СТАН іМУННОї СИСТЕМИ ТА РіВЕНЬ МОРФОЛОГіЧНИХ ПОКАЗНИКіВ КРОВі ПОРОСЯТ-СИСУНіВ ПРИ РОЗВИТКУ АЛіМЕНТАРНОї АНЕМії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Тодорюк В.Б., acnipaHT © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого

СТАН 1МУНН01 СИСТЕМИ ТА PIBEHb МОРФОЛОГ1ЧНИХ

ПОКАЗНИК1В KPOBI ПОРОСЯТ-СИСУН1В ПРИ РОЗВИТКУ АЛ1МЕНТАРН01AHEMII

У дангй cmammi наведет результаты дослгдженъ морфолог1чного складу xpoei та стану iмунног системы при ал1ментарти анемИ поросят. Встановлено характерт змти показниюв xpoei при даному захворювант.

Ключое1 слова: iмунна система, кров, поросята, ал1ментарна анем1я

Свинарство Украши — основна галузь тваринництва, яка виробляе бшьшу частину харчових продукив тваринного походження. Важливе мюце у розвитку i прогресивному функцюнуванш ц1е! галуз1 займае вщтворення свинопогол1в'я[4,5].

Досить суттевих збитюв свинарству завдають нешфекцшш хвороби молодняку, насамперед видшяють ал1ментарну анемш, яка е ктшко-гематолопчним синдромом, викликаним порушенням синтезу гемоглоб1ну, що виникае внаслщок дефщиту в оргашзм1 незамшних фактор1в живлення, у першу чергу Феруму, Купруму, Кобальту, вп-амЫв С i В12 тощо[1,2,8,11]. Також слщ зазначити, що анем1я е симптомокомплексом, який супроводжуе багато патолопчних процеав, однак у поросят - це е самостшне захворювання, яке пов'язане з особливостями ix росту i розвитку. Вщомо, що сьогодш бшьше 30% вщ загально! кшькосп поросят не доживав нав1ть до вщлучення вщ матерг Одшею i3 причин загибел1 поросят в неонатальний перюд е зал1зодеф1цитний стан, пренатальна ¿мунна незршсть, яка виникае внаслщок порушень в систем! мати - плацента - плщ. Тому одним i3 головних завдань пращвниюв ветеринарно! медицини у свинарницьких господарствах е збереження поросят, пщвищення i'x життездатноси та продуктивное^ в процеЫ вирощування та вiдгoдiвлi[3,6,7,9,10].

Тому основною метою наших дослщжень було визначити розповсюдження aHeMÜ поросят господарства «Агромж» i з'ясувати аспекти nepeöiry анемп вщ 3-денного до 30-денного BiKy поросят.

Матер1ал та методи дослщжень.

Дослщження проводилося на 20 поросятах 3-денного BiKy велико! бшо! породи. Кров у пщдослщних поросят вщбирали на 3-й, 10-й, 20-й та 30-й день теля народження.

Кшькють еритроципв та лейкоциив пщраховували за загальноприйнятою методикою, на л!чильн!й ciTu;i камери Горяева, концентрацию гемоглобшу - за методом Л.М. Шменово! i ствавт., бактерицидну актившеть сироватки кров! (БАСК) за методом О.В. Смирновой

© Науковий кер1вник - д.вет.н., проф. Гунчак В.М. Тодорюк В.Б., 2012

349

Т. А. Кузьмшо! (1966), л1зоцимну актившсть сироватки кров1 (ЛАСК) -фотоелектроколориметричним методом, загальну кшьюсть Т \ В-л1мфоцит1в -за КБ. Мепёе8 е1 а1. (1973).

Результати дослщжень. На сучасному еташ в д1агностищ анемш у поросят враховують результаты клмчного обстеження, анал1зують умови год1вл1 та утримання тварин, у кров1 визначають вмкт гемоглобшу, кшьккть еритроциив, гематокритну величину.

Характерними були кшшчш прояви анемп у поросят - блвдють шюри, особливо на вухах, \ видимих слизових оболонок. Тварини мало рухалися, неохоче смоктали молоко, у них виникала задишка \ тах1кард1я. Поросята ставали слабкими, млявими, вщставали у рост1 { розвитку.

Визначення у кров1 концентраци гемоглобшу е необхщним лабораторним дослщженням. Гемоглобш - еритроцитарний тгмент, роль якого полягае в транспорт! 02 I частково (3-10%) С02.

