CC BY
19
УДК 336.717.3: 330.142.22 Здобувач Г.М. Колкник1 - ЛНУ iM. 1вана Франка
СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМГЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ П1ДТРИМКИ МАЛОГО ШДПРИеМНИЦТВА В УКРА1Н1 ТА СВ1Т1
Розглянуто соцiально-економiчну ефективнiсть тдтримки МП, механiзми тд-тримку контекст св^ового досвiду, визначено критерп ефективно'1 пiдтримки МП, а також стутнь реалiзацii цiлей пiдтримки.
Ключов1 слова: соцiально-економiчна ефективнiсть, державна пiдтримка, фь нансова пiдтримка, мале пiдприeмництво, ефектившсть пiдтримки.
Competitor G.N. Kolisnyk - NUL by name Ivan Franko
Social-economics effectiveness of the small-scale enterprise support in
Ukraine and World
In this article the social-economics effectiveness of the small-scale enterprise support in and mechanism of the support in context of the world experience is analyzed. The criteria of the effective support of the small enterprises is determined the same as realization level of the purposes support.
Key words: social-economics effectiveness, state support, sponsorship, small-scale enterprise, support effectiveness.
Сощальна ефектившсть малого шдприемництва (МП) посщае вагоме мюце у забезпеченш соцiальноi ор1ентаци ринковоi економжи та досягненш балансу мiж ринковою ефектившстю та виршенням сощальних проблем. Ви-сокий сощальний змют малого шдприемництва проявляеться тод^ коли шд-приемства цiеi сфери створюють вiдповiднi обсяги продукцii, якi впливають на головнi соцiально-економiчнi показники краши. Соцiально-економiчна ефектившсть - це показник, який характеризуе вщношення отриманого со-цiально-економiчного ефекту (результату) до витрат ресурсiв, що зумовили отримання цього результату. В цьому зв'язку розглянемо особливосл та зако-номiрностi соцiально-економiчноi пiдтримки МП в Украiнi та свт.
В Украiнi ще не створено соцiально-економiчнi умови для розвитку та збшьшення кiлькостi МП, маловивченою е проблема ефективностi пiдтримки МП. Ц питання значною мiрою зумовлеш вiдсутнiстю грунтовних наукових пiдходiв до вивчення сутност соцiально-економiчноi пiдтримки шдприемництва та ефективност в цшому. Ефективнiсть оцiнюеться з точки зору ре-алiзацii цiлей, а також засобiв ix досягнення. Дана проблема привертае чим-раз бiльшу увагу украшських вчених. Так, у монографи З.С. Варналiя "Мале пiдприемництво: основи теори i практики" (2001 р.) в окремому роздш дос-лщжуються необxiднiсть, суть державно!" пiдтримки МП, етапи формування державно!" полiтики тдтримки МП, правове забезпечення розвитку МП, державна фшансова шдтримка МП. С.Ф. Покропивний та В.М. Колот у навчаль-ному пошбнику "Пщприемництво: стратегiя, органiзацiя, ефектившсть:" ок-ремий роздш присвятили оцшщ ефективностi тдприемницько1' дiяльностi. С.1. Юрiй, О.Р. Квасовський у статт "Фiскальна i стимулююча ефективнiсть спрощених режимiв оподаткування для приватних шдприемщв" (Фiнанси
1 Наук. кер1вник: проф. С.К. Реверчук, д-р екон. наук - ЛНУ 1м. 1вана Франка
Укра!ни, 2002 р., №8) проводить анашз фiскального та стимулюючого потен-щалу радикально спрощених технологiй оподаткування, пропонуе створення ушверсально!, досконалшо! моделi оподаткування для вЫх суб,ектiв МП не-залежно вiд оргашзацшно-правово! форми й форми власность 1.С. Кузнецова у статт мФiнансова пiдтримка малого шдприемництва"(Фшанси Укра!ни 2001 р., №6) вщзначае ситуацiю здебiльшого задекларовано! державно! фь нансово! пiдтримки МП та слабке И практичне втшення в практику i переду-сiм соцiально-економiчну ефектившсть нацiонального виробництва. Отже, у в^чизнянш економiчнiй лiтературi е низка робгг, в яких висвiтлюються проб-леми шдтримки МП. Однак, в Укра!ш ще не мае публiкацiй, як б присвячу-вались питанню ефективност пiдтримки МП.
У данiй статт розглянемо соцiально-економiчну ефективнiсть шд-тримки МП, висвгглимо важливiсть та мехашзми пiдтримки у контекстi свь тового досвщу, визначимо критери ефективно! шдтримки МП, а також сту-шнь реалiзацil цiлей пiдтримки, проаналiзуемо методику ощнки ефективностi пiдприемств та систему показниюв перспективно! соцiально-економiчно! ефективностi МП.
