CC BY
73
УДК: 378.016:811.112.2
I. А. БАРТОШ
СУЧАСН1 ТЕХНОЛОГИ НАВЧАННЯ ГОВОР1ННЯ Н1МЕЦЬКОЮ МОВОЮ МАЙБУТН1Х СОЦ1АЛЬНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
Визначено сутнкть соц1ально'1 сфери та ii головнг функцП (соцгально-дгагностична, прогностична, соцгально-комунгкативна, правозахисна, превентивна, психотерапевтична, соцгально-педагоггчна, соцгально-економгчна, контрольно-наглядова, орган1зац1йно-управл1нська, рекламно-пропагандистська, сощально-медична, науково-дослгдна, освтня). Проанал1зовано особливостг формування компетентностi тшомовного говортня як мовного процесу. З'ясовано психологгчт передумови зародження говорiння та вiдзначено важливiсть компетентностi говортня для соцiального працiвника. Охарактеризовано таю види говортня, як дiалогiчне та монологiчне мовлення, проанал1зовано Их основт компетентностi. Доведено, що дiалогiчне й монологiчне мовлення е важливими складовими навчання говортня майбуттх працiвникiв соцiальноi сфери. Окреслено основнг тдходи щодо навчання вказаних видiв говортня.
Ключовi слова: соцiальна сфера, соцiальна робота, сощальний працiвник, говорiння, компетентнсты говорiння, усне мовлення, дiалогiчне мовлення, монологiчне мовлення.
И. А. БАРТОШ
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ОБУЧЕНИЯ ГОВОРЕНИЯ НЕМЕЦКИМ ЯЗЫКОМ БУДУЩИХ РАБОТНИКОВ СОЦИАЛЬНОЙ СФЕРЫ
Определена сущность социальной сферы и её главные функции (функция развития личности, функция социальной стабильности, демографическая функция, перераспределительная функция, функция стимулирования экономического развития). Проанализированы особенности компетенции говорения как языкового процесса. Выяснены психологические предпосылки зарождения говорения и подчёркнута важность компетенции говорения для социального работника. Охарактеризированы такие виды говорения, как диалогическая и монологическая речь, проанализированы их основные компетентности. Доказано, что диалогическая и монологическая речь являются важными составляющими обучения говорения будущих работников социальной сферы. Очерчено основные подходы обучения указанных видов говорения.
Ключевые слова: социальная сфера, социальная работа, социальный работник, говорение, компетенция говорения, устная речь, диалогическая речь, монологическая речь.
I. BARTOSH
MODERN TECHNIQUES OF TEACHING FUTURE SOCIAL SPHERE WORKERS
SPEAKING THE GERMAN LANGUAGE
The article is dedicated to defining the essence of the notion "social sphere" and outlining the main functions of the social sphere, namely the functions of personality development and social stability, the demographic function as well as the functions of redistribution and economic growth stimulation. The peculiarities of speaking competence as a language process have been also elucidated in the article. Moreover, the article sheds light on the study of the psychological preconditions of the formation of speaking. The article provides an insight into the peculiarities of competence in building up dialogues and monologues and defines the importance of this competence in the career of a social worker. Such types of speaking as a dialogue and a monologue are characterised in the article and it has been proved that these types are the significant aspects in the process of teaching speaking to future workers of the social sphere. In addition, the article outlines the chief methods of teaching communication with the help of dialogues and monologues. The specifics of dialogues and
monologues have been analysed from a psychological perspective. The conditions of the successful formation of competence in building up dialogues and monologues have been outlined.
Key words: social sphere, social work, social worker, speaking, speaking competence, oral speech, dialogue, monologue.
Проблема формування компетентносп говоршня майбутшх пращвниюв сощально1 сфери перебувае на межi багатьох наук: фшологи, сощально1 психологи, педагопки, методики викладання шоземних мов (далi 1М). Як зазначае В. В. Черниш, мiжособистiсна комушкативна взаемодiя зумовлена професiйним володiнням лшгвютичними, екстралiнгвiстичними засобами, механiзмами психологiчного впливу, розмаптям виховних засобiв, прийомiв, методiв i форм роботи тощо [6, с. 8].
