Allium ursinum L., мiсцезростання.
Останшми роками науковщ вкрай занепокоеш зменшенням бюти нашо! планети, яке спричинене глобальними змшами у навколишньому середовишд. Цим змшам сприяе штенсивний вплив господарсько! даяльносп людини. Ба-гатьом рослинам загрожуе зменшення кшькосп популящй через порушення умов мкцезростань, вирубкою деревостану тощо. У такому загрозливому становищ! перебувають ранньовесняш види рослин, ят належать до групи ефеме-ровдв. У систематичному плаш серед ефемеровдв чшьне мкце займае родина Alliaceae, яка нал1чуе 11 вид1в. До ще! групи належить Allium ursinum L., який е об'ектом дослвдження. У народ1 ii' називають - левурда, черемша, лковий час-ник [4, 5].
Види кнують у форм1 ценопопуляцш (Злобш, 1992), тому для i'x охорони необхвдно максимально визначити ценопопуляцшш характеристики. Нове видання "Червоно! Книги Украши" мктить шформащю про загальний стан рщ-ккних видш, але щ даш е неоднор1дш i потребують доповнень. На конференцп "Рослинний свiт у "Червонiй rami Украши": впровадження глобально! системи збереження рослин" (Кшв, 2010) прийнято рiшення за потреби здiйснювати ценопопуляцшш дослвдження рiдкiсниx видiв.
Тому Мета роботи було охарактеризувати поширенкть та фиоценотич-ну приуроченiсть A. ursinum на територц 1вано-Франтвсько1 области Цибуля ведмежа - пiзньовесняний ефемеро1'д, природоохоронний статус, якого неощне-ний [7]. Черемша характеризуеться високими харчовими та лiкарськими влас-тивостями, мктить ефiрну олда, вiтамiни, ферменти [4].
MaTepiam i методи. Для визначення i встановлення поширеносп A. ursinum використано матерiали гербарйв 1нституту боташки ш. Холодного, 1нституту при-родничих наук Прикарпатського национального университету ш. Василя Стефаника, матерiали таксадшних опис1в лкниптв та нашi рекогносцирувальнi обстеження.
Рис. 1. Едафограма Allium ursinum L.
Результати дослщження. A.ursinum поширена у вологих люорослинних умовах, де pH грунту змшюеться у дiапазонi вiд 5,8 до 7,9. Ареал охоплюе Пра-вобережний Лiсостеп, схiдну частину Люостепу, зрiдка Полiсся, спорадично поширена на Передкарпатп та Карпатах [3, 7]. За отриманими даними, в 1вано-Франкiвськiй обл. A. ursinum зростае в евтрофних вологих, свiжих i сирих люо-рослинних умовах (типах С2 - С4, D2, D4) з тiньовою екологiчною структурою деревосташв (рис. 1).
A. ursinum поширена у формацп букових, дубових i смерекових лiсiв [1, 2, 6]. На Прикарпатл виявлено мюцез-ростання A. ursinum у грабових дiбро-вах (ур. Лази) Крилоського люництва, у дiбровах (ур. Сокщ) Галицького нащ-онального природного парку. Терито-рiя вщзначаеться геоморфологiчною неоднорiднiстю з абсолютними висота-ми 300-400 м.
Грунти - дерново-опiдзоленi, якi сформувались на суглинково-галечнико-вому алювií; багап на кальцiй. Переважають темнi евтрофш широколистянi лiси порядку Fagetalia sylvaticae, союзу Carpinion. У формуванш деревостану беруть участь Carpinus betulus L., Quercus robur L., значна шльюсть Tilia cordata L., Fa-gus sylvatica L., Abies alba L. з домiшками Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Betula pendula Roth. У тдлюку ростуть Corylus avellana L., Daphne mezere-um L., Viburnum lantana L. Серед трав'яних рослин домiнуе A. ursinum, яка тсля проходження онтогенезу - вщмирае, а територiя заростае Aegopodium podagra-ria L.; зростають Galeobdolon luteum L., Galium odoratum L., Anemone nemorosa L., A. ranunculoides L., Paris quadrifolia L., Oxalis acetosella L., Asarum europa-eum L., Pulmonaria officinalis Dumort., P. obscura Dumort., Athyrium filix-femina (L.) Roth ex Mert., Stellaria nemorum L., Vinca minor L., Polygonatum verticilla-tum L., Ficaria verna L., Hepatica nobilis L., Geranium phaeum L., Corydalis cava Mill., Platanthera bifolia (L.) Rich., Listera ovata Brown. Площею 2-5 га A. ursinum зростае у Блюдниювському, Крилоському i Галицькому люництвах ГНПП. Видь лено двi асощацп - грабовий лiс цибулево- яглицевий (Carpinetum alliosum aego-podiosum) та грабово-серцелистолипово-звичайнодубовий лю ведмежоцибулевий (Carpineto-Tilieto-Quercetum alliosum).