На нашу думку, критери ефективмостi пiдтримки МП повиннi виз-начати стушнь взаемодi! тих цiлей, яю стоять перед пiдприемствами цiе! сфе-ри. Ця ефективнiсть визначаеться, як рiзниця мiж показниками результатiв дiяльностi малих пiдприемств при пiдтримцi та без не!. Щоб правильно вирь шити дане питання, потрiбно розрiзняти ефективнi пiдприемства на загально-державному та регюнальному рiвнях. Для дослщження ефективностi шд-тримки МП потрiбна методика оцiнки ефективностi пiдприемств у цшому. Перспективна ефективнiсть, що реалiзуеться в умовах ризикiв (виробничих, маркетингових, кредитних, фшансових, валютних), тому повинен використо-вуватися реальний пiдхiд, за яким на основi спiвставлення прогнозiв i реаль-них результатiв можна видшити в ефективностi пiдприемств частку, яка зале-жить вiд державно! шдтримки МП.
Ефективнкть пiдтримки МП виражаеться передусiм у позитивному результат який спiвставляеться iз витратами на його заощадження. Однак мета досягнення ефективност пiдтримки МП, може бути забезпечена рiзни-ми видами державно! шдтримки. У процес господарювання важливим е за-ощадливе використання наданих державою ресурЫв, кiлькiсть яких е обме-женою. Важливим е не тшьки досягнення поставлених цшей, але й те, скшь-ки витрачено кош^в на розвиток МП, та очжуваний результат надходжень до бюджету, створення робочих мюць, зростання обсяпв виробництва. Ефек-тивною шдтримкою МП е не така шдтримка, результатом яко! е досягнення цш без врахування витрачених ресурсiв, а така, яка забезпечуе реалiзацiю поставлених цшей з мшмальними витратами ресурЫв, або така, яка при зада-них ресурсах веде до максимального ефекту (результату). При ефективнш шдтримщ МП мають забезпечуватися певнi пропорцп (спiввiдношення) мiж одержаним результатом та витратами (надано! фiнансово!, кредитно! шдтримки). Ефектившсть шдтримки МП, пов'язана з результатами дiяльностi.
Опис ефективного використання кош^в наданих державою вимагае nopiB-няння ефективного результату i3 витратами.
Важливiсть пiдтpимки МП шдтверджена свiтовим досвiдом та практикою виживання МП, особливо в кризових ситуащях. Державна шдтримка створюе умови, за яких МП змщнюють сво! пoзицiï в екoнoмiцi, починають самостшно розвиватися, а також впливати на сoцiальнo-екoнoмiчнi показники.
Проблема сoцiальнo-екoнoмiчнoï ефективност пiдтpимки малого шд-приемництва мае носити комплексний характер та включати в себе наступш аспекти: аналiз негативних тенденцiй в динамiцi показниюв, oцiнка внеску деpжавнoï пiдтpимки в отриманш сoцiальнo-екoнoмiчнoгo ефекту, визначен-ня економп на тpансакцiйних витратах, виявлення та ощнка негативних явищ, яю виникають через невисокий piвень шдтримки, розроблення нових та вдосконалення чинних законодавчо-нормативних документ з питань виз-начення чiтких пiдхoдiв до власност та форм ïï захисту, створення сприятли-вiшoгo податкового, iнвестицiйнoгo, шновацшного та цiнoвoгo pежимiв, упо-рядкування мехашзму державного регулювання та контролю шдприемниць-ко1' дiяльнoстi. Формування вщповщно1" законодавчо!" бази розвитку малого шдприемництва передбачае встановлення правових гаpантiй для забезпечен-ня свободи i захисту приватно!" власнoстi, розробку дiйoвих законодавчо-нор-мативних актiв спрямованих на стимулювання малого пiдпpиемництва, усу-нення правових суперечностей i скасування положень, що гальмують розви-ток приватно1' шщативи.
Формування державно1' пoлiтики пiдтpимки малого шдприемництва в Укршт починаеться з 1991 р., коли Верховною Радою Украши прийнято Закон Украши "Про шдприемництво" та утворено Державний комггет Украши зi сприяння малим пiдпpиемствам i пiдпpиемництву. Подальшим кроком бу-ло схвалення у 1993 р. Кабшетом Мiнiстpiв Украши Програми державно1' шд-тримки пiдпpиемництва в Укршт. Наступним кроком було проголошення у Пoсланнi Президента Украши до Верховно1' Ради Украши в 1994 р. першочер-гових завдань державно1' пoлiтики, спрямовано1' на розвиток шдприемництва.
Другий етап розвитку державно1' политики пiдтpимки малого тд-приемництва розпочався у 1996 р., коли Кабшет Мшс^в Укpаïни схвалив кон-цепцш державно1' пoлiтики розвитку малого шдприемництва. В квгтш 2000 р. Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши "Про державну пiдтpимку малого шдприемництва", в грудш 2000 р. було прийнято Закон Украши "Про нащ-ональну програму сприяння розвитку малого шдприемництва в Украш".
