CC BY
45
УДК 338.45
К. В. ЖИЖКО (ДНУ iM. О. Гончара, Дншропетровськ)
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ МУЛЬТИПЛ1КАТОР1В ЗА ДОПОМОГОЮ ПОСТКРИЗОВОГО КОЕФЩ1СНТА
В данш статл розглянуто та пояснено, що собою являе метод мультипл1катор1в при визначенш вартосп б1знесу. Також дослвджено i розраховано значення мультипл1катор1в для пвдприемств р1зних галузей еконо-м1ки Украши i проведено !х порiвняння з тдприемствами розвинутих кран. Вперше запропоновано i розраховано коефiцiент, що дозволяе передбачити змшу мультиплiкаторiв у разi настання кризових явищ.
Ключовi слова: визначення вартосп бiзнесу, метод мультиплiкаторiв, посткризовий коефiцiент
В данной статье рассмотрено и объяснено, что собой представляет метод мультипликаторов при определении стоимости бизнеса. Также изучено и рассчитано значение мультипликаторов для предприятий различных отраслей экономики Украины и проведен их сравнительный анализ с предприятиями развитых стран. Впервые предложен и рассчитан коэффициент, который позволяет предусмотреть изменение мультипликаторов в случае наступления кризисных явлений.
Ключевые слова: определение стоимости бизнеса, метод мультипликаторов, посткризисный коэффициент
In this article it is described and explained what is a method of multipliers for comparative approach in estimation of business value. Also the multipliers for Ukrainian enterprises of different industry sectors are analyzed and calculated and their comparative analysis with enterprises of developed countries is conducted. The coefficient allowing to foresee changes in multipliers if crisis phenomena appear is calculated and implemented for the first time.
Keywords: business value estimation, method of multipliers, post-crisis factor
Визначення вартосп бiзнесу здшснюеться за допомогою рiзних методiв, але вшм !м, як вщо-мо, притаманш рiзнi ступеш припущень та за-стосування експертних показниюв [1]. Бшь-шють методiв оцшки бiзнесу не враховують можливi змши ринку в залежносп вщ стадii розвитку кризових явищ в економщ, що може привести до значних похибок при здшсненш оцшки [2]. Тому удосконалення вщомих мето-дiв оцiнки з метою урахування можливих коли-вань економiчних показникiв дiяльностi тд-приемств в залежносп вiд ступеня впливу кризових явищ е актуальною науково-прикладною задачею, що потребуе виршення в сучасних умовах.
1снуе декiлька основних пiдходiв до оцiнки, але зосередимося на порiвняльному пiдходi. Визначення ринковоi вартосп пiдприемства порiвняльним пiдходом засноване на викорис-таннi одного з трьох методiв: мультиплiкаторiв, компанii-аналога, операцiй [2-3]. Розглянемо далi бiльш детально саме метод мультиплшато-рiв. Мультиплiкатор - це коефщент, що пока-зуе сшввщношення мiж ринковою цiною тд-приемства i певним фiнансовим показником
[1-4].
Пiд цiною у даних мультиплiкаторах зазви-чай розумiють капiталiзацiю компанiй, адже найбiльш часто щ показники розраховуються саме для акцюнерних товариств, але це не за-
важае використання отриманих результатiв для шдприемств з iншою формою власносп, потр> бно лише ввести деяю поправки, найбiльш ко-ректною виглядае - знижка на недостатню лш-вiднiсть [2-5].
Для розрахунку мультиплшатора необхiдно:
- визначити цiну акцш за всiма компанiями, обраними як аналог, це дасть можливють розрахувати першу складову, що зазначаеться у чисельнику, а саме ринкову капiталiзацiю тдприемства, шляхом перемноження цiни акци, на загальну кiлькiсть акцiй;
- обчислити фшансовий показник (прибуток, чистий прибуток, вартють чистих активiв i т.д.) або за певний перюд, або станом на дату оцшки, це дасть змогу розрахувати другу складову, що вщображаеться у знаменнику
[3-6].
Зазвичай ринкова цша акци береться на останню дату, передуючу дат оцшки, при умо-вi що оцшка проводиться у середовищ^ в якому не плануеться чи невщомо про процеси злиття чи поглинань цих об'ектiв (адже перед цими процесами цiна акцiй необгрунтовано збiльшу-еться, що може привести до спотворень резуль-татiв оцiнки), або вона представляе собою се-редньозважену щну акцiй за останнiй довго-строковий перюд, наприклад рiк (у цьому ви-падку нiвелюеться вище згаданий ефект).
