CC BY
10"BicHUK стоматологИ", № 1, 2012
39
20. Abrahamsson I. The periimplant hard and soft tissues at different implant systems / I. Abrahamsson, T. Berglundh, J. Wennstrom, J. Lindhe // Clin. Oral. Impl. Res. - 1996. - Vol. 7. - P. 212 - 217.
21. Buckwaller J. Bone Biology. Part II / J. Buckwaller, M. Glimcher, R. Cooper, R. Reckcr // J. Bone Joint Surg. - 1995. - vol.77-A. - P.1276 - 1283.
22. Buser D. Influence of surface characteristics on bone integration of titanium implants. A istomorphometric study in miniature pigs / D. Buser, R. Schenk, S. Steinemann [et al.] // J. Biomed. Mater. Res. -1991. - Vol. 25. - P. 889 - 902.
23. Hetz G. Implantologie oder konventionelle Prothetik: (k) eine Alternative? / G. Hetz // Dental: Spiegel. - 2004. - N.2. - S. - P. 32 - 34.
24. Linkow L. Levels of osseointegration of biade-plate-form implants / L. Linkow, F. Giauque, M. Ghalili // J. Oral Impl. - 1993. - P. 21 - 31.
25. Piattelli A. An histologic and histomorphometric study of bone reactions to unloaded and loaded non- submerged single implants in mounkeys: A pilot study / A. Piattelli, A. Ruggeri, M. Franchi // J. Oral Impl. - 1993. - Vol. 19, N 4. - P. 314 - 320.
Hagifim^a 25.01.12
УДК: 616.314 - 089.5 : 616 - 089.168.1 - 06 А. О. Малаховська, С. М. Шувалов
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет ш. М. I. Пирогова
пор1вняльна характеристика шсляоперацшного больового синдрому та поб1чних ефект1в при застосован1 р1зних схем знеболення
Робота присвячена порiвнянню тсляоперацшного больового синдрому та побiчних ефектiв у пацieнтiв з гншно-запальними процесами нижньо! третини обличчя та верх-то! третини шш при застосуванн рiзних схем знеболення. Аналiз результатiв клШко-лабораторних методiв до^-дження показав, що оптимiзованi методики знеболення iз використанням провiдникових блокад не поступаються в ефективностi загальному знеболенню. А застосування не-стерогдних протизапальних препаратiв у схемi премедика-цп дозволяе збыьшити тривалкть безболiсного перюду тс-ля операцп. Метод комбтованого знеболення (на фон пре-медикаци, провiдникових блокад i ттраоперацшноI седаци) забезпечуе адекваттсть анестези на вЫх етапах оперативного втручання та достатню аналгезю в тсляоперацт-ному перiодi, швидке вiдновлення свiдомостi та мiнiмiзуе розвиток побiчних на^дюв.
Ключовi слова: нестеро1дш протизапальн препарати, премедикащя, провiдникова анестезiя, знеболення.
А. А. Малаховская, С. М. Шувалов
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
сравнительная характеристика послеоперационного болевого синдрома и побочных эффектов при применении разных схем обезболивания
Работа посвящена сравнению послеоперационного болевого синдрома и побочных эффектов у пациентов с гнойно-воспалительными процессами нижней трети лица и верхней трети шеи при применены различных схем обезболивания.
Анализ результатов клинико-лабораторных методов исследования показал, что оптимизированные методики обезболивания с использованием проводниковых блокад не уступают в эффективности общему обезболиванию. А применение нестероидных противовоспалительных препаратов в схеме премедикации позволяет увеличить продолжительность безболезненного периода после операции. Метод комбинированного обезболивания (на фоне премедикации, проводниковых блокад и интраоперационной седации) обеспечивает адекватность анестезии на всех этапах оперативного вмешательства и достаточную анальгезию в послеоперационном периоде, быстрое восстановление сознания и минимизирует развитие побочных последствий. Ключевые слова: нестероидные противовоспалительные препараты, премедикация, проводниковая анестезия, обезболивание.
A O. Malakhovska, S. M. Shuvalov
Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University
comparative characteristics of postoperative pain and side effects when used various schemes anesthesia
This paper is devoted to comparison of postoperative pain and side effects in patients with purulent-inflammatory processes of the lower third of the face and upper thirds of the neck when used various schemes anesthesia.
