CC BY
14
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА:
1. Каудерер Г. Нелинейная механика. Изд. ин. лит. М. 1961. - 778 с.
2. Пастушихин В. Н. Вынужденные колебания пластинок и нелинейно упругих материалов //Изв. вуз. Строительство и архитектура, № 8. М., 1968. - С. 35-41.
УДК 69.059.7
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ РЕКОНСТРУКЦИ ЖИТЛОВО1 ЗАБУДОВИ
О. С. Задорожна, асп.
Постановка проблеми. Друга половина минулого стор1ччя залишила нам у спадок величезш райони масового житлового буд1вництва (!з друго! половини 50-х до середини 70-х роюв XX ст.), коли була зведена величезна кшьюсть п'ятиповерхових житлових будинюв, що стали справжшм виршенням проблеми житла для багатьох родин [7].
Розвиток мют регюну в найближч1 десятатття може вщбуватися, як правило, без розширення !х кордошв, за рахунок ращонального використання мюьких територш, ущшьнення й завершення забудови квартал1в { мшрорайошв. Прюритетним напрямом мютобудування стане, в основному, комплексна реконструкщя юнуючо! забудови, а також реконструкщя об'екпв шженерно! й транспортно! шфраструктури, вщновлення мюького середовища.
Реконструкщя цих будинюв дозволила б виршити низку сощальних та економ1чних питань: збшьшення загально! житлово! площ1 на 18-22 млн. м2 за рахунок надбудови мансардних поверх1в та прибудов, зменшення на 30 % енерговитрат на утримання будинюв за рахунок утеплення огороджувальних конструкцш, модершзаци шженерного обладнання. Зрештою, проведення масштабно! реконструкци дозволило б забезпечити цим будинкам ще 4050 роюв безпечно! експлуатаци за рахунок ремонту стиюв панелей, лшвщаци течш, промерзання тощо.
Виб1р ршення з реконструкци житлового будинку мае бути пов'язаним ¡з загальною концепщею реконструкци забудови житлового кварталу, мшрорайону, житлового масиву. Реконструкщя може здшснюватися як ¡з вщселенням, так { без вщселення мешканщв [8].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питаннями реконструкци житлово! забудови у сво!х наукових дослщженнях займалися О. Н. Болотських, В. I. Большаков, С. Н. Булгаков,
B. Т. Вечеров, Д. Ф. Гончаренко, В. А. Давидов, Б. С. Дамаскш, В. Д. Жван, В. М. Юрнос, I. Д. Павлов, М. С. Розенфельд, П. П. Олшник, Н. В. Савицький, В. I. Торкатюк, Р. Б. Тян,
C. П. Уваров та шш1 провщш вчеш [1; 4], яю розглядали проблеми реконструкци окремих будинюв, не враховуючи особливостей проведення комплексно! реконструкци квартал1в.
Цьш. Дослщження сучасного стану житлово! забудови, виявлення причин необхщносп комплексно! реконструкци квартал1в, пор1вняння досвщу проведення робгг з реконструкци в Укра!ш та за кордоном, вивчення законодавчо! бази та подальших перспектив { напрямюв розвитку.
Виклад основного матерiалу. Анал1з причин ремонту й реконструкци цившьних будинюв необхiдно починати !з класифшацп ще! проблеми за двома основними ознаками.
Перша група причин ремонту й реконструкци - це попршення ф1зичних (мщшсних { цшо! низки шших експлуатацшних) властивостей буд1вельних конструкцш { будинку в цшому внаслщок експлуатаци. Сюди вщносяться термш експлуатаци будинку, буд1вельш матер1али, з яких виконаш оздоблювальш конструкци, буд1вельш матер1али, з яких виконаш окрем1 конструкци й конструктиви, умови експлуатаци тощо.
Друга група причин ремонту й реконструкци - це сформована на даному етат необхщшсть змши функщонального призначення будинку або пристосування його до сучасних чи шдивщуальних вимог комфорту, естетики або експлуатацшно! доцшьносп, що хочуть одержати користувач1 примщень та будинюв.
Найважлившими характеристиками техшчного стану конструкцш, !нженерного й технолопчного устаткування, а також будинку в цшому е ф1зичний й моральний знос.
