CC BY
7
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18
In conclusion the ways of solution are provided: holding further negotiation process as the only legitimate way of returning the cultural values; formation on the territory of the Russian Federation museums of the Ukrainian culture and vice versa all these will promote public awareness and normalization of the bilateral relations.
The key words: culture, values, Ukraine, Russian Federation, restitution, negotiation process.
УДК 930.1(477):929 Грушевський (045)
H.I. Романцова
СОЦЮЛОГ1ЧШ ПРАЦ1 М. ГРУШЕВСЬКОГО ЕМ1ГРАНТСЬКО1 ДОБИ.
1СТОР1ОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З ПРОБЛЕМИ
У cmammi висвтлюються 1сторюграф1чн1 аспекти щодо соцюлог1чного напрямку науковог dimbHOcmi М. Грушевського ем^рантсько'г доби. Розглядаються iсторiографiчнi ощнки цього питання украгнських науковщв ХХ - початку ХХ1 ст. За рахунок цього поглиблюеться аналiз науковог спадщини видатного вченого. З'ясовано м^це соцiологiчного аспекту в наукових до^дженнях wторика.
Клю^о^^ слова: соцiологiчнi пращ ем^рантська доба, iсторiографiчний аналiз, украгнськ wторики, вчет дiаспори, сучасш науковщ.
У науковш дiяльностi М. Грушевського ем^антсько'' доби важливу роль ввдгравав соцюлопчний аспект дослщжень. На це звернули увагу украшсью дослщники науково'1 творчосп видатного вченого. Iсторiографiчнi ощнки соцюлопчних праць Михайла Сергшовича становлять великий науковий штерес для сучасних науковщв. Це дозволяе поглибити аналiз науково'1 спадщини М. Грушевського, з'ясувати мюце в нш сощолопчного аспекту, який у першш чверт ХХ ст. розглядався як важливий напрямок у европейськш юторюсофп.
Деякою мiрою зазначене питання розглядалося в укра'шськш юторюграфп. В. Масненко звернув увагу на те, що В. Липинський протягом 1919 - 1927 рр. виявляв значний штерес до наукового доробку М. Грушевського, зокрема до його «Початюв громадянства» [10, c. 216]. В. Тельвак також вщзначив, що В. Липинський звернув увагу на багатство проаналiзованих М. Грушевським у «Початках громадянства» соцюлопчних теорш та широту використаних джерел та л^ератури. В той же час, вш критично характеризував цю працю, «обрана дослiдником концепцiя е хибною, внаслiдок чого праця постае щнною по зiбраному в нш матерiялови i баламутною по зроблених з нього виводах» [16, c.183].
Загалом В. Тельвак вважае, що в колах укра'нських iнтелектуалiв «Початки громадянства» Михайла Сергшовича були сприйнят надзвичайно защкавлено як перша укра'номовна праця, що зосереджувалася на осмисленш низки важливих соцiологiчних проблем. На ii появу вiдгукнувся Микола Сумцов i, пiдводячи пiдсумки своему критичному огляду, зауважив, що ця праця - «гарний здобуток украшсько! науки» [16, с.182].
В. Тельвак, розглядаючи наукову дiяльнiсть Михайла Сергiйовича ем^ацшно! доби, зауважив, що В. Масненко вщзначив невдоволення «дотепершшм рiвнем висв^лення проблем у власних працях», а це «пщштовхнуло iсторика до серйозних соцiологiчних дослiджень [16, c. 182]. В. Тельвак, аналiзуючи наукову творчють М. Грушевського, зауважив, що його соцюлопчний аспект найменш вивчений [16, с. 181].
О. Ясь констатував, що Б. Крупницький уважав «Початки громадянства» М. Грушевського «свого роду теоретичним пщсумком його практично' дiяльностi, як
юторика Украши» [20, с. 127]. В. Мудрак звернув увагу на думку О. Погоршого, який зазначив, що «колективютське пiдrрунтя явищ юторп культури». «Стввщношення «шдивщуальне-колективне» Михайло Сергшович вважав «визначальною дiалектикою суспшьного поступу» [11, с. 42].
