CC BY
72
Д. О. Баюра
д-р екон. наук м. Кшв
УДОСКОНАЛЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Актуальшсть теми дослщження. У результатi процесiв глобалiзацii нацiональних ринюв акцiй, у економiчнiй науцi методолопчш пщходи до процесу корпоративного управ-л1ння поступово трансформуються у вщповщносл до но-вих виклиюв м1жнародних закономiрностей, стандартiв та тенденцiй. Зазначеш процеси торкнулися функцiонування в першу чергу великих публiчних вiтчизняних акцюнерних товариств та м1жнародних корпорацiй, як! бажають залучи-ти капiтал на м1жнародних фондових ранках, або ж потра-пити в лiстинг фондових бiрж. Невпинно зростае ктьисть шоземних iнвесторiв, яю стають власниками акцш вичиз-няних пщприемств i компанш. Нацiональнi iнвестори та-кож беруть участь у придбаннi акцiй заруб1жних компанiй. Мiжнароднi обсяги емiсiй звичайних акцiй за рiзними оцш-ками зросли за останнi 10 роив у бтьш н1ж 20 разiв, i до-сягли в середньому бтьш як 140 млрд. дол. щорiчноl емси. Нерезиденти беруть все бтьш активну участь у корпоративному управлшш в якостi акцiонерiв та менеджерiв органiв управл1ння. За даними Державно! комюй з цшних паперiв Украши зростае ыльюсть особових рахунюв iменних цш-них паперiв нерезидентiв. Аналiз показуе, що починаючи з 2003 року з урахуванням останшх глобальних кризових про-цесш, в УкраЫ зберiгаеться тенденц1я до збтьшення у влас-никiв-нерезидентiв кшькосп рахунюв у цiнних паперах.
Глобальна конкуренцш на м1жнародних ринках цшних паперiв, на наш погляд, стала причиною конвергенцй систем корпоративного управлшня, формування нових фундаментальних принцишв ОЕСР, пошуку шляхов по-долання зловживання по втношенню до мшоритарних
акцiонерiв та активiв акцiонерних товариств (корпорацш) тощо. В умовах глобалiзацil корпоративне управлiння стало вщноситися до вше1 системи управлiння та контролю в компан1ях, включаючи бiзнес-процеси, комерцiйнi стра-тегiчнi корпоративнi цш та цiнностi, а також внутршш та зовнiшнi контролюючi органiзацiйно-економiчнi мехашз-ми та кодекси корпоративно'^' поведшки.
Постановка проблеми. Зближення правових норм, особливо в кранах бвропейського Союзу, яю регулюють питання корпоративного управлшня, поглиблення про-цесiв iнформацiйного обм^ м1ж учасниками корпоративного управлшня активно впливае на конвергенцiю систем корпоративного управлшня. Головними чинни-ками процесу конвергенци е глобалiзацiя фшансових i товарних ринков, вткритий обмш ¿деями, iнформацiею. Однак це не означае повну ушф^цш iнституцiонального середовища та нацiональних iнститутiв корпоративного управлшня [1, с. 129—140]. Побудова ефективних систем корпоративного управлшня на засадах корпоративно1 сощально1 вiдповiдальностi завжди сприяе впевненостi стратегiчних та портфельних iнвесторiв, фондових ринюв та усiх заштересованих осiб. Тому дослщження проблематики удосконалення системи корпоративного управлiння в умовах глобалiзацil, слт розглядати як важливий шстру-мент не лише розвитку ринюв капiталу, але й сталого ш-ституту вiдповiдального корпоративного управлшня та зростання вартост бiзнесу в довгостроковiй перспективi.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Стратегiчне та оргашзацшне забезпечення розвитку корпоративного
® 2012/№1
23