Як видно з таблиц! 1 у кров1 поросят вмкт гемоглобшу на 3-тю добу теля народження становив 76,3±2,0 г/л. На 10-ту добу вщм1чаемо незначне пщвищення вмюту гемоглоб1ну, де пор1вняно з початковими величинами вш зрю на 4%. На 20-ту добу дослщу вмкт гемоглобшу зрю до 82,1±3,1 г/л, а на 30-ту добу дослщу вмют дослщжуваного показника був найвищим, де пор1вняно з початковими величинами вш зрю на 11%.

Анал1зуючи показники концентраци гемоглоб1ну у кров1 дослщжуваних поросят та даних л1тератури, можна дшти висновку, що у дослщних поросят у кров1 вмют гемоглобшу знаходився на низькому р1вш, що е одним з основних шформативних лабораторних показниюв анемш. Зниження функционально! активное^ гемоглобшу в систем! кровооб1гу та, вщповщно, порушення здатност1 кров1 транспортувати кисень, I е основною причиною виникнення та розвитку анемп.

Основну масу елемент1в кров1 складають еритроцити. Кшькють еритроциив у кров1 дослщних тварин протягом усього дослщу коливалася у межах 4,24±0,1 - 5,15±0,2 Т/л. Найвищою кшькють еритроциив була на 30-ту добу дослщу, де пор1вняно з початковими величинами вона зросла на 21%.

Пор1внюючи наш1 даш з даними шших дослщниюв, ми встановили, що кшькють еритроциив знаходилася на нижнш ф1зюлопчш меж1 для даних тварин.

Таблиця 1

У1орфолог1чш показники кров1 поросят (М±ш; п=20)_

Показники Час дослвдження (доби)

3 10 20 30

Гемоглобш, г/л 76,3±2,0 79,5±2,5 82,1±3,1 84,5±3,0

Еритроцити, Т/л 4,24±0,1 4,94±0,1 5,12±0,2 5,15±0,2

Гематокрит, % 35,4±0,7 35,9±0,6 36,0±0,5 36,5±0,6

Лейкоцита, Г/л 11,21±0,12 11,29±0,11 11,30±0,12 11,31±0,10

Водночас, як { у вщношенш концентрацш гемоглобшу, так { при анал1з1 кшькоси еритроциив, коливання рщко! частини кров1 можуть спричиняти вщносш змши показниюв. Тому доцшьним е встановлення гематокритно!

350

величини для визначення ряду гематолопчних показниюв, що важливо в д1агностищ анем1чних сташв.

Згщно даних л1тератури вщомо, що показник гематокриту у новонароджених поросят складае 38-42%, а до 10-15 - добового в1ку вш знижуеться до 20%, теля чого поступово пщвищуеться.

При проведенш дослщжень нами було встановлено зниження гематокритно! величини у хворих на анемш 3-добових поросят в середньому на 6,8%, пор1вняно з1 здоровими, так \ 10-, 20- та 30-добових поросят. Це свщчить про зменшення об'ему еритроциив { мжроцитарний характер анемп.

Визначення кщьюсних показниюв лейкоциив мае важливе д1агностичне I прогностичне значения при дослщженш захисних мехашзм1в оргашзму тварин. Згщно з даними таблиц! 2, кшьюсть лейкоцшгв у кров1 поросят вщ 3-денного до 30-деного вшу коливалась у межах 11,21±0,12 - 11,31±0,10 Г/л. На думку деяких автор1в, кшьюсть лейкоципв в кров1 поросят неонатального перюду змшюеться незначно та нев1рогщно.

Результата наших дослщжень показали, що основш ¿мунокомпетентш кл1тини в кров1 поросят протягом неонатального перюду зазнають неоднакових змш.

Таблиця 2

Показники ¡мунноУ системи кров1 поросят (М±ш; п=20)_

Показники Час дослщження (доби)

3 10 20 30

Т-тмфоцити, % 66,4±1,5 61,2±1,5 56,7±1,4 51,0±1,2

В-л1мфоцити, % 21,1±1,0 21,8±1,1 22,2±1,1 22,7±1,1

БАСК, % 21,46+0,28 21,56+0,28 22,06+0,31 22,23+0,31

ЛАСК, % 37,00+0,57 39,32+0,33 40,27+0,33 41,01+0,42

Фагоцитарна актившсть, % 84,00+1,33 83,05+1,29 82,70+1,12 82,27+1,10

1з наведених даних таблиц! 2 видно, що в кров1 поросят шсля 3-добового вшу, кшьюсть Т-л1мфоцш!в до 30-доби, достов1рно зменшувалась вщповщно до 51,0±1,2% (Р<0,05), тод1 як кшьюсть В-л1мфоцит1в коливалась у межах 21,1±1,0 - 22,7±1,1 %.

