CC BY
16
H.1. Романцова
М. ГРУШЕВСЬКИЙ I КОНФЛ1КТ 1911 - 1913 РР.
В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВ1 1МЕН1 ШЕВЧЕНКА: ПРОБЛЕМА В СУЧАСН1Й УКРАШСЬКШ 1СТОРЮГРАФП
У cmammi досл1джено 1сторюграф1чний аспект питания щодо причин та обставин конфлтту, який розгорiвся в НТШ протягом 1911 - 1913 рр. На iсторiографiчний omoei з'ясовано роль М. Грушевського, С. Томашiвського та тших вчених у цьому кoнфлiктi. Визначено м^це зазначених подт в кoнтекстi тогочасного галицького полтикуму. Iстoрioграфiчний аналiз надав можлившть виявити намагання сучасних украгнських вчених Л. Винара, I. Гирича, В. Гориня, Я. Дашкевича, О.Роматва та тших wториюв-грушевськознавщв дати об 'ективну оцтку ще'г кол1зп.
Ключовi слова: М. Грушевський, «Наша полтика», конфлтт в НТШ, сучасна украгнська iстoрioграфiя, iстoрioграфiчнi оцтки.
Сустльно-полгтична ситуащя, яка склалася на захщноукрашських землях напередодш Першо'1 свггово'1 вшни була складною та суперечливою. I це вщбилося на науковому та полгтичному грунт у галицькому суспшьному житп, в рамках якого розгорiвся конфлкт в НТШ 1911 - 1913 рр. Ц поди розкололи наукову громадськють на прибiчникiв М. Грушевського та його опоненпв. Вже сучасники, а потм представники дiаспорноi i сучасно'1 украшсько'1 юторюграфи дали ощнку, проаналiзували вчинки учасниюв конфлжту. До розробки багатьох питань, яю стосувались ще'1 проблеми, долучились вiдомi украшсью вченi Л. Винар, I. Гирич, В. Горинь, Я. Дашкевич, О. Ромашв та ш.
Украшсью iсторики певною мiрою звертали увагу на питання щодо юторюграфи конфлшту 1911 - 1913 рр. в НТШ. Я. Грицак звернув увагу на думку Л. Винара про те, що Михайло Сергшович завжди пщписував власним прiзвищем публщистичш статтi i за них ню повну авторську вiдповiдальнiсть, а опозищя «воювала зброею анонiмних статей» [10, с. 320].
I. Верба в узагальнюючому бiографiчному нарисi, присвяченому М. Грушевському, вказав, що сучасш дослiдники надали об'ективнi оцiнки подш пов'язаних з конфлiктом [20, с. 121]. Н. Халак у своему дослщженш зазначала, що ряд питань щодо учасп С. Томашiвського в конфлжт^ який мав мiсце в НТШ у 1913 р., пщшмали в публшащях не тiльки сучасш украшсью дослiдники, а й сучасники М. Грушевського та вчеш дiаспори [19, с. 5]. Проте, дослщжувана проблема не мала достатнього iсторiографiчного вивчення, то виникла необхiднiсть проаналiзувати ii.
Метою статтi е iсторiографiчний аналiз наукових праць сучасних украшських iсторикiв, присвячених висвiтленню питань щодо ролi М. Грушевського в конфлжт 1911 - 1913 рр. в НТШ.
Наприкшщ львiвського перiоду дiяльностi Михайла Сергiйовича (1911 - 1913 рр.) в НТШ виник гострий конфлшт. Проявом цього конфлжту стала суперечка навколо публщистично'1 збiрки «Наша политика», опублшовано'1 весною 1911 р., в якш М. Грушевський критикував надмiрну конформiстську полiтику галицьких громадських дiячiв по вiдношенню до австршсько'1 влади [11, с. 26].