У робот сощального працiвника велику роль вiдiграе те, як вш спiлкуегься зi сво1ми пiдопiчними. Володiння мистецтвом говорiння - чи не найважливша складова усшшно1 роботи в соцiальнiй сферi. Адже важливо не лише вмiти слухали сшврозмовника, осягнути суть сказаного, зрозум^и проблему, запобiгти конфлiктним чи критичним ситуацiям, наводячи логiчнi аргументи, а й спробувати вирiшити проблему.
Аналiз науково1 лiтератури щодо навчання говоршня свщчить, що цю проблему розглядали С. В. Гапонова, Н. Л. Драб, Н. В. Кузьмша, Л. I. Морська, С. Ю. Ншолаева та iншi науковцi. Оскiльки компетенщя говорiння е багатовимiрним процесом, ïï вивчення здiйснювалося з точки зору педагопки (I. I. Барахович, Я. Л. Коломийський, Н. В. Кузьмша та ш), психологи (Л. С. Виготський, П. Я. Гальперш та ш). Для дослщження навчання говоршня шмецькою мовою майбутнiх працiвникiв соцiальноï роботи нами опрацьовано працi таких вчених, як Н. I. Кривоконь, А. В. Фурман, М. В. Щцгурська, М. П. Лукашевич, I. I. Мигович. Однак, проаналiзувавши науковi працi, ми дiйшли висновку, що проблема методики формування навчання говоршня !М майбутшх сощальних працiвникiв не була предметом окремого наукового дослщження вчених.
Мета статт - визначити сутнiсть i функцiï соцiальноï сфери, розкрити особливосп навчання iншомовного говоршня як мовного процесу та показати важливють говоршня !М для сощального пращвника.
Насамперед визначимо поняття «сощальна сфера». Воно увiйшло в сощально-гуманiтарну лiтературу в кiнцi XIX ст. у вщповщь на сощальну потребу суспiльства у змiстовому вщображенш практично!' дiяльностi людей, якi допомагали бiдним. Започаткування в 1890-х роках у Великш Британiï лекцiйноï роботи щодо роз'яснення та поширення знань про благодшну дiяльнiсть i вщкриття у 1899 р. першого у свт Iнституту пiдготовки соцiальних пращвниюв в Амстердамi (Голландiя) спричинили появу вщповщних навчальних курсiв iз соцiальноï роботи як навчальноï дисциплiни. Цього ж року у США вийшла книга М. Рiчмонд «Дружнiй вiзит до бiднякiв: керiвництво для тих, хто працюе у благодiйних оргашзащях», де чи не вперше описано науково обгрунтоваш методи соцiальноï роботи [2, с. 5]. Отже, сощальна робота стае об'ектом наукового осмислення, чим започатковуеться поява ïï теори i становлення як напряму наукових дослщжень.
На думку В. А. Скурапвського, О. М. Палш, Е. М. Лiбановоï, сощальна сфера - це сфера життедiяльностi людського суспшьства, де реалiзуються iнтереси класiв, сощальних груп, етнонащональних спiльнот, що охоплюе широку палiтру соцiального простору: вщ умов працi, побуту, здоров'я до сощально-класових, етнонацiональних, сiмейно-шлюбних вiдносин [4, с. 344]. В. I. Куценко та Я. В. Остафiйчук розглядають сощальну сферу шд iншим кутом зору, зокрема, як сферу дiяльностi людей, результатом якоï е послуги, що задовольняють потреби суспiльства й окремих його членiв i пов'язаш зi створенням доданоï вартостi [1, с. 340].
