CC BY
24
KËIHI4HA TA EKCПEPИMEHTAЛЬHA MEДИЦИHA
© Пepшин О. I. УДK 546. 48:577. 12 Першин О. I.
CTAH CИCTEMИ EPИTPOПOEЗУ B OPrAHIÇMI TBAPИH ПPИ ДП KATIOHIB
CBИHЦЮ
Львiвcький нaцioнaльний мeдичний yнiвepcитeт iм. Дaнилa Гaлицькoгo (м. Львiв)
vorobets@meduniv.lviv.ua
Дана poбoтa е фpaгмeнтoм НДР ^o^wxe^ ня фyнкцioнaльнo-мeтaбoлiчниx peзepвiв CTpec-лiмiтyючиx cиcтeм opгaнiзмy за eкcтpeмaльниx yмoв з мeтoю виявлeння eфeктивниx cпocoбiв Ïx кopeкцiÏ», № дepж. pee^pa^'í 0111U000121.
Bcтyп. За yмoв cьoгoдeння, пpи знaчнoмy за-бpyднeннi нaвкoлишньoгo cepeдoвищa cпoлyкaми вaжкиx мeтaлiв актуальним е вивчeння тoкcичниx eфeктiв циx пoлютaнтiв в opгaнiзмi твapин i люди-ни. Значний iнтepec викликають дocлiджeння впли-ву вaжкиx мeтaлiв, y тoмy чиcлi cвинцю, на cиcтeмy гeмoпoeзy, яка зaбeзпeчye yтвopeння функцюналь-нo aктивниx клiтин кpoвi. Дo життeвoнeoбxiдниx фyнкцiй, щo Ïx виганують фopмeннi eлeмeнти кpoвi, нaлeжить киceнь-тpaнcпopтнa, яка oпocepeдкoвy-eтьcя epитpoцитaми, та iмyннa, щo здiйcнюeтьcя за участю лiмфoцитiв, нeйтpoфiльниx гpaнyлoцитiв та rniirnx пoпyляцiй лeйкoцитiв [2, 5, 9].
Biдoмo, щo кpoвoтвopнa cиcтeмa включае в ceбe як пoлiпoтeнтнi кpoвoтвopнi cтoвбypoвi клiтини (KCK) й yнiпoтeнтнi пoпepeдники epитpo-, фану^-цито-, мoнoцитo-, лiмфoцитo- i мeгaкapioцитoпoeзy, так i низку пoпyляцiй клiтин oкpeмиx лiнiй кpoвoтвo-peння, щo пepeбyвaють на piзниx cтaдiяx дифepeн-щаци та дoзpiвaння в opгaнax гeмoпoeзy i кpoвi [3, 7, 11]. Oxapaктepизyвaти вплив пeвнoгo чинника на гeмoпoeз мoжнa шляxoм дocлiджeння вмюту i ди-нaмiки пoпyляцiй кл™н epитpoÏднoÏ, мieлoлoÏднoÏ та лiмфoÏднoÏ лшм y кpoвoтвopниx opгaнax i кpoвi, а тaкoж вивчeнням змiн дeякиx фyнкцioнaльниx пo-кaзникiв (гeмaтoкpитнe чиcлo, oб'eм epитpoцитa, кoльopoвий пoкaзник тoщo) [1, 4, 6]. Heзвaжaючи на тe, щo вивчeнню мexaнiзмiв дм cвинцю в opгaнiз-мi людини i твapин пpиcвячeнo бaгaтo eкcпepимeн-тaльниx po6í^ aнaлiз впливу цьoгo вaжкoгo мeтaлy на клiтини piзниx пoпyляцiй кpoвi y пopiвняльнoмy a^e^i дoтeпep нe здiйcнювaли. Бiльшicть нaявниx y лiтepaтypниx джepeлax дaниx cтocyeтьcя peзyль-тaтiв дocлiджeнь тoкcичниx eфeктiв cвинцю в кл™-нax цeнтpaльнoÏ нepвoвoÏ cиcтeми, пeчiнки, ниpoк [1, 6, 8, 10]. Тзму актуальним е вивчeння впливу ка-тюыв Pb2+на cиcтeмy кpoвoтвopeння y твapин.
