CC BY
36
© Дорошенко С. I., 1рха С. В., Григор'ева С. М. УДК 616-314-163-08:579
Дорошенко С. I., 1рха С. В., Григор'ева С. М.
СТАН М1КР0ФЛ0РИ К0РЕНЕВИХ КАНАЛ1В ЗУБ1В
ДО ТА П1СЛЯ ЕЛЕКТР0ФУЛЬГУРАЦП
ПВНЗ «КиГвський Медичний Ушверситет УАНМ» (м. КиГв)
Дана робота е фрагментом НДР «П\двищення ефективност\ ортопедичного \ ортодонтичного л\ку-вання хворих з дефектами зуб\в, зубних ряд\в, ано-мал\ями та деформац\ями зубощелепного апарату», № державно! реестраци 01011011147.
Вступ. Останн\ми роками в медичн\й практиц\, зокрема в стоматолопчн\й, велико! уваги надаеть-ся розробц\ менш травматичних та щадних мето-д\в л\кування, особливо при зубному протезуванн\. Значна поширенють кар\есу та його ускладнень призводить до повного руйнування коронок зуб\в та ранньо! !х втрати. Основна причина видалення зуб\в - це проблеми пов'язан\ з медикаментозного обробкою та пломбуванням кореневих канал\в, особливо тяжкопрох\дних та у раз\ наявност\ к\стограну-льом, що потребуе виваженого п\дходу у п\дготовц\ !х до зубного протезування. Кл1н1чн1 спостереження показали, що переважна бтьшють л\кар\в-стома-толог\в безп\дставно вдаються до видалення коре-н\в зуб\в, особливо зруйнованих нижче р\вня ясен. Проте практичний досв\д деяких спец\алют\в дов\в можлив\сть використання корен\в зуб\в для зубного протезування незн\мними конструкц\ями при умов\ проведення попередньо! ретельно! подготовки !х кореневих канал\в. Запропоновано ц\лу низку спо-соб\в медикаментозно! обробки кореневих канал\в та найбтьш ефективн\ препарати для ¡1 зд\йснення, але не завжди отримувалися позитивн\ результати. Ряд кл\н\цист\в застосовували для обробки корене-вих канал\в додатково ф\зютерап\ю: ¡онофорез [3], лазер [8, 9], електрофульгурац\ю [4], та ¡нш\. Проте залишаеться \ на даний час мало вивченим стан м\крофлори в кореневих каналах п\сля вищезазна-чених втручань, зокрема електрофульгураци, що \ стало предметом проведеного нами м\кробюлопч-ного досл\дження.
Мета досл1дження. За даними м\кробюлопчних досл\джень визначити ефективн\сть застосування електрофульгураци для обробки кореневих канал\в.
0б'ект I методи мшробюлопчних досл1-джень. М\кробюлопчн\ досл\дження проводили з метою ¡дентиф\кац\! та вивчення бюлопчних влас-тивостей м\крофлори, що м\ститься в кореневих каналах зуб\в при пер\одонтит\, також для визна-чення чутливост\ м\кроорган\зм\в до д\! електро-х\рург\чно! обробки, за методикою, розробленою проф. С. I. Дорошенко та сп\вавторами (патент на
dentist99@mail.ru
корисну модель № 57843 в\д 10.03.2011). Методика електрох\рург\чно! обробки кореневого каналу по-лягала у наступному: п\сля некротомп карюзно! по-рожнини, ¡нструментально! обробки та висушування кореневих канал\в, вводять в кореневий канал тонкий електрод не доходячи до верх\вки 0,5 мм та про-водять переривчасту електро\скрову обробку (озо-нування) протягом 10 секунд електричним струмом з ¡нтервалом перерви в 5 секунд.
М\кробюлопчне досл\дження вм\сту кореневого каналу було зд\йснено у 30 пац\ент\в в\ком в\д 20 до 57 рок\в до застосування електрох\рург\чно! обробки та п\сля !! проведення.
