СТАН ГОРМОНАЛЬНОї РЕГУЛЯЦії У ХВОРИХ іЗ ТРАВМАТИЧНОЮ ХВОРОБОЮ СПИННОГО МОЗКУ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Ю.А. Ромаскевич

СТАН ГОРМОНАЛЬНО! РЕГУЛЯЦ11 У ХВОРИХ 13 ТРАВМАТИЧНОЮ ХВОРОБОЮ СПИННОГО МО3КУ

Кримський державний медичний yHieepcumem iменi C.I. Георг1евського, Омферополь

Травматична хвороба спинного мозку (ТХСМ) — тяжка патолопя, за якоТ внаслщок тяжкого ураження нервовоТ системи порушуеться природна взаемодт ¡мунноТ, нервовоТ та гормонально''' регуляци. Залежно вщ ртня ураження ц зм¡ни мають р¡зний ступ¡нь вираже-ност¡ ¡ врешт¡ решт призводять до розвитку системного процесу, наслщком якого е тканинн та органн порушен-ня, що проявляються трофтними розладами, гншно-запальними захворюваннями, патолопчними переломами внасл¡док остеопорозу. Розвиток системного ураження за ТХСМ мае прогресуючий переб^, самопщтримую-чий характер, що обумовлюе необхщшсть багатогранно-го мон¡торингу основних функц¡ональних систем ¡ низки б¡ох¡м¡чних процес¡в з метою адекватно!' оцшки стану хворого, а також вчасност та вщповщносп проведення л¡кувальних заход¡в.

В основ¡ прогресування ТХСМ лежать складн¡ ¡муно-гормональн¡ порушення, що в¡дбуваються у вщповщь на травму нервовоТ системи. Ц порушення призводять до трансформацп гостроТ стресовоТ ситуацп у хронтний, неконтрольований ¡ прогресуючий запальний процес. У забезпеченн адекватно''' за ¡нтенсившстю ¡мунноТ реакцп значну роль вщводять механ¡змам гормонально''' регуля-цп. Дт антигену не лише викликае змши стану ¡мунноТ системи, але й провокуе складний комплекс ендокрин-них зсувт. Роль гормональних порушень у патогенез¡ травматичного ураження спинного мозку висв™ено явно недостатньо, ¡ едино''' думки щодо цього питання немае.

Метою даного дослщження було вивчення стану ешфварно-ппофварно-наднирковоТ, ппофварно-ти-реоТдноТ та ппофварно-гонадноТ систем у хворих ¡з ТХСМ. Було обстежено 320 хворих чоловтоТ стал з ТХСМ в^ом вщ 24 до 56 рок¡в, як л¡кувалися у санаторп ¡м. H.H. Бурденка у м. Саки. Хворих розподтили на групи залежно вщ ртня ураження спинного мозку та трива-лост¡ хвороби. Контрольну групу склали 30 здорових чолов^в.

Уам хворим проведено зaгaльноприйнят¡ кл¡н¡чн¡ та лабораторн обстеження. Визначення р¡вня гормошв у сировaтц¡ кров¡ (АКТГ, кортизолу, Т3, Т4, ФСГ, ЛГ, пролакти-ну, прогестерону, тестостерону, естрaд¡олу) та 6-сульфат-оксимелaтон¡ну у сеч¡ проводили методом ¡мунофер-ментного aнaл¡зу.

Дослщження вм¡сту гормон¡в ппофварно-наднир-ковоТ системи у хворих ¡з ТХСМ виявило вфопдне зни-

ження концентрацп АКТГ ¡ п¡двищення — кортизолу портняно з контрольною групою. Ц¡ дан св¡дчaть, що у стресов¡й ситуацп в¡дбувaеться п¡двищення викиду кортизолу як прояв захисноТ, адаптацшноТ реакцп оргaн¡зму. Пригн¡чення секрецп АКТГ може бути пов'язаним ¡з три-валою ¡нпбуючою д¡ею кортизолу.

