CC BY
99
узагальнеш властивостi: квалiфiкацiйний рiвень та укомплектованiсть посад. Такий шдхщ цiлком виправданий. Оперативнiсть управлшня досягаеться виконанням ряду органiзацiйних заходiв, а працездатнiсть - повнотою укомплектованосп управлiння, його квалiфiкацiею та злагоджешстю в роботi. Бiльше того, стутнь цього впливу мае тенденцiю зростання, а реали сьогодення вимагають виходу на зовшм iнший, якiсно новий рiвень управлiння складним виробничим процесом.
Висновки. Iснуючi квалiфiкацiйнi вимоги до iнженерно-технiчних працiвникiв мають формальний характер у зв'язку з тим, що не вщдзеркалюють фаховий рiвень, працездатшсть, вмiння залучати сучаснi iнформацiйнi технологи, оргашзаторсью здiбностi та iнше.
Запропонований методичний пiдхiд оцiнювання ефективностi роботи пращвниюв управлiння, груп та вщдшв значно удосконалюе iснуючу систему.
Разом з тим, можна з достатньою впевнешстю зробити висновок про виршальний вплив ресурсного забезпечення в першу чергу трудових ресуршв на визначення спроможносп будiвельно! оргашзаци.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Антанавичус К. А. Моделирование и организация в управлении строительством /
К. А. Антанавичус. - М. : Стройиздат, 1979. - 197 с.
2. Афанасьев М. Ю. Исследование операций в экономике: модели, задачи, решения: Учеб.
пособие / М. Ю. Афанасьев, Б. П. Суворов. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 444 с.
3. Радкевич А. В. Системотехшчш аспекти оргашзацшно-технолопчних ршень вщновлення
споруд: Монографiя / А. В. Радкевич. - Дншропетровськ : Вега, 2005. - 346 с.
УДК 69.059.7
СПОСОБИ ПРОДОВЖЕННЯ ЖИТТеВОГО ЦИКЛУ ЗАСТАР1ЛОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Т. С. Кравчуновська, к. т. н., доц., О. С. Задорожна, асп.
Ключовi слова: комплексна реконструкщя, житловий квартал (мтрорайон), життевий цикл житлового фонду.
Постановка проблеми та и зв'язок iз науковими i практичними завданнями. Проблема забезпечення населення Укра!ни житлом належить до найгострших соцiально-економiчних проблем. Одним iз напрямюв И виршення може бути реатзащя проекпв комплексно! реконструкцп кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду, що передбачае перебудову житлового фонду з метою полшшення умов проживання, експлуатаци, змiни кiлькостi жилих квартир, загально! та жило! площi тощо, пов'язана iз змiною геометричних розмiрiв, функцiонального призначення, замiною окремих конструкцш, !х елементiв, основних технiко-економiчних показниюв та об'ектiв сощально! iнфраструктури, або знесення застаршого житлового фонду в квартал (мiкрорайонi) та будiвництво нового житлового фонду кварталу (мшрорайону), а також здшснення робiт iз реконструкцп будiвель, дорiг; головних iнженерних споруд i комунальних мереж водопостачання, канатзацп, енергопостачання, заходiв щодо озеленення, полшшення мшроктмату, оздоровлення i охорони вщ забруднення повiтряного басейну, вiдкритих водоймищ i грунту, санiтарного очищення, зниження рiвня мiського шуму, зменшення можливосп вуличного травматизму [4].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Анатз наукових праць вiтчизняних та зарубiжних учених i фахiвцiв у галузi ремонту та реконструкцп житлових будiвель, зокрема С. М. Булгакова, О. А. Гусакова, В. В. Савйовського, Л. М. Шутенка [3; 8; 9; 10; 11], виявив велику рiзноманiтнiсть способiв продовження життевого циклу житлового фонду шляхом оновлення та перетворення житла.
Метою статт е систематизащя способiв реконструкцп житлових будiвель перших масових серiй.
