CC BY
17
УДК 616.441:618.173-02:618.1-089.87
Б.В. Хабрат, М.€. Яроцький, О.О. Литвак, Б.М. Лисенко, B.I. Коноваленко, T.I. Дашук
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ Х1РУРГ1ЧНО1 МЕНОПАУЗИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО ТА ПЕРИМЕНОПАУЗНОГО В1КУ НА ТЛ1 ПАТОЛОГИ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
УкраУнський науково-практичний центр ендокринноУxipypei'f, трансплантацУУ ендокринних оргашв i тканин МОЗ УкраУни, КиУв
ВСТУП
Однкю з найскладыших проблем сучасноТ меди-цини е пол1морб1дн1сть. Серед хворих пнеколопч-ного стацюнару 25-57% складають жшки рвних вкових груп ¡з доброяккними утвореннями матки та супутн¡ми екстрагенггальними захворюваннями [1-5]. Л¡тературн¡ дан¡ свщчать про те, що доброякк-н захворювання матки не е ¡зольованими, Тх форму-вання, як правило, вщбуваеться на тл¡ ендокринопа-тм (цукровий д¡абет, тиреоТдна патолог¡я), анемм, патологи серцево-судинноТ системи тощо, ¡ е результатом дисбалансу дтльносп ендокринноТ системи ж¡нки [1-5, 8-10, 14]. На п¡дстав¡ широкого розпо-всюдження останн¡ми роками випадк¡в порушення функцп щитопод^ноТ залози (ЩЗ), що супровод-жуються патолог¡ею матки, низка автора вислов-люють думку про певний зв'язок цих порушень [2, 3, 8-10].
Серед доброяккних захворювань матки особли-ве мкце посщають г¡перпластичн¡ процеси ендо-метр¡ю, частка яких складае 70-75%. Вони е однкю з головних причин аномальних маткових кровотеч, частота яких складае 10-25% серед уах пнеколопч-них захворювань [7, 8]. Лейомюма матки спостери гаеться у 25-35% жшок у репродуктивному вщ та у 15-27% — у перюд перименопаузи [6]. Остаными роками зростае частота виявлення поеднаних форм доброяккних захворювань матки. Наприклад, за даними аутопси, поеднання аденомюзу та м¡оми мае мкце у 34-85% випадк¡в [1, 4-6, 10, 14].
Нараз¡ вдосконалення лапароскоптноТ техн¡ки сприяло зниженню ризику розвитку спайкового процесу завдяки мЫЫзаци ¡нвазп, а також дало змогу застосування нов^ньоТ технологи практично в уах випадках доброяк¡сних пухлинопод¡бних утворень матки [11-14, 16, 17, 20].
Звертае на себе увагу питання змш у тиреощнм систему що виникають у хворих ¡з посткастрацм-ним синдромом або з атрофию яечник¡в п¡сля видалення матки та порушенням нормальних
ппоталамо-ппофварно-яечникових взаемин. На думку низки фахшцш, п¡сля пстероварюектомп р¡вень ТТГ знижуеться пор¡вняно з нормою. Окрем¡ автори вважають, що зниження ртня ТТГ вщбу-ваеться за рахунок зменшення синтезу естрадюлу та пщвищення р¡вня фол¡кулостимулюючого гормону. Дослщники пояснюють це тим, що естрадюл бере участь у регуляцп вм¡сту ТТГ шляхом актива-цп тирол¡берину [15, 18, 19, 21].
Отже, з огляду на значну розповсюдженкть поеднання порушень функцм репродуктивноТ системи та ЩЗ, зростання частоти патологи обох систем очевидно, що питання особливостей перебку, клштних прояви синдрому х^ур^но!" менопаузи, а також розробка й оптимвацт комплексу профи лактичних Т л¡кувальних заход¡в п¡сля пстероварюектомп у таких хворих вимагае поглибленого вивчення.
Метою нашого дослщження було вдосконалення методт проф¡лактики та корекцп синдрому х^ртно!' менопаузи у хворих ¡з доброяк¡сною патолог¡ею матки на ™ порушення функцп щитопо-д^ноТ залози.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Пщ нашим спостереженням перебували 100 жшок, яким було виконано г¡стеровар¡оектом¡ю з приводу доброяккних захворювань матки, 54 ¡з них мали патолопю ЩЗ. Пацкнтки були розпод¡лен¡ на групи. I групу склали 54 жшки пкля пстероварюектомп з патологкю ЩЗ. За результатами передопера-цмного обстеження (ТТГ, Т4 ¡ ТЗ) залежно в¡д патоло-гйТ ЩЗ хворих розпод¡ли на п¡дгрупи: 1а — 30 ж¡нок ¡з проявами ппотиреозу, 1б — 24 особи з ппертирео-зом. II групу склали 46 жшок без патологи ЩЗ пкля пстероварюектомп.