Analysis of clinical and laboratory research methods showed that the optimized method of anesthesia using semiconductor blockades are not inferior in the efficiency of general anesthesia. And the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the premedication scheme to increase the duration of painless period after surgery. Method of combined anesthesia (premedica-tion on the background, semiconductor blockade and intraoperative sedation) provides adequate anesthesia at all stages of surgical intervention and adequate analgesia in the postoperative period, the rapid recovery of consciousness and minimizes the development of side effects.
Keywords: non-steroidal anti-inflammatory drugs, premedica-tion, anesthesia, analgesia.
Ведомо, що патогенетичною суттстю операцш-ного стресу е сукупнють синдромш, що викликаються факторами хiрургiчного втручання: психоемоцшне збудження, бшь, патолопчт рефлекси небольового характеру, крововтрата, ушкодженням життево важ-ливих органш. Хiрургiчнi маншуляцп завжди пов'язаш з травмуванням рефлексогенних зон та, ^м
©Малахоеська А. О., Шуеалое С. М., 2012.
40
"Bíchuk стоматологИ", № 1, 2012
того, несуть в co6i значний компонент травматизацп психши пащенпв тд впливом стресово! активацп. В наслщок яко! виникають глибокi негативт емоцп, що призводять до появлення у ряда пащенпв психофiзiо-лопчних, а в деяких випадках i бiохiмiчних зсувiв ще в передоперацшному перiодi, що безумовно впливае як на перебт операцп та анестезп, так i раннього тс-ляоперацшного перiоду. З цього походить, що в перь од очiкування оперативного втручання у пащенпв зростае напружетсть стресорних реакцiй, насампе-ред, за рахунок психоемоцшного компоненту, яке по-требуе нейровегетативного захисту.
Загалом, адекватна анестезiя, враховуючи сучас-ну антиноцицептивну концепцiю знеболювання, мае бути багатокомпонентною [1]. Це завдання вирiшу-еться комбшованим знеболенням на основi провщни-ково! анестезп, довенно! седацп та премедикацп, яка включае компоненти так звано! попереджувально! аналгезп (pre-emptive analgesia), дiя яко! обумовлена попередженням або зменшенням формування пам'ятi про бшь в центральнiй нервовiй системi. Це в пода-льшому може зменшити потребу в аналгетиках, що використовуються в перед-, штра- та тсляоперацш-ному перюдах [2, 3].
Для досягнення ще! мети можливо використову-вати нестеро!дш протизапальнi препарати (парекок-сиб натрю, дексалгiн, кеторолак, лорноксикам та ш-шi) [4, 5]. Група цих препарапв пригнiчуе продукцiю первинних простагландишв (ПГ), за рахунок блоку-вання доступу арахщоново! кислоти до активних цен^в циклооксигеназ. Тому простагландини, що продукуються циклооксигеназою 1 типу (ЦОГ-1), вь дiграють фiзiологiчну роль (захист слизово! шлунку, агрегацiя тромбоцитiв, судинний гемостаз) [6]. В той же час, тш^ що продукуються ЦОГ-2, насамперед, впливають на запальну вщповщь i певнi процеси, що пов'язаш з клiтинною пролiферацiею. Основний ме-ханiзм ди нестеро!дних протизапальних препарапв, пов'язаний з iнгiбiцiею активностi циклооксигенази (ЦОГ) - ферменту, що регулюе утворення простаглан-динiв [7]. Великий прогрес в цш галузi був досягну-тий на початку 90-х роюв, завдяки вщкриттю двох iзоформ ЦОГ: структурного ферменту (ЦОГ-1), який регулюе продукщю ПГ, що приймае участь в забезпе-ченнi нормально! ^зюлопчно!) функщонально! ак-тивностi клiтин, та шдукованого фермента (ЦОГ-2), що приймае участь в rarn^i ПГ в дшянщ запалення.
Мета проведеного до^дження. Метою нашого дослiдження стало порiвняльна характеристика тсля-операцiйного больового синдрому та побiчних ефек-тiв при застосуванш рiзних схем знеболення та премедикацп при операщях в нижнш третинi обличчя та верхнiй третиш ши!.
Матерiали та методи до^дження. Для вирь шення поставлено! мети нами було проведено лшу-вання та подальше тсляоперацшне знеболення 86 хворих з гнтно-запальними процесами нижньо! третини обличчя та верхньо! третини ши! за перюд з травня 2006 по жовтень 2010 року. Роботу виконано у вщдшенш ще-лепно-лицево! хiрургil Втницько! обласно! клшчно! ль карнi iменi М. I. Пирогова. Клiнiчний матерiал склали дат 86 пацiентiв (46 чоловiкiв i 40 жiнок), об'ективний статус та ризик анестезп яких вщповщав
I-III класу за ASA. В залежносп вiд методики анестезп bcí xBopi рандомiзованi в 4 групи; якi в свою чергу мали одну контрольну (К) та три дослщт (основнi -О) групи.
