CC BY
85
Веселов Микола Юршович,
кандидат юридичних наук, доцент, Нацюнальний ун1верситет «Одеська юридична академ1я», Кривор1зький факультет, Украна, м. Кривий Рг e-mail: veselovndl@ukr.net ORCID 0000-0002-3963-2764
doi: 10.21564/2414-990x.146.174553 уДК 342.951:351.76+343121.5
СУЧАСН1 ПАРАДИГМИ ТА МОДЕЛ1 ЮВЕНАЛЬНО! ЮСТИЦП
Сучасна ювенальна юстицгя - це система мгжнародно-правових засад, наукових уявлень та комплекс концепцгй впливу на дтей, гх соцгальне оточення, державт та громадськ гнститути з метою профглактики протиправног поведгнки серед неповнолгтнгх осгб, захисту та надання допо-моги тим дгтям, що перебувають у конфлгктг з законом або опинилися у небезпечнш чи шкгдливгй ситуацй (умовах).
Метою публгкацгг е формування сучасного уявлення про класифгкацгю моделей ювенальног юстицй як одного з гнститутгв забезпечення прав, свобод та гнтересю дтей. Представлено кла-сичну систему парадигм (концептгв) ювенальног юстица: реабглгтацгйна парадигма, каральна парадигма, альтернативна чи в1дновна ювенальна юстищя.
На розгляд представлено декглька видгв класифгкаци функцгональних моделей ювенальног юстица. Проаналгзовано поды систем ювенальног юстица у свтовому масштабг на: англо-аме-риканську, континентальну, скандинавську i азгатську. Доведено, що таку класифгкацгю варто доповнити ще одним вгдокремленим типом - перехгдною (транзитною) моделлю ювенальног юстицй. У складг цег моделг слгд додатково видглити двг пгдгрупи: транзитно-адмтктративну (Росгя, Бглорусь, Азербайджан, Таджикистан) та транзитно-судовоцентричну (Украгна, Казахстан, Грузгя, Киргизстан).
Ключовi слова: дитина; неповнолинш; модель ювенально'1 юстицп; парадигма; ювенальна юстищя.
Веселов Н. Ю., кандидат юридических наук, доцент, Национальный университет «Одесская юридическая академия», Криворожский факультет, Украина, г. Кривой Рог.
e-mail : veselovndl@ukr.net ; ORCID 0000-0002-3963-2764
Современные парадигмы и модели ювенальной юстиции
Современная ювенальная юстиция это система международно-правовых основ, научных представлений и комплекс концепций влияния на детей, их социальное окружение, государственные и общественные институты с целью профилактики противоправного поведения среди несовершеннолетних, защиты и оказания помощи детям, находящимся в конфликте с законом или оказавшимся в опасной или вредной ситуации (условиях).
Цель статьи - формирование современного представления о классификации моделей юве-нальной юстиции как одного из институтов обеспечения прав, свобод и интересов детей. Представлена классическая система парадигм (концептов) ювенальной юстиции: реабилитационная парадигма, карательная парадигма, альтернативная или восстановительная парадигма.
Рассматривается несколько видов классификации функциональных моделей ювенальной юстиции. Проанализировано разделение систем ювенальной юстиции в мировом масштабе на англо-американскую, континентальную, скандинавскую и азиатскую. Аргументируется позиция, что представленная классификация должна быть дополнена еще одним обособленным типом -переходной (транзитной) моделью ювенальной юстиции. В составе этой модели предлагается дополнительно выделить две подгруппы: транзитно-административную (Россия, Беларусь, Азербайджан, Таджикистан) и транзитно-судебноцентричную (Украина, Казахстан, Грузия, Кыргызстан).
Ключевые слова: ребенок; несовершеннолетний; модель ювенальной юстиции; парадигма; ювенальная юстиция.
Вступ. Сучасна ювенальна юстищя у свгговому масштаб! це бшьш едина щея - забезпечення прав д^ей, ашж ушфжована модель правово! бази та сис-теми шституцш. Наразi единого концепту ювенально! юстицГ! не кнуе навггь серед розвинутих кра!н бвропи, Азп та Америки. 6 декшька типових моделей та парадигм, яы розглянемо у цш статть Поряд з певною специфжою ювенально! юстицп кожно! модели у не!, незалежно вщ парадигми чи кра!ни функщону-вання, е й загальш риси, яю характеризують цей шститут як родове поняття.
