CC BY
15
Реферат.
ДИФЕРЕНЦ1АЛЫНА Д1АГН0СТИКА Д0БР0ЯК1СНИХ ТА ЗЛ0ЯК1СНИХ ЕП1ТЕЛ1АЛЬНИХ НОВОУТВОРЕНЬ КОН'ЮКТИВИ Попова У.Р., Максимук О.Ю.
Ключов1 слова: еп1тел1альн1 новоутворення кон'юнктиви, KniHi4Hi та морфолопчы ознаки, диференцшна д1агностика.
Вивчено KniHi4Hi ознаки еглтел1альних новоутворень кон'юнктиви у 218 хворих (196 - на доброякюы i 22 - на злоякюж пухлини). Дослщжена Тх розповсюдженють i ¡нформативнють в д1агностиц1 доброякюних i злоякюних пухлин. Видтен1 найбтьш ¡нформа-тивн1 KniHi4Hi ознаки для диференцмноТ д1агностики доброякюного i злоякюного процесу. За допомогою метод1в теорп ¡нформа-цп виявлено, що вивчений нами комплекс ознак дозволяе в 56 % провести диференцшну д1агностику доброякюних i злоякюних еп1тел1альних новоутворень кон'юнктиви. Результати дослщження свщчать про необхщнють покращення диференцшноТ д1агно-стики еп1тел1альних новоутворень кон'юнктиви.
Summary
DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF MALIGNANT AND BENING EPITHELIAL CONJUNCTIVA NEOPLASMS Popova U.R., Maksimuk O.Yu.
Key words: epithelial conjunctiva neoplasms, clinical and morphological sings, differential diagnostics.
We have studied clinical signs of epithelial conjunctiva neoplasms in 218 patients (196 cases of benign neoplasms and 22 cases of malignant neoplasms). We have also ascertained the frequency of neoplasm occurrence, revealed the most informative signs of benign and malignant neoplasms for differential diagnosis. Having applied the information theory methods it has been found out the complex of signa we studied allows in 56% to perform differential diagnostics and to distinguish between the benign and malignant neoplasms. The results obtained prove the importance to improve the differential diagnosis of epithelial conjunctiva neoplasms.
УДК 616.441-002+616.441-006.5]06:616.341-07
СТАН TPABH0Ï ФУНКЦП TOHKOÏ КИШКИ У ХВОРИХ НА ВУЗЛОВИЙ ЗОБ У СП0ЛУЧЕНН1 3 АВТ01МУННИМ ТИРЕ01ДИТ0М В ЗАЛЕЖН0СТ1 В1Д ФУНКЦ10НАЛЬН01 АКТИВН0СТ1 ЩИТ0П0Д1БН01 3АЛ03И Шевченко C.I., Циганенко О.С.
Харювський нацюнальний медичний ушверситет
Шд впливом р{зних показнитв pienie тиреогдних гормотв в оргатзм{ в{дбуваетъся низка екст-ратиреогдних змт, прояви яких виражаютъся у розладах дiялъностi не ттъки оргатв, але й цших систем оргатзму. Найменш вивченою е травна функщя тонкого кишечнику, а саме мем-бранне та порожнинне травлення у хворих на вузловий зоб у поеднант з AIT, а також залеж-тстъ цих порушенъ вiд функцюналъног активностi залози, автоiмунного процесу, що розвива-етъся в pезулътатi автоiмунног агресп. Стан травног функцп тонког кишки у хворих на вузловий зоб вивчали у 44 хворих в залежност1 вiд функцюналъног активностi тиреогдног тканини на фош та у вiдсутностi AIT з метою проведення подалъшого поpiвнялъного аналiзу. Для вузло-вого зобу на фош AIT незалежно вiд функцюналъного стану щитовидног залози характерним е тдвищення процеЫв мембранного травлення, загалъного запасу ензимiв, абсорбцшног здатностг феpментiв. Порушення стану травног функцп тонког кишки найбшъш виражено у хворих з гi-потиреозом, найменш - з еутиреозом.