© Жижко К. В., 2011
У ролi фшансового показника повинен ви-ступати показник фiнансових результатiв за останнш звiтний рiк, або за останш 12 мiсяцiв, або середня величина за декiлька рокiв, пере-дуючих датi оцiнки [7].
У практищ оцiнки використовуються два типи мультиплiкаторiв - iнтервальнi та момен-тнi.
До iнтервальних мультиплiкаторiв належать [7]:
1) цша/прибуток;
2) цiна/грошовий потiк;
3) цша/дивщендш виплати;
4) цiна/виручка вiд реал1зацл.
До моментних мультиплiкаторiв належать [7]:
1) цiна/балансова вартiсть активiв;
2) цiна/чиста вартiсть активiв.
МулътиплЫатори цша/прибуток P/S, цг-
на/грошовий потгк е найбшьш поширеним способом визначення цши, оскiльки iнформацiя про прибуток оцшювано! компани i шдпри-емств-аналогiв е найбiльш доступною. Основна вимога - повна щентичшсть фшансово! бази для аналога i оцшювано! фiрми, тобто мульти-плiкатор, обчислений на основi прибутку до сплати податюв, не можна застосовувати до прибутку до сплати вщсотюв i податкiв [8].
Цей мультиплiкатор ютотно залежить вiд методiв бухгалтерського облшу. Тому якщо аналогом виступае зарубiжна компанiя, слiд привести порядок розподшу прибутку до еди-них стандарт.
Як база для розрахунку мультиплшатора ви-користовуеться не тiльки сума прибутку, отри-мана в останнш рш перед датою оцiнки, але так само можна використовувати середньорiчну суму прибутку, обчислену, за останш декшька рокiв (але не бшьше п'яти).
Крупнi пiдприемства краще оцшювати на основi чистого прибутку, а дрiбнi компани - на основi прибутку до сплати податкiв, бо в цьому випадку усуваеться вплив вщмшностей в опо-даткуваннi.
Мулътиплтатор цта/див1денди може роз-раховуватися як на базi фактично виплачених дивiдендiв, так i на основi потенцшних дивще-ндних виплат. Пiд потенцшними дивiдендами розумiються типовi дивiденднi виплати по гру-пi аналогiчних тдприемств, обчисленi у вiдсо-тках до чистого прибутку.
Мулътиплтатор цта/виручка eid реал^зацИ використовуеться рщко, в основному для пере-вiрки об'ективносп результатiв, отриманих iн-шими способами.
Якщо метою ощнки е поглинання компани, то краще орiентуватися на мультиплiкатор щ-на/виручка вiд реал1задИ, оскiльки вш виклю-чае можливiсть пiдвищення цши за рахунок короткочасного зростання прибутку, забезпе-чуваного зусиллями фшансового менеджменту.
Значення дього мультиплшатора можуть сильно рiзнитися в залежностi вiд галуз^ до яко! належить пiдприемство. Нижче, у табл. 1 наведено результати аналiзу значення мульти-плiкаторiв в залежносп вiд галузi !х дiяльностi. Для коректностi розрахованих показникiв най-менше i найбiльше значення не враховува-лись [6].
Як видно iз наведено! таблидi, лише у 6 з 40 компанш, що складае 15 %, мультиплша-тор збшьшився шсля фiнансово! кризи. При чому де збшьшення складае вщ 2,41 % для окремих тдприемств нафтопереробно! галузi до 149,29 % для деяких тдприемств промисло-вост з виробнидтва труб. У той час, як у бшь-шост компанiй (85 % усiх проаналiзованих) вiн скоротився, що свiдчить про певну тендендiю. Так, для металурги де середньогалузеве змен-шення складае 50,24 %, для машинобудуван-ня - 24,58 %, для виробнидтва труб - 43,00 %, для хiмiчно! промисловост - 46,45 %, для нафтопереробно! галузi - 17,80 %. Дiапазон, в рамках якого здшснюеться все зменшення дiяль-нiсть складае вiд 17,80 % до 50,24 %. Для бшьш зручного аналiзу отриманих даних результати оформлено у виглвд табл. 2. Дана iнформадiя, у виглядi залежностей, представляе собою, без-сумнiвно, певну новизну, адже знання серед-нього зменшення по кожнш iз галузей надае можливiсть у разi настання нових криз перед-бачати вартють компанiй пiсля завершення кри-зових явищ iз певною долею вiрогiдностi. Розраховане значення для кожно! галузi пропо-нуеться автором у подальшому вводити, як по-сткризовий коефщент, для кра!н що розвива-ються, пiд час фiнансових криз, для розрахунку вартост пiдприемств методом мультиплша-торiв.