Це вилилося в конфлшт вченого з його учнем С. Томашiвським, який набув широкого розголосу в наукових колах. У пращ останнього висловлювалося некоректне звинувачення на адресу Михайла Сергшовича, який шбито був «у незгодi з методично-
159
науковими принципами», неправдиво висвгтлював полгтичш питання, вказував на допущен суперечностi, вимагав конкретних факпв [18, с. 116, 118, 119].
Науковий аналiз зазначено'1 проблеми започаткував один з засновниюв грушевськознавства Л. Винар, який неодноразово звертався до висвгтлення цього питання. У першому виданш монографи, присвячено'1 дiяльностi М. Грушевського в НТШ, автор проаналiзував збiрку «Наша политика», яка збурила гостру полемжу. Дiаспорний iсторик зробив висновок, що «можливо ... в деяких випадках Грушевський у надто згущених барвах представляв галицькi справи - але в основi вш вiрно схопив тодiшню дшснють». Л. Винар наголосив, що «галицью провщники, мабуть, не зрозумiли iнтенцiй автора «Нашо'1 политики» i замiсть об'ективно'1 дискусп висунених питань, зачали разом з опозищею в НТШ нагшку на Грушевського, стараючись усунути його вщ головства в НТШ, а також, можливо, i позбутися його з Галичини» [3, с. 59]. У бшьш пiзньому виданнi автор теж розглянув питання конфлшту в НТШ [4].
У пращ, присвяченш М. Грушевському як найвидатнiшому юторику Украши, Л. Винар зазначав, що ця суперечка до 1913 р. не була пов'язана з розходженням Михайла Сергшовича та його учшв «в площиш iсторiософiчно-iдеологiчного осмислення украшського iсторичного процесу» [5, с.124]. Л. Винар опублшував лист В. Липинського до М. Грушевського, зазначивши, що В. Липинський «засудив цю боротьбу» [6, с. 112].
За словами Л. Винара та С. Пшеничного, сучасники назвали «громом серед ясного неба» публшащю на сторшках львiвськоi газети «Дшо» статей невiдомого автора з загальною назвою «Наша политика i професор М. Грушевський. Гльосси до брошури проф. М. Грушевського». «Гльосси.», на думку авторiв передмови, були «написаш гостро, мiсцями досить дотепно, де-не-де, правда, жовчно i не завжди об'ективно [7, с. 11]. Вони зазначали, що найлегше було з'ясувати автора ще'1 публшацп. Ним був доцент австршсько'1 ютори Львiвського унiверситету, учень М. Грушевського Степан Томашiвський [7, с. 12]. С. Пшеничний у окремш розвщщ бiльш детально розглянув питання щодо ютори появи брошури «Гльосси.» та ii авторства [19, с. 352].
У сучаснш украшськш юторюграфи ряд юториюв присвятили сво'1 працi безпосередньому висвгтленню питань конфлiкту 1911 - 1913 рр. в НТШ. Н. Бортняк у розвщках, присвячених вщносинам М. Грушевського з Степаном Томашiвським, на оригшальних джерелах проаналiзувала рiзнi аспекти особистих та наукових стосунюв вчителя та учня. Дослiдниця звернула увагу на те, що С. Томашiвський, розглядаючи питання про конфлшт з Михайлом Сергiйовичем в НТШ, визнав, що серiя анонiмних фейлетошв, опублiкованих пiд назвою «Наша политика. Гльосси до брошури проф. Грушевського» була написана ним. Це вш тдтвердив у сво'1'х свiдченнях Вищш державнiй прокуратурi Вiдня 28 серпня 1916 р. [2, с. 295.]
В шшш пращ Н. Бортняк висловила сумшв щодо авторства С. Томашiвського стосовно брошури «Перед загальними зборами» (червень 1913 р.). На думку дослщнищ, це питання залишаеться вщкритим, i вона вiдзначила, що С. Томашiвський «далеко не прихильно ставиться до Грушевського у тодшшх подiях» [1, с. 194]. Авторка тдкреслила, що «Томашiвський пiсля вщходу М. Грушевського став фактичним головою товариства (з 1913 р. до початку 1918 р.)» [1, с. 195].