управлшня на засадах сощально! вiдповiдальностi дае змогу уникнути багатьох корпоративних ризик!в. Безумовно це вимагае розвитку диалогу iз заштересованими особами кор-порацiй i звичайно цьому сприяють процеси конвергенц!! систем корпоративного управлшня. Поняття «конвергенция» розглядаеться i походить в!д латинського термшу «согосщетз», що означае зближення рiзних економiчних систем, стирання м1ж ними вiдмiнностей i, як правило, обу-мовлена спiльнiстю соцiально-економiчних проблем i на-явнiстю об'ективних закономiрностей !х розвитку. В основi м1жнародного кодексу корпоративного управлiння ОЕСР, який носить назву «Корпоративне управлшня: вдоскона-лення конкуренц!! i доступ до капталу в епоху глобальних ринк!в» лежать чотири головних принципи: справедли-вiсть, транспарентнiсть, пiдзвiтнiсть та вщповщальшсть [2, с. 150—152]. Професор економки Джеффрi Д. Сакс, який являеться директором 1нституту Землi при Колумбшському унiверситетi, а також спецiальним радником Генерального Секретаря ООН з питань Цтей розвитку тисячолiття в но-вiй статтi вiдмiчае, що «Корпоративна корупц!я вийшла iз п!д контролю за двома основними причинами. По-перше, велик! компанй в даний час е багатонацюнальними, в той час як уряди залишаються нацiональними. Велик! компанй настльки фiнансово сильш, що уряди бояться !м ки-нути виклик» [8]. У даний час проблеми корпоративного управлшня не виршеш не лише в Укра!щ але й розвинутих кра!нах. Однак, европейськ! компан!! активно !нтегрують-ся у Альянс з корпоративно! сощально! вщповщальносл та партнерства з бвропейською Комiсiею. Корпоративне управлiння европейсько! континетально! (нмецько!) моде-лi, як показують останнi науковi дослщженя, в даний час, на вщмшу в!д Укра!ни, практично забезпечуе рiвну участь акцюнер!в та спiвробiтникiв в наглядових радах, реалiзацй прав спльного управл1ння, а також нагляд за проведенням щор1чних збор!в акц1онер1в.
Видiлення недослщжених частин загально! проблеми. Потребують додаткового наукового дослщження не лише питання удосконалення, конвергенц!! систем корпоративного управлшня, але й подолання корпоративно! корупц!! та напрацювання шлях1в формування корпоративно! сощально'! вщповщальносл компан1й в умовах глобал1заци. В умовах глобал1заци, необхщ-но розвивати нов1 функц!! корпоративного управл1ння в сфер1 д!яльност операц1йно! д1яльност1 компан1й на ринках, формування м!жгалузевих ланцюжк1в створен-ня додано! вартосл, розвиток процедур внутр1шнього та зовн1шнього корпоративного контролю та аудиту.
Постановка завдання. У ход1 написання статт ста-вилося завдання розглянути методолопчний аспект удосконалення системи корпоративного управлшня на засадах корпоративно! сощально! вщповщальносл з урахуванням глобал!зацшних процес1в.
Викладення основного матер1алу. Система корпоративного управлшня в окремих вггчизняних пщпри-емствах розбудовуеться на вищезазначених глобальних принципах. Принцип справедливост спрямований на захист прав, в першу чергу мшоритарних акц1онер1в в!д угод, як1 спрямован1 на зменшення !х актив1в та акти-в1в самих акц1онерних компан1й. Однак, не дивлячись на те, що прийнято Закон Укра!ни «Про акцюнерш товариства» на законодавчому р1вн1 необх1дно бтьш ч1тко врегулювати питання захисту прав акщонер1в та
24
системно забезпечити регулювання ринку ц1нних папе-р1в, особливо процесу знерухомлення (дематер1ал1зац!!) 1менних ц1нних папер1в у депозитарн1й систем1 у про-цес1 перетворення вщкритих та закритих акц1онерних товариств у публ1чш та приватн1 компан!!. В Укра!ш цей принцип недотримуеться у зв'язку з великою к1льк1стю не публ1чних (закритих) акц1онерних товариств, а також функцюнуванням 1нтегрованих корпоративних структур з перехресним володшням акщями.
