CC BY
18УДК 635.21:631.527/.53:631.527:631524.86 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110705
Створення вих1дного селекц1иного матер1алу картопл1
• w • •• I • •• •
з комплексною сликктю проти сухо1 фузарюзно1 гнил1 та ф1тофторозу бульб
В. В. Горд1енко*, Н. А. Захарчук
1нститут картоплярства НААНУкртни, вул. Чкалова, 22, смт Немтшаеве, Бородянський р-н, Кшвська обл., 07853, Украта, 'e-mail: [email protected]
Мета. Вид1'лити серед створеного матер1'алу картопл1 вторинних м1'жвидових п'брид1в вих1'дний селекц'йний матер1'ал з комплексною слйкктю проти сухо'' фузарюзноУ гнил1 та ф1'тофторозу бульб. Методи. М1'жвидова пбридизац'я, ла-бораторний, анал1'тичний. Результати. На основ1 м1'жвидово'1 пбридизацй створено вих1дний селекц1йний матер1ал та визначено стутнь його резистентносл до зазначених патогет'в шляхом проведення штучного 1'нфкування бульб 1нокулюмом гриб1в Fusarium sambucinum Fuck та Phytophthora infestans (Mont.) de Bary. ГИд час проведення м1'жвидово'1 пбридизацл за схемами насичувальних 1 збагачувальних схрещувань, використовуючи форми р1зних вид1в з високим фенотиповим проявом слйкосл проти сухо'' фузарюзно'' гнил1, спостер1гався результат кумулятивно'' дтi' гет'в контролю слйкосл проти патогена. Комб1нац1'' схрещування значно в1др1знялися за ступенем середньопопуляц'йного прояву слйкосл проти патогет'в. Висновки. Вид1лено комб^ацл В54, В53, В61 1з середньою слйкктю проти сухо'' фузар1озно'' гнил1 (понад 7 бал1в). Комб1нац1'' В52, В50 та В54 мали тдвищену слйккть проти ф1тофторозу бульб. Встановлено, що комб1нац1я В54 характеризуемся комплексною слйкктю проти обох хвороб. Для подальшо'' роботи були впд1бранп зразки з комплексною слйкктю проти сухо'' фузарюзно'' гнил1 та ф1тофторозу бульб (7 бал1в 1 б1'льше): В59с42, В59с43, В50с16, В50с19, В50с44, В51с1, В51с26, В51с28, В52с11, В52с23, В52с24, В52с29, В53с1, В53с11, В53с17, В53с23, В54с13, В54с14.
Ключов1 слова: картопля, мтвидова гiбридизацiя, вториннi мiжвидовi гiбриди, ст^йюсть, суха фузарiозна гниль, ф!'тофтороз бульб.
Вступ
Пошкодження картопл1 хворобами та шкодниками е одшею з основних причин зниження врожайносп та пог1ршення якосп бульб.
Украша входить у четв1рку проввдних кар-топлес1ючих краш свиу, за виробництвом картопл1 на душу населення займае лщиру-юч1 позици (130 кг) [1], тому ми можемо го-ворити про досить високе навантаження дов-шлля пестицидами у процес1 вирощування культури.
Водночас, навиь за використання широкого асортименту засоб1в захисту рослин та ресурсного потенщалу втрати врожаю ввд шквдливих оргашзм1в щор1чно становлять близько 30-40% [2]. Вирощування стшких сорив е найращональшшим способом бо-ротьби з хворобами та шщдниками ильсько-господарських рослин, що дае змогу змен-шити використання х1м1чних засоб1в захисту рослин та шдвищити ефективтсть засто-сування бюлоичних.
Valentyna Hordiienko http://orcid.org/0000-0003-0407-1474 Nataliia Zakharchuk
http://orcid.org/0000-0002-8194-2491
Для розв'язання цих проблем необхвдно вид1лити та створити нов1 форми селекцш-ного та передселекцшного вихщного мате-р1алу, який можна використовувати як дже-рело цшних ознак для важливих напрям1в селекци картопл1. Велике значення мае ма-тер1ал, який характеризуемся багатьма господарсько-цшними показниками та комплексною стшкстю проти р1зних пато-гешв.
