CC BY
37РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
Шахненко В.І.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна
Анотація. В статті висвітлено прогресивність перших кроків радянської влади щодо створення Центрального педологічного інституту в Москві (1921), який став відомим центром дитинознавства, і його обласних і районних ланок, розвиток фізкультурного руху. Проте в умовах боротьби Й.Сталіна за владу, становлення тоталітарного режиму, педологія, яка «копалась) у біографіях батьків (а «вождь всіх народів) мав кримінальне минуле), постановою ЦК ВКП (б) «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів>> педологія була ліквідована, як шкідлива, а педологи репресовані або й розстріляні. В умовах тоталітарного режиму питання фізичного виховання і здоров’я дітей і підлітків знайшло свій розвиток у педагогічній діяльності А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського Проте з одного боку існували багаті педагогічні надбання, а з другого боку тоталітарний режим, колоніальна система гальмували упровадження цих ідей в практику роботи школи України Після розпаду Радянського Союзу в умовах зруйнованої природи, екологічно забрудненої території і свідомості людей виникла необхідність пошуків шляхів і засобів збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління, підготовки його до здорового способу життя, в т.ч. з використанням спадщини видатних вітчизняних педагогів.
Ключові слова: педологія, «виняткові) діти, здоров’я, здоровий спосіб життя.
Аннотация. Шахненко В.И. Советский период развития теории и практики формирования здоровья детей и подростков. В статье освещено прогрессивность первых шагов советской власти по созданию Центрального педагогического института в Москве (1921), который стал известным центром детоведения, и его областных и районных звеньев, развитие физкультурногодвижения. Однако, в условиях борьбы И. Сталина за власть, становления тоталитарного режима, педология, которая «копалась>> в биографиях родителей (а «вождь всех народов) имел криминальное прошлое), постановлением ЦК ВКП(б) «О педологических извращениях в системе Наркомпросов педология была ликвидирована, как вредная, а педологи репрессированы или даже расстреляны. В условиях тоталитарного режима вопросы физического воспитания, здоровья детей и подростков нашло своё развитие педагогическойдеятельности А.С.Макаренко и В.А.Сухомлинского Однако, с одной стороны существовало богатое педагогическое наследие, а с другой стороны тоталитарный режим, колониальная система тормозили внедрение этих идей в практику работы школы Украины После распада Советского Союза в условиях разрушенной природы, экологически загрязненной территории и сознания людей возникла необходимостьпоиска путей и средств сохранения и укрепления здоровья подрастающего поколения подготовки его к здоровому образу жизни, в том числе с использованием наследия выдающихся отечественных педагогов!
Ключевые слова: педология, «исключительные) дети, здоровье, здоровый образ жизни.
Annotation. Shachnenko V.I.Soviet Period of Development of Theory and Practice in Children’s and T eenagers’ Health Formation. In the article the progress of the first steps of the Soviet authority concerning the creation of the Central Pedological high school in Moscow (1921) is elucidated, which became the famous centre of the science of children with its regional and district links and development of physical movement. However, in terms of Y. Stalin’s struggle for power, formation of the totalitarian regime, pedology examining the parents’ biography (but the leader of all nations had a criminal past), the pedology was liquidated by the resolution of CC A-UCP (b) (the Central Committee of All-Union Communist Party of Bolsheviks) “About Pedological Misrepresentation in the System of People's Commissars” as harmful, pedologists were subject to repression or were shot. In terms of the totalitarian regime the matter of the physical training and children’s and teenagers’ health developed in the pedagogical activity of A.S. Makarenko and V. O. Suchomlynskyi. However, on the one hand there are many pedagogical acquisition and on the other hand, the totalitarian regime and colonial system hindered the implementation of these ideas in practice of the school work. After the breakup of the Soviet Union in terms of the destroyed nature, environmentally polluted territory and awareness of people appeared the necessity of seeking ways and means of saving and strengthening the rising generation, preparing it for the healthy life-style including the usage of famous domestic teachers’ heritage.
Keywords: pedology, “exclusive” children, health, healthy life-style.
Вступ
За статистичними даними в У країні на період розпаду Радянського Союзу у 1991-му році населення становило 51,994 млн, а на 1 січня 2008-го року - 46,372 млн. Природний приріст населення у 1991-му році становив -39,1, а у 2007-му році - - 290,2 тис. людей. При цьому тривалість життя жінок скоротилася з 74,18 у 1991-1992 роках до 74,06 у 2005- 2006 роках, а чоловіків - відповідно з 64,2 до 62,38 років. Причому всього померлих у 1991-му році становило 669,9 тис., а у 2007-му році 762,9 тис. Смертність від хвороб системи кровообігу з 349,6 тис. у 1991-м році зросла до 480,6 тис. у 2007-му. Від новоутворень, в тому числі від злоякісних пухлин відповідно померло - 105,1 і 90,0 тис., від отруєння алкоголем 6,4 тис. і 10,6 (у 2004 році. За 2007 рік дані не опубліковане).
За період з 2001 по 2006 роки номінальний валовий внутрішній продукт зріс від 200490 млн до 544153 млн., а заробітна плата (в сумі) відповідно - з 67389 до 205120 млн, соціальні допомоги з 23978 до 103092 млн гривень. Проте мінімальна заробітна плата приблизно на 100 гривень нижча прожиткового мінімуму.