Посткризовий коефiдiент являе собою сере-дньогалузеву поправку, яка розраховувалася наступним чином - були розраховаш мульти-плiкатори для промислових пiдприемств рiзних галузей у останнш докризовий перюд (кiнедь 2007 р.). Пюля чого були розрахованi мульти-плiкатори для дих самих тдприемств, у перший посткризовий перюд (кшедь 2010 р.). На-далi була розрахована рiзниця (наскiльки зм> нилось значення мультиплiкатора у посткризовий перюд у порiвняннi з до кризовим перюдом) по кожному з тдприемств.
^ Таблиця 1
Значения мультишпкатора Р/Б, пщприемств УкраТни за галузями у 2007 р. та 2010 р.
№ Назва компани Кшьюсть акцш 2007 р. Серед-ньозва-жена вартгсть акцш за 2007 р. Каштатзащя компанш 2007 р. Кшьюсть акцш 2010 р. Серед-ньозва-жена вартють акцш за 2010 р. Каштатзацш компанш 2010 р. Дохщ 2007 р. Дохщ 2010 р. Р/Э 2007 р. Р/Э 2010 р.
1 2 3 4 5 б 7 8 9 10 11 12
Металурпя
1 ВАТ «Запор1зький металургшний комбшат «Запорь жсталь» 843 681 779 3,02 2 547 918 972,58 2 643 681 779 3,84 10 151 738 031,36 8 573 205 000,00 14 368 243 000,00 0,29720 0,70654
2 ВАТ «Донецький метало-прокатний завод» 571 764 100 0,25 142 941 025,00 571 764 100 0,30 171 529 230,00 355 258 000,00 509 850 000,00 0,40236 0,33643
3 ВАТ «Алчевський металургшний комбшат» 10 775 254 803 0,34 3 663 586 633,02 25 775 254 803 0,20 5 196 291 368,28 6 756 905 000,00 12 208 402 000,00 0,54220 0,42563
4 ПАТ «Свраз - ДМЗ ш. Петровського» (Дншропе-тровський металургшний завод ¿м. Петровського) 849 350 440 2,04 1 732 674 897,60 849 350 440 0,40 339 740 176,00 2 925 642 000,00 3 883 597 000,00 0,59224 0,08748
5 ВАТ «Дншровський металургшний комбшат ¿м. Ф. Е .Дзержинського» 2 376 544 000 1,94 4 610 495 360,00 2 376 544 000 0,64 1 520 988 160,00 6 459 296 000,00 12 574 025 000,00 0,71378 0,12096
6 ПАТ «Мар1упольський металургшний комбшат ¿м. 1лл1ча» 3 351 712 480 4,63 15 518 428 782,40 3 351 712 480 2,31 7 750 835 110,00 15 107 730 000,00 26 175 080 000,00 1,02718 0,29612
7 ВАТ «Електрометалургь ний завод «Дшпроспецс-таль» ¿м. А.М.Кузьмша» 1 075 030 3 259,47 3 504 028 034,10 1 075 030 1 683,33 1 809 630 249,90 2 676 609 000,00 4 373 132 000,00 1,30913 0,41381
8 ВАТ МК Азовсталь 5 621 805 013 4,08 22 936 964 453,04 4 204 000 000 3,11 13 084 950 000,00 15 165 494 100,00 35 786 308 000,00 1,51244 0,36564
9 ПАТ «АрселорМптал Кри-вий Рт> 3 859 533 000 10,99 42 416 267 670,00 3 859 533 000 9,35 36 086 633 550,00 15 085 511 000,00 24 280 132 000,00 2,81172 1,48626
10 ПАТ «Дружювський завод металевих вироб1в» 6 453 976 0,85 5 485 879,60 6 453 976 0,80 5 163 180,80 274 039 800,00 459 082 000,00 0,02002 0,01125
Середне значения по галу л 0,92283 0,42501
Машинобудування
11 ПАТ «Дншроважмаш» 3 562 306 13,25 47 200 554,50 3 562 306 20,20 71 958 581,20 324 561 000,00 433 448 000,00 0,14543 0,16601