В. Горинь у статп, присвяченш висвгтленню конфлжту, який мав мюце в НТШ за участю М. Грушевського, розглянув причини цих суперечок i звернув увагу на те, що пщ час головування Михайла Сергшовича в Товарисга виявилися значш труднощк «брак пiдтримки австршських урядових iнстанцiй, постiйнi польськi штриги, цензурнi перешкоди в Росй, мiжпартiйна боротьба в Галичинi, яка часто переходила в науковi осередки» [9, с. 143 - 144)]. Як зазначив автор розвщки, у 1910-х роках оформився остаточний розрив мiж М. Грушевським та частиною члешв НТШ, шшими членами його керiвництва «внаслiдок розходження мiж науковою програмою великого юторика i
160
полiтикою Укрaïнськоï парламент^^ репрезентацГï y Biднi, Народним комитетом y Львовi» [9, с. 144]. Дослщник констатyвав, що цей розрив став завершенням низки конФлГктГв y НТШ, що «мали свою довгу тяглГсть».
ДослГдник констатyвав, що M. Грyшевський наголошyвав лише на полГтичному аспектi конФлГкту i на тдтвердження цього навiв його лист до G. Чикаленка (березень 1920 р.). Aле автор дослщження переконаний, що в цьому протистоянш «по6Гчними були й сощальш, культурологГчнГ, психологГчнГ, навГть осо6истГ моменти, по6утовГ деталi, що очевидно, мали неабиякий вплив на непорозумшня вченого з галицьким оточенням» [9, с. 144].
Не можна не погодитися з висновками B. Гориня, який вважае, «що з вини галицьких наукових та громадських кш, особливо полгтичних лщерГв краю, НТШ мусила покинути людина, котра найбгльше спричинилась до розвитку Товариства». На пiдтвердження цих слГв, автор навГв думку кшвських членiв Товариства, що M. Грушевський зробив «НТШ справжшм огнищем нayковоï роботи на вам просторГ yкрaïнськоï землГ й придбала йому високу репутащю в очах усього вченого свГту» [9, с. 149].
0. Ромашв, аналГзуючи конфлГкт M. Грушевського в НТШ, зазначив, що видатного юторика звинувачували не тГльки в дискредитаци у сво'1'х публГкацГях полГтики провГдних галицьких кш перед польською i схщноукрашською громадськГстю, але й «органГзацГйнГй, видавничий та фшансовш дГяльностГ M. Грушевського в НТШ». ДослГдник констатував, що «бшьшють з них - це звичайш шсинуаци», недоречнГсть яких була розвшчана в брошурГ «B оборот правди», випущенГй на захист голови НТШ, пщготовленш групою його прихильникГв в груднГ 1913 р. [16, с. 85 - 86]. B спещальнш розвщщ присвяченш цим подГям автор оцшюючи зауваги M. Грушевського, щодо дГяльносп i помилок галицько'1' суспГльностГ в «Нашо'1' полГтицГ» звернув увагу на те, що Mихaйло Сергшович «за всГма ментальними ознаками як «схщняк» недолюблював галичан» про що, на думку автора спещально! статп зазначав Mирон Кордуба. Пщсумовуючи дослГдник зауважив, що «образи С. ТомашГвського та його численних галицьких колег зовсГм небезпГдставнГ» О. Ромашв розумшчи, що M. Грушевський без сумшву виходячи з добрих побажань «недоощнюе чи навГть спотворюе полгтичш реалп Галичини того часу» [17, с. 286 - 287].