Виклад матерiалу. Вибiр рiшення з реконструкцп житлових будiвель повинен пов'язуватися з концепщею комплексно! реконструкцi! забудови житлового кварталу
(мшрорайону). При виршенш проблемы комплексно! реконструкци житлово! забудови послщовно розглядаються { виршуються таю основш завдання:
- тдвищення щшьносп житлово! забудови;
- дотримання вимог ¿золяци та шсоляци буд!вель;
- достатшсть об'екпв шженерно!, вулично-дорожньо! та сощально! шфраструктури квартатв (мшрорайошв);
- вщповщшсть сучасним вимогам архггектурно! виразност забудови;
- збшьшення загально! площ1 житла;
- тдвищення споживчих якостей житла;
- продовження життевого циклу житлового фонду;
- забезпечення теплово! ефективносп буд!вель;
- перетворення перших поверх1в на нежитлов! примщення та розмщення дозволених у житлових будинках шдприемств { оргашзацш малого б1знесу 1 шдприемництва;
- експлуатацшна рентабельшсть проекту, яка досягаеться наданням буд1влям таких споживчих якостей, яю впродовж усього життевого циклу об'екта забезпечують мшмум експлуатацшних витрат на утримання буд1вель та ¿нженерних систем у належному стат.
Таке поеднання цшьових акцешгв означае перехщ вщ розробки { реал!заци проектов буд1вництва об'екпв, що завершуються здачею в експлуатащю, до розробки I реал!заци швестицшно-буд!вельних проекпв, у яких головною складовою 1 основним змютом усього проекту е його експлуатацшний цикл та життездатшсть (рентабельшсть) проекту - об'екта буд1вництва.
Мюький житловий фонд включае юторичну забудову, буд1вл1 застаршого житлового фонду 1 сучасш житлов! буд1вл1. Зпдно з [1; 2], застарший житловий фонд являе собою сукупшсть об'екпв житла до п'яти поверх1в, кр1м садибно! забудови, яю за техшчним станом не вщповщають сучасним нормативним вимогам щодо безпечного 1 комфортного проживання, граничний строк експлуатаци яких зб1г або знос основних конструктивних елеменпв яких становить не менше 60 %.
Житлов! будинки, яю належать до застаршого житлового фонду, мають ф1зичний та моральний знос 1 не вщповщають багатьом сучасним вимогам.
До основних недолтв застаршого житлового фонду належать таю:
- зовшшш огороджувальш конструкцп не вщповщають сучасним вимогам { шдлягають утепленню вщповщно до ддачих нормативних докумешгв;
- суттево! модершзаци або замши потребують зовшшш та внутршш столярш вироби;
- термшово! замши { модершзаци вимагають ¿нженерно-техшчш системи опалення, водопостачання, вентиляци, канал!заци, електрообладнання;
- шдсиленню або замш шдлягають горизонталью елементи буд1вель: покр1вл1, конструкцп балкошв, козирюв над входами [5].
1нтенсивний ф1зичний { моральний знос застаршого житлового фонду потребуе застосування невщкладних заход1в ¿з вщновлення та тдвищення експлуатацшно! надшносп буд1вель.
Надшнють буд1вель у процес !х експлуатаци у м1ру попршення стану окремих елеменпв, вузл1в або буд1вель в цшому може бути забезпечена шляхом профшактичних ремонтов. Основним завданням тако! профшактики е не вщновлення або замша елементов, що вщмовили, а попередження вщмов.
При каштальному ремонт! усуваються несправност! вс!х зношених елемент!в, як! в!дновлюються або замшюються б!льш довгов!чними та економ!чними (кр!м зам!ни фундамент!в, несучих стш та елемент!в каркас!в), що полшшують експлуатац!йн! показники ремонтованих об'ект!в. Одним з важливих питань у систем! оргашзаци кап!тального ремонту житлових буд!вель е встановлення часу початку ремонту ! його пер!одичност!. Невиконання своечасного ремонту конструкцш приводить до посиленого зносу ! р!зкого зб!льшення його вартосп. Наприклад, перенесення кап!тального ремонту типового панельного п'ятиповерхового будинку на 3-4 роки шсля заюнчення нормативних термшв зб!льшуе його варт!сть на 18-21 %.