За ураження шийного та, меншою мфою, грудного вщдшт спинного мозку в¡дзнaчено зниження ртня кортизолу та незначне шдвищення вм¡сту АКТГ пор¡вняно з ураженням на поперековому ртш, що, ймовфно, пов'язано з¡ зниженням функцюнальноТ aктивност¡ кори надниркових залоз за тяжчого переб^у хвороби.

Анaл¡з вмкту гормон¡в залежно в¡д тривaлост¡ захво-рювання та в¡ку хворих виявив, що ршш АКТГ ¡ кортизолу прогресивно знижувалися пкля 5 рокт хвороби та у пафенлв в¡ком понад 50 рок¡в. Водночас у хворих в^ом до 30 рокт ¡ за тривaлост¡ хвороби до 5 рокт адаптацш-ний потенц^л оргaн¡зму потерпав меншою мфою.

Oтримaн¡ результати вказують також, що приеднан-ня гн¡йно-зaпaльних ускладнень ТХСМ (пролежш, хронт-ний п¡елонефрит) супроводжуеться зниженням ртня кортизолу, можливо, за рахунок пщвищеноТ його утилЬ зацп. У свою чергу, зниження вмкту гормону призводить до зниження протиди прозапальним стимулам, що про-являеться пщвищенням р¡вн¡в прозапальних циток¡н¡в — чинника некрозу пухлин альфа та ¡нтерлейкшу-1.

Вмкт 6-сульфaтоксимелaтон¡ну у сеч¡ дозволяе непрямо судити про продук^ю мелaтон¡ну еп¡ф¡зом. Ми виявили його зниження та порушення циркад^нного ритму секрецп за рахунок п¡двищення денного та зниження шчного його ртшв. За ф¡з¡олог¡чних умов функцЬ ональна aктивн¡сть еп¡ф¡зa перебувае у протифaз¡ з д¡яльн¡стю г¡поф¡зa. Мелатонш ¡нг¡буе викид АКТГ, змен-шуючи таким чином концентрацю кортизолу. Низький вм¡ст мелaтон¡ну на тл¡ зменшеноТ aктивност¡ г¡поф¡зa та пщвищеноТ — надниркових залоз свщчить про порушення взаемодп м¡ж залозами внутршньоТ секрецп.

Анaл¡з вм¡сту мелaтон¡ну залежно вщ р¡вня ураження спинного мозку виявив у хворих ¡з поперековим ураженням таку ж закономфнкть, як ¡ у хворих ¡з шийним ¡ грудним вар^нтами. Haтом¡сть розмах коливань вм¡сту даного гормону був пом^но меншим, що свщчить про послаблення контролю з боку етфва за б¡льш тяжкого переб^у хвороби.

З¡ зб¡льшенням тривалост захворювання спостер^а-лися в¡рог¡дн¡ вщмшност вс¡х покaзник¡в пор¡вняно з

78

Клштна ендокринолог¡я та ендокринна хфурпя 2(31) 2010

кoнтpoльнoю гpyпoю, a caMe: пpoгpecивнe знижeння дoбoвoï кoнцeнтpaцiï мeлaтoнiнy з мiнiмaльним знaчeн-ням y xвopиx iз тpивaлicтю TXCM пoнaд 6 po^, мoнoтoн-нo знижeнi piвнi нiчнoï ce^e^ï мeлaтoнiнy тa змeншeння йoгo дeннoгo вмicтy пopiвнянo з пoчaткoвим пepioдoм xвopoби.

