CC BY
343СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦIÏ У НЕПЕРЕРВН1Й ОСВ1Т1 УКРАШИ
Осадчий В.В.
Мелiтопольський державний педагопчнш унiверситет
Анотацiя. У статп автор визначае роль глобально1 мереж 1нтернет у розвитку неперервно1 освiти в Укршш, визначае способи отримання неперервно1 освiти через 1нтернет, видiляе найбшьш придaтнi iнформaцiйнi ресурси для здшснення цього процесу, а також розповвдае про власний внесок - розроблений i опублiковaний у 1нтернет сайт "Центр розвитку украшського наукового ствтовариства", який повинен стати однiею з ланок у системi неперервно1 1нтернет-освгга.
Ключовi слова: неперервна освiтa, 1нтернет, Iнтернет-освiтa, сайт "Центр розвитку украшського наукового ствтовариства".
Аннотация. Осадчий В.В. Современные тенденции непрерывного образования Украины. В статье автор определяет роль глобальной сети Интернет в развитии непрерывного образования в Украине, определяет способы получения непрерывного образования через Интернет, выделяет наиболее пригодные для этого процесса информационные ресурсы, а также рассказывает про собственный вклад - разработанный и опубликованный в Интернет сайт -Центр развития украинского научного сообщества", который должен стать одним из звеньев в системе непрерывного Интернет-образования.
Ключевые слова: непрерывное образование, Интернет, Интернет образование, сайт -Центр развития украинского научного сообщества".
Annotation. Osadchiy V.V. Modern trends of continuous education in Ukraine. In the article the author defines the role of Internet in the development of continuous education in Ukraine, the ways of getting continuous education through Internet and stages information resources, the most fit for this process, speaks of his personal contribution -designed and published Internet-site -Centre of Development of Ukrainian Scientific Community" that ought to become one of the links in the system of development of Internet-education.
Keywords: continuous education, Internet-education, Internet-site -Centre of Development of Ukrainian Scientific Community".
Вступ.
У сучасному свт, який характеризуется стрiмко зростаючим процесом шформатизацп та комп'ютеризаци, поширюваною тенденщею мираци населения, що зумовлена процесами глобaлiзaцiï, освгга перетворюеться iз зашнченого процесу в безкшечний. Адже людина, яка прагне пдного сощального стану та позицп у суспiльствi i бажае бути конкурентоспроможною на ринку пращ, повинна неперервно навчатися новому, засвоювати як новi знання, так i набувати нових вмшь i навичок. Неперервна освгга означае не тшьки освиу впродовж всього життя, а й передбачае постшний перехвд на б№ш висок ргвт, яшсний i шльшсний прогрес людини в оперуванш своïми професiйними знаннями i вмшнями, набуття життевого i професшного досвщу.
Вперше термiн "Неперервна освгга" був вжитий у 1968 рощ в мaтерiaлaх генерально1 конференцп ЮНЕСКО. I з того часу активно вживаеться у педaгогiчнiй наущ, не зважаючи на розбгжносл у тлумачент його змгсту.
Термiн —вперервна освiта" мае три значення: 1) неперервна освiтa як освгга протягом трудового життя людини; 2) неперервна освгга як освгга протягом всього життя людини — «освгга кргзь усе життя»; 3) неперервна освгга як безперервний глобальний процес накопичення, збереження i приросту (збгльшення) людьми буденного i наукового знання протягом всiеï iсторiï людства. В своему першому значент неперервна освгга розумгеться як системно оргатзований процес освгга людей протягом всього 1х трудового життя, в основг якого лежать нормативш розпорядження, що зобов'язали працедавця забезпечити пращвнику необхадт i достатш умови для приросту професшних знань i умшь всякий раз, коли змша умов його трудовоï дальности пов'язана з пред'явленням йому нових або додаткових професшних вимог, що дозволить йому залишатися ефективним пращвником, бути конкурентоспроможним на внутршньому i зовтшньому ринках пращ i збертати сощальт умови життя, адекватт ргвню його професгйного рейтингу на ринку пращ (В.Н. Скворцов).