Meтa дocлiджeння пoлягaлa y вивчeннi впливу aцeтaтy cвинцю (за yмoв oднopaзoвoгo пapeнтe-paльнoгo ввeдeння в дoзi 10 мг/кг ма^) на пoкaзни-ки, щo дають змoгy oцiнити динaмiкy пpoцeciв гeмo-пoeзy в opгaнiзмi лaбopaтopниx бiлиx щypiв.
Oб'eкт i мeтoди дocлiджeння. Дocлiджeння пpoвoдилиcь на 40 бeзпopoдниx бiлиx щypax мacoю 150-180 г, якиx yтpимyвaли y вiвapiÏ. Утpимaння тва-pин та eкcпepимeнти пpoвoдилиcя вiдпoвiднo дo пoлoжeнь «6вpoпeйcькoÏ кoнвeнцiÏ пpo зaxиcт xpe-бeтниx твapин, якi викopиcтoвyютьcя для eкcпepи-мeнтiв та iншиx нayкoвиx ц^й» (Cтpacбypг, 1985), «Зaгaльниx eтичниx пpинципiв eкcпepимeнтiв на твapинax», yxвaлeниx Пepшим нaцioнaльним ган-гpecoм з бутики (KиÏв, 2001).
З'яcyвaння впливу катюыв cвинцю на epитpoпo-eз пpoвoдили за yмoв oднopaзoвoгo пapeнтepaльнo-га ввeдeння aцeтaтy cвинцю лaбopaтopним щypaм. Tвapин дocлiджyвaли чepeз 1, 3 i 10 дiб пicля ввe-дeння aцeтaтy cвинцю. Maтepiaлoм вивчeння була змiшaнa пepифepичнa кpoв, яку oтpимyвaли шляxoм дeкaпiтaцiÏ твapин дocлiдниx i кoнтpoльнoÏ гpyп.
Дocлiджeння кiлькocтi клiтин кpoвi (epитpoцити) здiйcнювaли за дoпoмoгoю пiдpaxyнкy в кaмepi га-peвa. Biднocний вмicт пoпyляцiй epитpoцитiв кpoвi (мoлoдi, зpiлi i CTapi клiтини) визначали фpaкцioнy-ванням в гpaдieнтi гycтини caxapoзи [1]. Для oтpи-мання epитpoцитiв гeпapинiзoвaнy кpoв цeнтpифy-гували на peфpижepaтopнiй цeнтpифyзi пpи 2500 g пpoтягoм 15 xв. Плазму вiдбиpaли, а кгмтини тpьox-кpaтнo пpoмивaли фiзioлoгiчним poзчинoм (0,85 % NaCI) з наступним цeнтpифyгyвaнням пpи 3000 g пpoтягoм 5 xв [1].
Piзнoвiкoвi фpaкцiÏ epитpoцитiв oтpимyвaли фpaкцioнyвaнням cycпeнзiй кгмтин y гpaдieнтi гу^ тини caxapoзи згiднo з мeтoдoм, який бaзyeтьcя на змiнax плaвyчoÏ гycтини epитpoцитiв пpи дoзpiвaн-нi [1]. Для poздiлeння клiтин за плaвyчoю гycтинoю викopиcтoвyвaли кoнцeнтpaцiÏ мoнocaxapидy 30 %, 24 %, 18 %, 12 % i 6 %. 1з ^ми oтpимaниx фpaкцiй epитpoцитiв фopмyвaли тpи фpaкцiÏ (мoлoдi, зpiлi, CTapi клiтини) на ocнoвi цитoлoгiчнoгo aнaлiзy. Bw-нocний вмicт epитpoцитiв кoжнoÏ фpaкцiÏ визначали cпeктpoфoтoмeтpичнo.
