CC BY
19
К^Ш /ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.8+616.12-008.318+613.95 ШАТИНСЬКА Т.В., СИНОВЕРСЬКА О.Б, ШКАНАР1Й С.Б. АВНЗ «1вано-Франювсыкий нацональний медичний унверситет»
СТАН ВЕГЕТАТИВНОГО ГОМЕОСТАЗУ В Д|ТЕЙ ¡3 АНТРАЦИКЛНОВОЮ КАРДЮМЮПАЛвЮ
Резюме. У сmаmmi подано результати до^дження стану вегетативноI нервовоЧ системи у дтей 1з гострою лiмфобластною лейкемieю, у яких у результатi протокольноI хШотерапи и застосуванням ан-трациклшових антибютишв розвинулась токсична антрациклшова кардiомiопатiя. Розподл дослгдних груп проводився за вжовим статусом та кумулятивною дозою доксорубцину. До^дження вегетативноI нервово'1 системи включало оцшку вихiдного вегетативного тонусу, вегетативнойреактивностi та вегетативного статусу, що проводили в ктщ першо'1 фази I, IIпротоколiв та тМпротоколу полiхiмiо-терапп. Оцтку вегетативного статусу дтей проводили шляхом аналЬзу варiабельностi серцевогоритму. Оцтка вихiдного вегетативного тонусу встановила дисбаланс мiж системамирегуляци та перева-жання впливу симпатичноI активностi на дiяльнiсть серцево-судинно'1 системи впродовж всього пероду полiхiмiотерапii. Встановлено, що у бiльшостi обстежених дтей мае мсце знижена вегетативна реак-тивнсть з переважанням парадоксального типуреагування. Визначено чтке напруженнярегуляторних систем оргатзму зарахунок зростання шдексу напруги протягом всього пероду хШотерапи. Крм того, встановлено, що ряд показнишв варiабельностi серцевого ритму у дтей тсно корелюе з тривалктю по-лiхШотерапu та кумулятивною дозою антрациклшових антибштишв. Ключовi слова: варiабельнiсть серцевого ритму, антрациклши, дти.
Вступ
Незважаючи на колосальш успхи в розвитку дитя-чо! онкогематологИ, досягнул за останне десятилптя, вагомою проблемою на сьогодш залишаеться рання диагностика та ефективна корекця ускладнень вщ за-стосування хшютерапевтичних препаратов, що входять у протоколи лкування гемобластозш у датей [6]. Базови-ми препаратами в лкуванш гостро! лейкемц в педаатри е антрацикл1жта антибютики (АА) (доксорубщин, епру-бщин та ш.) [4]. Близько 60,0 % датей iз даагностованою онкогематолопчною патолопею отримують антрациклши [7]. Проте вщомо, що АА мають кардiотоксичнi ефекти, що, у свою чергу, залежать вщ кумулятивно! дози препарату [8]. Доведено, що особливо чутливими до кардютоксично! да антрациклтв е дати вiком до 4 рокiв [7], а найнебезпечтшим ускладненням тако! те-рапи е розвиток застшно! серцево! недостатностi [9].
Система кровообiгу е одшею з ключових для забез-печення механiзмiв пристосування органiзму до змш-них метаболiчних потреб оргашзму шляхом адаптацii параметрiв кровотоку. Швидксть реакци, а також го-товшсть вщреагувати з максимальною амплiтудою ви-значають великою мiрою стан функцюнування системи й даапазон адаптивних реакцш [11]. Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) мютить у собi кшьйсну та яыс-
ну iнформацiю про регуляцшш впливи на ритм сер-ця, що великою м1рою вщповщае загальному стану та акгивностi систем регуляцц шших внутршнк органов, визначае динам!чну стабiльнiсть та реакгивнiсть оргашзму, свщчить про силу та втому процес^в саморегуля-цц, автономний баланс та адаптивний статус серцево-судинно! системи (ССС) [10].
З огляду на зазначене метою роботи було визначення ранних критерiiв вегетативного дисбалансу як маркера функцюнального стану ССС у датей 1з гострою лейке-мiею на фон1 полтмютерапц (ПХТ).
