CC BY
46
УДК 311.21.07 JEL: D80; С46; L82
соц1альн1 мед1а як об'бкт статистичного досл1дження
®2019 ТУМАНОВ О. О.
УДК 311.21.07 Ш: D80; С46; L82
Туманов О. О. Сощальж медiа як об'скт статистичного дослщження
В умовах стр'шкого розвитку ¡нновац/йних технологй широко! популярност'! набувають соц1альн1 мед/а. СьогоднI багато б1знес-орган1зацш ви-користовують софльш мед'а для стлкування 31 своми користувачами. Соц:альн: мед'а допомагають б/знес-орган/зац/ям покращити своIбренди та знаходитися там, де I користувач - у со^альних мережах. Метою даноI статт'> е теоретичне об(рунтування змшу поняття «соц/аль-нI меМа», розкриття !х сутностI та функцй, визначення теоретичноI основи !х статистичного дослдження для забезпечення можливост/ подальшого використання для розвитку б'внесу. Для досягнення поставленоI мети було проанал'вовано р'вномаштт джерела ¡нформацИ та розглянуто ¡стор'ж розвитку со^альних мед/а. Визначено, що соц/альн/ меМа передбачають використання штернет-мереж'> або 'ттернет-технологй. У статт'> видлено основнI компоненти со^альних мед'ш, а саме: веб-форуми, подкасти, блоги I мкроблоги, соц1альн1 мереж'> та надано !х визначення. Розглянуто основнI функцюнальт особливост/ соц/альнихмед'ш, до яких належать: ¡дентиф'шацт, присутнсть, розмови, взаемовдносини, групи, репутац/я та обм/н. Оскльки значну частку часу, проведеного користувачами в 1нтернет'>, займае час, проведений у со-цмережах, було визначено топ соцальнихмереж, як е найб'шьш популярними в УкраМ На приклад/ соцшльноIмереж'> РасеЬоок, яка сталал'дером у рейтингу, дотджено основн/ маркетингов/ функцП, що пропонують соцшльт меда. Серед основних функц/й визначеш: в'део в прямому еф'щ функц/я «Продати щось», створення опитувань та планування публ/кац/й. Розглянуто аналтику використання в'деореклами на стор'тках соць альноI мережI РасеЬоок. Визначено, що основними рекламодавцями в УкраЫ, як використовують дану соцальну мережу для показу в/деореклами, е такI ¡нтернет-магазини, як Розетка, Алло та Фотос.
Кпючов'1 слова: соцшльнI меда, веб-форуми, соц/альн/ мереж/, статистичне дослдження, РасеЬоок. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-8-14 Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 19.
Туманов Олексй Олександроеич - здобуеач, кафедра статистики, облку та аудиту, Харювський нацональний ушверситет :м. (пл. Свободи, 4, Харк1в, 61022, Украна) E-mail: oleksii. tumanov@gmail. com
. Н. Каразша
УДК 311.21.07 JEL: D80; С46; L82 Туманов А. А. Социальные медиа как объект статистического исследования
В условиях стремительного развития инновационных технологий широкую популярность приобретают социальные медиа. Сегодня многие бизнес-организации используют социальные медиа для общения со своими пользователями. Социальные медиа помогают бизнес-организациям улучшить свои бренды и находиться там, где и пользователь -в социальных сетях. Целью данной статьи является теоретическое обоснование содержания понятия «социальные медиа», раскрытие их сущности и функций, определение теоретической основы их статистического исследования для обеспечения возможности дальнейшего использования для развития бизнеса. Для достижения поставленной цели были проанализированы различные источники информации и рассмотрена история развития социальных медиа. Определено, что социальные медиа предусматривают использование интернет-сети или интернет-технологий. В статье выделены основные компоненты социальных медиа, а именно: веб-форумы, подкасты, блоги и микроблоги, социальные сети и представлены их определения. Рассмотрены основные функциональные особенности социальных медиа, к которым относятся: идентификация, присутствие, разговоры, взаимоотношения, группы, репутация и обмен. Так как значительную долю времени, проведенного пользователями в интернете, занимает время, проведенное в соцсетях, был определен топ социальных сетей, которые являются наиболее популярными в Украине. На примере социальной сети Facebook, которая стала лидером в рейтинге, были исследованы основные маркетинговые функции, которые предлагают социальные медиа. Среди основных функций выделены: видео в прямом эфире, функция «Продать что-то», создание опросов и планирование публикаций. Рассмотрена аналитика использования видеорекламы на страницах социальной сети Facebook. Определено, что основными рекламодателями в Украине, которые используют данную социальную сеть для показа видеорекламы, являются такие интернет-магазины, как Розетка, Алло и Фотос. Ключевые слова: социальные медиа, веб-форумы, социальные сети, статистическое исследование, Facebook. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 19.