1. Гирич у статп, присвяченш ютори полгтичних та наукових стосункГв
B. Липинського та M. Грушевського, зазначив, що у конфлГкп, який стався пщ час «звичайних зборГв НТШ, на яких M. Грушевського було звинувачено в авторитарних методах керГвництва Товариством у надуживанш свохм становищем голови НТШ та шших грГхах, голосом B. Липинського скористався один з оргашзаторГв акци професор
C. ТомашГвський». Biн, за словами I. Гирича, «представляв галицько-украшських консерваторГв державницького напрямку i був старим знайомим Bячеслaвa Казимировича». Попри це, B. Липинський засудив вчинок С. ТомашГвського й рГшучо заперечував форми, в яких ця боротьба велася проти Mихaйлa Сергшовича [8, с. 311].
Aвтори ктори Aкaдемi'ï наук Украши, розглядаючи конфлГкт в НТШ, вщзначили, що 9 червня 1913 р. загальш збори прийняли вГдому постанову про необхщнють перегляду статуту товариства, в тому числГ в справГ наближення строкГв реорганГзацй НТШ в Aкaдемiю наук. Проект статуту мали заслухати загальш збори на грудневому засщанш, «але перебГг подГй призвГв до конфлГкту амбГцГй у керГвництвГ НТШ, а зрештою, до розмежування галицьких i росшських членГв товариства, i у жовтш M. Грушевський зршся головування i вийшов з НТШ. Отже, «на зборах товариства 27 грудня 1913 р. домшантною справою був не статут, а справа «Грушевський i опозищя» -конфлГкт, який назрГвав вже декшька рокГв i який тепер прийшов до свого завершення» [14, с. 12].
Я. Дашкевич, коментуючи щ поди, ip0HÍ4H0 додав, що Михайло Сергiйович «зрадив» Львiв для Киева, але через це «його чекала трохи опереткова вщплата з боку представниюв галицького партикуляризму, що влаштували у 1913 р. типово парламентарну обструкщю Грушевському, внаслiдок яко'1 вiн залишив пост голови товариства» [12, с. 99]. Сучасний юторик стверджував, що формально М. Грушевський склав повноваження голови НТШ 24 жовтня 1913року, але залишав вш Товариство, у яке уклав 16 роюв життя, з важким, але спокшним серцем: «будiвля НТШ - справжньо'1 фортецi укра'1нсько'1 науки в Схщнш Галичинi - була завершена» [12, с. 101]. В шшш робот автор вщкидав звинувачення М. Грушевського в авторитаризмi [13, с. 58].
Проведений iсторiографiчний аналiз наддав можливють з'ясувати iнтерес сучасних украшських iсторикiв щодо висвiтлення розглянуто'1 проблеми. Науковщ ретельно проаналiзували документи, яю стосувалися ^eï теми, на новш джерельнiй базi з'ясували подробицi конфлшту i визначили причини цих подш, розглянули складовi цього конфлiкту (полггичний, методологiчний, органiзацiйний аспекти). Майже ус дослiдники засудили боротьбу опонентiв проти М. Грушевського, хоча деяю дослщники визнавали амбiцiйнiсть та упередженiсть великого юторика щодо дiй галицького полгтичного iстеблiшменту. Сучаснi украшсью iсторики вщзначили велику реформаторську роботу М. Грушевського щодо перетворення НТШ на Академш наук, чому заважала опозищя.
Безумовно, що деяю питання залишилися не з'ясованими i мають свое виршення в подальшому дослiдженнi важливого питання грушевськознавства.