Ключов1 слова: вузловий зоб, автамунний тиреощит, амтол1тична активнють, травна функц1я
саме AIT [2,3]. Таким чином, nifl впливом р1зних
Вступ
Вщомо, що тиреоТдиы гормони всеб1чно впли-вають на кл1тини, органи, системы ф1зюлопчш функцп; метабол1зм бтш, жир1в та вуглевод1в; рют, розвиток та диференцшвання кл1тин та тканин оргашзму; функцш ЦНС, периферичну НС, серцево-судинну, опорно-рухливу, дихаль-ну, травну та ¡н.. Таке р1зноманггтя у дм тиреощ-них гормошв на кл1тини р1зно1 тканинноТ належ-ност1 та спец1ал1зац1| передбачае, що в основ! механ1зм1в Тх ефект1в лежить здатн1сть впливу на хщ фундаментальних внутр1шньокл1тинних проце^в [1,2]. В результат! тиреоТдного гормонального дисбалансу в оргашзм1 хворих на вузловий зоб у поеднанш з авто1мунним тиреоТди-том, функц1ональна активнють щитопод1бноТ залози може змшюватись в1д надлишку синтезу до недостатносп вироблення тиреоТдних гормон1в. Це явище обумовлене, зокрема, фазн1стю пере-б1гу фонового захворювання вузлового зобу, а
показник1в р1вня тирео1дних гормон1в в орган13М1 в1дбуваеться низка екстратиреоТдних змш, прояви яких виражаються у розладах д1яльносп не т1льки орган1в, але й ц1лих систем оргашзму, що в свою чергу, noriprnye nepe6ir основного захворювання та сприяе розвитку або прогресуванню метабол1чних порушень, як1 призводять в тяжких випадкахдо пол1органноТ недостатност1 [3].
В1домо, що за ф1з1олог1чних умов ендокрины залози, у тому числ1 й щитопод1бна, беруть участь в регуляци' функц1Т та троф1ки opraHiB травлення. Разом з тим, деяк1 органи травлення (печшка, шлунок, кишечник) беруть участь у ме-табол1зм1 окремих гормон1в, зумовлюючи при цьому вплив на функц1ю ендокринних залоз [1,4].
На сьогодн1 найменш вивченою е травна фун-кц1я тонкого кишечнику, а саме мембранне та порожнинне травлення у хворих на вузловий зоб у поеднанш з AIT, а також залежнють цих пору-
шень Bifl фyнкцioнaльнoï активное^ залози, ав-ToiMyHHoro процесу, що розвиваеться в результат! aBTOiMyHHOï arpeciï [5]. Тому, вивчення осо-бливостей травних розлад1в при цьому мае ви-значне д1агностичне значения: в ряд1 випадмв вони можуть домшувати у кпш1чнш картин! за-хворювання або передувати явним машфестац1-ям ендокринопати', що мае велике значения як для д1агностики, так i для лкування даних хво-рих з поеднаною патолопею щитoпoдiбнoï залози [6].
Метою даного дослщження було вивчення травно'Г функц1Т tohkoï кишки у хворих з вузло-вим зобом щитовидно'! залози на фон1 авто1мун-ного tnpeoïflhty (AIT). Стан травно'Г функци' tohkoï кишки у хворих на вузловий зоб вивчали в залежносл вщ функцюнально'Г активносп тирео-ïflHOï тканини на фон1 та у вщсутност1 AIT з метою проведения подальшого пор1вняльного ана-л1зу.
Матер1али та методи дослвдження
Досл1дження проводилося на 6a3i 17 МКБ м. Харкова на кафедр1 зaгaльнoï xipypriï з 2006 по 2007 piK. Обстежено 44 хворих з вузловим зобом щитопод1бно'Г залози в поеднанн1 з AIT. Серед них було 41 (93,2%) жшок, 3 (6,8%) чоловшв. ïx bík вар1ював в1д 18 до 71 року. Тривалють захво-рювання склала в1д дек1лькох м1сяц1в до 30 ро-kíb. Досл1дження функци щитопод1бно'Г залози включало визначення ¡мунноферментним методом вм1сту TnpeoïflHHX гормошв в сироватц1 кро-bí: тироксину, трийодтироншу, Т4 в1льного, а та-кож вм1сту тиреотропного гормону ппоф1зу, ан-THTnpeoïflHHx аутоантит1л до пероксидази тиро-цит1в та тиреоглобул1ну. Травну функц1ю тонкого кишечника вивчали шляхом визначення амтолн th4hoï активност1 в бюптат1 cлизиcтoï оболонки з низхщного в1дд1лу 12-пало'Г кишки, взятого при проведены ФЕГДС на anapaTi ф1рми "Olimpys" (Япошя) за методикою Smyth i Roe. Методика полягала в пор1внянш aмiлoлiтичнoï активност1 в 5 фракц1ях, отриманих в результат! послщовного промивання б1оптату в розчин1 Ршгера:
1) фракц1я С - ферменти, як1 не адсорбован1 слизовою оболонкою; ïx активн1сть в1дображае порожнинне травления i свщчить про ам1лол1ти-чну активн1сть пopoжниннoï ам1лази м1жворсин-кових npocTopiB;
2) фракц1Т D1, D2, D3 - ферменти, адсорбоваш на noBepxHi кл1тинних мембран; D1 - легко де-сорбована, D2 - важче десорбована, D3 - важко десорбована;
3) фракц1я G - ферменти, мщно пов'язан1 з кишковими кл1тинами; синтезуються ентероци-тами, як1 визначали в гомогенатах cлизoвoï оболонки; ïx активн1сть вказуе на загальний запас у-ам1лази, яка Biflirpae важливу роль на закпючних стад1ях г1дрол1зу в процес1 мембранного травления.