Фиофтороз та суха фузарюзна гниль е одними з найпоширешших i небезпечних хвороб картопля
Збудник фiтофторозу - гриб Phytophtora infestans de Bary, який уражуе практично ви органи рослини: листя, стебла, квггки, ягоди, столони й бульби. Найб^ьша шкодочиннiсть спостерiгаeться в регюнах з помiрною температурою та частими опадами протягом веге-тацшного перiоду [3]. У роки iз сильним ура-женням бадилля та бульб урожай може змен-шуватись на 50-80% [4]. Наприкiнцi 20 сто-лiття в бврот з'явився другий тип статево'1 сумiсностi збудника фиофторозу, що призве-ло до змш у його бюлоги та шдвищення еко-лопчюп пластичностi, адаптивност та агре-сивностi патогена. Оск1льки контроль захво-рювання агрохiмiчними методами е досить вартiсним, основнi зусилля в боротьбi проти
ISSN 2518-1017 рЬЛШТ vлRIETÏES sTUDYING лпр pROTECTION, 2017, vol. 13, No 3
239
Селекция та наа'нництво
цього захворювання спрямован! на створення ст!йких сорт!в [5].
Суха фузар!озна гниль е хворобою збер!-гання. Хворобу спричинюють Грунтов! гри-би роду Fusarium sp., як! належать до роди-ни Tuberculariaceae [6]. Вони е факультатив-ними паразитами, а тому ч!тко виражено! спец!ал!зац!! щодо вид!в рослин у них немае. В умовах Укра!ни в патосистем! рослина-господар-патоген основну роль в!д!грають види F. solani, F. sambucinum, F. oxysporum.
За шкодочинн!стю суха фузарюзна гниль не поступаеться хворобам, як! розвиваються в пер!од вегетац!! [6], х!ба що за винятком ф!тофторозу [7]. Ця хвороба поширена всю-ди, де вирощують картоплю. Кр!м втрати бульб п!д час збер!гання (зазвичай 7-11%), насшневий матер!ал, незначною м!рою ура-жений сухою фузар!озною гниллю та виса-джений у ^рунт, стае причиною значного зр!дження посадок та в!дчутного недобору врожаю. У раз! сад!ння здорово! частини в!д сильноуражено! бульби спостер!гаеться ви-пад!ння рослин, що досягае 12% ! б!льше [2]. Хвор! бульби е причиною затримки росту й розвитку рослин у пер!од вегетац!!, перед-часного !х в'янення, що в к!нцевому п!дсум-ку призводить до зменшення врожаю.
Для практично! селекц!! особливо ц!нним е матер!ал, який характеризуется високим вираженням дек!лькох ознак. Складн!сть створення вих!дного матер!алу з високою ст!йк!стю проти ф!тофторозу та сухо! фуза-р!озно! гнил! зумовлена пол!генним контролем за проявом ознак. З огляду на це, стае зрозум!лим, чому для селекц!онер!в так важливо мати форми з комплексною ст!йк!с-тю проти цих хвороб.
Мета дослгджень - вид!лити серед створе-ного матер!алу вторинних м!жвидових г!-брид!в вих!дний селекц!йний матер!ал з комплексною ст!йк!стю проти сухо! фузар!озно! гнил! та ф!тофторозу бульб.
Материали та методика досл1*джень
Досл!дження проводили в лаборатор!! ге-нетичних ресурс!в 1нституту картоплярства НААН Укра!ни протягом 2013-2015 рр.
У процес! створення вторинних м!жвидових г!брид!в у г!бридизац!ю були залучен! зразки диких вид!в S. catarthrum (2n = 24), S. pinnatisectum (2n = 24), S. chacoense (2n = 24), S. berthaultii (2n = 24), S. stoloniferum (2n = 24), S. simplicifolium (2n = 24), S. megistaerolobum (2n = 24), S. sparsipillum (2n = 24), S. andigenum (2n = 48) та сорти 'Омега', 'Невська'.
Оц!нювали резистентн!сть проти сухо! фу-зар!озно! гнил! шляхом проведення штучно-
го !нф!кування бульб !нокулюмом гриба Fusarium sambucinum Fuck зг!дно з методикою, прийнятою в 1нститут! картоплярства [6]. Прояв ознаки визначали за дев'ятибаль-ною шкалою, де балу 9 в!дпов!дае максимальна ст!йк!сть, 1 - дуже низька (уражено понад 75% бульб) з пром!жними балами: 8 - висока ст!йк!сть (уражено до 10% тканин бульби); 7 - в!дносно висока ст!йк!сть (ура-жена тканина займае 10-25% поверхн! та розр!зу бульби); 5 - середня ст!йк!сть (ура-жено 25-50% тканин бульби); 3 - низька ст!йк!сть (уражено 50-75% бульби).