Cтaтиcтичнy oбpoбкy peзyльтaтiв зд^нюва-ли в peжимi пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння на пepco-нaльнoмy кoмп'ютepi з викopиcтaнням кpитepiю Cтьюдeнтa.
Peзyльтaти дocлiджeнь тэ ïx oбгoвopeння.
Пpи вивчeннi тoкcичниx eфeктiв cвинцю в opгaнiз-мi твapин значний ^epec cтaнoвлять дocлiджeн-ня пpoцeciв epитpoпoeзy, ocкiльки змiни вмicтy
208
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2015 - Bип. 2, Ъэм 3 (120)
KËIHI4HA ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
epитpoïдниx клiтин y кpoвooбiгy oтpyeниx кaтioнaми вaжкoгo мeтaлy твapин мoжyть зyмoвлювaти пopy-шeння киceнь-тpaнcпopтнoï фyнкцiï кpoвi [1, В]. Pe-зyльтaти дocлiджeнь пoкaзникiв, якi xapaктepизyють iнтeнcивнicть цьoгo пpoцecy y щypiв, яким ввoдили aцeтaт cвинцю, пpeдcтaвлeнi в тзблицях 1 i 2.
Як виднo з oтpимaниx дaниx, зaгaльнa кiлькicть epитpoцитiв кpoвi щypiв icтoтнo нe змiнюeтьcя впpoдoвж пepшиx тpьox дiб пюля ввeдeння кaнтa, oднaк нa 10-ТУ дoбy дocлiджeнь виявляeтьcя вipoгiднe змeншeння (P < 0,05) ^oro пoкaзникa з 5,25 i 0,20 (y щypiв кoнтpoльнoï гpyпи) дo 4,22 i 0,31 (y твapин 3-ï дocлiднoï гpyпи) (тзбл. 1).
Boднoчac нa 10-y дoбy eкcпepимeнтy вipoгiд-нo змeншyeтьcя пoкaзник гeмaтoкpитy кpoвi пщ-дocлiдниx твapин ^a 17,3 %, P < 0,05), aлe oб'eм epитpoцитa в цeй пepioд дocлiджeнь зaлишaeтьcя cтaбiльним. Oднaк aнaлiзyючи змiни oб'eмy ep^ тpoцитiв, нeoбxiднo зaзнaчити збiльшeння цьoгo пoкaзникa в cepeдньoмy нa 2В % y щypiв гpyпи Д1 чepeз 24 гoд пicля iн'eкцiï aцeтaтy cвинцю.
Як вiдoмo, cклaд epитpoïдниx клiтин y кpoвi твa-pин i людини нeoднopiдний, y кpoвooбiгy oднoчacнo фyнкцioнyють мoлoдi, зpiлi i CTapi epитpoцити, якi вiдpiзняютьcя cвoïми фyнкцioнaльними xapaктepиc-тикaми [1, 7]. З пpeдcтaвлeниx дaниx виднo, щo нaй-бiльшy чacткy в кpoвi щypiв i кoнтpoльнoï, i дocлiдниx гpyпи cтaнoвить пoпyляцiя зpiлиx epитpoцитiв. B^-нocний вмicт фpaкцiй мoлoдиx i cтapиx epитpoци-тiв y кpoвi iнтaктниx твapин cтaнoвить, вiдпoвiднo, 1В,5% i 20,3 % (тзбл. 2).
Peзyльтaти дocлiджeнь динaмiки пoпyляцiй ep^ тpoцитiв y кpoвi щypiв, яким ввoдили aцeтaт cвинцю, cвiдчaть, щo вiднocний вмicт фpaкцiï зpiлиx клiтин yпpoдoвж ycьoгo eкcпepимeнтy icтoтнo нe вщ-piзняeтьcя вщ тaкoгo, щo пpитaмaнний твapинaм кoнтpoльнoï гpyпи. Oднaк xapaктepним e змeншeння вмicтy фpaкцiï мoлoдиx клiтин y кpoвi твapин гpyпи Д3, aнaлiзoвaниx нa 10-y дoбy пicля ввeдeння to^^ кaнтa (P < 0,05) (мбл. 2).