Досл\дження зд\йснювали двоетапно: первинно - перед початком електрох\рург\чного способу обробки кореневого каналу та п\сля !! проведення. Ма-тер\ал для вивчення м\крофлори з кореневих кана-л\в брали таким чином: зуб ¡золювали стерильними ватними валиками, сушили еф\ром. П\сля розкриття карюзно! порожнини \ порожнини зуба вводили сте-рильний файл на глибину каналу та видаляли його вм\ст. Стерильними ножицями зр\зали верх\вкову частину ¡нструменту з вм\стом каналу. Отриман\ б\о-лог\чн\ проби вносили у стерильний контейнер для подальшо! м\кробюлопчно'| ¡дентифкацп.
Зразки кл\н\чного матер\алу доставляли в лабо-ратор\ю в стерильних транспортних контейнерах. Для культуральних досл\джень використовували спец\альн\ середовища. Для первинного пос\ву з метою вид\лення стрептокок\в використовували середовища, як\ м\стять кров. В якост\ основи серед-овищ - триптиказо-соевий агар з додаванням 3-5 % баранячо! кров\. Чашки Петр\ з пос\вами ¡нкубували при 37°С у присутност\ 5 % СО2, необх\дного для п\д-тримки роста деяких стрептокок\в. Через 24 години проводили обл\к гемолггично! реакци. З колон\й, що виросли, готували мазки, як\ п\сля ф\ксац\! трикрат-ним проведенням над полум'ям пальника, фарбува-ли за Грамом. В мазках при м\кроскоп\! в пол\ зору спостер\гали грам позитивн\ диплококи, розташо-ван\ поодинц\, попарно, короткими або довгими ланцюжками.
1дентиф\кац\я до роду включала визначення ка-талази. Бюх\м\чн\ тести, що використовували для видово! ¡дентифкацп включали в себе РУЛ-тест, VP-тест, Н1Р-тест, ЕБО-тест, РА1_-тест та ¡ним.
Визначення вид1в патогенних та умовно-пато-генних м1кроорган1зм1в, ¡зольованих з кореневого каналу стоматолопчних пац1ент1в з перюдонтитами, здмснювали у вщповщност з методичними реко-мендац1ями та наказами МОЗ Укра1ни: наказ № 167 МОЗ Укра1ни вщ 05.04.2007р. про затвердження методичних вказ1вок «Визначення чутливост м1кро-оргаызмов до антибактер1альних препарат1в»; наказ № 236 МОЗ Укра!ни вщ 04.04.2012р. «Про оргаы-зац1ю контролю та профтактики пюляоперацмних гнмно-запальних ¡нфекцм, спричинених м1кроорга-ызмами, резистентними до дм антим1кробних пре-парат1в»; приказ № 535 МЗ СССР от 22.04.1985г. «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений».
1золяти вмюту кореневих канал1в, заЫвали на поживн середовища: жовтково-сольовий агар для вирощування м1кроорган1зм1в роду Staphylococcus, агар Ендо - для визначення м1кроорган1зм1в родини Enterobacteriaceae, ентерококагар для вирощування м1кроорган1зм1в роду Enterococcus, колумбмський агар з баранячою кров'ю - для вирощування пред-ставниюв роду Streptococcus. Шоколадний агар для вирощування гемофт1в. Для вирощування анаероб-них м1кроорган1зм1в застосовували культивування в анаеробнм систем! (GEN BOX Jar), що мае вигляд прозоро! полкарбонатно! герметично! камери, де анаеробн умови створюються за рахунок спец1аль-них газових генератор1в: сум1ш1 спец1альних х1м1чних ¡нгред1ент1в, що при розкладанн створюють спец1-альну атмосферу. Факт встановлення анаеробних умов визначали за знебарвленням спец1ального ¡н-дикатора. В дослщах використовували чашки Петр! з щтьними середовищами. Середовища готували у вщповщност з шструк^ею виробника. Приготован для роботи поживн! середовища контролювали на ростов! якост за допомогою вщомих тест-штам!в. Вирощування здмснювали у термостат! при температур! + 37°С протягом 24 годин.