Ефективний пошук джерел ф!тофторост!й-кост! за бульбами серед зразк!в диких вид!в проводиться у раз! застосування штучного зараження !х половинок !нокулюмом гриба Phytophthora infestans (Mont.) de Bary. Вико-ристання методу оц!нки дае змогу виявити д!ю вс!х механ!зм!в прояву ознаки: ст!йк!сть проти проникнення, поширення, розмно-ження гриба. Прояв ст!йкост! визначали за дев'ятибальною шкалою, де 1 бал - ст!йк!сть дуже низька (уражено понад 75% тканини бульби); 9 бал!в - ст!йк!сть дуже висока (симптоми хвороби в!дсутн!) [6].
Загалом щодо ст!йкост! проти сухо! фуза-р!озно! гнил! та ф!тофторозу бульб було оц!-нено 7 комб!нац!й вторинних м!жвидових г!брид!в.
Результати досл1'джень
Зг!дно з теор!ею П. М. Жуковського [9] щодо спор!дненост! еволюц!! рослини-госпо-даря й патогена, форми, ст!йк! проти хвороб, можна вид!лити серед родич!в культурних сорт!в, як! мають сп!льний з! збудником ареал. Внасл!док досл!джень, проведених в 1нс-титут! картоплярства НААН, вид!лено види та !хн! зразки з високим фенотиповим проя-вом ст!йкост! проти сухо! фузар!озно! гнил! та ефективним генетичним контролем озна-ки [9-11]. Проте, залучення !х у селекц!йну практику - складний ! тривалий процес. В!н потребуе поетапного п!дходу до виконання досл!джень. На першому - проводять вид!лен-ня ! створення джерел ст!йкост! проти хвороб. Наступним етапом е одержання первинних ! вторинних м!жвидових г!брид!в з ефективни-ми генами контролю ознаки. Т!льки таким чином вдаеться !нтрогресувати у вих!дний пе-редселекц!йний матер!ал ефективн! чинники контролю ст!йкост! проти гриба.
Як материнську форму у процес! створення вторинних м!жвидових г!брид!в у комб!нац!-ях В59 та В50 було використано зразки в!д самозапилення дикого виду S. catarthrum (табл. 1). У походженн! вс!х !нших комб!нац!й
240
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл прлв на сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
3K MaTepHHCtKoro, TaK i SaTtêiBCtKoro ôopMoro SyëH BHKOpHCTaHi BTOpHHHi MiœBHflOâi riSpHflH.
flëa KOMSiHa^H B59 i B50 xapaKTepHHM e BHrn;enëeHHa 3Ha"Hoï KiëtêocTi HaùaflêiB 3 HH3tKoro CTiéêicTro npOTH naTOreHa. HacTKa ÔeHOTHniB çi CTiËKicTro HHffiie Hiœ 5 SaëiB CTaHOBHëa 75 Ta 60% BiflnoâiflHo, KiëtêicTt CTiéKHx riSpHfliâ Syëa He3Ha"Horo - 25 Ta 27%.
Cepefl Ha^aflKiB KOMÔiHa^H B61, B53, B54, B52, B51 cepeflHtononyëa^HHa cTéKicTt npo-th xBopoSè e 3Ha"Ho bh^ok i CTaHOBHTt Bifl 4,8 flo 7,8 Saëa. HacTKa ôopM 3 pe3HCTeHTHicTro noHafl 7 SaëiB flocaraëa Bifl 25% y KOMSiHa^ï B59 flo 88% - y KOMÔiHa^ï B54. BaœëHBoro yMOBoro 3aHeceHHa riSpHfliâ flo nepCneKTHBHHx flëa CTBopeHHa CTiéKoro BHxiflHoro ceëe^iHHo-ro MaTepiaëy e "acTKa 3 BiflHOCHo BècoKoro é flyœe BHCOKoro CTiéêicTro npoTH rpèSa. flëa BCix 3a3Ha"qeHHx KOMSiHa^H 3a npoaBOM o3Ha-kh KëaC 8,0-8,9 Saëa e MOflaëtHHM. Haé^HHi-0HM ôaKTOM e BHùenëeHHa MaTepiaëy Se3 o3HaK ypaœeHHa xBopoSoro. KiëtêicTt ôopM 3i CTiéêiCTro 9 SaëiB flocaraëa 12% y KOMSiHa^ï B54 Ta 17% - B53. Dji 3pa3KH e HaénepcneK-THBHimHMH flëa 3aëy"eHHa y npo^c CTBopeH-Ha BHxiflHoro ceëeK^HHoro MaTepiaëy.