Таким чином, з 1991 по 2007 рік в Україні приріст населення із знаком мінус зріс на 742 відсотки Смертність становить 113,8 відсотка Причому смертність від хвороб системи кровообігу і новоутворень, основною причиною яких є куріння, ожиріння, зловживання алкоголем та інші, на даний час (486+90,0) становить 570,6 тис., тобто 74,8 відсотка від усього числа померлих.
Якщо брати до уваги, що здоров’я людини залежить від генофонду нації і спадковості на 18-20, від соціально-економічних так екологічних умов - на 18-20, системи охорони здоров’я та медицини - на 8-9, і на 51-53 відсотки від способу життя, то можна зробити висновок, що причиною демографічної кризи є нездоровий спосіб життя людей, починаючи із шкільного віку. Виходячи з цього виникла потреба зробити аналіз якості освіти в колишньому Радянському Союзі і спадщини найближчих в часі вітчизняних педагогів - А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського що ми і пропонуємо нижче, і на основі результатів цього аналізу шукати шляхи і засоби призупинення, або хоч би пом’якшення демографічної кризи в У країні
Стаття виконана за планом НДР Харківського національного університету ім.. В.Н.Каразіна.
Формулювання цілей роботи.
Ціль роботи - дослідження й аналіз документів ЦК ВКП(б) та КПРС, спадщини А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинськогощодо формування здоров’я дітей і підлітків, підготовки їх до ведення здорового способу життя.
Результати досліджень.
Шляхи розв’язання проблеми
Період з кінця ХІХ до початку ХХ століття характерний стрімким розвитком промисловості, появою великих заводів і фабрик. У зв’язку з нерівномірністю розвитку, рядом протиріч між трудом і капіталом, наступила криза, яка охопила всі сторони життя суспільства Як вважав М.Д. Ярмаченко, традиційна школа з засиллям книжного навчання, схоластики і формалізму вступила в суперечності з вимогами життя. Наступила криза школи Тому найкращі педагогічні уми Європи і США почали наполегливо шукати вихід з цієї кризи. В цих складних умовах йшов процес пошуку Вчені і педагоги уважно слідкували за розвитком педагогічної думки Заходу. В Росії видавались переклади основних робіт Е. Меймана, А. Лая, Г. Кершенштейнера Г. Шаррельмана, Ф.Гансберга, Б. Отто, Д. Дьюі та інших педагогів. Це збагатило російську і українську педагогіку, мало позитивний вплив на їхній дальший розвиток
До цього слід додати, що в Російській імперії наступила і соціальна криза, яка призвела до падіння царизму, розпаду існуючої державної структури В цих умовах колонії Росії Фінляндія, Польща, Прибалтійські республіки, народи Кавказу та інші зробили спробу вийти з-під колоніального та національного гніту. Суверенною стала й Україна. Проте всі ці країни, крім Фінляндії, одна раніше, друга пізніше були об’єднані в нову колоніальну систему -Радянський Союз, нову колоніальну державу з тоталітарним комуністичним режимом.
Перше десятиліття радянської влади відзначалось демократичними віяннями в педагогіці. Приділялась увага питанням зміцнення здоров’я дітей, ознайомленню їх із чинниками, які сприяють цьому.
Постанова ЦК ВКП(б) "Про фізкультурнийрух" (1929) поставила фізкультуруна державну основу. В 1930 році було створено Всесоюзну раду з фізичної культурипри ЦВК СРСР, яка стала ініціатором запровадження комплексу "Готовий до праці та оборони" (ГПО) для дорослих, а в 1934 році - "БГПО" (для дітей та підлітків). З 1928 року почали проводитись Всесоюзні спартакіади, зароджуються міжнародні спортивні зв'язки, набуває розвитку сітка вузів та середніх спеціальних закладів з підготовки фахівців з фізичної культури Спортсмени беруть активну участь у Великій Вітчизняній війні. А з 1948 року радянський спорт виходить на міжнародну арену і поступово стає одним із провідних у світі. Проте, поряд з високими досягненнями радянських спортсменів низьким залишається рівень охоплення ним дітей, підлітків та юнацтва Та інакше не могло й бути, бо в процесі формування тоталітарного режиму (жандармсько-тюремна система, голодомор, сталінські репресії, гонка озброєнь, прагнення до створення зверхдержави) питання здоров’я дітей поступово відходило на задній план. Народна освіта, медицина, охорона природи, фізкультура і спорт розвивалися за залишковим принципом. В постановах, партійних і державних документах було багато гасел типу "Здоров’я людей - суспільне багатство" та справи далі не йшли. На першому плані були великодержавні інтереси, а не інтереси окремої людини, її здоров’я.
В середніх закладах царської Росії проводились антропометричні [від гр. айгоро (людина) + шеіїео (вимірюю)] дослідження. Вони включали вимірювання росту, ваги, обхвату грудей, життєвої ємності легень та деякі дані з кефалометрії (вимірювання обхвату, довжини і ширини голови). Так проводились вимірювання окружності голови хлопчиків і дівчаток у віці 7,5-8,5 років і аналізувалась їхня успішність.
Вказані вище вимірювання проводились на початку та в кінці навчального року. При цьому робились застереження про обережність у проведенні висновків щодо рівня розумових здібностей [30, 167-177].