Вимоги, що пред'являються до житла, змшюються в середньому кожш 8 рок!в, що ! зумовлюе необх!дн!сть систематично! реконструкци житлових буд!вель. Локальна реконструкц!я окремих житлових буд!вель не дозволяе здшснювати роботи прогресивними методами, перешкоджае застосуванню оптимальних шженерних р!шень ! сучасних метод!в
оргашзацп будiвництва. Разом з тим простежуеться тенденцiя до максимального збереження юнуючих будiвель, причому це стосуеться не тшьки аритектурних й iсторичних пам'яток, а й рядових будiвель застарiло! забудови, що зведенi в традицiйнiй манерi та е важливими елементами мiського середовища, при цьому все ж таки передбачаеться знесення ветхих i малоцшних будiвель i зведення на !х мiсцi дитячих установ, пiдприемств побутового обслуговування, реконструкцiя об'ектiв iнфраструктури [8].
При реконструкци будiвель окрiм робщ виконуваних при капiтальному ремонтi, можуть бути здшснеш такi: змiна планування примiщень, зведення надбудов, вбудов, прибудов, шдвищення рiвня iнженерного обладнання, полшшення архiтектурно! виразностi будiвель, благоустрiй прилегло! територп.
Придатнiсть основних конструктивних систем будiвель рiзних серiй до реконструктивних заходiв наведено в таблицi. При визначенш рiвня придатностi окремих заходiв враховувалась конструктивна система будiвлi, особливост основних конструктивних елементiв i вузлiв !х об'еднання в систему [6].
Таблиця
Придаттсть конструктивних систем буд1вель р1зних типових серт до реконструктивних заход1в [6]
Конструктивна система Подовжш несучi ст^ни Перехресно-спнова Поперечш несучi Неповний каркас
Серiя 1-438 1-447 1-480 1-464 1-467 1-468 1-335
Ршень реконструкци i заходи
Перепланування квартир в ¡снуючих габаритах 6уд1вл1
демонтаж i влаштування перегородок ++ ++ + + + + ++
перенесення санвузлiв ++ ++ ++ + ++ ++ +
улаштування прорiзiв у внутрiшнiх стшах + + + + + + ++
Перепланування з улаштуванням у прибудов.1 еркер1в, лоджй
улаштування прорiзiв у зовнiшнiх спнах + + + ++ ++ ++ +
улаштування нових плит лоджiй, еркерiв + + + + ++ ++ +
Улаштування мансарди
Надбудова поверху
Надбудова деюлькох поверх1в
улаштування прорiзiв у перекритп верхнього поверху + + + + + + +
демонтаж перекриття верхнього поверху + + - - + + -
використання iснуючого перекриття верхнього поверху год житло + + + + + + +
пiцсилення iснуючого перекриття верхнього поверху - - + + - - +
улаштування нового перекриття верхнього поверху + + + + + + +
улаштування моноттного поясу по верху бущвл ++ ++ + + ++ ++ -
улаштування каркасу надбудови + + ++ ++ + + ++
улаштування перехресно-спново! системи надбудови - - ++ ++ - - -
Перепланування примщень:
- лшвщащя прохщних юмнат;
- збшьшення площ1 кухонь { передпоко!в;
- замша сумщених санвузл1в на роздшьш;
- улаштування додаткового санвузла;
- замша балкошв лодж1ями;
- перепланування квартир з1 зменшенням кшькосп юмнат;
- перепланування секцш з об'еднанням квартир;
- перепланування, пов'язане з улаштуванням двор1вневих квартир;
- перепланування верхнього поверху, пов'язане з надбудовою додаткового поверху (у тому числ1 мансардного) 1 улаштуванням двор1вневих квартир;
- перепланування квартир першого поверху, пов'язане з урахуванням умов проживання швалщ1в (улаштування пандус1в, шдйомниюв, збшьшення ширини дверей для про!зду колясок, ращональне планування житлових та тдсобних примщень для перемщення швалщ1в з колясками);
- перепланування квартир першого поверху, яке пов' язане з урахуванням умов розташування нежитлових примщень (для роботи з населенням, кафе, магазини, б1блютека, молочш кухш, невелик побутов1 майстерш, ощадна каса, офюи, спортивш зали тощо).