Матер1ал та методи досл1дження
Обстежено 16 дiтей 1з гострою лейкемiею, у яких в результат! застосування ПХТ розвинулась токсична антрациклшова кардiомiопатiя (АКМП). Дiтей було розподшено за кумулятивною дозою АА на три гру-пи: I група (4 дитини) — кумулятивна доза доксорубщину 117,6—169,2 мг/м2; II група (6 датей) — 213,6— 297,6 мг/м2; III група (6 дггей) — 320,0-405,6 мг/м2. Середнш в1к пацiентiв I групи становив 3,4 ± 0,6 року, II — 9,2 ± 1,1 року та III — 12,7 ± 1,7 року.
© Шатинська Т.В., Синоверська О.Б., Шкандрш С.Б., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Сшввщношення хлопчикiв i дiвчаток, взятих у досль дження, становило 2 : 1. Групу контролю становили 20 практично здорових дiтей.
Дослщження вегетативно! нервово'! системи включало одшку вихщного вегетативного тонусу, вегетативно! реакгавносп (ВР) та вегетативного статусу, що проводили в кiнцi першо! фази I, II та mM протоколiв полтмютерапи. Оцiнку вихщного тонусу вегетативно! нервово! системи проводили шляхом розрахунку iндексiв внутрiшньо- та мГжсистемних спiввiдношень (Кердо i ХГльдебрандта) [3]. Вегетативна реактившсть оцiнювалась при дослщженш очносерцевого рефлексу (Дань!нi — Ашнера) [5]. Оцiнку вегетативного статусу датей проводили шляхом аналГзу ВСР [1], яку ви-вчали на апаратi «Електрокард» («Метакол», Укра!на). Методика аналiзу ВСР вiдповiдала стандартам бвро-пейського товариства кардюлогГв та Швшчноамери-канського товариства електрокардюстимуляди та елек-трофГзюлогГ! [2]. Стан мехатзм1в регуляцi! вегетативно! нервово! системи (ВНС) вивчали за допомогою аналiзу спектрального показника серцевого ритму: SDNN, мс — стандартне вiдхилення всГх КК-штервал1в (ква-дратний коршь дисперсГ!). Баланс симпатичних та па-расимпатичних вплив1в на ритм серця оцiнювали за допомогою симпатовагального iндексу — LF/HF. КрГм того, визначали iндекс напруги Баевського (IH), що виражае стутнь напруги регуляторних систем органз-му, за формулою: IH = АМО • 100 %/(2 • D • МО), де АМО — амплiтуда моди (%), МО — абсолютний розмГр моди (с), D — розмах варiацГ! кардiоiнтервалiв (с).
Статистичну обробку отриманих даних проводили Гз застосуванням програмного забезпечення Microsoft Office Excel та Statistica 6.0. Середш величини подан! у виглядГ М ± m, де М — середне значення показника, m — стандартна похибка середнього. При порГвнянш середнГх значень використовували t-критерш Стью-дента. Результати вважали статистично вГрогщними при значеннях р < 0,05. Проводили парний корелядш-ний аналГз.
Результата досоджень та Тх обговорення
ОцГнка вихГдного вегетативного тонусу встановила переважання впливу симпатично! регулядц на д1яль-нГсть ССС серед пащенпв з АКМП впродовж всього перюду ПХТ. Так, показник вегетативного щдексу Кердо (В1К) у датей Гз АКМП на всГх етапах обстежен-ня вГрогГдно вщрГзнявся вщ аналогГчного, визначеного у здорових. При цьому максимально вираженою сим-патикототя була в обстежених пГсля першо! фази I та II протоколГв. Середне значення показника BIK у щ перГоди становило 38,1 ± 4,5 та 29,4 ± 7,5 вщповщно (рм < 0,05-0,001) (рис. 1).
АналГз р1вня мГжсистемних стввщношень за роз-рахунком коефщГента ХГльдебранта (КХ) показав, що дисбаланс м1ж системами регулядц ВНС мав мюце протягом усього перГоду ПХТ. Максимальне значення коефГдГенту рееструвалося в кшц! першо! фази I протоколу i становило 5,8 ± 0,3 (рис. 2).
На подальших етапах клЫчного спостережен-ня значення КХ було вищим вщ такого у здорових
(рм < 0,05), що вказуе на переважання симпатично! ланки ВНС протягом уск фаз ПХТ.
Оцшка вегетативно! реакгивност1 (ВР) у датей з АКМП за результатами проведення рефлекторно! про-би Дань!ш — Ашнера виявила знижену вегетативну ре-активн1сть у бшьшосп дней з АКМП (табл. 1).