12 ПАТ «Старокраматорський машинобуд1вний завод» 42 155 320 1,00 42 155 320,00 42 155 320 1,00 42 155 320,00 158 350 900,00 583 184 000,00 0,26621 0,07228
ю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
13 ВАТ «Дншровагонмаш» 16 635 800 11,48 190 978 984,00 16 635 800 52,81 878 480 036,28 512 254 800,00 2 646 314 000,00 0,37282 0,33196
14 ПАТ «Харювський трактор-ний завод ¿м. С. Орджош-¡¿дзе» 17 400 280 10,67 185 660 987,60 17 400 280 3,00 52 200 840,00 443 363 300,00 379 428 000,00 0,41876 0,13758
15 ПАТ «Мар1упольський завод важкого машинобудування» 15 387 464 94,41 1 452 730 476,24 15 387 464 24,01 369 437 623,18 2 903 325 000,00 3 106 883 000,00 0,50037 0,11891
16 ПАТ «Азовзагальмаш» 46 504 000 34,48 1 603 457 920,00 46 504 000 15,77 733 393 192,16 1 903 180 000,00 6 171 775 000,00 0,84252 0,11883
17 ВАТ «Полтавський турбо-мехашчний завод» 147 037 000 1,49 219 085 130,00 147 037 000 0,87 128 216 264,00 186 733 700,00 202 266 000,00 1,17325 0,63390
18 ПАТ «Запор1жтрансформа-тор» 1 768 200 000 0,78 1 379 196 000,00 2 210 250 000 2,70 5 967 675 000,00 1 085 011 800,00 2 345 675 000,00 1,27113 2,54412
19 ПАТ «Дружювський ма-шинобуд1вний завод» 207 535 684 3,43 711 847 396,12 207 535 684 2,50 519 565 584,89 516 811 600,00 1 383 934 000,00 1,37738 0,37543
20 Холдингова компашя «АвтоКрАЗ» у вид1 ВАТ 1 062 969 820 0,87 924 783 743,40 1 062 969 820 0,18 187 720 470,21 624 177 900,00 625 009 000,00 1,48160 0,30035
21 ВАТ «Мотор СНч» 2 077 990 974,17 2 024 315 518,30 2 077 990 2 284,06 4 746 249 683,42 1 278 964 000,00 5 106 758 000,00 1,58278 0,92941
22 ВАТ «Ясинуватський ма-шинобуд1вний завод» 22 785 888 10,97 249 961 191,36 22 785 888 0,30 6 906 402,65 141 097 800,00 214 491 000,00 1,77155 0,03220
23 ПАТ «Крюювський ваго-нобуд1вний завод» 114 679 552 27,32 3 133 045 360,64 114 679 552 28,41 3 257 931 392,77 1 209 199 000,00 4 623 634 000,00 2,59101 0,70463
Середне значения по галун 1,06114 0,49735
Виробництво труб
24 ПАТ «Харцизький трубний завод» 548 800 000 2,77 1 520 176 000,00 2 598 495 120 1,34 3 475 487 223,00 3 219 372 500,00 2 952 429 000,00 0,47220 1,17716
25 ВАТ «Дншропетровський трубний завод» 1 055 718 724,78 765 163 292,04 1 055 718 133,33 140 758 880,94 882 105 100,00 735 112 000,00 0,86743 0,19148
26 ВАТ «1нтерпайп Новомос-ковський трубний завод» 12 000 000 94,85 1 138 200 000,00 200 000 000 2,93 585 800 000,00 941 222 200,00 1 289 974 000,00 1,20928 0,45412
27 ВАТ «1НТЕРПАИП Ниж-ньодншровський трубо-прокатний завод» 53 885 000 156,41 8 428 152 850,00 400 000 000 10,17 4 067 640 000,00 4 115 223 000,00 5 101 615 000,00 2,04804 0,79732
Середне значения по галун 1,14924 0,65502
Хппчна промисловкть
28 ПАТ «Ясишвський коксо-х1м1чний завод» 136 672 000 4,13 564 455 360,00 273 598 680 3,96 1 082 520 537,29 1 635 275 000,00 4 163 875 000,00 0,34517 0,25998
29 ВАТ «Р1внеазот» 340 376 120 1,06 360 798 687,20 340 376 120 0,70 238 263 284,00 741 235 000,00 1 879 014 000,00 0,48675 0,12680
