CC BY
30
В.М. Бородюк, Г.С. Фролова
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В
На сучасному етат трансформацiйних процесiв в економiчнiй системi й реформування полiтичного устрою в Укра1ш виникають i загострюються численнi проблеми розвитку суспiльства. Сучаснш Укра1ш необхвдний стадий розвиток ушх соцiально-економiчних сфер. У зв'язку з евроштеграцшними устремлiннями Украши й необхвдшстю запровадження европейських стандартiв у всiх сферах сощально-економiчного розвитку краши однiею з головних постае проблема шдвищення якостi середовища проживання 11 громадян, створення комфортних умов для життедiяльностi людей. Ефективним засобом реатзаци конституцiйних прав громадян на сприятливе, комфортне середовище життедiяльностi е благоустрiй територiй i населених пунктiв. Комплексний благоустрiй територш i населених пунктiв передбачае дiяльнiсть щодо забезпечення, у першу чергу, 1х саштарно-ппешчно! та еколопчно! безпеки, комфортносп, естетичностi, зручностi перебування на цш територи та користування нею зпдно з функцiонадьним призначенням.
Нинi проблемам благоустрою населених пункпв i територш Украши науковцями не придiляеться достатньо! уваги, теоретичнi питання облаштування територш для створення комфортного середовища для життедiяльностi людини не знайшли належного вщображення в науковiй вiтчизнянiй лтературь
Метою статтi е загострення уваги громадськост на важдивостi питань облаштування навколишнього середовища у формуванш суспiльних вiдносин та визначення впливу благоустрою на соцiадьно-економiчний розвиток краши.
Благоустрш населених пунктiв тюно взаемопов'язаний iз процесом урбашзацп, бурхливий розвиток якого вщбувався
протягом ХХ ст. i продовжуеться в сучасних умовах у всьому свiтi. Одночасно iз цими процесами тривали дискуси про можливостi, форми i методи цшеспрямовано! оргашзацп простору для життедiяльностi людей, його облаштування й упорядкування. У 50-80-х роках минулого столотя видавалося, що у крашах соцiалiзму iз централiзовано-плановим управлiнням у цш сферi можна досягти
найкращих результат. Проте на початку ХХ1 ст. ми стали свщками своерiдного парадокса - тсля розпаду сощалютично! системи i з набуттям крашою шформацшно! вiдкритостi стало очевидним, що бшьше ладу в оргашзаци навколишнього середовища спостер^аеться в захщних крашах, де демократичш iнститути в умовах ринку випрацювали механiзми регулювання процесiв урбашзацп та облаштування територiй.
У колишнш соцiалiстичнiй кра!ш пiд монопольним керiвництвом комушстично! партп формувалася власна система i принципи благоустрою. Суспiльна власшсть на землю та засоби виробництва, необхiднiсть реадiзацil грандiозних планiв iндустрiалiзацil краши та прискореного розвитку продуктивних сил створили умови для масштабних мiстобудiвних робiт i виникнення нових великих населених пунктiв. Будiвництво комплексiв дешевого житла, iдея якого була запозичена в розвинених краш, набуло широкого розповсюдження на територи колишнього СРСР i швидко виршувало глобальну i гостру в тодшшх умовах соцiальну проблему забезпечення населення житлом. Це було потужним кроком у вирiшеннi питань благоустрою для мшьйошв людей сощалютично! краши.
Разом iз тим комплексна естетична оргашзащя територiй населених пунктiв та 1х
© Бородюк Володимир Михайлович - член-кореспондент, директор; Фролова Ганна Степашвна - кандидат економ1чних наук. ДВНЗ «КНЕУ 1меш Вадима Гетьмана», Кт'в.
ISSN 1562-109X
благоустрш в умовах посшшно! масштабно! iндустрiалiзащ! кра!ни, швидкого зростання чисельностi мюького населення, вiдсутностi соцiально-культурних та економшо-техшч-них передумов i фiнансових можливостей не були першорядними в сощалютичному суспiльствi. Головним завданням того часу було налагодження потужного
iндустрiального виробництва, якому пiдпорядковувалися вс iншi сфери буття.