Туманов Алексей Александрович - соискатель, кафедра статистики, учета и аудита Харьковского национального университета им. В. Н. Ка-разина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: oleksii. tumanov@gmail. com
UDC 311.21.07 JEL: D80; C46; L82 Tumanov O. O. Social Media as the Object of Statistical Research
Social media is gaining widespread popularity in the context of the rapid development of innovative technologies. Today, many business organizations use social media to communicate with their users. Social media helps business organizations improve their brands and stay where the user is - on the social networks. The article is aimed at theoretical substantiation of the content of the concept of «social media», disclosing their essence and functions, defining the theoretical basis for a statistical study of them in order to ensure possible further use for business development. To achieve the aim, various sources of information were analyzed and the history of social media development was considered. It is defined that social media depends on the use of Internet or Internet technologies. The article allocates the main components of social media, i.e., web forums, podcasts, blogs and micro-blogs, social networks, and provides the respective definitions. The main functional features of social media are considered, which are: identification, presence, conversations, relationships, groups, reputation and exchange. Since a significant proportion of the time spent by users on the Internet constitutes the time spent on social networks, the author defines the social networks that are most popular in Ukraine. On the example of the social network Facebook, which became the leader of the ranking, the main marketing functions offered by means of social media were researched. Among the main functions are: live video, «Sell something» function, survey creation, and publication planning. The analytics on the use of video advertising on the pages of the social network Facebook is considered. It is defined that the main advertisers in Ukraine, using this social network to display video ads, are on-line stores such as Rozetka, Allo and Fotos. Keywords: social media, web forums, social networks, statistical research, Facebook.
Fig.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 19.
Tumanov Oleksii O. - Applicant, Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: oleksii. tumanov@gmail. com
i
епоху шформацшного сусшльства важливу .роль вщграе комунiкацiя в iнтернет-мережi. 1нтернет, як платформа спiлкування, впливае майже на ва сфери життя населення. З кожним роком юльйсть користувачiв соцiальних мереж невпин-но зростае. Можливкть розмiщення та отримання шформаци в соцiальних мережах змiнюе поведшку споживачiв товарiв та послуг i зумовлюе необхiднiсть проведення статистичного досл^дження розвитку соцiальних медiа. Очевидною стае криза довiри спо-живачiв до засобiв традицiйного маркетингу. Вплив сощальних медiа на поведiнку споживачiв спонукае до змши стратегiй класичного маркетингу. Компани повиннi рекламувати себе там, де знаходяться !хш потенцiйнi ^енти, що робить соцiальнi медiа при-родною точкою контакту мiж компашею та 11 цiльо-вими споживачами.
У ходi вивчення соцiальних медiа були проаналь зованi науковi працi вiтчизняних i зарубiжних авторiв, таких як: Башинська I. [1], Грищенко О. [2], Коневщин-ська О. [3], Литвинова С. [3], Нешева А. [2], Меп^ М. [17], Siriwardana А. [17], Szymkowiak А. [19]. Проведений аналiз показав, що, зважаючи на безперервний розвиток iнновацiйних технологш та швидкiсть !х розповсюдження, необх^дним е обгрунтування теоре-тико-методологiчних основ економшо-статистичного дослiдження розвитку соцiальних медiа.
Завданнями дано! статтi е: теоретичне обгрунтування змшту поняття «сощальш медiа», розкриття !х сутностi та функцш, визначення теоретично! основи !х статистичного дослiдження для забезпечення можли-востi подальшого використання для розвитку бiзнесу.
Статистичне дослiдження будь-якого явища чи процесу розпочинаеться з визначення його теоретико-методологiчно'! основи. Визначення сутносп сощ-альних медiа е доволi складним завданням. Не шнуе чiткого унiфiкованого на мiжнародному рiвнi визначення того, що таке сощальш медiа, а це означае, що
результати досл^жень часто не можна поршняти в територiальному або динамiчному аспектi.
Для розгляду цього термша зупинимось на де-шлькох джерелах. Так, у словнику Кембриджського ушверситету визначено, що «соцiальнi медiа - це веб-сайти та комп'ютерш програми, якi дозволяють людям спккуватися та обмiнюватися iнформацieю в 1нтернеп за допомогою комп'ютера чи мобкьного телефону» [7]. Iншi визначення поняття «сощальш медiа» наведено в табл. 1.
yd визначення сощальних медiа мають спiль-ну рису - вони передбачають використання iнтернет-мережi або штернет-технологш. До-тримуючись принципiв прозоростi, обмшу та ште-грацГ! Web 2.0, багато програм (веб-сайти, мобкьш додатки, онлайн-системи) дозволяють програмно ш-тегруватися з шшими програмами Web 2.0.