На територп Калуського держлюгоспу виявлено локалiтети A. ursinum L. у таких люництвах: Болохiвському, Брошшвському, Войнилiвському, Довго-Войнилiвському, Калуському. Шдмихайивському. Деревостан складають Fa-gus sylvatica L., Quercus robur L., Alnus glutinosa (L.) Gaerth., Carpinus betulus L. Чагарниковий ярус формують Corylus avellana L., Sorbus aucuparia L., Lonicera nigra L., Sambucus nigra L., а трав'яний покрив - Asperula odorata L., Athyrium filix-femina (L.) Roth ex Mert., Aegopodium podagraria L. Бтьша половина площi Войниивського лiсництва покрита A. ursinum. Виявлено асощацш Tilieto (cordatae) - Quecetum (roboris) alliosum (ursini).
Чм1ст
9
Виявлено 4 локалггети зростання черемшi на територц Болехшського лiсництва. Деревостан формують Quercus robur L., Carpinus betulus L., Fagus sylvatica L., Tilia cordata L. Шдлкок представлений Betula pendula Roth., Fraxi-nus excelsior L., Acer pseudoplatanus L., а чагарниковий ярус - Corylus avellana L., Viburnum opulus L., Prunus spinosa L. Трав'яний ярус формують Anemone nemorosa L., Carex pilosa L., Scilla bifolia L., Aegopodium podagraria L., Stellaria nemorum L. Виявлено 2 асощацл: Carpineto (betulis) - Quercetum (roboris) alli-osum (ursini) та Fageto (sylvaticae) - Quercetum (roboris) alliosum (ursini).
Поширена A. ursinum площею 50-150 м2 у грабових дiбровах на територц 1вано-Франтвського держлiсгоспу (Днiстровське та Тисменецьке лкництва). У складi деревостану: Quercus robur L., Carpinus betulus L., Prunus avium L., Picea abies (L.) H. Karst, Tilia cordata L., Fagus sylvatica L. Чагарниковий ярус представлений Viburnum opulus L., Corylus avellana L., а трав'яний покрив - Galeob-dolon luteum L., Aegopodium podagraria L., Lamium album L., Anemone nemorosa L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott. дослщжений вид у буковому лiсi Березiвсь-кого лiсництва.
У передпр'1 черемша трапляеться у букових та дубових деревостанах. У геоботашчному планi виявлено локалiтети в ур. Княждвiр (Печенiжинське лк-ництво), ур. Дшок (околицi с. Ланчин) у буково-ялицевому деревостанi з учас-тю Fagus sylvatica L., Abies alba L., Quercus robur L., Carpinus betulus L., Acer platanoides L., A. pseudoplaianus L. У шдлкку поширена Corylus avellana L., Sambucus nigra L., Lonicera nigra L., а в трав'яному покривi панують Asperula odorata L., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Oxalis acetosella L. та парцели розмiром 100-200 м2 A. ursinum. Виокремлено асощащю Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini).
Локалiтети цибуш ведмежо!' виявлено на територц Делятинського дер-жлiсгоспу. Це мiсцезростання у Зеленському, Бшоославському, Майданському, Любiжнянському лкництвах та Карпатському нацiональному природному парку з Шдлкшвським, Татарiвським, Женецьким, Яремчанським лiсництвами. Поширеним деревостаном е волога смереково-ялицева субучина (С3 см-ялБк), яка е найпоширенiшим типом букових лкш. Вiдповiдно основний деревостан складае Abies alba L., Picea abies L. Karsten, Fagus sylvatica L. У ярус шдлкка зростають Daphne mezereum L., Lonicera nigra L., Sorbus aucuparia L. Трав'яний ярус представлений наступними видами: A. ursinum, Stellaria nemorum L., Athyrium filix-femina Roth., Paris quadrifolia L., Asperula odorata L., Poligonatum multiforum L. У складi цих лiсiв е дю асоцiацií: ялиново-буковий лiс ведмежоци-булевий (Piceeto-Fagetum alliosum) та ялиново-ялицево-буковий лiс ведмежоци-булевий (Piceeto-Abieto-Fagetum alliosum). На рис. 2 позначено мкця зростання A. ursinum L. в !вано-Франювськш области
Висновки. Виявлено 65 мкцезростань A. ursinum L. у лкових фггоцено-зах 1вано-Франтвсько1 областi, приурочених до евтрофних вологих, свiжих та сирих лiсорослинних умов (С2 _ С4, D2, D4 тишв). У геоботанiчному планi цибуля ведмежа поширена на територц Iвано-Франкiвськоí обл. у формацц дубових, букових i смерекових лiсiв.
Рис. 2. Локалтети A. ursinum L. в 1вано-Франтвськш област1
Лггература
1. Герушинський З.Ю. Типолопя лiсiв Украшських Карпат. - Львш : Вид-во "Шрамвда", 1996. - 208 с.
2. Зелена книга Украши / за заг. ред. чл.-кор. НАН Украши ЯП. Дiдуха. - К. : Вид-во "Аль-терпрес", 2009. - 448 с.
