Совершенствование системы оценки сложности нового горношахтного оборудования очистных забоев Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 622.33

Василь Васильович Косарев,

заступник директора департаменту ПрАТ «ДМЗ», Донецьк

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЦ1НКИ СКЛАДНОСТ1 НОВОГО Г1РНИЧОШАХТНОГО УСТАТКУВАННЯ ОЧИСНИХ ВИБО1В

Забезпечення економши Укра!ни необ-хiдними обсягами вугшьно! продукци потре-буе кардинального оновлення фiзично зно-шених i морально застарiлих основних фон-дiв, технiчного переозброення вугшьно! про-мисловосп, реструктуризацп шахтного фонду, що передбачаеться Енергетичною страте-гiею Укра!ни до 2030 р. [1], схваленою Кабь нетом Мiнiстрiв Укра!ни у 2005 р., Концеп-цiею розвитку вугшьно! промисловосп [2] i затвердженою урядом у 2001р. Програмою "Укра!нське вугшля" [3]. Цей напрям еконо-мiки Укра!ни пов'язаний також iз проектом Державно! цiльово! економiчно! програми „Укра!нське вугшля" на 2010-2015 роки, метою яко! е кардинальне шдвищення економь чно! ефективностi роботи шдприемств вуп-льно! промисловостi й досягнення обсяпв видобутку вугiлля, необхщних для задово-лення потреб нащонально! економiки.

Суттевим у процесах модершзацп вуп-льно! промисловостi й оснащення галузi ви-сокопродуктивною гiрничою техшкою е мо-тивацiйнi аспекти здшснення промислових випробувань експериментальних i дослщних зразкiв, розглянутi в роботi [4]. Досвщ прий-мальних випробувань дослщних зразюв ново! гiрничо! техшки показав, що випробу-вання не завжди досягають визначення по-тенцiалу техшки через недостатньо обгрун-тований вибiр мiсць та органiзацi! випробувань, вщповщно! iнфраструктури шахти, на-лежно! пiдготовки персоналу. При обгрунту-ванш основних вихiдних положень щодо ор-ганiзацi!, фiнансування та стимулювання проведення промислових випробувань ново! прничо! технiки потребуе ретельного роз-гляду питання щодо ощнки ступеня складно-стi й рiвня новизни техшки, що значною мь рою впливае на змют i органiзацiю промислових випробувань прничошахтного облад-нання.

Рiзнi аспекти системи випробувань i впровадження ново! прничо! техшки перебу-

© В.В. Косарев, 2013

вають у центрi уваги багатьох дослiдникiв. Значний внесок у виршення проблем теоре-тико-методологiчних основ розробки, випробувань i впровадження ново! гiрничо! техшки зробили вчеш: С. Казаков, Г. Шевченко, Ю. Коркiн, А. Печеркш, I. Ельюн,

A. Земсков, А. Плотшков, Р. Дубасов,

B. Томшов, А. Терехiн, С. Ншолов, В. Трауд [5-8].

Багатоаспектним проблемам розробки, випробування, упровадження ново! прничо! техшки, фшансування, оплати пращ випро-бувачiв присвячено роботи вiтчизняних вче-них: I. Антiпова [9], В. Дейшченка [11], А. Кабанова [4], В. Косарева (директора ДП «Дондшровуглемаш») [10], В. Костюкова [14], В. Нагорного [12], I. Сошенка [13], М. Стадшк [14], Ф. Gвдокiмова [17], Ю. Качко [17], С. Михальського [17], Л. Стариченка [4, 17], С. Цибка [17].

Дослщження провщних учених i прак-тикiв е науковим пiдгрунтям для подальшо! розробки нормативно-методичного забезпе-чення модернiзацi! вугiльного виробництва, техшчного переозброення вугiльно! галузi.

Мета статп полягае у визначеннi принцишв оцiнки складностi ново! гiрничо! техшки, що мають застосовуватися при про-веденш промислових випробувань експериментальних i дослiдних зразкiв.