Територи розвивалися за галузевою оз-накою i були пiдпорядкованi розвитку цих галузей. Житловi райони розташовувалися поблизу виробництв для економи часу й кошлв робiтникiв на дорогу до роботи. Благоустрш територш здiйснювався за стандартом, прюритетом якого було забезпечення зручних умов для виробництва та стандартних норм у побутовому обслуговуваннi трудящих. Необхщнють утвердження переваг соцiалiзму позначилася на облаштуванш територiй, де впроваджувалися плани монументально! пропаганди, повсюди споруджувалися величнi монументи, яю мали переважно iдейно-виховне значення й повинш були стати прикрасою населених пункпв i окремих територiй. Мюью парки, наприклад, розглядалися як культурно-освггш заклади, дiяльнiсть яких була спрямована в основному на пропаганду полггики партi!. На !х територi! велика увага придшялася наочнiй агiтацi!, проведенню масових заходiв iдеологiчно! спрямованостi, лекцшнш роботi. Спортивнi заходи й оргашзоване дозвiлля, яке проводилося на територiях паркiв, мали популяризувати змiни на краще в умовах радянсько! дшсносп. Незважаючи на заiдеологiзованiсть створена система облаштування територiй i населених пункпв мала позитивний вплив на виховання й вiдповiдне формування свiдомостi громадян сощалютично! кра!ни.
У тодiшнiх умовах стандартний, жор-стко регламентований офiцiйними норма-тивними документами пiдхiд до планування i благоустрою населених пунктiв не давав змоги при !х упорядкуванш й облаштуваннi враховувати iндивiдуальнi, мiсцевi етнiчнi, iсторичнi, культурнi, ландшафтнi, кшматичш й iншi особливостi та традици будiвництва.
Тому у спадок постсощалютична Укра!на отримала однотипну архiтектуру житлових масивiв низько! якостi по всш територi! кра!ни, яка в нишшшх умовах не може викликати естетичне захоплення та вiдчуття комфорту. При облаштуванш населених пункпв не завжди враховувалися властивостi територiй, що шдлягала забудовi, а також потреби людини у зручному та комфортному для перебування середовищь Прикладом цього можуть слугувати територи паркiв, виходженi незапланованими шшохщними дорiжками.
На даний час в умовах економiчних реформ органiзацiя територш та розвиток населених пункпв за галузевою ознакою вичерпала себе й не вщповщае потребам громадян у комфортному середовищь Становлення ринково! економши, поява рiзних форм власностi, шформацшна вiдкритiсть суспiльства, його демократизацiя та розширення прав територiальних громад, а також шдвищення вимог до ошташзаци та рацiонального використання навколишнього середовища, змiни у розмiщеннi продуктивних сил значно впливають на органiзацiю територiального розвитку, на потреби облаштування населених пункпв, загострюють проблеми та шдвищують вимоги до благоустрою населених пункпв.
Проте в нишшшх полiтико-економiч-них умовах, в умовах глибоких внутршшх суперечностей соцiально-економiчного розвитку Укра!ни i кризових явищ у вшх сферах суспiльного життя проблема благоустрою населених пункпв опинилася на узбiччi штерешв полiтикiв та державних дiячiв, що призводить до деградацi! та розвалу створено! в попередш часи системи благоустрою без вщповщного замщення !! новими пiдходами й щеями, адекватними новим реалiям, та !х упровадження. Це негативно позначаеться, у першу чергу, на естетичному вихованш громадян,
формуваннi !х свiдомостi й поведшки.