ÄHaMi3 лтературних даних i постановка 3adani дослгдження. Активш пошуки нащонального шляху забезпечення прав д^ей через розвиток iнституту ювенально! юстицп створили великий масив наукових роб^ та теорш, серед яких до сьогодш не iснуе одностайностi навггь у поглядах щодо трактування та змктовного наповнення поняття «ювенальна юстищя». Не останню роль у цьому вдаграе вiдмiннiсть парадигм (концептiв) та моделей ювенально! юстицп, якi дшть в тiй чи iншiй кра!ш. Пiд час дослiдження ми ознайоми-лися зi значною кiлькiстю наукових публжацш з цiе! проблематики, деяы з них, а саме роботи Н. Крестовсько! (N. Krestovska), О. Ярмоц (Слобода) (О. Yarmoc (Sloboda)), Е. Горян (E. Goryan), З. Забари (Z. Zabara), I. 1щенка (I. Ishchenko), Н. Кудрявцево! (N. Kudryavceva), В. Мiшоти (V. Mishota), а також Г. Бейзмора (G. Bejzmor), Р. Спона (R. Spon), К. Гесс (K. Hess) склали шдГрунтя нашо! статтi.
Мета публжацп - зробити спробу формування сучасного уявлення про класифжащю моделей ювенально! юстицп як одного з шститупв забезпечення прав, свобод та iнтересiв дггей.
Основна частина. Парадигма (з грец. «приклад», «взiрець») - у загальному значенш - теоретико-методолопчна модель. Г. Бейзмор (G. Bejzmor) один з перших провiв Грунтовне вивчення парадигм ювенально! юстицй". У його робот вони представлен у виглядп 1) реабiлiтацiйно! парадигми (заснована на фшо-софп «parens patriae» та штерпретуеться з iндивiдуалiзацiею поводження з пра-вопорушником); 2) карально! парадигми (прiоритет кримiнального покарання з урахуванням поблажливого становлення до неповнолггнього правопорушника);
3) альтернативно! парадигми або виновно! ювенально! юстицп, що, на думку автора, бгльш вщповщае штересам суспiльства [1]. 1нший американський вчений Р. Спон (R. Spon) також видiляe три парадигми (моделГ) ювенально! юстицГ!: 1) реабШтацшна або модель «лжування»; 2) ввдплатна модель справедливостi як системна реакщя на злочиннiсть неповнолiтнiх, зорieнтована на покарання; 3) модель збалансованого i вiдновного правосуддя [2, с. 39-40]. Серед укра!н-ських напрацювань слiд видiлити дослiдження Н. Крестовсько! (N. Krestovska), яка розробила систему критерпв та представила науковому колу наглядну класифжащю концептiв (тi ж самi парадигми) ювенально! юстицГ!: каральний, прогресивний (поблажливий) i вщновний [3, с. 24-25]. Фактично, назваш кон-цепти вiдповiдають класичнiй теорГ! парадигм ювенально! юстицп Г. Бейзмора (G. Bejzmor).
Усп варiанти цих концептГв (парадигм) у тш чи шшш варГацГ! представленi у чинних моделях ювенально! юстицГ!, як зараз функщонують у рГзних кра!-нах свгту та обумовлюють характер впливу на поведшку дитини. Модель (вгд лат. modulus - «аналог, зразок, взiрець»). За основу формування класифжацп моделей ювенально! юстици доцгльно взяти так три критерГ!: 1) шституцш-ний (певна сукупшсть (система) органiв i установ для дiтей, яы перебувають у складних життевих обставинах), функщональний (визначае завдання та змГс-товне наповнення дГяльност вказано! системи) i правовий (сукупшсть норм матерiального, процесуального i органiзацiйного права, як закршлюють спещ-альний правовий статус дитини) [4, с. 217]. Вщнесення нащонально! системи ювенально! юстицГ! до тГе! чи шшо! моделi залежить вгд прояву, характеру та комбiнаторики кожного з наведених критерпв.