Дальшого розвитку практика антропометричних вимірювань розвитку і здоров'я дітей набула в Радянському Союзі і особливо після створення Центрального педологічного інституту в Москві (1921), який став відомим науковим центром дитинознавства.
Антропометричні вимірювання включали такі величини та індекси: 1) зріст стоячи і сидячи; 2) довжина нижніх кінцівок; 3) висота черепа та горизонтальна його окружність, 4) довжина і ширина голови; 5) окружність грудної клітки в спокійному стані при вдиху і видиху, 6) передньо-задній діаметр грудної клітки та її боковий діаметр;
7) життєва ємність легенів; 8) м’язова сила; 9) вага.
Ці дані записувались в індивідуальну антропометричну карту учня. При цьому визначався показник пропорційності (індекс співвідношення довжини тулуба до загальної висоти в см, який залежить від віку дитини). До 12-річного віку він, як у дорослої людини, наближається до 53 відсотка Окружність грудей у здорової дитини, що становить половину росту, є показником норми здорової, гармонійно розвиненої дитини. Визначення рівня фізичного розвитку дитини проводилося на основі порівняння одержаних даних з існуючими на той час стандартами для кожного віку. Рівень розумових здібностей визначався за допомогою відповідних тестів.
Педологічні вимірювання проводились в плані виділення «норми» і «виняткових дітей». Діти першої групи або «нормальні діти» відвідували звичайну масову школу До «виняткових» зараховувались діти з фізичними недоліками: каліки, сліпі, глухонімі, слабко обдаровані, нервові, важкі, сором’язливі, нерішучі з нервопаталогічними і
психопатичними конституціями Причому однією з причин існування «виняткових» дітей педологи вбачали соціально-економічні умови: наслідки першої світової і громадської війн, розрухи, бідності, антисанітарії, недоїдання в бідних сім’ях, безпритульність тощо. До цієї категорії зараховувались діти надзвичайно талановиті, з особливим інтелектом пам’яттю і взагалі вундеркінди [23, 178-214].
Педологічні вимірювання включали і вивчення умов розвитку як результат взаємодії двох чинників спадковості і умов життя. Використовувалисьтакі дані: 1) спадковість дитини (генеалогічний матеріал - «таблиця предків»; 2) умови життя; 3) сам процес розвитку дитини. При цьому робився наголос на те, що висновки про спадковість і взагалі про рівень розвитку дитини повинні робити досить обережно і зважено [23, 151-178].
З цих позицій Народний комісаріат освіти РРФСР створив науково-дослідні інститути, обласні і районні педологічні кабінети, які на основі антропометричних вимірювань виділяли нормальних дітей і велику кількість груп з різними відхиленнями («виняткових дітей»), що потребувало відкриття для них великої кількості спеціальних класів і шкіл.
Все це мало позитивний вплив на розвиток радянської загальноосвітньої школи Проте, звісно, в роботі педологів поряд з позитивним досвідом були недоліки і помилки. Та найбільша вина педологів, напевне , полягає в тому, що вона протирічила поглядам тодішньої керівної більшовицької верхівки.
1. Значна частина вчених та вчителів у своїх поглядах і діях вільно опиралась на буржуазні авторитети. Крім того, в педагогічній пресі приводились дані про затрати на народну освіту. Так, в педагогічній енциклопедії [23, 1050] були приведені такі дані: затрати на народну освіту становили в 1918 - 6,3%; 1919 - 8%; 1920 - 10,4%; 1921 - 8% і в 1922 - 4,2% загальнодержавного бюджету. Остання цифра викликала роздуми про те, що московське керівництво все менше й менше піклувалось про підростаюче покоління.
2. Для забезпечення умов навчання та виховання «виняткових дітей» з найрізноманітнішими відхиленнями в розвитку потрібно було відкривати велику кількість різноманітних шкіл і класів, та асигнування на освіту щороку скорочувались Г альмування у вирішенні цього питання кидало б тінь на ВКП(б) і радянський уряд.
3. Є свідчення, що в цьому мали місце і особисті інтереси Сталіна. Як відомо, педологічні вимірювання, крім інших параметрів, включали вивчення і родословної дитини, що потребувало «копання» в біографіях батьків.
У той час в Радянському Союзі формувався культ Сталіна. Проте, як відомо, його родословна не була ідеальною. Скажімо, він не був ідеалом подружньої вірності, чесності і порядності, що здавна досить цінувалось в селянській Росії. Крім цього, для поповнення партійної каси Й.Джугашвілі (Сталін) здійснив бандитський напад з пограбуванням інкасаторського судна і підступним шляхом розстріляв своїх поплічників. Разом з тим, за свідченням нашого вітчизняного психолога Г.С.Костюка, один з родичів Сталіна дав низькі результати тестування [16, 22]., що знімало з п’єдесталу авторитет «вождя всіх народів». Тому найкращим заходом у цій ситуації була ліквідація педології І 4 липня 1936 року з ініціативи Сталіна ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів», в якій педологія була піддана жорсткій критиці. Вона була названа антинауковою теорією, неуцтвом а використовуваний нею закон фатальної обумовленості долі дітей біологічними та соціальними чинниками, впливом спадковості і середовище як такий, що знаходиться у кричущому протиріччі з марксизмом і практикою соціалістичного будівництва Тому діяльність педологів була кваліфікована, як шкідлива. І на основі існуючого на той час в країні беззаконня педологію було ліквідовано як науку, а десятки тисяч вчених і педологів-практиків -репресовано як ворожих елементів, - заслано до Сибіру або й розстріляно.