У другому випадку, тд неперервною освггою розумгеться безперервний i цглеспрямований процес оволодшня людиною професгйними (необхгдними для конкретно!' роботи) i шшими знаннями, що дозволяють йому залишатися творчо активною протягом всього життя. При цьому держава забезпечуе умови зростання професгйних знань, а суспгльство — вадповадно до сво1х можливостей i штереав особи.
В третьому значенш пГд неперервною освГтою розумгеться освгга як спосгб безперервноï глобaльноï (загально1) передачг буденного i наукового знання з поколшня в поколгння методом безпосереднього (а надалТ i опосередкованого) навчання, що забезпечувало людству в цшому, окремим його етносам, сустльству i державг накопичення, збереження i збшьшення знання, необхгдного i достатнього для виживання в постгйно змгнюваному природному i штучному середовищг (Н.А. Лобанов) [1, 32-33].
Зв 'язок роботи i3 важливими науково-практичними заеданиями. У Нацюнальнш доктриш розвитку освгга в Укршш у XXI столгтп зазначено, що державна полгтика у галузг освТти, навчання та зайнятостг здгйснюеться з урахуванням свТтових тенденцш розвитку неперервноï освТти - освгга впродовж життя, вадповадно до сощально-економгчних, технологгчних та соцгокультурних змТн. Неперервна освгга реалгзуеться через:
- забезпечення наступносл 3MicTy та координацп освгтньо-виховно! дiяльностi на рiзних ступенях освгти, як1 фyнкцiонyють як продовження попереднiх i передбачають пiдготовкy oci6 для можливого переходу до наступних стyпенiв;
- формування потреби й здатносп до самонавчання вiдповiдно до штелектуальних можливостей особистостi;
- ошгашзацш системи перепiдготовки працiвникiв i тдвищення !х квалГфГкаци;
- створення штегрованих навчальних планiв та програм;
- зв'язок мiж середньою загальноосвiтньою, професшно-техшчною, вищою школами та закладами тслядипломно! освiти;
- формування й розвиток навчально-науково-виробничих комплексiв ступенево! подготовки фахiвцiв.
Держава здiйснюe прогноз та вщповщш розрахунки обсягiв i напрямiв професшно! подготовки, створюе умови для професшного навчання безробiтних з урахуванням змш на ринку працi.
Формулювання цшей роботи.
ЦШ роботи. Органiзацiя неперервно! системи освiти - стратегiчне завдання не тiльки держави, а й педагопв, психологiв, менеджерiв освiти у спiвтовариствi зi спецiалiстами у галyзi iнформацiйних технологiй, як1 забезпечують перенесения освгтнього процесу у вiртyальнy (дистанцшно-комп'ютерну) площину. Останне стало можливим у зв'язку iз розвитком глобально! мереж1 1нтернет, яка допомагае завдяки технологи World Wide Web (WWW) не пльки збертати рiзноманiтного роду шформацш, а й швидко отримувати !!, завдяки швидкому передаванню даних на велик! вщсташ.
Результати досл1дження.
Мережа 1нтернет принесла у наш свГт невичерпнi запаси шформацп, що були створенш людством за калька тисячолиъ i представленi в наш час в електронному виглядГ. КрГм того, щ запаси продовжують поповнюватися, i цього безупинно прагнуть як комерцшш, так i державш структури. Прогресивна частина людства вже давно зрозумша переваги вГльного, штерактивного i аношмного доступу до шформацп i швидкого сгалкування.
Педагопчна наука також давно взяла на озброення так1 можливосп глобально! мереж1, результатом чого стала поява у 1нтернет шформацшних ресурав, присвячених освгтшм щлям. Найбшьше значення 1нтернет мае для забезпечення неперервно! освгти. Адже люди, як1 прагнуть удосконалення сво!х професшних знань або !х розширення, зазвичай вже мають мюце роботи, тобто прив'язаш до мюцевосп, у як1й мешкають. I здшснення неперервно! освгти через послуги мереж1 1нтернет для них е зручним засобом досягнення сво!х професшних цшей.