Система соцiальноï допомоги пройшла шлях вiд фiлантропного тдходу в пiдтримцi соцiально вразливих верств населення, людей, якi потрапили у ту чи шшу скрутну життеву ситуацiю, до появи такого виду професiйноï допомоги, як соцiальна робота, що призначена створювати засадничi умови не тшьки для соцiального забезпечення громадян, а й для розвитку ïхнiх можливостей i вмiння вибудовувати свое життя, мобiлiзовувати внутрiшнi ресурси у здоланш життевих криз i колiзiй, позитивно самореалiзуватися у громадянському та
ocoбиcтoмy пoвcякдeннi. Людина не мoжe icнyвaти без coцiyмy, тoмy ми roc'rimo зiштoвxyемocя з piзнoмaнiтними пpoявaми coцiaльнoï дiяльнocтi. Чим бiльшe poзвивaетьcя людина, тим бiльш poзвинeнoю стае i coцiaльнa cфepa. Пoвepтaючиcь назад, не мoжнa нeдooцiнювaти нaйвaжливiшi icropHHrn пoдiï, якi, влacнe, i стали ютотними важелями y poзвиткy тих чи шших фopм coцiaльнoï дoпoмoги. Отже, cтaнoвлeння coцiaльнoï poбoти як науки пpoйшлo тpивaлий шлях [5, c. ii].
Вpaxoвyючи poль та значення гaлyзeй coцiaльнoï cфepи для бyдь-якoï кpaïни, мoжнa виoкpeмити функцп, якi викoнyе coцiaльнa cфepa в забезпеченш coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaви. Л. Т Тюптя та I. Б. 1вавдва визначають i4 фyнкцiй то^аль^х' poбoти: coцiaльнo-дiaгнocтичнa, пpoгнocтичнa, coцiaльнo-кoмyнiкaтивнa, пpaвoзaxиcнa, пpeвeнтивнa, пcиxoтepaпeвтичнa, coцiaльнo-пeдaгoгiчнa, coцiaльнo-eкoнoмiчнa, кoнтpoльнo-нaглядoвa, opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькa, peклaмнo-пpoпaгaндиcтcькa, coцiaльнo-мeдичнa, нayкoвo-дocлiднa, ocвiтня.
В нaшiй cтaттi ми пpoaнaлiзyемo нaйгoлoвнiшi фyнкцiï.
1.Coцiaльнo-дiaгнocтичнa: вивчення ocoбливocтeй гpyпи, пpoшapкy, oco6^ cтyпeня i cпpямoвaнocтi на них мiкpo- та мaкpoфaктopiв cepeдoвищa; дифepeнцiйoвaнi, iндивiдyaлiзoвaнi i тoчнo визнaчeнi пpoблeми клiентiв для opгaнiзaцiï надання дoпoмoги, пiдтpимки, зaxиcтy; вивчення, aнaлiз та oцiнювaння oб'ектiв coцiaльнoï poбoти (шдивщв, ciмeй, гpyп); дiaгнocтикa peзyльтaтивнocтi ^o^cy cпiвpoбiтництвa.
2. Coцiaльнo-кoмyнiкaтивнa: вcтaнoвлeння ^итак^в з тими, xтo пoтpeбyе дoпoмoги i пiдтpимки, opгaнiзaцiя oбмiнy iнфopмaцiею, cпpияння включенню piзниx iнcтитyтiв cy^^CT^ в дiяльнicть coцiaльниx cлyжб, дoпoмoгa y cпpийняттi та poзyмiннi iншoï людини; фopмyвaння cтpaтeгiï i тактики cпiвpoбiтництвa coцiaльнoгo пpaцiвникa з Рентами.
3. Пpaвoзaxиcнa: викopиcтaння зaкoнiв i пpaвoвиx aктiв, cпpямoвaниx на надання дoпoмoги, пiдтpимкa i зaxиcт на^лення, яке пpoживaе в кpaïнi i за ïï межами; викopиcтaння пpaвoвиx нopм для зaxиcтy пpaв та im^pe^ клiентiв, cпpияння y зacтocyвaннi зacoбiв дepжaвнoгo пpимycy i peaлiзaцiï юpидичнoï вiдпoвiдaльнocтi щoдo oci6, яю вдaютьcя дo пpямиx чи oпocepeдкoвaниx пpoтипpaвниx дiй щoдo клiентiв.
4.Пcиxoтepaпeвтичнa: opгaнiзaцiя piзнoгo кoнcyльтyвaння, кopигyвaння мiжocoбиcтicниx cтocyнкiв, дoпoмoгa в coцiaльнiй peaбiлiтaцiï вciм, xтo пoтpeбyе дoпoмoги, cпpияння coцiaльнiй aдaптaцiï ocoби.