Встановлювали також сумарну активн1сть ферменту фракц1Т D1, D2, D3: суму (D), адсорбова-
них на поверхн1 ентероцит1в; суму фракцш D и G, яка характеризуе мембранний г1дрол1з.
В залежносп в1д фyнкцioнaльнoï активност1 щитoпoдiбнoï залози xBopi були розпод1лен1 на три групи. В першу групу були включеш 16 пац1-ент1в з вузловим зобом ЩЗ в поеднанш з AIT в eyTnpeoïHOMy стаж; другу групу склали 18 хворих в ппотирео'щному стан1; третя група представлена 10 хворими, у яких д1агностовано xaci-токсикоз р1зного ступеню тяжкост1. Bei XBopi були прооперован1. Контрольну групу склали 15 пац1ент1в без захворювання ЩЗ. У досл1дження також були включеш 32 пащенти з вузловими формами зобу без AIT.
6 хворих першо'Г групи вказували на скарги, пов'язан1 не т1льки ¡з збтьшенням ЩЗ, наявн1стю об'емних утворень в тиpeoïднiй тканин1, але й скарги з боку шлунково-кишкового тракту, а саме печ1ю (4 пац1енти), в1дрижку (4 хворих), метео-ризим (6 пац1ент1в), закрепи (5 хворих). 1нтенси-вн1сть диспепсичних розлад1в у даних хворих була р1зноман1тною.
У 16 пац1ент1в flpyroï групи були виявлен1 озна-ки ураження шлунково-кишкового тракту не тть-ки функцюнального характеру (печ1я - у 13, ну-дота - у 10, вщрижка - у 12, закрти - у 15, метеоризм - у 15, перюдичний бть у верхньому в1дд1лу живота, а також вщчуття дискомфорту -у 7), але й структурними змшами гастродуоде-нoбiлiapнoпaнкpeaтичнoï системи, а саме хрон1-чний холецистит д1агностовано у 13 хворих, хроычний панкреатит - у 15 пац1ент1в, недостат-н1сть кард1ального в1дд1лу шлунка - у 7 хворих, вогнищева гастропат1я - у 7 хворих, еритемето-зна гастропат1я - у 5 хворих, еритематозна дуо-денопат1я - у 8, ерозивна дуоденопат1я - у 4, ру-бцева дуоденопат1я - у 4 хворих, атроф1я слизо-boï оболонки шлунка спостер1галася у 5 хворих, дуоденогастральний рефлюкс - у 14 хворих.
У 9 хворих третьо'Г групи були присутш ознаки ураження травного тракту: у 7 хворих у зв'язку з порушенням eeaKyaTopHOï функц1Т кишечника спостер1галися проноси, зниження маси т1ла в1дм1чалося у 7 хворих, буркот1ння у живот1 - у 8 хворих, нудота - у 5, больовий синдром верхн1х в1дд1л1в живота вщм1тили 4 хворих.
Результати досл1дження
У першш cepiï експеримент1в визначали ам1-лол1тичну активн1сть cлизoвoï оболонки tohkoï кишки у хворих з еутиреозом, хас1токсикозом та г1потиреозом на фош AIT. Динам1ку активност1 ам1лази слизово'Г оболонки tohkoï кишки у хворих з еутиреозом, хаатоксикозом та ппотирео-зом на фон1 AIT у вщеотковому в1дношенн1 наведено на рис.1.