OcoSëHBoï yBarH 3acëyroBye KOMSiHa^a B61 [(S. stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 'HeBctKa')], b aKoï BiflcyTHe bh-
ùenëeHHa HaùaflêiB 3 pe3HCTeHTHicTro HHœqe Hiœ 5 SaëiB Ta e nopiBHaHo HeBeëHKa KiëtKicTt
riSpèfliâ, BiflHeceHHx flo Këacy 5,0-6,9 Saëa (14%). OcHOBHa "acTKa MaTepiaëy ^eï KOMSiHa-n;iï xapaKTepH3yeTtca noêa3HHKOM CTiéKoCTi npoTH cyxoï ôy3apio3Hoï rHHëi 7 SaëiB i Siëtme, aSo 86% 3araëtHoï KiëtêocTi. HaaBHicTt riSpH-fliâ Se3 o3HaK 3axBoproBaHHa (14%) flae 3Mory BiflHecTH nonyjia^iro flo Haé^iHHimHx flëa flo-Sopy flœepeë 3a o3Haêoro i câifl"HTt npo Bflaëy iHTporpeciro eôeKTHBHHx reHiâ KOHTpoëro o3Ha-kh Ha ^oMy eTani BHKOHaHHa flocëiflœeHt.
TaKHM "HHOM, mh MoœeMo 3poSèTH bhchobok, ùo b pa3i npoBefleHHa MiœBHflOBoï riSpнflнзaцiï 3a cxeMaMH HacH"yBaëtHHx i 3Sara"yBaëtHHx cxpeùyBaHt, BHKopHCTOByro"H ôopMH pi3HHx BHfliB 3 bhcokhm ôeHOTHïOBHM BHpaœeHHaM CTiéKoCTi npoTH cyxoï ôy3apio3Hoï rHHëi, cnoc-TepiraeTtca pe3yëtTaT KyMyëaTHBHoï fliï reHiâ KOHTpoëro CTiéKoCTi npoTH naToreHa.
flëa npaKTH"Hoï ceëeK^ï MaroTt ^HHicTt ÔopMH, ùo xapaKTepH3yroTtca CHëtHHM npoa-bom fleêiëtKox o3HaK. OcoSëHBo ^ CTocyeTtca KOMnëeKCHoï CTiéKoCTi npoTH KiëtKox naTore-HiB, 3OKpeMa cyxoï ôy3apio3Hoï rHHëi Ta ôi-ToÔTopo3y SyëtS.