Таким чином, сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів») завдала великої шкоди розвитку педагогіки і шкільної практики в нашій країні. На декілька десятиліть педагогіка, психологія і школа були позбавлені використання анкет, тестів різних методик, які б давали уяву про рівень розвитку дітей, їхнього фізичного та духовного здоров'я, бо, мовляв, всі радянські діти рівні. Рівні, та не однакові Завжди існувала проблема відхилень від норми, особливо в наш час, коли ще в утробі матері на розвиток дитини мають негативний вплив наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС, результати діяльності інших атомних електростанцій, забруднення навколишнього середовища відходами виробництва та побуту І вже не можна робити таємниці з того, що щороку досить багато народжується аномальних дітей. Та в результаті застосування репресивних методів боротьби проти педології та інших наук, у нас склалась авторитарна педагогіка і побудованана цій основі шкільна практика Тому для навчання і виховання аномальних дітей не розроблялись науково обґрунтовані методики А питання вимірювання рівня фізичного розвитку та здоров'я дітей були забуті
В умовах тоталітарного режиму питання фізичного виховання і здоров'я дітей і підлітків знайшло свій розвиток в педагогічній діяльності і наукових працях А.С. Макаренка, В.О.Сухомлинськогота інших видатних педагогів.
Новаторська педагогічна діяльність Антона Семеновича Макаренка з особливою силою проявилась в керівництві роботою трудової колонії неповнолітніх правопорушників а потім у трудовій комуні Однією з його заслуг була розробка теорії і практики виховання бездомних дітей в колективі і через колективі У "Педагогічній поемі" і "Прапорах на баштах" він показав значення фізичного виховання дітей і молоді, єдність розумового трудового і морального виховання Фізичне виховання своїх вихованців А.С. Макаренко розглядав як умову підготовки до трудової діяльності.
А.С. Макаренко розробив і впровадив у практику роботи колонії та комуни цілісну систему фізичного виховання, збереження і зміцнення здоров'я вихованців, яка включала такі складові частини:
1. Створення необхідних санітарно-гігієнічних умов у школі, на виробництві і в побуті
В колонії і комуні призначалась санкомісія, до складу якої входив лікар. Він знайомив членів комісії з вимогами гігієни і санітарії. На основі цього підтримувався санітарно-гігієнічний стан усього закладу вихованців і вихователів, приміщень і навколишньої території.
Санкомісія контролювала чистоту приміщень, класів, спалень, їдальні, кухні, коридорів, квартир співробітників, подвір’я, складських приміщень; здійснювала нагляд за чистотою тіла вихованців, їх купанням, зміною білизни, роботою лазні. Щодня чергував один із членів санкомісії (ЧЧСК). Вранці він контролював, як вихованці вмиваються, прибирають постіль, прибирають у спальнях; перевіряв (особливо у молодших школярів) стан костюмів, взуття, панчох; перед сніданком, обідом і вечерею - чистоту рук, перед початком занять - чистоту і провітрювання класних кімнат, а перед сном - провітрювання спалень і миття вихованцями ніг [7, 26-30].
2. Культураі режим харчування [7, 56-57].
3. Дотримання вимог науково обґрунтованогорежиму життя, його точність, опослідовність, обов’язковість для всіх [7, 36-39; 12, 131].
В практиці навчально-виховної роботи А. С. Макаренко розв’язав питання відповідного співвідношення між розумовою і фізичною працею. Аналіз його педагогічної спадщини показує, що фізична праця вихованців в рільництві та тваринництві підсобного господарства колонії весною та влітку тривала 6-7 годин, а взимку - 1-2 години І співвідношення між фізичною та розумовою працею становило 1:2 (2,5), а в період екзаменів 1:3 (3,5).
4. Повне самообслуговування [2,249-250].
5. Система фізичного виховання: уроки фізичної культури [11, 144], військові вправи [9, 176-177], щоденна фізична зарядка в будь-яку погоду, гімнастика, акробатика, футбол волейбол, хокей, теніс, верхова їзда, лижний і водний спорт, городки, парашутизм, туризм тощо [12, 187-188].
6. Організація активного дозвілля вихованців: робота драматичного, літературного вокального [9,262-272,271-272;11,180-184,266-268,275-277], образотворчого шахово-шашкового гуртків та духового оркестру [11, 206;7,64-66] .
7. Використання природних чинників (сонце, свіже повітря, вода, тепло, холод) як засобів загартування Гімнастика і фізична праця на свіжому повітрі, сонячні і повітряні ванни, обливання, купання викликають життєрадісний настрій, бадьорість, піднесення, працездатність, що позитивно впливає на зміцнення здоров’я.
8. Мажорний стиль в колективі, створення завтрашньої радості [12,195, 198,201] .
