Научная статья на тему 'Источники устойчивости против шейной гнили лука репчатого (Allium cepa L. ) в условиях Черниговской области'

Источники устойчивости против шейной гнили лука репчатого (Allium cepa L. ) в условиях Черниговской области Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
111
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦИБУЛЯ РіПЧАСТА / СОРТ / VARIETY / ГіБРИД / СТіЙКіСТЬ / ЗБУДНИК / ШИЙКОВА ГНИЛЬ / ЛУК РЕПЧАТЫЙ / ONION / ГИБРИД / HYBRID / УСТОЙЧИВОСТЬ / ВОЗБУДИТЕЛЬ / ШЕЙКОВАЯ ГНИЛЬ / RESISTANCE. PATHOGEN / NECK ROT

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Горган Н.О.

В условиях Черниговской области изучены коллекционные образцы лука репчатого разного эколого-географического происхождения на восприимчивость к возбудителю Botrytis allii Munn. Отмечено, что в первую очередь болезнь прогрессировала на образцах с сухими чешуйками белого цвета. Установлено, что повышенной устойчивостью к патогену владеют формы с антоциановой или красной расцветкой сухих и сырых чешуек (Рубин, Амфора, Веселка, Мавка, Брауншвейг-ская красная, Вента F :, Танго F :, Голубка). Выделены источники устойчивости против шейной гнили (Олина, Техас карлі, Виолетта, Red baron F1), которые за три года исследований совсем не поражались патогеном. Использование в качестве родительских пар таких образцов даст возможность получить при гибридизации перспективный селекционный материал.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Горган Н.О.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Джерела стійкості проти шийкової гнилі цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) в умовах Чернігівської області

Collection samples of the onion of varying ecological and geographical origin have been scrutinized under the conditions of Chernigiv region to establish their susceptibility to Botrytis allii Munn pathogen. It is noted that the disease develops, first of all, on samples with dry leafs colored white, and established that enhanced resistance to the pathogen is inherent in forms of anthocyanin or red coloration or dry and damp skins (Rubin, Amfora, Ve-selka, Mavka, Braushverska Chervona, Venta F :, Tango F :, Golubka). Sources of resistance to neck rot are indicated (Olina, Texas Curli, Violetta, Red Baron FJ, which have not been damaged by the pathogen at all through the three years of study. The use of parental pars quality of such samples will enable to produce prospective breeding material at hybridization.

Текст научной работы на тему «Источники устойчивости против шейной гнили лука репчатого (Allium cepa L. ) в условиях Черниговской области»

Н.О. Горган УДК 632.4:635.25

кандидат сльськогосподарських f ^ f

"нОСКвська селекц1йно-досл1дна Джерела стшкостг проти

станц1я 1нституту стьсько- О О ** ♦ Г* - * * **

господарськот мкробюлот шшко&о1 гшлг щоцлг ртчастог

та АПВ НААН ГГ* П П

(Яшит cepa L.) в уМова^ Чгрпж&ськог область

В умовах Чернг1всько1 област1 вивчен1 колекцшн1 зразки цибул1 рпчастоiр1зного еколого-географ1чного походження на сприйнятлив^ть до збудника Botrytis allii Munn. В1дм1чено, що, в першу чергу, хвороба прогресувала на зразках i3 б'лим забарвленням сухихлусочок. Естановлено, що пдвищеною стшкйтю до патогена володють форми з антощановим або червоним забарвленням сухих i сирихлусочок (Руб'н, Амфора, Веселка, Мавка, Браушверська червона, Вента F1, Танго F1, Голубка). Видiленi джерела стшкостi проти шийковоi гнил1 (Олi-на, Техас карл[, Вюлетта, Red baron F1), як1 за три роки дослiджень зовс'ш не вражалися патогеном. Використання якостi батьквських пар таких зразкiв дасть можлив^ть отримати для г'бридизацйперспективний селекцшний матерiал.

Ключовi слова:

цибуля ртчаста, сорт, пбрид, спйюсть, збудник, шийкова гниль

Одыею з найпоширеыших хвороб тд час збер1гання цибу-л1 ртчастоТ, за даними л1терату-ри [1-5, 6, 7] та нашими спосте-реженнями [8, 9, 10], е шийкова гниль. Збудник ц1ет хвороби -гриб Botrytis allii Munn., вузько-спец1ал1зований паразит i вра-жуе лише рослини цибулi в роки несприятливi для нормального дозрiвання цибулин у полi та продовжуе прогресувати в цибу-лесховищк Найрадикальышим, еколопчно безпечним i еконо-мiчно випдним заходом захис-ту цибулi вщ даного збудника е створення та впровадження у виробництво стмких сор^в i п-бридiв. Тому пошуком джерел стмкост проти шийковот гнилi займалося багато фтопатолопв.