Cepefl CTBopeHoro MaTepiaëy BHfliëHëH kom-SiHa^ï i3 cepeflHtononyëa^HHHM SaëOM npoTH npoHHKHeHHa rpèSa - Bifl 4,7 flo 7,8 (TaSë. 2). HaéBHùe 3Ha"eHHa noêa3HHKa MaëH KOMSiHa-
^ï B54 (B9c23 / B35c50) - 7,8 Saëa Ta B52 (B44c51 / B37c55) - 7,0 SaëiB. nopiBHaHo 3i CTiéêicTro npoTH npoHHKHeHHa rpèSa, 3Ha"eH-Ha cepeflнtononyëaцiннoï CTiéKoCTi npoTH
Taônu^B 1
CTiMêicTb npo™ cyxoï ôy3apio3Hoï rHMëi 3pa3KÏB btopmhhmx mi'mbmaobmx riôpMflÏB
HoMep KOMÔÎHa^'i' rioxoflœeHHfl KiëbKÏcTb ôeHOTMnÏB 3 6aëaMM, % CepeflHÏé 6aë
< 5 5,0-6,9 7,0-7,9 8,0-8,9 9,0 > 7,0
B59 11 S. catarthrum / B37c4 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'HeBCbKa') 75 0 8 9 8 25 3,0
B50 11 S. catarthrum / B39c10 (S. chacoense / S. catarthrum // S. simplicifolium / 3'0Mera') 60 13 10 9 8 27 4,0
B61 B9c29 (S. stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / B31c18 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'HeBCbKa') 0 14 14 58 14 86 7,8
B53 B9c23 (S. stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / B34c18 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'ÎMera') 13 4 13 53 17 83 7,3
B54 B9c23 (S. stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / B35c50 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'ÎMera') 6 6 24 52 12 88 7,2
B52 B44c51 (S. chacoense / S. catarthrum // S. berthaultii / HeecbKa) / B37c55 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'HeBcbKa') 25 3 18 29 25 72 6,5
B51 B44c51 (S. chacoense / S. catarthrum // S. berthaultii / 'HeBcbKa') / B31c18 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'HeBcbKa') 47 7 7 19 20 46 4,8
HIP0,05 0,45
issn 2518-1017 Plant variETÎEs Studying and protection, 2017, vol. 13, No 3
241
Ceлeкцiя ma нaciннuцmвo
Taблuця 2
СлИккть пpoти ф1тoфтopoзy 6уль6 втopинниx м1жвидoвиx г1бpид1в
Hoмep кoмбiнaцi"ï Пoxoджeння Сepeдн"й бaл c"riйкocтi пpoти
пpoникнeння пoшиpeння poзмнoжeння
B59 Ij S. catarthrum / B37c4 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'Heвcькa') 4,7 6,5 8,4
B50 Ij S. catarthrum / B39c10 (S. chacoense / S. catarthrum // S. simplicifolium / 3'Омeгa') 7,0 8,0 8,5
B61 B9c29 (S. stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / B31c18 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'Heвcькa') 5,7 7,0 7,5
B53 B9c23 (S.stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / B34c18 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'Омeгa') 6,0 7,5 8,0
B54 B9c23 (S. stoloniferum / S. stoloniferum // S. catarthrum) / B35c50 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'Омeгa') 7,8 8,3 9,0
B52 B44c51 (S. chacoense / S. catarthrum // S. berthaultii/ 3'Heвcькa') / B37c55 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'Heвcькa') 6,9 7,3 8,8
B51 B44c51 (S. chacoense / S. catarthrum // S. berthaultii/ 3'Heвcькa') / B31c18 (S. megistaerolobum / S. sparsipillum // S. chacoense / 3'Heвcькa') 6,9 7,5 8,4
HI?0,05 0,51 0,59 0,66
йoгo пoшиpeння бyлo вищим та 0,4-1,8 бaлa i cтaнoвилo 6,5-8,3 бaлa. Знaчнo вищoю бyлa cтiйкicть пpoти poзмнoжeння пaтoгeнa. Ha^ нижчe cepeдньoпoпyляцiйнe знaчeння го^з-нита мaли зpaзки кoмбiнaцiï B61 (B9c29 / B31c18) - 7,5 бaлa, нaйвищe - 9 бaлiв - y na-щaдкiв кoмбiнaцiï B54 (B9c23 / B35c50).
Baжливo вид1лити кoмбiнaцiï cxpeщyвaння, в якиx пoeднyeтьcя cтiйкicть пpoти o6ox тато-гешв. Haйвищy cepeдньoпoпyляцiйнy стш-кicть як ^ora cyxoï фyзapioзнoï гнилi, тaк i пpoти фiтoфтopoзy 6уль6 мaлa кoмбiнaцiя B54, y poдoвoдi я^!' нaлiчyють шicть видiв (S. sto-loniferum, S. catarthrum, S. megistaerolobum, S. sparsipillum, S. chacoense, S. tuberosum). 4ara-та фeнoтипiв зi cтiйкicтю пoнaд 7 бaлiв ^ora cyxoï фyзapioзнoï гнилi cтaнoвилa 88%, ^ora фiтoфтopoзy бульб - 90%.
