CC BY
18
УДК 37.013
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155774
ФШн Георгш 1ванович, доктор фшософських наук, доцент, завщувач кафедри соцiально-економiчних дисциплш Комунального закладу «Харювська гуманiтарно-педагогiчна академiя» Харювсько! обласно! ради,
м. Харюв, Укра'ша e-mail: finingeorgiy@gmail.com ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7437-2996
СПЕЦИФ1КА РОЗРОБКИ КУРИКУЛУМУ В СУЧАСН1Й ОСВ1Т1 ТА 1ННОВАЦ1ЙНиЙ ПОТЕНЦ1АЛ КУРИКУЛЯРНИХ ПРОПОЗИЦ1Й
Зроблена спроба проанал1зувати специфжу розробки курикулуму в сучаснш ocei-mi та iннoвацiйний потенщал курикулярних пропозицт та формальт кoнцепmуалi-зацп курикулуму з метою встановлення гхньог вiдпoвiднocmi цшям i потребам ocвi-ти. Наведено основт мoделi курикулуму. Подальшого вивчення потребуе феномен прихованого курикулуму.
Ключовi слова: курикулум, прихований курикулум, навчальний план, фiлocoфiя курикулуму.
Постановка проблеми. 1нноващйний потенщал курикулярних пропозицш мае величезний потенщал для досягнення щлей, що стоять перед нащональ-ною системою освгти - тдготовки молодi до самостшного життя i професш-но! дiяльностi як патрютично налаштованих громадян, орiентованих на гума-нiстичнi цiнностi, здатних до досягнення свое! мети та ii критично! ощнки. Для впровадження iнновацiйного потенщалу курикулярних пропозицiй, на-копичених системами освгти провiдних краш свiту, яю е важливою складовою модертзацп сучасно! системи освiти, потрiбен науковий аналiз ix можливос-тей i потенщалу.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. У наукових дослiдженняx останнix роюв питання теорп i практики розробки курикулуму в сучаснш освiтi присвячена чимала кшьюсть праць [1-6]. Проблеми реформування осв^и та модертзацп ii смислу, питання тдготовки сучасного фаxiвця зна-йшли вiдображення в роботах М. Култаево!, Н. Радюново!, Ю. Калиновсько-го, С. Клепка та ш. [6-10]
На сьогоднi виникае потреба в особистосп, яка не лише накопичуе шфор-мацiю для свое! професшно! дiяльностi, але й мае здатшсть ii генерувати та
86
© Фшш Г. I., 2019
змшювати, тобто постшно перебувати у сташ творчого пошуку та творчого розвитку. Адже наскшьки розвинений в шдиввд творчий piBeHb, настiльки високим буде його рiвень культури i здатносп, зберiгаючи свою iдентичнiсть, адаптуватися у мультикультурному освiтньому та професшному середовищi, збагачувати духовний та штелектуальний потенцiал суспiльства [9, с. 71].
Разом з тим, незважаючи на достатньо широкий обсяг публшацш, вивчен-ня ролi та значення використання шновацшного потенцiалу курикулярних пропозицiй в модершзацп сучасно'1 системи освiти не можна вважати вичер-паним.
Формулювання шлей. Метою дано'1 статп е розкриття специфiки роз-робки курикулуму в сучаснш освiтi та iнновацiйного потенщалу курикулярних пропозицiй.
Виклад основного матерiалу. 1дея «ведення переговорiв» навчального плану зi студентами знаходить зараз прихильниюв серед педагогiв. Деякi ви-кладачi йдуть далi, просуваючи «learner-centredness» (студент, який навчаеть-ся самостiйно), що, здаеться, заперечуе навчання та роль викладача взагаль Бажано, щоб студенти мали власш завдання з будь-яко'1 теми. Зважати на потреби студенев i пiдтримувати 1х е дуже важливим на раншх етапах 1х розвитку. 1з часом вони повиннi стати досвiдченiшими та самостшними.