Динaмiкa пoпyляцiй epитpoцитiв y кpoвi щypiв дocлiдниx фуп нaгляднo пpocлiдкoвyeтьcя пpи rpa-фiчнoмy зoбpaжeннi oтpимaниx peзyльтaтiв (pиc.). Heзвaжaючи нa тe, щo вipoгiдниx змш вмicтy фpaк-цiï зpiлиx epитpoцитiв y кpoвi щypiв дocлiдниx фуп нe вcтaнoвлeнo, кpивa, щo вiддзepкaлюe вiднocний вмicт циx клiтин yпpoдoвж eкcпepимeнтy, зaгaлoм нaгaдye динaмiкy змш юль^^ нeфpaкцioнoвaниx epитpoцитiв. Boднoчac динaмiкa пoпyляцiï мoлoдиx epитpoцитiв вкaзye нa виpaзнe змeншeння вiднoc-нoгo вмюту циx клiтин y кpoвi твapин дocлiдниx гpyп.
Ùo cтocyeтьcя вiднocнoгo вмicтy cтapиx epитpo-цитiв y кpoвi пiддocлiдниx твapин, тo ^й пoкaзник зaзнae пpoтилeжниx змiн, icTO^o збiльшyючиcь нa 1-y дoбy дocлiджeнь (гpyпa Д1). Уcтaнoвлeний eфeкт мoжe пeвнoю мipoю пoяcнити збiльшeння cepeдньo-ro oб'eмy epитpoцитiв, щo виявляeтьcя нa дaнiй cтaдiï eкcпepимeнтy. Aджe вiдoмo, щo cтapi ep^ тpoцити xapaктepизyютьcя бiльшoю пpoникнicтю для вoди тa бiльшoю плaвyчoю гycтинoю y пopiвняннi з мoлoдими тa зpiлими клiтинaми.
Pиc. Biднocнi змiни вм^ту нeфpaкцioнoвaниx epитpo-цитiв xa ïxнix пoпyляцiй y кpoвi щypiв п^ля ввeдeння aцeтaтy cвинцю.
Тэблиця 1
Bмicт epитpoцитiв, псквзник гeмaтoкpитy те сб'ем epитpoцитiв y кpoвi щypiв, яким ввсдили aцeтaт cвинцю (M i m; n = б)
Tpyrrn твapин Гeмaтo-кpит(%) Зaгaльний вмicт epMïpo-ци-пв (1x106 I мм3) O6^ epMïpo-цитa (мкм3)
Koнтpoльнa 3S,1 i 1,2 5,25 i 0,20 72,5
Д1(24 год пюля ввeдeння Pb(CH3COO)2) 36,9 i 2,0 4,26 i 0,2Э 93,2
Д2 (3-я дoбa пicля ввeдeння Pb(CH3COO)2) 37,0 i 1,в 4,7Э i 0,52 77,4
Д3 (10-a дoбa пicля ввeдeння Pb(CH3COO)2) 31,5 i 2,3* 4,22 i 0,31* 74,6
Пpимiткa: вipoгiднicть вiдмiннocтeй у знaчeнняx пoкaзникiв мiж кoнтpoльнoю i дocлiдними гpyпaми твapин пoзнaчeнo * (P < 0,05).