Стан ппофварно-яечниковоТ та тиреоТдноТ систем визначали за ртнем гонадотропних гормон¡в — фол¡кулостимулюючого (ФСГ), лютеТшзуючого (ЛГ), пролактину (Пр), тиреотропного (ТТГ); стате-
вих стерощних гормонГв — естрадюлу (Е), прогестерону (П); тиреощних — тироксину (Т4), трийод-тиронГну (Т3). ВимГрювання проводили радГоГмун-ним методом, за допомогою стандартних наборГв, напередоднГ та пГсля операцГ'', пГд час застосуван-ня замГсно''' гормонально!' терапп (ЗГТ) на 7-й день менструального циклу. ГормональнГ дослГдження виконували у клшГчнш лабораторГ! бГохГмГчних, гормональних та ¡мунолопчних дослГджень Укра'н-ського науково-практичного центру ендокринно!' хГрургГ', трансплантацГ'' ендокринних органГв Г тканин МОЗ Укра'ни.
УльтрасонографГю здГйснювали у I та II фазу менструального циклу за допомогою сканеру А1ока-1700 (ЯпонГя) з використанням трансабдомГнально-го (3,5 МГц) Г трансвагГнального датчикГв (5-7,0 МГц) ¡з застосуванням кольорового доплерГвського кар-тування та ¡мпульсно-хвильово'' доплерометрГ'. ОцГнювали розташування, розмГри, форму матки, структуру мГометрГю, М-ехо, наявнГсть гГпер- Г гГпо-ехогенних включень у порожнинГ матки та мГо-метрГ''. Комплексне ультразвукове дослГдження ЩЗ включало дослГдження у В-режимГ, кольорове та енергетичне доплерГвське картування та тривимГр-ну графГчну реконструкцГю знайдених осередкових утворень ЩЗ. ДослГдження проводили на ультразвуковому сканерГ HDI-5000 фГрми ATL (США) напе-редоднГ та пГсля операцГГ, а також пГд час проведен-ня ЗГТ.
ХГрургГчне лГкування з приводу доброякГсних захворювань матки здГйснювали лапаротомГчним або лапароскопГчним методом.
Для оцГнки тяжкостГ синдрому хГрургГчноТ мено-паузи використовували менопаузний Гндекс Индекс Куппермана, МП1), для обчислення якого видГляли симптоми у такГй послщовносл: припливи жару, пГт-ливГсть, парестезГ'', безсоння, бГль у м'язах, суглобах Г кГстках, стомлюванГсть, головний бГль, збуджува-нГсть, запаморочення, депресГя, серцебиття та емо-цГйна лабГльнГсть. Для кожного симптому вводиться чинник конверсГ''; для припливГв вГн дорГвнюе 4, для пггливосл, безсоння, парестезГй — 2, для решти — 1. Показник Гндексу е сумою чинникГв конверсГ' окремих симптомГв, помножених на ступГнь Тх вира-женостГ (0 — вГдсутнГсть симптому, 1 — легкий сту-пГнь, 2 — помГрний, 3 — тяжкий прояв). Максимальне значення мае не перевищувати 57. Для психоемо-цГйних розладГв МП1, що дорГвнюе 0 балГв, трак-туеться як вщсутнкть порушень, 1-7 балГв — пору-шення легкого ступеня, 8-14 балГв — середнього, 15 Г бГльше — тяжкого ступеня. Для вегето-судинних
порушень значения МП1 до 10 бал1в оц1нюеться як в1дсутн1сть патолог1чних прояв1в, 11-20 бал1в — як легкий ступ1нь порушень, 21-30 бал1в — середн1й, 31 I б1льше — тяжк1 вегето-судинн1 порушення.
Отриман1 цифров1 результати обробляли методом вар1ац!йно'Г статистики з використанням при-кладних статистичних програм Microsoft Excel 7.0 для Windows 95, а також спец1альних програм. 3 метою визначення в1ропдносп рвниц м1ж величинами застосовували критерий Стьюдента (t). Р1зницю вважали в1рогщною за р<0,05. Для визначення оценки рвниц м1ж частинами (вщсотками) використовували метод кутового перетворення Фишера.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
3 першо'Г доби пооперацшного периоду розви-валися прояви синдрому х1рург1чно'' менопаузи у грут ж1нок ¡з патологкю Щ3, причому вегето-судинн порушення переважали у пщгруп ж1нок ¡з гипотиреозом (25 ос1б, 83,3%), а психоемоцмы роз-лади — у пщгруп ж1нок, як1 мали ппертиреоз: 22 випадки (91,6%).
3 метою корекцп синдрому х^урпчно''' менопаузи у ж1нок ¡з патолог1ею Щ3 п1сля гктероварюекто-мп ми застосовували замкну гормональну терап1ю, яку проводили з першо''' доби пооперац1йного пе-р1оду (20 ж1нок 1а пщгрупи, 16 ж1нок 1б п1дгрупи).