Будинок, його конструктивы елементи, iнженерне обладнання й внутрiшнe оздоблення в процес експлуатаци зношуються фiзично й морально.
Пщ фiзичним зносом конструкци, елемента, системи шженерного устаткування i будинку в цшому слiд розумiти втрату ними первюних технiко-експлуатацiйних якостей (мщносп, стабiльностi, надiйностi) внаслiдок впливу природноктматичних факторiв i впливу людини.
Пщ моральним зносом будинку розумieться його невщповщнють функцiональному або технiчному призначенню, що виникае пiд впливом техшчного прогресу, а також змiна якостей будинку, його комфортних умов i ступеня благоустрою. Такий знос у бшьшосп випадкiв настае ранiше, шж фiзичний.
Справа в тому, що багато райошв, що складаються з п'ятиповерхових будинкiв перших серiй типових проектов, мають ступiнь фiзичного зносу не бшьше 20 %, що дозволяе говорити про перспективи подальшого !х використання, особливо в умовах постойного збiльшення реально! норми заселення квартир. Для таких райошв ефективним способом реконструкци могло б стати застосування, залежно вщ конструктивно! системи будинку, надбудов, "вставок" i прибудов, з одержанням бiльш сучасних квартир, що задовольняють комерцiйному попиту сьогодення, i нових примiщень для тдприемств торгiвлi, служби побуту й громадського харчування, а також офiсiв, необхщних у нових умовах.
Тенденцi! розвитку робто iз реконструкцi! у мюькому будiвництвi, особливо в останнi десятилотя, е властивими не тiльки нашш кра!нi. Опису проблем будiвництва й перебудови у великих мютах найбшьш розвинених кра!н присвячено досить багато праць зарубiжних фахiвцiв, що носять оглядово-аналтоичний характер.
Якщо в 1985 рощ частка мюьких жителiв серед загального населення найбiльш розвинених кра!н становила 71 %, то в 2002 рощ вона досягла 74 %. У Великобритани вона шдвищилася з
91.5 до 93 %, у Шмеччиш - з 85,5 до 87,8 %, у Япони - з 76,5 до 77 %, у США - з 73,9 до
74.6 %, у Франци - з 73,4 до 74,5 %, в 1тали - з 67 до 70,3 %. Цей перелш можна продовжити, але й наведений набiр даних свщчить про свiтову тенденцiю до зростання частки мiського населення [3].
Прискореними темпами розширюються кордони великих мют, забудовуються колишнi примiськi територi!. Щшьно забудованi передмiстя оперiзують кiльцями шириною до 100 км багато мют Ившчно! й Ивденно! Америки, Австрали та iнших кра!н. Результат такого розширення територiй аналогiчний ситуацi! великих мют кра!н СНД, де спостертаеться рiзка нестача вiльних мiських земель для нового будiвництва.
Як наслщок постiйного росту дефiциту площ для забудови у вшх розвинених кра!нах сталася значна змiна структури мюького будiвництва, що характеризуеться зниженням частки нового будiвництва та збiльшенням частки реконструкци окремих будинкiв, кварталiв i районiв мiст.
У США i Японi! рiст iнвестицiй у нове будiвництво нежитлових мiських об'ектiв збшьшуегься щорiчно на 0,9 %, а у реконструкщю - на 5-10 %. Витрати на ремонт i перебудову житлових будинкiв, у середньому по кожнш з названих кра!н, за п'ять рокiв зросли зi 100 до 125 млрд. дол.
Реконструкщя все частiше йде на територи найбiльш старо! забудови (юторичш центри мiст). Перебудова в районах юнуючо! забудови за кордоном, як i у кра!нах СНД, пов'язана з багатьма оргашзащйно-технолопчними труднощами, зi знесенням iснуючих будинкiв. На вiдмiну вiд кра!н СНД, за кордоном часто досить велик будинки шдлягають знесенню: у Лондонi - висотою бiльше 20 поверхiв, у Нью-Йорку - бшьше 30 поверхiв, у Токю - ще вищi висок будинки, що обумовлюеться високою щною землi [3].
Основною причиною, що викликае реконструкщю житлових будинюв у кра!нах iз розвиненою економiкою, е зменшення прибутковостi будинку, спричинене його моральним зносом через невщповщнють сучасним вимогам.