Ушверсальним критерГем для класифГкацГ! моделей ювенально! юстицГ! О. Ярмоц (Слобода) вважае правову природу оргашв, якГ здГйснюють сво! функцГ! у сферГ ювенально! юстицГ!. За цим критерГем авторка видгляе судову (прюритетним органом виступае суд, який виршуе справи про правопорушення неповнолГтнГх), позасудову (прГоритетними органами виступають адмшктра-тивнГ, громадськГ, змГшанГ органи i установи) та змГшану (суди та адмшктра-тивнГ органи функщонують як рГвнозначш, кожен в рамках свое! компетенцГ!) моделГ ювенально! юстицГ! [5, с. 14].
Залежно вГд комплексу критерГ!в, включаючи превалюючу парадигму та Гсторичну еволюцГю, вдалою i бГльш-менш повною, за нашим переконанням, е класифжащя Е. Горян (E. Goryan) та З. Забари (Z. Zabara). Автори виокрем-люють чотири основш ювенальнГ моделГ, якГ кнують на даний час у свгговому масштаба англо-американська, континентальна, скандинавська i азГатська.
1. Англо-американська модель зорГентована переважно на англосаксонську систему права. ФедералГзащя США та певний Гсторичний розвиток обумов-люе неоднорГднГсть у варГантах побудови системи органГв та функщонування ювенально! юстицГ! у рГзних штатах. Тому в деяких частинах США система ювенальних судГв працюе самостшно, в Гнших - у тГснш взаемодГ! зГ службами по роботГ з сГм'ею та дГтьми або службами пробацГ!. У рядГ штатГв застосування
ювенальних технологш простежуеться вже на рiвнi полщп штату без передачi справи до суду. Правоохоронщ мають значнi дискрецшш повноваження при спiлкуваннi з неповнолггшми [6, с. 239]; [7, с. 103- 104]. В Англп та Уельсi вiк кримiнальноí вiдповiдальностi настае з 10 роыв. Але е iншi заходи впливу, якi можуть бути застосоваш до дiтей цього вжу, що порушують закон: а) локальна ювенальна комендантська година; б) дитячий запобiжний припис тощо [8, с. 14].
2. Прикладом континентальноí моделi може служити система ювенально'! юстицп Шмеччини. Вона Грунтуеться на застосуванш насамперед виховно-пе-дагогiчних заходiв до неповнол^шх правопорушникiв, i лише за умови !'х вичерпання держава вдаеться до кримшально-правових санкцiй [7, с. 105- 106]. Французька система ювенально'! юстицп, яка так само е прикладом конти-нентально'! моделi, займаеться як неповнол^шми правопорушниками, так i дiтьми, якi перебувають у небезпецi. Система захисту дитинства в цш краíнi заснована на двох шстанщях. Перша - адмiнiстративна (представлена рiзними департаментами та службами), яка вщдае перевагу превентивним заходам i пра-цюе в тiсному контактi з родинним оточенням дитини. Так би мовити робочi питання виршуються в адмшстративному позасудовому порядку. Друга - кри-мiнальна, коли потрiбно вжити заходiв уже до правопорушника. Ц вiдносини розвиваються за активно!' участ ювенальних судiв та прокурорiв, адвокапв, якi спецiалiзуються на справах неповнол^шх. Як зазначае Н. Кудрявцева (^ Kudryavceva), завдяки цьому захист неповнолггшх рiшуче виходить за межi кримшального права [9, с. 42-43].
3. Для скандинавсько!' моделi ювенально'! юстицп характерна вщсутшсть спецiальних ювенальних судiв. 1х роль виконують соцiальнi служби, як беруть безпосередню участь у розслщуванш правопорушень, скоених як самими непо-внолiтнiми, так i щодо них. У Швецп полiцiя i соцiальна служба працюють у взаемодп, i при кожному вiддiленнi полщп функщонуе спецiальний сощ-альний вщдш по роботi з пiдлiтками. У кожному мкцевому шведському судi працюе суддя, який спецiалiзуеться на справах неповнолггшх. Також iснують спецiальнi ювенальш прокурори. Залежно вiд тяжкостi злочину шдлггок може бути направлений до сощально-реабШтацшного центру (як альтернатива ув'яз-ненню). Особи до 18 роыв не можуть бути направленi до мюць позбавлення волi, максимум до закритого виховного будинку [10, с. 117]. Уся шведська система ювенально'! юстицп базуеться на службi сощального захисту дiтей, виходить з потреб дитини та необхщних для не'! сощальних умов, при цьому враховуються и вiк i ступiнь зрiлостi [7, с. 106- 107].
