CC BY
9References
1. Abdullaeva V.K., Abbasova D.S., et al. Predict depressive disorders at the earliest stages of its formation in adolescents"// Annali d/ Italia (2020) VOL 1, No 7; pp 15-18.
2. Abdullaeva V.K., Babarakhimova S.B. Ana-lisys of psychosocial factors in development of suicidal tendencies at adolescents / Central Asian Journal of Pediatrics 2 (1), 201-204, 2019
3. Abdullaeva V.K., Sultonova K.B., Abbasova D.S. et al. Role of psychological research of suicidal behavior in adolescents // Journal Sciences of Europe/ Praha, Czech Republic. VOL 2, No 36 (2019) pp.5255.
4. Babarakhimova S.B., Abdullaeva V.K., Abbasova D.S., et al. Relationship of personal characteristics in adolescents with suicidal tendencies // NJD-i-science. VOL 2, No 40 (2020) pp. 19-22
5. Babarakhimova S.B., Abdullaeva V.K., Abbasova D.S., et al. Research of influence personal char-
acteristics in adolescents in development types of suicidal tendencies // Austria-science. VOL 1, No 24 (2019) pp. 16-18
6. Babarakhimova S.B., Sharipova F.K. Efficacy using the psychology and pedagogical help to teenagers with diabetes of the 1st type // Education and Psychology. No 3 (2017) pp. 77-80
7. Babarakhimova S.B., Sharipova F.K. The psychology and pedagogical help to teenagers with diabetes of the 1 type // Personality in Changing World: Health, Adaptation, Development. No 3 (18) 2017, pp. 381-390
8. Matveeva A.A., Sultonova K.B., Abbasova D.S. et al. Optimization of psycho-diagnostics of emotional states // Danish Scientific Journal. VOL 3, No 5(2020) pp.24-27
9. Nurkhodjaev S., Babarakhimova S., Abdullaeva V. Early Detection and Prevention of Suicidal Behavior in Adolescents - Indian Jornal of Forensic medicine & Toxicology. VOL 14, No 3(2020) pp.7258-7263
СТАН КЛ1Н1ЧНИХ ПОКА3НИК1В ПРИ Р13НИХ ВИДАХ КОМБIНОВАНОÏ AHECTE3IÏ У Д1ТЕЙ 13 ПРИРОДЖЕНОЮ Х1РУРГ1ЧНОЮ ПАТОЛПСЮ
Власов О. О.
КП "Днтропетровська обласна дитяча клШчналтарня"
м. Днтро, Украша
CONDITION OF CLINICAL INDICATORS WITH DIFFERENT TYPES OF COMBINED ANESTHESIA IN CHILDREN WITH CONGENITAL SURGICAL PATHOLOGY
Vlasov O.
CU "DnipropetrovskRegional Children's Clinical Hospital"
Dnipro, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп встановлеш абсолютш значения клшчних показнишв у новонароджених i немовлят з приро-дженою хiрургiчною патолопею при рiзних видах комбшовано! анестезп та порiвняти ix мiж собою. Доведено, що серед обстежених груп найб№ш уразливими до патолопчних змш були дгги, яким анестезю-лопчний супровщ забезпечувався шгаляцшно севораном з репональною анестезiею.
ABSTRACT
The article establishes the absolute values of clinical indicators in newborns and infants with congenital surgical pathology under different types of combined anesthesia and compare them with each other. It is proved that аmong the examined groups, the most vulnerable to pathological changes were children who were provided with anesthesia by inhalation sevoran with regional anesthesia.
Ключовi слова: Новонароджет, немовлята, природжеш вади розвитку, комбшована анестезiя, пока-зники.
Keywords: Newborns, infants, congenital malformations, combined anesthesia, indicators.
Природжеш вади розвитку (ПВР) ввдносяться до числа патологш, що найчаспше зустрiчаються в новонароджених та потребують переважно негай-но1 мрурпчно1 корекцп тсля народження дитини. Операцiя дозволяе провести радикальну або посту-пову корекцш аномалп розвитку у новонародже-ного, полiпшити стан дитини та ввдновити житте-здатнiсть органiв [1,2]. Результат мрурпчного втручання залежить вщ важкостi вади, супутнiх, фонових захворювань у дитини, вщ квалiфiкацiï ди-тячих хiрурга та анестезiолога зокрема, тому що об-раний вид анестезюлопчного супроводу та якiсть його проведення впливае на стан дитини в перь та
пiсляоперацiйний перюди, на швидкiсть ввднов-лення оргашв i систем, на катамнестичний прогноз тсля виписки з лiкарнi.