Саме тому нагальним е аналiз i визначення концептуалiзацii курикулуму з метою встановлення його вщповщносп цшям i потребам сучасноi освiти. В англомовних кранах вживаеться термiн курикулум (curriculum), в Имеч-чинi та в УкраНш - навчальний план (Lehrplan). Фiлософiя навчального плану, поширена в ФРН, робить основний акцент на впорядкуванш i систематизацп змюту навчання, коли iз загальною метою навчального процесу узгоджують-ся цш окремих дисциплiн. Планування е важливим моментом у розробщ навчального плану як дидактичного конструкту i визначае послщовшсть та тривалють взаемоузгоджених навчально-виховних процеав [1, s. 11-12]. В американськш традицп фiлософiя «курикулуму» включае в себе не тiльки оптику агенпв навчально-виховного процесу, а й оптику його адреса™, тобто студенпв, остання е домiнантною. Американська фiлософiя курикулуму грунтуеться на засадах прагматизму та анал^ичнш фшософп. Вона зосеред-жена на уточненнi поняття досвiду, на методологiчниx i процедурних моментах тих дисциплiн, яю вивчаються. На вiдмiну вiд шмецьких конструктiв навчального плану, американськi концептуалiзацii курикулуму роблять основний акцент на методолопю та елементарнi форми опрацювання матерiалу [1, s. 33-34]. Це визначае штенсифшащю навчального плану, накопичення такого ресурсу, як прихований курикулум, включае в себе особистюне знання, сощальне навчання i вщповщш навчальнi та виxовнi практики. Такий курикулум е найбшьш придатним для сучасно'1' освгги, бо вш орiентований на
послщовну модершзащю ocbíthíx та виховних практик, не виходячи при цьому за меж осв^ньо'1' доктрини краши. Стратегiя його конструювання кон-кретизуеться у таких кроках: дослiдження, розробка, впровадження та iмпле-ментацiя. На рiвнi дослiдження внесок до розробки курикулуму здiйснюють науковцi, тут широко застосовуеться мiждисциплiнарний пiдхiд, на рiвнi ж розробки селекцiю накопиченого матерiалу здiйснюють управлiнцi - теоретики i практики, вони удосконалюють курикулум i передбачеш в ньому осв^ш та виховнi практики у пшотних проектах та процедурах тестування, керуючись офiцiйно визнаною метою сучасно'1' осв^и. На рiвнi впровадження курикулум проходить апробащю у вiдповiдних освiтнiх шститущях, у нього вносяться поправки та уточнення з метою удосконалення тдготовки сучасних фахiвцiв. Iмплементацiя е не менш важливим кроком конструювання курикулуму як проекту ново'1' осв^ньо'1' реальностi. У зв'язку з вищенаведеним слiд наголосити, що робота за новим курикулумом на практищ потребуе певно'1' перепiдготовки, передусiм викладачiв i студенпв, бо незалежно вiд контингенту, курикулум передбачае, що в уах вишах одного профiлю буде гаранто-ване досягнення приблизно однакового рiвня. Це означае, що на кожному етат i вiдповiдно рiвнi конструювання курикулуму з його арх^екторами та технологами мають спiвпрацювати освггш фiлософи, якi вiдповiдають за св^оглядну орiентацiю цього проекту, його методолопчну стратегiю, а також за наслщки його iмплементацii i дотримання критер^ людиновимiрностi.
Основним засобом втiлення вимог суспшьства до сучасно'1' освiти i дер-жавних освiтнiх стандартiв у процес пiдготовки фахiвцiв е навчальний план (курикулум), який застосовуеться в широкому i вузькому сена слова. Фшо-софський аналiз сучасних теорш курикулуму ютотно допоможе зробити систему освгги ефективнiшою.
Поняття «курикулум» («curriculum») часто перекладаеться украшською мовою як «курс навчання», «навчальний план», «програма навчання». 1з часом застосування даного термша змiнилося у сферi осв^и й стало використову-ватися для позначення «курсу, який ведеться протягом певного часу». Отже, спочатку поняття «курикулум» трактувалося педагогами як «курс навчання».
Вщомо, що термшом «курикулум» (лат. - curriculum - бщ дорога, один круг) в англомовнш осв^нш лiтературi позначаеться основна одиниця осв^-нього процесу - курс вчення, навчальний план, програма науки, а в найшир-шому сена - сукупшсть навчального вмiсту, плашв, методiв, структур, шю-стративного матерiалу, всiх видiв посiбникiв, включаючи паперов^ матерiаль-нi, аудiовiзуальнi, комп'ютернi i так даль 1снуе бiльше 250 визначень поняття Curriculum [4, с. 161; 6, с. 50].