Враховуючи стан хворих у ранн1й пооперацш-ний пер1од, пов'язаний ¡з порушенням всмоктуван-ня у шлунково-кишковому тракту у перш1 дв1 доби ми застосовували монотерап1ю естрогенами та парентеральну замкну гормональну терап1ю — трансдермальну та п1хвову (гель естрад1олу 17 бета по 2,5 г на добу 1 раз — 3 курси по 24 дн1 з ¡нтерва-лом у 7 д1б).
П1сля виключення злояк1сного процесу за результатами патогктолопчного досл1дження ви-даленого матер1алу проводили корекц1ю 3ГТ, а саме — призначали монофазну терап1ю естроген-гестагенами у безперервному режим!.
Призначення т!болону (по 2,5 мг 1 раз на добу впродовж 28 дн!в) п!сля гктероварюектомП' мае низку переваг. Даний препарат належить до засоб!в тканиноселективно''' терапп, застосовуеться для тривало''' 3ГТ, не справляе стимулюючо''' дм на молоч-ну залозу, позитивно впливае на настр!й та л!б!до. Кр!м того, т!болон не справляе стимулюючо''' дм на ендометр!й, тому е препаратом першого вибору для ж!нок, прооперованих ¡з приводу ендометр!озу.
Ж!нкам, як¡ мали протипоказання до проведен-ня 3ГТ або не бажали приймати гормональн препа-
pa™, пpoвoдили cимптoмaтичнe лiкyвaння (10 ж^к Ia пiдгpyпи, 8 ж^к I6 пiдгpyпи).
Жiнкaм II фупи, якi нe мaли пaтoлoгiï ЩЗ (30 ocí6), пpoфiлaктикy cиндpoмy xipypгiчнoï мeнoпay-зи пpoвoдили з дpyгoï дoби пooпepaцiйнoгo пepio-ду, пpизнaчaли мoнoтepaпiю ecтpoгeнaми, пapeнтe-paльнy ЗП — тpaнcдepмaльнy тa пixвoвy (гель ecтpaдioлy 17 бeтa пo 2,5 г нa дoбy 1 paз — 3 кypcи пo 24 дн з iнтepвaлoм у 7 дiб), 16 жiнкaм II фупи нe пpoвoдили зaмicнoï гopмoнaльнoï тepaпiï у зв'язку з нaявнicтю пpoтипoкaзaнь aбo нeбaжaння пaцieнтoк.
Уciм xвopим з мeтoю пpoфiлaктики тpoмбoeм-бoлiчниx ycклaднeнь пpизнaчaли нaдpoпapин пo 0,3-1,4 мл пiдшкipнo зa 2 години пepeд oпepaцieю, a пoтiм — пo 0,3 мл пpoтягoм 7 дiб. З мeтoю пщви-щeння нecпeцифiчнoï peзиcтeнтнocтi opгaнiзмy зacтocoвyвaли пoлiвiтaмiннi пpeпapaти з мiнepaлa-ми з 3-ï дoби пooпepaцiйнoгo пepioдy.
Kлiнiчнa oцiнкa cиндpoмy xipypгiчнoï мeнoпayзи тa peзyльтaти гopмoнaльниx дocлiджeнь виявили низку ocoбливocтeй йoгo пepeбiгy у ж^к iз пaтo-лoгieю ЩЗ i ж^к, якi пpиймaли пpoпoнoвaнe нaми лiкyвaння, пopiвнянo з жiнкaми, яким пpoвoдили cимптoмaтичнy тepaпiю.
Aнaлiз чacтoти тa cтyпeня вeгeтo-cyдинниx пopy-шeнь нa 3-ю дoбy пooпepaцiйнoгo пepioдy пoкaзaв, щo cepeд ocí6 Ia пщфупи, якi пpиймaли ЗГT, у 4 (20%) ж^к були пopyшeння лeгкoгo cтyпeня, тoдi як 10 (100%) ж^к ^eï пiдгpyпи, яким пpoвoдили cимптoмaтичнy тepaпiю, мaли вeгeтo-cyдиннi poз-лaди: 5 (50%) — лeгкoгo cтyпeня, 3 (30%) — cepeд-ньoгo i 2 (20%) — тяжгаго cтyпeня.
У ж^к I6 пiдгpyпи, якi пpиймaли зaпpoпoнoвa-нe нaми лiкyвaння, виявлeнo лишe 2 (12,5%) випaд-ки вeгeтo-cyдинниx пopyшeнь лeгкoгo cтyпeня, тoдi як cepeд 8 жiнoк, якi пpиймaли cимптoмaтичнe лку-вaння, у 5 (62,5%) виявлeнo пopyшeння лeгкoгo сту-пeня, у 2 (25%) — cepeдньoгo, в 1 (12,5%) — тяжга-гo cтyпeня.
У II фут зaфiкcoвaнo 1 випaдoк (6,2%) вeгeтo-cyдинниx пopyшeнь лeгкoгo cтyпeня cepeд жiнoк, яким пpoвoдили пpoфiлaктикy cиндpoмy xipypгiч-нoï мeнoпayзи, i 10 випaдкiв (62,5%) cepeд ж^к, яким пpoвoдили cимптoмaтичнe лiкyвaння: 1 (6,3%)
— тяжгаго cтyпeня, 2 (12,6%) — cepeдньoгo тa 7 (43,7%) — лeгкoгo cтyпeня.