На rai важ^' основноï, супутньо1 патологи у дггей з ПВР виникають ускладненя в виглядi ппок-семи органiв i тканини, артерiальноï гшотензп та зниження серцевого викиду тд час анестезп у зв'язку з впливом знеболюючих лiкiв на дихальний центр i/або повного виключення дихання дитини, а також у зв'язку з поганою еластичшстю шлуночкiв серця, неадекватною реакцiею симпатичноï нерво-во1 системи, пiдвищенням сприйнятливостi до ди мiокардiодепресантiв на iнгаляцiйнi анестетики
[3,4]. Як наслвдок, у новонароджених 1 немовлят хь рурпчт втручання можуть призвести до катабол!ч-ного стресу, розлад1в кровообiгу 1 дихання, метабо-лiзму, водно-електролиного, б!лкового сташв, що вшображаеться на ввдповадних показниках. Шдтри-мка дихально! системи в новонароджених 1 немовлят тд час проведения анестези також може супро-воджуватися змшами кислотно-лужного стану (КЛС) або !х поеднанням [5]. Ц патолопчн! ввдхи-лення повинн бути усунен якомога рашше, так як нормал!защя гомеостазу призведе до ввдновлення «працездатносп» оргашзму в цшому. Оцшюючи отримат показники в динамщ анестезюлопчного супроводу, можна поб1чно судити про як1сть проведено! анестези, х1рурпчного л1кування та адекват-носп прийнятих коригуючих заход1в, що дозволяе зводити до мшмуму виникнення ймов1рних ускла-днень [6,7].
Тому дитячому анестезюлогу важливо мати ш-формацш, що ввдображае адекватшсть вентиляци та оксигенацп шляхом оцшки стану кислотно-осно-вно! р1вноваги та р1вня газ1в кровь Було щкаво оць нити 1 проанал1зувати стан кислотно-лужно! р1вно-ваги та р!вня газ1в кров! у новонароджених 1 немовлят з природженими вадами розвитку тд час проведення х!рурпчного лшування.
Види природжених
Мета дослiдження. Встановити абсолютш значення клшчних показник1в у новонароджених 1 немовлят з природженою х1рурпчною патолопею при р1зних видах комбшовано! анестези та пор1в-няти !х м1ж собою.
Матерiали та методи дослвдження. У ретро-спективне дослщження були включен 150 новонароджених 1 немовлят !з природженими вадами розвитку (ПВР), яш отримали х^рурпчне лжування у м. Дшпр1 у 2019 рощ. За характером ПВР у досль дженш прийняли участь дти з патолопею, предста-вленою у таблиц 1. Найбшьш часто серед природжених аномалш зустр1чалися непрохвдшсть киш-швника (24%) та пухлини черевно! порожнини (21,3%).
Було сформовано 3 групи в залежност1 ввд типу комбшовано! анестези при х1рурпчнш корекцп аномалш: I (50 дней з ПВР) - шгаляцшна (севоран) + регюнальне знеболювання; II (50 дней з ПВР)-шгаляцшна (севоран) + внутршньовенне знеболювання (фентанш); III (50 дней з ПВР) - тотальна внутршньовенна анестезия 2 препаратами: знебо-люючим (фенташл) та медикаментозним сном на тл1 внутршньовенно! ш'екци гшнотишв (20% ок-сибупрат натрш). Проведено операцп: торакальш, уролопчш, абдомшальш.
Таблиця 1
вад у дгтей, абс.ч. (%)
Природжеш вади
о х о в а
атр
с
В
в шк
ь т о
'53 9 'Я
о
е Не
а н ь
н о
'а
б м
М
ас
1-ч
и н и
л х
хПу
в
вок
кт
е р
-
о н
<с
РЗ
'53
е г егл
В
о
з а Р
Юльшсть дггей
14
(9,3)
36 (24)
7
(4,7)
9 (6)
32 (21,3)
14
(9,3)
17 (11,3)
21 (14)
150 (100)
Розподш дггей за масою тша та вжом на момент госштал!зацп з приводу х1рурпчного л1кування представлено в таблиц! 2.
