CC BY
10
CTATTI
В.В. Грубшк, О.О. Тарабрш, О.О. Буднюк, Р.С. Парфентьев, 1.Л. Басенко
СТАН ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ВЕНОЗНОГО КРОВОБ1ГУ У ХВОРИХ В ПОЛОЖЕНН1 ДЛЯ СТРУМЕКТОМП
Одеський нацюналъний медичний утверситет, Одеса
ВСТУП
Захворювання щитопод1бноТ залози (ЩЗ), що супроводжуються порушенням ТТ функцюнального стану, е розповсюдженим проявом ендокринноТ патологй' людини. В УкраТн юлькють таких хворих за останш 10 ромв збшьшилася майже у 2,5 разу, досягнувши 3,1 млн. випадюв, що охоп-люе 6,5% населення [11]. Слщ зазначити, що в Ук-раТы щороку виконуеться близько 12000 операцм на ЩЗ [12]. ГНдвищення радикал1зму х1рург1чних втручань у хворих на рак ЩЗ, багатовузловий i вуз-ловий зоб супроводжуеться зростанням частоти специфiчних пооперацiйних ускладнень, поперед-женню яких присвячено достатню кшьюсть робiт [8, 12, 15]. Операцп на ЩЗ характеризуються трав-матичнiстю, небезпекою порушення прохiдностi ди-хальних шляхiв, широкою iррацiацieю ноцицептив-ного подразнення. Тому неодмiнною умовою Тх про-ведення е внутр0ньовенна анестезiя зi штучною вентиляцieю легень. На думку деяких авторiв, за-гальна анестезiя у хворих iз захворюваннями ЩЗ мае задовольняти таю вимоги: створювати психiч-ний i фiзичний спокiй, зменшувати вплив тиреоТд-них гормонiв на серце, бути адекватною за глиби-ною та забезпечувати достатню вентиляцш легень [5, 10, 12]. Одыею з особливостей операцм на ЩЗ та Тх анестезюлопчного забезпечення е специфiч-не положення хворого на операцмному столк Вив-ченню впливу рiзних положень на операцмному сто-лi на рiзнi системи органiзму присвячено багато робгг [2, 4, 6, 7]. Але вплив положення для струмектомп на рiзнi системи практично не вивчено, надто це стосуеться церебрального кровобiгу. Ми знайшли лише одну роботу, де висловлювалося припущення, що положення для струмектомп може пщвищувати внутр0ньочерепний тиск [13]. Все це i спонукало нас до проведення даного дослiдження.
Метою дослщження було вивчення впливу положення для струмектомп та L-лiзину есци-нату на церебральний венозний кровобiг.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
За перiод з 2008 по 2009 р. на базi ОдеськоТ обласноТ клiнiчноТ лкарш нами обстежено 105 хворих, яким планувалося хiрургiчне втру-чання на ЩЗ з приводу вузлового еутиреоТдно-
го зоба 11-111 ст. Визначення швидкост церебрального венозного кровоб^ провели у 39 хворих перед опера^ею. Доошдження проводили у три етапи: перший - визначення вихщноТ швид-костi кровобiгу (LUK) в прямому синусi та венi Розенталя; другий - пiд лопатки хворого пщ-кладали валик 10-15 см заввишки, а голову хворого опускали до рiвня стола (спе^альне положення для струмектомп), пiсля чого пацieнт пе-ребував у цьому положены впродовж 20-30 хв., по™ реестрували ШК в прямому синус та венi Розенталя; третм етап - хворому в положены для струмектомп внутршньовенно вводили 15 мл 0,1% розчину L-лiзину есцинату i через 30 хвилин реестрували ШК в прямому синус та веы Розенталя. Ультразвукову транскраыальну доплерографiю проводили за допомогою апа-рата "Siemens G60S Toshiba Xario".
Хворих розподiлили на двi групи. Герша гру-па (n=50) - хвор^ яким перед операцieю не при-значали L-лiзину есцинат. Друга група (n=55) -хворi, яким за 30 хв. перед опера^ею внутршнь-овенно вводили 15 мл 0,1% розчину L-лiзину есцинату. У раный пооперацiйний перiод у па^ет1в обох груп оцiнювали частоту головного болю.
Дозвш на проведення дослщження дано ко-мiсieю з питань бюетики. Статистичну обробку проводили за допомогою статистичноТ програ-ми "STATSOFT STATISTICA 6.0". Для оцнки зна-чущостi вiдмiнностей використовували t-критерм Стьюдента для двох залежних виби рок. Вiрогiднiсть рiзницi середнiх показниюв оци нювали за 95% довiрчого iнтервалу (95% CI). Залежнiсть мiж показниками визначали за допомогою коефМента лiнiйноТ кореляцiТ Сырме-на (r). Силу зв'язку оцiнювали за величиною кое-фiцieнта кореляцп: сильна - r=0,7-0,99; середня -r=0,3-0,69; слабка - r=0,01-0,29.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Результати проведеного дослiдження наведено у табл. 1-3. На першому етат дослщжен-ня ШК у веы Розенталя була 14,7±0,7 см/с, не перевищувала 15,0 см/с, найчастше складала 15,0 см/с. Довiрчий Ытервал на даному етапi дослщження становив 14,2-15,1 см/с (табл. 1).