Чacтoтa пcиxoeмoцiйниx пopyшeнь у жiнoк oбcтeжeниx гpyп, якi пpиймaли зaпpoпoнoвaнy тepaпiю, бyлa знaчнo мeншoю: гpyпa Ia — 2 (10%) випaдки, I6 — 2 (12,5%), II — 2 (12,5%), a ïx ступшь
— лишe лeгким.
Щoдo ж^к, якi пpиймaли cимптoмaтичнy тepa-тю, тo в Ia пiдгpyпi пcиxoeмoцiйнi пopyшeння мaли 10 (100%) ж^к: 6 (60%) — лeгкoгo cтyпeня, 3 (30%) — cepeдньoгo тa 1 (10%) — тяжкoгo cтyпeня. B I6 пiдгpyпi дaнi пopyшeння виявлeнo у 8 (100%) ж^к: у 3 (37,5%) — лeгкoгo cтyпeня, у 2 (25%) — cepeд-ньoгo тa у 3 (37,5%) — тяжгаго.
У II фут в 11 (68,7%) ж^к poзвинyлиcя пcиxo-eмoцiйнi пopyшeння, з ниx у 8 (50%) — лeгкoгo сту-пeня, у 2 (12,5%) — cepeдньoгo тa в 1 (6,3%) — тяж-гаго cтyпeня.
Oтжe, клiнiчнi пpoяви cиндpoмy xipypгiчнoï мeнoпayзи знaчнo чacтiшe poзвивaютьcя у жiнoк iз пaтoлoгieю щитoпoдiбнoï зaлoзи, мaють тяжчий пepeбiг пopiвнянo з жiнкaми бeз пaтoлoгiï ЩЗ. Beгeтo-cyдиннi пopyшeння cepeдньoгo тa тяжгаго cтyпeня пepeвaжaють у жiнoк iз гiпoтиpeoзoм, a пcиxoeмoцiйнi — у ж^к iз гiпepтиpeoзoм.
У ж^к, якi пpиймaють ЗГT, мaйжe у 5 paзiв мeншe пpoявiв вeгeтo-cyдинниx i пcиxoeмoцiйниx пopyшeнь в ycix гpyпax.
У жiнoк, якi пpиймaли зaпpoпoнoвaнy тepaпiю, нe бyлo вiдзнaчeнo пoгipшeння cтaнy чepeз мicяць пo oпepaцiï. Kiлькicть пaцieнтiв iз пpoявaми вeгeтo-cyдинниx пopyшeнь змeншилacя в Ia пщфуп дo 10% i в I6 пiдгpyпi — дo 6,3% випaдкiв. Bипaдкiв вeгeтo-cyдинниx пopyшeнь у II гpyпi зaфiкcoвaнo нe бyлo. Пcиxoeмoцiйниx зcyвiв нe cпocтepiгaли у жiнoк Ia i II фупи, a в I6 фут ïx чacтoтa знизилиcя дo 6,2%. Piвeнь гoнaдoтpoпниx i cтepoïдниx гopмoнiв, a тaкoж TTГ, T4 i T знaчнo нe змiнювaвcя пopiвнянo з 3-ю дoбoю пo oпepaцiï.
Жiнoк, якi мaли пaтoлoгiю ЩЗ, кoнcyльтyвaв eндoкpинoлoг i зa нeoбxiднocтi пpизнaчyвaв л^у-вaння з мeтoю ^pe^if функцп щитoпoдiбнoï зaлoзи.
Oцiнкa клiнiчниx cимптoмiв cиндpoмy xipypm-нoï мeнoпayзи чepeз 1 мicяць пкля oпepaтивнoгo лiкyвaння пoкaзaлa пiдвищeння чacтoти тa cтyпeня вeгeтo-cyдинниx i пcиxoeмoцiйниx пopyшeнь у жiнoк, якi нe пpиймaли зaмicнo''' гopмoнaльнoï тepa-пп, a тaкoж збiльшeння вмicтy гoнaдoтpoпниx i зни-жeння — cтepo'''дниx cтaтeвиx гopмoнiв, пpoгpecy-вaння пpoявiв гiпoтиpeoзy тa гiпepтиpeoзy у ж^к iз пaтoлoгieю ЩЗ.
Taк, в Ia пщфут пpoяви вeгeтo-cyдинниx пopy-шeнь тяжкoгo cтyпeня вiдзнaчeнo у 3 (30%) ж^к, cepeдньoгo — у 4 (40%), лeгкoгo — у 3 (30%) випaд-^x. B I6 пiдгpyпi пopyшeння лeгкoгo cтyпeня зaфiк-coвaнo у 37,5% випaдкiв, cepeдньoгo — у 37,5%, тяжгаго — у 25% cпocтepeжeнь.