Аналiз попереднiх iсторiографiчних дослiджень показуе, що обрана тема недостатньо висв^лена в науковш лiтературi i потребуе подальших студiй. Виходячи з цього, метою статп е iсторiографiчний аналiз науковщв ХХ ст. щодо соцiологiчних праць М. Грушевського ем^антсько"1 доби.
Науковий штерес М. Грушевського до сощолопчного напрямку в iсторичних дослiдженнях посилився тсля його бiльш тiсного контакту з представниками французько1 сощолопчно1 школи Е. Дюркгейма. Ця обставина кардинально змшила пiдходи вченого до висв^лення iсторичних проблем, адже iсторик був впевнений, що саме сощолопя надасть можливють успiшного розв'язання дослiджуваних ним питань на бшьш сучасному европейському науковому рiвнi.
Вiдiйшовши вiд пол^ики, Михайло Сергiйович особливий iнтерес як в науковш, так i оргатзацшнш дiяльностi виявив до сощологп тсля вщЧзду в емiграцiю. Восени 1919 р. вш виступив з проектом створення Укра'нського соцiологiчного iнституту i, «одержавши деякi кошти для цього, зайнявся цiею органiзацiею. В цей час юторик видав книги: «Abrege' del'Histoired'Ukraine? Antologiedelitte' ratureukreinienne'» (спiльно з своею донькою Катериною), «Початки Громадянства (генетична сощолопя)» [4, с. 240].
М. Грушевський у сво'й головнш соцiологiчнiй працi визначив перше завдання генетично'' сощологп - з'ясувати, «як виникло громадянство, як формувалось i розвивалось, в яких формах, тд якими впливами i тенденцiями» [5, с. 56]. Мотивуючи сво"1 сощолопчт дослiдження, вчений пiдкреслив, що «в тш великiй крiзi, котру переживаемо ми, переживае весь св^, - коли паде старе i в тяжких муках i зусиллях родиться нове, ... культурна людина вщчуе потребу вияснити собi тi дороги, котрими людство прийшло до нишшшх форм громадського пожитя, i т що лежать перед ним» [5, с. 5].
В украшськш юторюграфп ХХ ст. виявилася поляризацiя поглядiв радянських iсторикiв та представникiв дiаспори на дiяльнiсть М. Грушевського в емшрацп. Iсторiографiчнi оцiнки радянського часу щодо науково1 працi Михайла Сергшовича майже не зустрiчалися або ж вщзначалися iдеологiчною упередженiстю i представлеш переважно енциклопедичними статтями.
Перше видання Украшсько1 радянсько1 енциклопедп вiдверто фальсифiкувало поди та з щеолопчним пiдходом констатувало, що колишнш голова Украшсько1 Центрально1 Ради в ем^ацп «займався контрреволюцiйною, антирадянською дiяльнiстю» i наголошувало, що вш «на iноземнi кошти утворив i очолив т. з. Украшський сощолопчний iнститут», який характеризувався як «центр нащоналютично1 пропаганди за кордоном» [6, с. 510]. М. Рубач посилив щеолопзовану оцшку створеного М.Грушевським Украшського соцiологiчного iнституту, який, за словами радянського юторика, був «iдеологiчним центром украшсько1 нащоналютично1 контрреволюцп» [15, с. 858]. Можемо вщзначити тут викривлену, ненаукову оцшку дiяльностi Михайла Сергшовича в ем^ацп.
Зовсiм по-iншому висв^лювали цей аспект галицькi iсторики та вчеш з украшсько1 дiаспори. I. Крип'якевич у пращ, присвяченш М. Грушевському, звернув увагу на те, що вчений для дослщження громадського життя заснував Украшський соцiологiчний шститут. У його виданнях були опублшоваш соцiологiчнi працi видатного iсторика [11, с. 475].