І. П. Павлов довів, що емоції мають важливе значення у житті людини Особливо це стосується дітей. На основі цього А. С. Макаренко побудуваввиховання колоністів і комунарів так, щоб справжнім стимулом їхнього життя була завтрашня радість. Створення системи перспективних ліній в житті дитини (близька, середня і далека перспективи) робить її завтрашнє життя кращим від сьогоднішнього [7, 69-74]. Цьому сприяє і те, що в колективі вихованців панує мажор [7, 75], постійна бадьорість, готовність до дії, почуття гідності і захищеності кожного вихованця А. С. Макаренко підкреслював, що найніжніші хлопчики та дівчатка 10-12 років почували себе прекрасно захищеними [11,262; 7,78], а якщо порушувалась ця захищеність, як це сталося з Вандою Стадницькою, коли проти автора брудної записки «Треба спитати Ванду Стадницьку, чим вона займалася до колонії, як заробляла гроші» [11, 258] , на її захист став весь колектив [11, 259-263]. Разом з тим покарання, які практикувались в системі його виховання, не викликали фізичних страждань.
Поряд з навчанням, трудовим вихованням одним із своїх завдань А.С.Макаренко вважав оздоровлення вихованців. Практикувалися підготовка палаточних літніх таборів відпочинку [11, 319-324], подорожі комунарів до Криму, до Святогорська на берег Дніпра. А з 1933 року в трудкомуніз метою оздоровлення комунарів, організації культурноговідпочинку, була введена півторамісячна відпустка [10, 31-32; 2,254] .
9. Естетичне оформлення житлових кімнат, виробничих майстерень, спортивних залів, спортмайданчиків та інше, естетичне ставлення до результатів праці й життя.
10. Значної уваги А. С. Макаренко приділяв питанню підготовки вихованців до створення майбутньої сім’ї. Він зокрема писав, що статевий потяг не можна правильно виховувати як що розглядати його відокремлено від розвитку особистості Разом з тим, статеву сферу не можна розглядати як основу всієї людської психіки і як головну у вихованні особистості, бо виховуючи статеві почуття вихователі не виховують громадянина [13, 404-405] . Значну роль у здійсненні статевого виховання дітей він приділяв особистому прикладу батьків. Справжня любов між батьком та матір’ю, як писав він, їхня пошана один до одного, прояви ніжності і ласки, які відбуваються між ними з першого року життя, викликають увагу до серйозних взаємин між чоловіком і жінкою [13, 404-405].
Духовні аспекти любові не можна вирощувати на простому «зоологічному» статевому потязі. Причому справжні стосунки між майбутнім чоловіком і дружиною не можуть сформуватися, якщо хлопець ніколи не любив своїх батьків, друзів і товаришів [13, 405] . У колоністів виховувалось серйозне і одухотворення ставлення до протилежної статі , краса людських почуттів [11, 328-331; 8,429-432] . Проте значним упущенням А. С. Макаренка було те, що коли Чобіт повідомив йому про свої наміри накласти на себе руки у разі, якщо Наталя не поїде з ним, керівник колонії не приділив уваги хлопцеві, щоб цього не сталось [9, 357-359,363] . Останнє можна розглядати як злочинне упущення педагога З цього приводу автор «Педагогічної поеми» пише, що самогубство Чобота хлопці зустріли стримано, бо до нього ставились як до грака (відсталого селянина, пожадливого як куркуля), плакали лише дівчата [9, 363]. Лише Марія Кіндратіївна підсумувала: «Погані ваші колоністи! Товариш помер, а вони регочуть...» [9, 364]
Згаданий вище епізод показав цінність людського життя. Якою має бути цінність життя, коли заради встановлення радянської влади, побудови соціалізму в Україні було знищено чи не близько десяти мільйонів населення. Ця ситуація і заяви окремих колоністів допомогла А. С. Макаренку зробити відкриття: наступила зупинка в розвитку колективу, почалася криза [9, 364].
Великого значення вихованню здорового покоління надавав видатний вітчизняний педагог Василь Олександрович Сухомлинський В його педагогічній діяльності значне місце займали питання здоров’я учнів,
особливо молодших школярів В плані виховання здорового покоління можна виділити такі напрямки роботи Павлиської середньої школи:
1) Пропаганда фізіолого-гігієнічних знань серед батьків. З метою залучення батьків до грамотного підходу у формуванні здоров’я своїх дітей була створена батьківська школа В ній навчалися молоді подружжя у яких ще немає дітей, батьки дошкільників та батьки учнів І-ІІ, ІІІ-ІУ класів. Програма цієї школи включала бесіди про фізичний та психічний розвиток дитини від народження до 7 років, про попередження нервових захворювань, про режим праці й відпочинку, про роль природи у вихованні, про залежність розумового розвитку дитини від її здоров’я тощо [29, 444445] .
2) Створення здорового природного мікроклімату шкільної садиби.
Школа розмістилася на околиці села. Шкільна садиба потопає у горіхових, вишневих, абрикосових, каштанових, ялинових насадженнях, що створює специфічний лісовий мікроклімат. Крім цього, окремі уроки у початковій школі проводяться в зелених класах. Все це сприяє поліпшенню здоров’я учнів [25, 91-92;194].
У шкільній садибі руками учнів було посаджено великий фруктовий сад, збудовано теплицю та навчально-дослідні ділянки, де учні різних класів, виконуючи завдання відповідно до їхнього віку.
3) Оскільки результати навчання учнів залежать від фізичного розвитку, стану здоров’я, то вивчення майбутніх школярів вчителі починали з ознайомлення з їхнім здоров’ям. І на основі цього кожній дитині визначався індивідуальний режим праці й відпочинку.