Принцип транспарентност1 передбачае те, що акцюнерш товариства повинш надавати 1нформац1ю про фшан-совий стан, зобов'язання, структуру власност та основш положення корпоративного управл1ння. Дотримання цього принципу особливо актуально для потенцшних швесто-р1в (майбутшх акц1онер1в), як! адекватно можуть оц1нити сво! ризики та в1ддачу в1д 1нвестиц1й. Недотримання цього принципу призводить до порушень прав акц1онер1в та сти-мулюе прит1к в Укра!ну спекулятивного капталу. Нав1ть у в1тчизняних акц1онерних товариствах, як! мають кращу практику корпоративного управлшня, наприклад компанй! банк!вського 1 страхового сектора, цього принципу не завжди дотримуються. Про значш порушення засв1дчила остання глобальна фшансова криза, яка особливо в1дбилася на функцюнуванш компан1й даних сектор1в економки. Це наголошуе на тому, що необхщно затвердити норми щодо розкриття 1нформац!! про акц1онер1в, як! суттево вплива-ють на корпоративне управлшня компан!!. На фшансовому ринку практично вщсутнш контроль за акц1онерами та !х групами, як! мають суттевий вплив на д!яльн1сть товариств.
Принцип пщзвггаосл передбачае створення в ак-ц!онерних товариствах ефективно! системи контролю за д!яльн!стю менеджер!в на основ! пошуку консенсусу м!ж членами наглядово! ради, правл!нням, рев!з!йно! ком!с!!, ком!тетами наглядово! ради, акцюнерами, незалежними аудиторами, за!нтересованими особами. Ефективн!сть корпоративного управлшня залежить в!д ч!ткого розподлу функц!й м!ж органами управл!ння акц!онерними товари-ством. В Укра!ш ч!ткий розподл функцш у сфер! корпоративного управлшня акцюнерними товариствами трапля-еться досить р!дко. Про що свщчать результати чисельних м!жнародних та в!тчизняних досл!джень. Виконавч! орга-ни акцюнерних компанш, якими волод!ють мажоритарш акц!онери, як правило, повн!стю п!дконтрольн!, що не за-безпечуе !х незалежнють ! призводить до йнорування прав м!норитарних акц!онер!в та за!нтересованих ос!б.
Принцип вщповщальносл акцюнерних товариств перед сусптьством передбачае дотримання норм чинного законодавства (господарського, трудового, антимонопольного, податкового, охорони навколишнього середовища тощо), а також функцюнування акцюнерних товариств з врахуванням сусптьних потреб та сощально! вщповщальносл б!знесу. В1тчизнян1 акцюнерш товариства у ход! вдосконалення системи корпоративного управлшня повинш ставати сощально вщповщаль-ними. «Сощальна корпоративна вщповщальшсть — це втьний виб!р на користь зобов'язання пщвищувати до-бробут громади через в1дпов1дн1 пщходи до ведення б!з-несу, а також надання корпоративних ресуршв» [3, с. 3].
Шмецький економ!ст, професор Альфред Хайд вва-жае, що системне сшвставлення р!зних структур корпоративного контролю необхщно здйснювати з точки зору !х ефективност! При цьому розр!зняють системи з ринковою
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ Ф>
орiентацiею, як це прийнято в США i Великобританй, i системи ¿з сiтьовою орiентацiею або орiентацiею на вщ-ношення мiж партнерами, як! використовуються в крашах бвропи та Японй. «КонцептуалГзащя структур корпоративного контролю вимагае розмежування мгж внутршшми i зовншнгми (з позицй пщприемства) механiзмами контрою. До важливих внутршнк вщносять функщю контролю наглядово1 ради, конкурентш вщносини мгж окремими керГвними органами пщприемства Г контрольно-управлш-ську функц1ю найбтьш значимих за часткою учасл Г тому найбтьш активних власникгв. П!д зовшшшми контроль-ними мехашзмами розумшть «ринок фГрм», вплив крупних кредитор1в (наприклад, банив) або конкуренцш на ринках готово1 продукцй. При цьому сл!д враховувати, що внутрш-ш Г зовшшш контрольш мехашзми не виключають один одного. Навпаки, один ¿з неефективно працюючих мехашзмГв зам1нюеться або доповнюеться ¿ншим» [4, с.95—106].