Таблиця 2
_Маса тша та вж дней на момент госппатзаци з приводу х!рург!чного л!кування, М±т_
Групи
Показник I II III Р
(п = 50) (п = 50 (п = 50)
0,4342*
Маса, г 3185,53 ± 1173,27 3019,88 ± 896,38 3202,06 ± 816,17 0,9356** 0,2954***
0,7109*
Вж, доба життя 14,33 ± 23,95 15,89 ± 17,39 12,84 ± 18,97 0,7336** 0,4071***
Прим!тки: * - Р м!ж I+H групами; ** - Р м!ж МП групами; *** - Р м!ж П+Ш групами.
Достов!рних в!дм!нностей м!ж групами не ви-явлено. У вах групах д!тей превалювала маса тша бшьш 3000 г, а постнатальний в!к при посту пленш в дитячий х!рург!чний стац!онар досягав 2-х тиж-н!в.
Ретроспективна оцшка в досл!дженн! проводи-лася за наступними етапами: 1) до проведення х!ру-рпчного л!кування та анестезюлопчного супроводу, 2) уведення дитини в наркоз, 3) травматичний етап операцп': середина операц!!' або максимально
болюний етап xipyprÍ4Horo втручання, 4) тсляопе-рацiйний перiод (протягом 1 години пiсля транспо-ртування дитини у вiддiлення штенсивно! терапп), 5) через 24 години тсля операцй.
Протягом ycix етапiв дослвджувалися настyпнi показники: концентрацiя водневих юшв (рН), пар-цiальна напруга вуглекислого газу в венознiй кровi (PvC02), парцiальна напруга кисню (Pv02), надли-шок основ кровi (BE), надлишок основ в позакл1-тиннiй рвдит (BEe), стандартний бiкарбонат (SBC), процентне насичення кровi киснем (SрO2). Обов'я-зково враховувався гемоглобiн кровi у новонаро-дженого i вмiст кисню у вдихуваному пацieнтом повiтрi (FiO2). Всi дослiдження КЛС проводилися за допомогою ионоселективного юшзатора елект-ролтв i газiв кровi «Medica Easy Lyte», США.
Обробка даних проводилась методом варiацiй-но! статистики. Осшльки при бiльшiй кiлькостi по-рiвнянь критерiй Ньюмена—Кейлса дае бiльш то-чну оцiнкy ймовiрностi альфа, застосовували двос-тороннi тести значущосп та альфа був встановлений для р <0,05. Поправки Бонферрош були використанi для вирiшення множинних порiв-нянь.
Результати дослiдження та ix обговорення.
Насичення кровi киснем мае велике значения при
проведенш будь-яко! операцй, особливо в дитя-чому вiцi. Знижений об'емний кровооб^ в тканинi (iшемiя) або знижений вмют кисню в артерiальнiй кровi (гiпоксiя) формують тканинний дефiцит кисню, при якому страждають ус органи та системи дитини, особливо уразливими е нирки, кишк1вник, головний мозок. Ввдомо що одним з перших компе-нсаторних механiзмiв, спрямованих на лiквiдацiю тканинного дефiциту О2, е збiльшення його екстра-кцп з плинною кровi. Результатом тдвищено! тка-нинно! екстракцп кисню е неминуче зниження вмь сту кисню в венознш кровi, яка ввдпкае, перш за все, пе! його фракци, яка пов'язана з гемоглобшом. Зважаючи на важливiсть цих патофiзiологiчних процесiв i !х неминучiсть при хiрургiчнiй корекцп ПВР, вважаеться за дощльним монiторувати КЛС i перифершну оксиметрш методом пульсоксиметри [5-7].
У нашому дослiдженнi значних патологiчних змш показиик1в КЛС протягом усiх перiодiв не знайдено.
При аналiзi показнишв PvO2 у дiтей при рiзних видах анестези звертае увагу тенденщя до зниження !х при проведенш комбшовано! анестезп внутрiшньовенним уведенням 2-х знеболюючих препаратiв у тсля операцшному перiодах (р > 0,05). Дат представлено в таблищ 3.
Таблиця 3
Показники парцiально! напруги О2 у венознiй кровi (PvO2) у дiтей при рiзних видах анестезп в залежно-
стi ввд етапiв операцй, мм рт.ст., М±т
Групи
Етапи операцй' I II III Р
(n = 50) (n = 50 (n = 50)
0,4032*
Початок 52,7 ± 12,2 50,9 ± 7,8 49,9 ± 6,4 0,1559** 0,4551***
0,8905*
Гндукщя 51,5 ± 12,1 51,2 ± 7,9 50,4 ± 5,3 0,5469** 0,5294***
0,8099*
Травматичний 50,2 ± 12,1 50,7 ± 7,5 51,1 ± 7,3 0,6499** 0,7759***
0,5949*
Пiсля операцй' 51,4 ± 15,1 50,0 ± 10,1 49,8 ±9,4 0,5176** 0,8936***
0,2076*
Через 24 години тсля операцй 50,0 ± 11,4 47,6 ± 7,1 47,8 ± 8,7 0,2796** 0,8975***
Примiтки: * - Р мiж 1+11 групами; ** - Р мiж 1+111 групами; *** - Р мiж 11+111 групами.