Дocлiджeння piвнiв гopмoнiв гiпoфiзapнo-тиpeoïднoï cиcтeми y xвopиx iз TXCM виявилo вipoгiднe знижeння вмicтy TTГ, пiдвищeння — тиpoкcинy (пpaктичнo вдвiчi) тa тpийoдтиpoнiнy пopiвнянo з кoнтpoльнoю гpyпoю. У фiзioлoгiчниx yмoвax cинтeз циx гopмoнiв peгyлюeтьcя зa мexaнiзмoм звopoтнoгo ЗВ'ЯЗКУ: тиpoлiбepин гiпoтaлa-Myca cтимyлюe cинтeз TTH який y cвoю чepгy cтимyлюe виpoблeння T4 i T3, a пiдвищeння piвня ocтaннix y кpoвi пpигнiчye cинтeз тиpoлiбepинy i TTR Oтpимaнi дaнi œ^-чaть пpo нaявнicть в oбcтeжeнoгo кoнтингeнтy xвopиx пeвнoгo пopyшeння yзгoджeнocтi мiж цeнтpaльними тa пepифepичними лaнкaми peгyляцiï ^eï cиcтeми.

Aнaлiз гopмoнaльниx пoкaзникiв зaлeжнo вiд piвня ypaжeння cпиннoгo мoзкy виявив змeншeння кoнцeнт-pa^ï T^ i вipoгiднe пiдвищeння тиpoкcинy, бтьш виpa-жeнi y xвopиx з ypaжeнням шийнoгo вiддiлy. Piвeнь T3 був дeщo бiльшим y пaцieнтiв iз лeгшими клiнiчними вapiaн-тaми TXCM. Toбтo, бiльш виpaжeнi змши ce^e^ï ти-peoïдниx гopмoнiв cпocтepiгaютьcя зa тяжчиx вapiaнтiв пepeбiгy зaxвopювaння.

Фyнкцioнaльний cтaн cиcтeми гiпoфiз — щитoпoдiб-нa зaлoзa (ЩЗ) y xвopиx iз TXCM знaчнoю мipoю зaлeжaв вiд cтyпeня виpaжeнocтi зaпaльнoгo пpoцecy. Bмicт TTГ пpoгpecивнo знижyвaвcя, i нaйнижчi йoгo пoкaзники вщ-знaчeнo y xвopиx iз пoмipнoю aктивнicтю, a кoнцeнтpaцiя T3 i T4 y cиpoвaтцi кpoвi збiльшyвaлacя. Oтжe, iз нapocтaн-ням aктивнocтi пaтoлoгiчнoгo пpoцecy cпocтepiгaeтьcя знижeння тpoпнoï функцп гiпoфiзa тa пiдвищeння функ-цioнaльнoï aктивнocтi ЩЗ.

Haйнижчiй piвeнь TTГ виявлeнo y xвopиx iз тpивaлic-тю xвopoби пoнaд 5 po^. Bмicт T3 i T4 y цiлoмy вiдпoвiдaв дaним кoнтpoльнoï гpyпи, aлe зi збiльшeнням тpивaлocтi TXCM вiдзнaчaлacя тeндeнцiя дo йoгo знижeння. У xвo-pиx iз тpивaлicтю xвopoби пoнaд 5 po^ вмicт ™peoïÂ-ниx гopмoнiв був нaйнижчим.

Bивчeння фyнкцioнaльнoгo cтaнy гiпoфiзapнo-гoнaд-нo''' вici y xвopиx iз TXCM включaлo визнaчeння цeнтpaль-ниx i пepифepичниx cтaтeвиx гopмoнiв. У вcix oбcтeжe-ниx вiдзнaчeнo знижeння piвнiв пepифepичниx ropMo-нiв: пpoгecтepoнy, тecтocтepoнy тa ecтpaдioлy, щoдo гiпoфiзapниx — вмicт пpoлaктинy пiдвищyвaвcя, a ФCГ i ЛГ — знижyвaвcя.

Зaлeжнo вiд piвня тpaвми xpeбтa виявлeнo нижчi piвнi ФCГ, ЛГ i пepифepичниx cтaтeвиx гopмoнiв зa ypa-жeння шийнoгo тa Tp^^oro йoгo вiддiлiв. Звepтaлo нa ceбe yвaгy пiдвищeння вмicтy пpoлaктинy.