3. Крiчфалушiй ВВ. Популяцшна бiологiя рослин / ВВ. Крiчфалушiй, Г.М. Мезев-Крiчфа-лушiй. - Ужгород : Вид-во "Ужгород. ун-т", 1994. - 80 с.
4. Мшарченко В.М. Жкарсью судинш рослини Украши (медичне та ресурсне значення) / В.М. Мiнарченко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2005. - 324 с.
5. Повний атлас л^рських рослин / укладач 1С. Алексеев. - Донецьк : Вид-во ТОВ "Гло-р1я Трейд", 2013. - 400 с.
6. Погребняк ПС. Про форми взаемодл Mi:® лком i його середовищем / ПС. Погребняк // Лiсова екологш i типолог1я лiсiв : вибр. пращ. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - С. 186-199.
7. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 900 с.
Парпан В.И., Петруняк Л.Д. Состояние ценопопуляций Allium ursinum L. (Alliaceae) в лесных фитоценозах Ивано-Франковской области
Allium ursinum L. - поздневесенний эфемероид, многолетнее травянистое растение, занесенное в Красную Книгу Украины. Ценопопуляции черемши испытывают интенсивные воздействия хозяйственной деятельности человека через высокие лекарственные и пищевые показатели вида. Для охраны ценопопуляций нужно установить современное состояние A. ursinum. Освещены вопросы распространенности местообитаний A. ursinum. в лесных фитоценозах Ивано-Франковской области. В частности, лук медвежий распространен в формации буковых, дубовых и еловых лесов. Растет в эв-трофных влажных, свежих и сырых лесорастительных условиях с теневой экологической структурой древостоев.
Ключевые слова: ценопопуляция, эфемероиды, Allium ursinum L.
Змкт
Parpan V.I., Petrunyak L.D. The State of Coenopopulations of Allium ur-sinum L. (Alliaceae) in the Forest Phytocenosis of Ivano-Frankivsk Region
Allium ursinum L. is a late spring ephemeroides, perennial herb included in the Red Book of Ukraine. The coenopopulations of Ramson are experiencing intense impacts of human activities due to high medicinal and nutritional values of the species. There is a need to install the modern state of Allium ursinum L. to protect coenopopulations. The issue of prevalence habitats Allium ursinum L. in forest phytocenoses of Ivano-Frankivsk region is highlighted. In particular, onion bear is spread in the formations of the beech, oak and spruce forests. It grows in moist eutrophic, fresh and raw forest conditions with shadow ecological structure stands.
Key words: coenopopulations, ephemeroides, Allium ursinum L., forest phytocenosis.
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук;
астр. О.Ю. Громяк - НЛТУ Украти, м. Львiв
особливост1 ходу росту модальних соснових деревостан1в подыьсько! височини
За результатами опрацювання стащонарних i тимчасових пробних площ та аналь зу повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" здшснено моделювання динамши основних таксацшних показниюв модальних соснових деревостанш I класу боштету в типах люорослинних умов (ТЛУ) В2, В3, С2 та С3 на територи захщно! частини По-дшьсько! височини.
За результатами здшсненого регресшного аналiзу пiдiбрано адекватнi моделi для опису залежностей дослiджуваних таксацiйних ознак деревосташв сосни звичайно!. Адекватнiсть отриманих моделей характеризуеться достатньо високими коефiцieнтами детермшаци та рештою статистичних показникiв.
Практична цшшсть отриманих моделей полягае в !хньому використаннi пiд час створення нормативно-довiдкових матерiалiв, а також шд час планування та здiйснення господарських заходш з метою пiдвищення продуктивной соснових деревостанш району дослiдження.
Ключовi слова: деревостани сосни звичайно!, моделювання, таксацшш ознаки, Подiльська височина.
Вступ. На сьогоднi для практики лкового господарства необхвдно роз-робити та створити нормативно-довiдковi матерiали модальних соснових деревосташв, особливо в рiзних типах лкорослинних умов та рiзних типах лiсу [1, 11]. Особливо щкавими, як у науковому, так i у прикладному аспектах е сосновi деревостани захiдноí частини Подшьсько!' височини, яка характеризуеться знач-ною рiзноманiтнiстю як географiчно-природничих районiв, розташованих на цiй територц, так й ктотною диференцiацiею лiсових далянок, як за типами т-сорослинних умов, так i за типами лку. Для розроблення таксацiйних нормати-вiв, передовым, потрiбно дослiдити, описати та проаналiзувати динамiчнi про-цеси росту модальних деревосташв з подальшим моделюванням цих процесiв.
Мета дослщження - здшснити моделювання основних таксацшних показниюв модальних соснових деревостанв захщно!' частини Подальсько!' Височини.
Обсяг дослщного матер1алу. Для дослiдження та моделювання динамь ки таксацiйних ознак соснових деревосташв використано матерiали 52 стащ-онарних та тимчасових пробних площ. Шд час виконання польових дослвджень враховано всi вимоги, передбаченi лковпорядкувальною iнструкцiею iз закла-дання пробних площ [15]. На основi результат опрацювання польових досль