4. Ще одна модель ювенально'! юстицп - азiатська. Як i в багатьох захвд-них державах, правовi норми щодо неповнолггшх тут орiентованi на реабШ-тацiю правопорушника, повернення його до сощуму i не мають на мет його покарати. У цш краíнi дiють сiмейнi суди, яю розглядають питання, пов'язанi з забезпеченням прав д^ей або про вчинеш ними правопорушення. Японському сусшльству притаманна iдея «боротьби за майбутне молодих людей», а також таке поняття, як «групизм» - сощальна орiентацiя, особиста вiдданiсть колек-
тиву. У pa3i скоення делшту дитина оточуеться увагою з боку правоохоронних оргашв (полщи, прокуратури), якi працюють у щiльному контактi з батьками, сощальними службами, психологами та органами пробацп. Кожний з них вивчае особисткть дитини, умови його сощального оточення. Всi зiбранi данi передаються суддi, який в свою чергу виршуе: проводити судовий розгляд або ж закрити справу [7, с 107].
Таким чином, мiжнародний досвщ демонструе нам, що ювенальна юстищя являе собою спецiалiзовану систему правосуддя для неповнолггшх, об'еднану в тих чи шших варiацiях з низкою адмшктративних, соцiальних i реабтта-цшно-виховних установ (органiв, закладiв), засновану на комплекс заходiв, спрямованих на вщновлення зруйнованих або втрачених дитиною громадських зв'язюв i вiдносин внаслiдок змши соцiального статусу i девiантноï поведшки особистостi, нацiлених на подолання насладив правопорушення чи негативного асоцiального середовища i вiдновлення комунiкативних зв'язкiв неповнолгг-нього девiанта з суспiльством.
Водночас, ознайомлення з законодавством та практикою забезпечення прав дггей у державах пострадянського простору дозволяють доповнити приведену класифiкацiю ще одшею моделлю ювенально! юстицй". 1сторично так склалося, що пол^ичш та сощально-культурш фактори на значний часовий перюд обу-мовили функцiонування на територп цих кра!н, умовно кажучи, радянсько! моделi ювенально! юстицй", для яко! було характерним: квазiсудове провадження та вщсутшсть чiткоï спецiалiзацiï судiв при розглядi справ щодо неповнолiтнiх правопорушниыв, каральна спрямованiсть заходiв впливу на неповнол^шх осiб i т. ш. Особливостi цiеï системи тривалий час наслщувало законодавство колишнiх радянських республш - вже суверенних держав i шсля розпаду СРСР. Наприклад, у Роси, Бiлорусi, Азербайджанi дотепер функщонують комки у справах неповнолггшх та захисту !х прав (серед шшого до компетенци цих комiсiй належить розгляд справ про адмшктративш правопорушення непо-внолгтшх). У Таджикистанi комки у справах неповнолп'шх були лшвщоваш постановою уряду «Про забезпечення захисту прав дитини» лише у 2008 р., а 1'х функци i повноваження передан комюям з прав дитини.
Улм, шд впливом мiжнародного права та св^ово! практики прототипи систем ювенально!" юстици в цих крашах починають набувати загальних ознак системи забезпечення прав д™й. Так, реальш зрушення у цш сферi в Казахстанi почалися з ухвалення Концепци розвитку системи ювенально!" юстици в Рес-публщ Казахстан на 2009-2011 рр.; у Киргизстанi пов'язаш з затвердженням Державно!" програми з розвитку юстици для д^ей в Киргизькш Республiцi на 2014-2018 рр. У 2009 р. Урядом Республжи Таджикистан було прийнято Нащональний план дш з реформування системи ювенально!" юстицй' на перюд 2010-2015 рр., а у 2017 р. затверджено нову Програму реформування системи здшснення правосуддя щодо дггсй на 2017-2021 рр. i План дш до не!'.