В умовах БiлорусiТ' для селек-цiТ цибулi рiпчастоТ' за ознакою стiйкостi проти шийковот гнилi були рекомендованi сорти Ве-тразь, Кривицьк ружови, Ян-тарний, Мкцевий (Мiнська обл., Бiлорусь), Шетана, Цитауський, Дюрко, Стригунiвський мкце-вий, а також пбриди, одержанi

вщ схрещування сор^в Ветразь, Янтарний i Бшовежський i3 ко-лекцiйними зразками стмкими проти патoгенiв [11].

Джерелами вщносно'Т cтiйкocтi проти збудника B. allii в 1нститу-Ti oвoчiвництва i баштанництва (1ОБ НААН) е сорти: Донецька золотиста, Луганська, Сквирська, Чоботарська (УкраТ'на), Безсоыв-ська, Гpубнiнcька, Данилевська 306, Мстерська, Сибipcька жов-та, Стригуывська (Рociя), Вертю-жанська (Молдова), а також шалот. Найсприйнятлившими до щет хвороби вважаються сорти з бшими сухими лусками, а також iз тривалим вегетацiйним пери одом, менш сприйнятливими -жовт та чеpвoнi. Високу стм-юсть на piзних фазах розвитку рослин проявляють види Allium elatum Regel, A. ehustepi Trautz, A. giganteum Regel, A. fistulosum i A. sativum [12].

У Казахському НД1КОГ у 2000 роц видiленo 33 зразка, вщ-носно cтiйких проти гpибiв роду Botrytis. Найcтiйкiшими проти шийковот гнилi виявилися сор-

ти Мереке, Табис, 1плик i Арай. Порiвняно високу стiйкiсть мали ранньостиглий сорт Августин i пiзньостиглий Сокол [13].

Метою дослщжень було ви-значити в умовах ЧернiгiвськоТ' област уражуванiсть шийковою гниллю колекцiйних зразюв рiз-ного географiчного походження пщ час зберiгання, з метою пщ-бору батькiвських пар для се-лекцiТ' на стiйкiсть.

Матерiали та методи про-ведення дослiджень. Дослiди проводили в 2008-2010 рр. у лабораторп селекцiТ' та наанни-цтва овочевих культур Ноав-сько'' селекцмно-досшдно''' стан-цiТ' та на кафедрi фiтопатологiТ' iм. академiка В.Ф. Пересипюна Нацiонального унiверситету бю-ресурсiв i природокористування Укра'ни.

На зберiгання закладали зразки цибулi рiзного еколого-географiчного походження по 50 штук у кожнм пробi. Цибулю зберiгали за температури 2-8°С i вiдносноТ' вологост повiтря 80-90%. Поширення хвороб ви-

Джерела стiйкостi проти шийковоТ гнилi цибYлi рiпчастоí [АШит сера L.) в умовах ЧернИвськоТ областi

Таблиця 1

Розподiл колекцшних зразкiв цибулi рiпчастоY за трупами стiйкостi проти шийково'Г гнилi (Ноавська СДС, 2008-2010 рр.)

1мунолопчна характеристика зразюв Ураження цибулин навесн1 п1сля зберкання В лабораторних умовах за штучного ураження цибулин

2008 р. 2009 р. 2010 р.

шт. % шт. % шт. % шт. %

¡муны 15 25,0 22 36,7 4 6,7 0 0

Спйю 21 35,0 19 31,7 30 50,0 2 3,3

Слабосприйнятлш 14 23,3 9 15,0 17 28,3 28 46,7

Середньосприйнятливi 4 6,7 3 5,0 2 3,3 21 35,0

Сприйнятливi 1 1,7 2 3,3 1 1,7 1 1,7

Дуже сприйнятл^ 5 8,3 5 8,3 6 10,0 8 13,3

Таблиця 2

РозподГл зразкiв цибулi ртчасто'Г за стiйкiстю проти шийково'Г гнилi в умовах штучного зараження цибулин (Ноавська СДС, 2009 р.)