Для пoдaльшoï poбoти були вiдiбpaнi зpaз-ки з кoмплeкcнoю cтiйкicтю пpoти cyxoï фу-зapioзнoï гнилi тa фiтoфтopoзy бульб та piвнi 7 бaлiв i бiльшe: B59c42, B59c43 (I1 S. catarthrum / B37c4); B50c16, B50c19, B50c44 (I1 S. catarthrum / B39c10); B51c1, B51c26, B51c28 (B44c51 / B31c18); B52c11, B52c23, B52c24, B52c29 (B44c51 / B37c55); B53c1, B53c11, B53c17, B53c23 (B9c23 / B34c18); B54c13, B54c14 (B9c23 / B35c50).
Bиcнoвки
Bнacлiдoк пpoвeдeниx дocлiджeнь cepeд кoмбiнaцiй втopинниx мiжвидoвиx гiбpидiв
видiлeнo зpaзки з виcoким cepeдньoпoпyля-цiйним пpoявoм cтiйкocтi як ^ora cyxoï фу-зapioзнoï гнилi, тaк i фiтoфтopoзy бульб. ^м-бiнaцiï B54, B53, B61 мaли cepeднiй бaл стш-кocтi пpoти cyxoï фyзapioзнoï гнилi - 7,2, 7,3 тa 7,8 вiдпoвiднo. Kiлькicть зpaзкiв зi стшто-тю пoнaд 7 бaлiв кoливaлacь вiд 83 дo 86%.
3a cepeдньoпoпyляцiйнoю cтiйкicтю ^ora фiтoфтopoзy бульб видiлeнo кoмбiнaцiï B52, B50 тa B54 (вiдпoвiднo 6,9, 7,0 тa 7,8 бaлa).
Ocoбливo видiляeтьcя кoмбiнaцiя B54, в якш пoeднyeтьcя кoмплeкcнa cтiйкicть ^o-ти o6ox пaтoгeнiв (7,2 бaлa - ^ora cyxoï фу-зapioзнoï гнилi тa 7,8 бaлa - ^ora фгшфто-poзy бульб).
Для пoдaльшoï poбoти були вiдiбpaнi зpaз-ки з кoмплeкcнoю cтiйкicтю пpoти cyxoï фу-зapioзнoï гнилi тa фiтoфтopoзy бульб нa piвнi 7 бaлiв i вищe: B59c42, B59c43 (I1 S. catarthrum / B37c4); B50c16, B50c1-9, B50c44 (I1 S. catarthrum / B39c10); B51c1, B51c26, B51c28 (B44c51 / B31c18); B52c11, B52c23, B52c24, B52c29 (B44c51 / B37c55); B53c1, B53c11, B53c17, B53c23 (B9c23 / B34c18); B54c13, B54c14 (B9c23 / B35c50).
Bикopиcтaнa л1тepaтypa
1. Гaдзaлo Я. M. Стан тa пepcпeктиви poзвиткy кapтoпляpcтвa в Укpa'ïнi. Kapmonляpcmвo Ó^arnu. 2014. № 3-4. С. 2-9.
2. Бoндapчyк А. А., Кoлтyнoв B. А., Кpaвчeнкo О. А. тa "Н. Кapтoп-ля: виpoщyвaння, яккть, збepeжeння. КиУв : КИТ, 2009. 231 c.
3. Кapтoпля / зa peд. B. B. Кoнoнyчeнкa, M. Я. Пoлoцькoгo. КиУв, 2002. Т. 1. 536 c.
242
сортовивчЕння та охорона прлв на сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
4. Иванюк В. Г., Бандысев С. А., Журомский Г. К. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков. Минск, 2003. 550 с.
5. Воронкова Е. В., Голюхович Ю. В., Маханько 0. В. и др. Оценка диплоидной расщепляющейся гибридной популяции с целью изучения генетического контроля и маркирования нового гена устойчивости к фитофторозу, интрогрессиро-ванного от Solanum bulbocastanum. Картофелеводство : сб. науч. тр. Минск, 2013. Вып. 21, Ч. 1. С. 72-84.
6. Михальчик В. Г. Влияние температуры в лечебный период на поражаемость клубней картофеля фузариозной гнилью. Картофелеводство : сб. науч. тр. Минск, 1982. Вып. 5. С. 138-143.