Незважаючи на конституцiйне право громадян Укра!ни на безпечне i сприятливе навколишне середовище, умови для життедiяльностi людей у значнш кiлькостi населених пунктiв через низку причин
попршуються. Незважаючи на щорiчне проведення мюячниюв iз благоустрою, ситуацiя у цш сферi не полiпшуеться. Це пояснюеться безсистемнiстю заходiв з упорядкування територш, вщсутшстю цiлiсно! концепцi! благоустрою населених пункпв, науковою нерозробленiстю проблеми, нерозумшням !! сутностi владою для впровадження економiчних реформ, слабкою зацiкавленiстю пол^июв та пiдприемницьких структур цiею сферою та безвщповщальшстю громад, посадових оаб та окремих громадян за стан благоустрою.
Дослщження стану благоустрою населених пункпв i територiй Укра!ни свщчать про утвердження протягом усього перюду реформ негативних тенденцi! в цш сферi. Так, частка старих i аварiйних водогонiв iз часом зростае i зараз перевищуе 32% вщ загально! протяжностi, технiчний стан каналiзацiйних мереж також стрiмко погiршуеться й ниш частка старих i аваршних каналiзацiйних колекторiв перевищуе 30% вщ загально! протяжностi [1]. До 78% сшьських населених пунктiв не мае водопроводу, 97% - каналiзацi!, 54% - не газифшоваш, близько 40% утворених небезпечних вiдходiв виробництва утилiзуеться та знешкоджуеться, третина полiгонiв i звалищ твердих побутових вiдходiв не вщповщае нормам екологiчно! та саштарно! безпеки [2]. Крiм того, щорiчно утворюеться понад 16 тис. несанкцюнованих, хаотичних смiттезвалищ твердих побутових вiдходiв, майже третина протяжностi вулично-дорожно! мережi не мае твердого покриття, близько 60% загально! протяжностi вулиць i дорiг не мае штучного осв^лення, 18% мостiв i шляхопроводiв мае обмежену несучу спроможнiсть або знаходиться в аваршному станi. Лише щ наведенi данi свiдчать, що на даний час стан благоустрою населених пункпв кра!ни не сумюний iз поняттям благоустрою.
Протягом тривалого часу економiчних реформ у постсощалютичнш Укра!нi через низку причин об'ективного i суб'ективного характеру сфера благоустрою швестувалась у незначних обсягах. Наприклад, питома вага iнвестицiй на охорону навколишнього
природного середовища (стан якого е одним iз головних чинникiв благоустрою) у загальнш сумi iнвестицiй по народному господарству Укра!ни скоротилась iз 2% у 2002 р. до 1,6% у 2008 р. [2]. Це стало причиною того, що у 2008 р. не було введено в експлуатащю жодно! установки для уловлювання та знешкодження шюдливих речовин iз вiдхiдних газiв, жодного пiдприемства для утилiзацi!, знешкодження i захоронення токсичних промислових чи побутових вiдходiв. Майже повшстю припинилося будiвництво мереж
водопровiдно-каналiзацiйного господарства. Фшанси на пiдтримку функцiонування юнуючо! iнфраструктури, яка забезпечуе благоустрiй населених пункпв, видшялися здебiльшого за залишковим принципом i при аварiйних ситуащях. Благоустрiй населених пунктiв i територш в Укра!ш протягом усього часу ринкових трансформацш не мав системного характеру i здiйснювався на основi фрагментарного пiдходу здебiльшого пiд тиском громад i при лiквiдацi! надзвичайних ситуацш.
Таким чином, проведений аналiз навiть обмеженого перелiку кiлькiсних показниюв благоустрою дае пiдстави для висновку, що благоустрш як фактор формування комфортного середовища для
життедiяльностi людини не був прюритетом державно! пол^ики в постсоцiалiстичний перюд, що призвело до втрат навт соцiалiстичних досягнень у сферi благоустрою й розбалансування вiдносин у суспшьствь
Успiшне вирiшення питань
благоустрою е визначальною умовою полiпшення якост життя населення як головного прюритету реалiзацi!