При оцiнцi показник1в PvCO2 встановлено, що саме в I груш з анестезюлопчним супроводом шга-лядiйно (севораном) та регiональним знеболюван-ням знижена парцiальна напруга СО2 з початку тд-готовки до операцп, в момент шдукци в наркоз, тд час максимально болiсного, травматичного етапу та пiсля операцй. При чому отримаиi значення досто-вiрно в^^зняються вiд iнших типiв комбшовашэ!
анестезп. Данi представлено в таблицi 4. Вщновлю-еться показник PvCO2 у дггей I-о! групи тiльки через 24 години тсля х1рурпчного л1кування. Ктт-чна ситyацiя в даному випадку ймовiрно вказуе на дихальний алкалоз внаслiдок гшервентиляцп та тдвищення частоти дихання пiд час проведення ль карем дихально! пвдтримки дитинi.
Sciences of Europe # 64, (2021)_35
Таблиця 4
Показники парщально! напруги СО2 у венознш KpoBi (PvCO2) в дiтей при pi3Hm видах анестезй' в залеж-
носп вiд етапiв операцп, мм рт.ст., М±т
Групи
Етапи операцп' I II III Р
(n = 50) (n = 50 (n = 50)
0,0724*
Початок 31,3 ± 6,5 33,8 ± 7,1 36,0 ± 7,4 0,0013** 0,1398***
0,0005*
1ндукщя 31,3 ± 6,2 36,1 ± 6,9 36,3 ± 6,7 0,0003** 0,8916***
0,001*
Травматичний 30,6 ± 6,7 35,2 ± 6,7 35,9 ± 6,7 0,0001** 0,5484***
0,001*
Пiсля операцп' 31,0 ± 9,2 36,9 ± 8,01 35,4 ±7,2 0,0109** 0,3079***
0,0768*
Через 24 години тсля операцп' 36,4 ± 9,8 39,4 ± 6,7 38,4 ± 7,5 0,2577** 0,4797***
Примiтки: * - Р мiж I+II групами; ** - Р мiж I+III групами; *** - Р мiж 11+111 групами.
Шдтвердженням гшокапнп та наявносп диха-льного алкалозу е показники рН у дггей I групи. В динамiцi спостереження рiвень рН незначно тдви-щено та коливаеться в межах 7,41 ± 0,08 - 7,44 ± 0,12 ввд початку до пiсля операцiйного перiодiв. При чому при порiвняннi рН ввдразу шсля хiрургi-чного втручання в дiтей 1-о! групи - 7,44 ± 0,12 з ш-шими видами комбiнованих знеболювань: у II груш - 7,39 ± 0,08; III - 7,38 ±0,08 ввдзначено достовiрна рiзниця (р = 0,0094; 0,0084 вщповщно).
Як вщомо, при алкалозi (збiльшення рН) крива дисощаци гемоглобiну з киснем або вуглекислим газом зсуваеться влiво [5]. Така реакщя спосгерта-еться в той момент, коли кров шдпкае до легень. Це означае, що гемоглобш приеднуе кисень або вугле-кислий газ в кiлькостi меншим, нiж при нормальних значениях рН кровь Останне призводить до того, що в кровi кисень, що розчинений в бшьшш шлько-сп, не може бути утилiзований клгшнами i тканинами органiзму. В результап виникають i / або по-силюються дихальний дефiцит, прояв яких спосте-рiгаеться клiнiчно. З шшого боку, збiльшения рН кровi перешкоджае зв'язуванню гемоглобiном вуг-лекислого газу i виведенню його з оргашзму, що, в свою чергу, посилюе прояв алкалозу. Слiд зазна-чити, що такий стан може бути при переохоло-дженш дитини.
Отже, при виборi шгаляцшно! анестезй та ре-гюнального знеболювання в дитинi при проведенш х1рурпчно1 корекцп слад застерiгатися гшервенти-ляци, що повинно контролюватися КЛС та своеча-сно корегуватися параметрами вентиляци.