Бактер!альн! культури, що виросли, щентиф!ку-вали до виду, вивчаючи !х морфолопчы, культураль-Ы, бюх!м!чы та тинктор!альн властивост!.
Для щентифкацп стрептокоюв використовували середовища з вмютом кров!, тому що тип гемол!зу е одним з найважливших щентифкацмних ознак. Рют стрептокоюв на кров'яному агар! може супро-воджуватися альфа-гемол!зом, бета-гемол!зом або гама-гемол!зом. Вщбирали !зольован! колон!!, переносили !х на середовища, скошен! у проб!р-ках, для здмснення щентифкаци до виду. Видова щентифка^я стрептокоюв здмснювалася на пщ-став! результа^в бюх1м1чних та серолопчних тест!в. Для бюх1м1чно'| щентифкаци використовували тест-системи «rapid ID Strep» виробництва bioMerieux.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. В результат! дослщжень мкрофлори кореневих кана-л!в до проведення електрофульгурацп були видтеы та щентифковаы так! мкрооргаызми: Enterococcus faecalis, Enterococcus casseliflavus, Streptococcus
mitis, Streptococcus mutans, Streptococcus milleri, Gemella haemolysans, Haemophilus (Actinobacillus) actinomycetemcomitans, Aerococcus viridans, Actinomyces viscosus, Prevotella melaninogenica, Capnocythophaga spp., Veilonella spp. (табл. 1).
За даними таблиц! 1 мкробний пейзаж представлено аеробною мкрофлорою, до складу яко! увмшли: Enterococcus faecalis, Enterococcus casseliflavus, Streptococcus mitis, Streptococcus mutans, Streptococcus milleri, Gemella haemolysans, Haemophilus (Actinobacillus) actinomycetemcomitans, Aerococcus viridans, Actinomyces viscosus та анае-робною мкрофлорою: Prevotella melaninogenica, Capnocythophaga spp., Veilonella spp.
Окр!м того, у пац1ент1в до електрофульгурацп була виявлена в кореневих каналах змшана мкро-флора, що представлено в табл. 2.
За даними таблиц! 2, у кореневих каналах 13 па-ц1ент1в було видтено змшану аеробно-анаеробну мкрофлору, представлену мкроаерофтьними м!-крооргаызмами роду Streptococcus (Streptococcus mitis, Streptococcus milleri); Gemella haemolysans та анаеробними мкрооргаызмами Capnocythophaga spp. та Prevotella melaninogenica. У 4-х пац1ент1в було видтено монокультури анаеробних мкрооргаыз-м!в, таких як: Capnocythophaga spp. та Veilonella spp. З кореневих канал!в 5-х пац1ент1в було видтено асо-ц!ац!! стрептокок!в з ентерококом, ентерокок!в з ае-рококами. I у останых 8-х були видтеы монокультури таких мкрооргаызм!в, як: Streptococcus mutans, Haemophilus (Actinobacillus) actinomycetemcomitans, Aerococcus viridans, Actinomyces viscosus.
Таблиця 1
Мшрооргашзми, видтеш з кореневих канал!в зуб!в пащен^в з перюдонтитом до озонування
Видова назва млкрооргашзмлв
Аеробш млкрооргашзми
Представники роду Enterococcus Enterococcus faecalis Enterococcus casseliflavus
Представники роду Streptococcus Streptococcus mitis Streptococcus mutans Streptococcus milleri
Представники роду Gemella Gemella haemolysans
Представники роду Actinobacillus Actinobacillus actinomycetemcomitans
Представники роду Aerococcus Aerococcus viridans
Представники роду Actinomyces Actinomyces viscosus
Анаеробш млкрооргашзми
Представники роду Prevotella Prevotella melaninogenica
Представники роду Capnocythophaga Capnocythophaga spp.
Представники роду Veilonella Veilonella spp.