У Грузи з 2015 р. дiе Кодекс про правосуддя щодо неповнол^шх. Цей Кодекс встановлюе особливост адмшктративно! та кримшально! вадповадальност
неповнолггшх, порядок провадження у справi про адмшктративне правопору-шення та кримiнального процесу за участю неповнолгтшх, спецiальнi правила виконання покарань та шших заходiв. Кодекс встановлюе спецiалiзацiю судiв (суддiв), прокурорiв, слiдчих, адвокатiв. Кодекс Республжи Киргизстан про дiтей також передбачае створення спецiалiзованого суду у справах неповно-лiтнiх. Крiм того, всi спiвробiтники, що працюють з дпъми, якi перебувають у конфлiктi з законом, повинш пройти спецiальну шдготовку з питань у галузi ювенально'! юстицп.
Укра'на так само проходить шлях реформування засад ювенально'! юстицп, наближаючись до вимог мiжнародного права у сферi забезпечення прав дгтей. Серед правових заходiв можна згадати Концепщю розвитку кримiнальноí юстицп щодо неповнолгтшх в Украíнi, схвалену Указом Президента Укра'ни вiд 24.05.2011 р. № 597/2011. Зараз укра'нську модель кримшального судочинства щодо неповнолгтшх можна охарактеризувати як штегровану в галузеву систему судочинства (тобто кнуе правове визначення та видшення в окрему главу КПК Укра'ни) функцiонально-спецiалiзовану (спещальна пiдготовка органiв та осiб, що мають справу iз неповнолiтнiми в ходi здiйснення кримiнального провадження та судочинства) замкнуту модель обмеженого циклу впливу (адже не взаемодiе iз громадянським суспiльством та приватними особами) караль-ного типу, врегульовану галузевою нормативною базою [11, с. 84]. Характери-зуючи адмшктративно-правовий аспект правового регулювання укра'нсько'! моделi ювенально'! юстицп, слiд звернути увагу на ввдсутшсть: дiевих програм профiлактики i корекцiйних програм поведiнки, надання послуг дiтям та !'х сiм'ям, спрямованих на зменшення впливу факторiв ризику, яы зумовлюють протиправну поведiнку дггей i враховують особливостi окремо хлопщв i дiвчат; механiзму координацп та мошторингу дiяльностi державних органiв, установ та закладiв, недержавних органiзацiй, що здшснюють заходи з профiлактики правопорушень серед д^ей; дезагреговано'! статистики за ознакою стат^ що негативно впливае на здшснення профiлактики правопорушень та реабтта-цiю дiтей; процедура притягнення до адмшктративно"! вiдповiдальностi непо-внол^шх е значною мiрою застарiлою тощо. Сьогоднi Уряд Укра'ни втiлюе Нащональну стратегiю реформування системи юстицп щодо д^ей на перiод до 2023 р., прийняття яко'! зумовлене необхвдшстю вдосконалення механiзмiв юстицп щодо дгтей на засадах забезпечення !'х прав шляхом виконання програм профилактики правопорушень серед д^ей, здiйснення ефективних заходiв соцiальноí адаптацп та реабттацп неповнолiтнiх, якi перебувають у конфлшт iз законом.
Обговорення результатiв. Таким чином, слвд визнати, що нащональш системи ювенально!' юстицп пострадянських кра'н (за винятком держав Прибалтики) можна включити до окремо'! самостшно!' моделi - «перехiдноí» чи «тран-зитно'!» (вiд лат. transitus - «проходження, перехiд»). У свою чергу у складi цiеí моделi можна видшити двi пiдгрупи: а) транзитно-адмшктративну (Росiя, Бiлорусь, Азербайджан, Таджикистан) - спецiалiзацiю судiв чи суддiв у справах
неповнолгтшх законодавчо не визначено (можуть мати мГсце шлотш проекти запровадження ювенальних судГв в окремих регюнах), функщонують квазГсудовГ (адмшГстративш) органи; б) транзитно-судовоцентричну (Укра!на, Казахстан, ГрузГя, Киргизстан) - передбачена спещалГзащя судГв чи суддГв, прокурорГв, слГдчих щодо розгляду справ неповнолГтшх.
Висновки. Тож вважаемо доцГльним пропонувати бГльш розширену класи-фГкацГю сучасних основних моделей ювенально! юстицГ!: 1) англо-американська, 2) континентальна, 3) скандинавська, 4) азГатська, 5) перехГдна чи транзитна (транзитно-адмшктративна та транзитно-судовоцентрична).