Для вивчення науково1 спадщини М. Грушевського його ем^антсько1 доби, його сощолопчних дослiджень багато зробили украшсью дiаспорнi iсторики Л. Винар, С. Заброварний, О. Прщак та шшь
На думку О. Прщака, у часи ем^ацп сощолопя стала «пааею» М.Грушевського. Дiаспорний юторик зазначив, що в УС1 «на базЬ> лекцiй Михайла Сергiйовича «вийшов
курс генетично1 сощологл ..., що був якби вступом до початюв еволюцп громадянства на Укршш» [13, c. LIX].
Один i3 засновникiв грушевськознавства Л. Винар вказав на «поширення методолопчно1 основи школи Грушевського, що включала соцiологiчно-порiвняльний метод». Дiаспорний iсторик пiдкреслив, що в той час i сам вчений, i його спiвробiтники в деякш мiрi перебували пiд впливом школи Е. Дюркгейма, i це, на думку дослщника, «вплинуло на вивчення сощолопчно! бази украшського iсторичного процесу» [3, с. 30].
A.С. Заброварний визначив ем^ращйний перiод як дуже важливий в науково-органiзацiйнiй дiяльностi М. Грушевського. Дослiдник звернув увагу на те, що в той час з метою ознайомлення захщноевропейсько1 громадськосп з сощальною iсторieю Украши та ii сучасним життям i науковими дослiдженнями, Михайлом Сергiйовичом було оргашзовано «публiчнi лекцп на юторично-сощолопчш теми» вiн, «нав'язував контакти з науковими оргашзащями та окремими вченими ..., публiкував статтi та матерiали украшських учених ... у французькш мовi» [7, с. 354].
С. Плохш, розглядаючи наукову дiяльнiсть М. Грушевського в емграцп, зазначив, що той завершив дослщження юторп первюних суспiльств публiкацieю монографп «Початки громадянства (генетична сощолопя)» [12, с. 258].
Проблема, яка розглядаеться, отримала широке висвiтлення в працях сучасних украшських iсторикiв В. Бiлодiда, Я. Дашкевича, О. Копиленка, В. Масненка, В. Мудрака, В. Тельвака, Л. Чугаевсько1, Ю. Шаповала, I. Шостак, О. Яся та шших. З'явилися спещальш працi, присвяченi цьому питанню.
B. Тельвак зазначив важливють вiденського перюду в життi та дiяльностi М.Грушевського. Науковець констатував, що в цей перюд Михайлом Сергiйовичом була тдготовлена «важлива теоретична праця «Початки громадянства (генетична сощолопя)», яка була написана пщ враженням револющйних подiй i вiдбила тогочаснi творчi пошуки дослщника, пов'язаш з проблемою початкового етапу розвитку украшського народу, його державносп, спiввiдношення громадсько-народного та державного ладу» [16, с. 181 - 182].
Ю. Шаповал у бiографiчному нарис про М. Грушевського визначив, що в основу пращ «Початки громадянства (генетична сощолопя)» увшшли лекцп, як вчений читав упродовж 1920 - 1921 роюв для украшсько1 штел^енцп i студентсько'1' молодi на курсах, оргашзованих Украшським соцiологiчним iнститутом. 1сторик зробив висновок, що це була перша украшомовна книга, яка систематизовано подавала сощолопчш проблеми та «визначила початки заснування укра'1'нсько'1' соцiологii» [18, с. 219-220].
0. Копиленко, аналiзуючи методолопчну складову працi М. Грушевського «Початки громадянства», пщсумував, що вона надае можливють «зробити певнi висновки, щодо джерел та основ св^огляду» вченого, «прокладае шлях вiд загальних закошв розвитку людства до юторп Укра1'ни» [8, с. 28].