Вщм1чено, що парадоксальна реакця переважала в дней тсля першо! фази I та II протокол1в 1 зустр1чалась у 75,0 та 80,0 % обстежених вщповщно. При цьому у вск дней I групи протягом трьох етап1в спостереження ре-еструвалася знижена ВР (табл. 2). У датей II групи тсля першо! фази I протоколу переважала нормальна ВР, вт1м, псля II протоколу домшувала парадоксальна ВР.
У вск датей III групи псля проведення I протоколу мала мюце парадоксальна реакц1я, тод1 як на подальших етапах спостереження виявляли як нормальну (у 50,0 та 33,3 % датей тсля тМ та II протокол1в вщповщ-но), так 1 повернуту (у 33,3 та 66,6 % датей псля тМ та II протокол1в вщповщно) ВР.
Анал1з показникв ВСР у датей 1з АКМП показав пщсилення активносп центрального контуру регуляц!! в кшщ I, тМ та II протокол1в, про що свщчить в1рогщ-не зростання показника SDNN в уск групах обстежених (рм < 0,01—0,001). У кшщ першо! фази II протоколу середне значення SDNN у датей I та III груп було най-
Р < 0,05
Р < 0,05 Р < 0,05
□ Здоровi
■ I фаза I протоколу
□ тМ-П
■ I фаза II протоколу
Рисунок 1. Стан вихщного вегетативного тонусу у здорових та дтей iз АКМП залежно вщ тривалост ПХТ (за iндексом Кердо)
Р < 0,05
Р < 0,05 Р < 0,05
□ Здоровi
■ I фаза I протоколу
□ тМ-П
■ I фаза II протоколу
Рисунок 2. Р1вш м1жсистемних стввщношень у здорових та дтей з АКМП залежно вщ тривалост ПХТ (за коеф^ентом Хльдебранта)
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
нижчим, що вказуе на виражену пперсимпатикотошю (табл. 3).
Показник вщношення середнк значень низькочас-тотних та високочастотних компонент (LF/HF) ВСР у ддтей, як1 знаходились на ПХТ, в1ропдно перевищу-вав аналогiчний у здорових п1сля кожного протоколу ХТ (рм < 0,05). Кр1м того, визначено чггке напруження регуляторних систем оргашзму за рахунок зростання 1ндексу напруги (1Н) протягом всього пер1оду ПХТ (рм < 0,001). Максимального значення 1Н досягнув у пац1ент1в III групи в к1нц1 першо! фази I та II протоко-лш. У ддтей I групи Ш вщ початку ПХТ знаходився на одному р1вш, при цьому в1рогщно перевищуючи такий у здорових (рм < 0,001).
Встановлено, що ряд показниюв ВСР т1сно коре-люе з тривал1стю ПХТ (табл. 5). Так, показники ВСР — SDNN, LF/HF та IН мають прямий кореляц1йний зв'язок 1з тривал1стю ПХТ у кшцевому горизонтальному положенш т1ла ддтей 1з АКМП.
Кореляцшний зв'язок м!ж кумулятивною дозою АА та вегетативною дисфункщею у ддтей 1з гострою лей-кем1ею всх груп показав, що 1снуюч1 взаемозв'язки в першу чергу стосуються симпатовагального iндексу (табл. 6). Ймов1рно, це пов'язано з виникненням дисбалансу в систем! симпатично! та парасимпатично! нервово! системи на фон1 прийому АА. Особливо слщ вщмиити наявшсть прямого кореляцiйного зв'язку
середньо! сили м!ж кумулятивною дозою антрацикл1-шв та iндексом напруги Баевського у ддтей I та II груп. Отримаш результата вказують на недосконалють вегетативно! нервово! системи у дней та пперсимпатикото-н1чну настороженють, що ще б1льше проявляеться при використанш цитостатик1в.
Отже, проведене дослщження показало, що вже на початку ПХТ вщм1чаеться пщсилення акгивност1 центрального контуру регуляцц на фот дисбалансу мж-системних взаемоддй ВНС, що, у свою чергу, призво-дить до посилення активност1 симпатично! регуляцц, зниження вегетативно! реактавносп та переважання парадоксального типу реагування з напруженням регу-ляторних систем орган1зму, що значно погiршуе пере-б1г основного захворювання.