Таким чином, на наш погляд, комплексна характеристика мехашзмГв контролю в систем! корпоративного управлшня дозволяе ощнити !х вплив на швестицшну активнють та результати дяльносл акцюнерних това-риств. 1нституцшш ¿нвестори багато уваги при виборГ об'екпв швестування придтяють оцшкам рГвня корпоративного управлшня. У свгговш практищ до цього часу не мае едино1 методологй оцшки ефективност корпоративного управлшня. У той же час, в багатьох кранах ¿с-нують кодекси та рейтинги корпоративного управлшня, як! враховують як принципи корпоративного управлшня ОЕСР, так Г нацюнальш реалй розвитку акцюнерних вщ-носин. В Украш поки що не ¿снуе нацюнального кодексу корпоративного управлшня, а затверджеш «Принципи корпоративного управлшня» Державною комюею з цш-них паперГв та фондового ринку носять рекомендацшний характер. У той же час, поява такого документа як нацюнальш «Принципи корпоративного управлшня» переду-шм обумовлена важливютю корпоративного управлшня та його впливом на розвиток економши, зокрема ¿нвести-цшш процеси та ефективнють дяльносп акцюнерних то-вариств та 1х конкурентоспроможшсть. Як зазначаеться в Принципах, одним ¿з головних чинниив, який впливае на усшшну даяльнють товариства, е можливють його доступу до швестицшних ресуршв. Водночас товариства, особливо пубшчш, не можуть розраховувати на довГру ¿нвесторГв та надходження зовшшнього фшансування, якщо вони не вживають заходов щодо запровадження ефективно-го корпоративного управлшня. В першу чергу необидно сформувати мехашзми належного захисту прав ¿нвесторГв, управлшня та внутршнього та зовшшнього контролю, вщкритосп та прозорост у свош дальность
Основними характеристиками корпоративного управлшня е групи акцюнерГв, структура власносп та ак-цюнерного кашталу. АналГз тенденцш формування акць онерного капталу в Украш свщчить про його складшсть та розбгжшсть (вщхилення) в!д класичних моделей, як! реалГзоваш в розвинутих кранах. За висновками експер-тав стовгдсотковий рГвень реалГзаци принцишв корпоративного управлшня ОЕСР не досягнутий в жодшй кран Найбтьш досягли усшху розвинуп крани, в першу чергу в яких розвиваеться англо-американська модель корпоративного управлшня — США, Канада, Гонконг. За ними слтують крани з континентальним корпоративним правом — Шмеччина, Франщя та ¿ншГ [5, с. 2]. Для Украни,
в 2012/№1
так само як Г для Росй важливий досвгд з розвитку корпоративного управлшня не лише в розвинутих кранах, але й кранах з перехщною економшою.
Якщо порГвнювати захищешсть прав дрГбних акцю-нерГв Украши з розвинутими кранами, то практично вь тчизняш мшоритарш акцюнери не мають права вщмшяти ршення кер1вництва акцюнерного товариства, а також даевого мехашзму викупу акцш та реалГзувати права на обов'язковГ дивгденди. Все це свтчить про необхщшсть трансформацй вичизнянох системи корпоративного управлшня вщповщно до мгжнародаих вимог у ринкову модель.
До того ж, в даний час, не ¿снуе едино1 ГдентифГкацй укрансько1 системи корпоративного управлшня — вынесения и до класичних моделей (англо-американсько1, шмецько1, або ж японсько1). Але бтьшють науковщв та практиив схиляються до того, що «в Украш було обра-но так звану континентальну (шмецьку) модель корпоративного управлшня, яка на вщмшу в!д американсько1 ор!ентована на обмежену кшьисть акц!онер!в, або на на-явн!сть конкретного кола акц!онер!в, як! публ!чно контр-олюють товариство» [6, с. 61]. Дшсно, на наш погляд, в Украш розвиваеться специф!чна форма корпоративного управлшня — мажоритарно ор!ентована модель.
Системи корпоративного управлшня в свгговш прак-тиц! формувалися пГд безпосереднГм впливом ринку цш-них паперГв. Важливим аспектом зростання та розвитку акцюнерних товариств е доступ до капталу. При цьому ак-цюнери, стаючи власниками акцюнерного товариства ви-ступають головними постачальниками капГталу. Саме це е головним чинником формування системи корпоративного управлшня — в обмш на ризик пов'язаний з швестуван-ням товариства акцюнери отримують певнГ права.
Право на володшня та передачу акцш, право роз-подглу остаточного прибутку акцГонерного товариства та право на участь в прийнятп корпоративних страте-гГчних рГшень е головними у шдвищенш ефективнос-тГ системи корпоративного управлшня вичизняними пГдприемствами. Порушення таких прав негативно впливае на розвиток ринку цшних паперГв. Класична приватна власнГсть за рахунок розвитку акцюнерних вГдносин та корпоративного управлшня на засадах со-цГально1 вГдповГдальноста бГзнесу трансформуеться Г на-бирае все бгльших ознак колективного впливу.