Л. Чугаевська в пращ, присвяченш науковш дiяльностi укра1нських вчених-соцiологiв в ем^ацп, зауважила, що соцiологiчнi погляди М. Грушевського формувалися пщ впливом позитивютських та соцiологiчних iдей О. Конта, Е. Дюркгейма, i це позначилося на його пращ: «Початки громадянства». Дослщниця вказала, що, аналiзуючи сощальну еволюцiю та соцiальнi факти в минулому, юторик звернув увагу на змши «людського життя через конкуренщю iндивiдуалiстських i колективiстських тенденцiй та 1х перiодичне чергування». Боротьба цих двох тенденцiй зумовлюе ритм соцiальноi еволюц11». Л. Чугаевська пiдкреслила, що одним iз основних завдань сощологл вчений вважав «вивчення соцiальних процеав у суспiльствi» [17, с. 57-58].
1. Шостак у свош статп зазначила, що цариною соцiологiчних штереав М. Грушевського були фактори «соцiальноi еволюцй, закони суспiльного розвитку, суть сощологи, генетична соцiологiя, критика захщних теорiй». Дослiдниця проаналiзувала головну сощолопчну працю iсторика i зробила висновок, що вона дае можливють скласти
уявлення про соцюлопчш науковi погляди автора, а також визначила розумшня великим вченим завдань соцюлогл [19].
0. Ясь звернув увагу на те, що виклади М. Грушевського з соцюлогл, знайшли вщображення в його вщомш пращ «Початки громадянства (генетична сощолопя)» [20, с.127]. У нш автор, за словами сучасного науковця, не тшьки переосмислив використаш ранiше «термiни-iнструменти, а й прагнув висв^лити ix у контекст змагання/чергування колективного та шдивщуального на iсторичнiй сценi» [20, с.144-145].
В. Мудрак слушно вказав, що у 20-х роках в ем^ацл, «коли вийшла сощолопчна та юторюсофська праця «Початки громадянства» М. Грушевського, «вщбулася певна трансформацiя його поглядiв». З iншого боку, сучасний науковець висловив суперечливу думку про те, що в той час Михайло Сергшович «прилучився до досягнень европейського позитивiзму, неокашианства» [11, с. 41]. В дшсносп вчений застосовував методолопчш пiдxоди позитивiстiв уже в працях на початку ХХ ст.
Цшавим з iсторiографiчноi точки зору е узагальнюючий погляд В. Бiлодiда на св^огляд М. Грушевського, який еволющонував вiд романтичного народництва через «позитивне» до народництва «угрунтованого в критично переосмисленш соцюлогл Е. Дюркгейма та його школи» [1, с. 48]. За словами В. Бшодща, свш час Михайло Сергiйович розумiв як реакщю проти «iндивiдуалiзму i клясовости ... новшого «цивiлiзованого ладу» та повороту до колективiзму i солщарности». Вчений спростував монiстичну методологiю сощального пiзнання». В. Бiлодiд твердить, що за способом мислення М. Грушевський -«радше сощолопзуючий позитивiст-емпiрик, шж теоретизуючий iсторiософ» [1, с. 49].
Таким чином, iсторiографiчний аналiз сощолопчних студiй М. Грушевського в емшрацшний перiод 1919 - 1924 рр. надав можливють виявити дослiдницький штерес з боку украшських iсторикiв до цього ще малодослщженого аспекту його науково1 дiяльностi. Дослiдники звернули увагу на сощолопчний орiентир в наукових працях Михайла Сергшовича, що надало можливють бiльш ретельного осмислення його наукового надбання.