Фізичний розвиток учня, його здоров’я, результати навчальної діяльності учнів були предметом повсякденної уваги вчителів протягом всього періоду навчання [25,193;28,126]. Учителі, лікарі, члени батьківського комітету вивчають рівень втомлюваності дітей, їх завантаженість домашніми завданнями. Періодично питання здоров’я учнів заслуховувались на педагогічній раді школи
4) Науково обґрунтована організація навчання.
Мозок дитини - це найтонший, найніжніший орган [25,193]. І ставитись до нього, на думку В.О. Сухомлинського, слід дбайливо й обережно. Не можна його перевантажувати непосильними завданнями, перетворюючи навчання в гонку, бо це може привести до погіршення здоров’я учнів, особливо початкової школи
5) Режим роботи Чергування розумової праці та відпочинку [25, 194-196;28,48]. Підтриманню здоров’я, бадьорого настрою, успіхів у навчанні сприяє чергування розумової праці й відпочинку Тому В.О. Сухомлинський пропонував щоб школярі вставали о 6-й годині ранку і після фізичної зарядки виконували домашні завдання [25,133]. На це витрачається вдвічі менше часу, ніж після уроків. Якщо ж заняття проводяться в першу зміну, то другу частину дня діти знаходяться на свіжому повітрі [25, 134], відпочивають, займаються активною творчою працею.
6) Активний відпочинок, сон на свіжому повітрі.
Як показали багаторічні спостереження В.О.Сухомлинського 85 відсотків невстигаючих учнів, як правило, це діти з погіршеним станом здоров’я (захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунку, кишечнику тощо). Уповільнене мислення деяких дітей, хворобливо бліді обличчя, відсутність апетиту - це наслідок тривалого перебуваннядітей в приміщенні і перевантаження уроками [25, 125,131;28,94] .
Умовою здоров’я учнів є режим праці й відпочинку [25, 133]. Щоб забезпечити його виконання, вчителі домоглись, щоб учні своєчасно лягали спати і вставали о 6-й годині ранку, що повністю знімає їхню втому.
Сплять діти з відчиненою кватиркою, а влітку - тільки надворі [28, 103]. В умовах села фітонциди злакових та лугових рослин вбивають збудників легеневих захворювань [25, 135] . І якщо дитина все літо дихає цим повітрям, то як правило, не хворіє застудними захворюваннями.
Осінні, зимові, весняні й літні канікули учні проводять на свіжому повітрі серед природи: в лісі, в степу, на городі, в саду, ходять босоніж в трусах і майках, купаються Останнє сприяє загартуванню організму [28, 94] .
7) 3начне місце в режимі праці й відпочинку займає фізична культура Вранці діти виконують ранкову гігієнічну гімнастику (фізичну зарядку). На уроках фізичної культурі, фізичній зарядці [25, 103-104] та фізкультхвилинкахзначна увага приділяється вправам, які сприяють виробленню постави [27, 140-141] .
Одним із засобів фізичного розвитку дітей є туристичні походи Т ому в "Школі радості" перші 3-4 тижні В.О. Сухомлинський проводив 2-3-кілометрові походи поступово привчаючи майбутніх школярів до більш тривалих походів до 4-5 і навіть 6 км.
Влітку учні перших-других класів проводять одно-дводенні походи по полях, лісах, берегах Дніпра. Учні основної і старшої школи роблять більш тривалі походи [25, 143; 29, 618-620] .
8) Загартування.
Коли В.О. Сухомлинськийзбирав своїх вихованців в школі під блакитним небом, то його здивувало те, що всі діти були святково одягнені і в новеньких черевиках. Адже сільські діти з давніх давен в таку спекотну погоду ходили босоніж, що сприяло загартуванню і запобігало застудним захворюванням. Нині ж батьки створюють дітям тепличні умови, зайве одягають та взувають у теплу погоду, чим позбавляють їх загартування. Останнє є причиною того, що діти взимку стали частіше хворіти застудними захворюваннями.
Тому серед учнів, особливо молодших школярів, та батьків пропагуються засоби загартування організму: ходіння влітку босоніж [28, 110-111], а взимку - розтирання снігом. Це сприяє зміцненню здоров’я, збільшує його стійкість проти застудних захворювань.
Узимку при помірному морозі старшокласники протягом 10-12 днів працюють на відкритому повітрі [28, 106; 25,134] .
9) Пропаганда фізичної культурий фізичного самовдосконалення.
Педагогічним колективом Павлиської середньої школи були розроблені і пропагуються поради учням щодо фізичного самовдосконалення зміцнення здоров’я [25, 137].
10) Фізична праця є засобом фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я. І вона настільки різноманітна, що деякі трудові процеси можна прирівняти до занять гімнастикою. Тому з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхніх задатків у кожного виховується потяг, звичка до певної фізичної праці [26, 195;25,138].
11)Повноцінне харчування
Як показали спостереження за фізичним розвитком дітей та їхнім здоров'ям, велику роль у цьому відіграє поєднання розумового навантаження з фізичною працею, активним відпочинком та повноцінним харчуванням [26, 193; 28,50-51,94,104-105;25,136-137] .
12) Емоційна сфера учнів.