В нашому дослiдженнi показники периферш-но! сатурацп виходили за меж1 97%, що, ймовiрно, було визначено бажанням лiкаря пiдтримувати ок-сигенацш всiх тканин органiзму дитини на достат-ньому рiвнi. Загалом, периферiйна сатурацiя ново-
народжених i немовлят з ПВР критично не знижу-валась на Bcix етапах спостереження за винятком отримано! тенденцп до зменшення SpO2 у дггей I групи в порГвнянш з III групою на етат Гндукцп в наркоз (97,79 ± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 вГдповгдно), в максимально болоний момент хГрурпчного втручання (96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368), а також у дггей II групи в по-рГвнянш з III групою тсля операци (95,63 ± 3,47 проти 96,92 ± 2,94 вадповадно, при р = 0,0507). Ймо-вГрно, саме з метою щдвищення показник1в пери-фершно! сатурацй' лшарем було призначено корек-щя показник1в вентиляцй' легень, що призвело, в свою чергу, до тенденци гшервентиляци та дихаль-ного алкалозу.
Представлеш результати I групи свгдчать про бГльшу кисневу залежшсть дггей при аналгезп сево-раном у комбшацп з репональним знеболюванням, що обумовлено мехашзмом дп наркозу на оргашзм дитини, але й не виключае наявшсть больового синдрому тд час проведення операци.
При оцшщ киснево! потреби дггей з ПВР про-тягом спостереження в залежносп вГд видГв анесте-зюлопчного супроводу звертае увагу значения FiO2 в I груи1. Саме при комбшованому знеболю-ванш шгаляцшним i репональним методом новона-роджеш та немовлята потребували бшьш висок1 концентрацп' кисню у вдихальнш сумшь Особливо, достовГрна рГзниця показника вщзначаеться мгж I та III групами тд час максимально болюного етапу - 0,47 ± 0,29 i 0,33 ± 0,2, при р = 0,0071, вгд-повгдно та вГдразу тсля операцй' - 0,34 ± 0,19 i 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246, ввдповвдно.
Незначна киснева потреба встановлена у дiтей II групи при проведенш комбшовано! анестезй' ш-галяцшним методом Гз внутршньовенним знеболюванням. При чому бГльш висок1 концентрацп' кисню потребували новонароджеш та немовлята в момент шдукцп в наркоз i щд час максимально
травматичного перюду nepe6iry операцй' (р >0,05). Слiд зазначити, що мшмальна киснева залежнiсть спостерiгалася в дггей III групи.
Пiсля визначення абсолютних значень проведено кореляцшний аналiз. Встановлено зв'язок мiж парщальною напругою СО2, О2 в венознш кровi у дiтей з ПВР у перюперацшному перiодi на тл ком-бшовано1 анестезп' з наступними показниками:
слабий кореляцшний зв'язок:
• PvO2 (III етап) та АТ сист. (I етап). r = 0,168 (р = 0,004);
• PvCO2 (I етап) та ЧД (IV етап) r = 0,166 (р = 0,005);
• PvCO2 (I етап) та ЧД (IV етап) r = 0,206 (р = 0,001);
• PvCO2 (IV етап) та ЧСС (IV етап) r = 0,180 (р = 0,002);
• PvO2 (III етап) та АТ ср. (IV етап) r = 0,181 (р = 0,002);
• PvO2 (IV етап) та АТ ср. (IV етап) r = 0,150 (р = 0,009);
• PvO2 (V етап) та АТ ср. (IV етап) r = 0,193 (р = 0,001).
Тобто, якщо у дитиш на початкову та тсляо-перацшному етапах анестезiологiчного супроводу мали мiсце гiпоксiя та пперкапшя, то стан компен-сувався тдвищенням ЧД i ЧСС у перюд виходу з наркозу. Ввдзначена слабка залежтсть середнього артерiального тиску в дней в перiод виходу з наркозу ввд ппероксш, починаючи з середини оперативного втручання.
слабий зворотнiй кореляцшний зв'язок:
• PvO2 (III етап) та ЧД (IV етап) r = -0,210 (р < 0,001);
• PvO2 (III етап) та ЧД (V етап) r = -0,177 (р
= 0,003);
• PvO2 (III етап) та FiO2 (III етап) r = -0,073 (р = 0,073);
• PvO2 (III етап) та FiO2 (V етап) r = -0,153 (р = 0,153);
• PvCO2 (V етап) та SpO2 (IV етап) r = -0,202 (р = 0,001);
• PvCO2 (I етап) та SpO2 (IV етап) r = -0,157 (р = 0,009);
• PvCO2 (I етап) та SpO2 (V етап) r = -0,162 (р = 0,007).