Реконструкщя в бшьшосп випадюв уважаеться бiльш вигiдною, нiж нове будiвництво, тому що не вимагае витрат на придбання й освоення земельно! дiлянки, не включае вартють iснуючих елементiв будинку: фундаментiв, стш, покрiвлi, нерiдко перекриггiв, а в деяких випадках й iнженерних мереж.
Житловий фонд у кра!нах СНД складае понад 30 % усього нерухомого майна i налiчуе 19 млн. будiвель загальною площею понад 2,7 млрд. м2. Економiчний стан кра!н СНД не дозволяе повною мiрою впроваджувати механiзм залучення швестищй у сферу експлуатацi!, що призводить до зростання зносу юнуючого фонду, зниження надiйностi систем iнженерного 36
забезпечення житлових буд1вель. Сьогодш в кра!нах СНД понад 15% побудованого фонду потребуе невщкладного каштального ремонту { переобладнання комунальних квартир на окрем1, понад 10 % вимагае реконструкций
В Укра!ш щ цифри ще вищь Каштального ремонту вимагае практично кожен третш житловий будинок, а реконструкци шдлягають 72 млн. м2 так званих "хрущовок". У ряд! мют 1 населених пунктов спостер1гаеться зростання кшькосп аваршних ситуацш у житловому фонд!, що не тшьки створюе дискомфорт, а 1 часто призводить до незворотних наслщюв [5].
За даними Мшютерства з питань житлово-комунального господарства Укра!ни, !! загальний житловий фонд становить 10,1 млн. будинюв загальною площею 1,1 млрд. м2 ус1х вид1в власност1, серед яких 57,5 тис. будинюв - це старий { аваршний житловий фонд, що складае 5,4 млн. м2. Лише за 2007 рш загальна площа аваршного житла збшьшилась на 8,4% (або 95, 6 тис. кв.м). I сьогодш в аваршних та старих будинках проживають 227 тис. укра!нщв -майже чверть мюького населення [4].
Зпдно з новим Генеральним планом розвитку столищ Укра!ни, житловий фонд повинен збшьшитися в 1,5 раза, тобто досягне 75 млн. м2 (сьогодш середня норма житлово! площ1 на 1 чол. - 18 м2, а через декшька роюв передбачаеться довести до 27 м2) при чисельност населення в Киев! 2,6 млн. чол. [9].
Генеральний план розвитку Дшпропетровська розрахований до 2026 року. До цього часу в мют буде побудовано 5 млн. 900 тис. м2 нового житла, виростуть сучасш мшрорайони.
Одним ¿з прюритетних напрям1в е буд1вництво нового житла 1 реконструкщя старого житлового фонду. Оскшьки за новим Генпланом мюто розвиватиметься усередиш сво!х адмшютративних меж, автори Генплану покладають велик нади на реконструкщю житлових квартал1в.
Територи для нового буд1вництва знаходитимуться за рахунок знесення приватного сектора, ущшьнення дворово! забудови в центральнш частит мюта й освоення околиць як у правобережнш, так { в л!вобережнш частинах мюта.
У рамках тдготовки до Свро-2012 в мют також нам1чаеться комплексна реконструкщя цшого ряду житлових квартал1в. Зокрема, глобальш перетворення чекають квартали, прилегл! до стадюну "Металург" [6].
