CC BY
115
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
14. Бурiм О. В. Медiаосвiта як важливий компонент сощально-педагопчно! профiлактики
деструктивного впливу ЗМ1 на особистiсть О. В. Бурiм. [Електронний ресурс] /- Режим доступу:
http://www.uk.orgsun.eom/1/1/1858-1.php.
УДК 070:372(477.72)
О. Б. ПОЛ6В1КОВА
СПЕЦИФ1КА ВПРОВАДЖЕННЯ ДОШК1ЛЬНО1 МЕД1АОСВ1ТИ НА
ХЕРСОНЩИН1
Обгрунтовано специфк впровадження сучасно! системи Mediaoceimu дошюльниюв у Херсонськш областi. Розкрито суттсть концепцп, особливостi програми та супровiдних заходiв, розроблених професором К. Л. Крутш, щодо забезпечення дошкыьноi медiаосвiти в зазначеному регiонi Украши.
Ключовi слова: медiаосвiта, концепщя дошюльноi медiаосвiти, тновацшт медiатехнологii.
О. Б. ПОЛЕВИКОВА
СПЕЦИФИКА ВНЕДРЕНИЯ ДОШКОЛЬНОГО МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ НА
ХЕРСОНЩИНЕ
Обоснована специфика внедрения современной системы медиаобразования дошкольников на Херсонщине. Раскрыта сущность концепции, особенности программы и сопроводительных мероприятий, разработанных профессором К. Л. Крутий, по обеспечению дошкольного медиаобразования в данном регионе Украины.
Ключевые слова: медиаобразование, концепция дошкольного медиаобразования, инновационные медиатехнологии.
O. B. POLIEVIKOVA
THE PECULIARITIES OF IMPLEMENTING PRESCHOOL MEDIA EDUCATION
IN KHERSON REGION
The author of the article substantiates the peculiarities of implementation of the modern system of media education for preschool children in Kherson region. The essence of the concept, features of the program and accompanying processes studied by professor K. L. Krutiy as a means to support the implementation of preschool media education in this region of Ukraine are discussed.
Keywords: media education, the concept of pre-school media education, innovative media technology.
У прийнятш у грудт 2012 р. «Резолюцп Свропарламенту з медiаграмотностi у свил цифрових технологш» ч^ко окреслено шлях до обов'язкового статусу медааосвии в уах крашах Свропейського Союзу: медiаосвiта мае охопити ва верстви населения, включаючи дией та молодь, i стати неввд'емною складовою навчальних програм на кожному рiвнi шильного життя. До реалiзацii цього напряму дiяльностi долучилась i Укра'на.
Дошшльна освга в нашш державi мае чику нормативну базу. Основш напрями роботи з розроблення та впровадження моделi медiаосвiти грунтуються на таких документах: Закош Укра!ни «Про дошкшьну освiту»; Концепцй' впровадження медiаосвiти в Укра'ш (схвалено! постановою Президп Нацюнально! Академп педагогiчних наук Укра!ни 20 травня 2010 р.); UNESCO [Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO. In: Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999, p. 273-274. Reprint in: Outlooks on Children and Media. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001, p. 152], Положенш про порядок здшснення шновацшно! освиньо! д!яльносп, затвердженому наказом Мшютерства освии i науки Укра!ни ввд листопада 2000 р.
Аналiз джерел, автори яких дослiджують шляхи вдосконалення сфери освiти, дав змогу з'ясувати, що проблеми iнформатизацii вивчалися фахiвцями в рiзних аспектах, а саме: у контексп реформування професiйноi освии вiдповiдно до европейських вимог (В. Журавський, М. Згуровський, В. Кремень, П. Сшорський, М. Степко та ш.); розробки концептуальних засад неперервно! й дистанцiйноi «освiти без кордошв», що спрямованi на вирiшения завдань
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
ефективностi й доступносп професшно! освiти (С. Гончаренко, I. Зязюн, Н. Ничкало, О. Новиков, С. Полат, С. Сисоева та ш.); компетентнiсного пiдходу до професшно! освiти (I. Зiмняя, Н. Ничкало, Ю. Татур та iн.); шформатизаци освОтньо! дiяльностi (В. Биков, Р. Гуревич, М. Жалдак, Н. Морзе та ш.). Науковцi вiдзначають недостатнш рiвень сформованостi знань, умiнь та навичок з iнформацiйних технологiй у майбутшх фахiвцiв. У дослiдженнях Л. Босово!, Ю. Горвiца, А. Горячева, О. Зворигшо!, Ю. Первiна та шших науковцiв розглянуто проблеми формування шформацшно! грамотностi старших дошкольников, ергономiчних вимог до розвивальних комп'ютерних програм для дiтей i проведения занять з використанням комп'ютерно! технiки. Учет наголошують на можливостi вже в дошкольному дитинствi оволодiти комп'ютерними технолопями за умови, якщо комп'ютернi засоби не матимуть для дитини шкодливих наслiдкiв !х застосування.