З шщативи дослiдникiв iнститутом «Дондiпровуглемаш», 1нститутом економши промисловостi НАН Укра!ни та Донецьким науково-дослщним вугiльним iнститутом розроблено стандарт Мшенерговугшля СОУП «Вироби вугiльного машинобудуван-ня. Приймальнi (експлуатацiйнi) випробування дослщних нових (модершзованих) зразкiв. Порядок оргашзацп, фiнансування, економiчного i матерiального стимулювання !х проведення» [15]. Розробка такого Стандарту потребуе уточнення й поглиблення принцишв оцiнки складност новостворюва-них дослiдних зразкiв прничо! техшки для

Економта промисловостi Есопоту of Industry

ISSN 1562-109Х 2013, № 1-2 (61-62)

очисних вибо!в. Така ощнка необхiдна у процес вирiшення ряду практичних завдань: укладання договорiв на створення нового зразка техшки i проведення його прий-мальних випробувань;

встановлення термшв випробувань дослiдного зразка;

визначення величини надбавок до тарифного заробггку при приймальних випро-буваннях;

визначення тривалосп перiоду навчан-ня майбутшх випробувачiв щодо особливос-тей конструкцп i специфiки експлуатацп нового зразка техшки;

встановлення форм i розмiрiв матерiа-льного заохочення шженерно-техшчних пра-цiвникiв експериментально! дiлянки й ш.

Загальними положеннями стандарту [15] вщзначено:

економiчну мету приймальних (екс-плуатацiйних) випробувань дослiдних зраз-юв ново! (модершзовано!) технiки, яка стосу-еться попередньо! оцiнки конкурентоспро-можносп ново! технiки й передбачае визна-чення економiчноl ефективностi застосуван-ня ново! техшки, 11 орiентовноl щни, уточ-нення умов та обсяпв упровадження (вико-ристання);

При доведеннi випробовувано! технiки, коли об'ектом нормування i планування е роботи з усунення виявлених конструктив-них недолiкiв i несправностей устаткування, демонтажу, доставки, монтажу, ревiзil, при наладцi його деталей i вузлiв як форми вщбиття норм витрат працi робiтникiв, реко-

органiзацiйно-технiчнi питання проведення приймальних випробувань дослщного зразка ново1 техшки - вибiр мiсця випробувань, отримання необхщних висновкiв i до-зволiв, розробка й затвердження програми та методики випробувань, формування прийма-льно! комюп, навчання й атестащя пращвни-кiв-випробувачiв, оформлення техшчних ре-зультатiв випробувань тощо, що виршують-ся згiдно з галузевим стандартом «Порядок розроблення та поставлення на виробництво виробiв вугiльного машинобудування» [16];

вимоги до мiсця випробувань, що мае вщповщати найбiльш вiрогiдним прничо-геологiчним умовам експлуатацп ново! техшки при наявносп достатньо! виробничо! потужностi шахти та забезпеченню повного розкриття потенцiйних можливостей техшки.

У розробленому стандарт [15] позна-чена методика оцiнки ступеня складносп дослiдного зразка. На перших кроках у цьо-му напрямi був запропонований метод штег-рально! ощнки значущостi й категори склад-носп технiки у процесi И створення, на еташ промислових випробувань iз пропозицiею планувати i нормувати монтажш роботи з урахуванням новизни (табл. 1) i складностi випробовуваного устаткування (табл. 2) [17].

мендувалося застосовувати нормоваш зав-дання (з урахуванням наведених у табл. 1 i 2 коефщенпв), що встановлюються на змшу, добу або iнший перюд для бригади в цiлому, окремих ланок або груп робггниюв. Для ще! групи робiт рекомендувалися дещо iншi зна-чення коефiцiентiв (табл. 3).

Таблиця 1

Коефщенти новизни устаткування

Показник Кшьюсть оригшальних вузлiв (деталей), % вщ !х загально! кшькосп

до 5 6-10 11-15 16-20 21 i бшьше

Коефщент новизни устаткування (КН) 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5

Таблиця 2

Коефщенти складност1 устаткування

Показник Рiвень автоматизацп виробу, %

до 25 26-50 51-75 76-100

Коефщент складностi устаткування (КСУ) 1,1 1,2 1,3 1,4

ISSN 1562-109Х 2013, № 1-2 (61-62)

Економгка промисловостг Экономика промышленности

Таблиця 3

Коефщенти складност1 устаткування (для робт етапу доведення випробовуваног техники)

Показник Рiвень автоматизацil виробу, %

до 25 26-50 51-75 76-100

Коефщент складносп устаткування для його доведення (КСУдов) 1,1 1,2 1,3 1,4

Вибiр чинниюв, що обумовлювали не-обхiднiсть застосування коригуючих коефь щенпв, кiлькiсть i межi !х градацш у попе-реднi етапи дослщження [17], пропонувалося здiйснювати шляхом експертних ощнок iз залученням працiвникiв НД1, заводiв вугшь-ного машинобудування, учених, сшвробгг-никiв нормативно-дослiдницьких станцiй i досвiдчених практикiв, тобто тих, хто доско-нало був знайомий iз проблемою.