Таким чином, дисбаланс адаптацшних процес1в, напруження регуляторних систем оргашзму, а також г1персимпатикотон1чний вегетативний тонус та пара-доксальний тип реагування можна вважати ранн1ми маркерами вегетативного дисбалансу та серцево-су-динно! дезадаптаци у д1тей 1з АКМП. Ь зростанням тривалост1 та збшьшенням кумулятивно! дози антра-цикл1н1в ризик розвитку вегетативно! дисфункци у д1тей 1з гемобластозами зростае. Отриман1 результати вказують на необхддшсть проведення ранньо! д1а-гностики характеристик вегетативного статусу у да-тей, як1 отримують антрациклши, з метою вчасного
Таблиця 1. Вегетативна реактивн1сть удтей ¡з АКМП залежно вд тривалост ПХТ
Тип вегетативно'! реактивност Дгги з АКМП
1-ша фаза 1 П (п = 16) тМ-П (п = 15) Р1-2 1-ша фаза II П (п = 15) Р1-3 Р2-3
Нормальна 3 (18,8) 5 (33,3) Рiвнi 2 (13,3) Рiвнi < 0,05
Парадоксальна 12 (75,0) 8 (53,3) < 0,05 12 (80,0) Рiвнi < 0,05
Пщвищена 1 (6,3) 1 (6,6) Рiвнi 1 (6,6) Рiвнi Рiвнi
Термш проведення дослщження Д^и з АКМП
I група (п = 4) II група Р1-2 III група (п = 6) Р1-3 Р2-3
1-ша фаза I П п = 6
Нормальна - 3 (50,0) - - - -
Парадоксальна 4 (100,0) 2 (33,3) < 0,05 6 (100,0) Рiвнi < 0,01
Пщвищена - 1 (16,6) - - - -
тМ-П п = 5
Нормальна - 2 (40,0) - 3 (50,0) - -
Парадоксальна 4 (100,0) 2 (40,0) < 0,05 2 (33,3) < 0,05 Рiвнi
Пщвищена - 1 (20,0) - - - -
1-ша фаза II П п = 5
Нормальна - - - 2 (33,3) - -
Парадоксальна 4 (100,0) 4 (80,0) Рiвнi 4 (66,6) Рiвнi Рiвнi
Пщвищена - 1 (20,0) - - - -
Примтки: вс дан подано у абсолютних цифрах, у дужках подано вДсоток осб ¡з вказаною ознакою до загальноТ клькост пац1ент1в у груш; Р — в1рогщн1сть вдмнност р1вн1в ВР у дтей першоТ (1), другоТ (2) та третьоТ груп (3).
Примтки: вс дан подано в абсолютних цифрах, у дужках подано вдсоток осб ¡з вказаною ознакою до загальноТ клькост пац '1ент'т у грут; Р — в1рогщн1сгь вдмнност р1вн1в ВР у дтей з АКМП псля 1-Т фази IП (1), псля тМ-П (2) та псля 1-Т фази IIП (3).
Таблиця 2. Вегетативна реактивнсть у дтей ¡з АКМП залежно вд кумулятивноТ дози доксорубцину
та термiнiв проведення досл'1дження
Таблиця 3. Спектральн1 показники ВСР у здорових дтей та дтей ¡з АКМП залежно вд тривалост ПХТ
(M ± m)
Показники Положення тша
Горизонтальне Сидяче Горизонтальне
Здоров'1 (n = 20)
SDNN, мс 48,2 ± 2,2 40,0 ± 2,9 64,4 ± 2,4
LF/HF 2,4 ± 0,8 3,2 ± 0,5 1,2 ± 0,3
1Н 140,2 ± 12,3 301,0 ± 42,3 92,0 ± 5,2
1-ша фаза IП (n = 16)
SDNN, мс 29,2 ± 5,5 P1-2 < 0,01 32,4 ± 9,2 32,8 ± 6,3 P1-2 < 0,001
LF/HF 2,9 ± 0,4 4,3 ± 0,3 2,5 ± 0,4 P1-2 < 0,05
1Н 690,8 ± 95,4 P1-2 < 0,001 874,9 ± 127,9 P1-2 < 0,001 541,3 ± 133,3 P1-2 < 0,01
mM-П (n = 15)
SDNN, мс 31,8 ± 4,6 P1-3 < 0,01 36,0 ± 8,2 37,1 ± 7,2 P1-3 < 0,01
LF/HF 2,9 ± 0,7 4,5 ± 0,5 2,7 ± 0,3 P1-3 < 0,01
1Н 594,2 ± 94,5 P1-3 < 0,001 743,8 ± 131,0 P1-3 < 0,01 558,1 ± 72,4 P1-3 < 0,001
1-ша фаза IIП (n = 15)
SDNN, мс 29,1 ± 6,0 P1-4 < 0,001 30,1 ± 7,6 35,8 ± 6,3 P1-4 < 0,001
LF/HF 3,5 ± 0,6 5,1 ± 0,5 3,0 ± 0,5 P1-4 < 0,01
1Н 623,7 ± 91,0 P1-4 < 0,001 863,5 ± 138,9 P1-4 < 0,001 556,5 ± 70,5 P1-4 < 0,001