Фахiвцi Укра'ши в галузi освiти зараз освоюють стале на Заходi розумшня понять «курикулум» i «розвиток курикулуму» (curriculum development). Про-
ектування курикулуму передбачае певне коло принцитв, з якими мають бути згодш тi, хто його розробляе [3, с. 2-7; 4, с. 164-165]. Труднощi виникають перш за все в адекватному переведенш. На основi сучасних теорш курикулуму, запропонована структура базового курикулуму з таких тдсистем: загаль-нi осв^ш цiлi, транспредметнi освiтнi цiлi, загальш освiтнi цiлi по рiвняx вчення, система навчальних дисциплiн; освiтнi цш на рiвнi сумiжниx дис-циплш, навчальнi цiлi предмета; базовий навчальний план; осв^ш стандарти як промiжнi навчальнi цiлi, досягнення яких е обов'язковим для вах учнiв [3, с. 7-8].
Сучасна стратепя осв^и вимагае 6шьшо1 уваги до вивчення рiзниx аспек-тiв взаемовпливу соцюкультурного середовища й системи освiти. Основним засобом реалiзацii вимог суспiльства щодо сучасноi освiти е навчальний план (курикулум).
Аналiзуючи поняття «курикулум», ми не можемо не звернути увагу на таке поняття, як «прихований навчальний план» («hidden curriculum»). При-йнято вважати, що щея «hidden curriculum» (прихованого курикулуму, плану, програми) була вперше сформульована американським соцюлогом осв^и П. Джексоном [10, с. 50-51; 11]. Прихований курикулум вiдрiзняеться вщ явного iмплiцитним або неусвщомленим змiстом знання, що передаеться студентам. 1нформащя в прихованому курикулумi передаеться невербально або закладена в глибинних структурах дискурсу. Розглядаючи шституцшне утворення, Джексон видшив у ньому двi складовi частини: «формальний навчальний план» («formal curriculum»), пов'язаний з вщкрито заявленими цшями й цiнностями навчання, i «прихований навчальний план» (hidden curriculum), що вказуе на галузь латентно! трансмюп культурних предме^в [2, p. 4-5].
До щеологи «прихованого навчального плану» («hidden curriculum») звер-таються й представники структурно-функцюнального тдходу, який вони розглядають у контекст концепци культурного вiдтворення, фiксують поль тичний контроль над системою осв^и, у тому числi й над захщним унiверси-тетом [12, p. 25]. За допомогою «прихованого курикулуму» школи прищеплю-ють учням щеолопю «пасивного споживання» - некритичного сприйняття iснуючого соцiального порядку. «Hidden curriculum» навчае д^ей, що ix роль у житп - знати свое мюце й тихо сидiти на ньому» [10, с. 51].
Зарубiжнi рекомендацп з розробки курикулуму, не вписаш до контексту нацiонального осв^нього досвiду, можуть не сприйнятися педагопчною громадою чи ii частиною i внаслщок цього виявитися не достатньо ефективними. Втизняний курикулум мае постати як результат спшьно! роботи багатьох авторiв та закладiв осв^и. Як важае М. Триняк, на переднш план постае проблема обгрунтування передумов курикулуму, можливостей ствюнування
офшшного i прихованого навчальних плашв та леriтимiзащi останнього [5, с. 155].
У практищ освiти використовуються рiзнi види навчальних планiв та 1'х складових частин, якi запропоноваш рядом учених [3, с. 4; 4, с.196 ; 5, с. 155; 6, с. 208; 10, с. 49-50]. Серед них видшяють «ращональну» модель курикулу-му, творчий курикулум, курикулум «спiральний» та iншi [4, с. 162]. Розгляне-мо детальшше моделi курикулуму.
1. Ращональна модель курикулуму.
У рацiональнiй моделi навчальний план розглядаеться як програма ви-вчення в специфiчнiй галузь Навчальний план розроблено таким чином, що студенти вивчають конкретнi теми замють понять загального сенсу. Ращональна модель, за якою працюють викладачi, виконуючи навчальний план, безсумшвно, одна з оптимальних, але швидше технiчна, нiж спрямовуюча.
2. Лшшна модель курикулуму.
Постановка цiлей програми за лiнiйною моделлю:
- викладачi розробляють специфiчнi, досяжнi навчальнi завдання, вщпо-вiдно з якими розподшяють курси або модулi, що складають програму;
- цi завдання пропонують вiдповiдний змiст для курсiв i кожно'1 програми вiдповiдно;
- застосовуються викладацькi стратеги, якi найкраще дадуть можливють студентам вiдповiдати навчальним завданням;
- протягом навчання викладачi ощнюють програму на практицi.
Отже, така поетапна, лшшна модель розвитку навчального плану приймае форму уявного кола з перюдичним зворотним зв'язком.
3. Творчий курикулум.