З урахуванням вищевикладеного при розробцi проекту стандарту [15] вобрано ряд чинникiв оцiнки складносп дослiдного зразка, у тому чист:

кiлькiсть автоматизованих функцiй у виробц

кiлькiсть позицiй (типiв деталей); кшьюсть пiдсистем енергп (механiчна, електрична, пневматична, гiдравлiчна й iн.); маса виробу (у кшограмах); найбiльший габарит (довжина, ширина або висота, мм).

Визначення ступеня <

Кожний iз цих чинникiв окремо лише частково вщображае трудомiсткiсть обслу-говування техшки, дiапазон потрiбних для цього професшних знань i обсяг необхщних навичок, але в комплексi вони достатньо повно характеризують ступiнь складносп зразка технiки.

На пiдставi ознайомлення з вщомими зразками прничо! техшки в Украш i за кордоном, за опублшованими у фахових видан-нях вiдомостями i прогнозами квалiфiко-ваних експертiв були встановлеш iснуючi й очiкуванi в найближчому майбутньому граничш значення даних чинниюв складнос-тi, встановлено кiлькiсть градацш кожного компонента складносп, числовi параметри яких наведено у стандарн [15]. При цьому враховуеться визначена класифшащя ново! техшки за ступенями И складносп (табл. 4), значущосп (табл. 5) та штегрально! ощнки-категори технiки (табл. 6).

Таблиця 4

дност1 новог техмки

Компоненти складносп Значення компонентiв складностi Ощнка складносп, балiв Стушнь складносп

1 2 3 4

Кшьюсть автоматизованих функцш у вироб^ од. до 10 включ. 0,15

вщ 11 до 25 включно 0,20

вiд 26 до 50 включно 0,25

бшьше 50 0,30

Кшьюсть позицш (типiв деталей) до 500 включно 0,15

вщ 501до1000 включно 0,20

вiд 1001 до 1500 включно 0,25

понад 1500 0,30

Кiлькiсть шдсистем (механiчна, електрична, гiдравлiчна, пневматична тощо) 1 0,05

2 0,10

3 0,15

4 i бшьше 0,20

Економжа промисловост1 Есопоту of Industry

ISSN 1562-109Х 2013, № 1-2 (61-62)

Зактчення табл. 4

1 2 3 4

Mаcа, кг до 1QQ включно Q,Q2

вiд 1QQ до 15QQ включно Q,Q4

вщ 16QQ до 1QQQQ включно Q,Q6

вщ 1QQQ1 до 2QQQQ включно Q,Q8

понад 2QQQQ Q,1Q

Найбшьший габаpит (довжина, до 1QQQ включ. Q,Q2

шиpина або вжота), мм вщ 11QQ до 3QQQ включно Q,Q4

вiд 31QQ до 5QQQ включно Q,Q6

вщ 51QQ до 8QQQ включно Q,Q8

понад 8QQQ Q,1Q

Загальна оцiнка ^ладност! до Q,55 1

Q,56-Q,7Q 2

Q,71-Q,85 3

Q,86-1,QQ 4

Вшначення ^упеня значущocтi Hoeoï техтт Таблщя 5

Об'ект, до пpоcтоïв якого можe пpизвecти аваpiйна зyпинка ново1' тeхнiки, що випpобовyeтьcя Стyпiнь значyщоcтi

Допомiжна дiльниця, бpигада 1

Пpохiдницький вибiй 2

Очиcний вибiй 3

^ило, гоpизонт шахти 4

Шахта в цшому 5

Iнтегpальна o^hw категopiï техтт Таблuця 6

Стушнь значyщоcтi тeхнiки СТУШНЬ ^ладност! тeхнiки Катeгоpiя тeхнiки

1

1 2 I

3

4

1 II

2 2

3

4 III

1

3 2

3 IV

4

1

4 2 V

3

4

1 VI

5 2

3

VII

4

ISSN 1562-1Q9X 2Q13, № 1-2 (61-62)

EmHoMirn npoMurnoeo^i ^ohomu^ npoмышлеmocтu

У табл. 4 значення перших трьох най-бшьш впливових компонента при експерт-нш оцiнцi розподiлено на 4 ступеня складно-стi з штервалом по 0,05, а оцшку маси i габа-ритiв, граничний вплив яких на загальний стутнь складносп устаткування не переви-щуе 0,1 (10%) максимально! складностi, роз-подiлено на 5 ступенiв складносп з iнтерва-лами по 0,02 (2%).

Загальна оцiнка складносп прничого устаткування для очисного вибою градую-валася в експертнiй оцшщ теж на 4 групи, але в iнтервалi вiд 0,55 (до 55%) до 1,00 (до 100%) з величиною штервалу 0,15.