На думку Н.А. Лобанова, як шститут неперервно! освгти можна видшити 1нтернет-освпу, як1й належить велике майбутне i, можливо, уже найближчим часом з'являться 1нтернет-ушверситети [1, 27]. Вш визначае 1нтернет-освиу як несистематизовану i неформальну форму загально! освгти, що активно розвиваеться, форму додатково! освгти i самоосвгти, що радикально розширюе джерела надбання знань, а також об'ем, змГст i мГру новизни надбаного знання [1, 27]. Також Н.А. Лобанов дае визначення 1нтернет-освггаьому просторов! - позанацюнальний i позадержавний вгдкритий освгтнш проспр, формований множиною державних i недержавних оргашзацш, а також приватними особами; вщкривае нов! можливосп для придбання додаткових знань в рамках як формально!, так i неформально! освгти. Штернет-освгтнш проспр надае величезш можливосп для навчання протягом всього життя, проте 1нтернет-освггаш проспр як реальне (i конкуруюче) джерело освгти вимагае вгд його користувача достатньо великих знань i навичок володшня методичними прийомами систематизацп науково! i учбово! шформацп. На думку Н.А.Лобанова, через щ причини 1нтернет-освггаш проспр як самодостатне джерело освгти навряд чи в найближч! десятирГччя зможе стати конкурентом класичним ушверситетам i Гншим вищим учбовим закладам, але одержить розвиток як шститут додатково! освгти в систем! безперервно! освГти [1, 27-28].
На нашу думку, у здшсненш неперервно! освгти можна широко використовувати можливосп мереж! 1нтернет, для чого потрГбно використовувати найрГзномаштшш! !! служби i сервюи. По-перше, це стосуеться власне шформацшних ресурав 1нтернет - сайпв та порталГв освпньо! тематики.
Ми вважаемо, що шформацшш ресурси мереж! 1нтернет у змоз! надати багато рГзномаштних способГв для здшснення процесу неперервно! освгти, а саме:
1) систематично через сертифшовано визнаш центри, фонди, оргашзаци та !х сайти у мереж1 (http://specialist.ru, http://upmark.ru), а також центри дистанцшно! або неперервно! освгти (Центр дистанцшно! освгти ВНТУ - http://cde.vstu.edu.ua/index.php, Центр електронно! освгти - http://eec.ntu-kpi.kiev.ua/ua/index.htm, Центр дистанцшного навчання Нацюнально! академп державного управлшня при Президентов! Укра!ни -http://www.uapa-dlc.org.ua та ш.);
2) несистематично за допомогою тематичних професшних або предметних сайпв.
Останнш споаб набуття неперервно! освгти подГбний до самоосвпи, проте якщо цим процесом керуе викладач (тьютор), то доля самоосвпи зменшуеться.