Важлива роль у фiнансoвiй пiдтpимцi малого шдприемництва Украши належить:
• Украшському фонду шдтримки шдприемництва;
• Украшському державному фонду шдтримки селянських (фермерських) гос-подарств;
• Державному 1нноващйному фонду Украши (скасованому у 2000 р.). Украшський фонд шдтримки шдприемництва за 1998-2000 роки для
шдтримки i розвитку малого бiзнесу суб'ектами шдприемництва надав фшан-сову допомогу в poзмipi 44,5 млн. грн. i профшансував дiяльнiсть регюналь-
них фoндiв на 10,4 млн. ^н. Пеpедбaчaeться, щo на етaпi впpoвaдження ^o-ектiв кoжний мiльйoн ще!" пiдтpимки дасть мoжливiсть дoдaткoвo ствopити 25 poбoчих мiсць, виpoбити пpoдyкцiï на 0,9 млн. гpн., пеpеpaхyвaти дo бюд-жетiв piзних piвнiв i деpжaвних фoндiв 0,5 млн. ^н. Анaлiз пoкaзникiв дiяль-^ctí вищезазначених пiдпpиeмств зaсвiдчив, щo за цей пеpioд ними в ц^гому пеpеpaхoвaнo дo бюджетiв piзних piвнiв i деpжaвних фoндiв кoшти в poзмipi 24,1 млн. гpн., ствopенo 1198 дoдaткoвих poбoчих мiсць, шр знизилo шщаль-ну нaпpyгy, збшьшеш oбсяги нaдхoдження кoштiв дo бюдже^в piзних piвнiв та деpжaвних фoндiв на 173 %. Ефективнiсть фiнaнсoвoï пiдтpимки, яку oтpи-мали 75 суб'еклв пiдпpиeмництвa пpoтягoм 1999-2000 po^, xapaктеpи-зуеться тим, шo за пеpioд впpoвaдження бiзнес-плaнiв темпи зpoстaння oбся-гiв виpoбництвa y них збшьшились y 4,4 paзи, pеaлiзaцiï пpoдyкцiï в 1,7 paзи i сташвили, вiдпoвiднo, 67,5 млн. rp^ i 17,7 млн. гpн. [4]. Однак дoпoмoгa цих фoндiв бiзнесy дуже мiзеpнa, тoмy вoнa не мoже зaдoвoльнити пoтpеб тд-^темни^^го сектopa. Hеспpoмoжнi цьoгo зpoбити й мiжнapoднi фoнди.
Важливими пoкaзникaми ефектившго викopистaння фiнaнсoвoï дoпo-мoги стали piвень впpoвaдження цими пiдпpиeмцями тшвацт, нoвих видiв технiки, технoлoгiй, бyдiвництвo та pекoнстpyкцiя дiючих пiдпpиeмств, npa-цевлаштування вiйськoвoслyжбoвцiв, мoлoдi, iнвaлiдiв тoщo. У 2001 p. дiяль-шсть кoмiтетy й фoндy спpямoвaнa на тpaнсфopмaцiю пpaвoвих, екoнoмiчних та opгaнiзaцiйних yмoв poзвиткy МП, на шдвищення ефективнoстi викopис-тання фiнaнсoвих pесypсiв внaслiдoк пеpехoдy вiд пpямoгo ^едитування тд-пpиeмницьких пpoектiв дo opгaнiзaцiï пеpевaжнo пpoгpaмнoгo, сoцiaльнo спpямoвaнiшoгo викopистaння мехaнiзмiв фiнaнсoвoï дoпoмoги, шo мае муль-типлiкaтивний ефект, а тагаж зaстoсyвaння oпеpaцiй лiзингy, фpaнчaйзингy.
Oснoвними принципами деpжaвнoï пoлiтики пiдтpимки мaлoгo тд-пpиeмництвa е ствopення с^иятам^ yмoв для йoгo poзвиткy, зoкpемa: за-безпечення системнoстi та ^м^екс^с^ мехaнiзмiв деpжaвнoгo pегyлювaн-ня poзвиткy мaлoгo пiдпpиeмництвa, цiлеспpямoвaнoстi та шдфимки сyб,eктiв пiдпpиeмництвa шляхoм вибopy ^^pm^™ та кoнцентpaцiï pесypсiв для ix pе-aлiзaцiï, piвнoпpaвнoгo дoстyпy сyб,eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa yсix фopм власшст дo фiнaнсoвиx, мaтеpiaльниx, пpиpoдниx, iнфopмaцiйниx pесypсiв.