На тдсташ даних табл. 4 i 5 складена штегральна таблиця ощнки категори технiки (табл. 6). При И складанш значення ступеня складнощiв послiдовно згрупованi в п'ять груп, по чотири у груш.

За перюд дп стандарту [15] виявлено ряд положень методики оцiнки складносп техшки, якi потребують уточнення, а саме:

замють маси виробу як чинника, що ви-значае стутнь його складносп, слщ прийняти масу найважчого нерозбiрного пристрою (не-розбiрноl частини), а замiсть найбiльшого габариту виробу - вщповщно габарит найбшь-шо! нерозбiрноl його частини. Ц уточнення випливають iз таких мiркувань. При повсяк-деннiй робой зразка технiки в конкретному вибо! виникае потреба здiйснення операцп, пов'язано! з перемiщенням окремого пристрою або його частини. Складнють таких операцш визначаеться масою та габаритами не всього виробу, а ильки параметрами частини виробу, що перемщуеться;

нашстотшша пропозищя щодо принципу ощнки складносп прничо! техшки полягае в такому: закладений в основу метод ощнки при навггь надвисокш складносп виробу не дозволить одержати величину ощнки за межi одинищ (100 вщсотюв), що призведе закладений у тимчасовому стандарт метод у порiв-няно недалекому майбутньому до неприй-нятного у практичному використанш Уже на цей час параметри чинниюв, що визначають складнють технiки, яка залучаеться по iмпор-ту й експлуатуеться в очисних вибоях укра-!нських вугiльних шахт, виходять за !х верхнi межi, прийнятi у стандартi. Очевидно, най-ближчим часом об'ективно потрiбний перехiд до методу ощнки складносп прничо! техшки вугшьних шахт в абсолютних одиницях; цш-ком вiрогiдно, що при цьому потрiбно уточ-

нити не ильки межi градацiй визначаючих чинниюв але, можливо, i !х перелш;

необхiдно розширити перелiк виробiв вугшьного машинобудування, на якi поши-рюеться дiя стандарту, з метою проведення приймальних дослщжуваних зразкiв ново! техшки, яка не мае економiчного ефекту (техшка для вирiшення питань охорони пращ й техшки безпеки, техшки сощально! спря-мованостi);

за результатами зiбраних пропозицiй необхiдно видiлити модершзовану технiку в окрему категорiю, що дозволить зменшити обсяг випробувань i спростити оформлення постановки на сершне виробництво тако! продукцi!.

Висновки. Наданими пропозищями з удосконалення системи ощнки складносп нового прничошахтного устаткування очис-них вибо!в продовжуеться процес формуван-ня нормативно-методичних рекомендацiй щодо оргашзацп промислових випробувань гiрничошахтного обладнання. Надалi прово-дяться також пошуки з використанням ощнки складносп дослщжувано! прничо! техшки, ефективних систем оплати пращ при ви-пробуванш й упровадженш ново! технiки. Практика використання розробленого стандарту [15] дозволить отримати ряд пропози-цш з цього питання.

Удосконалення нормативно-методич-них докуменив щодо проведення промислових випробувань ново! прничо! техшки буде досягнуто за рахунок: вивчення практичного досвщу проведення промислових випробувань ново! техшки у вггчизнянш вугшьнш промисловоси й iнших галузях, де розробля-ються та впроваджуються новi засоби вироб-ництва i технологи; зарубiжного досвiду впровадження ново! техшки та практики ви-користання рiзних форм i методiв матерiаль-ного стимулювання iнновацiйних заходiв, рацiоналiзаторських пропозицш на пiдприем-ствах, у наукових оргашзащях та установах.

Надалi уточнена методика ощнки чинника складносп ново! прничо! техшки може бути використана для розробки параметрiв тарифно! сггки щодо оплати пращ шдземних робггниюв, яю обслуговуватимуть гiрничу техшку VI i VII категорiй складносп, й для розробки схем посадових окладiв шженерно-технiчних працiвникiв, керуючих прничи-ми дiльницями, де експлуатуеться така техшка.

Економжа промисловост1 Есопоту of Industry

ISSN 1562-109Х 2013, № 1-2 (61-62)

Лггература

1. Енергетична стратепя Укра!ни на перюд до 2030 року: Розпорядження Кабше-ту MiHiCTpiB Укра!ни вщ 15 березня 2006 р. № 145-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.kmu.gov.ua.

2. Концепщя розвитку вугшьно! промисловосп: Розпорядженням Кабiнету Mim-стрiв Укра!ни вiд 7 липня 2005 р. № 236-р // Урядовий кур'ер. - 2005. - № 127. - С. 10-11.