На наш погляд, серед ресурав 1нтернет, як1 можна використовувати у неперервнш освт (самоосвт) можна видГлити кшька груп:
1) сайти для вчителГв-предметнишв (еколопя - http://www.eko.org.ua/ua, фГзика - [2], [3], англшська фшолопя - http://www.kyoto-su.ac.jp/information/tesl-ej, http://www.clec.ritsumei.ac.jp/english/callejonline, укра!нська фшолопя - http://www.lnu.edu.ua/institutes/ils.htm, http://www.lnu.edu.ua/institutes/ils.htm, математика
астрономгя
- http://vim.uni.net.ua, http://math.accent.kiev.ua, xiMiH - http://merlin.com.ua/chem, http://www.galaxy.vinnica.ua та iH.);
2) OKpeMi матерiали з дисциплiн або сайти для викладачiв внз ([4], [5], [6], Методичт BKa3iBKH щодо самостiйноi роботи з вивчення навчально! дисциплiни "Сощальна еколопя" - http://uareferat.com/ukr/dll/2982 та iH.);
3)словники:
- тлумачт словники (http://typo.mania.ru/GLOSSARY/index.htm, http://dict.linux.org.ua, http://vidahl.agava.ru, http://i-u.ru/biblio/dict.aspx);
- перекладт словники (перекладачки) (http://www.slovnyk.org.ua, http://pere.slovnyk.org.ua/cgi-bin/pere.cgi);
4) енциклопеди (http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia, http://www.kinokolo.ua/cyclopedia, );
5) вiкiпедii (Укра'нська вiкiпедiя - http://uk.wikipedia.org);
6) електроннi бiблiотеки (http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep.html, http://exlibris.org.ua, http://lib.com.ua);
7) професшт форуми (форум порталу "Острiв знань" [7], освгтнш форум -Всеукрашськш форум вчителiв бiологii' [8], математичний форум [9]);
8) сайти для сприяння науковiй дiяльностi (Аспiрант Укра'ни - http://aspirant.com.ua, для аспiрантiв та докторанлв - http://testlab.kiev.ua/ABOUT/ASP/index.html, дисертацiйнi дослщження - http://dissertant.net, електроннi копи джерел - http://e-lib.org);
9) списки розсилок (бюлопя - [email protected], комп'ютернi технологи [email protected], л^щащя неосвiченостi дорослих - [email protected], новi методи навчання [email protected], викладання природничих наук - [email protected]);
10) навчання за кордоном, сайти обмшу досввдом (Програма тмецько-польсько-украшсько/бшорусько! спiвпрацi - http://auc.logincee.org/funding.asp)
11) сайти загального призначення (освiтнiй портал - http://osvita.org.ua, Острiв знань - http://ostriv.in.ua, Всеукранський шкiльний портал - http://www.school.ed.net.ua, Московський центр Iнтернет-освiти -http://center.fio.ru).
Для шдтримки процесу неперервно! освгга науковщв нами було створено сайт —Цетр розвитку украшського наукового ствтовариства" (http://nauka.profi.net.ua) (Рис. 1).
http://filin.vn.ua,
http://libr.org.ua, http://uchim.info,
b* 'ir- С? п П-+-
[Т
hei l^sniyoVw Jr*l
itKM .¿Miba^ /mf-tAi
ГПОГ1 vcr.Vft С
AlffülfXiliMlil . /-nl^ |Viil.---i SrV.V-.H: ijll l.ll.Lln I LiliiH l"
ilfsccr ri.i^jr дн i-.ул...« ..г, ь .y.-r,-^-n™, iv. i^n.4.--
■■wüb пифлоп :töbVn :.>:n.rL.>,i^. -добс*!»™ щ ji,i>
.IJJJ1IV П A^Ftoi1.*"! .
Н-Гфл1Г«»{Н>1Ли iiHUiK гГц'|ki4: 4 WdUlM С «JM^ilMOM Н НМЬХ*.
rnit г m^L-n i и ЦП $ Г Г*т>| > ■ fffibm*i. "Ьу,У|| < (Л ,уг*т~1' Г| Г>13 »£ IЛ
■»rtO-ibW-i:! ¿J-qrXi« (•■•£ ■:->'■ го f t«e... -цг^.-.ъ. мдеидогр
■ч снос«» nwi ачм >"*я}-чи#«о
Н1Н1ЖМ "I «in« тич>|| JPTCP1. cwrtw: шч/яоа-:'!
- СгчтЛиту .i Ц- £ hB -Ii
Рис. 1. Головна сторшка сайту "Центр розвитку украшського наукового ствтовариства"
Проект створено для надання допомоги у отриманш iнформацii по рiзноманiтним науковим проектам. На сайт розмiщено електроннi версii вимог ВАК Укршни до захисту кандидатських i докторських дисертацiй (Рис. 2).