Цiлком очевидно, що подальша трансформацiя дошкшьно! освОти так чи iнакше буде пов'язана з усе бшьш широким використанням засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) для розвитку пiзнавальних здiбностей старших дошкольников, розширення кругозору. Опанування комп'ютерно! грамотносп на елементарному рОвш - запорука устшно! реалОзаци особистосп дошкольника, тому що в галузО освОти найбшьш потужно виявляеться тенденщя до поступово! адаптаци змюту шформатики за спадною лшею - вОд вищого навчального закладу (ВНЗ) до школи, вед старших класОв до початково! школи й далО до дитячого садка [1].
АналОз фшософсько!, психолопчно! й педагопчно! лггератури про застосування 1КТ О формування комп'ютерно! грамотносп старших дошкольникОв виявив певт суперечносп мОж:
- мюцем комп'ютерно! техшки у житп сучасно! людини, потребою у формуванш комп'ютерно! грамотностО й недостатшм рОвнем шформацшно-комушкацшного забезпечення освишх закладОв;
- новими тенденщями в розвитку сучасно! освОти, орОентовано! на широке використання комп'ютерно! техшки, та неввдповвдним рОвнем тдготовки педагога до впровадження 1КТ у навчальний процес освОтшх закладОв, починаючи з дошк1льних установ;
- новим типом професшно! дОяльносп педагога, орОентовано!, зокрема, на застосування 1КТ, та неготовшстю вихователя до !х усввдомленого використання;
- неконтрольованим потоком використання розвивальних комп'ютерних програм для дггей дошкольного вшу, бшьшють з яких не орОентована на збереження здоров'я, вОдсуттстю системного аналОзу та неготовшстю виховател1в до !х систематизаци й адекватно! ощнки [1; 2; 3; 4; 5].
Саме тому за тдтримки МОжнародного науково-навчального центру шформацшних технологш та систем НАН Укра!ни й МОНмолодьспорту Укра!ни в особО I. Б. Стеценко на базО дошк1льних навчальних закладОв (ДНЗ) № 2, 4, 5, 9, 11, 20, 76 Херсона розпочато дослщження ввдповвдно до концепци медОаосвОти професора К. Л. Крутш Зпдно з наказом управлшня освОти Херсонсько! мОсько! ради схвалено шщативу педагопчних колективш: Херсонського ясел-садка № 2 (зав. А. В. ГОрОна), АнтонОвського ясел-садка № 4 комбОнованого типу з логопедичними групами Антошвсько! селищно! ради м. Херсона (зав. Т. А. Цалко), Херсонського ясел-садка № 5 Херсонсько! мОсько! ради (зав. Л. В. Тимошевська), Херсонського ясел-садка № 9 комбшованого типу для дОтей з вадами мови (зав. Г. I. МангуплО), Херсонського ясел-садка № 11 комбшованого типу з логопедичними групами (зав. Л. М. Консевич), Херсонського ясел-садка № 20 (зав. Т. М. Маценко), Херсонського ясел-садка № 76 (зав. О. В. Устимова) О затверджено заявку на проведення дослвдно-експериментально! роботи з теми «Створення моделО дошкольно! медОаосвОти».