Переобладнання мюць загального користування:
- улаштування хол1в, вестибюл1в;
- улаштування примщень для колясок, поштових скриньок;
- улаштування примщень для консьерж1в;
- улаштування см1ттепроводу;
- перепланування сходових клггок;
- прибудова л1фтових шахт;
- перепланування та улаштування нежитлових примщень у шдвалах.
Реконструкщя, модершзащя, що супроводжуеться збшьшенням буд1вельного об'ему
будинку:
- збшъшенням габарит1в будинку в плат:
- улаштування еркер1в, ризалтв;
- прибудова додаткових об'ем1в, що розосереджеш уздовж фасаду будинку (на всю висоту, з перемшною площею поверх1в, з уступами);
- прибудова додаткового прогону;
- прибудова додаткового об'ему в торщ будинку у вигляд1 одно-, двоповерхово! прибудови, багатоповерхово! секцп, об'ему, що е вставкою м1ж будинками, яю реконструюються;
- збшъшенням габарит1в будинку по висот1:
- надбудова однор1вневого мансардного поверху;
- надбудова двор1вневого мансардного поверху;
- надбудова одного-двох поверив без збшьшення ширини будинку (¡з мансардою, без мансарди);
- збшъшенням габарит1в будинку в плат 7 по висот1:
- надбудова бшьше двох поверх1в з1 збшьшенням ширини частини, що надбудовусться (¡з мансардою, без мансарди);
- надбудова бшьше двох поверх1в з1 збшьшенням ширини всього будинку (¡з мансардою, без мансарди).
Ор1ентовний перелш робгг 1з каштального ремонту { реконструкци окремих конструктивних та ¡нженерно-техшчних елеменпв { систем будинюв:
- перегородки, внутр7шн7 стти:
- розбирання й установка нових перегородок;
- посилення звуко1золяцп перегородок;
- улаштування прор1з1в у перегородках, стшах;
- полшшення звуко1золяцп внутршшх стш;
- посилення несучих стш у зош прор1з1в;
- фундаменти 7 техшчш тдпшля:
- посилення основ;
- посилення фундаменпв;
- посилення ригел1в перекриття техшчного пiдпiлля, лшвщащя наднормативних прогишв;
- ремонт i посилення гiдроiзоляцi! фундаментiв;
- полшшення тепло- i звукоiзоляцi!! перекриття техшчного шдпшля;
- улаштування самостiйних фундамента, монол^но! залiзобетонно! плити по буронабивних палях у випадках будiвництва додаткових об'емiв або опор;
- зовншш стгни:
- утеплення;
- улаштування нового декоративного покриття;
- замша стшових панелей на нов^ iз полiпшеною теплоiзоляцiею i декоративним покриттям;
- улаштування прорiзiв, видалення пiдвiконно! частини стш;
- перекриття:
- лшвщащя наднормативних прогинiв плит перекритгя;
- полшшення зву^золяци;
- посилення ригелiв;
- улаштування прорiзiв у перекриттях;
- дахи:
- улаштування безрулонних мастичних покрилiв замiсть рулонних на сумщених вентильованих залiзобетонних дахах;
- утеплення перекриття верхнього поверху при горищних покриттях;
- замiна сумщених дахiв i дахiв iз непрохщним горищем на горищнi;
- балкони, лоджИ, тамбури:
- ремонт i посилення несучих конструкцш;
- склшня балконiв, лоджш;
- замiна огороджувальних конструкцiй при створеннi замiсть балкошв i лоджш еркерiв, ризалiтiв;
- прор1зи:
- замша вшон i дверей з полiпшеними теплотехнiчними, експлуатацшними i естетичними якостями;
- ущiльнення зазорiв мiж вiконними i дверними коробками i стiнами;
- ремонт, модернизация 1 замша тженерно-техтчних систем:
- центрального опалення;
- вентиляцi!;
- водопроводу i каналiзацi!;
- гарячого водопостачання;
- електроосвiтлення i силових проводок;
- газопостачання;
- улаштування смгттепроводу;
- монтаж лiфтiв.