7. Билай В. И., Гвоздяк Р. И., Скрипаль И. Г. и др. Микроорганизмы-возбудители болезней растений / под ред. В. И. Билай. Киев : Наук. думка, 1986. 552 с.
8. Методичн рекомендацИ' щодо проведення досл1'джень з кар-топлею. Нем1'шаеве : 1нтас, 2002. 182 с.
9. Жуковский Г. М. Культурные растения и их сородичи. Ленинград : Колос, 1971. 752 с.
10. Годгаецкий А. А., Коваль Н. Д. Источники устойчивости картофеля к сухой фузариозной гнили. Селекция и семеноводство : сб. науч. тр. 1989. Вып. 4. С. 33-34.
11. Годгаецький А. А., Чеч1тко I. Г. Оц'нка ствродич1'в куль-турних сорлв картопл1 на спйккть проти сухо'' фузаркз-ноУ гнил1. Вкн. Бмоцерювського держ. аграр. ун-ту. 1999. Вип. 8. Ч. 2. С. 164-171.
References
1. Hadzalo, Ya. M. (2014). State and prospects of potato farming development in Ukraine. Kartopliarstvo Ukrainy [Potato Growing in Ukraine], 3-4, 2-9. [in Ukrainian]
2. Bondarchuk, A. A., Koltunov, V. A., Kravchenko, O. A., Osypchuk, A. A., Kalitskyi, P. F., Znamenskyi, O. P., Moroz, I. Kh., & Voitseshyna, N. I. (2009). Kartoplia: vyroshchuvannia, yakist, zberezhennia [Potato: growing, quality, storage]. Kyiv: KYT. [in Ukrainian]
3. Kononuchenko, V. V., & Polotskyi, M. Ya. (Eds.). (2002). Kartoplia [Potato] (Vol. 1). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
4. Ivanyuk, V. G., Bandysev, S. A., & Zhuromskiy, G. K. (2003). Zashchita kartofelya ot bolezney, vrediteley i sornyakov [Protection of potato from diseases, pests and weeds]. Minsk: N.p. [in Russian]
5. Voronkova, E. V., Polyukhovich, Yu. V., Makhan'ko, 0. V., Savchuk, A. V., Gukasyan, 0. N., Luksha, V. I., & Ermishin, A. P. (2013). Evaluation of a diploid fissile hybrid population with a view to study genetic control and mark a new gene resistant to late blight introgressed from Solanum bulbocastanum. Kartofe-levodstvo [Potato Growing] (Minsk), 21(1), 72-84. [in Russian]
6. Mikhal'chik, V. P. (1982). Effect of temperature during the remedial period on the potato tubers infection with fusarium dry rot. Kartofelevodstvo [Potato Growing] (Minsk), 5, 138-143. [in Russian]
7. Bilay, V. I., Gvozdyak, R. I., Skripal, I. G., Kraev, V. G., Ellanskaya, I. A., Zirka, T. I., & Muras, V. A. (1986). Mikroorganizmy-vozbuditeli bolezney rasteniy [Microorganisms-causative agents of plant diseases]. V. I. Bilay (Ed.). Kiev: Naukova dumka. [in Russian]
8. Metodychni rekomendatsii shchodo provedennia doslidzhen z kartopleiu [Methodical recommendations on potato investigation]. (2002). Nemishaieve: Intas. [in Ukrainian]
9. Zhukovskiy, P. M. (1971). Kul'turnye rasteniya i ikh sorodichi [Cultivated plants and their relatives]. Leningrad: Kolos. [in Russian]
10. Podgaetskiy, A. A., & Koval, N. D. (1989). Sources of potato resistance to fusarium dry rot. Selektsiya i semenovodstvo [Plant Breeding and Seed Production], 4, 33-34. [in Russian]
11. Podhaietskyi, A. A., & Chechitko, I. P. (1989). Sources of potato resistance to fusarium dry rot. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu [Bulletin of Bila Tserkva State Agrarian University], 8(2), 164-171. [in Ukrainian]
УДК 635.21:631.527/.53:631.527:631524.86
Гордиенко В. В.*, Захарчук, Н. А. Создание исходного селекционного материала картофеля с комплексной устойчивостью к сухой фузариозной гнили и фитофторозу клубней // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 3. С. 239-244. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110705
Институт картофелеводства НААН Украины, ул. Чкалова, 22, пгт Немешаево, Бородянский р-н, Киевская обл., 07853, Украина, *e-mail: [email protected]