Головними чинниками концепци дошкольно! медОаосвОти визначено: сприяння формуванню медОаОмуштету тдростаючо! особистосп, який робить !! здатною протистояти агресивному медОасередовищу; формування та розвиток навичок критичного мислення як мехашзму медОаграмотностц розвиток здатностО до медОатворчост для самовираження особистосп та реалОзаци !! життевих завдань, рОзних аспекпв медОакультури. Концепщя визначае умови впровадження дошкшьно! медОаосвОти, а саме: вдосконалення нормативно-правово! бази взаемоди мас-медОа та дошкольно! освОти; забезпечення готовностО фахОвщв дошкольно! освОти до розв'язання медОаосвОтшх проблем О суперечностей, що потребуе перебудови звичних оргашзацшних форм роботи з дОтьми дошкольного вшу; вдосконалення
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
змiсту i форм тдвищения квалiфiкацi! педагогiв, зорieнтованих на випереджальне ознайомлення з медiаосвiтнiми шноващями; як1сне програмно-методичне та iнформацiйне забезпечення, зокрема, створення спiльних iнформацiйних ресурав, забезпечення роботи вiртуальних медiаосвiтнiх груп i мультидисциплiнарних конференцiй, створення та адмшструвания тематичних медiаосвiтнiх сайтiв; здшснения спiльних наукових проектiв, проведения «круглих стол1в», мiжвiдомчих семiнарiв i вебинарiв, конференцiй, фестивалiв з дошшльно! медiаосвiти тощо. Запорукою подальшого ефективного розвитку шформацшно! культури дошкольника може стати залучення вихователiв, фахiвцiв з шформацшних технологiй до проведения спiльних заходiв, ознайомлення з програмами i проектами некомерцшних громадських органiзацiй, операторiв мобшьного зв'язку, об'едиань батьк1в та вихователiв або тшьки батькiв у стльну асоцiацiю.
Теоретико-методологiчну основу дослiджения становили теоретичш положення про сутнiсть шформацшно! культури суспшьства (А. Барцель, М. Кастельс, Е. Тофлер); до^дження iз системного аналiзу педагогiчних явищ i процесiв (Б. Гершунський,
B. Краевський, В. Кремень, В. Садовський, А. Урсул); науковi положення про роль дiяльностi у становленнi та розвитку особистосп (Л. Виготський, П. Гальперш, О. Леонтьев,
C. Рубiнштейн); вде! використания 1КТ у навчально-виховному процес дитячого садка та можливостi формування комп'ютерно! грамотностi дiтей (Ю. Горвщ, А. Горячев, О. Зворигiна, В. Моторш, С. Новосьолова, I. Пашелпе, С. Пейперт, Ю. Первiн, Т. Потманська); основнi положення законодавчих та нормативних документiв про освiту, зокрема Закони Украши «Про осв1ту», «Про вищу осв1ту», «Про Нацiональну програму шформатизацп», Нацiональна доктрина розвитку освии Укра!ни у XXI столiттi, Базовий компонент дошшльно! освiти в Укршт [1; 2; 3; 4].
Метою дослiджения е: прискорения передачi новиньо! шформацп з прогресивних медiатехнологiй i впровадження !х у освiтнiй процес ДНЗ; формування навичок використания медiатехнологiй педагогами ДНЗ; оволодiния практичними вмшнями i навичками створення медаапродукци педагогами експериментальних цих закладiв, що буде сприяти суттевому пiдвищенню !хнього професшного рiвия.
Визначена мета реалiзуеться в процес виконання таких завдань експерименту: пiдготовка педагогiв до роботи в експериментальних умовах; застосування медiатехнологiй; проведения теоретичних семiнарiв i семiнарiв-практикумiв для педагопв ДНЗ; пiдвищения квалiфiкацi! педагопв шляхом залучення вшх форм методично! роботи.
До прюрителв, що потребують експериментального вивчения в дошк1льних навчальних закладах, належать:
1) опташзащя освiтнього процесу з метою збереження фiзичного, психiчного, психолопчного, соцiального та духовно-морального здоров'я дией в медiасередовищi;
2) розробка методичних рекомендацiй i дидактичних матерiалiв iз ознайомления дiтей дошкольного вiку з художиьою лiтературою, довк1ллям, як1 забезпечать устшне формувания й удосконаления в дией навичок безпечного перебувания в середовищi сучасних медiаресурсiв.