Важливим питанням е реконструкщя не окремих будинюв, а цших квартал1в { мшрорайошв. Так, 22 грудня 2006 року Верховною Радою був затверджений Закон Укра!ни "Про комплексну реконструкщю квартал1в (мшрорайошв) застаршого житлового фонду". Цей Закон визначае правов1, економ!чш, сощальш та оргашзацшш засади проведення комплексно! реконструкци квартал1в (мшрорайошв) !з замшою застаршого житлового та нежитлового фонд1в. Вш включае в себе статп, яю передбачають державну полтоику у сфер! комплексно! реконструкци квартал1в (мшрорайошв) !з замшою застаршого житлового фонду; проведення комплексно! реконструкци та забудови територш квартал1в (мшрорайошв) вщповщно до мютобуд!вно! документаци, проектов забудови територи, проектно! документаци на буд1вництво окремих об'екпв у цих кварталах (мшрорайонах), спорудження об'екпв сощально! сфери, ¿нженерно-транспортно! !нфраструктури, проведення благоустрою й озеленшня прибудинкових територш, а в раз! необхщност - знесення застаршого житлового фонду; ращонального використання територш квартал!в (м!крорайон!в) вщповщно до встановлених норм ! правил. Також Закон регулюе вщносини, що виникають у зв'язку з реал!защею швестицшного проекту комплексно! реконструкци квартал1в (мшрорайошв) застаршого житлового фонду; визначае джерела фшансування реконструкц!!, замши житлового фонду, якими е: кошти швестор!в, як беруть участь у реал!заци проекпв реконструкц!!; кошти фонд!в реконструкц!!; кошти державного та мюцевих бюджетв ¿з подальшим !х поверненням та шш! джерела, не заборонен! законом.
Закон установлюе порядок компенсаци власникам (наймачам) житлових (нежитлових) прим!щень, земельних д!лянок й шшого майна, вщчуженого п!д час комплексно! реконструкц!! квартал!в (м!крорайон!в) застар!лого житлового фонду; обов'язки швестор!в-забудовник!в; особливост! проектування, розробки й узгодження проекпв реконструкц!!, зам!ни житлового фонду та ш [2].
Висновки. Реконструкц!я сьогодн! е одним ¿з пр!оритетних напрямк!в у буд!вельн!й шдустри, з огляду на к!льк!сть ! стан юнуючих будинк!в ! цших квартал!в забудови 1950-1970-х рок!в. Беручи до уваги також те, що щ квартали в основному розташоваш в центральних районах м!ст, вони е своерщними !х обличчями ! тому вимагають в!дновлення й реконструкц!!.
Поряд зi швидкими темпами нового будiвництва зростае кшьюсть будинкiв, що вимагають реконструкци. Тому все бiльш актуальними стають науковi розробки в галузi реконструкцi!, архiтектурнi, органiзацiйно-технологiчнi й економiчнi нововведення.
З метою масово! реатзаци проектiв комплексно! реконструкцi! необхiдне подальше глибше вивчення !х фiнансових та оргашзацшно-технолопчних аспектiв, упровадження нових норм регулювання правових вiдносин у сферi реконструкцi! та вдосконалення iснуючого законодавства.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА:
1. Большаков В. И., Березюк А. Н., Савицкий Н. В., Швец Н. А., Шаленный В. Т., Головатый С. В. Способ реконструкции гражданских зданий с наращиванием этажей // Будiвництво. Матерiалознавство. Машинобудування: Зб. наук. пр. - Дншропетровськ: ПДАБА, 1998. - С. 157-158.
2. Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 2007. - № 10. - С. 88.
3. Грачев В. А., Левачев А. С. О реконструкции // Жилищное строительство. - 2006. - № 9. http://www.stroinauka.ru/d26dr6379m0rr6317.html.
4. Кирнос В. М., Радкевич А. В., Кравчуновская Т. С., Бородай Г. В. Формирование совокупности организационно-технологических факторов и параметров, определяющих целесообразность реализации проектов комплексной реконструкции жилой застройки // Вюник ПДАБА : Зб. наук. пр. - 2007. - № 5. - С. 15-17.
5. Ковалевская Н. Кварталы под снос // Власть денег. - 2008. - № 16. - С. 40-43.
6. Николаева Л. Проблемы реконструкции жилищного фонда требуют своего решения // Будмайстер. - 2003. - № 11. - С. 33.
7. Поверенная И., Попова В. Реконструкция Днепропетровска в контексте Евро-2012 // http://gorod.dp.ua/news/news.php?id=7237.
8. Реновация пятиэтажной жилой застройки // Жилищное строительство. - 2005. - № 8. http://www.stroinauka.ru/d26dr5203m131rr6317.html.
9. Семчук Г. Програма реконструкци "хрущовок" дозволяе продовжити !х життя ще на 40-50 роюв // Будмайстер. - 2003. - № 4. - С. 4-5.
10. Столяр З. "Хрущевки" - долгожители // Строительство и реконструкция. - 2003. - № 1-2. - С. 45.