Цель. Выделить среди созданного материала картофеля вторичных межвидовых гибридов исходный селекционный материал с комплексной устойчивостью к сухой фузариозной гнили и фитофторозу клубней. Методы. Межвидовая гибридизация, лабораторный, аналитический. Результаты. На основе межвидовой гибридизации создано исходный селекционный материал и определена степень его резистентности к указанным патогенам путем проведения искусственного инфицирования клубней инокулюмом грибов Fusarium sambucinum Fuck и Phytophthora infestans (Mont.) De Bary. При проведении межвидовой гибридизации по схемам насыщающих и обогащающих скрещиваний, используя формы различных видов с высоким фенотипичес-ким выражением устойчивости к сухой фузариозной гнили, наблюдался результат кумулятивного действия генов контроля устойчивости к патогену. Комбинации скрещи-
UDC 635.21:631.527/.53:631.527:631524.86
Hordiienko, V. V.*, & Zakharchuk, N. A. (2017). Creation of initial breeding material of potato with complex resistance to Fusarium dry rot and tuber late blight. Plant Varieties Studying and Protection, 13(3), 239-244. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110705
Institute for Potato Research of NAAS of Ukraine, 22 Chkalova Str., Nemishaieve, Borodianka district, Kyiv region, 07853, Ukraine, "e-mail: [email protected]
вания значительно отличались по степени среднепопуля-ционного проявления устойчивости к болезням. Выводы. Выделены комбинации В54, В53, В61 со средней устойчивостью к сухой фузариозной гнили (выше 7 баллов). Комбинации В52, В50 и В54 имели повышенную устойчивость к фитофторозу клубней. Установлено, что комбинация В54 характеризуется комплексной устойчивостью к обеим болезням. Для дальнейшей работы были отобраны образцы с комплексной устойчивостью к сухой фузариозной гнили и фитофторозу клубней (7 баллов и более): В59с42, В59с43, В50с16, В50с19, В50с44, В51с1, В51с26, В51с28, В52с11, В52с23, В52с24, В52с29, В53с1, В53с11, В53с17 , В53с23, В54с13, В54с14.
Ключевые слова: картофель, межвидовая гибридизация, вторичные межвидовые гибриды, устойчивость, сухая фузариозная гниль, фитофтороз клубней.
ISSN 2518-1017 Plant Varieties Studying and protection, 2017, vol. 13, No 3
243
Ceflenu,ifl ma HaciHHLiu,mBO
Purpose. To select the initial breeding material with complex resistance to Fusarium dry rot and tuber late blight among the created potato of secondary interspecific hybrids. Methods. Interspecific hybridization, laboratory test, analytical approach. Results. Based on the interspecific hybridization, the initial breeding material was created and the degree of its resistance to the above pathogens was determined by way of artificial infection of tubers with the inoculum of such fungi as Fusarium sambucinum Fuck and Phytophthora infestans (Mont.) De Bary. During interspecific hybridization based on schemes of saturating and enriching crosses, using forms of various species with a high phenotypic expression of resistance to Fusarium dry rot, the result of the cumulative effect of genes that control resistance to the pathogen was observed. Crossing combinations
differed significantly for the degree of population average manifestation of resistance to the diseases. Conclusions. Combinations B54, B53, B61 with a mean resistance (above 7 grades) to Fusarium dry rot have been selected. Such combinations as B52, B50 and B54 had increased resistance to tuber late blight. It was found that the combination B54 is characterized by complex resistance to both diseases. For further work, the following samples with complex resistance to Fusarium dry rot and tuber late blight (7 grades or more) were selected: B59c42, B59c43, B50c16, B50c19, B50c44, B51c1, B51c26, B51c28, B52c11, B52c23, B52c24, B52c29, B53c1, B53c11, B53c17 , B53c23, B54c13, B54c14.
Keywords: potato, interspecific hybridization, secondary interspecific hybrids, resistance, Fusarium dry rot, tuber late blight.
Hadiuwna/ Received 06.07.2017 flozodxeHO do dpyny/ Accepted 30.08.2017
244
COPTOBHBMEHHH Tft OXOPOHa nPftB Hft COPTH POCAHH, 2017, T. 13, №3