К група - 23 хворих, яким оперативне втручання проводили тд внутршньовенним знеболенням роз-чином кетамту на фонi премедикацп (дiазепам, атро-пiну сульфат).
1-О1 група - 21 хворий, яким оперативне втручання проведено тд провщниковим знеболенням, що включае в себе комбтащю трьох блокад (центральну анестезiю бшя овального отвору, блокаду чутливих гшок шийного сплетення, ангулярний метод знеболення язикоглоткового нерву) на фот премедикацп дiазепамом.
I-О2 групу склали 22 хворих, яким оперативне втручання проводили на фот премедикацп комбша-щею атротну, дiазепаму, дiфенгiдрамiну, декскетоп-роiену трометамолу пiд провiдниковим знеболенням, що також включае комбтащю трьох блокад (центральну анестезю бшя овального отвору, блокаду чутливих гшок шийного сплетення, ангулярний метод зне-болення язикоглоткового нерву).
II-О група - 20 хворих, яким операщю проводили тд комбтованим знеболенням: на фот премедикацп - атротн, дiазепам, дiфенгiдрамiн, декскетопрофен трометамол та пiд провiдниковим знеболенням (ком-бiнацiя попередньо описаних трьох блокад) з подаль-шою внутршньовенною седацiею розчином кетамiну.
Всi групи були ствставт за вiком, статтю, три-валiстю оперативних втручань та ощнкою об'ективного статусу, ризику анестезп за ASA та ос-новним дiагнозом (p>0,05). Основний дiагноз i сту-пiнь запального процесу не впливали на вибiр знебо-лення.
Клшчне обстеження пацiентiв проводили згiдно iз загальноприйнятою методикою та з урахуванням лабораторних показниюв (загальний аналiз кров^ се-чi, цукор кровi, рiвень кортизолу - показник активнос-ri системи нейроендокринноi регуляцп). Для додатко-вого обстеження використовували iнструментальнi методики (ЕКГ, мониторинг АТ, ЧСС, ЧД, SpO2, рен-тгендiагностика), суб'ективне тестування за VAS (ВАШ)-шкалою (з англ. visual analogue scale - вiзуа-льно-аналогова шкала), шкала седацп Ramsey.
У пащенпв проводили комплексне л^вання: хь рургiчне втручання в умовах провщникового, комбшо-ваного чи загального знеболення, дренування патолоп-чного вогнища, видалення «причинного» зуба та меди-каментозне лiкування, яке включало антибактерiальну, протизапальну та десенсибiлiзуючу терапiю.
В якосп попереджувальноi анестезп нами запро-поновано використання 50 мг декскетопрофену тро-метамолу в 1-О1, 1-О2 та 11-О дослiджуваних групах, в основi механiзму ди якого лежить блокада циклоок-сигенази-1 та 2 ( ЦОГ-1; ЦОГ-2), що в свою чергу призводить до пригтчення запальноi вщповвд за рахунок зниження продукцп простагландинiв (ПГ-Е2) [57]. Використання декскетопрофену трометамолу в схемi комбiнованоi анестезii та провiдникового знеболення на фот запропонованоi премедикацii, харак-теризувалось вiдчутним аналгетичним ефектом як ш-таоперацiйно, так i в тсляоперацшному перiодi, та
"BÍCHUK cmoмamoлoгiï", № 1, 2012
41
дoзвoлилo прис^роти пiсляoпepaцiйнy peaбiлiтaцiю пащенпв, на вiдмiнy вiд кoнтpoльниx груп. Це шд-твepджyвaлoсь вiднoснo стабшьними пoкaзникaми гeмoдинaмiки, диxaння та лaбopaтopними гоказника-ми piвня кopтизoлy та piвню глюкoзи .
Нами зaпpoпoнoвaнa наступна сxeмa премедика-цiï, щo включае НПЗП: 1) дeкскeтoпpoфeнy тpoмeтa-мoлy 50 мг (за 40 xвилин дo oпepaцiï); 2) aтpoпiнy сульфат - 0,5 мг/кг (за 40 xвилин); 3) дiaзeпaм 0,3 мг/кг (за 30 xвилин); 4) дiфeнгiдpaмiн тpoмeтaмoл 0,5 мг/кг (за 30 xвилин). Усi препарати ввoдяться в oкpeмиx шпpицax. Рiзниця y чaсi введення пpeпapaтiв тэв'язана з oсoбливoстями ïx фapмaкoдинaмiки.