На етaпi стaнoвлення МП шшук eфeктивмим мeхамiзмoм ïx шд-тpимки е спpoшення системи oпoдaткyвaння: 1) фiзичниx oсiб, якi здшсню-ють пiдпpиeмницькy дiяльнiсть без ствopення юpидичнoï oсoби, i y тpyдoвиx вiднoсинax, з якими пеpебyвae не бшьше 10 oсiб та oбсяг витopгy вiд pеaлiзa-ци пpoдyкцiï (тoвapiв, poбiт, пoслyг) за prn не пеpевишye 500 тис. гривень; 2) юpидичниx oсiб - суб'екпв пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi бyдь-якoï opгaнiзa-цiйнo-пpaвoвoï фopми влaснoстi, в яких за prn сеpедньo-oблiкoвa чисельнiсть ^ацюючих не пеpевишye 50 oсiб i oбсяг витopгy яких вiд pеaлiзaцiï opo^y^ ци (тoвapiв, poбiт, шслуг) за piк не пеpевишye 1 млн. ^ивень.
Ставка eдинoгo шдатку для сyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa - фiзич-них oсiб встaнoвлюeться мюцевими paдaми за мiсцем ïx деpжaвнoï pеeстpaцiï зaлежнo вiд виду ïx дiяльнoстi i не мoже стaнoвити менше 20 гpивень i бшьше 200 гривень. Суб'ект п^^темни^^ дiяльнoстi - юpидичнa oсoбa, яка
перейшла на спрощену систему оподаткування, облiку та звггност^ самос-тiйно обирае одну з наступних ставок единого податку: 6 % або 10 %[2].
Постае питання: в якш мiрi держшдтримка е допомогою для малого шдприемництва? Незважаючи на низку прийнятих органами державно! влади i управлiння нормативних документiв розвиток малого шдприемництва в Ук-ра!нi здiйснюеться в несприятливому макро- та мжро-середовишд. Аналiз дь яльностi суб,ектiв малого шдприемництва свщчить про те, що значна кшь-кiсть новостворених пiдприемств не можуть розпочати свою дiяльнiсть через вщсутшсть достатнього статутного капiталу, матерiалiв, власних площ, об-ладнання тощо.
Вирiшенню проблем ефективно! пiдтримки шдприемництва сприяе розширення мережi iнфраструктури шдтримки шдприемництва, яка налiчуе понад 200 швестицшних компанiй i фондiв, 50 бiзнес-iнкубаторiв, близько 70 iнновацiйних компанш i фондiв, 90 фондiв шдтримки шдприемництва, 530 кредитних спшок, 80 лiзингових компанiй, 2 тис. аудиторських фiрм i приватних аудиторiв, 330 страхових оргашзацш, 150 бiзнес-центрiв, одше! тисячi регiональних громадських об'еднань, 3 тисяч навчальних закладiв, 4 технопарки, 760 шформацшно-консультативних установ[1].
Змiцнення фшансово! бази регiонального рiвня державно! шдтримки шдприемництва може здшснюватися за рахунок таких основних джерел: цшьових кош^в з бюджетiв вiдповiдного рiвня, фшансово! дiяльностi регь ональних фондiв шдтримки малого шдприемництва, Укра!нського фонду шдтримки шдприемництва у фшансуванш регюнальних програм та iнвестицiйних проектiв, шоземно! допомоги, яка може здiйснюватися в рiзних формах.
В органiзацiйному аспект важливим е розвиток мережi регюнальних фшансових iнститутiв пiдтримки МП. Крiм регiональних фондiв, доцiльно створити шотечш банки, тендернi центри, депозитнi компани, iнвестицiйнi компанi!, бiзнес-центри, агро-бiзнес-центри. Фшансова пiдтримка в рiзних !! формах (кредит, дотаци, пiльгове оподаткування) мае надаватися на основi вибiрково! структурно! i фiнансово! полiтики. Результати державно! шдтримки в цьому напрямку багатозначш i для !х оцшки можна використовувати систему показникiв:
• збшьшення робочих мюць на МП, по галузях оголошених прюритетними в програмах розвитку малого шдприемництва;
• шльшсть робочих м1сць для р1зних верств населення;
• сп1вв1дношення темтв приросту робочих м1сць на МП 1 темтв зниження безроб1ття.
Наступна група показникiв, яка висвiтлюе ефектившсть шдтримки, пов'язана з рiзними видами ризику, що виникають при недостатньому рiвнi пiдтримки:
• р1вень тшьово! зайнятост1;
• обмеження доступу тдприемщв до можливостей навчання, консультац1йних послуг.
Для оцшки ефективнос^ МП та ефективнос^ його державно! пiд-тримки можна використовувати показники виробничо! та господарсько! дi-яльностi (в динамiцi). До них належать: виробництво продукци, товарiв та
шслуг (на душу населення), баланшвий ^ибуток на 1 гpн. витpaт; плaтежi в бюджет на 1 ^н. витopгy, вiднoснa екoнoмiя вiд викopистaння oснoвниx pе-сypсiв, pентaбельнiсть, oбopoтнiсть на 1 гpн. виpoбленoï та pеaлiзoвaнoï ^o-дукци. Осoбливo видшяеться такий пoкaзник, як вiддaчa вщ витpaт деpжaви на пiдтpимкy магого пiдпpиeмництвa - бюджетна ефективнiсть. Це сшввщ-нoшення oбсягy плaтежiв в бюджетну систему та oбсягy зaсoбiв деpжaвнoï пiдтpимки. Poзpaxyнoк пoкaзникiв частки МП y ВВП, ^ибутку, бюджетних нaдxoдженняx дае мoжливiсть oцiнити мюце мaлoгo пiдпpиeмництвa в poз-витку екoнoмiки кpaïни.