Список використаноУ л1тератури
1. Бортняк Н. Степан Томашiвський : до вщносин iз Михайлом Грушевським / Н. Бортняк // Михайло Грушевський i украшська iсторична наука : матер. наук. конф., присвяч. Михайловi Грушевському. - Львiв, 1999. - С. 187 - 195 ; Bortniak N. Stepan Tomashivskyi: do vidnosyn iz Mykhailom Hrushevskym / N. Bortniak // Mykhailo Hrushevskyi i ukrainska istorychna nauka : mater. nauk. konf., prysviach. Mykhailovi Hrushevskomu. - Lviv, 1999. - S. 187 - 195
2. Бортняк Н. Степан Томашiвський: до вщносин iз Михайлом Грушевським / Н. Бортняк // Михайло Грушевський, студи i матерiали : З нагоди 130^ччя вщ дня народження // Украшський юторик. - 1996. - Т. ХХХШУОК - С. 291 - 297 ; Bortniak N. Stepan Tomashivskyi: do vidnosyn iz Mykhailom Hrushevskym / N. Bortniak // Mykhailo Hrushevskyi, studii i materialy : Z nahody 130-richchia vid dnia narodzhennia // Ukrainskyi istoryk. - 1996. - T. ХХХШУОК - S. 291 - 297
3. Винар Л. Михайло Грушевський i Наукове товариство iм. Тараса Шевченка. 1892 - 1930 / Л. Винар. - Мюнхен : Дншрова хвиля, 1970. - 111 с. ; Vynar L. Mykhailo Hrushevskyi i Naukove tovarystvo im. Tarasa Shevchenka. 1892 - 1930 / L. Vynar. -Miunkhen : Dniprova khvylia, 1970. - 111 s.
4. Винар Л. Михайло Грушевський i Наукове товариство iм. Т. Шевченка. 1892 -1934 / Л. Винар. - Нью-Йорк, 2006. - 384 с. ; Vynar L. Mykhailo Hrushevskyi i Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka. 1892 - 1934 / L. Vynar. - Niu-York, 2006. - 384 s.
5. Винар Л. Найвидатшший юторик Украши Михайло Грушевський (1866 - 1934) / Л. Винар// Силуети епох. Дмитро Вишневецький, Михайло Грушевський. 1сторичш розвщки. - Дрогобич : Вщродження, 1992. - С. 77 - 167 ; Vynar L. Naivydatnishyi istoryk Ukrainy Mykhailo Hrushevskyi (1866 - 1934) / L. Vynar// Syluety epokh. Dmytro Vyshnevetskyi, Mykhailo Hrushevskyi. Istorychni rozvidky. - Drohobych : Vidrodzhennia, 1992. - S. 77 - 167
6. Винар Л. Недрукований лист В. Липинського до М. Грушевського в справi загальних зборiв НТШ в 1913 р. / Л. Винар // Украшський юторик. - 1991. - Ч. 1 - 2. -С.111 - 113; Vynar L. Nedrukovanyi lyst V. Lypynskoho do M. Hrushevskoho v spravi
zahalnykh zboriv NTSh v 1913 r. / L. Vynar // Ukrainskyi istoryk. - 1991. - Ch. 1 - 2. -S. 111-113;
7. Винар Л. Передмова / Л. Винар, С. Пшеничний // Грушевський М. Наша политика / М. Грушевський. - Нью-Йорк - Дрогобич : Коло, 2003. - С. 6 - 24. - (Грушевсьюяна. -Т. 7) ; Vynar L. Peredmova / L. Vynar, Ye. Pshenychnyi // Hrushevskyi M. Nasha polityka / M. Hrushevskyi. - Niu-York - Drohobych : Kolo, 2003. - S. 6 - 24. - (Hrushevskiiana. - T. 7)
8. Гирич I. В'ячеслав Липинський i Михайло Грушевський (До ютори полгтичних i наукових стосунюв) / I. Гирич // Михайло Грушевський : зб. наук. пр. i матер. Мiжнар. ювшейно'1 конф., присвяч. 125-й рiчницi вiд дня народж. М. Грушевського. - Львiв : НТШ, 1994. - С. 306 - 318 ; Hyrych I. Viacheslav Lypynskyi i Mykhailo Hrushevskyi (Do istorii politychnykh i naukovykh stosunkiv) / I. Hyrych // Mykhailo Hrushevskyi : zb. nauk. pr. i mater. Mizhnar. yuvileinoi konf., prysviach. 125-y richnytsi vid dnia narodzh. M. Hrushevskoho. - Lviv : NTSh, 1994. - S. 306 - 318