Taблиця 2
Bмicт пoпyляцiй epитpoцитiв y кpoвi щypiв, яким ввсдили aцeтaт cвинцю (M i m; n = б)
Tpyrrn твapин Epитpoцити
Moлoдi 3pmi Cïapi
Koнтpoльнa 1Б,5 i 1,6 61,2 i 3,9 20,3 i 1,3
Д1 (24 гoд пюля ввeдeння Pb(CH3COO)2) 16,4 i 2,1 5Б,0 i 5,1 25,6 i 1,5*
Д2 (3-я дoбa пicля ввeдeння Pb(CH3COO)2) 16,0 i 2,2 62,2 i 5,7 21,Б i 2,7
Д3 (10-a дoбa пicля ввeдeння Pb(CH3COO)2) 13,4 i 1,1* 63,4 i 6,0 23,2 i 2,6
Пpимiткa: вipoгiднicть вiдмiннocтeй y знaчeнняx пoкaзникiв мiж кoнтpoльнoю i дocлiдними гpyпaми твapин пoзнaчeнo * (P < 0,05).
Bicник пpсблeм бiслсгГГ i мeдицини - 201б - Bип. 2, Ton 3 (120)
209
K^IHIHHA TA EKCnEPMMEHTA^bHA MEAMUMHA
OflHaK 36i^brneHH^ BMicTy cTapMx epMTpouMTiB flo TpaHcnopTy kmchio, Hix Mo/ofli Ta 3pi.ni b ^yHKuio-
y tokcmkoBaHMx aueTaToM cbmhuio iiypiB BKa3ye Ha Ha/bHoMy BiflHoweHHi kjmtmhm.
noriprneHH^ KMceHb-TpaHcnopTHol ^yHKuil KpoBi nifl Bmchobok. AHa.i3 pe3y.bTaTiB iioflo Bn/MBy
Bn.MBoM KaTioHiB Pb2 + . Ue 3yMoB.raeTbca tmm, iio b Pb(CH3COO)2 Ha iHTeHcMBHicTb npoueciB reMonoe3y y
cTapMx K.iTMHax 3HMxyeTbca aKTMBHicTb 0epMeHTiB iiypiB flae niflcTaBy BBaxaTM, iio KaTioHM cbmhuio npM-
rniKo.i3y, BMicT AT<t> i 2,3-flM0oc0onniuepaTy y TaKMx minyioTb npouec epMTponoe3y Ha cTaflil ymopeHHa
K.iTMHax 3pocTae iHTeHcMBHicTb nepoKcMflHoro okmc- Mo/oflMx epMTpoi'flHMx kjmtmh.
HeHH^ .inifliB, |o Befle flo pyPrniBHMx npoueciB y n/a3- nepcneKTMBM nofla^brnHX AOC.niAweHb. RnaHy-
MaTMHHMx MeM6paHax i nopyweHHH cMcTeMM TpaH- eTbca nofla/ibiiie BMBHeHHH Bn/MBy aueTaTy cbmhuio Ha
cnopTy KaTioHiB Ta aMiHoKMc/oT [9, 11]. ToMy cTapi cMcTeMy jiiM0onoe3y, cy6nonynfluiMHMM cK/afl /liM^o-
epMTpouMTM xapaKTepM3yraTbca MeHinoio 3flaTHicTra UMTiB i cMHTe3 fle^KMx .niM^oKiHiB.
^iTepaTypa
1. CHiTMHcbKMM B. B. BiKoBi 3MiHM aKTMBHocTi ^epMeHTiB aHTMoKcMflaHTHo'i cMcTeMM b epMTpoi'flHMx K/iTMHax cBMHeM Ha paHHix cTaflmx nocTHaTa/bHoro po3BMTKy / B. B. CHiTMHcbKMM, r. 71., B. I. BepwaflcbKMM // Oi3io.. xypH. - 1996. -T. 42, № 5-6. -C. 19-26.
2. Baidaulet I. O. Risk factors for children's population health in stressed environmental conditions of lead pollution / O. I. Baid-aulet, Z. I. Namazbaeva, G. N. Dasybayeva [et al.] // Gig. Sanit. - 2013. - Vol. 6. - P. 64-69.
3. 3. Cavazzana-Calvo M. Human hematopoiesis: from CD34 cells to T lymphocytes / M. Cavazzana-Calvo, E. Six, I. AndreSchmutz [et al.] // Med. Sci. (Paris). - 2007. - Vol. 23, № 2. - P. 151-160.