30 ПАТ «Запорожкокс» 119 325 280 8,35 996 366 088,00 119 325 280 3,11 371 459 596,64 1 922 016 000,00 3 425 014 000,00 0,51840 0,10845
31 ПАТ «Бром» 35 559 536 1,15 40 893 466,40 35 559 536 0,33 11 556 849,20 62 692 700,00 99 204 000,00 0,65228 0,11650
1 2 3 4 5 б 7 8 9 10 11 12
32 ПАТ «Дншроазот» 35 158 375 ООО 0,02 703 167 500,00 35 158 375 000 0,02 703 167 500,00 1 113 087 500,00 3 002 935 000,00 0,63173 0,23416
33 ВАТ «Алчевський коксохь м1чний завод» 3 001 960 ООО 0,76 2 281 489 600,00 3 001 960 000 0,39 1 180 670 868,00 2 558 175 000,00 7 088 468 000,00 0,89184 0,16656
34 ВАТ «Дншродзержинський коксох1м1чний завод» 682 337 284 1,80 1 228 207 111,20 682 337 284 0,75 511 752 963,00 834 150 800,00 1 554 257 000,00 1,47240 0,32926
35 ПАТ ПВП «Кривбасвибух-пром» 97 022 000 8,25 800 431 500,00 97 022 000 3,46 335 958 079,40 472 444 000,00 303 369 000,00 1,69424 1,10742
36 ПАТ «Концерн Старол» 27 125 280 135,70 3 680 900 496,00 27 125 280 81,48 2 210 121 701,42 3 998 019 000,00 2 203 292 000,00 0,92068 1,00310
Середне значения по галун 0,80968 0,44756
Нафтопереробка
37 ВАТ «Укрнафта» 231 54 228 550 398,00 21 582 962 900,00 54 228 550 595,85 32 312 081 517,50 13 609 002 700,00 27 871 834 000,00 1,58593 1,15931
38 ВАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» 870 674 950 0,85 736 155 670,23 870 674 950 0,25 213 315 362,75 2 217 421 400,00 3 666 988 000,00 0,33199 0,05817
39 ВАТ «Нафтсшмж Прикар-паття» 13 121 008 25,00 328 025 200,00 13 121 008 5,00 65 605 040,00 2 494 339 000,00 4 519 287 000,00 0,13151 0,01452
40 ПАТ «ЛУКОЙЛ - Одесь-кий НПЗ» 18 252 898 550 1,00 18 252 898 550,00 18 252 898 550 1,00 18 252 898 550,00 8 146 133 000,00 7 954 393 000,00 2,24068 2,29469
Середне значения по галун 1,07253 0,88167
Таблиця 2
Значения галузевого посткрюового к'осфщкнта
№№ Галузь Граничш значения по окремих шдприемствах Посткризовий коефкцент (середньогалузева
з/п шт, % тах, % змша мультиилжатора), %
1. Металурпя -91,590 137,736 - 50,243
2. Машинобудування -98,182 190,341 - 24,576
3. Прничодобувна промисловють - 66,640 149,390 -57,159
4. Виробництво труб - 77,926 149,295 -43,004
5. Виробництво феросплав1в -66,236 59,032 -39,882
6. Хппчна промисловють -86,170 71,429 - 46,450
7. Буд1вництво та буд1вельш матер1али -69,415 90,731 - 16,282
8. Нафтопереробка -88,961 2,410 - 17,795
Даш наведет в таблищ, розраховано на основ1 повного маснву мультиплпсатор1в 1 перелжу шдириемств, що включае 93 шдириемства Украши, у данш статп в Табл. 1 наведена лише частина цих результата.
Для коректносп даних, найбшыш та найменнп значения при розрахунку посткризового коефкценту (середньогалузева змша мультиилжатора) участа не брали.
Пюля 4oro для кoжнoï гaлyзi бyлo poзpaxo-вaнo cepeднe знaчeння, шляxoм poзpaxyнкy ce-peдньoï apифмeтичнoï вapтocтi змiни ycix шд-пpиeмcтв ще1' гaлyзi.