Вибiр заходiв стосовно конкретного об'екта залежить вiд мiстобудiвно! ситуацi!, рiвня фiзичного зносу (технiчний паспорт будiвлi) i «енергетичного стану» будiвлi (енергетичний паспорт), !! конструктивно! схеми.
Для оцшки фiзичного стану конструкцiй i будiвлi в цiлому необхiдно проводити реестризацiю будiвлi (технiчну i енергетичну паспортизацiю), натурнi обстеження, перевiрочнi розрахунки, визначати залишковi ресурси життевого циклу конструктивних систем, теплово! ефективностi та на основi цих даних приймати рiшення про заходи з реконструкци (капiтального ремонту).
Фактори, що впливають на ухвалення рiшення щодо реконструкци житлового фонду, систематизовано на рисунку [7].
Рис. Фактори, що впливаютъ на ухвалення рШення щодо реконструкци житлового фонду
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Результати систематизаци та класифшаци способ1в продовження життевого циклу житлових буд1вель при комплекснш реконструкци житлово! забудови можуть бути використаш для побудови математичних моделей та методики обгрунтування { вибору рацюнальних способ1в комплексно! реконструкци буд1вельних об'екпв житлових квартатв, що забезпечують мшмум витрат та максимум приросту загально! (житлово!) площ! з урахуванням особливостей квартал!в (мшрорайошв) застар!лого житлового фонду.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Про комплексну реконструкц!ю квартал!в (м!крорайон!в) застар!лого житлового фонду. Закон Укра!ни № 525-У в!д 22.12.2006 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
2. Про заходи щодо реконструкци житлових будинюв перших масових серш. Постанова Кабшету Мшютр!в Укра!ни № 820 в!д 14.05.1999 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
3. Булгаков С. Н. Реконструкция жилых домов первых массовых серий и малоэтажной жилой застройки / С. Н. Булгаков. - М. : ООО «Глобус», 2001. - 248 с.
4. Кравчуновська Т. С. До питання комплексно! реконструкци квартал!в / Т. С. Кравчуновська // Строительство, материаловедение, машиностроение: Сб. научн. тр. Вып. 50. - Днепропетровск : ПГАСА, 2009. - С. 269-274.
5. Рекомендации по расчету параметров остаточного эксплуатационного ресурса жилых домов первых массовых серий. - Луганськ : ЛФ ГП «НИИСК», ВАТ «Луганська обласна друкарня», 2009. - 108 с.
6. Рекомендаци з вибору прогресивних архтектурно-техшчних рiшень для реконструкцп житлових будинкiв рiзних конструктивних систем. - К. : Нора-пршт, 2001. - 262 с.
7. Реконструкция и обновление сложившейся застройки города: Учеб. пособие для вузов / [Грабовой П. Г., Харитонов В. А., Барканов А. С. и др.]; под ред. П. Г. Грабового и В. А. Харитонова. - М. : Изд-во «АСВ» и «Реалпроект», 2006. - 624 с.
8. Системотехника строительства: Энциклопедический словарь / Под ред. А. А. Гусакова. -М. : Фонд «Новое тысячелетие», 1999. - 304 с.
9. Савйовский В. В. Ремонт и реконструкция гражданских зданий / В. В. Савйовский, О.Н. Болотских. - Харьков : ВАТЕРПАС, 1999. - 287 с.