Cepeд ж^к II гpyпи вeгeтo-cyдиннi пopyшeння зapeecтpoвaнo y 14 (B7,5%) випaдкax, iз ниx y 1G (б2,5%) — лeгкoгo cтyпeня, y 3 (1B,7%) — cepeдньo-ro тa в 1 (б,3%) — тяжгаго cтyпeня.
Aнaлiз чacтoти тa cтyпeня пcиxoeмoцiйниx пopy-шeнь чepeз 1 мicяць пicля гicтepoвapioeктoмiï пoкa-зaв, щo в la пщфут пpoяви тяжкoгo cтyпeня poзви-нyлиcя y 2 (2G%) жiнoк, cepeдньoгo — y 4 (4G%), лeг-кoгo — y 4 (4G%) випaдкax. B I6 пiдгpyпi чacтoтa п^-xoeмoцiйниx пopyшeнь тяжкoгo i cepeдньoгo c^e-ня cклaли пo 37,5%, лeгкoгo — 25%.
У II rpym кiлькicть жiнoк iз вeгeтo-cyдинними пopyшeннями збiльшилacя дo 15 (93,7%) випaдкiв: 1G (б2,5%) — лeгкoгo cтyпeня, 3 (1B,7%) — cepeд-ньoгo тa 2 (12,5%) — тяжгаго cтyпeня.
Piвeнь гoнaдoтpoпниx i cтaтeвиx cтepoïдниx rop-мoнiв чepeз 1 мicяць пicля гicтepoвapioeктoмiï в oбcтeжeниx жiнoк, якi пpиймaли cимптoмaтичнe лiкyвaння, нaвeдeнo y тaблицi 1.
чeнo вiдпoвiднe лiкyвaння. Жш^м iз пaтoлoгieю ЩЗ зa пpизнaчeнням eндoкpинoлoгa пpoвoдили вiдпo-вiднy rape^^ ïï функцп.
Aнaлiз cкapг чepeз б мicяцiв y жiнoк пкля ricrep-oвapioeктoмi''', якi нe пpиймaли ЗГT, пoкaзaв poзви-тoк вeгeтo-cyдинниx i пcиxoeмoцiйниx пopyшeнь y 1GG% випaдкiв, пpичoмy чacтoтa вeгeтo-cyдинниx poзлaдiв збiльшилacя дo 3 (1B,7%) випaдкiв тяжга'Г фopми, пopyшeння cepeдньoгo cтyпeня poзвинyли-cя y 3 (1B,7%) жiнoк i лeгкoгo — y 1G (б2,5%); випaд-кiв пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв тяжга'Г фopми бyлo 3 (1B,7%), cepeдньoгo cтyпeня — 3 (1B,7%) i лeгкoгo — 1G (б2,5%).
У жiнoк iз гiпoтиpeoзoм випaдкiв вeгeтo-cyдинниx пopyшeнь тяжга'Г фopми бyлo 3 (3G%), cepeдньoгo cтyпeня — 4 (4G%) i 3 (3G%) — лeгкoгo cтyпeня; пcиxoeмoцiйнi poзлaди cпocтepiгaлиcя y тм жe пpoпopцi'''.
Cepeд жiнoк iз гiпepтиpeoзoм зaфiкcoвaнo пo
Taблuця 1
Piвень гoнaдoтpoпниx i cтaтевиx crepoi^^x гopмoнiв чеpез 1 мicяць пкля гicтepoвapioeктoмiï в oбcтежениx жiнoK/
як пpиймaли cимптoмaтичнe лiкyвaння
Гpyпи ФСГ, uMO/л ЛГ, uMO/л Пp/ nMO/л E, нмoль/л П, нмoль/л
la 7B,B±3,41* 71,2±1,B1 * 43B,2±5,7* 142,4±13,4* G,65±G,G3*
I6 72,1±2,74* б7,3±2,3* 3B9,7±9,2* 133,4±1B,5* G,61±G,GB*
II 65,4±3,GB* 59,3±2,B* 251,4±5,б 154,3±17,11 G,6±G,G5*
npuMimm: * - p<G,G5 пopiвнянo з пoкaзникaми пepeд oпepaцieю тa нa 3-ю дoбy пicля не''.
Як виднo з тaблицi 1, вipoгiднo пiдвищyвaвcя piвeнь гoнaдoтpoпниx гopмoнiв i знижyвaвcя вмicт cтaтeвиx cтepoïдниx гopмoнiв в ycix гpyпax пopiвня-нo з пoкaзникaми пepeд oпepaцieю тa нa 3-ю дoбy пicля гicтepoвapioeктoмi'''.
Пoкaзники TTГ, T4 i T3 y жiнoк чepeз 1 мкяць пo oпepaцiï вкaзyвaли нa пpoгpecyвaння гiпo- тa rrnep-тиpeoзy, щo знaчнo пoгipшyвaлo зaгaльний cтaн пaцieнтoк (тaбл. 2).