Протягом останнього десятилГття практично в ушх розвинутих кра1нах свГту були реалГзованГ заходи, як1 спрямованГ на подолання недолшв як аутсайдерського, так Г шсайдерскього корпоративного контролю. Екс-перти з питань корпоративного управлшня компанй «МсК1П8еу&Сошрапу» вважають, що сьогодш «реформа корпоративного управлГння е мгжнародним явищем» [7, с. 19]. На пГдтвердження цгех тези наводиться ¿нформа-цГя про прийняття кодексГв корпоративного управлшня: за останш десять роив нацюнальш кодекси, що регулю-ють в тому числГ етичнГ правила управлшня даяльнютю акцГонерних товариств, були прийнятп у 50 кра1нах. Де-якГ кра1ни запровадити цГ кодекси вперше, ¿ншГ — переглянули рашше прийнятГ кодекси Г внесли змши, як1 узгодили нов! вимоги та бГзнесовГ реалГ1. Серед цих кра1н Канада, Францгя, ЯпонГя, США Г Великобриташя, тобто розвинутГ крани, а також багато кра1н, ринкова еконо-мГка яких тГльки формуються або знаходяться на пере-хгдному етапГ — Польща, Словаччина, Рошя та РумунГя.
25
Якщо проаналiзувати прийнятл в багатьох крашах кодекси корпоративного управлшня, то можна вияви-ти сптьш риси, як! стосуються пдвищення прозоростi структури власностi акцiонерного капталу та здшснен-ня ефективного захисту мшоритарних акцiонерiв i по-тенцшних iнвесторiв. Ефективна структура власностi та контролю повинна вщповщати також потребам та осо-бливостям нацюнальних риныв цiнних паперiв, потен-цiйним швесторам та самим акцiонерним товариствам.
Реформування системи корпоративного управлш-ня в УкраЫ може мати усп1х, лише у випадку розвинутого iнституцiонального середовища, яке повинно забезпечу-вати реалiзацiю нацiональних принципiв корпоративного управлiння. IЛобалiзацiя ринков цiнних паперiв, а також лiбералiзацiя зовнiшньоï торгiвлi товарами та послугами створюють умови для зняття вiдмiнностей м1ж аутсайдер-ською та шсайдерською моделями корпоративного управлшня. Наприклад, в аутсайдерськш моделi корпоративного управлшня (США, Великобританя) активно змшюються форми корпоративного контролю, а саме iнституцiйнi 1н-вестори починають брати активну участь в корпоративному управлiннi. Причиною цього послужили корпоративш скандали. Наприклад, в США шсля серй' корпоративних «скандал1в» навколо корпорац1й Enron, WorldCom, Adelphia Communications та iнших, був прийнятий новий закон, який регулюе дiяльнiсть корпорацiй. Сенат США затвердив новi положения про пiдвищення вщповщальносл мене-джерiв акцiонерних компанiй за порушення правил ведения фшансово! звiтносгi. У той же час, шсайдерськ! моделi корпоративного управлiння стають бiльш схожими на аутсайдером. Наприклад в Японй', у зв'язку з необхiднiсгю ви-ходу компанш на мiжнароднi ринки, акцiонернi товариства «пом'якшують» зв'язки з банками.
Таким чином, саме в останнш перюд поглиблюеться конвергенцiя систем корпоративного управлшня, що е прямим результатом процесу глобалiзацiï фшансових ринив. Наприклад, Шмеччина конкуруючи з Великобританiею за розвиток мiжнародного фiнансового центру теж лiбералiзуе свою систему корпоративного управлшня шляхом стиму-лювання доступу до ринку капталу i особливо зпмае обме-ження для крупних та активних iноземних iнвесторiв. В той час, як США, навпаки, певною мiрою обмежуе активнiсть мiжнародних швесторш. Японiя також активно лiбералiзуе свою фшансову систему. Нiмецька та японська системи корпоративного управлшня мають переваги з точки зору форм корпоративного контролю — прямий монторинг за дальпстю корпорацш з боку банив та крупних акцiонерiв. У той час, як в США ринок цшних паперiв виконуе головну роль в корпоративному контрол^ але повний контроль над корпоращею швестори можуть отримати лише за рахунок витратних способiв — злиття та поглинання компанш. Щ висновки цiлком стосуються й Украши, система корпоративного управлшня яко! бiльшою мiрою в даний час тяже до шсайдерсько!. Разом з тим, з кожним роком зростае зна-чення зарубiжних джерел фiнансувания компанiй, а це в свою чергу змушуе останнiх переходити на новi принципи розкриття iнформацiï про свою дяльшсть.