% 500
с d1 d2 d3 g
Рис. 1. Амтолггична активнють слизово!' оболонки tohkoï кишки у хворих на вузловий зоб у залежност! вщ функцюнально! активност1 тирео!'дно! тканини на фож AIT (M±m)
Прим1тки: показники активност1 в контрольн1й rpyni прийнято за 100%, * - р<0,05 щодо контролю
Вивчення активносп ферменту гщрол1зу вуг-левод1в cлизoвoï оболонки tohkoï кишки хворих на вузлових зоб у сполученш з AIT дозволило встановити, що при еутиреоз1 мае м1сце достов1-
Показники травно'/функцИ' тонко/кишки за даними активнс
рне пщвищення Bcix дослщжуваних параметр1в aмiлoлiтичнoï активност1, пор1вняно з контролем, кр1м активност1 ам1лази у порожний tohkoï кишки (фракц1я С). Особливо у цш rpyni спостереження було вираженим п1двищення активност1 амтази у фракцп D3 - на 238%, менш вираженим цей показник був у фракц1Т G - на 86%. Така ждина-м1ка активност1 ам1лази спостер1галася й у хворих з хаатоксикозом та ппотиреозом. Причому, активнють ам1лази у фракц1ях Си D-i у цих екс-периментальних трупах практично була однако-вою. Активн1сть ферменту в ¡нших фракц1ях була значно пщвищеною у хворих з хас1токсикозом та ппотиреозом, але б1льш вираженим це пщ-вищення було у пац1ент1в з г1потиреозом. На ос-HOBi отриманих результат1в досл1дження були розраховаш показники tpabhoï функцп tohkoï кишки у хворих на вузловий зоб в сполученш з AIT (табл.1).
Таблиця 1.
ni амтази у хворих на вузловий зоб в залежностi eiô функщона-
льноГ активности mupeofôHof тканини у сполученш з AIT (M±m)
Показники Контроль Еутиреоз Хас1токсикоз Г1потиреоз
(n=15) (n=16) (n=10) (n=18)
Мембранне травления - 44,85± 95,79± 128,32± 134,51±
сума (й, О) 3,79 7,95* 11,09* 12,43*
Загальний запас ензим1в - 57,69± 119,05± 160,08± 169,09±
сума (й,О, С) 4,27 10,11* 15,25* 15,06*
Абсорбц1йна здатн1сть - 1,87± 3,14± 2,77± 3,42±
сума (й)/С 0,13 0,26* 0,24* 0,28*
В1дношення мембранного трав- 2,75± 4,15± 3,70± 4,56±
ления до порожнинного - сума (й, 0,19 0,37* 0,28* 0,41*
О)/С
Прим1тка: * - р<0,05 вщносно контролю
Результати дослщжень св1дчать про статисти-чно достов1рне п1двищення процес1в мембранного травления, загального запасу ензим1в, абсор-бцшно'Г здатност1 фермент1в в трьох трупах спостереження, пор1вняно з контролем. Особливо вираженим пщвищення активносп амтази спо-стер1галося у хворих з г1потиреозом, найменш -з еутиреозом на фош AIT. Отриман1 даш дозво-ляють зробити висновок про переважання про-цес1в мембранного травления над порожнинним: на 58% у хворих з еутиреозом, на 41% - з xaciTO-ксикозом, на 73% - з г1потиреозом на фош AIT, пор1вняно з контролем.
У друг1й cepiï експеримент1в визначали ам1ло-л1тичну активн1сть cлизoвoï оболонки tohkoï кишки у хворих з еутиреозом, хаатоксикозом та ri-потиреозом, як1 не супроводжувалися розвитком AIT. Контрольну групу склали 15 пац1ент1в без захворювання ЩЖ. Результати дослщжень свщ-чать про те, що активнють амтази у порожниш tohkoï кишки (фракц1я С) практично не вщр1зня-лася в1д контролю у хворих на еутиреоз та xaci-токсикоз. У пац1ент1в з г1потиреозом цей показник був значно пщвищеним, пор1вняно з контролем, на 89%. В трьох експериментальних трупах спостер1гали також статистично достов1рне п1д-вищення активност1 амтази, адсорбовано'Г на
поверхн1 кл1тинних мембран (фракцп Р1, Рз)-Динамку амтол1тичноТ активност1 у цих фракц1-ях у в1дсотковому в1дношенн1, пор1вняно з контролем, наведено на рисунку.2. Значно п1двище-ною активнють ферменту була у легко десорбо-ванш фракц|| й! в ус1х трьох трупах хворих, по-р1вняно з контролем. Сумарна активн1сть ферменту фракцш й!, й2, й3: (сума й) зм1нювалася, пор1вняно з контролем, у середньому в 3 рази.