Применим е визначення та розповсюдження стандартних протоколiв iнтеграцГ!, що дозволило ш-тегрувати рiзнi системи легше та швидше, оскiльки iнтеграцiйнi штерфейси вiдповiдають заздалегiдь ви-значеним стандартам. Отже, тлумачення сощальних медiа повинно включати технологiчну (1нтернет i мо-бiльнiсть), iдеологiчну (прозорiсть, обмiн та штегра-цiя), а також функщональну складовi.
Для розумiння сутностi будь-якого явища необ-хiдно розглянути шторш його розвитку. Зазвичай, коли мова йде про сощальш медiа, на думку приходить Facebook чи Twitter. Однак насправдi !х iсторiя в далекому минулому.
Найб1льш раннi способи надсилання повгдом-лень на великi в^дсташ були як звуковими, так i вГзу-альними. У давньому Кита!, бгипп та ГрецГ! люди передавали пов^омлення димовими сигналами вдень та маяковими вогнями вноч1
Розвиток сощальних медiа було розпочато ще у 550 р. до н. е., коли в !раш була створена поштова сис-
Таблиця 1
Визначення термша «сощальш MeAia»
PiK Автор, джерело Визначення термша
2012 Benyoucef M., Huang Z. [5] Сощальш i^ia - це штернет-додатки, побудован на ochobí шформацмно! технологи Web 2.0, Í3 посиланням на сучасну концепцт та платформу для використання колективного штелекту
2014 Davis R. [8, p. 2] Соц1альн1 медia в загальному значены передбачають низку шформацмно-комуш-кацмних зaсобiв та технологiй, як1 застосовуються користувачами для отримання шформаци, а також висловлення власно! думки, утворюючи при цьому розгалужену мережу зв'язш з шшими користувачами
2014 Lomborg S. [16, p. 186] Сощальш медia за своею основою е мережевими комунiкaтивними практиками, значення яких в^чаеться рiзними суб'ектами, у тому числ1 постачальниками послуг, розробниками, громадськими дiячaми та користувачами пщ час створення
2018 Kapoor K. K. et al. [15] Соц1альн1 медia - це наб1р iнформaцiйних технологiй, що сприяють взаемоди та ро-бот1 мережi
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
о
ш
Джерело: складено на ochobí [5; 8; 15; 16].
тема на регулярнш основа пошту перевозили вершники. Зазвичай пошта складалася з урядових вкправ-лень i надсилалася з одного мiсця в шше [4, р. 3]. Ево-люцiю соцiальних медiа можна спостер1гати на рис. 1.
сайтами електронно! комерци, вiртуальними свiтами, пiдкастами тощо (рис. 2).
Блог - тип веб-сайту, який зазвичай шдтриму-еться особою з частими оновленнями [14, р. 633].
Рис. 1. IcTopiq розвитку соцiальних MeAia
Джерело: побудовано за даними [4].
XVIII i XIX столiття були переломним перюдом, коли такi пристро!', як телеграф (1792), телефон (1890) i радю (1891) запровадили нову еру надсилання та прийому повкомлень на велию вiдстанi. Зростаюча кiлькiсть експрес-повiдомлень мiж шдприемства-ми, фiнансовими та юридичними бюро та банками в мктах, як стрiмко розвивалися, а також насичений вуличний трафш спричинили необхкшсть розвитку новiтнiх методiв доставки телеграм i листiв.
Bинахiд телефону та радю шдняв мiжособис-тiсне спккування на iнший рiвень. XX столи-тя ознаменувалося зростанням i розвитком 1нтернету. Настала ера обмiну повкомленнями вiд однiei людини до шшо! в цифровому форматi або через штернет- мережу. Електронна пошта, ARPANET, USENET, BBS (система дошки оголошень), IRC (штер-нет-естафета), Listserv, Blogger, Livejournal, Napster були одними з важливих сайпв для сощально! вза-емоди та обмiну. У XXI столгт вiдбулося стрiмке зростання ккькосп сайтiв у соцiальних мережах, а саме: Friendster, Fotolog, Photobucket, Flickr, Orkut, Facebook, Ning, Twitter, Netlog, YouTube та шшь
Активний розвиток соцiальних медiа за два останшх столiття обумовив появу велико! ккькост !х компонентiв. На сьогодншнш день соцiальнi медiа представленi сощальними мережами, веб-форумами,
Рис. 2. Основы структуры компоненти сощальних MeAia Джерело: побудовано на 0CH0Bi [9; 13].