Висновки. У перспективi системи корпоративного управлiния будуть розвиватися еволюцшним шляхом за рахунок взаемопроникнення основних елементiв обох систем (шсайдерсько! та аутсайдерсько!). Це буде безумовно спри-ятиме розвитку акцюнерних товариств та ринку капталу.
26
Обида системи корпоративного контролю та управлшня, як! еволюцiйно формувалися пд впливом шституцюналь-ного середовища е упкальними i мають сво! переваги та не-долiки. В европейськш моделi корпоративного управлiння акцiонерними товариствами широко поширеш механiзми, якi базуються на етичних та моральних засадах.
Водночас в Украïнi необхiдно розвивати шституцшш передумови становлення ефективних механiзмiв корпоративного управлiння, формування високого рiвня корпоративно!' культури, сопально! вiдповiдальностi та за-провадження мiжнародних стандартiв сталого розвитку корпорацiй. Мшоритари акцiонери внаслiдок розвитку системи корпоративного управлшня повинш стати «не паперовими», а реальними власниками, що позитивно вплине на становлення соцiально-орiентовано'i ринково! економiки краши. Отже, в процеш конвергенц!! систем корпоративного управлшня, окремi елементи не можуть бути вилучеп без негативного впливу на всю систему корпоративного управлшня. Тому конвергенцiя систем корпоративного управлшня повинна вщбуватися шляхом розвитку економiчних шститупв, i як показуе наш аналiз, переважно в бш розвитку аутсайдерсько'1 моделi на принципах корпоративно! сопально! вiдповiдальностi. Разом з тим, ефективна система корпоративного управлшня передбачае: дотримання внутршпх та зовпшн!х принцип1в корпоративного управлшня, збалансовану систему управлiпня ризиками та корпоративного контролю, а також дотримання вимог корпоративно! сопально! вщповщальносл.
Лггература
1. Третьяков М. Конвергенция моделей корпоративного управления / Третьяков М. // Вопросы экономики. — 2004. — № 1. — С. 129-140.
2. Кондратьев В. Б. Корпоративное управление и инвестиционный процесс / В. Б. Кондратьев. — М. : Наука, 2003. — 318 с.
3. Котлер Ф. Корпоративна сопальна вщповщальшсть. Як зробити якомога бтьше добра для вашо! ком-пани' та сусптьства / Ф. Котлер, Л. Ненш ; пер. з англ. С. Яринич. — К. : Стандарт, 2005. — 302 с.
4. Хайд А. Корпоративное управление в Европе / Хайд А. // Проблемы теории и практики управления. 2002. — № 4. — С. 95-106.
5. Корпоративное управление в России: есть ли шанс для улучшений? // Институт корпоративного права и управления. — М. : 2001. — 29 с.
6. Румянцев С. А. Украшська модель корпоративного управлшня: становлення та розвиток / С. А. Румянцев. — К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. — 149 с.
7. Варлсть у корпоративному управлшш // Проект МФК «Корпоративний розвиток в Укра!ш». — К. : Кру-глий слл. — № 7-8. — 2004.
8. Джеффри Сакс. Волна корпоративных преступлений в глобальной экономике // Электронный ресурс: Project Syndicate, www. project-syndicate. org. ; пер. с англ. Н. Жданович, 2011 г.
9. Баюра Д. О. Система корпоративного управлшня в Украшк стан та перспективи розвитку: монографiя/ Д. О. Баюра. — К. : Видавничо-полiграфiчний центр «Кш'вський ушверситет», 2009. — 288 с.
10. Баюра Д. О. Конвергенпя систем корпоративного управлшня в умовах глобалiзацiï / Д. О. Баюра // Фшанси Украши. — 2008. — №2 (147). — С. 26-36.
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ Ф>