9. Горинь В. Михайло Грушевський i конфлжти в Науковому Товариста iM. Т. Шевченка / В. Горинь // Украша: культурна спадщина, нацiональна свiдомiсть, державнiсть. - 1995. - Вип. 2. - С. 143 - 156 ; Horyn V. Mykhailo Hrushevskyi i konflikty v Naukovomu Tovarystvi im. T. Shevchenka / V. Horyn // Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. - 1995. - Vyp. 2. - S. 143 - 156
10. Грицак Я. Конфлжт 1913 року в НТШ : причини i причинки // Украшський юторик. - 1991 - 1992. - № 3 - 4. - С. 319 - 332; Hrytsak Ya. Konflikt 1913 roku v NTSh : prychyny i prychynky // Ukrainskyi istoryk. - 1991 - 1992. - № 3 - 4. - S. 319 - 332
11. Грушевський М. Наша политика / М. Грушевський. - Нью-Йорк - Дрогобич : Коло, 2003. - С. 25 - 112. - (Грушевсьюяна. - Т. 7) ; Hrushevskyi M. Nasha polityka / M. Hrushevskyi. - Niu-York - Drohobych : Kolo, 2003. - S. 25 - 112. - (Hrushevskiiana. - T. 7)
12. Дашкевич Я. Михайло Грушевський - оргашзатор украшсько!' нащонально'1 науки / Я. Дашкевич // Михайло Грушевський : зб. наук. праць i матер. Мiжнар. ювш. конф., присвяч. 125-й рiчницi вщ дня народж. М. Грушевського. - Львiв : НТШ, 1994. -С. 93-102 ; Dashkevych Ya. Mykhailo Hrushevskyi - orhanizator ukrainskoi natsionalnoi nauky / Ya. Dashkevych // Mykhailo Hrushevskyi : zb. nauk. prats i mater. Mizhnar. yuvil. konf., prysviach. 125-y richnytsi vid dnia narodzh. M. Hrushevskoho. - Lviv : NTSh, 1994. -S. 93-102
13. Дашкевич Я. Михайло Грушевський i початки оргашзацп украшсько'1 науки / Я. Дашкевич // Вюник АН УРСР. - 1991. - №9. - С. 52 - 60 ; Dashkevych Ya. Mykhailo Hrushevskyi i pochatky orhanizatsii ukrainskoi nauky / Ya. Dashkevych // Visnyk AN URSR. - 1991. - №9. - S. 52 - 60
14. Iсторiя Академи наук Украши. 1918 - 1993 / ред. кол. Б. С. Патон та ш. - Кшв : Наук. Думка, 1994. - 318 с. ; Istoriia Akademii nauk Ukrainy. 1918 - 1993 / red. kol.
B. Ye. Paton ta in. - Kyiv : Nauk. Dumka, 1994. - 318 s.
15. Пшеничний С. «...Щадпъ цензорського олiвця»: до ютори появи статп
C. Томашiвського «Наша политика» / С. Пшеничний // Украшський юторик. - 1991 -1992. - № 3 - 4. - С. 352 - 361 ; Pshenychnyi Ye. «...Shchadit tsenzorskoho olivtsia»: do istorii poiavy statti S. Tomashivskoho «Nasha polityka» / Ye. Pshenychnyi // Ukrainskyi istoryk. - 1991 - 1992. - № 3 - 4. - S. 352 - 361
16. Ромашв О. Михайло Грушевський i його роль у становленш та розвитку украшсько'1 нащонально'1 науки (Наукове товариство iм. Шевченка у Львов^ // Михайло Грушевський : зб. наук. праць i матер. Мiжнар. ювш. конф., присвяч. 125-й рiчницi вщ дня народж. М. Грушевського. - Львiв : НТШ, 1994. - С. 80 - 93 ; Romaniv O. Mykhailo Hrushevskyi i yoho rol u stanovlenni ta rozvytku ukrainskoi natsionalnoi nauky (Naukove tovarystvo im. Shevchenka u Lvovi) // Mykhailo Hrushevskyi : zb. nauk. prats i mater.