4. Gidlow D. A. Lead toxicity / D. A. Gidlow // Occup. Med. (Lond.). - 2004. - Vol. 54. - P. 76-81.
5. Liberatori R. Erythropoiesis, erythropoietin and blood lead levels / R. Liberatori, R. Romeo, B. Porcelli [et al.] // G. Ital. Med. Lav. Ergon. - 2011. - Vol. 33, № 1. - P. 37-40.
6. Needleman H. Lead poisoning / H. Needleman // Annu. Rev. Med. - 2004. - Vol. 55. - P. 209-222.
7. Palis J. Ontogeny of erythropoiesis / J. Palis // Curr. Opin. Hematol. - 2008. -Vol. 15, № 3. - P. 155-61.
8. Sherman I. W. Erythrocyte aging and malaria / I. W. Sherman, S. E. Winograd // Cell. Mol. Biol. - 2004. - Vol. 50, № 2. -P. 159-169.
9. Sun X. Lead acetate reduces the ability of human umbilical cord mesenchymal stem cells to support hematopoiesis in vitro / X. Sun, Y Xie, L. Wu [et al.] // Mol. Med. Rep. - 2012. - Vol. 6, № 4. - P. 827-32.
10. Vazquez A. Lead (Pb+2) impairs long-term memory and blocks learning-induced increases in hippocampal protein kinase C activity / A. Vazquez, S. Pena de Ortiz // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 2004. - Vol. 200, № 1. - P. 27-39.
11. 11. Wang J. Oxidative stress in mouse brain exposed to lead / J. Wang, J. Wu, Z. Zhang // Ann. Occup. Hyg. - 2006. - Vol. 50, № 4. - P. 405-409.
YflK 546. 48 :577. 12
CTAH CMCTEMM EPMTPOnOE3y B OPrAHI3MI TBAPMH nPM All KATIOHIB CBMHUro neprnMH O. I.
Pe3№Me. BMBHeHMM tokcmhhmm e^eKT cbmhuio Ha opraHi3M niflfloc.iflHMx iypiB, 3oKpeMa Ha npouec epM-Tponoe3y. 3'acoBaHo, |o 3ara/ibHa Ki/bKicTb epMTpouMTiB KpoBi iypiB icToTHo He 3MiHraeTbca BnpofloBx nep-iirnx Tpbox fli6 nic/ifl BBefleHHH ToKcMKaHTa, oflHaK Ha 10-Ty flo6y floc/iflxeHb BM^B.^eTbca BiporiflHe 3MeHi±ieHHH Uboro noKa3HMKa. BoflHoHac Ha 10-y flo6y eKcnepMMeHTy BiporiflHo 3MeHi±iyeTbcfl noKa3HMK reMaToKpMTy KpoBi niflfloc.iflHMx TBapMH, a/e o6'sm epMTpouMTa b ueM nepiofl floc/iflxeHb 3a/iMi±iaeTbcfl cTa6ijibHMM. OflHaK aHa-jii3yioHM 3MiHM o6'eMy epMTpouMTiB, Heo6xiflHo 3a3HaHMTM 36i.brneHH^ uboro noKa3HMKa y TBapMH Hepe3 24 rofl nic/ifl iH'eKuii aueTaTy cbmhuio. noKa3aHo, |o y KpoBoo6iry oflHoHacHo 0yHKuioHyioTb Mo/ofli, 3pi.i i cTapi epM-TpouMTM. 