Iсторiографiчний огляд соцiологiчниx дослщжень М. Грушевського пiдкреслив багатограннiсть науково1 спадщини визначного iсторика. На це звернули увагу представники ем^антсько1 та сучасно1 украшсько1 юторично1 науки. Дiаспорнi iсторики (Л. Винар., А. Жуковський, С. Заброварний, О. Прщак) довели, що застосований М. Грушевським соцiологiчно-порiвняльний метод в юторичному дослiдженнi як сощальний, економiчний та культурний синтез юторл народу розширив можливостi бшьш системного ii вивчення вченим. Було вказано, що визначний вчений сво'ми публiчними лекцiями на iсторико-соцiологiчну тематику популяризував у захщноевропейському науковому середовищi соцiальну iсторiю Укра1ни.
Сучаснi украшсью iсторики (В. Бiлодiд, О. Копиленко, В. Тельвак, Л. Чугаевська, Г. Шостак, О. Ясь та шш^ проаналiзували соцiологiчнi працi iсторика i визначили свiтоглядну еволюцiю поглядiв Михайла Сергшовича вщ романтичного народництва до критичного переосмислення сощологп.
Аналiз сощолопчного доробку М. Грушевського показав стввщношення в його працях «громадсько-народного» та державного ладу, а також основних питань соцюлогл як науки та сощолопчних щей в украшознавсга. Сучасними юториками було простежено переосмислення дослщницьких стратегш вченого.
Список використано1 лггератури
1. Бiлодiд В. Грушевський Михайло Сергшович / В. Бшодщ // Фшософська думка в Украiнi: Бiобiблiогр. словник / Авт. кол.: В. С. Горський, М. Л.Ткачук, В. М. Ичик та ш. -К.: Ушв. вид-во «Пульсари», 2002. - С. 47-51; Bilodid V. Hrushevskyi Mykhailo Serhiiovych / V. Bilodid // Filosofska dumka v Ukraini: Biobibliohr. slovnyk / Avt. kol.: V. S. Horskyi, M. L.Tkachuk, V. M. Nichyk ta in. - K.: Univ. vyd-vo «Pulsary», 2002. - S. 47-51.
2. Брегеда А. Соцюлопя: Навчально-методичний посiбник для самостiйного вивчення дисциплiни / А. Брегеда., А. Бовтрук., Г. Дворецька. - К.: КНЕУ, 1999. - 124 с.; Breheda A. Sotsiolohiia: Navchalno-metodychnyi posibnyk dlia samostiinoho vyvchennia dystsypliny / A. Breheda., A. Bovtruk., H. Dvoretska. - K.: KNEU, 1999. - 124 s.
3. Винар Л. Михайло Грушевський - юторик Украши / Л. Винар // Михайло Грушевський Збiрник наукових праць i матерiалiв Мiжнародноi ювiлейноi конференцп, присвячено'' 125-й рiчницi вiд дня народження Михайла Грушевського. - Львiв: "НТШ", 1994. - С. 13-32; Vynar L. Mykhailo Hrushevskyi - istoryk Ukrainy / L. Vynar // Mykhailo Hrushevskyi Zbirnyk naukovykh prats i materialiv Mizhnarodnoi yuvileinoi konferentsii, prysviachenoi 125-y richnytsi vid dnia narodzhennia Mykhaila Hrushevskoho. - Lviv: "NTSh", 1994. - S. 13-32.
4. Грушевський М. Автобiографiя. - 1926 / М. Грушевський // Великий Украшець: Матерiали з життя та дiяльностi М. С. Грушевського. - К.: Веселка, 1992. - С. 220-240; Hrushevskyi M. Avtobiohrafiia. - 1926 / M. Hrushevskyi // Velykyi Ukrainets: Materialy z zhyttia ta diialnosti M. S. Hrushevskoho. - K.: Veselka, 1992. - S. 220-240.
5. Грушевський М. «Початки громадянства (генетична соцюлопя)». - [Wien], 1921. -328 с.; Hrushevskyi M. «Pochatky hromadianstva (henetychna sotsiolohiia)». - [Wien], 1921. -328 s.