Отжe нa ocнoвi викoнaниx тeopeтичниx дo-cлiджeнь cфopмyльoвaнo aлгopитм визнaчeння тa poзpaxoвaнo вeличинy пocткpизoвoгo кoeфi-цieнтa для ocнoвниx гaлyзeй eкoнoмiки Укpaï-ни. Haявнicть oтpимaниx peзyльтaтiв дoзвoляe пpoгнoзyвaти знaчeння мyльтиплiкaтopa, тa, як нacлiдoк, дoзвoляe визнaчaти вapтicть тд^и-eмcтвa cтaнoм та зaкiнчeння нacтyпнoï xвилi Cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи, яку зapaз тaк a^rm-нo пpoгнoзyють бiльшicть cвiтoвиx e^rop^ з eкoнoмiки. Звичaйнo, цi пoкaзники нe мoжyть бути викopиcтaнi для пpoгнoзyвaння знaчeння мyльтиплiкaтopa, a згачить i вapтocтi тд^и-eмcтвa, y poзвинeниx кpaïнax, бeз пoпepeднix дocлiджeнь, aджe poзpaxyнoк викoнyвaвcя для
~W
пiдпpиeмcтв кpaïн, щo poзвивaютьcя. Цeй rora-зник e нoвим i вживaerьcя впepшe y пpaктицi oцiнoчнoï дiяльнocтi тa пpoпoнyerьcя для пoдa-льшoгo викopиcтaння, тoмy щo вдй кoeфiцieнт e впливoвим iнcтpyмeнтoм ^и пpoгнoзyвaннi вapтocтi пiдпpиeмcтвa з ypaxyвaнням кpизoвиx явищ в eкoнoмiцi ^вш!' дepжaви.
Bapтo вiдзнaчити, щo cepeдньoгaлyзeвe зта-чeння мyльтиплiкaтopa P/S y piзниx кpaïнax дyжe piзнитьcя, щo пoяcнюeтьcя вiдмiннocтями в дepжaвнoмy peгyлювaннi кpaïн, cтyпeнeм poзвиткy ïx eкoнoмiк тa чyтливicтю дo ^roo-виx явищ. Як виднo з дiaгpaм нa pиc. i тa 2, дe нaвeдeнo пopiвняння зaзнaчeнoгo мулыи^^-тopa для Укpaïни, CША тa дepжaв GC, щo ж-^peRrao викopиcтoвyвaти зaпpoпoнoвaнi y дa-шму дocлiджeннi пocткpизoвi кoeфiцieнти для ^arn з poзвинyтoю eкoнoмiкoю.
Мeraлypгiя Мaшинoбyдyв aKKH ripK^no дoбyБнa пpoмиcлoвicrь BHpoônH^reo rpyб Хмчт пpoмиcлoБicrь Бyдiвництвo ra бyдiБeльнi мarepiaли Haфтaпe-pepoÔHa
■ Y^arna 0,89 1,34 3,28 1,15 0,73 2,15 1,07
□ CША 1,38 1,53 5,11 1,84 1,80 1,18 2,48
□ EC 1,97 1,77 2,64 1,56 1,37 1,83 2,49
Haвeдeнi в тaблицi дaнi poзpaxoвaнo na oraMi пoвнoгo мacивy мyльтиплiкaтopiв i nepenky пiдпpиeмcтв, щй включae 93 пiдпpиeмcтвa Укpaïни, y cтaттi y Тaбл. i нaвeдeнa пишс чacтинa unx peзyльтaтiв.
Риc. 1. Гaлyзeвe знaчeння мyльтиплiкaтopa в CША, Gвpoпi (GC) [9] тa Укpaïнi, cтaнoм та кiнeць 2007 p.
Як видш iз нaвeдeниx дiaгpaм знaчeння му-льтиплiкaтopiв y кpaïнax GC тa CША y вcix ra-лyзяx бiльшi нiж знaчeння циx мулыи^^™-piв для yкpaïнcькиx кoмпaнiй. Ця piзниця толи-вaerьcя вiд i 4% для мaшинoбyдiвнoï гaлyзi дo 145% для гipничoдoбyвнoï пpoмиcлoвocтi y 2007 p., y 20 i 0 p. дiaпaзoн кoливaнь cклaдae -вiд 39% для виpoбництвa тpyб дo 368% для xi-мiчнoï пpoмиcлoвocтi.