До показшмв ефекmuвносmi вuкорuсmання ресурав належать: кат-тaлoмiсткiсть, мaтеpiaлoмiсткiсть, питoмi кaпiтaлoвклaдення.
Капimаломiсmкiсmь - це шказник, який виpaжae вщшшення каш-тальних вкладень дo opHpoCTy вapтiснoгo oбсягy пpoдyкцiï (вaлoвoгo чи наць oнaльнoгo дoxoдy). Маmерiаломiсmкiсmь - шказник витpaт мaтеpiaлiв на виготовлення oдиницi пpoдyкцiï. Пumомi капшаловкладення - oбсяг кат-тальних вкладень, :m,o пpипaдae на oдиницю введення в дда виpoбничиx ш-тyжнoстей aбo на oдиницю poзмipy (мiсткoстi) oб'eктa, а тaкoж на oдиницю opHpoCTy виpoбництвa пpoдyкцiï, poбiт i шслуг.
Сеpед пoкaзникiв пiдвишення ефективнoстi викopистaння людських pесypсiв (в динaмiцi) oснoвним е пpoдyктивнiсть пpaцi. Kpiм зазначених ви-ше пoкaзникiв, мoжнa зaстoсoвyвaти ше декiлькa пoкaзникiв екoнoмiчнoï ефектившс^ пiдпpиeмництвa, а саме: npupicm коефщieнmа ефекmuвносmi (pентaбельнoстi), шo дopiвнюe сгаввад^шенню суми бaлaнсoвoгo пpибyткy (aбo oбсягy виpoбленoï пpoдyкцiï та наданих шслуг) дo загальних витpaт з yмoвним видiленням частки пiдтpимки.
Poзpaxyнoк цих шказниюв дае мoжливiсть визначити змши y застосу-вaннi викopистaниx pесypсiв пopiвнянo з нaкoпиченнями. Динaмiкa poзглянy-тих пoкaзникiв дае мoжливiсть бшьш визнaченo фopмyвaти нaпpямoк тд-тpимки, тoбтo пpoвoдити цiлеспpямoвaнi змiни в ïï стpyктypi.
Свiтoвoю пpaктикoю y спpaвi фiнaнсoвo-кpедитнoï пiдтpимки poзвит-ку мaлoгo пiдпpиeмництвa в пoстсoцiaлiстичниx деpжaвax, в тoмy числi, y Укpaïнi, е залучення iнoземниx кpедитiв, гранив, сyбсидiй i стипендiй. Дo ro-лoвниx pеaльниx джеpел залучення Укpaïнoю iнoземниx кoштiв для poзвиткy пiдпpиeмництвa належать кpедити мiжнapoдниx фiнaнсoвиx opгaнiзaцiй. Вщ-сyтнiсть в кpaïнi неoбxiднoгo дoсвiдy сaмoстiйнoï фiнaнсoвo-кpедитнoï шль тики, дoсвiдy нaлaгoдження мiжнapoднoï спiвпpaцi в yмoвax пеpеxoдy дo pинкy i oбмеженoстi фiнaнсoвиx pесypсiв зyмoвили незaдoвiльне пpoведення деpжaвoю iннoвaцiйнo-iнвестицiйнoï пoлiтики. Отже, не вс пiдпpиeмствa Ук-paï™ мoжyть oтpимaти фiнaнсoвy та ^^улиат™^ пiдтpимкy. Вaжливo те, ШO з гажним poкoм мoжливoстi i масштаби дoпoмoги збiльшyються. Ефек-тивнiсть мiжнapoднoï фiнaнсoвo-кpедитнoï пiдтpимки мaлoгo шд^иемниц-тва в У^шт з кoжним poкoм пiдвишyeться.
У свiтoвiй пpaктицi вважаеться нopмoю деpжaвнa пiдтpимкa мaлoгo бiзнесy в iнтеpесax нацо. Пpи цьoмy завдання деpжaви не звoдиться дo тoгo, Шoб на пiльгoвиx yмoвax надавати малим фipмaм фiнaнсoвi, техтчт та iншi
ресурси i пiдтримувати приватну iнiцiативу будь-якою цiною. Держава покликана в першу чергу створити такий правовий i економiчний клiмат, який дав змогу би малому шдприемництву зростати та набирати силу.