Насамкшець слГд зазначити, що ювенальна юстищя як мГжнародний та комплексний шститут забезпечення прав дГтей пройшла певний шлях станов-лення та формування у сучасш свГтовГ моделГ функщонування, якГ залежно вГд кра!ни мають сво! характернГ особливостГ. ПевнГ загальш риси кторично! Генези властивГ кожнш сучаснГй нацГональнГй моделГ, оскГльки цей шститут мае сшльш витоки, а подальший хГд трансформацГ! залежав вГд таких чинникГв, як правова система кра!ни, нацГональнГ (культурнГ) традицГ!, щейний пГдхГд (парадигма), який покладено в основу побудови системи ювенально! юстицГ!, рГвень полГтично! та соцГально-економГчно! стабгльностГ, активнГсть громадсько! спГльноти тощо.
Список лггератури
1. Бэйзмор Г. Три парадигмы ювенальной юстиции. URL: http://sprc.ru/wp-content/ uploads/2012/08/Бэйзмор-Гордон-Три-парадигмы-ювенальной-юстиции.pdf (дата обращения: 24.07.2019).
2. Spon R. D. (1998). Juvenile justice: a work «in progress». Regent University Law Review. Vol. 10, 29-51.
3. Крестовська Н. М. Ювенальне право Укра!ни: генезис та сучасний стан : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01. Одеса, 2008. 42 с.
4. Слобода Е. Н. Дискуссионные вопросы о понятии ювенальной юстиции. Право и демократия : сб. науч. тр. 2010. Вып. 21. С. 207-218.
5. Ярмоц Е. Н. Институциональные особенности ювенальной юстиции : автореф. канд. ... юрид. наук : 12.00.11. Минск, 2012. 24 с.
6. Hess K. M. (2009). Juvenile Justice. 5-th edition. Cengage Learning. 496.
7. Горян Э. В., Забара З. К. Российская модель ювенальной юстиции: проблемы эффективного функционирования и пути их устранения. Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского гос. ун-та экономики и сервиса. 2018. Т. 10. № 2. С. 101-116. doi: dx.doi.org/10.24866/ VVSU/2073-3984/2018-2/101-116.
8. Веселов М., 1щенко I. М1жнародна практика д1яльност1 полщп у сфер1 ювенально! превенцп. Вкник Кшвського нац. ун-ту 1м. Тараса Шевченка. Юрид. науки. 2018. № 2 (107). С. 12-16.
9. Кудрявцева Н. И. Ювенальная юстиция в России и Франции: сравнительная характеристика : учебн.-метод. пособие. Курск, 2003. 105 с.
10. Мишота В. М. К вопросу о защите прав и законных интересов несовершеннолетних. Вестник РГГУ. Серия: Экономика. Управление. Право. 2014. № 9 (131). С. 113-121.
11. Веселов М. Ю., Коваленко П .О., Устименко А. В. Крпмшальне провадження щодо неповнолитх: иор1вняльний анал1з м1жнародного i нацюнального (укра!нського) правового регулювання. Актуальт питання публтного та приватного права. 2016. № 3 (14). С. 83-87.
References
1. Bejzmor, G. (n. d.). Tri paradigmy yuvenalnoj yusticii [Three paradigms of juvenile justice]. URL: http://sprc.ru/wp-content/uploads/2012/08/Bejzmor-Gordon-Tri-paradigmy-yuvenaPnoj-yusticii.pdf (Date Views: 24.07.2019) [in Russian].
2. Spon, R.D. (1998). Juvenile justice: a work «in progress». Regent University Law Review, Vol. 10, 29-51 [in English].
3. Krestovska, N.M. (2008). Yuvenalne pravo Ukrainy: henezys ta suchasnyi stan [Juvenile Law of Ukraine: Genesis and Contemporary Condition]. Extended abstract of Doctor's thesis. Odesa [in Ukrainian].
4. Sloboda, E.N. (2010). Diskussionnye voprosy o ponyatii yuvenalnoj yusticii. Pravo i demokratiya - Law and democracy, 21, 207-218 [in Russian].
5. Yarmoc, E.N. (2012). Institucionalnye osobennosti yuvenalnoj yusticii [Institutional features of juvenile justice]. Extended abstract of candidate's thesis. Minsk [in Russian].