5. Coцiaльнo-пeдaгoгiчнa: виявлення iнтepeciв i пoтpeб людей y piзниx видах дiяльнocтi (виxoвнiй, нaвчaльнiй, ocвiтнiй, кyльтypнo-дoзвiльнeвiй, cпopтивнo-oздopoвчiй дiяльнocтi, тexнiчнiй, xyдoжнiй твopчocтi, тypизмi), зaлyчeння дo poбoти piзниx ycтaнoв, opгaнiзaцiй, гpoмaдcькocтi, твopчиx та iншиx от^к, cпeцiaлicтiв, тpeнepiв, opгaнiзaтopiв кyльтypнo-дoзвiльнeвoï, тypиcтичнo-кpaезнaвчoï poбoти, cпpияння coцiaлiзaцiï oco6^toctí [5, c. 37].
Як бaчимo, poль та poзвитoк coцiaльнoï cфepи нeoбxiднi для ycпiшнoгo poзвиткy cy^^CT^, а вкaзaнi фyнкцiï cпpиятимyть глибшoмy poзyмiнню oб'ектa дocлiджeння.
З'яcyвaвши icrepiro виникнення coцiaльнoï дiяльнocтi, ïï визначення та функцп, poзглянeмo вaжливicть фopмyвaння навчання гoвopiння для мaйбyтнix ^а^вниив coцiaльнoï' cфepи.
Iншoмoвнe гoвopiння - невщ'емна чacтинa poбoти ycпiшнoгo coцiaльнoгo пpaцiвникa, тoмy зyпинимocь дeтaльнiшe на цьoмy видi мoвлeнневoï дiяльнocтi та шго зв'язку iз coцiaльнoю poбoтoю.
Вiдoмo, щo гoвopiння забезпечуе yœe cпiлкyвaння IM в дiaлoгiчнiй (пapaлeльнo з ayдiювaнням) i мoнoлoгiчнiй фopмax. Вoнo cпpямoвaнe дo oднiеï ocoби a6o нeoбмeжeнoï кiлькocтi oci6. Як i будь-яка шша дiяльнicть, акт гoвopiння завжди мае певну мету, мoтив, в ocнoвi якoгo лежить пoтpeбa; пpeдмeт — думки того, хто гoвopить; пpoдyкт - виcлoвлювaння (дiaлoг a6o мoнoлoг) i peзyльтaт, який мoжe виpaжaтиcя у вepбaльнiй a6o нeвepбaльнiй peaкцiï' на виошвлювання [3, c. 298]. Рoзглянeмo фopмyвaння навчання гoвopiння на пcиxoлoгiчнoмy piвнi.
Пpoцecи пopoджeння i cпpиймaння мoвлeння вивчали бaгaтo вчених: пcиxoлiнгвicти, пcиxoфiзioлoги, пcиxoлoги (Л. C. Вигoтcький, А. Р. Лypiя, M. I. Жинкш та iн). Cпoчaткy в певнш cитyaцiï виникае мoтив виcлoвлювaння, щo пoзнaчaе пoчaткoвий мoмeнт пopoджeння мoвлeння, i вiдпoвiднo - кoмyнiкaтивний нaмip тoгo, xтo гoвopить. Такий нaмip визначае poль мoвця як учаотика cпiлкyвaння, кoнкpeтнy мету йoгo виcлoвлювaння: чи вiн пpo щocь запитуе,
Hay^ßi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 20i6. - № i
i03
щось стверджуе, закликае до чогось, засуджуе чи схвалюе, радить, вимагае тощо. На цьому рiвнi мовець уже знае, про що говорити, у нього виникае загальний задум майбутнього висловлювання, який поки що не мае свого мовного втшення, але вже iснуе в предметно-зображальному кодi.