6. Грушевський Михайло Сергшович // Украшська радянська енциклопедiя / Головна редколепя: М.П.Бажан (голов. ред.) та. 1ншь - Видання 1. - Т. 3. - К.: Головна редакщя укр. рад. енциклопедп, 1960. - С. 509 - 510; Hrushevskyi Mykhailo Serhiiovych // Ukrainska radianska entsyklopediia / Holovna redkolehiia: M.P.Bazhan (holov. red.) ta. Inshi. - Vydannia 1.
- T. 3. - K.: Holovna redaktsiia ukr. rad. entsyklopedii, 1960. - S. 509 - 510.
7. Заброварний С. Економiчнi погляди Михайла Грушевського / С.Заброварний // Украшський юторичний збiрник. - К., 2008. - Вип.11. - С.352-368; Zabrovarnyi S. Ekonomichni pohliady Mykhaila Hrushevskoho / S.Zabrovarnyi // Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk. - K., 2008. - Vyp.11. - S.352-368.
8. Копиленко О.Л. "Украшська щея" М.Грушевського: iсторiя i сучаснють / О. Л. Копиленко. - К.: Либщь, 1991. - 184 с.; Kopylenko O.L. "Ukrainska ideia" M.Hrushevskoho: istoriia i suchasnist / O. L. Kopylenko. - K.: Lybid, 1991. - 184 s.
9. Крипякевич I. Михайло Грушевський. Життя й дiяльнiсть / 1.Крип'якевич // Великий украшець: Матерiали з життя та дiяльностi М.С. Грушевського / Упоряд., тдгот. текспв та фотоматерiалiв, комент., примiт. А.П. Демиденка; [Вступ. Слово Л.М. Кравчука; Пюлямова Ф.П.Шевченка;]. - К.: Веселка, 1992. - С.448 - 483; Krypiakevych I. Mykhailo Hrushevskyi. Zhyttia y diialnist / I.Krypiakevych // Velykyi ukrainets: Materialy z zhyttia ta diialnosti M.S. Hrushevskoho / Uporiad., pidhot. tekstiv ta fotomaterialiv, koment., prymit. A.P. Demydenka; [Vstup. Slovo L.M. Kravchuka; Pisliamova F.P.Shevchenka;]. - K.: Veselka, 1992.
- S.448 - 483.
10. Масненко В. Харизма Богдана Хмельницького в осмисленш Михайла Грушевського / В.Масненко // На службi Кто. Збiрник наукових праць на пошану Любомира Винара, з нагоди 50^ття його науково! дiяльностi. - Кшв-Нью-Йорк-Париж-Львiв, 2000. - С. 213-141; Masnenko V. Kharyzma Bohdana Khmelnytskoho v osmyslenni Mykhaila Hrushevskoho / V.Masnenko // Na sluzhbi Klio. Zbirnyk naukovykh prats na poshanu Liubomyra Vynara, z nahody 50-littia yoho naukovoi diialnosti. - Kyiv-Niu-York-Paryzh-Lviv, 2000. - S. 213-141.
11. Мудрак В. 1сторико-соцюлопчна парадигма «сощальне-суспшьне» у творчост М. С. Грушевського / В. Мудрак // Михайло Грушевський - науковець i пол^ик у контексп сучасносп. - К., 2002. - С. 36 - 44; Mudrak V. Istoryko-sotsiolohichna paradyhma «sotsialne-suspilne» u tvorchosti M. S. Hrushevskoho / V. Mudrak // Mykhailo Hrushevskyi - naukovets i polityk u konteksti suchasnosti. - K., 2002. - S. 36 - 44.
12. Плохш С. Великий передш. Незвичайна iсторiя Михайла Грушевського / С.Плохiй. - К.: Критика, 2011. - 599 с.; Plokhii S. Velykyi peredil. Nezvychaina istoriia Mykhaila Hrushevskoho / S.Plokhii. - K.: Krytyka, 2011. - 599 s.