Походжен-ня Ви-вчено зразк1в, шт. Кшьккть зразк1в по групах стшкосл

стшк1 мало-сприйнятлив1 середньо-сприйнятлив1 сприйнят. 1 дуже сприйнятлив1

шт. % шт. % шт. % шт. %

УкраТна 22 - - 13 21,7 8 13,3 1 1,67

Рсюя 7 1 1,67 4 6,7 - - 2 3,3

Молдова 2 - - 1 1,67 1 1,67 - -

Нщерланди 16 1 1,67 5 8,3 7 11,7 3 5,0

Даыя 1 - - - - 1 1,67 - -

Франтя 1 - - - - - 1 1,67

Польща - - - - 1 1,67 1 1,67

Угорщина 1 - - - - 1 1,67 - -

Ымеччина 1 - - 1 1,67 - -

США - - 2 3,3 1 1,67 - -

Чехiя 1 - 1 1,67 - - -

Казахстан 1 - - - - 1 1,67 - -

Г^я 2 - - - - 1 1,67 1 1,67

Всього 60 2 3,3 27 45,0 22 36,7 9 15,0

значали у вщсотках за загально-прийнятою методикою.

Шкiдливiсть патогенiв на ци-булинах тд час зберiгання вияв-ляли шляхом порiвняння маси здорових i хворих цибулин iз наступним визначенням у вщсо-тках ураження за формулою:

А

де В - шкiдливiсть або втрати, %; А - маса здорових цибулин, кг; а - маса хворих цибулин, кг.

У своТх дослщженнях застосо-вували шкалу-класифкатор 1н-ституту овочiвництва i баштан-ництва НААН, яка характеризуе розподiл зразкiв за стмюстю проти вузько- i широко спе^а-лiзованих патогенiв [14].

Пiд час збер^ання цибулi па-тогенну мкрофлору щентифку-вали у результатi фтопатолопч-ноТ експертизи цибулин восени й тсля зимового зберiгання. Виявленi мiкроорганiзми вилу-чали в чисту культуру [4, 6].

Результати дослщжень та Г'х обговорення. Оцiнка генофонду цибулi ртчастоТ пiсля збери гання показала iстотну рiзницю мiж вивченими сортами та п-бридами за стмюстю до шийковоТ гнилi як за роками, так i за-лежно вiд зразка (табл. 1).

Була вiдмiчена така законо-мiрнiсть: щорiчно в першу чергу хвороба прогресувала на зраз-ках iз бiлим забарвленням сухих лусочок (Агостана, Бша Макко, Бша королева, Срiбний принц, Алiбаба, Комета F1). Були ви-нятки, коли сильно уражувалися гниллю i деяк жовтi та червонi сорти (Халiф, Сiмiан). За розпо-дiлу колекцмного матерiалу за групами стiйкостi встановлено, що залежно вiд погодних умов року тд час вегетацп рослин змнювалася i сприйнятливiсть дослiджуваних сор^в та пбри-дiв. Дослiдження показали, що юльюсть iмунних зразкiв щорiч-

но змiнювалася. Найбiльше Тх спостер^алось у 2009 р. - 22 шт., тобто 36,7% з уах досшджува-них, а найменше - у 2010 р. -4 шт. (6,7%). Спйю форми, навпа-ки, видiлилися у 2010 р. - 50%. За роки досшджень було вiдмiчено слабо сприйнятливих у межах 15,0-28,3%, середньосприйнят-ливих - 3,3-6,7, сприйнятливих -1,7-3,3 i дуже сприйнятливих -8,3-10,0% сор^в i гiбридiв. Варто вiдмiтити, що за штучного ураження цибулин досшджуваних колекцiйних форм збудником В. оШ картина рiзко змнювалася (табл. 2) .

Данi таблицi 2 свщчать, що iмунних до хвороби зразюв не

було. Бiльшiсть iз них виявилися слабко- i середньосприйнятли-вими (81,7%) до шийковоТ гнилi.

Варто вiдмiтити, що сорти украТнськоТ селекцп за сприй-нятливiстю до шийковоТ гнилi роздiлилися на три групи: мало-, середньо- i дуже сприйнятливк Найбагаточисельнiшою вияви-лася група малосприйнятливих. Зразки з Молдови, Дани, Польщу Угорщини, Нiмеччини, Чехи, Казахстану i США вiднесено до мало- i середньосприйнятливих. Гiбриди нщерландськоТ селек-ц!Т були як стiйкими, так i дуже сприйнятливими, особливо з бтим забарвленням сухих лусочок. Спйкими та малосприйнят-

Джерела стiйкостi проти шийковоТ гнилi цибYлi ртчастоТ [Allium cepa L.) в умовах ЧернтвськоТ обласл

Таблиця 3

Ураження колекцшних 3pa3KÍB цибулi pin4acToY pÍ3Horo еколого-георграфiчного походження шийковою гниллю (шсля зберiгання i зараження в лабораторних умовах, Ноавська СДС, 2008-2010 рр.)