Вш базуеться на досконалому знанш предмету викладачами, розумшш матерiалу студентами та на 1'х специфiчних наукових уподобаннях. Такi знан-ня, комбiнованi з думками викладача та його ентузiазмом, можуть призвести до появи нового змюту курав.
4. Навчальний план (курикулум) «стральний». Мета цього навчального плану - дати можливють студентам думати абстрактно. Очевидно, що досяг-нення ще'1 мети залежить вiд викладача, який досить свщомо звертае увагу на ще'1' студентiв i спрямовуе в освггнш напрям [10, с. 51-52; 12, р. 56-57].
Курикулум обумовлений не лише курсом, але й мiрою спецiалiзацii, що запропонована або обрана студентами. Експерти дшшли висновку, що в тих навчальних закладах, де студенти мають вшьно обирати програму, вщвщують навчання лише 10 вщсотюв студентiв. Тому в експертв виникло питання про послiдовнiсть i прогресiю в навчальному планi. Вони запропонували ввести для студентiв альтернативи [13].
Хочемо зазначити, що в цш бшьш творчiй концепцii процесу, центральна роль викладачiв як експертв iз дисциплiни повнiстю визнана, i це стосуеться
не тшьки ix ролi у визначеннi ocbíthíx цiлей, завдань i програм, але й шших аспекпв, таких як вiдповiднi методи навчання, студентсью оцiнки [13].
Якщо викладачi нацiленi проектувати або перепроектувати навчальний план (курикулум) або хотши б проаналiзувати структуру iснуючого курсу, треба мати на увазi такi запитання:
- дисциплiна - початковий пункт. Яю цiлi формуе цей курс?
- Що е завданнями курсу?
- «Значення» i статус курсу (кредит, обов'язковий/необов'язковий).
- Для кого курс?
- Яю складовi програми i як структуровано курс?
- Яю «зовнiшнi» вимоги, що пред'явлеш урядом та його представниками, ушверситетом? [13].
Пiзнавальнi навички, що набуваються в процесi вивчення гуманiтарниx, суспшьних, правових та iншиx дисциплiн, формують комунiкативнi умiння, формуються навички висловлювання власно'1' думки. На погляд Ю. Калинов-ського, важливим е взаемозв'язок морального та правового виховання в про-цесi розвитку особистостi [8, с. 124-125]. Мшливють навчального плану, виникае з вимог суспшьства. Навчальний план вщповщно не е незмшним; оскiльки суспiльство постiйно трансформуеться, а тому вщбуваються змiни у навчальному плаш. Наприклад, прагнення Заходу зберегти нацiональне багатство, створити людину нового часу, глобалiзувати економiку, яка б спри-яла збiльшенню студентських мюць i зосередженню на придбаннi студентами практичних навичок. У<л вимоги до навчального плану важливь Цi вимоги, висунул суспiльством i передбачають обов'язкове ix виконання. Зовнiшнi вимоги часто розглядаються як обмеження, особливо сьогодш, коли суспшь-ство зiштовxнулося з багатьма проблемами.
Висновки. Таким чином, розгляд дано'1' проблематики наштовхуе на необ-xiднiсть бiльш активно використовувати шновацшний потенцiал курикуляр-них пропозицш, накопичений системами освiти провiдниx краш свiту. Осно-вним засобом втшення вимог суспiльства до сучасно'1' освгги i державних освiтнix стандартiв у процес пiдготовки фаxiвцiв е навчальний план (курикулум), який застосовуеться в широкому i вузькому сена слова. Подальшого вивчення потребуе феномен прихованого курикулуму та взаемовплив «формального навчального плану» («formal curriculum»), пов'язаного з вщкрито заявленими цшями й щнностями навчання, i «прихованого навчального плану» (hidden curriculum).
Л1ТЕРАТУРА
1. Blankertz Herwig Theorien und Modelle der Didaktik. Weinheim : Juventa Verlag,
2000. 240 s.
2. Hamilton D. Bread and Circuses: some Challenges to educational research in the 1980. British Educational Research Journal. 1985. Vol.11. No. 1. P. 1-11.
3. Георгеску Дакмара. Курикулярна фшософ1я двадцять першого стол1ття: що старого i нового? Постметодика. 2006. № 3 (67). С. 2-17.
4. Клепко С. Ф. Фшософ1я осв1ти в европейському контекста Полтава : ПОШЛО, 2006. 328 с.