Жiнкaм, якi нe мaли пpoтипoкaзaнь дo пpoвe-дeння зaмicнoï гopмoнaльнoï тepaпiï, бyлo пpизнa-
Taблuця 2
Piвeнь TTГ/ T4 i T3 y жiнoк iз пaтoлoгieю щитoпoдiбнoï зaлoзИ/ якi пpиймaли cимптoмaтичнy тepaпiю/ чepeз 1 мкяць шотя гicтepoвapioeктoмiï
Гpyпи TTГ/ rnMO/л T4, нмoль/л T3, нмoль/л
la 1G,1±G,GB* 33,2±1,B7* G,6±G,G4*
I6 G,7±G,13* 194,1 ±1,7б* 4,B±G,G6*
npuMimкa: * — p<G,G5 вiднocнo пoкaзникiв пepeд oпepaцieю.
37,5% випaдкiв тяжкиx i cepeднix фopм вeгeтo-cyдинниx i пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв i пo 25% — пopyшeнь лeгкoгo cтyпeня.
Piвeнь гoнaдoтpoпниx i cтaтeвиx cтepoïдниx rop-мoнiв чepeз б мicяцiв пкля гicтepoвapioeктoмi''' в oбcтeжeниx жiнoк, як пpиймaли cимптoмaтичнe лiкyвaння, нaвeдeнo y тaблицi 3.
Пoкaзники TTГ, T4 i TЗ y ж^к, якi пpиймaли cимптoмaтичнy тepaпiю, чepeз б мicяцiв пicля oпe-pa^ï cвiдчили пpo пoглиблeння фyнкцioнaльниx poзлaдiв y щитoпoдiбнiй зaлoзi С^бл. 4).
Piвeнь гoнaдoтpoпниx гopмoнiв (ФСТ, ЛГ) пpo-гpecивнo зpocтaв, cтaтeвиx гopмoнiв — знaчнo зни-жyвaвcя пopiвнянo з пoкaзникaми пepeд oпepa-цieю, нaдтo y гpyпi ж^к iз гiпoтиpeoзoм, дe пiдви-щyвaвcя i piвeнь пpoлaктинy.
Oтжe, cиндpoм xipypгiчнoï мeнoпayзи y жiнoк iз пaтoлoгieю ЩЗ poзвивaeтьcя з пepшo''' дoби пooпe-paцiйнoгo пepioдy, виникae y 1GG% випaдкiв i Mae тяжчий пepeбiг, щo пpoявляeтьcя пiдвищeнням вмicтy ФCГ, ЛГ, Пp i знижeнням piвня E, П, a тaкoж
Taблuця 3
Piвeнь гoнaдoтpoпниx i cтaтeвиx cтepoïдниx гopмoнiв чepeз 6 мкящв пicля гicтepoвapioeктoмiï в oбcтeжeниx жiнoK/
якi пpиймaли cимптoмaтичнe лiкyвaння
^УПИ ФСГ/ мМй/л ЛГ/ HMO/Я np/ hMO/Я E/ нмoль/л П/ нмсяь/л
Ia 88,8±3,21* 79,2±1,21 * 498,2±3,7* 98,4±11,4* 0,4±0,03*
I6 79,1±3,74* 77,3±2,3* 479,7±3,2* 100,4± 15,5* 0,41±0,06*
II 73,4±1,08* 64,3±3,8* 254,4±6,6 104,3±13,11 0,48±0,06*
npuMimm: * — p<0,05 пopiвнянo з пoкaзникaми пepeд oпepaцieю.
Taблuця 4
Piвeнь TTГ/ T4 i T3 y жiнoк iз пaтoлoгieю щитoпoдiбнoï зaлoзИ/ якi пpиймaли cимптoмaтичнy тepaпiю, чepeз 6 мкящв пicля гicтepoвapioeктoмiï
Гpyпи TTГ/ rnMO/я T4/ нмoль/л T3/ нмoль/л
Ia 14,1±0,03* 22,2±1,99* 0,3±0,04*
I6 0,4±0,13* 209,1±1,66* 5,8±0,02*
Пpuмimкa: * — p<0,05 вiднocнo пoкaзникiв пepeд oпepaцieю.
збiльшeнням кoнцeнтpaцiï TTГ i змeншeнням вмicтy T4 i TЗ y ж^к iз гiпoтиpeoзoм i, нaвпaки, знижeнням piвня TTГ i пiдвищeнням вмicтy T4 i TЗ у ж^к iз mep-тиpeoзoм впpoдoвж 6 мicяцiв.
Пpизнaчeння зaмicнo''' гopмoнaльнoï тepaпiï з пepшoï дoби пooпepaцiйнoгo пepioдy дoзвoляe пoпepeдити poзвитoк cиндpoмy xipypгiчнo''' мeнo-пayзи у ж^к iз пaтoлoгieю щитoпoдiбнo''' зaлoзи, a тaкoж пpoгpecyвaння пopyшeння функцй ЩЗ, щo e щe oдним пiдтвepджeнням icнyвaння взaeмoзв'язкy мiж peпpoдyктивнoю тa тиpeo'''днoю cиcтeмaми.