Вагомим чинником для започаткування експериментально-дослiдницько! роботи в зазначених ДНЗ е змша свпогляду педагогiчних колективiв на необхiднiсть оновлення. Необхiдно провести значну роботу з тдготовки методичного матерiалу, розробки плашв i програм, оновления засобiв навчання, розробки i впровадження досконалих критерив контролю за станом формувания медiаграмотностi в дошк1льник1в, новiтнiх педагогiчних медiатехнологiй. Для цього потр16но:
• вважати необхвдним поеднання традицiйних методiв методично! роботи з педагогiчними кадрами ДНЗ з новими прюритетними методами активно! роботи;
• впроваджувати механiзми системного вивчения змш, тенденцiй в мед!аосвт дошкольников, а також механiзми в1дпов1дно! реакцп дошк1льно! осв1ти, !! змютовно! трансформаций
• пост1йно розробляти ! запроваджувати в осв1тн1й процес з д1тьми дошкольного в1ку нов1 методичш матерiали, оновлювати i розробляти комп'ютерш програми;
• вести пост1йну роботу з навчання та тдвищення квалiфiкацi! педагопв, зад!яних в експериментально-дослiдницькiй роботц
МЕДЬАОСВГГА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШКШЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВIТНIХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
• забезпечити необхвдш матерОально-техшчш умови з метою реалОзаци гнучкосл змюту дошкольно! медОаосвОти ввдповвдно до сучасних потреб;
• спшьною програмою дОяльност ДНЗ, що е експериментальними майданчиками, передбачати створення ново! навчально-методично! лОтератури, розробку сучасних медОатехнологОй;
• удосконалювати комп'ютеризацОю та ОнформатизацОю освОтнього процесу в ДНЗ.
Наукове кершництво у м.Херсош здшснюе методичний кабшет при управлшт освОти
(В. М. !ль!на).
НауковО консультанти - представники професорсько-викладацького складу факультету дошкольно! та початково! освОти Херсонського державного ушверситету на чолО з Л. С. Петуховою - доктором педагопчних наук, професором, деканом факультету дошкольно! та початково! освОти, завОдувачем кафедри дошкольно! освОти.
Передбачено здОйснення експерименту в три етапи. Перший етап охоплюе 2013-2014 рр. О матиме такий змОст:
Оргашзащя експериментально! д1яльносп з питань впровадження медОаосвОти в ДНЗ.
ПОдвищення рОвня професшно! компетентностО педагопчних пращвниюв, яко беруть участь в експериментО, шляхом проведення 2 семОнарОв.
Нормативно-правове забезпечення експерименту: а) прийняття ввдповвдних ршень педагогОчною радою; б) розробка програми науково-дослОдницько! та експериментально! роботи; в) пОдготовка науково-теоретичного обгрунтування проблеми дослОдження.
Розробка освОтнОх програм О органОзацОя експерименту з перевОрки запропонованих програмних вимог для забезпечення масштабностО експерименту з впровадження медОаосвОти в практику ДНЗ.
Координащя зусиль учених О педагопв-шщ1аторш Оз метою експериментального розширення медОаосвОтньо! практики в ДНЗ для всОх учасников освОтнього процесу (дОти, педагоги, батьки).
Створення матерОально-техшчно! бази дошкольно! медОаосвОти, оснащення педагопв передовими ЖТ.
Формування позитивно! думки в сустльствО, а також у вихователОв О батьков про необхОднОсть упровадження медОаосвОти як пОдготовки дитини до ефективно! взаемодО! зО свОтом сучасних медОа.
Проведення семшарОв-практикумОв О круглих столОв з питань медОаосвии дошкольников для педагогОв ДНЗ м. Херсона.
Другий етап - це етап поступового вкоршення дошкольно! медОаосвОти й стандартизаци вимог (2014-2015 рр.), на якому передбачено тако напрями роботи:
Оргашзащя широкого суспшьного обговорення результатов експериментального впровадження дошкольно! медОаосвОти в педагопчну практику, з'ясування виявлених ризиков О ресурсОв, подальше формування позитивно! суспОльно! думки.
Проведення обласного семшару--практикуму з проблеми медОаосвОти дошкольника.
ПОдготовка шформацшно-методичних матерОалОв, програмного шформацшно-комушкацшного забезпечення, ввдеотек, фонотек, шформацшних баз для методичних кабшепв дошкОльних навчальних закладОв, бОблОотек педагогОчних ВНЗ.
Апробащя запропонованих медОаматерОалОв (методичш рекомендаций медОапродукщя тощо).
Подальший розвиток матерОально-технОчно! бази дошкОльно! медОаосвОти, забезпечення педагопв передовими ЖТ.
Впровадження штегрованого курсу медОаосвОти у практику роботи ДНЗ.
ВОдпрацювання дОагностичних методик, принцитв !х аналОзу, розробка анкет, тестОв, Онших матерОалОв.