Назва зразка Походження Забарвлення сухих лусочок Уражено цибулин, %

шсля збери гання За штучного зараження в лабораторних умовах

Сквирська УкраТна Жовте 14,6 22,0

Biзир УкраТна Червоне 8,4 32,0

Рубiн УкраТна Червоне 0,9 30,0

Луганська УкраТна Жовте 9,9 24,0

Золотиста УкраТна Жовте 6,5 22,0

Веселка УкраТна Червоне 4,5 18,0

Глобус УкраТна Жовте 6,7 34,0

Харшська 82 УкраТна Жовте 4,2 24,0

Любчик УкраТна Жовте 9,4 22,0

Ткаченкiвська УкраТна Жовте 6,3 36,0

Мавка УкраТна Червоне 5,1 12,0

Амфора УкраТна Червоне 2,5 16,0

Донецька золотиста УкраТна Жовте 9,6 28,0

Алмадон УкраТна Жовте 6,3 32,0

Каба днтропетровська УкраТна Жовте 8,9 14,0

Халiф УкраТна Жовте 83,5 84,0

Фаюр УкраТна Жовте 18,0 28,0

Голубка УкраТна Червоне 0,7 16,0

Biолетта УкраТна Рожеве 0 12,0

Господиня УкраТна Жовте 3,9 20,0

Буран УкраТна Жовте 7,1 28,0

Гранджа УкраТна Жовте 7,8 22,0

Браушверська червона Росiя Червоне 1,8 18,0

Агостана Росiя Бте 54,2 78,0

Олша Росiя Жовте 0 10,0

Алеко Росiя Червоне 4,7 18,0

Пшгвш Росiя Жовте 1,9 22,0

Данилiвська Росiя Червоне 4,1 12,0

Алiбаба Росiя Бте 41,4 52,0

Сiмiан Францiя Рожеве 88,4 100

Б1ла Макко Польща Бте 78,3 100

Крiстiна Польща Жовте 6,6 28,0

Штуттгар рiзен Нiмеччина Жовте 0,8 18,0

Каратальська Казахстан Жовте 11,6 26,0

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Кармен Чехiя Червоне 7,3 16,0

Халцедон Молдова Жовте 9,2 32,0

Касатик Молдова Жовте 19,0 18,0

Стргг FT Данiя Жовте 4,0 28,0

Pannonia Угорщина Жовте 31,3 30,0

Dautona Ft Нiдерланди Жовте 14,1 30,0

Universo Ft Нiдерланди Жовте 3,7 30,0

Copra Ft Нiдерланди Жовте 7,4 24,0

Red baron Fi Нiдерланди Червоне 0 18,0

Prince Ft Нщерланди жовте 1,9 12,0

Cannon Ft Нiдерланди Жовте 3,3 10,0

Форум Ft Нiдерланди Жовте 7,3 18,0

Срiбний принц Ft Нiдерланди Бте 88,4 94,0

Б1ла королева Нiдерланди Бте 66,2 68,0

Нiагара Ft Нщерланди Жовте 18,6 32,0

Дюрко Ft Нiдерланди Жовте 2,1 30,0

Вента Ft Нiдерланди Червоне 2,7 14,0

Тамара Ft Нiдерланди Жовте 8,6 24,0

Комета Ft Нiдерланди Бте 79,6 100

Хiлтон Ft Нщерланди Жовте 16,5 40,0

Танго Ft Нiдерланди Червоне 13,5 28,0

Техас карлi США Жовте 0 32,0

Kendy Ft США Жовте 1,9 22,0

Elttoro США Жовте 6,6 22,0

Cipolla bianca Iталiя Жовте 3,9 36,0

Red de Milano Iталiя Червоне 41,5 100

ливими виявилися зразки з Росп. Сорти iталiйського та французь-кого походження вiдрiзнялися пiдвищеною сприйнятливiстю до хвороби.

У середньому за три роки з 60-ти дослщжуваних колекцм-них зразюв лише чотири були iмунними (Олiна, Техас карлi, Bi-олетта, Red baron F1 ). Основна Тхня кiлькiсть (46 штук) була стм-кою та малосприйнятливою до хвороби. Пiдвищеною стiйкiстю володши форми з антоцiановим або червоним забарвленням сухих i сирих лусочок (Рубн, Амфора, Веселка, Мавка, Брауш-верська червона, Вента F1, Танго F1, Голубка). Видшилося сiм зраз-кiв, якi уражувалися хворобою в межах 54,2-88,4%. Решта вщно-силися до середньосприйнятли-вих форм (табл. 3).