Форуми - штерактивна форма системи спккування на основi шдивкуальних повiдомлень i вкпо-вiдей, як утворюють так званi теми [17].
Шдкасти - штернет-радюшоу та iншi аудюпро-грами, доступнi для завантаження через 1нтернет,
для вктворення через комп'ютер i МРЗ-програва-4i [14].
Мжроблог - це невелика форма ведення блопв, яка, як правило, складаеться з коротких, стислих по-вiдомлень, що використовуються як споживачами, так i 6i3MTOM для обмiну новинами, оновлень статусу та продовження розмови [17].
Вiртуальний свт - електронне середовище, що вiзуально iмiтуе складнi фiзичнi простори, де люди представлен вiртуальними персонажами та можуть взаемодiяти один з одним i з вiртуальними об'ектами [14].
Сощальш мережi - це веб-сервки, як дозволя-ють особам створити загальнодоступний або нашв-публiчний профiль у обмеженiй системi, сформулю-вати список iнших користувачiв, з якими вони мають спiльнi контакти, а також переглядати профш шших користувачiв [8].
Усоцiальних медiа кнуе сiм функцiональних елементiв, якi можуть сприяти розумшню його робочого мехашзму. Це такi елементи, як: кентифкащя, присутнiсть, бесiди, взаемостосунки, групи, репутащя та обмiн. Розглянемо ix детальнше.
1. Вентифжащя (Identity) - описуе, як спожи-вачi представляють себе на платформi соцiальниx ме-дiа. Цей функцiональний блок може включати рiзнi типи шформаци (наприклад, iм'я, вiк, стать, професiя чи мкцезнаходження). Пiд час прояву свое'1' особис-тостi користувачi часто розгортають бкьш глибоку iнформацiю, таку як думки чи почуття.
2. Присуттсть (Presence) - за допомогою блоку присутносп можна описати доступшсть користувачiв на платформах сощальних медiа. Блоки присутносп та iдентичностi (у соцiальниx медiа) мають два осно-внi вимiри, пов'язанi iз соцiальними процесами са-мопрезентаци та саморозкриття. Численнi сощальш виклики можуть безпосередньо впливати на присут-нiсть або вiдсутнiсть споживача на сощальному носи. Б1льше того, учасники будь-якого типу соцiальноi вза-емодц мають намiри не лише впливати на iншиx, але й слккувати за зворотною реакцiею iншиx учасниюв.
3. Розмови (Conversations) - представляють спо-сiб спiлкування користувачiв, включаючи мотивацш, частоту та змiст. Враховуючи той факт, що основною метою елеменпв сощальних медiа е полегшення спк-кування мiж людьми та групами, цей блок е найбкьш важливим елементом.
4. B3aeMOBidmocmu (Relationships) - перегляда-ють зв'язки мiж учасниками спкьноти. Можна при-пустити мiцний зв'язок мiж iдентифiкацiею та вза-емовкносинами.
5. Групи (Groups) - описують спкьноти чи шд-сп1льноти на платформах сощальних медiа. Можна видкити двi основнi форми груп: перша вккрита для будь-кого (наприклад, вкповщ блогу, дошки оголо-шень), а друга - коли користувачi можуть керувати
своши iснуючими звязками та створювати групи з них (наприклад, сайти сощальних мереж).
6. Репутащя (Reputation) - це розширення кен-тифшаци користувачiв, головним чином пов'язаних з шшими в спiльнотi. Цей блок досить добре вимiрю-еться за допомогою таких показнишв, як сила, на-стро'1, пристрасть та охоплення. У зв'язку з репутащ-ею та стосунками слк згадати про роль лiдерiв думок (тобто оаб, якi мають найвищу репутащю в сп1льно-тi). Вони можуть впливати не лише на прийняття, але i на розповсюдження шновацш.
7. Обмт (Sharing) - може бути пов'язаний з про-цесом обмшу контентом мiж рiзними учасниками.
Значна частина вiльного часу людства припадае
на проведення часу в сощальних мережах. За
допомогою сощальних медiа населення краши мае можливкть пошуку iнформацii на сторiнкаx веб-простору та купiвлi товарiв на веб-сайтах компанш.