Mizhnar. yuvil. konf., prysviach. 125-y richnytsi vid dnia narodzh. M. Hrushevskoho. - Lviv : NTSh, 1994. - S. 80 - 93
17. Ромашв О. До ютори конфлiкту Михайла Грушевського з галичанами у 1913 р. / О. Ромашв // Укра'шський iсторик. - 2004 - 2005. - №3-4. - С. 283 - 290 ; Romaniv O. Do istorii konfliktu Mykhaila Hrushevskoho z halychanamy u 1913 r. / O. Romaniv // Ukrainskyi istoryk. - 2004 - 2005. - №3-4. - S. 283 - 290
18. Томашiвський С. Наша политика i професор М. Грушевський. Гльосси до брошури проф. М. Грушевського / С. Томашiвський // Грушевський М. Наша полггика / М. Грушевський. - Нью-Йорк - Дрогобич : Коло, 2003. - С. 113 -143. - (Грушевсьюяна. - Т. 7) ; Tomashivskyi S. Nasha polityka i profesor M. Hrushevskyi. Glossy do broshury prof. M. Hrushevskoho / S. Tomashivskyi // Hrushevskyi M. Nasha polityka / M. Hrushevskyi. -Niu-York - Drohobych : Kolo, 2003. - S. 113 -143. - (Hrushevskiiana. - T. 7)
19. Халак Н. В. Наукова спадщина i громадсько-полггична д1яльнють Степана ТомашГвського : автореф. дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00. 06 / НадГя ВолодимирГвна Халак; 1нститут укр. археографи та джерелознавства iM. М. С. Грушевського НАН Укра'ши. - Кшв, 1999. - 20 с. ; Khalak N. V. Naukova spadshchyna i hromadsko-politychna diialnist Stepana Tomashivskoho : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00. 06 / Nadiia Volodymyrivna Khalak; Instytut ukr. arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy. - Kyiv, 1999. - 20 s.
20. Шаповал Ю. Михайло Грушевський / Ю. Шаповал, I. Верба. - Кшв : Альтернативи, 2005. - 352 с. .; Shapoval Yu. Mykhailo Hrushevskyi / Yu. Shapoval, I. Verba. - Kyiv : Alternatyvy, 2005. - 352 s.
Стаття надшшла до редакци 10.09.2015 р.
N. Romantsova
M. HRUSHEVSKY AND THE DISPUTE IN THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY: THE ISSUE IN THE UKRAINIAN CONTEMPORARY HISTORIOGRAFY
In the course of 1911-1913 a conflict that affected the scientific activity of M. Hrushevsky arose in the Shevchenko Scientific Society. On the one hand there was a manifestation of Mykhaylo Hrushevsky's authoritarianism, on the other hand pretentiousness of some of his followers, S. Tomashivsky in particular, showed itself. The historiographic analysis of these aspects concerning the appraisals is of scientific interest since it enables to determine the scientific and political stands of the well-known figures of that time as to the scientific and publicistic activity of M. Hrushevsky.
The article examines the historiography aspect of the issue concerning the dispute arisen in the NTSh in 1911-1913. It determined the role of M. Hrushevsky, S. Tomashivsky and other scientists in the dispute on the historiographic basis. It defined the multi-aspect character of those events within the framework of the Halychyna political elite of the time. The historiographic study enabled to determine the present-day Ukrainian scientists' attempts to give a more sensible appraisal the collision. The article analyzed the issues of the given events covering in the works by L. Vynar, I. Hyrych, V. Horyn', Y. Dashkevych, O. Romaniv and other historians studying M. Hrushevsky's life and activity.