Виняток cтaнoвить лишe бyдiвeльнa гaлyзь, y якш знaчeння мyльтиплiкaтopa yкpaïнcькиx томший пepeвищye знaчeння мулыи^^™-piв ^eï гaлyзi y CША тa GC. У 2007 p. вд rape-вищeння cклaдaлo 45% тa i 5% для CША i GC вiдпoвiднo, a y 20i0 p. 22% тa 40% вiдпoвiднo.
Пoяcнeнням ^eï ocoбливocтi мoжe бути штуч-ж, нaдмipнe зaвищeння цiн нa oб'eкти œpyxo-мocтi в Укpaïнi, щo cпocтepiгaerьcя ocтaннiм чacoм, цe й пpизвoдить дo тaкиx нeoб'eктивниx знaчeнь мyльтиплiкaтopiв.
Дaнi aнaлiзy пocткpизoвoгo кoeфiцieнтa (тaбл. 2), в пepшy чepгy cвiдчaть пpo тe, щo вa-pтicть iнoзeмниx кoмпaнiй y дeкiлькa paзiв ш-peвищye ïx piчний пpибyтoк, y тoй жe чac як в Укpaïнi лишe гipничoдoбyвнa тa бyдiвeльнa пpoмиcлoвicть мaють тaкi ocoбливocтi. Цe го-яcнюerьcя тим, щo iнoзeмнi кoмпaнiï e бшьш кaпiтaлoмicткими, a тaкoж cвiдчить ^o бiльшy cтiйкicть iнoзeмниx кoмпaнiй дo втpaт пoв'язaниx iз змeншeнням oбcягiв пpoдaжy.
5
4
3
2
1
Наведет в таблищ дат розраховано на основ! повного масиву мультипл1катор1в [ перелжу тдприемств, що включае 93 тдприемства Украши, у статл у Табл. 1 наведена лише частина цих результата.
Рис. 2. Галузеве значения мультипл1катора в США, Сврот (СС) [9] та Укра!ш, станом на шнець 2010 р.
Не менш показовою е також тенденщя того, що в Украш тсля свiтовоi фiнансовоi кризи усi середньогалузевi мультиплiкатори зменши-
лися, як вже згадувалося вище, у той час як у США та крашах СС, ця тенденцiя не простежу-еться. Так, у США зменшилися середньогалу-зевi мультиплiкатори лише у прничодобувнш промисловостi та у виробницга труб, у СС зменшилися показники наступних галузей: ма-шинобудування, виробництва труб, хiмiчнiй промисловостi та будiвництвi. Це ще раз шд-тверджуе висновок, що посткризовий коефщ> ент е дiевим для краiн, яю розвиваються, але не може бути використаний для розвинутих краш без проведення попереднiх дослiджень. Те що не вщбулося зменшення середньогалузевих му-льтиплiкаторiв у бiльшостi галузей США та крашах СС, на думку автора може бути пояснено наступними факторами:
• Наявнють висококвалiфiкованого менеджменту у американських та европейсь-ких шдприемствах;
• Ефективне впровадження антикризових заходiв;
• Висока капiталомiсткiсть компанiй, що дозволяе 1'м маневрувати при недоотри-манi прибутку;
• Цiльова державна шдтримка нацюналь-них пiдприемств;
• Застосування науково-обгрунтованих шд-ходiв при формуванш антикризових за-ходiв;
• Ефективне використання процесiв глоба-лiзацii.
Далi розглянемо моментнi мультиплiкатори.
Мультипл1катор ц1на/балансова варт1сть, чиста варт1сть актив1в. У якосп фшансового показника для розрахунку використовуються балансова вартють або чиста вартють активiв аналопчних компанiй на дату оцiнки або на останню звггну дату. Ц1 мультиплiкатори вiд-носиться до так званих моментних показниюв, оскiльки вживаеться iнформацiя про стан на конкретну дату, а не за певний в^^зок часу.
Розглянемо, як здшснюеться формування пiдсумковоi величини вартостi.
Процес формування шдсумково1' величини вартостi складаеться з трьох основних етапiв:
- вибору величини мультиплшатора;
- зважування промiжних результатiв;
- внесення шдсумкових коректувань.