Задум стосуеться тексту/висловлювання загалом: в ньому проявляеться основна теза тексту, тобто попереднш смисловий план, який уточнюеться мовцем впродовж усього процесу його реалiзацil. Далi оформляеться задум вiдбором мовних засобiв - граматичних структур. Вiн реалiзуеться спочатку у внутрiшньому мовленнi, де створюеться потенцiальна мовленнева схема висловлювання. Навггь при безпосередньому повiдомленнi сво!х думок у момент виникнення 1х вираженню в зовнiшньому мовленнi передуе поява мовленнево-моторних iмпульсiв, якi хоч на мить випереджають вимову ^в.
Внутрiшне iншомовне мовлення елiптичне, побудоване за принципом конспекту, йому властива згорнупсть, воно не озвучене. Далi включаеться голосовий апарат i сформоване висловлювання артикулящею та iнтонуванням втшюеться в зовнiшньому (озвученому) мовленнi. Породження усного висловлювання супроводжуеться слуховим контролем, завдяки чому постiйно здiйснюеться зворотний зв'язок, що забезпечуе вiдповiднiсть висловлювання задуму.
У спiлкуваннi рiдною мовою, мовець думае лише про те, що сказати i в якш послщовносп. Цi ди перебувають на рiвнi свщомо1 провщно1 дiяльностi. У говоршш iноземною мовою (за умови недостатнього рiвня володiння нею) щ операцп стають помiтними через вщсутшсть мiцних зв'язкiв мiж мовленневим задумом та мовними засобами його вираження, якi iснують у носив мови. Тому умовою здшснення дiяльностi говорiння е наявнiсть мовленневих автоматизмiв або мовленневих навичок: граматичних, лексичних, вимовних (артикуляцiйних та iнтонацiйних). Вказанi навички становлять операцiйний рiвень говорiння як умшня.
Вивчаючи компетентнiсть говорiння, розрiзняемо двi И форми: дiалогiчне та монолопчне мовлення. Розглянемо детальнiше кожну з них.
На думку С. Ю. Ншолаево1, дiалогiчне мовлення - це процес мовленнево! взаемоди двох або бшьше учасникiв спiлкування. У межах мовленневого акту кожен з учасниюв почергово е як мовцем (шщатор спшкування - адресант) i слухачем (партнер у спiлкуваннi - адресат). Щодо компетентностi дiалогiчного мовлення у пращвника сощально1 сфери, то воно передбачае, що мовець, вщповщно до певно1 ситуаци, буде вардавати своею комунiкативною поведiнкою, вмiтиме планувати та корегувати спшкування з шшою людиною, опираючись на нацiонально - культурш фактори, психологiчнi особливостi кожно1 людини. На формування компетентностi дiалогiчного мовлення соцiального робiтника впливае рiвень сформованостi iнтелектуальних умiнь. Отже, велику роль вщпрае вмiння передбачити можливу фразу сшврозмовника, класифiкувати, систематизувати i критично оцiнювати отриману у процес спiлкування iнформацiю та вiдповiдно на не1 реагувати, використовувати як фактичну iнформацiю, так i свою власну точку зору, власш коментарi з теми, що обговорюеться [3, с. 302]. Для усшшного ведення дiалогу соцiальний робiтник повинен володiти певними умiннями, а саме: вмiти передбачити та спланувати свою мовленневу дiяльнiсть, правильно вибрати змiст акту спшкування, вмгги спонтанно реагувати на репшки спiврозмовника та орiентуватись в умовах спшкування. 1з сказаного вище робимо висновок, що на формування та розвиток умшня вести дiалогiчне спшкування впливае рiвень сформованосп мовленневих навичок.
Розглянемо дiалогiчне мовлення з психолопчно1 точки зору.
Як зазначае С. Ю. Нiколаева [3, с. 304], дiалогiчне мовлення, як i будь який шший вид мовленнево1 дiяльностi, вмотивоване. Проте в умовах навчання мотив сам по собi виникае не завжди. Часто необидно створювати умови, що будуть спонукати майбутшх працiвникiв сощально1 сфери до дiалогу. Крiм того, варто подбати про психолопчний клiмат, доброзичливi стосунки та защкавлешсть у роботi, що буде вмотивовувати до спшкування. У реальному процес спшкування комушкативш ситуаци виникають, як правило, самi собою, адже це природнi ситуаци. Щоб навчитися правильно використовувати сво! вмiння та навички, таю ситуаци створюються штучно. Звичайно, вони потребують деталiзацil та забезпечення спецiальних умов. Зауважимо, що формування компетентносп в дiалогiчному мовленш тiсно пов'язане iз формуванням шшомовно1 компетентностi в монологiчному мовленнi.