3'^coBaHo, |o HaM6i.nbi±iy HacTKy b KpoBi iypiB i KoHTpo.bHoi, i floc/iflHMx rpynM cTaHoBMTb nonynaum 3pi.Mx epMTpouMTiB. BiflHocHMM BMicT 0paKuiM Mo.oflMx i cTapMx epMTpouMTiB y KpoBi iHTaKTHMx TBapMH cTaHoBMTb, BiflnoBiflHo, 18,5 % i 20,3 %. Pe3y.bTaTM floc.iflxeHb flMHaMiKM nony.^uin epMTpouMTiB y KpoBi iypiB, ^kmm BBoflM.M aueTaT cbmhu^, cBiflHaTb, |o BiflHocHMM BMicT ^paKuii 3pi.Mx K.iTMH ynpofloBx ycboro eKcnepMMeHTy icToTHo He Biflpi3HfleTbca Bifl TaKoro, |o npMTaMaHHMM TBapMHaM KoHTpo.bHoi rpynM. OflHaK xapaKTepHMM e 3MeHrneHH^ BMicTy ^paKuii Mo.oflMx kjmtmh y KpoBi TBapMH, aHa.i3oBaHMx Ha 10-y flo6y nic.a BBefleHH^ ToKcMKaHTa. ^o cTocyeTbca BiflHocHoro BMicTy cTapMx epMTpouMTiB y KpoBi niflfloc.iflHMx TBapMH, to ueM noKa3HMK 3a3Hae npoTM.exHMx 3MiH, icToTHo 36i.bmyraHMcb Ha 1-y flo6y floc.iflxeHb. ycTaHoB.eHMM e^eKT Moxe neBHora Mipora no^cHMTM 36i.brneHH^ cepeflHboro o6'eMy epMTpouMTiB, |o BM^B.^eTbca Ha flaHiM cTaflii eKcnepMMeHTy. Aflxe BifloMo, |o cTapi epMTpouMTM xapaKTepM3yraTbca 6i.bmora npoHMKHicTra fl.^ BoflM Ta 6i.bmora n.aByHora rycTMHora y nopiBH^HHi 3 Mo.oflMMM Ta 3pi.MMM K/iiTMHaMM. 36i.brneHH^ BMicTy cTapMx epMTpouMTiB y tokcmko-BaHMx aueTaToM cBMHura iypiB BKa3ye Ha noriprneHH^ KMceHb-TpaHcnopTHoi ^yHKuii KpoBi nifl Bn/MBoM KaTioHiB Pb2 + . AHa/i3 pe3y/bTaTiB |oflo Bn/MBy Pb(CH3COO)2 Ha iHTeHcMBHicTb npoueciB reMonoe3y y iypiB flae niflcTa-By BBaxaTM, |o KaTioHM cbmhuio npMrHiHyraTb npouec epMTponoe3y Ha cTaflii yTBopeHHH Mo/oflMx epMTpoiflHMx K/iTMH.
KnroHOBi cflOBa : epMTpouMTM, cBMHeub, epMTponoe3.
210
BicHMK npo6^eM 6io^oriVi MeflMUMHM - 2015 - Bun. 2, Tom 3 (120)
КЛ1Н1ЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
УДК 546. 48 :577. 12
СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ЭРИТРОПОЭЗА В ОРГАНИЗМЕ ЖИВОТНЫХ ПРИ ДЕЙСТВИИ КАТИОНОВ СВИНЦА
Першин О. И.