Анатазуючи oтpимaнi пoкaзники стае oчeвиднo, щo в К гpyпi пepшi скарги на бшь нaдiйшли пpoтягoм 12,65±3,31xвилин, на вiдмiнy I-01 групи, де бoльoвi вiдчyття з'явились через 207,04±27,72 xвилин (р<0,05). За бoльoвими вщчуттями пoкaзник ВАШ та-кoж вiдpiзнявся: 5,52±1,31 бaлiв пpoти 2,08±0,72 ба-лiв (р<0,05). Дoзa дeкскeтoпpoфeнy тpoмeтaмoлy в кoнтpoльнiй гpyпi була бiльшoю в пopiвнянi з I-01 114,80±2,93 мг пpoти 58,96±2,25 мг вiдпoвiднo (р<0,05).
При пopiвняннi дaниx мiж К та I-02 групами ви-днo, щo пepшi скарги на бшь y I-02 пiдгpyпi з'явилися через 327,95±20,16 xвилин в пopiвняннi з К гpyпoю - 12,65±3,31 xвилин (р<0,05). Taкoж статисти-чшэ дoстoвipнo вiдpiзнялися пoкaзники ВАШ: К групи 5,52±1,31 бaлiв пpoти 1,89±0,69 бaлiв I-02 групи (р<0,05). Biдпoвiднo, це пoтpeбyвaлo зaстoсyвaння pi-зниx дoз дeкскeтoпpoфeнy тpoмeтaмoлy 114,80±2,93 мг ^ora 55,26±1,88 мг (р>0,05).
В I-01 гpyпi xвopиx пepшi скарги ^o бiль з'явились в сepeдньoмy через 207,04±27,72 xвилин, на вщмшу вiд I-02 групи, кoли бoльoвi вiдчyття з'явились лише через 327,95±20,16 xвилин (р<0,05). За iнтeнсивнiстю бшь, щo виникав y xвopиx груп I-O1 та I-02 за ВАШ був майже oднaкoвий, вiдпoвiднo 2,08±0,72 бали пpoти 1,89±0,69 бaлiв (р>0,05). Дoзa дeкскeтoпpoфeнy тpoмeтaмoлy склала 58,96±2,25 мг та 55,26±1,88 мг вiдпoвiднo (р>0,05). Xвopиx, якi не шэтребували знeбoлeння в I-01 гpyпi не бyлo. В I-02 гpyпi тaкиx пaцieнтiв бyлo 4, якi вiдмoвились вiд зне-бoлeння.
Оцiнкy аналгезп пpoвoдили на oснoвi пoкaзникiв Miжнapoднoï aсoцiaцiï пo вивченню бoлю в яюсп кpитepiïв, щo пoкaзyють ïï динaмiкy. Такими критерь ями е: час гояви пepшиx скарг на наявшсть бoлю в т-сляoпepaцiйнoмy пepioдi, середня iнтeнсивнiсть бoлю тз 10-бaльнiй ВАШ (вiзyaльнo-aнaлoгoвa шкала) ^o-тягoм пepшиx 2-3 гoд. тсля oпepaцiï, сepeднi витрати дeкскeтoпpoфeнy тpoмeтaмoлy пpoтягoм 24 гoд. пiсля oœpa^ï, пpoцeнт пaцieнтiв, щo не готребували тсля-oпepaцiйнoгo знeбoлeння.
Результати до^дження та ïx обговорення. Отримаш нами ^казники кpитepiïв aдeквaтнoстi ана-лгезп пiсляoпepaцiйнoгo пepioдy пpивeдeнi в табл.
Таблиця
Пepшi скарги на бшь в кoнтpoльнiй гpyпi надш-шли пpoтягoм 12,65±3,31 xвилин пiсляoпepaцiйнoгo перюду. На вiдмiнy вiд II-О дoслiджyвaнoï групи, ю> ли бoльoвi вщчуття з'явились лише через 335,0±74,77 xвилин (р<0,05). За iнтeнсивнiстю бiль, щo виникав y xвopиx кoнтpoльнoï групи був сильшшим за ВАШ, шж y xвopиx II-O групи 5,52±1,3 бaлiв пpoти 1,68±0,58 бaлiв (р<0,05) i пoтpeбyвaв вeликиx дoз анальгетику дeкскeтoпpoфeнy тpoмeтaмoлy 113,60±3,76 мг ^ora 55,60±1,98 мг II-К (р<0,05). 7 xвopиx з дo-слiджyвaнoï групи вiд пiсляoпepaцiйнoгo знeбoлeння вiдмoвились.