Саме в сощальних мережах вкбуваеться без-посереднiй обмш iнформацiею мiж користувачами. За даними сайту statista.com, у 2018 р. час, що витра-чаеться щодня на сощальш мережi користувачами 1нтернету по всьому свiту, складав 136 хвилин [11]. В Укра'М найбкьш вiдвiдуваними соцiальними мережами у 2018-2019 рр. е Facebook, Pinterest, Twitter, YouTube, Instagram, VKontakte, Tumblr та ш.
Рейтинг цих мереж у листопадi 2018 р. - листо-падi 2019 р. зображено на рис. 3.
Як бачимо, у листопадi 2018 р. серед користу-вачiв 1нтернету в УкраМ найбiльш вiдвiдуваною со-цiальною мережею був Facebook - 61,7%.
За даними Gemius.ua, у ачш 2018 р. дану мережу вквкало 11,4 млн реальних користувачiв. За цей мь сяць учасники сощально'1' мережi проглянули бiльше 600 мiльйонiв сторшок з персональних комп'ютерiв, у середньому витрачаючи на цю соцмережу бкьше 2,5 годин на мкяць [10].
Facebook е найбкьш популярною платформою сощальних медiа, починаючи вк утворення 1нтерне-ту. 1нструменти маркетингу, яш розробляе команда Facebook, е одними з кращих для розвитку бiзнесу. Кожну частину Facebook можна використовувати по-рiзному. Усвiдомлюючи рiзницю мiж iнструментами та ix можливостями, можна побудувати стратегш, орiентовану на розвиток бiзнесу.
Профiль Facebook - це початкова точка й основ-не мкце, з якого потрiбно починати будувати стратегш сощального медiа-маркетингу. Саме з профилю компан11' е можливкть контролю та керування трьо-ма iншими частинами, насамперед певними групами, сторшками та подiями. Але профкь слiд використовувати лише для особисто'1' дiяльностi та керування сторшками/групами. Реклама з нього заборонена.
Facebook мае безлiч функцiй, яш можна використовувати для розвитку бiзнесу, починаючи вiд по-тужних оголошень i закiнчуючи функцiею «Продати
<u о. ф
о
и
'т <о
m ^
I-
и s
.
£
70 60 50 40 30 20 10
/ \
У
. N
0 2
0 2
0 2
2 0
0 2
3 0
0 2
4 0
0 2
5 0
0 2
6 0
0 2
7 0
0 2
8 0
0 2
а\
0
0 2
0 2
0 2
PiK, мкяць
Pinterest YouTube
Рис. 3. Рейтинг найбшьш вщвщуваних сощальних мереж в УкраТш за останшй piK (листопад 2018 р.
листопад 2019 р.)
Джерело: побудовано за даними [19].
щось у вашш групi». Рiзнi рiвнi конфiденцiйностi та безпеки дозволяють створити свою групу для задово-лення вiдповiдних цкей та потреб. Група може бути закритою, тобто, лише для запрошених користувачiв.
Форми, якими користуеться бкьшкть компа-нiй, е закритими - люди можуть бачити опис групи, фотографа, список учасникiв, але не можуть бачити публкаци, якщо вони не приеднаються. Пiд загаль-нодоступними формами розумiеться те, що користу-вачi РаееЬоок, якi не приеднаш до цiеi групи, можуть бачити бкьшшть публiкацiй, але не можуть жодним чином взаемодiяти всерединi групи.
Для отримання доходу за допомогою профкю у РаееЬоок можливе використання деяких зручних функцiй групи, таких, як:
+ продати щось - пряма кнопка для продажiв; + створення опитувань - спосiб дiзнатися, чого
хочуть клiенти; + в^ео в прямому ефiрi - сшлкування зi своею аудиторiею наживо - це одна з найустшшших маркетингових тактик; + планування публiкацiй (нова функцiя) - мож-ливiсть налаштувати графiк викладення пу-блiкацiй.
Ще одним шструментом розвитку бiзнесу у РаееЬоок е створення подш. За допомогою подш можливо привернути увагу великоi юлькосп корис-
TyBa4iB приблизно в один момент часу. При цьому не е обов'язковою фiзична присyтнiсть користувача. Подго можливо створити навколо вебшару чи будь-якого iншого виду комушкаци в Iнтернетi чи офлайн. В1дпов1дно до потреб компани параметри конф^ден-цiйностi можна налаштувати, починаючи вiд пу6л1ч-них подiй, закшчуючи повнiстю приватними под1-ями. 1снуе також багато варiацiй мiж ними.
Окр1м вбудованих фyнкцiй маркетингу Face-book також пропонуе розмщення сторонньо! рекла-ми. Пiсля блокування росшських ресyрсiв (Vk.com, Yandex.ua, Mail.ru та ш.) бiльшiсть рекламодавцiв звернулася до послуг саме цiеi компани.