Moнoлoгiчнe мoвлeння - це ycrn мoвлeнневa фopмa cпiлкyвaння, щo пepeдбaчaе зв'язне й нeпepepвнe виcлoвлювaння oднiеï ocoби, звepнeнe дo oднoгo aбo кiлькox cлyxaчiв, cпiвpoзмoвникiв (iнoдi дo caмoгo ceбe). Пepeдбaчaетьcя, щo мoвeць yмiе планувати, здiйcнювaти i кopигyвaти влacнy кoмyнiкaтивнy пoвeдiнкy пiд чac пopoджeння та вapiювaння iншoмoвнoгo мoвлeння в piзниx типах мoнoлoгiчниx виcлoвлювaнь вiдпoвiднo дo кoнкpeтнoï cитyaцiï отшкування (кoнтeкcтy), мoвлeнневoгo завдання й кoмyнiкaтивнoгo нaмipy та згiднo з давилами cпiлкyвaння в цiльoвiй нaцioнaльнo-кyльтypнiй от^шть Moнoлoгiчнe мoвлeння rpyнтyетьcя на отладий i динaмiчнiй взaемoдiï вiдпoвiдниx умшь, нaвичoк, знань i кoмyнiкaтивниx здiбнocтeй ocoбиcтocтi. Уcпiшнicть фopмyвaння кoмпeтeнтнocтi мoнoлoгiчнoгo мoвлeння залежить вiд piвня poзвиткy йoгo вмiнь, cфopмoвaнocтi мoвлeнневиx нaвичoк, oбcягy набутих i зacвoениx знань ^o цей вид cпiлкyвaння i динaмiчнoï взaемoдiï зазначених cклaдoвиx на ocнoвi загальних кoмyнiкaтивниx здiбнocтeй. Ha фopмyвaння кoмпeтeнтнocтi мoнoлoгiчнoгo мoвлeння татож впливае cтyпiнь poзвиткy в учшв iнтeлeктyaльниx yмiнь, нaпpиклaд, yмiння планувати i пpoгpaмyвaти (укладати poзгopнyтy cмиcлoвy пpoгpaмy) мoвлeнневi виcлoвлювaння, вмiння дoтpимyвaтиcя пpичиннo - нacлiдкoвиx зв'язкiв та витонувати iншi лoгiчнi oпepaцiï у npo^ci мoнoлoгiчнoгo мoвлeння [3, c. 340].
Пepeдyмoвoю ycпiшнoгo фopмyвaння кoмпeтeнтнocтi мoнoлoгiчнoгo мoвлeння е дocтaтнiй piвeнь cфopмoвaнocтi мoвниx кoмпeтeнтнocтeй. Ha poзвитoк здaтнocтi ocoби cтвopювaти мoнoлoгiчнi виcлoвлювaння впливае piвeнь cфopмoвaнocтi в нeï ycниx мoвлeнневиx фoнeтичниx, лeкcичниx, ^аматичних нaвичoк. Отже, чим вищий piвeнь cфopмoвaнocтi мoвлeнневиx нaвичoк, тим бшьше aвтoмaтизoвaнi мoвлeнневi oпepaцiï.
З точки зopy пcиxoлoгiï, мoнoлoг - це oднocпpямoвaнa фopмa мoвлeння. Для мoнoлoгy, на вiдмiнy вiд дiaлoгy, xapaктepний не oбмiн, а пepeдaвaння iнфopмaцiï вiд людини з фiкcoвaнoю функщею мoвця дo людини з фатоватою фyнкцiею cлyxaчa. Чepeз це звopoтний зв'язoк i cитyaтивнicть мoнoлoгiчнoгo мoвлeння пocлaблeнi пopiвнянo з дiaлoгiчним мoвлeнням. Toж мoнoлoгiчнe мoвлeння е oднocпpямoвaним видoм мoвлeнневoï дiяльнocтi й не poзpaxoвaнe на вiдпoвiднy peaкцiю у виглядi мoвлeння вгoлoc.