■ Контроль в Еутиреоз в Хасшсикоз Ппотиреоз
di d2
Рис. 2. Ам1лол1тична активн1сть у хворих на вузловий
d3
слизово!' оболонки tohkoï кишки у хворих на вузловий зоб щитовидно! залози у залежност! в1д функцюнально! активност1 тирео!дно! тканини у в1дсутност1 AIT (M±m)
Прим1тки: показники активност1 в контрольнш rpyni прийнято за 100%, * - р<0,05 BiflHOCHO контролю
%
Активнють амтази, мщно зв'язано!' з кишкови-ми кл1тинами, яку визначали в гомогенатах сли-зовоТ оболонки також була достов1рно пщвище-ною (фракц1я G): у хворих з еутиреозом на 139%, хаатоксикозом - на 146%, ппотиреозом -на 202%, пор1вняно з контролем. Це вказуе на пщвищене використання загального запасу у-
Показники травноГфункци тонко/кишки за даними активН1
амтази, яка Biflirpae важливу роль на заключних стад1ях гщрол1зу в процеа мембранного травлення.
Показники травноТ функц1Т tohkoï кишки за даними активносп амтази у хворих на вузловий зоб у в1дсутност1 AIT наведено у табл. 2.
Таблиця 2.
ni амтази у хворих на вузловий зоб в залежностi eiô функщона-льноГ axmueHocmi тиреоГдноГ тканини у eidcymHocmi AIT (M±m)
Показники Контроль Еутиреоз Хас1токсикоз Ппотиреоз
(n=15) (n=11) (n=10) (n=11)
Мембранне травлення- 44,85± 109,18± 121,25± 110,45±
сума (й, С) 3,79 8,13* 10,25 10,08
Загальний запас ензим1в - 57,69± 139,12± 152,01± 148,32±
сума (й,С, С) 4,27 10,65 12,36* 12,46*
Абсорбцшна здатнють - 1,87± 6,21± 5,29± 2,76±
сума (й)/С 0,13 0,45* 0,38* 0,19*
В1дношення мембранного трав- 2,75± 8,18± 6,89± 4,05±
лення до порожнинного - сума (й, 0,19 0,73* 0,53* 0,35*
О/С
Примака: * - р<0,05 вщносно контролю
Достов1рно вищими у хворих на вузловий зоб у залежносл вщ функцюнально'Г активносп тирео-ïflHOï тканини були показники мембранного травлення в середньому на 178%, р1вня загального запасу ензим1в - на 160%; вщношення мембранного травлення вуглевод1в до порожнинного у слизов1й оболонц1 tohkoï кишки: у хворих з еутиреозом на 211%, з хаатоксикозом - на 162%, з ппотиреозом - на 54%, пор1вняно з контрольною групою.
Таким чином, результати проведених дослн джень св1дчать про те, що у хворих на вузловий зоб без прояв1в AIT активнють фермент1в травлення вуглевод1в достов1рно п1двищуеться. Травна функц1я tohkoï кишки е бтьш вираженою у хворих на вузловий зоб з еутиреозом та xaciTOK-сикозом. 1нтенсивн1сть травлення у цих хворих зростае за рахунок зб1льшення запас1в ензим1в, переважання мембранного травлення i пщви-щення абсорбцшно'Гздатносл.
Пор1вняння активносп ферменту гщрол1зу вуг-левод1в слизово!' оболонки tohkoï кишки у хворих на вузловий зоб з еутиреозом з наявним i в1дсутн1м AIT переконливо св1дчить, що у випад-ку AIT знижуеться активнють амтази у фракци' D2 - на 44%, сумарна активн1сть у фракц1ях D1, D2, D3 - на 23%, пор1вняно з хворими у вщсутно-CTi AIT. Що стосуеться показник1в травлення tohkoï кишки, то вщм1чаеться незначне зниження у хворих з AIT загального запасу ензим1в - на 15%, суттеве зниження абсорбцшно!' здатност1 ам1лази - на 49%.
Таким чином, у хворих на вузловий зоб з еутиреозом за умов розвитку AIT спостер1гаеться до-стов1рне зниження процеав мембранного травлення по вщношенню до порожнинного на 49%, пор1вняно з хворими, у яких AIT вщсутнш.
Для хворих з хаатоксикозом на фон1 AIT хара-ктерним було статистично достов1рне пщвищен-
ня активност1 порожнинно!' ам1лази м1жворсинко-вих npocTopiB на 77%, пор1вняно з хворими з в1дсутн1м AIT. Bei iHrni показники амтол1тично'|' активносп практично не в1др1знялися в обох трупах спостереження. Що стосуеться показниш травно'| функц1Т tohkoï кишки, то в даному випад-ку на фон1 AIT спостер1гаеться достов1рне зниження aбcopбцiйнoï здатност1 амтази на 48% та показника вщношення мембранного травлення до порожнинного - на 46%.