Третш етап - етап подальшого розвитку дошкольно! медОаосвии (2015-2016 рр.) передбачае уведення медОаосвОтньо! складово! в освОтш програми для датей дошкольного вОку; подальший розвиток матерОально-техшчно! бази дошкшьно! медОаосвОти, забезпечення педагопв передовими IКТ; розробку прикладних науково-дослвдницьких тем з питань тдвищення ефективносп дошкольно! медОаосвпи для створення наукового супроводу !!
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШКШЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
впроваджения; п1дготовку методичного поибника з питань вирiшения проблем реал!зацп дошк1льно! медiаосвiти; органiзацiю мошторингу впливу iнновацiйних медiатехнологiй та матер!ал!в на як1сть дошк1льно! осв1ти; апробацш iнновацiйних педагогiчних медiатехнологiй; п1дготовку наукового зв!ту про результати експериментально! роботи; науково-методичне й органiзацiйне забезпечения процесу масового впроваджения медiаосвiти в дошкшьш начальнi заклади областi на основ! анал!зу практичних проблем, о6м1ну досввдом з1 здiйснениям в1дпов1дного психолого-педагогiчного супроводу (проведения Всеукра!нсько! науково-практично! конференцп); визначения позитивних i негативних прогноз1в експериментально! роботи; к1льк1сний i яшсний аналiз оцiнювания результатiв експерименту на основ1 вироблених теоретико-методологiчних критерпв.
Очщуваш результати: розробка моделi дошкшьно! медiаосвiти; розробка i запроваджения скриншг-контролю «Професшний ревень педагогiв»; розробка методичних рекомендацiй щодо запроваджения iнновацiйних медiатехнологiй; створення методичного поибника з медiадидактики; розробка моделi професшно! п1дготовки педагопв у м1жкурсовий перiод; розробка медiапрезентацiй з р1зних розд1л1в осв1тньо! програми; узагальнения педагогiчного досв1ду щодо впроваджения шновацшних медiатехнологiй та матерiалiв.
Автор концепцп моделi дошк1льно! медiаосвiти — К. Л. Крутш, доктор педагопчних наук, професор кафедри педагогiчно! майстерносп вчителiв початкових клаив та вихователiв дошк1льних закладiв 1нституту педагогiки, психологи та шклюзивно! осв1ти РВНЗ «Кримський гуманiтарний унiверситет» (м. Ялта), , член-кореспондент Академп менеджменту в освт та культур! (м. Москва), член-кореспондент Петровсько! Академп науки i культур (м. Санкт-Петербург).
На нашу думку, ознайомлення дией дошк1льного в1ку з медiапродукцiею мае здiйснюватися з опорою на там осо6ливост1 сприйияття д1тьми художиьо! лiтератури i мистецтва:
- сила вражень дпей в1д прослуховувания лиературного твору, перегляду мультф1льм1в залежить в1д р1вия розвитку !х естетичного сприйияття, тобто в1д здатностi сприймати художню лiтературу в нерозривнiй едностi змюту й форми;
- обмежений особистий досввд, недостатньо глибоке розум1ния ютотних зв'язк1в i стосуншв шода заважають д1тям зрозум1ти певнi моменти сюжету й окремi образнi вислови;
- тдвищена емоцiйнiсть спонукае до внутршньо! активностi дитини п1д час сприйияття образiв медiапродукцi!;
- дошкольник ще не може визначитися з1 сво!ми переживаниями в1д зовн1шн1х обставин, яш зображено в кииз1 чи мультфшьм^ його переживания п1д час слухання, його емоцiйне ставления до геро!в i под1й часто не ввдповвдають зображуваним подиям. Дитина не може вирватися з «полону» твор1в, що пов'язано з невмiнням усвiдомлювати сво! емоци й керувати ними;
- сприйияття твор1в неможливе без активно! роботи уяви. Дитина молодшого дошкольного в1ку, слухаючи оповiдания чи казку, «тдтримуе» геро!в; дитина старшого в1ку е «ствучасником» героя, i ця ствучасть виявляеться в !! зовн1шн1й д1яльност1 (О. В. Запорожець). Здатнiсть переживати в уяв1 е однiею 1з суттевих особливостей дошкольника;
- здатшсть дiтей дошкольного в1ку до фантазування, до мисления. п1д час читання книги чи перегляду мультф1льму важливо, щоб уява не вдаолшала дитину в1д тексту чи медiапродукцi!, а включалась в естетичне сприйияття, спрямовувала i поглиблювала !! тощо.