За даними Gemius.ua, видеореклама на сторш-ках Facebook у квiтнi 2017 р. охопила 7% онлайн-ау-дитори користyвачiв. А вже в липш та серпнi 2017 р. цей показник зрк до 20%. Майже 60% в^деореклами було показано у видимш зонi екрану в середньому протягом 8 секунд [10]. Серед компанш, як стали л1-дерами з юлькосп показiв вiдеореклами на сторшках Facebook в Украiнi, видкяють такi iнтернет-магазини, як Rozetka, Alio, Fotos.
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах сощальш мед!а мають вели-чезний потенщал впливу на споживачiв товар!в i послуг. Використання шструменпв соцiального медiа-
0
маркетингу, обгрунтованих за допомогою економшо-статистичного дослкження, е запорукою успiшного розвитку бiзнесу. Це зумовлюе актуальнiсть обрання сощальних медiа як об'екта статистичного досм-дження.
У роботi розглянуто основш компоненти сощ-альних медiа. Визначено, що значний вплив на пове-дiнку споживачiв мають соцiальнi мережь Розглянуто меxанiзми маркетингу на прикладi сощально! мережi Facebоok. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Башиньска I. О. Маркетинге^ комушкацп пщпри-емства у со^альних мережах. EKOHOMi4Hi науки. Cepin «Еко-номка та менеджмент». 2012. Вип. 9. Ч. 1. С. 36-41.
2. Грищенко О. Ф., Нсшева А. Д. Со^альний мeдia маркетинг як iHCTpyMeHT просування продукту пщприем-ства. Маркетинг i менеджмент iнновацiй. 2013. № 4. С. 86-98.
3. Коневщинська О. Е., Литвинова С. Г. Електронн сoцiaльнi мepeжi як складник сучасних сoцiaльних мeдia. lнфоpмацiйнi технологи i засоби навчання. 2016. Т. 55. № 5. С. 42-54.
4. Baruah T. D. Effectiveness of Social Media as a tool of communication and its potential for technology enabled connections: A micro-level study. International Journal of Scientific and Research Publications. 2012. Vol. 2. Issue 5. URL: http://www. ijsrp.org/research_paper_may2012/ijsrp-may-2012-24.pdf
5. Benyoucef M., Huang Z. User-Centered Investigation of Social Commerce Design // International Conference on Online Communities and Social Computing. 2013. P. 287-295. URL: https://link.springer.com/chapter/ 10.1007/978-3-642-39371-6_33
6. Blackshaw P., Nazzaro M. Consumer generated media (CGM) 101: Word Of Mouth In the age of the Web-Fortified consumer. Intelliseek White Paper. 2012. URL: https://www. yumpu.com/en/document/read/6837546/consumer-generat-ed-media-cgm-101-nielsen-online
7. Cambridge Dictionary URL: https://dictionary.cam-bridge.org/
8. Davis R. Social Media in Election Campaigning // EPRS Briefing. 2014. 8 p. URL: http://www.europarl.europa. eu/RegData/bibliotheque/briefing/2014/140709/LDM_ BRI(2014)140709_REV1_EN.pdf
9. Mangold W. G., Faulds D. J. Social media: The new hybrid element of the promotion mix. Business Horizons. 2009. Vol. 52. P. 357-365. URL: http://isiarticles.com/bundles/Article/ pre/pdf/190.pdf
10. Gemius - Knowledge that supports business decisions. URL: http://www.gemius.com.ua/
11. Global time spent on social media / Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/433871/daily-social-me-dia-usage-worldwide/
12. ITU: Committed to connecting the world. URL: https://www.itu.int/
13. Kaplan A. M., Haenlein M. Users of the World, Unite! The Challenges and Opportunities of Social Media. Business Horizons. 2010. Vol. 53. Issue 1. P. 59-68.
14. Kim D. Incorporating podcastin6g and blogging into a core task for ESOL teacher candidates. Computers & Education. 2011. Vol. 56. Issue 3. P. 632-641.