5. Триняк М. В. Фшософ1я сучасного курикулуму: стратеги пошуку втраченоi реальность Науковий eicHUK. Серiя «Фiлософiя»Харк. Нац. пед. ун-т ím. Г. С. Сковороди. 2012. № 37. С. 154-160.
6. Радюнова Н. В. Фшософ1я навчального плану: досвщ Слобожанщини Х1Х ст. Bi-сник Харювського нацюнального педагогiчного утверситету iMeHi Г. С. Сковороди. Фiлоcофiя. 2013. № 41 (2). С. 207-216.
7. Култаева М. Д. Фшософсько-освггнш полшог, або паралел1, що пересшаються: Г. С. Сковорода, Г. Г. Ващенко, А. С. Макаренко. Новий колегiум. № 2 (71). 2013. С.15-20.
8. Калиновський Ю. Ю., Аксьонова О. М. Правове виховання у вищих навчальних закладах Украши: проблеми та перспективи. Вюник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлоcофiя, фто-cофiя права, полiтологiя, cоцiологiя. 2013. № 2 (16). С. 124-133.
9. Панфшов О. Ю., Петрова Л. О. Вшськова осв1та - головна стратепя формування особистост1 сучасного вшськового кер1вника. Bi^rn Нащонального утверситету «Юридична академiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлоcофiя. 2018. № 3 (38.) С.67-79.
10. Фшш Г. I. Вшськова освгга в сучасних соцюкультурннх контекстах. Харюв: Майдан, 2014. 300 с.
11. Hidden Curriculum Definition - The Glossary of Education Reform URL: https:// www.edglossary.org/hidden-curriculum/ (Last accessed: 14.11.2018).
12. Bruner J. The Culture of Education. Cambridge - MA: Harvard University Press, 1997. 240 р.
13. QAA Subject Benchmark Statement - English. Gloucester: Quality Assurance Agency for Higher Education, 2000. URL: https:// www.qaa.ac.uk (Last accessed: 14.11.2018).
REFERENCES
1. Blankertz Herwig (2000). Theorien und Modelle der Didaktik. Weinheim: Juventa Verlag [in German].
2. Hamilton D. (1985). Bread and Circuses: some Challenges to educational research in the 1980. British Educational Research Journal. Vol.11, 1, 1-1 [in English].
3. Heorhesku Dakmara (2006). Kurykuliarnafilosofiia dvadtsiatpershoho stolittia: shcho staroho i novoho? Postmetodyka - Post-mortem, issue 3 (67), 2-17 [in Ukrainian].
4. Klepko S. F. (2006). Filosofiia osvity v yevropeiskomu konteksti. Poltava: POIPPO [in Ukrainian].
5. Tryniak M. V. (2012). Filosofiia suchasnoho kurykulumu: stratehii poshuku vtrachenoi realnosti. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni
H. S. Skovorody. Seriia: Filosofiia - Bulletin of the Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda. Series: Philosophy, issue 37, 154-160 [in Ukrainian].
6. Radionova N. V. (2013). Filosofiia navchalnoho planu: dosvid Slobozhanshchyny XIX
st. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Filosofiia - Bulletin of the Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda. Philosophy, issue 2 (41), 207-216 [in Ukrainian].
7. Kultaieva M. D. (2013). Filosofsko-osvitnii poliloh, abo paraleli, shcho peresikaiutsia: H. S. Skovoroda, H. H. Vashchenko, A. S. Makarenko. Novyi kolehium - New Collegium, issue 2 (71), 15-20 [in Ukrainian].
8. Kalynovskyi Yu. Yu., Aksonova O. M. (2013). Pravove vykhovannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy: problemy ta perspektyvy. Visnyk Natsionalnoho universytetu «lurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, issue 2 (16), 124-133 [in Ukrainian].
9. Panfilov O. Yu., Petrova L. O. (2018). Viiskova osvita - holovna stratehiia formuvannia osobystosti suchasnoho viiskovoho kerivnyka. Visnyk Natsionalnoho universytetu «lurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia -Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, issue 3 (38), 67-79 [in Ukrainian].
10. Finin H. I. (2014). Viiskova osvita v suchasnykh sotsiokulturnykh kontekstakh. Kharkiv: Maidan [in Ukrainian].
11. Hidden Curriculum Definition - The Glossary of Education Reform. URL: https:// www.edglossary.org/hidden-curriculum [in English]..
12. Bruner J. (1997). The Culture of Education. Cambridge - MA: Harvard University Press [in English].
13. QAA Subject Benchmark Statement - English (2000). Gloucester: Quality Assurance Agency for Higher Education. URL: https:// www.qaa.ac.uk. [in English].