Резюме. Изучен токсический эффект свинца на организм экспериментальних животных, в частности на эритропоэз. Установлено, що общее содержание эритроцитов крови крыс существенно не изменяется в течении первых трех суток после введения токсиканта, но на 10-е сутки експеримента фиксируется уменьшение этого показателя. Одновременно на 10-е сутки эксперимента уменьшается показатель гематокрита крови подопытных животных, но объем эритроцита в этот период исследований остается стабильным. Но, анализируя изменения объема эритроцитов, необходимо указать увеличение этого показателя у животных через 24 часа после инъекции ацетата свинца. Показано, что в крови одновременно функционируют молодые, зрелые и старые эритроциты. Обнаружено, что наибольшую компоненту в крови крыс контрольной и экспериментальной групп становит популяция зрелых эритроцитов. Относительное содержание фракций молодых и старых эритроцитов в крови интактных животных составляет, соответственно, 18,5 % и 20,3 %. Результаты исследований динамики популяций эритроцитов крови крыс, которым вводили ацетат свинца, свидетельствуют, что относительное содержание фракции зрелых клеток в течении всего эксперимента существенно не отличается от показателей животных контрольной группы. Но, характерным является изменение содержания фракции молодых клеток в крови животных, которых анализировали на 10-е сутки после введения токсиканта. Что касается относительного содержания старых эритроцитов в крови подопытных животных, то этот показатель изменяется противоположно, существенно увеличиваясь на 1-е сутки исследований. Установленный эффект может определенным образом объяснить увеличение среднего объема эритроцитов, что обнаруживается на данной стадии эксперимента. Ведь известно, что старые эритроциты характеризуются большей проницательностью для воды и большей плотностью сравнительно с молодыми и зрелыми клетками. Увеличение содержания старых эритроцитов у токсикованных ацетатом свинца крыс указывает на ухудшение кислород-транспортной функции крови под влиянием катионов Pb2+ . Анализ результатов относительно влияния Pb(CH3COO)2 на интенсивность процессов гемопоэза у крыс дает основания считать, что катионы свинца угнетают процесс эритропоэза на стадии образования молодых эритроидных клеток.
Ключевые слова : эритроциты, свинец, эритропоез.
UDC 546. 48 :577. 12
A State of Erythropoiesis System in the Animal Organism under the Action of Plumbum Cations
Pershyn O.
Abstract. A toxic effect of plumbum on the experimental rats organism, particularly on the process of erythropoiesis was studied, as changes in the content of erythroid cells in the bloodstream of poisoned by heavy metal cations animals may cause deviation of oxygen-transport function of blood. It was found that the total number of red blood cells in rats does not change significantly during the first three days after administration of the toxicant, but on the 10th day of the research credible reduction of this parameter was detected. At the same time on the 10th day of the experiment a rate of test animals blood hematocrit was significantly reduced , but erythrocyte volume during this period of research remained stable. However, analyzing the changes in the volume of red blood cells, it should be noted that the increase of this parameter in animals in 24 hours after injection of plumbum acetate was detected. It is shown that at the same in the bloodstream time young, mature and old red blood cells are functionating. It was found that the largest share in the blood of rats in the control and experimental groups makes the population of mature red blood cells. The relative contents of young and old red blood cells fractions of intact animals are, respectively, 18.5 % and 20.3 %. The results of studies of population dynamics of red blood cells in the blood of rats injected by plumbum acetate show that the relative content of mature cells fraction throughout the experiment was not significantly different from that inherent to animals of the control group. However, there is a characteristic reduction of young cells fraction in the blood of animals analyzed at 10th day after administration of the toxicant. Regarding the relative content of old red blood cells in the experimental animals blood, this figure undergoes opposite changes substantially increasing on the 1-day of the research. Established effect may to some extent explain the increase in erythrocyte mean volume that detected at this stage of the experiment. It is known that old red blood cells have a higher permeability to water and higher floating density than young and mature cells. The increase ih the number of old red blood cells in rats poisoned by plumbum acetate indicates deterioration of oxygen-transport function of blood under the influence of Pb2+cations. This is due to the fact that in old cells the activity of enzymes of glycolysis, ATP content and 2,3- di-phosphorus-glycerate is being decreased. In these cells the intensity of lipid peroxidation, leading to destructive processes in the plasma membranes and disruptions of cations and amino acids transport is being increased. Therefore, old red blood cells are characterized by lower ability to oxygen transport than the young and mature cells in functional terms of a cell. Analysis of the results on the influence of Pb(CH3COO)2 on the intensity of hematopoiesis processes in rats suggests that plumbum cations inhibit erythropoiesis process at the stage of young erythroid cells formation.
Keywords : red blood cells, plumbum, erythropoiesis.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 03. 03. 2015 р.
В1сник проблем бюлош i медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
211