15. Advances in Social Media Research: Past, Present and Future / Kapoor K. K., Tamilmani K., Rana N. P. et al. Information Systems Frontiers. 2018. Vol. 20. P. 531-558. URL: https://link. springer.com/article/10.1007%2Fs10796-017-9810-y
16. Lomborg S. Social Media, Social Genres: Making Sense of the Ordinary. London : Routledge, 2014. 224 p.
17. Siriwardana А., Mendis М. Social Media Marketing: A Conceptual Review on Applications. IOSR Journal of Business and Management. 2019. Vol. 21. Issue 5. P. 54-60. URL: http:// www.iosrjournals.org/iosr-jbm/papers/Vol21-issue5/Seres-1/ J2105015460.pdf
18. Social Media Stats Ukraine // StatCounter Global Stat. URL: https://gs.statcounter.com/social-media-stats/all/ukraine
19. Szymkowiak A. Social Media Marketing // Innovation management. Bogucki Wydawnictwo Naukowe. 2016. Part 8. P. 91-98.
Науковий керiвник - Чала Т. Г., кандидат економнчних наук, доцент кафедри статистики, обл^ та аудиту Харшського нацю-нального ушверситету iM. В. Н. Каразша
REFERENCES
Baruah, T. D. "Effectiveness of Social Media as a tool of communication and its potential for technology enabled connections: A micro-level study". International Journal of Scientific and Research Publications. 2012. http://www.ijsrp.org/re-search_paper_may2012/ijsrp-may-2012-24.pdf
Bashynska, I. O. "Marketynhovi komunikatsii pidpryiem-stva u sotsialnykh merezhakh" [Marketing Communications of Enterprise in Social Networks]. Ekonomichni nauky. Seriia «Eko-nomika ta menedzhment», vol. 1, no. 9 (2012): 36-41.
Benyoucef, M., and Huang, Z. "User-Centered Investigation of Social Commerce Design". International Conference on Online Communities and Social Computing. 2013. https://link. springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-39371-6_33
Blackshaw, P., and Nazzaro, M. "Consumer generated media (CGM) 101: Word Of Mouth In the age of the Web-Fortified consumer". Intelliseek White Paper. 2012. https://www.yumpu. com/en/document/read/6837546/consumer-generated-me-dia-cgm-101-nielsen-online
Cambridge Dictionary. https://dictionary.cambridge.org/
Davis, R. "Social Media in Election Campaigning". EPRS Briefing. 2014. http://www.europarl.europa.eu/RegData/biblio-theque/briefing/2014/140709/LDM_BRI(2014)140709_REV1_ EN.pdf
"Global time spent on social media". Statista. https:// www.statista.com/statistics/433871/daily-social-media-usage-worldwide/
Gemius - Knowledge that supports business decisions. http://www.gemius.com.ua/
Hryshchenko, O. F., and Niesheva, A. D. "Sotsialnyi media marketynh yak instrument prosuvannia produktu pidpryiem-stva" [Social Media Marketing as a Tool of Enterprise's Product Promotion]. Marketynh i menedzhment innovatsii, no. 4 (2013): 86-98.
"ITU: Committed to connecting the world". https://www. itu.int/
Kaplan, A. M., and Haenlein, M. "Users of the World, Unite! The Challenges and Opportunities of Social Media". Business Horizons, vol. 53, no. 1 (2010): 59-68.
Kapoor, K. K. et al. "Advances in Social Media Research: Past, Present and Future". Information Systems Frontiers. 2018.
https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs10796-017-9810-y
Kim, D. "Incorporating podcastin6g and blogging into a core task for ESOL teacher candidates". Computers & Education, vol. 56, no. 3 (2011): 632-641.
Konevshchynska, O. E., and Lytvynova, S. H. "Elektronni sotsialni merezhi yak skladnyk suchasnykh sotsialnykh media" [Social Networks as a Component of Modern Social Media]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, vol. 55, no. 5 (2016): 42-54.
Lomborg, S. Social Media, Social Genres: Making Sense of the Ordinary. London: Routledge, 2014.
Mangold, W. G., and Faulds, D. J. "Social media: The new hybrid element of the promotion mix". Business Horizons. 2009. http://isiarticles.com/bundles/Article/pre/pdf/190.pdf
"Social Media Stats Ukraine". StatCounter Global Stat. https://gs.statcounter.com/social-media-stats/all/ukraine
Siriwardana, A., and Mendis, M. "Social Media Marketing: A Conceptual Review on Applications". IOSR Journal of Business and Management. 2019. http://www.iosrjournals.org/iosr-jbm/ papers/Vol21-issue5/Seres-1/J2105015460.pdf
Szymkowiak, A. "Social Media Marketing". In Innovation management, part 8, 91-98. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, 2016.
УДК 330.14.01: 6S8.1 JEL: D24; G32
oбгрунtування tеoреtичних заcад управл1ння ctpyktypofl
шпалу тдпришава
®2019 КОВАЛЬОВА О. M.