Розквгг малого бiзнесу у США забезпечуе значною мiрою належна пiдтримка з боку держави. Конгресом США, ще у 1953 рощ, на правах федерального вщомства було створено Адмшстращю у справах мало бiзнесу. I! компетенщя - iнформацiйно-консультативна та кредитно-фiнансова шдтрим-ка дрiбного приватного бiзнесу, що включае забезпечення шдприемщв-по-чаткiвцiв довщковою лiтературою, брошурами, вiдповiдями на практичш за-питання, пов,язанi з дшовою дiяльнiстю, iнформування про досвiд найбшьш успiшних фiрм, про нормативно - правовi умови виробництва, збуту, зов-нiшньо - економiчно! дiяльностi, а також умови одержання пшьгових позик шд господарськi проекти. У 2000 р. 25 млн. малих i середнiх пiдприемств, от-римали пшьги, спецiальнi кредити та держзамовлення, безкоштовш послуги по маркетингу, пiдготовцi кадрiв тощо. Держава пiдтримуе франчайзинг, ль зинговi i венчурнi фонди для малого бiзнесу [5].
В ЯпошТ для пiдприемств iз капiталом не бшьш як 100 млн. ен. засто-совуються заниженi ставки: з рiчним доходом 8 млн. ен. ставка становить 28 %, понад цю суму - 37 %. Кооперативы оргашзацп оподатковуються у розмiрi 27 %. Малi пiдприемства користуються податковими пшьгами у виг-лядi зниження ставок iз мiсцевих податюв. Якщо рiчний оборот пiдприемства не бшьший, нiж 3,5 млн. ен, дiе ставка 6 %; вщ 3,5 млн. до 7 млн. - 9 %; по-над 7 млн. - 12 %. У Японп для шдивщуальних виробниюв встановлений мь нiмум рiчного доходу, який не оподатковуеться, - 100 тис. ен. Передбачеш також пшьги зпдно з нормами утворення резервного фонду на покриття збитюв, пов'язаних iз безнадiйними боргами. Пiдприемствам iз капiталом не бiльше як 100 млн. ен. дозволяеться збшьшити на 16 % вище вщ нормативного лiмiту суму резерву, який не оподатковуеться [5].
У КитаТ зареестровано 10 млн. малих i середшх пiдприемств. Вони створюють 60 % валово! продукцi!. Китайським правлшням застосовуеться низка заходiв для посилено! фiнансово! пiдтримки МП, з метою розвитку системи техшчно! новизни було створено в 1999 р. Фонд технолопчних шно-вацiй в галузi науки i технiки. За два роки надано шдтримку 1961 проекту, витрати яко! сягали 1,48 млрд. юаней [3].
У Дани за безробггним, який побажав вщкрити власну справу, протягом 3,5 р. збер^аються половина плати по безробггтю. Подiбну систему прийнято i у Великобритании де безробiтнi, якi розпочали оргашзацш власного бiзнесу, от-римують щотижневу субсидш в розмiрi 40 ф. ст., яка виплачуеться як допов-нення до плати по безробтю. У Данi! широко використовуються не пiльговi податковi ставки, вилучення рiзних сум iз загально! суми оподатковуваного доходу. Малi пiдприемства вилучають iз оподатковуваного доходу всi борговi платеж1 (процент погашення основного боргу), амортизацшш вiдрахування на машини, устаткування i споруди. У разi, якщо шдприемство зазнае збитк1в, во-но звшьняеться вiд сплати податк1в наступного року [5].
У Hiмeччинi iснyють зaниженi ставки ^датку на дoдaнy вapтiсть i пpибyткoвoгo пoдaткy. Пoчинaючи з 1990 p., якщo oбopoт пiдпpиeмствa в ба-зoвoмy poцi не пеpевишyвaв 25 тис. мapoк, а в доточ^му - 100 тис. мapoк, вoнo пoвнiстю звiльняeться вiд пoдaткy на дoдaнy вapтiсть. Зaкoнoм пpo ш-датки на кooпеpaцiï пеpедбaченo, щo мaлi пiдпpиeмствa мають пpaвo на не-oпoдaткoвyвaний мiнiмyм y poзмipi 5 тис. мapoк, який виpaxoвyeться з oб'eктa oпoдaткyвaння дoxoдy. Якщo piчний дoxiд пiдпpиeмствa пеpевишye 10 тис. eвpo, неoпoдaткoвyвaний мiнiмyм скopoчyeться на пoлoвинy суми пе-pевищення [5].