Рис. 2. Стортка "Вимоги ВАК Украти"
Постшно додаються до вже розмщених електронних версiй збiрникiв наукових праць HOBi матерiали, електроннi версп збiрникiв конференцiй (за згодою авторiв або органiзацiй, що 1х видають) та iнша наукова лiтература, яка може бути необхщна для тдготовки i оформления наукових дослвджень (Рис. 3). На сайп розмiшуeться шформащя про 1нтернет-версп наукових видань, публ^ються новини, що пов'язанi з освггою та наукою, вiдомостi про семшари i конференци в Украíнi. Наразi мова сайту росiйська, але матерiали розмiшуються як росiйською, так i украшською мовами. Користування сайтом i матерiалами, як1 на ньому розмщещ вiльне. Розповсюджувана на ньому шформащя публ^еться на основi освiтнiх некомерцшних цiлей.
Сайт -Центр розвитку украшського наукового сшвтовариства" працюе з лютого 2006 року. Станом на 20 листопада 2006 року вш мае таку статистику:
- Загальний розмiр бази даних - 2.69 Mb
- Загальна к1льк1сть новин - 631
- Зареестрованих користувачiв - 67
- Кожний день сайт ввдвщуе приблизно 117 користувач1в
j . ; з ii 1ГГ
р-к+d 1
■1-T»» JlLv^-ij Jm-HbV? nfl-UriM*.
Ч
PftSFlMiTiJi
Гндеа Jvniiipi^i C-jr^-aej Ufju
«ь З ч гяк - К1,!p^jjihHcrAr.
• ГМНгЛ iUHlir< iVlWilIK
I E'UtftT"'
■ ri^'UnNUHrtoll
Hra-iil an tOTTV
Ui/- imftv ■» й Vi f
"fLi I_r irfi|i"i + H "-a - S. pHQH-1 I
l'»>" ri ч-ц^и
MrvkV.i ri af-. »r-frilr ЛЫ J-H - IM-r № Ir-ДЬ*
: r-i
( ii>i+. - r :<
■g. "i-T .T.J hULtfeJ.-k-i^ji Mil
Рис. 3. Стортка "36ipKU конференцш"
Висновок
Таким чином, можна зробити висновок, що даний сайт е потрiбним для людей, яш прагнуть до удосконалення свое! науково-професшно! освiти, у чому !м допомагають ресурси сайту -Центр розвитку украшського наукового сшвтовариства".
У перспективi подальшого розвитку проекту плануеться наповнення сайту новими науковими матерiалами, постшне додавання новин свiту науки i анонсiв наукових подiй, а також створення украГнсько! версп сайту.
Лгтература
1. Непрерывное образование: Краткий словарь. Изд. 5-е., дополн. / Составитель Н.А. Лобанов. Предисловие Н.А. Лобанва. Под ред. Н.А. Лобанова и В. Н. Скворцова. — СПб.- Винница: Издательский дом "Петрополис", 2004. — 76 с.
2. Науково-освггаш центр 1нститута теоретичноi' фiзики iм. М.М. Боголюбова, 2006, http://sec.bitp.kiev.ua/index.php?lng= ua§ion=geninfo.
3. Веб-клас ХП1. Фiзика-10, 2006, Електричне поле. http://dl.kpi.kharkov.ua/techn2/tu122/default.asp?ukr.
4. Фшософський фаукльтет, кафедра полiтологii' I.П.Федiрко. Навчальна програма дисциплiни —Пнтична культура" для студентiв спецiальностi —1олгголопя", 2006, http://www.phildep.univ.kiev.ua/polit/fedirko.htm.
5. ВДУ iм. Лесi Укра'нки, кафедра прикладноi лiнгвiстики. Навчальнi матерiали. Практична фонетика, 2006, http://vdu.edu.ua/linguistics/?Навчальнi матерiали: Практична фонетика.
6. Наукова бiблiотека Ужгородського нацюнального унiверситету, 2006, http://www.univ.uzhgorod.ua/~library.
7. http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_simpleboard&Itemid=69
8. http://www.nenc.gov.ua/index.php?id=62
9. http://forum.userline.ru/myforum26107973
Надшшла до редакцп 06.12.2006р.