The given historiographic analysis enabled to determine the contemporary Ukrainian historians' interest in the examined problem elucidation. The scientist thoroughly analysed the documents referring the given topic. They clarified the conflict details and determined the causes of those activities on the new source data base and studied the constituents of the conflict (political, methodological and organizational aspects). Nearly all the researchers condemned the opponents struggle against M. Hrushevksy although some of the scientists acknowledged the great historian's ambitiousness and bias as to the activity of Galicia political establishment. The contemporary Ukrainian historians pointed to M. Hrushevsky's
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14
great reformatory activity aimed at transforming the Shevchenko Scientific Society into the Academy of Sciences hindered by the opposition.
Key words: М. Hrushevsky, "Nasha Polityka" ("Our Politics"), dispute in the NTSh, Ukrainian contemporary historiography, historiographic appraisals.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 94:314.7(477.62)"1944/1946"(045)
Н.Ф. Шишк
ОБСЯГИ I СТРУКТУРА М1ГРАЦ1Й ДО М1СЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ДОНЕЦЬКО1
ОБЛАСТ1 У 1944-1946 РР.
Статтю присвячено виявленню обсяг1в м^рацт до MicbKUX поселень Донецьког o6nacmi у 1944-1946рр. i структури м^рацтного приросту, передовым, територiально'г i статевовтовог. Джерельну базу становлять переважно поточн вiдомостi статистичного управлтня Сталiнсько'г областi про мехатчний рух населення
Ключовi слова: повоенш мираци, Донецька область, статевовтова i територiальна структура м^рацтного приросту, поточний облт населення.
Повоенну м1грацшну специфшу Донецько! обласп визначали значш людсью втрати в мютах на тл1 високо! концентрацй життево важливих для держави пщприемств. Це сформувало мету оргашзованих м1грацш - поповнення робочо! сили для вщбудови промислового комплексу, а опосередковано стало головним чинником зростання чисельносп городян. Державно-партшне кер1вництво реал1зувало свш традицшний шструментарш розпорядження людськими ресурсами для виконання державних завдань. Завдяки потужним м1гращям мюьке населення до 1950 р. вщновило довоенну чисельнють.
У спектр1 наукових дослщжень радянського часу проблеми м1грацшного руху населення вщносились до небажаних. Вважалось, що перемщення населення при сощал1зм1, носить виключно плановий характер, а тому немае ш теоретично!, ш практично! потреби у ii вивченш [1, с. 48]. Перш1 кроки були здюнеш демографами лише тсля перепису 1970 р., до програми якого були внесет спещальш питання по м1гращям. Тод1 науковщ висунули припущення, що м1грацшний бум в Донецькш обласп припав на перюд до 1959 р., коли завдяки штенсивним м1гращям формувалось ii народонаселення. Акцентували на визначнш рол1 великих промислових вузл1в у систем! розселення краю [2]. У руст створення лггопису робпничого класу, юторики звернули увагу на випереджаюч! темпи його зростання на тл1 загального приросту населення обласп. Вщмпили важливу роль оргнабору, демобшзацп та мобшзаци молод! до шкш ФЗН у справ! комплектування робпничих кадр1в [3]. Поворотним пунктом у вивченш, став початок перебудови, а згодом проголошення незалежносп Украши. Доступнють рашше засекречених арх1вних матер1ал1в, в тому чист поточно! статистики м1грацшного руху, створила умови для неупередженого анал1зу змш у повоенному народонаселенш. М.Алферов дшшов висновку, що зростання чисельносп населення Донбасу вщбувалося головним чином за рахунок керованих зовшшшх м1грацш та вщповщно мехашчного приросту. Г.Куром1я тдкреслив, що повоенне населення регюну зростало швидше шж будь-де в УкраЛш. Виявив чимало приклад1в р1зного за характером пршзду м!грашлв -прорадянськи щеалютично налаштовано! молодо авантюриспв i навпъ члешв УПА.
165