В третш rpyni спостереження, а саме у хворих з ппотиреозом на фон1 AIT спостер1галося до-стов1рне п1двищення активносп амтази у фрак-ц1ях D1 i D2 (на 35% i 29% вщповщно), пор1вняно з хворими без AIT. Тому показники травноГ функцп слизово!' оболонки tohkoï кишки у цих хворих достов1рно пщвищувалися: мембранне травлення на 22%, загальний запас ензим1в на 14%, аб-сорбц1йна здатн1сть ферменту на 24% на фош недостов1рного пщвищення показника в1дношен-ня мембранного травлення до порожнинного.
Таким чином, у хворих на вузловий зоб з ппотиреозом на фош AIT вщм1чаеться пщвищення дослщжуваних показниш амтол1тичноГ актив-ност1 cлизoвoï оболонки tohkoï кишки з перева-жанням процес1в мембранного травлення над порожнинним, пор1вняно з хворими, у яких ендо-кринн1 розлади не супроводжувалися розвитком AIT. В ¡нших експериментальних групах, а саме з еутиреозом та хас1токсикозом на фон1 AIT спо-стер1галося, навпаки, ¡нтенсиф1кац1я процес1в порожнинного травлення tohkoï кишки, причому цей процес був б1льш вираженим у хворих на вузловий зоб з еутиреозом, пор1вняно з патентами, у яких AIT був вщеутшм.
Ам1лол1тична активн1сть cлизoвoï оболонки tohkoï кишки у хворих на вузловий зоб в залеж-ност1 в1д функц1онально1' активност1 з наявним i вщеутшм AIT вщображена у табл.3.
Таблиця 3.
AMinonimu4Ha актившсть слизовоГ оболонки тонкоГкишкиу хворих на вузловий зоб в залежностi eiô функцюнально)' актив -
Hocmi з наявним i eiôcymHiM AIT (M±m)
Еутиреоз Хас1токсикоз Ппотиреоз
Показники Без AIT (n=11) 3 AIT (n=16) Без AIT (n=11) 3 AIT (n=16) Без AIT (n=11) 3 AIT (n=16)
С 15,14±1,26 23,09±1,95* 19,26± 1,14 34,02±3,10* 29,36±1,62 30,41±2,69
01 38,36±3,30 32,56±2,74 52,71±4,79 47,0±3,6 34,02±2,78 45,88±3,82*
02 24,89±2,14 14,04± 1,11* 23,73±2,04 18,22±1,09 21,00±1,89 27,05±2,09*
0э 30,79±2,76 26,12±1,68 25,55±2,17 29,06±2,55 26,07±2,31 31,17±2,46
О 29,94±1,98 23,26±2,14 30,76±2,76 31,78±2,62 37,87±2,95 34,58±3,10
Сума(0) 94,04±7,43 72,77±5,48* 101,99±9,02 94,28±7,70 81,09±6,38 104,1 ±9,5*
Мембранне травления - сума (0, О) 109,18±8,13 95,79±7,95 121,25±10,2 5 128,32±11,0 9 110,45±10,0 8 134,51 ± 12,4 3*
Загальний запас ензимю - 139,12±10,6 119,05±10,1 152,01±12,3 160,08±15,2 148,32±12,4 169,09±15,0
сума (0,0, С) 5 1* 6 5 6 6*
Абсорбцмна здатнють - сума (0)/С 6,21±0,45 3,14±0,26* 5,29±0,38 2,77±0,24* 2,76±0,19 3,42±0,28*
Вщношення мембранного 8,18±0,73 4,15±0,37* 6,89±0,53 3,70±0,28* 4,05±0,35 4,56±0,41
травления до порожнинного - сума (0, о)/С
Примака: активнють виражена в мкг мг" хв" ; * - р<0,05 вщносно хворих без AIT
Висновки
В цтому отримаы результати експеримента-льних дослщжень щодо вивчення травно!' функ-ЦП tohkoï кишки у хворих з вузловим зобом щи-TOBHflHOï залози з р1зною функцюнальною акти-внютю на фош ауто1мунного тирео'щиту дозво-ляють зробити наступи! висновки:
1. У випадку вузлового зобу за вщсутносп AIT п1двищуеться активн1сть фермент1в травления вуглевод1в незалежно в1д функцюнального стану TnpeoïflHOï тканини, але порушення травно!' фун-кц1Т tohkoï кишки е б1льш вираженим для хворих з еутиреозом та хас1токсикозом.