Таблиця 2
Склад змшано'Г мшрофлори у кореневих каналах до озонування
Ктьюсть пац1ент1в Ha3Ba MiKp00praHi3My №1 Ha3Ba MiKp00praHi3My №2
3 Enterococcus faecalis Streptococcus mutans
2 Enterococcus casseliflavus Aerococcus viridans
6 Streptococcus mitis Prevotella melaninogenica
2 Streptococcus mutans
2 Streptococcus milleri Capnocythophaga spp
3 Actinobacillus actinomycetemcomitans
2 Actinomyces viscosus
5 Gemella haemolysans Capnocythophaga spp
1 Aerococcus viridans
2 Capnocythophaga spp
2 Veilonella spp.
вейлонели. При агресивному перюдонтит бтя 75 % становлять грамнегативн палички, так як Haemophilus (Actinobacillus) actinomycetemcomitans та rnrni [1, 2, 5, 6, 7].
Проведен! доогмдження подтвердили значення вищеперелiчениx мкрооргаызм!в в етюлогп хвороб перюдонта. Хоча в 5-ти випадках було видтено ктычы штами ентерокоюв двох вид!в: Enterococcus faecalis, Enterococcus casseliflavus та аерокок -Aerococcus viridans, як! не е перюдонтопатогенами. Можливо, ця змЫа зв'язана з порушенням !мунно-го статусу пац1ент1в, за рахунок чого вщбувають-ся змЫи в мкробюценозах ротово! порожнини з! змшою вщомого видового складу м!крооргаызм!в. М!кробюлопчы дослщження показали, що запальн захворювання порожнини рота обумовлен д!ею пе-реважно асо^ацм аеробних та анаеробних мкроор-гаызм!в з бтьш вираженою анаеробною складовою, в 17-ти випадках представлену мкрооргаызмами Capnocythophaga spp. та Prevotella melaninogenica, Veilonella spp.
У вмют кореневого каналу у 30 пац1ент1в пюля електрох!рурпчно! обробки рют мкрофлори не спо-стеркався. ВЫ поЫви виявилися стерильними.
Висновок. Проведен! мкробюлопчы доот-дження стану мкрофлори кореневих канал!в зуб!в у пац!ент!в з хроычним перюдонтитом довели високу ефективнють застосування електрофульгураци (при проведены яко! видтяеться озон) в комплексна п!дготовц! корен!в до зубного протезування.
Перспективи подальших дослщжень пов'язан з вивченням мкробюлопчного складу кореневих ка-нал!в зуб!в пюля електрох!рурпчно! обробки.
3a jiiTepaTypHMMM AaHnMn, 75 % nepi0fl0HT0naT0-reHiB npn xp0HiHH0My nepi0fl0HTMTi - öe rpaMHeraTnBHi na^MHKM, 90 % HKMx e aHaep0ÖHMMM MiKp00praHi3MaMn: Haemophilus (Actinobacillus) actinomycetemcomitans, Capnocythophaga spp., Veilonella spp., Selenomonas spp., Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Fusobacterium nucleatum, Bacteroides forsythus. npn xp0HiHH0My 3ana.neHHi 6i.nbi±ia n0/i0BHHa BMfliB npefl-CTaB^eHa rpaMn03HTHBH0i0 Mkp00ji0p0io. Öe CTpen-T0K0Kn: Streptococcus milleri, Streptococcus sanguis; aKTHH0MiöeTn: Actinomyces viscosus, Actinomyces israeli, Actinomyces naeslundii; 0y306aKTepii Ta
^¡TepaTypa
1. B0p0ÖbeB A. A. MeAnönHCKaa MnKp06n0.0rnfl, Bnpyc0.0rnfl n n MMyH0.0rMfl / A. A. B0p0ÖbeB. - MeAnönHCK0e HH<£0p-MauM0HH0e areHTCTB0, 2004. - 691 c.