Засоби її розвитку В.О. Сухомлинський вважав музику. Краса музики через почуття здатна змінити життя, зміцнити здоров’я школярів
13) Виховання культури почуттів: доброти, чуйного ставлення до природи, людини (формування моральної готовності до кохання, шлюбу, народження і виховання дітей, материнства і батьківства [26,192], взаємодопомога, співпереживання чужої радості і горя; виконання своїх обов'язків на совість, що виключає прояви зловтіхи, недоброзичливості та інших негативних якостей.
Таким чином, засобами зміцнення здоров’я дітей і підлітків є:
- пропаганда серед батьків фізіолого-гігієнічних знань, підготовка їх до грамотного формування здоров'я своїх дітей;
- створення здорового природного мікроклімату шкільної садиби та санітарно-гігієнічних умов в школі і в побуті;
- вивчення фізичного розвитку дітей, стану здоров’я на початку і протягом навчального року, рівня їхньої стомлюваності і визначення індивідуального режиму інтенсивності розумової праці та відпочинку;
- науково обґрунтована послідовність уроків, інтенсивність навантаження учнів, обережне використання прискореногонавчання;
- чергування розумової праці та відпочинку;
- активний відпочинок, сон на відкритому повітрі, що сприяє повному відновленню фізичних та інтелектуальних сил школярів;
- фізична культура загартування;
- фізична праця на відкритому повітрі;
- повноцінне харчування;
- емоційна сфера та культурапочуттів учнів;
- мажорний стиль в колективі, створення завтрашньої радості.
Оптимальне їх поєднання сприяє вихованню фізично здорового покоління
Висновки
Отже, в педагогічній науці класиками вітчизняної педагогіки, що вивчалась в курсі історії педагогіки студентами педагогічних училищ, інститутів та університетів Радянського Союзу (нині це педагогічні коледжі, педагогічні університети та державні університети), теоретично була обґрунтована і в практиці окремих шкіл та інших навчальних закладів У країни пройшла свою апробацію система поглядів на збереження та зміцнення здоров'я учнів. Але державно-бюрократична школа Радянського Союзу, як частка тоталітарного колоніального режиму, виконувала основне соціальне замовлення - формувати гвинтиків суспільства Тому головним завданням було не здоров'я, а формування комуністичної свідомості людини, відданості соціалістичному суспільству Цей підхід до проблеми виховання підростаючого покоління, здоров'я учнів зберігся до 1984 року, коли в документі КПРС "Про реформу загальноосвітньої та професійної школи" [22,195] вперше офіційно було поставлено питання про здоров'я дітей. Проте цей документ готувався в умовах тоталітарного режиму і в угоду йому проблема здоров'я, як і інші проблеми реформи школи, залишались лише черговими гаслами. Адже, як відомо, соціалістична система, яка підкреслювала свою особливість, зверхність у світі, її ізольованість від цього світу, тоталітарний режим гальмували розвиток суспільства, в тому числі розвиток поглядів на здоров’я нації та їх впровадження в життя.
Новий поштовх до перегляду педагогічної спадщини вітчизняних і зарубіжних педагогів у плані її використання в розробці теорії і практики збереження, зміцнення, формування й відтворення здоров’я дітей і підлітків, учнів загальноосвітніх навчальних закладів України, мав місце після розпаду Радянського Союзу.
В цілому історію розвитку ідей формування здоров'я і підготовки до ведення здорового способу життя учнів ЗНЗ У країни можна поділити на чотири періоди розвитку.
Перший період починається з часу виникнення сім'ї, педагогіки і школи, з доісторичних часів до початку розвитку капіталізму в Європі, і другий капіталістичний - в ХХ-му столітті. У результаті Жовтневого перевороту закінчився цей етап.
Третій - Радянський період розвитку.
Він характерний тим, що серед лікарів початку ХХ століття виникла ідея гігієнічного виховання, розвинена І. Мільманом [15]. У 20-ті роки минулого століття він розробив навчальні програми й підручники, спрямовані на формування здоров'я учнів на основі особистої та соціальної гігієни.
Значно далі пішов А. С. Макаренко в практиці виховання неповнолітніх правопорушників В організацію повсякденного життя вихованців А. С. Макаренко втілював ідеї формування у них здоров'я і підготовки до здорового способу життя. Проте, оскільки передові на той час демократичні ідеї і практичне їх втілення, протирічили
жандармсько-колоніальній системі тоталітарного режиму, А. С. Макаренка було усунутовід керівництва колонією, що призвело до значного забуття питань здоров'я дітей та підлітків.
До ідеї підготовки учнів до гігієнічного виховання повернулися у післявоєнний період і особливо на початку 50-х років. Значний вклад у втілення цих ідей вніс В. О. Сухомлинський У 70-80-ті роки зросло число досліджень питань гігієнічної освіти та виховання, дотримання вимог гігієни в організації навчально-виховного процесу. Проте радянська, і зокрема українська педагогіка, далі цього майже не пішли. Проблема здоров'я учнів гостро не ставилася і, як вже було сказано вище, соціалістична система гальмувала розвиток поглядів на здоров'я нації та їх впровадження в систему роботи школи.
Вперше питання про здоров'я нації, і в тому числі здоров'я дітей і підлітків, з усією гостротою заявила про себе після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Але комуністичне керівництво замовчувало гостроту проблеми здоров'я нації.