13. Прщак О. Iсторiософiя Михайла Грушевського / О.Прiцак // Грушевський М. Iсторiя Украши-Руси: В 11 т. 12 кн. (Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ш.). - К.: Наукова думка, 1991. - Т.1. - С. XL-LXXIII; Pritsak O. Istoriosofiia Mykhaila Hrushevskoho / O.Pritsak // Hrushevskyi M. Istoriia Ukrainy-Rusy: V 11 t. 12 kn. (Redkol.: P. S. Sokhan (holova) ta in.). -K.: Naukova dumka, 1991. - T.1. - S. XL-LXXIII.
14. Рубач М. А. Грушевский Михаил Сергеевич / М.А.Рубач // Советская историческая энциклопедия. - Т. 4. - М.: Советская энциклопедия, 1963. - С. 857-859; Rubach M. A. Hrushevskyi Mykhayl Serheevych / M.A.Rubach // Sovetskaia ystorycheskaia эntsyklopedyia. -T. 4. - M.: Sovetskaia эntsyklopedyia, 1963. - S. 857-859.
15. Тарабан В. Погляди М.С.Грушевського на юторичний процес [Електронний ресурс] В. Тарабан. - Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/39_0.pdf ; Taraban V. Pohliady M.S.Hrushevskoho na istorychnyi protses [Elektronnyi resurs] V. Taraban. - Rezhym dostupu: http://vlp.com.ua/files/39_0.pdf
16. Тельвак В. Дiяльнiсть Михайла Грушевського ем^ращйно!' доби в дискусiях першо'1' половини 20-х рокiв / В. Тельвак // Iсторiографiчнi дослiдження в Укрш'ш: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип.15. - С.181-203; Telvak V. Diialnist Mykhaila Hrushevskoho emihratsiinoi doby v dyskusiiakh pershoi polovyny 20-kh rokiv / V. Telvak // Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini : Zb. nauk. prats. - 2008. - Vyp.15. - S.181-203.
17. Чугаевська Л. Наукова дiяльнiсть украшських вчених-соцiологiв в ем^рацп // Мiжнародний науковий форум: сощолопя, психологiя, педагогiка, менеджмент. - 2013. -Вип.12. - С. 56-62; Chuhaievska L. Naukova diialnist ukrainskykh vchenykh-sotsiolohiv v emihratsii // Mizhnarodnyi naukovyi forum: sotsiolohiia, psykholohiia, pedahohika, menedzhment. - 2013. - Vyp.12. - S. 56-62.
18. Шаповал Ю., Верба I. Михайло Грушевський / Ю. Шаповал, I. Верба. - К.: Альтернативи, 2005. - 352 с.; Shapoval Yu., Verba I. Mykhailo Hrushevskyi / Yu. Shapoval, I. Verba. - K.: Alternatyvy, 2005. - 352 s.
19. Шостак I. Внесок Михайла Грушевського у становлення украшсько'1' сощолопчно!' науки / I. Шостак // Науковi записки. Iсторичнi науки. - Острог, 2007. - Вип. 8. - С. 200220; Shostak I. Vnesok Mykhaila Hrushevskoho u stanovlennia ukrainskoi sotsiolohichnoi nauky / I. Shostak // Naukovi zapysky. Istorychni nauky. - Ostroh, 2007. - Vyp. 8. - S. 200-220.
20. Ясь О. «Колективний чоловш» на авансцеш юторп: сощолопзащя минувшини в дослiдницьких практиках М.Грушевського / О. Ясь // УГЖ. - 2014. - №6. - С. 123-149; Ias O. «Kolektyvnyi cholovik» na avanstseni istorii: sotsiolohizatsiia mynuvshyny v doslidnytskykh praktykakh M.Hrushevskoho / O. Yas // UIZh. - 2014. - №6. - S. 123-149.
Стаття надiйшла до редакцп 10.05.2017 р.