Для peeстpaцiï пoбiчнoï дiï пpoвeдeнoгo знeбo-лення викopистoвyвaлись дaнi карт oбстeжeння xвo-poгo.
Дo пoбiчниx eфeктiв aнeстeзiï в пiсляoпepaцiйнo-му пepioдi ми вiднeсли нaстyпнi параметри: нyдoтa, блювoтa, нeздaтнiсть сaмoстiйнo пересуватись, гoлo-вний бiль, нeстaбiльнiсть гeмoдинaмiки, а саме зни-ження чи тдвищення apтepiaльнoгo тиску, пo вщш> шенню дo пoчaткoвиx цифр. Уа цi ефекти були при-сутш лише y кoнтpoльниx пiдгpyпax, щo мoжливo пoв'язaнo iз зaстoсyвaнням заголь^го знeбoлeння. Так, пiдйoм АТ, тaxiкapдiя спoстepiгaлaсь y 20 xвopиx (48 %), нyдoтa y 9 xвopиx (21 %), блювoтa y 3 xвopиx (7 %), гoлoвний бшь y 10 xвopиx (24 %).
В^новок. Мета нaшoï пoпepeджyвaльнoï аналгезп - a^op^ra oпepoвaнoмy xвopoмy yмoви пoвнoгo кoмфopтy, усунути вс нeпpиeмнi бoльoвi вiдчyття ще дo oснoвнoгo бoльoвoгo впливу, тoбтo дo пpoвeдeння пpoвiдникoвиx блoкaд та дo пoчaткy xipypгiчнoгo
Порiвняльна характеристика критерпв nepe6iry пiсляоперацiйного перiоду у I-Ü1, I-Ü2 та II-К,
II-О групах (M ± m)
Критерп иереб1гу
Шдгруин xвopнx Час пoяви иepmнx скарг (M ± m), xв ВАШ (M ± m), балн Дoзa дeкскeтo-иpoфeиy (в иерш1 24 годнин), мг Xвopi, як1 ие иoтpe-бували зиeбoлeиия (иерш1 12 roдни), %
К n=23 12,65±3,31 5,52 ± 1,31 114,80±2,93 -
I-01 n=21 207,04±27,72* 2,08±0,72* 58,96±2,25* -
I-O2 n=22 327,95±20,16* 1,89±0,69* 55,26±1,88* 18,18 % (7) Х2=7,71
II O n=20 335,0±74,77* 1,68 ± 0,58* 55,07±1,80* 35,0 % (8) Х2=8,82
Примiткa . * - р<0,05 иopiвияиo з гpyпoвими зиaчeииямн иoкaзинкiв; крнтерш Стьюдента.
42
"BicHUK стоматологИ'", № 1, 2012
втручання. В нашому до^дженш у хворих 1-О1, I-О2 та II-О груп збалансована попереджувальна (preemptive) анестезiя та аналгезiя запобiгала больовiй дiï операцшно1 травми та надмiрному збудженню ЦНС, тим самим знижувала потребу в аналгетиках в тсля-операцiйному перiодi на вiдмiну вiд контрольноï групи. В даноï групи аналгетичний ефект був недостат-нiм, а розвиток тсляоперацшного больового синдрому розвивався швидко та мав високу iнтенсивнiсть.
Таким чином, отриманi нами результати свiдчать, що у групах, де застосовувалось провiдникове та ком-бiноване знеболення на основi проввдникових блокад, а також використовувались нестерощш протизапальнi засоби у складi премедикацп забезпечувалась достат-ня аналгезiю в тсляоперацшному перiодi до 6 годин (335,0±74,77 хвилин), швидке ввдновлення свдомосл та мiнiмiзацiя розвитку побiчних настдюв порiвняно з аналогiчними показниками хворих контрольноï групи (р<0,05).
Список лтератури
1. Столяренко П. Ю. Местная анестезия в стоматологи. Выбор препартов. Осложнения. Профилактика / П.Ю. Столяренко, И.М. Федяев, В.В. Кравченко. - Самара : ООО «Офорт»; СамГМУ, 2009. - 235 с.
2. Лисункин Ю. И. Фармакологическое воздействие на чувствительные нервные окончания / Ю.И. Лисункин, Н.А. Мо-хорт. - Киев: Здоровье, 1991. — 200 с.