нацiональних iнтересiв кра!ни. Крiм того, необхiдно враховувати, що комфортне, естетичне середовище життедiяльностi безпосереднiм чином впливае на формування естетичних смаюв, культури, свiтогляду особистостi, впливае на !! психологiчний та емоцiйний стан i поведiнку, формуе людськi взаемовщносини й естетичний потенцiал суспiльства, вщ чого зрештою залежить результативнiсть здшснюваних реформ.
Зростання актуальносп цього питання пов'язане ще й iз необхiднiстю реадiзацil курсу Украши на запровадження европейських стандарт у всiх сферах життедiяльностi суспшьства. Прийнятою Радою Свропи у 1983 р. Свропейською хартiею регiонадьного/просторового
планування проголошенi принципи европейських полiтик щодо оргашзаци фiзичного простору та принципи регюнального планування, до основних з яких належать полшшення якостi життя, вiдповiдальне управлiння ресурсами й захист навколишнього середовища [3]. Досягнення головно! мети регiонадьного/просторового планування - забезпечення кожного iндивiдуума навколишнiм середовищем i якiстю життя, якi сприяють розвитку його iндивiдуальностi, Хартiею покладаеться на мiсцевi ради.
Ще у XIII ст. Магдебурзьким правом було встановлено порядок дiяльностi оргашв мюцевого самоврядування та закрiплено !х права та свободи, зокрема у сферi благоустрою, як згодом знайшли свое вщображення у Свропейськш харти мюцевого самоврядування, прийнятш Радою Свропи у 1985 р. Свропейською хар^ею мiсцевого самоврядування, ратифшованою Верховною Радою Укра!ни у 1997 р., проголошуеться, що об'ектом мюцевого самоврядування е та частина публiчних справ, яка мае локально-територiальний характер i виникае у процесi функцюнування територiально! громади й задоволення потреб И члешв [4]. Тож питання будiвництва й утримання об'ектiв благоустрою безпосередньо належать до компетенци мiсцевих органiв влади й мають виршуватися в основному на регюнальному рiвнi. У зв'язку з евроштеграцшним курсом Укра!ни постае необхiднiсть
повномасштабного залучення в загальний процес облаштування та благоустрою територи регюнальних економiчних систем.
Це обумовлено ще й тим, що надмiрна централiзацiя у прийняттi рiшень щодо благоустрою населених пункпв призводить до значних похибок. Це тдтверджуеться досвщом оргашзаци благоустрою в колишнiй
сощалютичнш економiчнiй системi. Директивнi рiшення центрадьних виконавчих органiв зазвичай стосуються масштабних об'ектiв i об'ективно на них розраховаш, бо на цьому рiвнi управлiння приймаються рiшення глобального масштабу. Достовiрною iнформацiею щодо конкретних мюцевих умов та наслiдкiв упровадження централiзованих заходiв володiють лише мiсцевi органи влади. Мiсцевi особливостi територи, И географiчне положення, клiмат, природний ландшафт, характер оргашзаци виробничо! дiяльностi та вщпочинку, а також нацiональнi цшносп, iсторичнi та культурнi традици мають вдагравати вирiшадьну роль у прийнятп рiшень щодо благоустрою населеного пункту на мюцевому рiвнi.
Тому проблеми благоустрою мають стати затребуваними саме на регюнальному рiвнi, бо на цьому рiвнi можуть комплексно регулюватися таю життево важливi процеси, як: створення комфортних умов життедiяльностi людини, використання природно-ресурсного потенцiалу територш i його вiдтворення, рiвень та якють життя тощо. Крiм того, залучення i перенесення сили тяжшня у вирiшеннi питань благоустрою на мюцевий рiвень обумовленi також переорiентацiею економiки Укра!ни з гадузево! та територiальну, з директивно! на ринкову, а також об'ективною можливютю виршення питань на цьому рiвнi щодо створення сприятливих умов для юнування людини та задоволення И потреб у благоустрой рацiонального використання природно-ресурсного потенщалу, потенцiалу географiчного положення тощо. Це сприятиме найефективнiшому виконанню регюном свое! ролi в соцiадьно-економiчно-му розвитку краши, реадiзацi! цiльових програм розвитку територiй, установленню обгрунтованих режимiв
природокористування, забезпеченню
санiтарно! та екологiчно! безпеки.