2. ÄMnTpneBa /1. A. C0BpeMeHHbie npeACTaB.eHna 0 p0.n MnKp0<£.0pbi b naT0reHe3e 3aÖ0.eBaHnw nap0A0HTa / /1. A. ÄMn-TpneBa, A. r. KpaMH0Ba // nap0A0HT0.0rnfl. - 2004. - № 1 (30). - C. 8-15.
3. Ä0HCK0M r. M. C0BpeMeHHbe n0AX0AH k peaön.nTaunn npn nepn0A0HTnTax / r. M. Ä0HCK0M, H. M. MBa^eHK0 // C0BpeMeH-Haa CT0MaT0.0rna. - 2001. - C. 4-6.
4. Ä0p0 0eHK0 C. I. Cn0Ci6 .iKyBaHHa paAnKynapHnx KiCT 3y6iB. fleKnapauiMHnM naTeHT YKpai'Hn Ha K0pnCHy M0Ae.b № 57843 BiA. 10. 03. 11 p. / C. I. Ä0p00eHK0 [Ta iH.] - 5io.. № 7.
5. K0p0TaeB A. M. MeAnönHCKaa MnKp06n0.0rnfl, n MMyH0.0rna n BnpyC0.0rna / A. M. K0p0TaeB, C. A. 5a6nneB. - CaHKT-neTepöypr : Cneu-ZnT, 2000. - 580 C.
6. 0np0Ö0K0B B. n. MeAnHHa MiKp06i0.0rm, BipyC0.0rm, iMyH0.0rm / B. n. l±lnp0Ö0K0B. - BiHHnua : H0Ba KHnra, 2010. -952 C.
7. ßHK0BCKnw fl. C. MHTerpa.bHaa p0.b CnM6n0TnneCK0M MnKp0<£.0pbi b <£n3n0.0rnn ne.0BeKa / fl. C. flHK0BCbKnw,
B. n. 0np0Ö0K0B, r. C. ÄbMeHT. - K. : TOB «HepB0Ha PyTa-TypC», 2011. - 169 C.
8. Goya C. Effects of pulsed Nd:YAG laser irradiation on smear layer at the apical stop and apical leakage after obturation /
C. Goya, R. Yamazaki, Y Tomita // Int. Endod. J. - 2000. - Vol. 33 (3). - P. 71-266.
9. Kimura Y A comparative study on the effects of three types of laser irradiation at the apical stop and apical leakage after obturation / Y Kimura, R. Yamazaki, C. Goya // J. Clin. Laser. Med. Surg. - 1999. - Vol. 17 (6). - P. 6-261.
УДК 616-314-163-08:579
СТАН М1КР0ФЛ0РИ КОРЕНЕВИХ КАНАЛ1В ЗУБ1В ДО ТА П1СЛЯ ЕЛЕКТРОФУЛЬГУРАЦП
Дорошенко С. I., 1рха С. В., Григор'ева С. М.
Резюме. Ктычы спостереження показують, що переважна бтьшють лкар!в-стоматолопв безпщставно вдаються до видалення кореыв зуб!в, особливо зруйнованих нижче р!вня ясен. Проте практичний досвщ деяких спец1алют1в дов!в можливють використання кореыв зуб!в для зубного протезування незымними кон-струкц!ями при умов! проведення попередньо! ретельно! пщготовки !х кореневих канал!в.
Проведен! нами м1кробюлопчы досл!дження стану кореневих канал!в зуб!в, при пер!одонтитах, з метою ¡дентифкаци та вивчення б!олог!чних властивостей м!крофлори, також для визначення чутливост!
MiKpoopraHi3MiB до дм електрох1рург1чно! обробки, за методикою, розробленою проф. С. I. Дорошенко та сгмвавторами.
До^дження свiдчaть про високу ефективнiсть застосування електpoфульгуpaцiI в кoмплекснiй пщготов-ц кopенiв до зубного протезування.
Ключов1 слова: стoмaтoлoгiя, пеpioдoнтит, мiкpoфлopa кореневого каналу, електрофульгура^я.