Финин Георгий Иванович, доктор философских наук, доцент, заведующий
кафедрой социально-экономических дисциплин КУ «Харьковская гуманитарно-педагогическая академия» Харьковского областного совета,
г. Харьков, Украина
специфика разработки куррикулуму в современном образовании и инновационный потенциал куррикулярних предложений
Проанализирована специфика разработки куррикулуму в современном образовании, инновационный потенциал куррикулярних предложений и формальные концеп-
туализации куррикулуму с целью установления их соответствия целям и потребностям образования. Приведены основные модели куррикулуму. Дальнейшего изучения требует феномен скрытого куррикулуму.
Ключевые слова: куррикулум, скрытый куррикулум, учебный план, философия курикулуму.
Finin Georgiy Ivanovich, Doctor of Philosophical Sciences, Associate Professor
Head of the Department of Socio-Economic Disciplines Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy» of The Kharkov Regional Council Kharkiv, Ukraine
SPECIFICITY OF CURRICULUM DEVELOPMENT IN MODERN EDUCATION AND INNOVATIVE POTENTIAL OF CURRICULUM
PROPOSALS
Problem setting. The innovative potential of curriculum proposals has enormous potential for achieving the goals of the national educational system such as the training of young people for independent living and professional activity as patriotic-minded people focused on humanistic values that are capable of achieving their goal and its critical assessment. To implement the innovative potential of curriculum proposals accumulated by the educational systems of the leading countries of the world, which are an important component of the modernization of the modern educational system, a scientific analysis of their capabilities and potential is required.
Recent research and publications analysis. There are a considerable number of scientific works devoted to the problem of the issue of the theory and practice ofcurriculum development in modern education, the reform of education and the modernization of its meaning to modern problems of training a modern specialist. So, the mentioned problems are reflected in the works of M. Kultaieva, N. Radionova, M. Tryniak, S. Klepka and others. At the same time, in spite of a sufficiently wide range ofpublications, the study of the role and importance of using the innovative potential of curricular proposals in modernizing the modern education system cannot be regarded as exhausted.
Paper objective. The purpose of the article is the determination of the specificity of curriculum development in modern education and the innovative potential of curriculum proposals.
Paper main body. The term curriculum is used in English-speaking countries, and the term Lehrplan is used in Germany and in Ukraine. The philosophy of the curriculum, which is spread in the Federal Republic of Germany, focuses on regulating and systematizing of the content of learning when the aims of separate disciplines are agreed with the general purpose of the educational process. Planning is an important point in developing of curriculum as a didactic construct and defines the sequence and duration of mutually
agreed educational processes. In the American tradition the philosophy of the curriculum includes not only the optics of the agents of the educational process, but also the optics of its addressees, especially students. The American philosophy of the curriculum is based on the principles ofpragmatism and analytic philosophy. It focuses on the methodological and procedural points of the disciplines which are studied. Unlike the German curriculum constructs, the American conceptualization of the curriculum focuses on the methodology and elementary forms of material processing. It determines the intensification of the curriculum, the accumulation of such a resource as a hidden curriculum, includes personal knowledge, social learning and relevant educational and educational practices. Such curriculum is the most suitable for modern education, since it is oriented towards the consistent modernization of educational practices, while not leaving the educational doctrine of the country. The strategy of its construction is specified in the following steps: research, development and implementation. At the research level the contribution to the development of the curriculum is widely used the multidisciplinary approach. At the level of development the selection of accumulated material is carried out by the theoretical and practical managers, they improve the curriculum and the educational and pedagogical practices envisaged therein in pilot projects and testing procedures, guided by the officially recognized educational goal. At the level of implementation the curriculum is approbated in the relevant educational institutions, and amendments and clarifications are made to improve the training of modern specialists. Implementation is an equally important step in constructing of a curriculum as a project of a new educational reality.
Conclusions of the research. Thus, the consideration of this problem leads to the need to more actively use the innovative potential of curricular proposals accumulated by the educational systems of the world's leading countries. The main means of implementing the requirements of society to modern education and state educational standards in the process of training specialists is curriculum, which is used in the broad and narrow meaning of the word. The phenomenon of the hidden curriculum and the interaction of the «formal curriculum» associated with the openly stated goals and values of learning and the «hidden curriculum» requires further study.
Keywords: curriculum, hidden curriculum, formal curriculum, philosophy of the curriculum.