Проте на даний час питання благоустрою не повною мiрою оцiненi як фактор економiчного розвитку регiонiв. Ниш не шдлягае сумнiву i стае очевидним, що дороги, системи водозабезпечення, водовiдведення, каналiзацi!, системи зв'язку,
очисш споруди й iншi елементи благоустрою, що створюють загальну шфраструктуру населених пунктiв, у цiлому шдтримують i збiльшують !х економiчну дiяльнiсть.
Слiд вiдзначити, що економiсти зарубiжних кра!н ще у 80-х роках минулого столiття дiйшли висновку, що крiм кiлькiсних показникiв розвитку
шфраструктури на стан економiки регiону впливае також яюсть цiе! iнфраструктури. У результат дослiджень було встановлено, що яюсна iнфраструктура спонукае бiзнес перемщатись у тi регiони, де вона е бшьш розвиненою, де, наприклад, яюсшшою е питна вода, де рацюнально органiзоване транспортне сполучення, де ефективно функцiонують очиснi споруди тощо [5-7]. Таким чином, щ регюни отримують вiд бiзнесу новi робочi мiсця, пiдвищення економiчно! активност та додатковi доходи мiсцевого бюджету. I чим бшьшими е вщрахування в мiсцевий бюджет, тим бшьше з'являеться можливостей у мiсцевих оргашв влади для вирiшення проблем забезпечення населення сощальними й iншими благами, для спрямування кошлв мiсцевого бюджету на впорядкування й облаштування територи. Це, у свою чергу, збшьшуе привабливють регюну для розмiщення в ньому бiзнесових структур i для проживання населення. За таких умов змщнюеться соцiально-економiч-ний потенцiал регюну, який зумовлюе в подальшому зростання податкових надходжень у мюью та вищi рiвнi бюджети. З шшого боку, будiвництво або реконструкщя iснуючих об'ектiв благоустрою населеного пункту сприяють пiдвищенню зайнятостi, збшьшенню дiлово! активностi, пiдвищенню економiчного потенщалу регiону, зростанню в ньому виробництва валового регюнального продукту.
Глибокий зв'язок мiж благоустроем та економiчним розвитком населеного пункту особливо виявляеться у великих мютах. Вони можуть повноцiнно розвиватися лише за умови збереження природних ресуршв, якi забезпечують !х економiчний розвиток та прийнятну якiсть життя населення. Тобто мiж благоустроем та економiчним розвитком
регiону iснуе об'ективна взаемозалежшсть, яка свiдчить, що не тшьки економiка регiону впливае на стан благоустрою, але i благоустрш визначае рiвень економiчного розвитку територи.
Для дослщження зв'язку мiж станом благоустрою та рiвнем економiчного розвитку регюшв Укра!ни зiставлено показники валового регюнального продукту в розрахунку на одну особу й вдекс умов проживання населення в розрiзi регюшв. Слщ зазначити, що шдекс умов проживання визначаеться Держкомстатом Укра!ни як штегральний показник, розрахунок якого спираеться на характеристики ступеня забезпеченосп житлом, його комфортностi, розвитку шфраструктури i в цiлому може свщчити про рiвень благоустрою територи [8].