УДК 616-314-163-08:579
СОСТОЯНИЕ МИКРОФЛОРЫ корневых каналов ЗУБОВ ДО И ПОСЛЕ ЕЛЕКТРОФУЛЬГУРАЦИИ
Дорошенко С. И., Ирха С. В., Григорьева С. М.
Резюме. Клинические наблюдения показывают, что подавляющее большинство стоматологов безосновательно прибегают к удалению корней зубов, особенно разрушенных ниже уровня десны. Однако практический опыт некоторых специалистов доказал возможность использования корней зубов для зубного протезирования несъемными конструкциями при условии проведения предварительной тщательной подготовки их корневых каналов.
Проведенные нами микробиологические исследования состояния корневых каналов зубов при периодонтите, с целью идентификации и изучения биологических свойств микрофлоры, а также для определения чувствительности микроорганизмов к действию электрохирургической обработки по методике, разработанной проф. С. И. Дорошенко и соавторами.
Исследования свидетельствуют о высокой эффективности применения электрофульгурации в комплексной подготовке корней к зубному протезированию.
Ключевые слова: стоматология, периодонтит, микрофлора корневого канала, электрофульгурация.
UDC 616-314-163-08:579
The Microflora of Root Canals before and after Electrofulhuration
Doroshenko S. I., Irkha S. V., Grigorieva S. M.
Abstract. In recent years in medical practice, including dental, great attention is paid to the development of benign and less traumatic treatments, especially in dental prosthetics. A significant prevalence of caries and its complications lead to complete destruction of tooth crowns and their early losses. The main reason for tooth extraction - the problems associated with drug treatment and root canal filling, especially hard passable that requires a balanced approach in preparing them for dental prosthetics.
Clinical observations show that the vast majority of dentists wrongly resorted to remove the roots of the teeth, especially the destroyed below the gums. However, practical experience has proved to some experts use the roots of teeth denture fixed constructions subject to thorough prior preparation of root canals.
A whole range of methods medical treatment of root canals and the most effective medications for the second exercise, but not always positive results were obtained. A number of clinicians used for the treatment of root canal additional physical therapy, iontophoresis, laser and others. However, it remains and currently poorly understood flora in root canals after the aforementioned interventions, including electrofulhuration, which was the subject on our microbiological research.
The purpose of research. According to microbiological testing to determine the efficacy of electrofulhuration for root canal treatment.
Materials and methods. Microbiological tests were performed to identify and study the biological properties of microorganisms contained in the root canals of teeth with periodontitis, and to determine the sensitivity of microorganisms to action electrosurgical treatment by the method developed by prof. S. I. Doroshenko et al. Method electro root canal treatment was as follows: after neсrotomy cavity, instrumentation and drying root canals, root canal injected into thin electrode before reaching the apex of 0.5 mm and conducting intermittent spark processing (ozonation) for 10 seconds at intervals of electric shock break in 5 seconds.
Microbiological research the contents of the root canal was performed in 30 patients aged 20 to 57 years for use electrosurgical treatment and after it.
Research results. Our results microflora of root canal for the electrofulhuration were isolated and identified the following microorganisms: Enterococcus faecalis, Enterococcus casseliflavus, Streptococcus mitis, Streptococcus mutans, Streptococcus milleri, Gemella haemolysans, Haemophilus (Actinobacillus) actinomycetemcomitans, Aerococcus viridans, Actinomyces viscosus, Prevotella melaninogenica, Capnocythophaga spp., Veilonella spp.
The contents of the root canal in 30 patients after treatment Electric microflora growth was not observed. All crops were sterile.
Conducted microbiological study of microflora of root canals in patients with chronic periodontitis proven to use electrofulhuration (during which ozone is released) in the complex roots preparing to dental prosthesis.
Prospects for further research related to the study of microbiological composition of root canals after electrosurgical treatment.
Keywords: dentistry, periodontal, root canal microflora, electrofulhuration.
Рецензент - проф. Куроедова В. Д.
Стаття надшшла 25. 02. 2015 р.