Пiдсумкова величина вартостi, яка отримана
в результат застосування мультиплiкаторiв, повинна бути вiдкоригована залежно вщ конк-ретних обставин, найбiльш типовими е наступ-нi поправки [10].
Портфельна знижка надаеться за наявносп непривабливого для покупця характеру дивер-сифiкацii виробництва. Якщо в процеш фiнан-сового аналiзу виявленi або недостатнють влас-ного оборотного катталу, або екстрена потреба в каштальних вкладеннях, отриману величину необхiдно вщняти. В деяких випадках вноситься поправка у виглядi премii за пакети акцш, що надають iнвесторовi елементи контролю.
Висновки
Таким чином, порiвняльний шдхщ, не див-лячись на достатню складшсть розрахункiв i аналiзу, е невщ'емним прийомом визначення обгрунтовано! ринково! вартосп. Результати, що отриманi у такий спошб, мають хорошу об'ективну основу, рiвень яко! залежить вiд можливосп залучення широкого кола компа-нш-аналопв.
Запропоновано порядок обчислення та ви-конано розрахунки посткризового коефiцiента за галузями промисловостi, що е тдгрунтям для подальшо! оцiнки бiзнесу при виникненш кризових явищ. Такий шдхщ максимально зме-ншить похибку одшки та наблизить вартiсну оцiнку до реально! ринково! вартосп тдприем-ства. Вш може бути використаний для ощнки шдприемств не тiльки кра!н з економiкою, що розвиваеться, а й для ощнки бiзнесу в розвине-них державах з виконанням вщповщних досл> джень для розрахунку посткризового коефще-нта. При дьому залишаеться основний приндип порiвняльного тдходу, лише змiнюються кри-терi! та !х абсолютнi показники.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Абдуллаева, Н. А. Оденка стоимости предприятия (бизнеса) [Текст] : учеб. пособие для студ. вузов / Н. А. Абдуллаева, Н. А. Колайко. - М.: ЭКМОС, 2000. - 52 с.
2. Сычева, Г. И. Оденка стоимости предприятия (бизнеса) [Текст] : учеб. пособие для проф. оденщиков / Г.И. Сычева, Е. Б. Колбачев,
B. А. Сычев. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. -
C. 380-382.
3. Кошкина, В. И. Организадия и методы оденки предприятия (бизнеса) [Текст] : учебник / В. И. Кошкина. - М., 2002. - С. 193-198.
4. Федотова, М. А. Оценка недвижимости и бизнеса [Текст] : учебник / М. А. Федотова, Э. А. Уткин. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», ЭКМОС, 2000. - С. 201-205.
5. Zhyzhko, K. V. An analysis of main methods for determining the value of enterprises [Text] / K. V. Zhyzhko // Proc. of the 6th Int'l Sci. Conf. «Transbaltica 2009» (Vilnius: VGTU, Lithuania. -22.04-23.04.2009). - P. 263-266.
6. Грязнова, А. Г. Оценка бизнеса [Текст]. - Изд 2-е, перераб. и доп. / А. Г. Грязнова, М. А. Федотова. - М.: Финансы и статистика, 2008. -С. 80-221.
7. Зайцева, А. В. Оценка бизнеса [Электрон. ресурс] : электрон. учеб. курс / А. В. Зайцев. - М.: ФГОУ ВПО «КубГАУ», 2005. - Режим доступа: http ://ozenka-biznesa.narod.ru/glava6.htm
8. Жижко, К. В. Оцшка промислових об'екпв для здшснення шоземного швестування до Украни [Текст] / К. В. Жижко // Зб. наук. пр. до 90^ччя ДНУ iм. О. Гончара «Економжа: про-блеми теорп та практики». - Т. 1. - Д.: ДНУ iм. О. Гончара, 2009. - С. 92-99.
9. Значения мультиплiкаторiв для США та краш £С [Електрон. ресурс] : електрон. щорiчний звгг - USA: NYU Stern (Leonard N. Stern School of Business), 2011. - Режим доступу: http://pages.stern.nyu.edu/~adamodar/New_Home_ Page/data.html?pagewanted=all
10. Козодаев, М. А. Оценка и бизнес [Текст] / М. А. Козодаев, М. В. Пылов. - М., 2003. -С. 45-51.
Надшшла до редколегп 26.11.2010.
Прийнята до друку 29.11.2010.