Висновки. Досшдження за-свiдчили, що ураження свтово-го рiзноманiття сортiв i гiбридiв цибулi рiпчастоТ' збудником шийковоТ гнилi передусiм залежить вiд особливостей сорту та дещо менше - в^ умов вирощування та збер^ання. Biдмiчена така за-кономiрнiсть: щорiчно в першу чергу хвороба прогресувала на зразках iз бiлим забарвленням сухих лусочок.

П^вищеною стiйкiстю проти хвороби вiдрiзнялися сорти ро-сiйського походження з жовтим i червоним забарвленням сухих лусочок.

Сорти украТнськоТ селекцп за сприйнятливiстю до шийковоТ гнилi роздiлилися на три групи: мало-, середньо- i дуже сприй-нятливк

В середньому за три роки з 60-ти досшджуваних колекцмних зразкiв лише чотири виявилися iмунними (Олiна, Техас карл^ Bi-олетта, Red baron F1 ).

Джерела стiйкостi проти шийковоТ гнилi цибYлi ртастоТ [Allium cepa L.) в умовах ЧернИвськоТ облает

ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА

1. Осницкая, Е.А. Шейковая гниль лука / Е.А. Осниц-кая. - М.: Государственное издательство с.-х. литературы, 1957. - 40 с.

2. Пиковский, М.И. Шейковая гниль лука / М.И. Пи-ковский, Н.Н. Кирик // Овощеводство. - 2006. -№ 12. - С. 52 - 53.

3. Presly A.H. Studies on Botrytis spp. occurring on onions (Allium cepa) and Leeks (Allium porrum) / A.H. Presly // Plant Pathology. - 1985. - Vol. 34. - 422 [7] p.

4. Munn M.T. Neck rot diseases of onion / M.T. Munn // Bulletion of New York Agricultural Experiment Station. - 1917. - Vol. 437. - 455 [63] p.

5. Walker J.C. Two undescribed species of Botrytis associated with the neck rot disease of onion bulbs / J.C. Walker // Phytopathology. - 1925. - Vol. 15. - 708 [13] p.

6. Марков, 1.Л. Хвороби цибулi i часнику та бюеколо-пчы особливост Т'х збудниюв / 1.Л. Марков // Агроном. - 2010. - № 2 (28). - С. 130-137.

7. Гуркина, Л.К. Болезни луковых культу / Л.К. Гуркина // Защита и карантин растений. - 2002. - № 10. -

С. 45-47.

8. Горган, Н.О. Peronospora destructor Casp. i Botrytis allii Munn. у гнвычних районах УкраТ'ни / Н.О. Горган // Науковий вкник НАУ. - 2007. - Вип. 109. -

С. 99-105.

9. Горган, Н.О. Видовий склад збудниюв хвороб ци-булi ртчасто'Т ид час збер^ання на piзних сортах

i пбридах в умовах Ноавсько'Т СДС / Н.О. Горган // Науковий вкник НАУ. - 2008. - Вип. 125. - С. 140144.

10. Горган, Н.О. Видовий склад збудниюв хвороб цибулi ртчасто'Т в умовах Ноавсько'Т селекцмно-достднот станци/ Н.О. Горган, М.М. Кирик,

М.Д. Горган, М.Й. Пковський // Науковий в^ник НУБ^ УкраТни. - 2010. - Вип. 149. - С. 330-337.

11. Куприенко, Н.П. Болезни лука репчатого в Беларуси / Н.П. Куприенко. - Минск: Белприм, 2005. - 128 с.

12. Чернишенко, Т.В. Методичы рекомендацп по се-лекцГТ овочевих рослин родини цибулевих / Т.В. Чернишенко, К.1. Яковенко, О.М. Бтенька [та ш.] // Сучасы методи селекци овочевих i баштан-них культур. - Харюв, 2001. - С. 406-425.

13. Водянова, О.С. Оценка устойчивости селекционных форм лука к грибным болезням / О.С. Водянова, В.О. Алпысбаева, Г.М. Ибрагимова // Картофель и овощи. - 2007. - № 1. - С. 30-31.

14. Методи визначення спйкосп овочевих i баштан-них культур проти основних хвороб i шюдниюв / [В.В. Скляревська, В.М. Ковбасенко, В.Ф Перевер-зева та ш.] // Сучасы методи селекци овочевих i баштанних культур. - Харюв, 2001. - С. 114-188.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.