^явн^ть i збepeжeння тpивaлий чac зaпaльнoï aктивнocтi cyпpoвoджyвaлocя пiдвищeнням вмicтy mo-фiзapниx гopмoнiв i знижeнням — пepифepичниx. Tpивaлicть xвopoби, нaдтo y пoeднaннi з вiдпoвiдним piв-нeм ypaжeння, тaкoж нeгaтивнo вiдoбpaжaлacя нa вмicтi cтaтeвиx гopмoнiв.

Oтжe, y xвopиx iз TXCM мaлa Mi^e пpoгpecyючa нeдocтaтнicть aндpoгeнiв i ecтpoгeнiв нa тлi aбcoлютнoгo aбo вiднocнoгo пiдвищeння вмicтy пpoлaктинy. Bияв-лeний гopмoнaльний диcбaлaнc cтaтeвиx гopмoнiв, o^ÍM cиcтeмнoгo eфeктy, нeгaтивнo вiдoбpaжaвcя нa epeктильнiй функцп тa пcиxiчнoмy cтaтyci пaцieнтiв iз TXCM.

Bpaxoвyючи виклaдeнe, мoжнa дiйти виcнoвкy, щo зa тpивaлoгo тa тяжкoгo пepeбiгy зaxвopювaння вiдбyвa-eтьcя пpигнiчeння cтepoïдoгeнeзy внacлiдoк впливу aбo iнфeкцiйнoгo чинникa, aбo aвтoiмyннoï pea^i! He мoжнa нe вpaxoвyвaти пpигнiчyвaльнoгo впливу нa cинтeз ^a-тeвиx гopмoнiв пiдвищeнoгo piвня кopтизoлy, a тaкoж виcнaжeння фyнкцioнaльниx peзepвiв opгaнiзмy iз пpo-гpecyвaнням зaxвopювaння.

Для з'яcyвaння взaeмнoгo впливу дocлiджyвaниx гopмoнiв бyлo пpoвeдeнo кopeляцiйний aнaлiз, який нe виявив зв'язку мiж пoкaзникaми AKTГ i кopтизoлy. Цeй фaкт cвiдчить пpo пopyшeння мexaнiзмy peгyляцiï mo-фiзapнo-нaдниpкoвoï ^^eM^ Bиявлeнo вipoгiдний пoзитивний кopeляцiйний зв'язoк мiж aктивнicтю зaпaль-нoгo пpoцecy тa вмicтoм тиpoкcинy, a тaкoж нeгaтивний — мiж тpивaлicтю зaxвopювaння тa вмicтoм T3 i кopтизo-лу. Hiчний piвeнь мeлaтoнiнy нeгaтивнo кopeлювaв iз piв-нями кopтизoлy тa пpoлaктинy.

Пiдcyмoвyючи виклaдeнi peзyльтaти, мoжнa зaклю-чити, щo y xвopиx iз TXCM вiдбyвaютьcя зcyви y poбoтi eндoкpиннoï cиcтeми, щo пpoявляютьcя пocилeнням ce^e^ï кopтизoлy, гopмoнiв ЩЗ, пpoлaктинy тa пpигнi-чeнням пpoдyкцiï тpoпниx i cтaтeвиx гopмoнiв, пopyшeн-ням pитмy ceкpeцiï мeлaтoнiнy тa знижeнням йoгo дoбo-вoï кoнцeнтpaцiï.

Haйбiльш виpaжeнi eндoкpиннi poзлaди cпocтepiгa-ютьcя y xвopиx iз виcoким piвнeм ypaжeння xpeбтa, тpи-вaлicтю xвopoби пoнaд 5 po^, зa нaявнocтi cyпyтнix гнiйнo-зaпaльниx пpoцeciв, oбyмoвлюючи cтaбiльнicть i нeзвopoтнicть cиcтeмниx пpoявiв, пpитaмaнниx TXCM.

Дата надходження до редащи 21.03.2010 p.

Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 2(3i) 2010

79