Після розпаду Радянського Союзу Україна одержала у спадок зруйновану природу, екологічно забруднену територію і свідомість людей. В цих умовах життя диктувало необхідність пошуків шляхів і засобів збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління, підготовки його до здорового способу життя, в тому числі з використанням народної спадщини і видатних вітчизняних педагогів.
Новий, четвертий період, на наш погляд, почався з 1991-го року, в умовах незалежної України
Список використаних джерел
1. Макаренко А.С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду. // А.С.Макаренка Твори в семи томах. Т. 5. - К.: Рад. шк., 1954. - С 209-230.
2. Макаренко А.С. Діти в країні соціалізму // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. Т. 7. - К.: Рад. шк., 1955. - С 250255.
3. Макаренко А.С. Доповідь у педагогічному училищі // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т. 7. - К.: Рад. шк., 1955.
- С 238-250.
4. Макаренко А.С. Комуністичне виховання і поведінка // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т. 5. - К.: Рад. шк., 1954. - С. 398-410.
5. Макаренко А.С. Марш 30 року. Повість. // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. Т. 2. - К.: Рад. шк., 1954. - С .7-137.
6. Макаренко А.С. Методикавиховної роботи. - К.: Рад. шк., 1990. - 336 с.
7. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. // А.С.Макаренко. Твори в семи томах Т .5. - К.: Рад.
шк., 1954. - С. 9-93.
8. Макаренко А.С. На все життя // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т.3. - К.: Рад. шк., 1954. - С. 429-432.
9. Макаренко А.С. Педагогічна поема // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. Т. 1. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 11-618.
10. Макаренко А. С. Подія в поході // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. Т. 7. - К.: Рад. шк., 1955. - С. 31-35.
11. Макаренко А.С. Прапори на баштах. Повість в 3 частинах. // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т. 3. - К.: Рад.
шк., 1954. - С. 7-425.
12. Макаренко А.С. Проблеми шкільного радянського виховання. // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т. 5. - К.: Рад. шк., 1954. - С. 95-205.
13. Макаренко А.С. Статеве виховання // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т .4. - К.: Рад. шк., 1954. - С. 398-407.
14. Макаренко А. С. ФД - 1. Повість. // А.С.Макаренко Твори в семи томах. Т. 2. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 141-285.
15. Мильман И.И. Гигиеническое воспитание и обучение в начальных классах восьмилетней школы Пособие для учителей І-ІУ классов. - 3-е изд., испр., доп. - М.: Учпедгиз, 1961. - 270 с.
16. Ніколенко Д.Ф. Педологія; питання теорії і практики // Рад.освіта, - за 24.05.1988.
17. Ніколенко Д.Ф. Без педології не обійтися. // Освіта. - 18.01.1991. - С. 22
18. О педологических извращениях в системе Наркомпроссов Постановление ЦК ВКП(б) от 4 июля 1936 г. Директивы ВКП(б) и постановления Советского правительства о народном образовании // Сб.докум за 1917-1947 гг., вып. 1, - М.-Л.: АПН РСФСР, 1947. - С. 190-193.
19. Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности животных. Избр. труды под общ. ред. проф. М.А.Усневича - М.: Учпедгиз МП РСФСР,1954. - С. 193-331.
20. Павлов И.П. Лекции о работе больших полушарий головного мозга. - Там же, - С. .364-415.
21. Педагогіка: Підручн для пед. ін-тів та ун-тів / За ред. Ярмаченка М.Д. - К.: Вищ. шк., 1986. - 544 с.
22. О реформе общеобразовательной и профессиональной школы Сб. докум и матер. - М.: Политиздат 1984. - С. 49.
23. Педагогическая энциклопедия. Под. Ред А.Г. Калашникова. При участии М. С. Эпштейна. Т. 111. - М,: Работник просвещения, 1927.
24. Практика педологических измерений и основные стандарты. Педагогическая энциклопедия. Под ред. А.Г.Калашникова. При участии М.С.Эпштейна, Т. 1. - М.: Работник просвещения, 1927. - С. 177-214.
25. СухомлинськийВ.О. Павлиська середня школа, розд. 3 // В.О. Сухомлинський Вибр. тв. в п’яти томах. Т. 4. - К.: Рад. шк., 1977. - С. 125-144.
26. СухомлинськийВ.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // В.О. Сухомлинський Вибр. тв. в п’яти томах. Т. 1. - К.: Рад. шк., 1976. - С. 192-196.
27. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи // В.О. Сухомлинський Вибр. тв. в п’яти томах. Т. 4.
- К.: Рад. шк., 1977. - С. 393-626.
28. СухомлинськийВ.О. Серце віддаю дітям // В.О. Сухомлинський Вибр. тв. в п’яти томах. Т. 3. - К.: Рад. шк., 1976. - С. 7-279.
29. СухомлинськийВ.О. Сто порад учителеві II В.О. Сухомлинський Вибр. тв. в п’яти томах. Т. 2. - К.: Рад. шк., 1976. - С. 417-654.
30. Физическое развитие детей в связи с гигиеной. Сост. докт. медицины В.Е.Игнатьев. - М.: Книгоиздательство «Польза) (Г од издания не указан). - 208 с.: ил.
Надійшла до редакції 05.05.2008р.