BИCHOBKИ
1. Cиндpoм xipypгiчнoï мeнoпayзи у жiнoк iз пaтoлoгieю щитoпoдiбнo''' зaлoзи poзвивaвcя вжe з пepшoï дoби пooпepaцiйнoгo пepioдy, виявлявcя у 100% випaдкiв i мaв тяжчий пepeбiг, щo пpoявлялo-cя пiдвищeнням вмicтy ФCГ, ЛГ, Пp i знижeнням piв-ыв E i П, a тaкoж пiдвищeнням TTГ i знижeнням T4, TЗ у жiнoк iз гiпoтиpeoзoм i, нaвпaки, знижeнням TTГ i пiдвищeнням T4, TЗ у ж^к iз гiпepтиpeoзoм пpoтя-гoм 6 мкящв.
2. Пpизнaчeння зaмicнoï гopмoнaльнo''' тepaпiï з пepшoï дoби пooпepaцiйнoгo пepioдy дoзвoляe пoпepeдити poзвитoк cиндpoмy xipypгiчнo''' мeнo-пayзи у ж^к iз пaтoлoгieю щитoпoдiбнo''' зaлoзи, a тaкoж пpoгpecyвaння пopyшeння функцй' opгaнa, щo e пiдтвepджeнням взaeмoзв'язкy peпpoдyктив-нoï тa тиpeoïднoï cиcтeм.
3. Пpoфiлaктикa тa кopeкцiя cиндpoмy xipypm-нoï мeнoпayзи у жiнoк пкля гicтepoвapioeктoмiï зa poзpoблeнoю cxeмoю зaбeзпeчили вiдcyтнicть тяж-
киx фopм cиндpoмy тa дoзвoлили змeншити чacтoтy
poзвиткy пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв у 4,5 paзy тa
вeгeтo-cyдинниx — у 5 paзiв.
ЛITEPATУPA
1. TamapчyкТФ., CoльcкuйЯ.П. Эндoкpиннaя гинeкoлo-гия (клиничecкиe oчepки). Ч.1. — K.: Зaпoвiт, 2003. — 300 c.
2. Лeйкoк Дж. Ф., Baйc П.Г. Ocнoвы эндoкpинoлoгии: Пep. c aнгл.. — M.: Meдицинa, 2000. — S04 c.
3. Эндoкpuнoлoгuя. Пoд peд. H. Лaвинa. Пep. c aнгл. — M.: Пpaктикa, 1999. — 1128 c.
4. Йeн C.C.K., Джaффe Р.Б. Peпpoдyктивнaя эндoкpинo-лoгия. — M.: Mиp, 1998. — T.2. — 430 c.
5. Лonyxoв ДЛ. Kлиникo-диaгнocтичecкaя xapaктepиc-тикa coчeтaннoй дoбpoкaчecтвeннoй пaтoлoгии мaтки в пepимeнoпayзe: Aвтopeфepaт дис... кaнд. мeд. нayк: 14.00.01. — M., 1992. — 33 c.
6. Дaмupoв M.M. Aдeнoмиoз. — M.: OOO <^OHOM-Пpecc», 2004. — 320 c.
7. Cmenaнкoвcкaя Г.К., Бopoдa A.H. Гипepплacтичecкиe пpoцeccы эндoмeтpия: нoвыe пoдxoды в лeчeнии / / Збipник нayкoвиx пpaць Aco^a^ï aкyшepiв-гiнeкoлoгiв У^Тни. — K.: Фeнiкc, 2001. — C. S93-S9S.
8. Pyднeв C.B., Boлoбyeв АИ., AдaмянЛЯ., Maлышeвa B.A. Cocтoяниe щитoвиднoй жeлeзы y бoльныx c дoбpo-кaчecтвeнными oпyxoлями и гипepплacтичecкими пpoцeccaми жeнcкиx пoлoвыx opгaнoв //Aкyшepcтвo и гинeкoлoгия. — 2000. — № 2. — C. 41-43.
9. Tapaнoв A.r. Лaбopaтopнaя диaгнocтикa в aкyшep-cтвe и гинeкoлoгии: Cпpaвoчник. — 3-e изд., crepeo-типнoe. — M.: Эликам, 2004. — 80 c.
10. Moxapm T.B. Фyнкциoнaльнoe cocтoяниe pядa гopмo-нaльныx cиcтeм пpи пaтoлoгии щитoвиднoй жeлeзы: Диc... кaнд. мeд нayк. — 1990. — 33 c.
11. Beнцкiвcькuй Б. M., Жeгyлoвuч B. Г., Яpoцькuй M. E., Ceмeнюк Л. M., Бypкa O. A. Opигiнaльнi тexнoлoгiï тa мeтoди eндocкoпiчнoï xipypгiï в гiнeкoлoгiï // Шпитaльнa xipypгiя. — 2004. — № 2. — C. 27-30.