2. 1нтенсивн1сть травления у хворих з вузловим зобом щитoвиднoï залози у вщсутносп AIT зростае за рахунок зб1льшення запас1в фермен-tîb, адсорбованих на поверхн1 мембран та зв'язаних з кишковими кп1тинами, що св1дчить про переважання мембранного травления над порожнинним.
3. Для вузлового зобу на фош AIT незалежно вщ функц1онального стану щитoвиднoï залози характерним е п1двищення процес1в мембранного травления, загального запасу ензим1в, абсор-бцшно!' здатност1 фермент1в. Порушення стану травно'Г функц1Т tohkoï кишки найбтьш виражено у хворих з ппотиреозом, найменш - з еутирео-
зом.
4. Вузловий зоб з ппотиреозом на фон1 AIT су-проводжуеться п1двищенням амтол1тичноТ ак-тивност1 слизово! оболонки tohkoi кишки з пере-важанням процес1в мембранного травления над порожнинним, пор1вняно з хворими, у яких ендо-кринн1 розлади не супроводжуються розвитком AIT.
5. Вузловий зоб з еутиреозом та хаатоксико-зом на фон1 AIT характеризуеться ¡нтенсиф1кац1-ею процес1в порожнинного травления tohkoi кишки, пор1вняно з хворими, у яких AIT в1дсутн1й.
Л1тература
1. Данилова А.И. Болезни щитовидной железы и ассоциированная с ними патология. - Минск, 2005. - 235 с.
2. Щитовидная железа. Фундаментальные аспекты /Под ред. проф.И.А.Кубарко, S.Yamashita, С.Д.Денисов. -Минск-Нагасаки, 1998. - 412 с
3. Дедов И.И., Трошина Е.А., Антонова С.С. и др. Аутоиммунные заболевания щитовидной железы: состояние проблемы // Пробл. эндокринол. - 2002. - Т 48, № 2. -С.6-13
4. Мосин В.И. Патология органов пищеварения при эндокринных заболевания. - Ставрополь, 1975. - 110 с.
5. Дейкало I.M. Х1рурпчне л1кування на тиреотоксичний зоб, ускпаднений ентеральним синдромом: Автореф. дис.... д-ра. мед. наук. - Тернопть, 2003. - 45 с.
6. Volta U, Ravaglia G, Granito A, et al. Coeliac disease in patients with autoimmune thyroiditis. //Digestion. - 2001. - Vol. 64. - P. 61-65.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ ФУКНЦИИ ТОНКОЙ КИШКИ У БОЛЬНЫХ С УЗЛОВЫМ ЗОБОМ В СОЧЕТАНИИ С АУТОИММУННЫМ ТИРЕОИДИТОМ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Шевченко С.И., Цыганенко О.С.
Ключевые слова: узловой зоб, аутоиммунный тиреоидит, амилолитическая активность, пищеварительная функция.
Под влиянием различных показателей уровней тиреоидных гормонов в организме происходит ряд экстратиреоидных изменений, проявления которых выражаются в расстройствах деятельности не только органов, но и целых систем организма. Наименее изученной является пищеварительная функция тонкого кишечника, а именно мембранное и полостное пищеварение у больных с узловым зобом в сочетании с АИТ, а также зависимость этих нарушений от функциональной активности щитовидной железы, аутоиммунного процесса, который развивается в результате аутоиммунной агрессии. Состояние пищеварительной функции тонкой кишки у больных с узловым зобом изучали у 44 больных в зависимости от функциональной активности тиреои-дной ткани на фоне и при отсутствии АИТ с целью проведения дальнейшего сравнительного анализа. Для узлового зоба на фоне АИТ независимо от функционального состояния щитовидной железы характерным является повышение процессов мем-бранного пищеварения, общего запаса энзимов, абсорбционной возможности ферментов. Нарушения состояния пищеварительной функции тонкой кишки наиболее выражено у больных с гипотиреозом, наименее - с эутиреозом.
Summary
DIGESTIVE FUNCTION OF SMALL INTESTINE IN PATINTS WITH NODULOUS GOITER IN ASSOCIATION WITH AUTOIMMUNE THYROIDISM DEPENDING ON THE THYROID FUNCTIONAL ACTIVTY Shevtchenko S.I., Tsyhanenko O.S.
Key words: with nodulous goiter, autoimmune thyroidism, amylolytic enzyme activity, digestive function.