6. Hess, K.M. (2009). Juvenile Justice. 5-th ed. Cengage Learning [in English].
7. Goryan, E.V., Zabara, Z.K. (2018). Rossijskaya model yuvenalnoj yusticii: problemy effektivnogo funkcionirovaniya i puti ih ustraneniya [Russian model of juvenile justice: problems of effective functioning and ways to eliminate them]. Territoriya novyh vozmozhnostej Vestnik Vladivostokskogo gosudarstvennogo universiteta ekonomiki i servisa - The territory of new features. Bulletin of the Vladivostok State University of Economics and Service, Vol. 10, 2, 101-116. doi: dx.doi. org/10.24866/VVSU/2073-3984/2018-2/101-116 [in Russian].
8. Veselov, M., Ishchenko, I. (2018). Mizhnarodna praktyka diialnosti politsii u sferi yuvenalnoi preventsii [International practice of police activity in the field of juvenile prevention]. Visnyk Kyivs-koho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky - Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Law Sciences, 2 (107), 12-16 [in Ukrainian].
9. Kudryavceva, N.I. (2003). Yuvenalnaya yusticiya v Rossii i Francii: sravnitelnaya harakteris-tika [Juvenile justice in Russia and France: a comparative description]. Kursk [in Russian].
10. Mishota, V.M. (2014). K voprosu o zashchite prav i zakonnyh interesov nesovershennoletnih [On the issue of protecting the rights and legal interests of minors]. Vestnik RGGU. Seriya: Ekono-mika. Upravlenie. Pravo - Bulletin of RSUH. Series «Economy. Control. Right», 9 (131), 113-121 [in Russian].
11. Veselov, M.Yu., Kovalenko, P.O., Ustymenko, A.V. (2016). Kryminalne provadzhennia shchodo nepovnolitnikh: porivnialnyi analiz mizhnarodnoho i natsionalnoho (ukrainskoho) pravovoho rehuliuvannia [Criminal proceedings against minors: a comparative analysis of international and national (Ukrainian) legal regulation]. Aktualni pytannia publichnoho ta pryvatnoho prava - Topical issues of public and private law, 3 (14), 83-87 [in Ukrainian].
Veselov M. Yu., PhD in Law, Associate Professor, National University «Odessa Law Academy», Kryvyi Rih Faculty, Ukraine, Kryvyi Rih.
e-mail : veselovndl@ukr.net ; ORCID 0000-0002-3963-2764
Modern paradigms and models of juval justice
Modern juvenile justice is a system of international legal foundations, scientific ideas and a set of concepts of influence on children, their social environment, state and public institutions for the prevention of unlawful behavior among minors, protection and assistance to children in conflict with or dangerous or harmful situation (conditions). Despite the fact that juvenile justice as a social and legal institution ensuring the rights and interests of the child is based on common goals and objectives, world practice includes several typical paradigms (theoretical and methodological models) and regulatory and institutional models for the functioning of juvenile justice.
The goal of the research is to form a modern understanding of the classification of juvenile justice models as one of the institutions ensuring the rights, freedoms and interests of children. The article presents the classical system of paradigms (concepts) of juvenile justice: the rehabilitation paradigm, the
punitive paradigm, the alternative or restorative paradigm. These paradigms are represented in existing models of juvenile justice, which are now operating in different countries of the world.
Several types of classification of functional models of juvenile justice are presented for consideration. The division of juvenile justice systems on a global scale into Anglo-American, Continental, Scandinavian and Asian is analyzed. The study argues the position that the presented classification should be supplemented by another separate type - the transitional (transit) model of juvenile justice. As part of this model, it is proposed to further distinguish two subgroups: transit-administrative (Russia, Belarus, Azerbaijan, Tajikistan) and transit-judicial-centric (Ukraine, Kazakhstan, Georgia, Kyrgyzstan, etc.).
Keywords: child; minor; model; paradigm; juvenile justice.
Рекомендоване цитування: Веселов М. Ю. Сучасш парадигми та моделГ ювенально! юстицГ!. Проблемизаконность 2019. Вип. 146. С. 149-157. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.174553.
Suggested Citation: Veselov, M.Yu. (2019). Suchasni paradyhmy ta modeli yuvenalnoi yustytsii [Modern paradigms and models of juval justice]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 146, 149-157. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.174553 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегп 31.07.2019 р.