Примтки: Р — в1рогщн1сть р1зниц1 спектральних показниюв ВСР у здорових дтей (1) та дтей з АКМП тсля 1-1 фази 1П (2), mM-П (3) та псля 1-i фази IIП (4). Таблиця 4. Кореляцйний зв'язок м'ж тривалстю ПХТ та вегетативною дисфункщею удтей з АКМП
Показники Положення тша
Горизонтальне Сидяче Горизонтальне
SDNN 0,13 -0,232 0,79
LF/HF 0,773 0,903 0,962
1Н -0,788 -0,239 0,901
Таблиця 5. Кореляцйний зв'язок м'ж кумулятивною дозою АА та вегетативною дисфункщею у дтей з АКМП
Показники Положення тша
Горизонтальне Сидяче Горизонтальне
1 група (n = 4)
SDNN -0,731 -0,727 0,26
LF/HF 0,208 0,434 0,5
1Н 0,707 0,268 0,58
II група (n = 6)
SDNN 0,342 -0,585 -0,139
LF/HF 0,975 0,756 1
1Н -0,295 0,623 0,37
III група (n = 6)
SDNN -0,359 -0,591 0,553
LF/HF 0,345 0,5 0,277
1Н -0,19 0,444 0,07
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
виявлення розвитку ускладнень тако! терапи та запо-бiгання !м.
Висновки
1. У пащентш iз гострою лейкемieю на фонi полш-мютерапи мае мюце синдром вегетативно! дисфункцц iз вираженою симпатикотонiею та переважанням парадоксального типу реагування.
2. Раншми маркерами ураження серцево-судинно! системи у дтей iз антрациклшовою кардiомiопатiею за даними варiабельностi серцевого ритму можна вважати пщсилення активност центрального контуру регуляци, напруження регуляторних систем органiзму та дисбаланс адаптацшних процес1в.
3. Термш виникнення та ступiнь дисбалансу вегетативного гомеостазу визначаються тривалiстю засто-сування полiхiмiотерапii та отриманою кумулятивною дозою антрациклшових антибiотикiв. Вiдмiчаеться пряма кореляцшна залежнiсть мiж тривалiстю поль х1мютерапП та дестабiлiзацiею основних показник1в варiабельностi серцевого ритму у ддтей iз гострою лей-кемiею.
Список лператури
1. Бобров В. О. ДоЫдЖення варiабельностi серцевого ритму у кардiологiчнiй практищ/В.О. Бобров, В.М. Чубучний, О.Й. Жарiнов: Метод. реком. — К.,, 1999. — 25с.
2. Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измерения, физиологической интерпретации и клинического использования. Рабочая группа Европейского кардиологического общества и Севе-
ро-Американского общества стимуляции и электрофизиологии // Вестникаритмологии. —1999. — № 11. — С. 53-78.
3. Вейн А.М. Вегетативные расстройства (клиника, диагностика, лечение). — М.: Мед. информ. агентство, 2000. — 752 с.
4. Кардиоваскулярные побочные эффекты противоопухолевых препаратов / Официальная позиция Ассоциации сердечной недостаточности Европейского общества кардиологов // Здоров'я УкраГни. — 2012. — № 5 (25). — С. 53-55.
5. Матенко Т.С. Особливосmi клтчного перебку вегетативноï дисфункци у пдлтюв Украгнського Полкся/ Т.С. Машенко//Укр. мед. часопис. — 2001. — № 3. — С. 66-69.
6. Одинец Ю.В. Состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем у детей, страдающих острыми лейкозами / Ю.В. Одинец, Н.Н. Поддубная//Врачебная практика. — 2007. — №1 (55). — С. 42-49.
7. Самура Б.Б. Сердечно-сосудистые осложнения полихимиотерапии онкогематологических заболеваний: современные подходы к диагностике / Б.Б. Самура// Запорожский медицинский журнал. — 2012. — № 6(75). — С. 31-37.