Уcпiшнicть фopмyвaння кoмпeтeнтнocтi мoнoлoгiчнoгo мoвлeння залежить вщ фaктopiв, пoв'язaниx з тpyднoщaми, яю виникають у мaйбyтнix coцiaльниx ^ащвниюв у пpoцeci йoгo oвoлoдiння. ^вчання мoнoлoгiчнoгo мoвлeння пoвиннo здiйcнювaтиcь за дoпoмoгoю пeвнoï мeтoдичнoï cиcтeми, щo включае opгaнiзaцiю навчання, яка би cпpиялa ycпiшнocтi фopмyвaння кoмпeтeнтнocтi вказавдго мoвлeння. Чинниками, щo впливають на цей npo^c, е cпpиятливi yмoви навчання, ефективна пiдcиcтeмa впpaв для навчання мoнoлoгiчнoгo мoвлeння, нaявнicть i paцioнaльнe викopиcтaння нeoбxiдниx зacoбiв навчання [3, c. 346].
Отже, пpoaнaлiзyвaвши icropmm пepeдyмoви виникнення coцiaльнoï po6oto, ïï cтaнoвлeння як науки та з^увавши фyнкцiï coцiaльнoï дiяльнocтi, нами здшотена cпpoбa oбгpyнтyвaвння вaжливocтi навчання гoвopiння IM мaйбyтнiми пpaцiвникaми coцiaльнoï cфepи. Рoзглянyвши явище гoвopiння, пcиxoлoгiчнi пpoцecи пopoджeння мoвлeння та загальш xapaктepиcтики дiaлoгiчнoгo i мoнoлoгiчнoгo мoвлeння, пpиxoдимo дo виcнoвкy, щo ця кoмпeтeнтнicть е ключем в уоттий poбoтi coцiaльнoгo пpaцiвникa. Пpaцiвник coцiaльнoï cфepи пoвинeн бути eкcтpaвepтoм та мати ^мушкат^и здiбнocтi, бути щкавим для oтoчyючиx, yмiти гpaмoтнo, cтpyктypoвaнo та лoгiчнo будувати cвoю думку, всташвлювати кoнтaкт з тими, тому нeoбxiднa дoпoмoгa, opгaнiзoвyвaти oбмiн iнфopмaцiею, виpoбляти едину cтpaтeгiю взaемoдiï, cпpиймaти i poзyмiти iншy людину. Вести i дiaлoг, i мoнoлoг викopиcтoвyючи oцiннi cyджeння в межах cфep, тематики i cитyaцiй oфiцiйнoгo та нeoфiцiйнoгo cпiлкyвaння, дoтpимyючиcь ^авил мoвлeнневoгo етикету.
Пepcпeктивним ввaжaемo oпиc cyчacнoï тexнoлoгiï навчання для методики фopмyвaння пpoфeciйнo cпpямoвaнoï нiмeцькoмoвнoï кoмпeтeнтнocтi в гoвopiннi в мaйбyтнix ^ащвниюв coцiaльнoï cфepи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Куценто В. I. Tpaнcфopмaцiï coцiaльнoï cфepи Укpaïни: peгioнaльний acпeкт: мoнoгpaфiя I
В. I. Куценто, Я. В. Остафшчук! за peA. C. I. Дopoгyнцoвa. - К.: Opiяни, 2005. - 400 c.
2. Лукашевич M. П. Teopiя i методи coцiaльнoï poбoти: навч. пociбник I M. П. Лукашевич,
I. I. Mm^m. - К.: MAУП, 2003 - 168 c.
Hay^bi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № i
105
3. Методика навчання iноземних мов i культур: теор1я i практика: тдручник для студ. класичних, педагопчних i лiнгвiстичних унiверситетiв / О. Б. Биич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ш. / за ред. С. Ю. Школаево!. - К.: Ленвiт, 2013. - 590 с.