3. Лихванцев В. В. Анестезия в малоинвазивной хирургии / Лихванцев В. В. - М. : «Миклош», 2006. - 351 с.
4. Ковальов М. В. Мюцеве лжування гншних ран м'яких тканин щелепно-лицево!' дшянки : дис. канд. мед. наук : 14.01.22 / Ковальов Максим Володимирович. - К., 2006. - 182 с.
5. Фесенко В. С. Интоксикация местными анестетиками: старая опасность, современные мифы, новые препараты и "серебряная пуля" / В.С. Фесенко // Бшь, знеболювання та штенсивна терашя. - 2009 - № 3. - с. 2-10.
6. Морган Дж.Э.-мл.. Клиническая анестезиология / Дж.Э.-мл. Морган, М.С. Михаил; пер. с англ. — М., СПб.: Изд-во "Бином", "Невский диалект", 1998. — 431 с.
Надшшла 07.11.11
УДК 616.315-007.254:616.211:616-071.3
В. Г. Крыкляс, к. мед. н., Н. Б. Дмитриева, к. мед. н., Е. В. Крыкляс, О. А. Фаренюк, к. мед. н.
Одесский национальный медицинский университет ГУ «Институт стоматологии НАМН Украины»
клинические особенности остаточных деформаций носа у больных с односторонними расщелинами верхней губы и неба
Обследовано 52 больных с деформациями носа и верхней губы после хейлопластики по поводу односторонней расщелины верхней губы. Проведены клинические, антропометрические, статистические методы исследования. Остаточные деформации носа выявлены у 39 больных (75 %). Описаны клинические, антропометрические особенности остаточных деформаций носа и верхней губы. Наибольшие изменения антропометрических показателей выявлено у
больных с комбинированными пороками по сравнению с изолированными формами.
Ключевые слова: расщелина верхней губы и неба односторонняя, деформации верхней губы и носа, антропометрия.
В. Г. Крикляс, Н. Б. Дмитр1ева, К. В. Крикляс, О. О. Фаренюк
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
ДУ «1нститут стоматологи НАМН Укра!ни»
кл1н1чн1 особливост1 залишкових деформац1й носа у хворих з односторонними розщ1линами верхньо! губи та п1днеб1ння
Обстежено 52 хворих з деформащями носа i верхньоi губи тсля хейлопластики з приводу односторонньоi розщыини верхньоi губи. Проведет клШчт, антропометричт, ста-тистичн методи до^дження. Залишковi деформаци носа виявлен у 39 хворих (75 %). Описан клШчт, антропомет-ричш особливостi залишкових деформацш носа i верхньоi губи. Найбiльшi змти антропометричних показниюв вияв-лено у хворих з комбтованими пороками в порiвняннi з iзо-льованими формами.
Ключов1 слова: розщыина верхньоi губи i тднебтня одно-стороння, деформаци верхньоi губи i носа, антропометрiя.
V. G. Kryklias, N. B. Dmitrieva, E. V. Kryklias, O. A. Fareniuk
Odessa National Medical University SE "The Institute of Dentistry of the NAMS of Ukraine"
the clinical peculiarities of the residual deformations of nose in patients with unilateral clefts of upper lip and soft palate
52 patients with deformations of nose and upper lip after cheiloplasty for the reason of unilateral cleft of upper lip were examined. The clinical, anthropometric, statistical methods of study were held. The residual deformations of nose were observed in 39 patients (75%). The clinical and anthropometric peculiarities of the residual deformations of nose and upper lip were described. The most considerable changes in anthropomet-ric indices were found in patients with combined defects in comparison to the isolated forms.
Key words: unilateral cleft of upper lip and soft palate, deformations of upper lip and nose, anthropometry.
Деформация носа после хейлопластики, по данным разных авторов наблюдается от 70 % до 100 %, случаев независимо от методики проведения оперативного вмешательства [1, 2].
Согласно классификации И.В. Бердюка [3] деформации носа после хейлопластики бывают остаточными, вторичными и хирургическими. Остаточные - это те деформации, которые не были устранены во время первой хейлопластики. Вторичными деформациями определены изменения, которые возвращаются после операции по устранению их, которая была проведена ранее. Хирургическими деформациями называют те, которые возникают при нарушении протокола оперативного вмешательства. В литературе очень часто встречаются термины «деформации носа после
© Крыкляс В. Г., Дмитриева Н. Б., Крыкляс Е. В., Фаренюк О. А., 2012.