У Beликoбритамiï склалась цша меpежa opгaнiзaцiй, якi надають ^н-сyльтaтивнi пoслyги, нayкoвo-теxнiчнy iнфopмaцiю i pекoмендaцiï, шo сто-суеться заснування i ведення мaлoгo пiдпpиeмництвa. У Великoбpитaнiï для пiдпpиeмств мaлoгo бiзнесy зниженo ставки пpибyткoвoгo пoдaткy. ^и стан-дapтнiй стaвцi 35 % ставка для малих пiдпpиeмств стaнoвить 27 %. Paзoм iз зниженням ставки шдатку на пpибyтoк малих пiдпpиeмств зменшенo шда-тoк на швестицп y нoвi сфеpи мaлoгo бiзнесy, oсoбливo пoв'язaнi з вишким ступенем pизикy. Kpiм тoгo, ^татна iнiцiaтивa стимулюеться наданням пo-дат^вих знижoк, спpoшенням фiнaнсoвoï пpoцедypи злиття i шдшу фipм, зниженням вЫх стaвoк iндивiдyaльнoгo пoдoxoднoгo пoдaткy, шдвищенням пopoгy зapплaти, яка пiдлягae oпoдaткyвaнню за нaйвишoю стaвкoю. У Вели-кoбpитaнiï пpийнятo пpoгpaмy "Дп для мют", яка пoкликaнa спpияти вiдpoд-женню стapиx пpoмислoвиx центpiв i oздopoвленню сoцiaльнoгo клiмaтy y виpoбничиx квapтaлax. У кpизoвиx тoчкax ствopюються зoни вiльнoгo шд-пpиeмництвa, де функцюнують деpжaвнo-кoмеpцiйнi фoнди pегioнaльнoгo poзвиткy, якi надають пiльгoвi кpедити i дiлoвi пoслyги [6].
В !рландп, з 1992 p. дie пpoгpaмa, яка пoкликaнa пiдвишити ганку -pентoспpoмoжнiсть малих фipм, пpoфесiйнoï тдготовки пеpсoнaлy на малих пpoмислoвиx пiдпpиeмствax [6].
За oстaннi poки в СС бyлo чaсткoвo чи ^вшсто скaсoвaнo бap'epи, якi стoяли на шляху мiжнapoднoï тopгiвлi, шo безyмoвнo спpияe poзшиpенню ек-спopтy. Пpиклaдoм деpжaвнoï пiдтpимки в дaнiй гaлyзi мoже бути бpитaнськa пpoгpaмa "E^^pTOa iнiцiaтивa", яка opieнтoвaнa на тдвищення защкавле-нoстi пoтенцiйниx експopтеpiв з числа малих фipм y мiжнapoднiй тopгiвлi i збiльшення ïï oбсягiв.
Деякi кpaïни (Beликoбритамiя, Hiдeрламди та ш.) в oснoвнoмy зoсе-pеджyються на зaбезпеченнi гapaнтiй пoзик для малих пiдпpиeмств. Ha^rn-лад, y 1988-1989 pp. за пpoгpaмoю "Гapaнтoвaнa пoзикa" малим бpитaнським фipмaм бyлo нaдaнo пoзик на загальну суму 46 млн. ф. ст., a y 1990 p. вже на 66 млн. ф. ст., пpичoмy кшьюсть пoзичaльникiв збшьшилась майже на пoлo-вину [5].
Однак бшьшють кpaïн ствopюють oсoбливi pезеpви для пiдтpимки малих фipм з дoпoмoгoю сyбсидiй, пiльг на швестицп, шльгових пoзичoк, дoтa-цiй. Осoбливo стимулюються в кpaïнax СС вкладення зaсoбiв в oснoвний ка-ттал малих пiдпpиeмств. Hoвoствopенi мaлi фipми y Фpaнцiï на тpи pora звшьняються вiд сплати пoдaткiв. Для стимулювання впpoвaдження малими
пiдпpиемствами енергоощадних технoлoгiй пoдаткoвi ставки на ix швестици зменшено на 40-50 %. Передбачаеться також мoжливiсть вiдстpoчки сплати низки податюв при тимчасових фшансових труднощах.
Отже, в iндустpiальнo розвинутих крашах мале пiдпpиемництвo пось дае чшьне мiсце в екoнoмiцi, а також отримуе належну пiдтpимку з боку дер-жавних i недержавних шституцш, забезпечуе його poзквiт, що по-своему сприяе poзвиткoвi екoнoмiк цих краш у цiлoму. В Укршш, сoцiальну значи-мiсть малого шдприемництва проявляють таю показники: наявшсть робочих мюць, зниження piвня безpoбiття, зростання прибутюв, збiльшення надход-жень у бюджет за рахунок шдприемництва, що дае змогу виршувати комплекс сoцiальнo-екoнoмiчниx проблем. Тому, формування ефективнoï дер-жавнoï пoлiтики фiнансoвoï шдтримки малого шдприемництва в Украш е складним процесом, який потребуе пoсиленoï уваги й участi opганiв держав-нoï влади та об'еднань шдприемщв. Державне сприяння у poзв,язаннi пробле-ми фiнансування малих пiдпpиемств мае стати засобом стимулювання шд-приемнищ^' дiяльнoстi та утвердження засад ринкового господарювання в Укршт.