The changes of thyroid hormones' concentration result in a number of extra-thyroid changes which may be manifested not only by disturbance of a particular organ, but by disturbance of the whole systems of the human body. The least is known about digestive function of small intestine, and namely about the membranous and cavitary digestion in patients with nodulous goiter associated with autoimmune thyroidism as well as the dependence of the disorders on the thyroid functional activity, autoimmune process which develops due to the autoimmune aggression. Condition of intestinal digestive function in patients with nodulous goiter were studied on 44 persons depending on the functional activity of thyroid tissue under the presence/ absence of autoimmune thyroidism to carry out following comparative analysis. Nodulous goiter under autoimmune thyroidism regardless of thyroid functional condition is characterized by elevated processes of membranous digestion, total enzyme storage, enzyme absorbing ability. Disturbances in intestinal digestive functions are the most marked in patients with hypothyroidism, while the least pronounces are in persons with euthyroidism.
УДК 616-007.43:617-089168.1+617.55+617-089
РОЛЬ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ СЛОЖНЫХ ДЕФЕКТОВ ПЕРЕДНЕЙ БРЮШНОЙ СТЕНКИ Шуляренко В.А., Пилипенко Т.Ю.
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика, г.Киев
Целъработы - улучшение результатов хирургического лечения больных со сложными ПВГ путем изучения особенностей функционирования иммунной системы и целесообразности применения иммунокоррегирующих препаратов. Материалы и методы. В основу работы положено результаты опыта хирургического лечения 63 больных с послеоперационными вентральными грыжами за период с 2004 по 2007 гг..Результаты и их обсуждение. У пациентов с ПВГ в доопе-рационном периоде выявлено низкое процентное содержание лимфоцитов, СД3,СД4,СД8,СД72,СД16-клеток. Отмечено высокое содержание ЦИК в сыворотке крови. Выявлено отрицательное влияние ожирения на степень выраженности иммунологических нарушений у больных с ПВГ. У грыженосителей без ожирения содержание 1д О в сыворотке крови не отличалось от нормы, уровень 1д А,М& у пациентов с избыточной массой тела превышал нормативные. В послеоперационном периоде отмечено повышение процентного содержания СД8-клеток, снижение содержания СДЗ-клеток. Уровень ЦИК после операции на протяжении всего периода наблюдения оставался выше нормы, количество ЫК-клеток было ниже нормы. Продукция сывороточных иммуноглобулинов в раннем послеоперационном периоде снижалась в сравнении с до-операционными показателями, в дальнейшем - не выходило за границы нормы. Выводы. При хирургическом лечении больных со сложными ПВГ показано проведение комплексного обследования параметров иммунного статуса в пред- и послеоперационном периоде, а также применение иммунокоррегирующих препаратов.
Ключевые слова: послеоперационная вентральная грыжа, иммунная система, профилактика, лечение
Проблема лечения больных сложными послеоперационными вентральными грыжами является одной из трудных задач современной хирургии. Удельный вес данной патологии в структуре грыжевой болезни достигает в настоящее время 21-30,7 % и не имеет тенденции к снижению [1,2,8]. Послеоперационные вентральные грыжи (ПВГ) составляют 5-11% от всех осложнений после лапаротомий [3,4,5]. Актуальность проблемы обусловлена также высокой частотой раневых осложнений после герниопластики, рецидивов грыжеобразования.
Основными причинами образования сложных послеоперационных дефектов передней брюшной стенки являются местные раневые осложнения [9,12]. Формированию и рецидивирова-нию грыж после операций на органах брюшной полости способствуют также факторы, повышающие внутрибрюшное давление, нарушение регенераторных процессов, неадекватная коррекция сопутствующей патологии, несовершенство хирургической техники.
Ведущим фактором, обуславливающим адекватную реабилитацию после оперативного лечения, является полноценное функционирование иммунной системы[6,10]. Комплексное воздействие повреждающих факторов (оперативная травма, общая анестезия, кровопотеря, интенсивная антибиотикотерапия) неблагоприятно влияет на иммунную систему [7,11]. Послеоперационные иммунологические сдвиги могут сохраняться длительное время и способствовать формированию вторичных иммунодефицитов, которые проявляются острыми и хроническими инфекционно-воспалительными процессами. Среди больных послеоперационными вентральными грыжами ожирение наблюдается в 70-90% [5,8,9]. Избыточная масса тела предрасполагает к раневой инфекции, формированию сером, лигатурных свищей и других осложнений, лечение которых у тучных больных представляет значительные трудности. Жировое перерождение тканей передней брюшной стенки резко снижает их прочностные, функциональные и репаратив-