Отже, в умовах медiасередовища особливо! актуальное!! набувае рiвень розвитку медiаграмотностi вс1х учаснишв осв1тнього процесу (дiтей, !хшх батьшв i педагогiв). Реалiзацiя положень пропоновано! концепцп уможливить вирiшения гострих питань протистояния агресивному медiасередовищу i його руйн1вному впливу на тдростаюче покол1ния, дасть змогу спрямувати позитивш можливост1 сучасного iнформацiйного середовища на виршення актуальних проблем дошк1льно! осв1ти. Херсонщина перебувае лише на початковому етапi цього дослiджения i визначае перспективи подальших розв1док у зазначеному аспекта
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Л1ТЕРАТУРА
1. Дяченко С. В. Пiдготовка майбутнiх вихователiв до формування основ комп'ютерноï грамотност старших дошкiльникiв:. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / С. В. Дяченко. - Луганськ, 2009. - 225 с.
2. Крутш К. Л. Концептуальш основи створення единого шформацшного простору вищого навчального закладу (на прикладi Запорiзького 1ППО) / К. Л. Крутш, Л. А. Черткова // Сборник научних статей I Международного образовательного форума «Личность в едином образовательном пространстве»; под науч. ред. проф. К. Л. Крутий. - Запорожье : ООО «ЛИПС» ЛТД, 2010. -С. 284-286.
3. Робак В. Медiапедагогiка: аналiз шновацшного зарубiжного досввду / В. Робак // Дiалог культур: Украша у свгговому контекста: Фiлософiя освiти: зб. наук. праць; ред. кол. I. А. Зязюн (голов. ред.), С. О. Черепанова (упоряд. i ввдп. ред.), Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоева та ш. - Л. : Сполом, 2002. -Вип. 8. - С. 70-92.
4. Федоров А. В. Основные теоретические концепции медиаобразования / А. В. Федоров, А. А. Новикова // Вестник Российского государственного гуманитарного фонда. - 2002. - № 1. -С. 149-158.
5. Федоров А. В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. / А. В. Федоров - Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2010. - 64 с.
УДК 004:37-05645
Н. I. ПОЛ1ХУН
МЕРЕЖЕВ1 РЕСУРСИ П1ДТРИМКИ AOCAIAHH^KOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
ОБДАРОВАНИХ УЧН1В
Стверджуеться, що cmpiMKa змта тструментальних Mexam3Mie спыкування, ят особливо активно розвиваються в середовищi всесвтньо! глобальноï мережi 1нтернет, докортно змтюе умову оргатзацп навчально-виховного процесу в школi. Це може активно сприяти розвитку здiбностей, розкриттю ттелектуального творчого потенщалу особистостiучня.
Ключовi слова: мережевий ресурс, ттелектуальний потенщал, продуктивне мислення, дистанцтне навчання, мультимедiатеxнологiï, комп 'ютерно опосередковаш комуткацп.
Н. И. ПОЛИХУН
СЕТЬЕВЫЕ РЕСУРСЫ ПОДДЕРЖКИ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОДАРЕННЫХ УЧЕНИКОВ
Утверждается, что стремительное изменение инструментальных механизмов общения, которые особенно активно развиваются в среде всемирной глобальной сети Интернет, коренным образом изменяет условия организации учебно-воспитательного процесса в школе. Это может активно способствовать развитию способностей, раскрытию интеллектуального творческого потенциала личности ученика.
Ключевые слова: сетевой ресурс, интеллектуальный потенциал, продуктивное мышление, дистанционное обучение, мультимедиатехнологии, компьютерно опосредованные коммуникации.
N. I. POLIHUN
NETWORK SUPPORT RESOURCES FOR GIFTED STUDENTS' RESEARCH
ACTIVITY
The author argues that the rapid change in instrumental mechanisms of communication, which are particularly actively developing within the Internet global network, radically changes the conditions of educational process organization. It can also actively facilitate the development of abilities, disclosure of intellectual creative potentia of students.
Keywords: network resource, intellectual potential, productive thinking, distance learning, multimedia technologies, computer-mediated communications.
Обдарована дитина спроможна ввдграти у майбутньому особливу роль в розвитку суспшьства. Однак помилково вважати, що талант здатен самостшно, без особливо! уваги i тдтримки розкритися повною мшрою. Для обдарованих дией необхiдно забезпечувати шляхи