10. Савйовский В. В. Техническая диагностика строительных конструкций зданий / В. В. Савйовский. - Харьков : Изд-во «Форт», 2008. - 560 с.
11. Шутенко Л. Н. Технологические основы формирования и оптимизации жизненного цикла городского жилого фонда: дисс. ... доктора техн. наук: 05.23.08 / Шутенко Леонид Николаевич. - Харьков, 2002. - 550 с.
УДК 69.059.4:658.336
СПРОБА ЗАГАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ КРИЗОВОГО СТАНУ ЖКГ
М. О. Бородт, к. т. н., доц.
Ключовi слова: житлово-комунальне господарство, криза, самоврядування. Постановка проблеми. Зима минае, але це поняття, з точки зору господарювання, постшне при сучасному сташ речей в Укра!ш. Це означае, що комунальний сектор щосили напружуе сво! трудов^ матерiальнi i фiнансовi ресурси для того, щоби привести всю свою силу в бойову готовшсть. Як завжди грошей не вистачае на ремонт ушх комушкацш, котельних, насосних i т. ш. Газ дорожчае, платежi споживачiв комунальних послуг зменшуються, основш фонди занепадають, i кшця краю цьому не видно. Що робити?
Сучасш мюта в Укра!ш рiзнi - розташоваш кожне на своему мющ в природному середовищ^ мають власш мiстотвiрнi чинники, власш проблеми, власш розмiри i населення, склад i структура якого вiдрiзняеться вщ iнших мiст. Населення сучасного мюта, навколо якого i будуеться шфраструктура мунiципально! освiти, сильно розрiзняеться за групами, категорiями i сво!ми характеристиками, що повинно впливати i впливае на форми, способи i методи управлшня всiм комунальним господарством.
Аналiз дослiджень та публiкацiй. Проблемам мунщипальних утворень сучасно! Укра!ни присвяченi пращ багатьох науковщв та спецiалiстiв-практикiв. Наприклад, фшансово-економiчнi й органiзацiйнi шструменти проаналiзованi у працях Б. Адамова, М. Дороша, I. Луншо!, С. НЫтша, С. Глазово!, Ю. Петрова, В. Януковича та iн. Досвщ мiсцевого самоврядування в рiзних кра!нах представлений у працях Ю. Беляева, О. Богачова, Д. Веснера, О. Володша, О. Демюва, Б. Зайделя, М. Чумаченко й iн.
Життедiяльнiстю мунiципальних утворень присвяченi працi В. С. Куйбщи, О. М. Сгорова, В. В. Карпенко, I. О. Дегтярьово!, В. М. Вакуленко, В. Г. Ровнш, I. Ю. Древщько!, Н. I. Олiйник, О. I. Васильево!.
1з запропонованого можна видшити шляхи надання бiльшо! самостiйностi мунщипальним утворенням, самоврядуванню, мiсцевим громадам та власникам житлових будiвель, але це, на наш погляд, справедливо для бшьш цившзованого сталого суспiльства, такого яке е в Сврош. Тому ця проблема потребуе ще досконалшого вивчення.
Метою статт е аналiз стану речей та наявних шляхiв вирiшення проблем житлово-комунального господарства Укра!ни.
Матерiал дослщження. Бiльшiсть будинкiв, у яких проживають жителi мiст Укра!ни, збудована до 1978 року i загальна !х кiлькiсть становить майже 61 %. Майже 30 % будинюв збудоваш у перiод з 1978 по 1991 рш i лише 10 % - за чаав незалежносп, пiсля 1991 року.
Незважаючи на те, що майже двi третини будинюв експлуатуються 30 i бшьше рокiв, лише чверть iз них була тддана капiтальному ремонту. До того ж, найчаспше капiтально ремонтувалися окремi будинки громадян - майже у половит випадюв. З поточними ремонтами стан справ дещо кращий - 59 % домогосподарств вщзначили факт здшснення такого ремонту. Виходячи тшьки з вищесказаного, перед управлшням житловим фондом сто!ть купа проблем.