N. Romantsova
M. HRUSHEVSKY'S SOCIOLOGICAL WORKS OF THE EMIGRANT PERIOD.
HISTORIOGRAPHIC ANALYSIS OF THE ISSUE
The article covers the historiographic aspects of the sociological area of M. Hrushevsky 's scientific activity of the emigrant period. It examines historiographic assessments of this issue made by the Ukrainian researchers of the second half of the XXth- early XXIst cent. Owing to this the analysis of the scientific heritage of the prominent researcher is deepened. The place of the sociological aspect in the scientific researches of the historian is defined.
The historiographic analysis of M. Hrushevsky's scientific activity in the emigrant period of 1919-1924 enabled to identify the research interest of the Ukrainian historians. The researchers pointed out at the sociologicalfocus area in Mykhailo Hrushevsky's scientific works that gave the opportunity to interpret his scientific heritage more thoroughly.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) BICHHK MAPIYnOHLCLKOrO ^EP^ABHOTO YHIBEPCHTETY _CEPI3: ICTOPI3. nOHITOHOria, 2017, BHn. 18
The historiographic review of M. Hrushevsky 's sociological researches emphasized the many-sided nature of the prominent historian's scientific heritage. Especially it concerns the representatives of the emigrant and contemporary Ukrainian historical science. The historians of diaspora (L.Vynar, S. Zabrovarny, O. Pritsak) proved that the sociological-comparative method used by M. Hrushevsky in the historical research as social, economic and cultural synthesis of the nation's history enhanced the capabilities to study it more systematically. It was stated that the outstanding scientist popularized the social history of Ukraine in the West-European scientific community with the help of his public lectures on historic and sociological topics.
The contemporary Ukrainian historians (V. Bilodid, O. Kopylenko, V. Telvak, L. Chugaevska, I. Shostak, O. Yas and others) analysed the historian's sociological works and stated world outlook evolution of Mykhailo Hrushevsky from the romantic narodnik movement to the critical rethinking of sociology.
The analysis of M. Hrushevsky's sociological heritage defined the interrelation of "public and national" and the state system as well as the main issues of sociology as a science and sociological ideas in Ukrainian national studies. The contemporary historians traced rethinking the historian's research strategies.
Key words: sociological works, emigrant period, historiographic analysis, Ukrainian historians, historians of diaspora, contemporary scientists.
Y^K 355.48(358)
V. Sazonov
SOME REMARKS ON THE ORIGIN OF IDEOLOGY OF DIVINE WARFARE IN
EARLY DYNASTIC LAGAS
Current article discusses the problem of origin of ideology of divine warfare and theology of war of Ancient Mesopotamian rulers in the Early Dynastic Lagas (26-24th centuries BCE). Author suggests that ideology of divine warfare emergences first time in Sumerian city-state Lagas, ca 2400 BC.
Rulers in Ancient Mesopotamia (Sumer, Akkad) often used ideological and theological justification for their military campaigns and the aggression against other countries. In written sources and iconography we can find evidence for the theology of war in Mesopotamia from as far back as Early Dynastic Sumer (2800-2335 BC).
The ideology of war in Ancient Near East was a very old and very traditional phenomenon, which was continually changing, developing, transforming with each new epoch or new term of rule and even yet still ideology of war in the modern Middle East retaining some similarities with its earlier manifestations.
Key words: divine, warfare, war, Ancient Near East, Mesopotamia, Lagas, ruler, theology, ideology, justification, Ur-Nanse, E-anatum, Stele of Vultures.
Introduction3
As we know ideology, religion and politics in Ancient Near East have always been very closely connected. According to Espak [7, p. 127]: "It can be stated that in Ancient Near Eastern, Old Testament and later Christian understanding, religious warfare or the theology of war was mostly in service to a desired political goal. When there was a political need to attack someone, theological reasoning was used to justify, explain or motivate the war."
3 This article was written with the financial support of the grant of Estonian Research Council (PUT500).
129