Вщомо, що гуморальний ¿муштет забезпечуеться специф1чними макромолекулами, яю функцюнують у внутршшх рщинах оргашзму тварин. Оцшку гуморального ¿муштету здшснюють за такими показниками, як бактерицидна та л1зоцимна актившсть сироватки кровг

Дослщження показало, що у поросят на вс1х етапах експерименту БАСК знаходилась на найнижчому р1вш. Так, вже на 3-тю добу вона становила 21,46±0,28 %, а на 30-ту - 22,23±0,31 %.

У поросят-сисушв ми спостер1гали под1бну динамжу змш ЛАСК, як \ у першому випадку.

На нашу думку, це можна пояснити нестачею важливих мжроелеменпв (зал1за, мщ1, кобальту, цинку, йоду), яю необхщш для формування ¿муштету в оргашзм1 тварин, тому показники ¿мунно! системи оргашзму поросят знаходяться на низькому р1вш пор1вняно ¿з здоровими поросятами.

Висновки. 1. Наведен! результата клмчного, морфолопчного та бюх1м1чного обстеження поросят \ анал1з умов 1х утримання та год1вл1

351

показали, що захворювання на анемш пов'язане з неповноцшною год1влею тварин.

2. У поросят виявлено характерш для ал1ментарно1 aHeMiï змши морфолопчних показниюв кров1 та стану 1мунно1 системи.

3. Проведен! дослщження дали можливють глибше розкрити патогенез ал1ментарно1 aHeMiï у поросят та використати щ дан! для розробки ефективно! схеми л1кування та профилактики ал1ментарно1 aHeMiï свиней.

Л1тература

1. Голубець О.В. Природна pe3ncTeHTHicTb поросних свиноматок при дeфiцитi мiкpoeлeмeнтiв // Вкник Бiлoцepкiвcькoгo державного аграрного ушверситету, 2000, вип. 13, С. 58-63.

2. Данчук В.В. Профилактика анемш у поросят в залежносп вщ живо! маси при народженш // Технологш вирощування та здоров'я тварин. - 2002, № 2, С. 9.

3. Жабченко I.A. Новий пщхщ до профшактики aHeMiï у здорових ваг!тних // Перинат. та пед1атр. -2001. - №2. - С. 15-17.

4. Зав1рюха В., Потерейко О., Гараздюк Г. Як зберегти приплщ поросят // Ж. «Сшьський господар», 2002, № 7-8, С. 19-21.

5. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов, и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 365 с.

6. Маслянко Р.П., Олексюк I.I., Падовський A.I. i îh. Методичн1 рекомендац1! для оцшки та контролю 1мунного статусу тварин. - Льв1в. - 2001. - 87с.

7. Пукало Л.Я. Вплив корекц1! зал1зодеф1цитних рац1он1в свиноматок на морфофункцюнальш показники плаценти та новонароджених поросят // Зб!рник наукових праць М1жнародно1 науково-практично! конференц11 «Аграрна наука i практика - 2007», м. Полтава, 12-15 лютого 2007, С. 198-200.

8. Andrews G.A. Iron metabolism / Andrews G.A., Smith J.E. - In Feldman BF, Zinkl JT, Jain NC (eds): Schalm's veterinary hematology. 5 th ed. Philadelphia, Lippincott Williams & Wilkins, 2000, pp 121-142

9. Danielson B.G. Iron therapy / B.G. Danielson, P.H. Geisser - Switzerland. : Vifor. - 1996/ - 102 P.

10. Fitzeimons E. Iron-deficiency anemia / Fitzeimons E., Jacobs A. // Med. Interna, 1983, vol. 25, p. 1150-1150.

11. Gans T. Hematytic, a key regulator of iron metabolism and mediator of anemia of inflammation / Ganz T. // Blood 2003; 102:783-788.

Summary

In this paper the results of morphological studies of the blood and the immune system with nutritional anemia of piglets. The characteristic changes of blood in this disease.

Key words: immune system, blood, pigs, nutritional anemia

Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.

352