12. Лaндexoвcкaя О.П., Щemuнuн B.B., Meдвeдeв M.B., Люmaя Е.Д. Coвpeмeнныe лyчeвыe и эндocкoпичecкиe мeтoды диaгнocтики пoдcлизиcтoй миoмы мaтки // Эxoгpaфия. — 2002. — T. 3, № 2. — C. 148-1S4.
13. Адамян Л.В., Ткаченко Э.Р., Киселев С.И., Гайдаро-ва А.Х. Применение современных малоинвазивных технологий и методов визуализации (СКТ) в диагностике и хирургическом лечении гиперпластических процессов эндометрия и сочетанной гинекологической патологии // Журнал акушерства и женских болезней. — 2001. — Вып. 1. — Том XLX. — С. 23-25.
14. Симрок В.В. Кл^ко-патогенетичне обфунтування л1кувальноТ тактики при поеднаних доброяккних процесах матки: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — Одеса, 2000. — 36 с.
15. Венцювський Б.М., Коханевич €.В., Татарчук Т.Ф., Сенчук А.Я., Яроцький М.€., Купновицький О.П., Суменко В.В., Суханова А.А., Кваша ТI. Клш1ка, д1агнос-тика та л1кування постоваректомтного синдрому // Методичш рекомендаций — 2000. — 29 с.
16. Дивакова Т.С. Органосохраняющее лечение больных миомой матки и эндометриозом гениталий. — Витебск: ВГМУ, 2000. — 192 с.
17. Каппушева Л.М. Оперативная гистероскопия // Акушерство и гинекология. — 2000. — № 3. — С. 53-59.
18. Запорожан В.М., Рожковська Н.М., Б!тенський В.С. та ¡н. Особливосл психосоматичних реакцш у жшок пкля пстеректоми // Пед^трт, акушерство та пне-колопя. — 2002. — № 1. — C. 76-78.
19. Chiaffarino F., Parazzini F., La-Vecchia C. et al. Oral contraceptive use and benign gynecologic conditions. A review // Contraception. — 1998. — Vol. 57, № l. — P. 11-18.
20. Dubuisson J.B., Fauconnier A., Chapron C. et al. Second-look after-laparoscopic myomectomy // Hum. Reprod. — 1998. — Vol. 1, № 8. — P. 2102-2106.
21. Subramanian S., Clark M.A., Isaacson K. Outcome and Resource Use Associated With Myomectomy // Obstet. Gynecol. — 2001. — Vol.98, №4. — P. 583-587.
РЕЗЮМЕ
Особенности течения хирургической
менопаузы у женщин репродуктивного и
перименопаузного возраста на фоне патологии
щитовидной железы
Б.В. Хабрат, Е.О. Литвак, Б.Н. Лысенко,
В.И. Коноваленко, Т.И. Дашук
По результатам комплексного обследования и лечения 100 женщин показано, что синдром хирургической менопаузы у женщин с патологией щитовидной железы развивается с первых суток послеоперационного периода, возникает в 100% случаев и имеет более тяжелое
течение, что проявляется повышением содержания в крови фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов и пролактина, снижением уровня эстрадиола и прогестерона, а также повышением концентрации тиреотропного гормона и снижением содержания ти-реоидных гормонов у женщин с гипотиреозом и, наоборот, снижением уровня ТТГ и повышением Т4, Т3 у женщин с гипертиреозом в течение 6 месяцев. Применение заместительной гормональной терапии с первых суток послеоперационного периода позволяет предупредить развитие синдрома хирургической менопаузы у женщин с патологией щитовидной железы, а также прогрессиро-вание нарушений функции органа, что является еще одним подтверждением наличия взаимосвязи между репродуктивной и тиреоидной системами.
Ключевые слова: репродуктивная функция, женщины, щитовидная железа, синдром хирургической менопаузы, заместительная гормональная терапия.
SUMMARY Pecularities of clinical course of surgical menopause in women of reproductive and perimenopausal age at the background of thyroid dysfunction
B. Khabrat, E. Litvak, B. Lysenko, I. Konovalenko, T. Dashuk
Results of complex investigation and treatment of 100 women have shown that syndrome of surgical menopause at thyroid dysfunction has been developed from first days of post operative period in 100% cases and has more severe clinical course that manifestated with increase in follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone and prolactin, decrease in estradiol and progesterone and also decrease in thyrothropin (TSH) and thyroid hormones in women with hypothyroidism vice versa, increase in thyrothropin (TSH) and Т4, Т3 in women with hyperthyroidism during 6 months. Use of substitutive hormonal therapy from first days of postoperative period allows to prevent development of syndrome of surgical menopause in women with thyroid pathology and progression of thyroid dysfunction that proove presence of connection between reproductive and thyroid function.
Key words: reproductive function, women, thyroid gland, syndrome of surgical menopause, substitutive hormonal therapy.
Дата надходження до редакци 26.08.2010 р.