Статистичш данi свiдчать, що при середньому по Укра!ш показнику виробництва валового регюнального продукту в розрахунку на одну особу 15,5 тис. грн., найнижчий рiвень цього показника характерний для Чернiвецько! областi, де вш становить 7,4 тис. грн. Причому ця область мае також найнижчий iндекс умов проживання населення - 0,194 при середньому показнику по Укра!ш - 0,437 [2, 8]. У таких областях, як Тернопшьська, Житомирська, Волинська, Вшницька, де виробництво регюнального продукту в розрахунку на одну особу е найнижчим у кра!ш, iндекс умов проживання населення також е надзвичайно низьким. I навпаки, найвищий шдекс умов проживання мае Ки!в, у якому виробництво регюнального продукту також е найвищим серед регюшв. Таке сшввщношення зазначених показниюв характерне також для Севастополя, Ки!всько!, Дшпропетровсько!, Запорiзько! областей, Автономно! Республши Крим.
Висновки. Отже, фактор благоустрою в депресивних регiонах не повною мiрою оцiнений i недостатньо задiяний як чинник економiчного розвитку. За умов упровадження цiлеспрямовано! регiонально! пол^ики на облаштування населених пунктiв фактор благоустрою може стати ключовим у
виршенш проблеми подолання
диспропорцiй у розвитку регюшв Укра!ни.
1з набуттям кра!ною незалежностi в умовах глобадiзацi! сучасна людина все глибше розумiе проблему свого мюцезнаходження у свiтi, усе бшьше уваги придiляе облаштуванню середовища свого проживання, вiд якостi якого залежить розкриття потенцiйних можливостей особистосп, результати !! безпосередньо! дiяльностi, стан здоров'я й у цшому вщносини в суспiльствi. Оргашзацшно-технiчнi та соцiадьно-економiчнi проблеми сфери благоустрою населених пунктов Укра!ни актуадiзуються в мiру подолання кра!ною кризи. Формування сприятливого, комфортного середовища для
життедiяльностi людей стае одним iз найважливiших факторiв, якi мають перетворити регюни Укра!ни на привабливий об'ект як для залучення кадрiв, так i iноземних iнвестицiй. Зрештою вщ стану розвитку сфери благоустрою залежить рiвень i якiсть життя населення й нарощування економiчного потенцiаду кра!ни.
На нинiшньому етапi розвитку ринково! економiки система благоустрою знаходиться у процеа трансформацi!, тобто пристосування до нових полтоичних та економiчних умов i на даний час не мае остаточно! концепцi! свого формування й функцюнування. Проте, на наше переконання, вона мае розглядатись у контекст перебудови економiчних i суспшьних вiдносин i потребуе ново! парадигми, яка мае базуватися на змш прiоритетiв в органiзацi! територiй i !х благоустрою i мае бути шдпорядкованою, у першу чергу, створенню комфортних умов
для життeдiяльностi громадян, естетичному вихованню людей та формуванню !х свiдомостi.
Лiтература
1. Соцiально-економiчний стан Укра!ни: наслiдки для народу та держави: нацюнальна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця та iн. -К.: НВЦ НБУВ, 2009. -687 с.
2. Статистичний щорiчник за 2008 рш. / Держкомстат Укра!ни. - К.: ДП «1нформацшно-аналтоичне агентство», 2009. -566 с.
3. Европейская хартия регионального пространственного планирования: Торремолинская хартия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vasilie-vaa.narod.ru/ mu/ csipfo/kpr/frames/ guide/.
4. Про ратифшащю Свропейсько! хартi! мiсцевого самоврядування: Закон Укра!ни вiд 15.07.1997 р. № 452/97-ВР // Народний депутат. - 1997. - № 11.
5.Aschauer D. Is Public Expendicher Productive? / D. Aschauer // J. Monet. Econ. -1989. - 23 (2). - P. 177-200.
6. Aschauer D. Public Investment and Productivity Growth in the Group of Seven / D. Aschauer // Econ. Perspectives. - 1989. - 13 (5).-P. 17-25.
7. Munnel A. How Does Public Infrastructure Affect Regional Economic Performance? / А. Munnel // New England Economic Review. - 1990. -September/October. - P. 11-32.
8. Регюнальний людський розвиток: стат. бюл. - К.: Держкомстат Укра!ни, 2009. - 42 с.