4. Скурапвський В. А. Сощальна полiтика / В. А. Скурапвський, О. М. Палш, Е. М. Лiбанова. - К.: МАУП, 2002 - 360 с.
5. Тополя Л. Т. Сощальна робота: теорiя i практика: навч. поабник. - 2-ге вид., перероб. i доп. / Л. Т. Тюптя, I. Б. 1ванова. - К.: Знання, 2008. - 574 с.
6. Черниш В. В. Теоретико-методичш засади формування у майбутшх учителiв професiйно орiентованоl англомовно! компетенци в говорiннi: монографiя / В. В. Черниш. - К., 2015. - 395 с.
REFERENCES
1. Kucenko V. I. Transformaciyi social'noyi sfery Ukrayiny: regionalnyj aspekt: monografiya [Transformation of social Ukraine: regional aspect: [monograph]] / V. I. Kucenko, Ya. V. Ostafijchuk / za red. S. I. Dorogunczova. - K.: Oriyany, 2005. - 400 s.
2. Lukashevych M. P. Teoriya i metody' socialnoyi roboty: navch. posibnyk [Theory and methods of social work] / M. P. Lukashevych, I.I . Mygovych. - K.: MAUP, 2003 - 168 s.
3. Metod'ka navchannya inozemnyx mov i kul'tur: teoriya i praktyka: pidruchnyk dlya stud. klasychnyx, pedagogichnyx i lingvistychnyx universytetiv [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: a textbook for students of classic, educational and linguistic universities] / O. B. Bigych, N. F. Borysko, G. E. Boreczka ta in. / za red. S. Yu. Nikolayevoyi. - K.: Lenvit, 2013. - 590 s.
4. Skurativskyj V. A. Socialna polityka [Social policy] / V. A. Skurativskyj, O. M. Palij, E. M. Libanova. -K.: MAUP, 2002 - 270 s.
5. Topolya L. T. Sotsial'na robota: teoriya i praktyka: navch. posib [Social work: theory and practice] / L. T. Topolya, I. B. Ivanova. - 2-he vyd., pererob. i dop. - K.: Znannya, 2008. - 574 s.
6. Chernysh V. V. Teoretyko-metodychni zasady formuvannya u majbutnix uchyteliv profesijno oriyentovanoyi anglomovnoyi kompetenciyi v govorinni: monografiya [Theoretical and methodological bases of formation of future teachers professionally oriented English competence in speaking: [monograph]] / V. V. Cherny'sh. - K., 2015. - 395 s.
УДК 378:33=111
Н. I. ГУПКА-МАКОГ1Н
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРОФЕС1ЙНО ОР16НТОВАНОГО АНГЛОМОВНОГО АУД1ЮВАННЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З М1ЖНАРОДНО1 ЕКОНОМ1КИ У ПРОЦЕС1
САМОСТШНО1 РОБОТИ
Проаналгзовано результати проведеного експерименту, ят доводять ефективтстъ запропоновано'1' методики навчання професшно орieнтованого англомовного аудтвання майбутшх фахiвцiв з мiжнародноi економiки у процеа самостшног роботи. Вказана методика базуетъся на положеннях особисткно^ялънкного, рефлексивного та професшно орieнтованого пiдходiв; передбачае одночасний розвиток навчалъно-стратегiчноi компетентностi як основи навчалъно'1' автономп, поетапне формування професшно орiентованоi англомовно'1' компетентностi в аудiюваннi; доцiлънiстъ надання студентам бшъшо'1' самостiйностi та забезпечення рефлексивностi навчалъного процесу. Обгрунтовано критери оцiнювання рiвня сформованостi професшно орiентованоi англомовно1 компетентностi в аудiюваннi у майбутнiх фахiвцiв з мiжнародноi економши (розумшня загалъного зм^ту повiдомлення, розумшня деталъного зм^ту повiдомлення, виокремлення специфiчноi тформаци, вмiння анал1зувати отриману iнформацiю).
Ключовi слова: професшно орiентоване англомовне аудтвання, майбутнi фахiвцi з мiжнародноi економши, самостшна робота, експеримент, критерп оцiнювання.