При пперокси в максимально болюний момент операцй' в дней у перiод виходу з наркозу вщзнача-лось брадiпное та зменшення киснево! залежностi, та, навпаки, при ппоксп та гшеркапнп на початку анестюлопчного супроводу в дитинi на етапах виходу з наркозу було встановлено зменшення пери-фер^о! сатураци.
Висновки та пропозици. В результата прове-деного дослiдження було визначено наступне:
1. Серед обстежених груп дней з ПВР хiрyр-гiчного профiлю, як1 потребували оперативного втручання та проведення комбiнованого знебо-лення найбiльш уразливими до патолопчних ввдхи-лень КЛС, перифершно1 сатураци та потреби у кисню в дихальнш сyмiшi були новонароджеш та не-мовлята, яким анестезюлопчний супроввд
забезпечувався шгаляцшно севораном з регпропо-цiональною aHecTe3Íero, що свiдчить про бiльшу ки-сневу залежнiсть дiтей, не виключае наявнiсть бо-льового синдрому та/або переохолодження.
2. При оцiнцi показнишв PvCO2, рН встановлено, що саме в I групi з анестезюлопчним супро-водом шгаляцшно (севораном) та репональним знеболюванням знижена парщальна напруга СО2 та щдвищено рН на вах етапах обстеження. При чому отриманi значення достовiрно вГдргзняються ввд iнших типiв комбiнованоi анестезп'. Клшчна си-туацiя в даному випадку ймовiрно вказуе на диха-льний алкалоз внаслвдок гiпервентиляцii' та тдви-щення частоти дихання тд час корекцп лiкарем показнишв дихально! пiдтримки дитини.
3. Перифершна сатурацiя новонароджених i немовлят з ПВР критично не знижувалась на вах етапах спостереження за винятком отриманого зме-ншення SpO2 у дггей I групи в порiвняннi з III гру-пою на етапг гндукцй' в наркоз (97,79 ± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 вгдповгдно), в максимально болгсний момент х1рурпчного втручання (96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368).
4. При комбшованому знеболюваннг гнгаля-цгйним i репональним методом новонародженг та немовлята потребували бшьш висок1 концентрацп кисню у вдихальнш сумгшг.
5. При ви6орг iнгаляцiйному та репональ-ному знеболюваннi бажано застерiгатися киснево! залежноси в дитиш з падiнням перифершно! окси-генацй' тканин i оргашв, як наслiдок ппервентиля-цП при дихальнш шдтримщ та переходу до стану дихального алкалозу. Такий клшгчний сценарiй повинен бути передбачуваним, тому треба постшно контролювати КЛС та своечасно корегувати пато-лопчний стан параметрами вентиляци.
Список лггератури
1. Kamata M. Perioperative care of infants with pyloric stenosis//Paediatr. Anaesth., 2015, №25(12), с. 1193-1206. https://doi.org/10.1111/pan. 12792
2. Горбатюк ОМ. Сучасний стан хгрургп' новонароджених в Укрш'ш та перспективи розвитку// Неонатолопя, хгрурпя та перинатальна медицина, 2011, №1, с. 17-20. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_1_5
3. Bednarczyk D, Makowska I, Sasiadek MM, Smigiel R. Somatic mosaicism in esophageal atresia // Am J Gastroenterology, 2014, №109(12), с. 1954-6. doi: 10.1038/ajg.2014.346.
4. Ziyaeifard M., Azarfarin R., Azarfarin R. New aspects of anesthetic management in congenital heart disease "common arterial trunk'V/Journal of research in medical sciences, 2014, №19(4), с. 368-74.
5. Неонатолопя : щдручник: у 3 т. / [Т. К. Зна-менська, Ю. Г. Антипин, М. Л. Аряев та ш.]; за ред. Т. К. Знаменсько!. - Львгв: Видавець Марченко Т. В., 2020. - Т. 2. - С. 40-141.
6. S. Fouzas, K. N Priftis, M.B. Anthracopoulos Pulse oximetry in pediatric practice // Pediatrics, 2011, №128 (4), с. 740-52. doi: 10.1542/peds.2011-0271.
7. Christian F Poets Noninvasive Monitoring and Assessment of Oxygenation in Infants // Clin Perinatol, 2019, № 46(3), с.417-433. doi: 10.1016/j.clp.2019.05.010.