УДК 330.14.01:65S.1 JEL: D24; G32
Ковальова О. M. Oбrpyнтyвання теopетичних за^д yпpавлiння cтpyктypoю капiталy пiдпpиeмcтва
Метою статтi e об(рyнmyвання mеореmuчнux засад yправлiння структурою капталу пiдпрueмсmва, що оxоплюe досл'дження сymнiснux рис, чинниюв, принцитв та сmрyкmyрнux елемент'в даного поняття. У теоретико-методичнй площит досл'джено науков'> пiдxодu до визначення сутностi поняття «структура капталу» пiдпрueмсmва. Уточнено визначення структури капталу пiдпрueмсmва, яке вiдрiзняemься вiд iснyючux комплексним xаракmером, що об'eднye в соб'> мету, елементи та умови формування капталу пiдпрueмсmвом. Оxаракmерuзовано чинники, що визначають структуру капталу пiдпрueмсmва, а також потребують yраxyвання для заxuсmy вiд впливу сuсmемаmuчнux i спецuфiчнux ризишв у процес забезпечення фшансово-економ'мно'iбезпеки пiдпрueмсmва. Систематизовано принципи формування капталу, що e базою для подальшоÏ класиф'шаци капталу пiдпрueмсmва з управл'шською метою опmuмiзацiï його структури та досягнення достатньоÏяшсноÏпропорцйрозпод'шу його основнux елемент'в: власного та позикового капталу. Розставлено акценти у визначенш власного капталу кр'вь призму облкового, еко-номiчного та правового пiдxодiв. Виокремлено основн риси у процеа досл'дження дефшщ позикового капталу, що дозволяють наголосити на забезпеченн б'шьш ефективного використання власнux кошт'в при залучены позикового капталу, xоча це призводить до зростання фiнансовux ризиюв, а у перспективi - й до загроз фшансовому стану при в'дсутностi д'яльностi з опmuмiзацiï структури капталу пiдпрueмсmва. Перспек-тивним напрямком подальшux досл'джень e розгляд iнструмент'ю фшансового шжин'рингу в контекстi використання позикового капталу у фнансово-господарськш д'яльностi пiдпрueмсmва.
Ключов'1 слова: каптал, структура капталу, власний каптал, позиковий каптал, фшансово-економ'нна безпека, фнансово-господарська дi-яльшсть.
DOI: https://doi.org/10.329S3/2222-4459-2019-12-14-20 Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 21.
Ковальова Олена Микола/'вна - кандидат економiчнux наук, доцент кафедри облку, анал'ву та аудиту, Одеський нацональний полimеxнiчнuй
ушверситет (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-20S0-1150
УДК330.14.01:65S.1 UDC330.14.01:65S.1
JEL: D24; G32 JEL: D24; G32
Ковалева Е.Н. Обоснование теоретических основ управления Kovalova O. M. Substantiating the Theoretical Foundations
структурой капитала предприятия for the Management of the Enterprise's Capital Structure
Целью статьи является обоснование теоретичесш основ управле- The article is aimed at substantiating the theoretical foundations for the man-ния структурой капитала предприятия, оxваmывающее исследование , ,,, , . . .... , , ,. ,,,
. г г - -, agement of the enterprise s capital structure, which involves studying of the
сущностньк черт, факторов, принципов и структурные элементов
данного понятия. В теоретико-методической плоскости исследова- essentialfeatures,factors,principles and structural elements of this concept
ны научные подxоды к определению сущности понятия «структура Regarding the theoretical-methodical plane the article researches scientific
капитала» предприятия. Уточнено определение структуры капитала approaches to defining the essence of the concept of «capital structure» of
предприятия, которое отличается от сyщесmвyющux комплексным enterprise. The definition of the enterprise's capital structure has been clari-
xаракmером, объединяющим в себе цель, элементы и условия форми- fied, which differs from the existing ones by its complex character, combining
р°вания капитала предприятия. Ориширшмиш /рактры опре- the purpose, elements and conditions of the enterprise's capital formation.
деляющие структуру капитала предприятия, а также требующие The factors that determine the structure of the enterprise's capital, as well
as the factors that require accounting to protect against the impact of sys-
учета для защиты от влияния систематических и специфических рисков в процессе обеспечения финансово-экономической безопасности предприятия. Систематизированы принципы формирования ка- tematic and sPecific risks in the Process of ensuring the financial-economic питала, являющиеся базой для дальнейшей классификации капитала securitY of ^rpme are с^гМагЫ. The prmapb °f сарЫ fomatim предприятия с управленческой целью оптимизации его структуры и are systematized, constituting the basis for the further classification of the