8. Семенова А.И. Кардио- и нейротоксичность противоопухолевых препаратов (патогенез, клиника, профилактика, лечение) / А.И. Семенова // Практическая онкология. — 2009. — Т. 10, № 3. — С. 168-176.
9. Drimal J. Cardiovascular toxicity ofthe first line cancer chemothera-peutic agents: doxorubicin, cyclophosphamide, streptozotocin and bevaci-zumab / J. Drimal, J. Zurova-Nedelcenova, V. Knezl// Neuro Endocrinol. Lett. — 2006. — Vol. 27, Suppl. 2. — P. 176-179.
10. Ren C. Lipid and endothelium-related genes, ambient particulate matter, and heart rate variability — the VA Normative Aging Study / C. Ren, A.. Baccarelli, E. Wilker// J. Epidemiol Community Health. — 2010. — Vol. 64, № 1. — P. 49-56.
11. Sajadieh A.. Increased heart rate and reduced heart-rate variability are associated with subclinical inflammation in middle-aged and elderly subjects with no apparent heart disease/A. Sajadieh, O.W. Nielsen, V. Rasmussen//Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25, № 5. — P. 363-370.
Отримано 17.09.13 ■
Шатинская Т.В., Синоверская О.Б., Шкандрий С.Б. ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
СОСТОЯНИЕ ВЕГЕТАТИВНОГО ГОМЕОСТАЗА У ДЕТЕЙ С АНТРАЦИКЛИНОВОЙ КАРДИОМИОПАТИЕЙ
Резюме. В статье представлены результаты исследования состояния вегетативной нервной системы у детей с острой лимфобластной лейкемией, у которых в результате протокольной химиотерапии с применением антрациклиновых антибиотиков развилась токсическая антрациклиновая кардиомиопатия. Распределение исследовательских групп проводилось согласно возрастному статусу и кумулятивной дозе доксорубицина. Исследование вегетативной нервной системы включало оценку исходного вегетативного тонуса, вегетативной реактивности и вегетативного статуса, которые проводились в конце первой фазы I, II и тМ протоколов полихимиотерапии. Оценку вегетативного статуса у детей проводили путем анализа вариабельности сердечного ритма. Оценка исходного вегетативного тонуса установила дисбаланс между системами регуляции и преобладание влияния симпатической активности на деятельность сердечнососудистой системы в течение всего периода полихимиотерапии. Установлено, что у большинства обследованных детей имеет место сниженная вегетативная реактивность с преобладанием парадоксального типа реагирования. Определено четкое напряжение регуляторных систем организма за счет роста индекса напряжения в течение всего периода химиотерапии. Кроме того, установлено, что ряд показателей вариабельности сердечного ритма у детей тесно коррелирует с продолжительностью полихимиотерапии и кумулятивной дозой антрациклиновых антибиотиков.
Ключевые слова: вариабельность сердечного ритма, ан-трациклины, дети.
Shatynska T.V., Synoverska O.B., ShkandriyS.B.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National
Medical University>, Ivano-Frankivsk, Ukraine
STATE OF VEGETATIVE HOMEOSTASIS IN CHILDREN WITH ANTHRACYCLINE-INDUCED CARDIOMYOPATHY
Summary. The paper presents the results of investigation of the autonomic nervous system in children with acute lymphoblastic leukemia, in whom as a result of protocol chemotherapy with anthracycline antibiotics application, toxic anthracycline-induced cardiomyopathy developed. Distribution of research groups had been carried out according to age status and cumulative dose of doxorubicin. Investigation of the autonomic nervous system included evaluation of baseline autonomic tone, autonomic reactivity and vegetative status, which has been carried out in the end of the first phase 3a I, II and mM protocols of polychemotherapy. Evaluation of vegetative status of children was performed by analysis of heart rate variability. Evaluation of the baseline autonomic tone showed imbalance between the systems of regulation and the predominance of sympathetic influence on the cardiovascular system activity during the whole period of polychemotherapy. It is found that in the majority of surveyed children there was observed reduced autonomic reactivity with predominance of paradoxical response. There has been defined a clear stress in regulatory systems due to increasing stress index during the whole period of chemotherapy. In addition, it was found that a number of heart rate variability indices in children is closely correlated with the duration of polychemotherapy and the cumulative dose of anthracycline antibiotics.
Key words: heart rate variability, anthracyclines, children.