3. Програма «Укра!нське вугшля»: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 19 вересня 2001 р. № 1205. - К.: Б.в., 2001. - 67 с.

4. Кабанов А.1. Мотивацшш аспекти промислових випробувань нового прни-чошахтного обладнання / А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко, Ю.З. Драчук // Вюник Дон-басько! державно! машинобущвно! акаде-мп. - 2009. - Т. II. - № 3 (17). - С. 94-97.

5. Элькин И.Л. Испытания угледобывающих машин / И.Л. Элькин, С.С. Казаков, Г.Е. Шевченко. - М.: Недра, 1980. - 287 с.

6. Горные машины: Обоснование, расчет и экспериментальные исследования: сб. науч. тр. / под ред. Ю.М. Коркина, А.Г. Пе-черкина; НИПИГОРМАШ. - Вып. 13. -Свердловск: Б.и., 1975. - 184 с.

7. Современные тенденции в горном машиностроении России и стран СНГ / А.Н. Земсков, А.П. Плотников, Р.С. Дубасов и др. // Минеральные ресурсы и человек: ме-ждунар. науч.-практ. конф. - Т. II. Современные технологии разведки, добычи и металлургической переработки полезных ископаемых. - Болгария, Варна, 2002. - С. 93-100.

8. Трауд В. Инновационные процессы в немецкой каменноугольной промышленности / В. Трауд // Глюкауф (на русском языке). - 2006. - № 1. - С. 33-36.

9. Антипов И.В. Опыт реструктуризации угольной отрасли и деятельность фирм горного машиностроения в Европе / И.В. Ан-типов // Глюкауф (на русском языке). -2006. - № 4. - С. 70-72.

10. Косарев В.В. Нова прнича техшка Дондшровуглемаша - основа штенсифшацп видобутку вугшля / В.В. Косарев // Уголь Украины. - 2003. - № 9. - С. 5-9.

11. Дейшченко В.А. Сучасш методи моделювання прничих машин / В.А. Дейшченко, В.С. Воскресенський // Уголь Украины. - 2003. - № 9. - С. 50-52.

12. Нагорний В.В. Особливосп руйну-вання вибо!в складно! текстури виконавчими органами прничих машин / В.В. Нагорний // Уголь Украины. - 2003. - № 9. - С. 52-54.

13. Костюков В.М. Високопродуктив-ш очисш комбайни нового поколшня КДК 500 i КДК700 / В.М. Костюков, И.Н. Сошен-ко // Уголь Украины. - 2003. - № 9. - С. 13-16.

14. Стадшк М.1. Очисш комбайни УКД200 i УКД300 для ефективного вщ-працювання тонких пласпв / М.1. Стадшк, Г.Г. Бойко, А.С. Рябченко // Уголь Украины. - 2003. - № 9. - С. 19-22.

15. Вироби вугшьного машинобуду-вання. Приймальш (експлуатацшш) випро-бування дослщних нових (модершзованих) зразюв. Порядок оргашзацп, фшансування, економiчного та матерiального стимулюван-ня !х проведення: Стандарт Мшстерства енергетики та вугшьно! промисловосп Украши: СОУ-П 05.1.00174065.002:2011: Наказ Мшстерства енергетики та вугшьно! промисловосп Укра!ни вщ 14.11.2011 р. № 699 / розробники: В. Болбат, Ю. Драчук, А. Кабанов, I. Косарев, В. Косарев, С. Приседський, Л. Стариченко, Г. Хвостиков, Д. Череватсь-кий. - К.: Мшенерговугшля, 2011. - 45 с.

16. Порядок розроблення та постав-лення на виробництво виробiв вугшьного машинобудування: Стандарт Мшстерства вугшьно! промисловосп Укра!ни СОУ 10.00174065.001:2010: Наказ Ммстерства вугшьно! промисловосп Укра!ни вщ 04.11.2010 р. № 447 / розробники: I. Ерен-бург, Л. Ыоземцева, В. Красник, В. Косарев, I. Косарев, В. Кулш, В. Пронш, Г. Хвоспков, I. Чеверда. - К.: Мшвуглепром, 2010. - 53 с.

17. Совершенствование нормирования и оплаты труда при испытании и внедрении новой техники на очистных и подготовительных работах шахт / Ф.И. Евдокимов, Ю.Я. Качко, С.З. Михальский, Л.Л. Стариченко, С.А. Цыбко. - М.: ЦНИЭИуголь, 1987. - 48 с.

Надшшла до редакцИ 11.06.2013 р.

- Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности -

ISSN 1562-109X 67

2013, № 1-2 (61-62)