Таким чином, перспективним напрямом дослщження ефективнoстi шдтримки МП е оцшка внеску деpжавнoï пiдтpимки в oтpиманнi результату, а також вдосконалення та розроблення законодавчо-нормативних акпв. Збе-piгаеться неpoзвиненiсть ринкових шститутв та pинкoвoï iнфpастpуктуpи, обмежешсть внутpiшньoгo попиту. Кошти видiленi з бюджетв piзнoгo piвня на розвиток МП чиновники часто спрямовують на шдтримку "свoïx" тд-приемств. Негативним фактором у розвитку шдприемництва, що мае бути шд пильною увагою науковщв, е недосконалють судoвoï системи, слаба захище-нiсть вiд корупци та кpимiналу як пiдпpиемця, так i споживача. О^м того, ютотним фактором, який понижуе ефективнiсть МП е податкова система, яка заганяе шдприемства в тшь. При аналiзi причин, якi стримують розвиток МП, штереси суб,ектiв малого пiдпpиемництва можуть не збшатися з загаль-ними ршеннями проблем, пов'язаних з реконструкщею екoнoмiки, забезпе-ченням зайнятoстi та поповненням бюджетв. Надзвичайно важливим е вив-чення деpжавнoï пiдтpимки та формування прюршелв розвитку малого шдприемництва з позици виpiшення проблем зайнятост, створення нових та по-новлення iснуючиx робочих мiсць. Потенщал позитивного впливу малого пiдпpиемництва на сoцiальнo-екoнoмiчнi процеси, не може використовувати-ся в повному oбсязi до того часу, поки не будуть виявлеш та лiквiдoванi нега-тивш фактори, а також oбгpунтoванi шляхи та мехашзми поступального розвитку МП, як важливого сектора нацioнальнoï екoнoмiки.
Л1тература
1. Шпак О. Держава пщтримуе и1дприемц1в// Консультант. - 2002, № 28. - С. 1-2.
2. Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обл1ку та зв1тносп суб'екпв малого п1дприемництва"// Урядовий Кур'ер. - 1988, № 128. - С. 5.
3. Фань Чуньюн. Государственная поддержка малых и средних предприятий в Китае// Вопросы экономики. - 2002, № 7. - С. 140-146.
4. Наумова Л.Ю. Розвиток малого i середнього шдприемництва як фактор фшансо-во1 стабшзаци в держав1// Фшанси Украши. - 2001, № 11. - С. 24-29.
5. Бердинець М.Д. Податки в cucreMi фшансово! пiдтримки розвитку малого шдприемництва// Фшанси Укра'ни. - 1998, № 9. - С. 122-130.
6. Колкник Г.М. Св^овий досвщ пiдтримки i розвитку малого та середнього 6Í3He-су// Наук. вюник кафедри 6анкiвського i страхового 6i3Hecy Львiвського НУ ím. 1вана Франка: Фшансовий 6Í3Hec плюс. За ред. докт. екон. наук, проф. С .К. Реверчука. - Львiв. 2002. - 179 с.
УДК 349.6 Асист. О. О. Курдина1, магктр економки довкЫля
i природных pecypcie - УкрДЛТУ
РОЛЬ ЕКО-АУДИТУ В СИСТЕМ1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ШДПРИСМСТВА
Запропоновано заходи щодо покращення еколого-економiчного рiвня вироб-ництва. На теоретичному рiвнi виcвiтлено науковi пiдходи щодо запровадження сис-теми еко-аудиту.
Ключов1 слова: еколого-економiчний рiвень виробництва, система еколопчно-го менеджменту, еко-аудит, еко-сертифшащя.
Assist. O.O. Kurdyna - USUFWT Role of eco-auditing in ecological management system of enterprise
The measures on ecological- economic level of production impruvement have been proposed in the paper. The environmental ayditing system is presented at theoretical level.
Keywords: ecological-economic level of production, ecological management system, eco-auditing, eco-certification.
Людина, в результат свого розвитку, методом спроб та помилок дшшла до висновку, що незбалансоване з можливостями природи еколопчне зростання призводить до руйнування дому, в якому вона живе. Однак екстен-сивний розвиток сусшльства за рахунок безоглядно! експлуатаци природи та и ресурЫв набрав тако! руйшвно! сили, що потрí6на нова еколопчна свщо-мють для невщкладно! змши антиприродного курсу розвитку людства [1].
Основними напрямками сучасно! сощально-еколопчно! полпики е еколопзащя суспшьного виробництва та забезпечення еколопчно! безпеки життедíяльноcтí населення та природшх екосистем. Здшснення еколопзаци виробництва, рацюнального використання та збереження природшх ресуршв потребуе формування еколопчно орíентованого господарського мехашзму природокористування та економши в цшому.
На сьогодш сощально-еколопчш проблеми економíчного розвитку Укра'ни належать до числа найбшьш гострих. Зпдно з оцшками закордонних спещалюив, втрати вщ неефективного природокористування складають 1520 % нацюнального доходу í е найбшьшими в свт. Для зменшення цих втрат необхщно шдвищити еколого-економíчний рíвень виробництва (ЕЕРВ). Е.В. Мшенш зазаначае, що регулювання еколопзаци природокористування, ЕЕРВ вщноситься до основних функцш управлшня поряд з плануванням, ор-гашзащею, стимулюванням í контролем [2].
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Максим1в, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