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 1(38) 2012
9
СТАТТ1
Зареестрована ШК вщповщае загальнолгератур-ним нормам [1, 9]. На другому етат дослщжен-ня ШК в1рогщно тдвищилася до 23,0±4,3 см/с, найчаст1ше вона складала 31,0 см/с, а дов^чий ¡нтервал становив 20,5-25,4 см/с. На третьому етат ШК у вен Розенталя в¡рог¡дно зменшила-ся пор¡вняно з першим ¡ другим етапами (табл. 1). У середньому ШК була 17,4±2,5 см/с, на-йчаст¡ше вона становила 24,0 см/с, а довр чий ¡нтервал - 15,9-18,0 см/с.
Щодо ШК в прямому синус також отримано ц¡кав¡ дан¡ (табл. 2). ШК на першому етап¡ скла-ла 29,6±1,2 см/с, ¡ в бтьшост випадк¡в вона не перевищувала 30,0 см/с, а дов^чий ¡нтервал становив 28,9-30,2 см/с, що е вар^нтом норми ШК в прямому синуск На другому етап¡ реестру-вали в^опдне зб¡льшення ШК, яка в середньому була 37,4±5,4 см/с, не перевищувала 49,0 см/с ¡ найчастше становила 34,0 см/с, а дов^чий ¡н-тервал був 20,5-25,4 см/с. На третьому етат ШК в прямому синус в^опдно зменшувалася до 31,3±1,5 см/с, не перевищувала 35,0 см/с, на-йчастше становила 30,0 см/с. Дов¡рчий ¡нтервал на даному етат складав 30,4-32,1 см/с.
У рантй пооперацмний пер¡од нами отримано результати, наведен у табл. 3. Частота головного болю у цей перюд склала 20%. У пер-шм груп¡ частота була 14,3%, а у друпй вона зменшилась ¡ становила 5,7%. Встановлено ви рогщний (р=0,01) сильний кореляц¡йний зв'язок (г=0,8) м¡ж призначенням L-л¡зину есцинату та частотою головного болю.
Отже, на першому етап¡ дослщження ШК в прямому синус¡ та вен Розенталя не перевищувала меж норми. Пщвищення ШК у цих венах е ознакою порушення венозного в¡дтоку ¡ може свщчити про п¡двищення внутришньочерепного тиску [1, 3, 9, 14]. Зменшення ШК в базальних венах практично до норми говорить про те, що фармаколопчна корекц¡я тонусу венозноТ ст¡нки венотон¡ком (L-л¡зину есцинат) полтшуе цереб-ральний венозний вщтк. Отриман¡ результати пщ-тверджують дат лтератури про наявн¡сть рясноТ ¡ннерваци базальних вен мозку та наявтсть у них м'язового шару [1, 14]. Можна стверджувати, що використання венотонку (L-л¡зину есцинату) з метою корекци утрудненого церебрального венозного вщтоку е ц¡лком обфунтованим.
Таблиця 1
Змши швидкост кровоб1гу (см/с) у вен Розенталя на р1зних етапах дослщження
Етап М±т Minimum Maximum Modа 95% С1 р
1-й 14,7±0,7 12,0 15,0 15,0 14,2-15,1
2-й 23,0±4,3 15,0 31,0 24,0 20,5-25,4 0,00000-
3-й 17,4±2,5 15,0 23,0 15,0 15,9-18,0 0,00* 0,00000**
Примпка: * - у пор/вняннI з першим етапом; ** - у пор/вняннI з другим етапом.
Таблиця 2
Змши швидкост кровобiгу (см/с) у прямому синусi на рiзних етапах дослiдження
Етап М±т 1\/Пттит Мах^ит Modа 95% С1 Р
1-й 29,6±1,2 26.0 30,0 30,0 28.9-30.2
2-й 37.4 | 5,4 30.0 49.0 34.0 34,4-40.4 0.0000*
3-й 31,3±1,5 30.1 35.0 30.0 30.4-32.1 0,00* 0,0000**
Примака: * - у пор/внянн/ з першим етапом;
у пор/вняннI з другим етапом.
Таблиця 3
Ефективнють L-лiзину есцинату для профшактики головного болю у пооперацшний
перюд
Групи Головний бiль г X2 Р
е п (%) немае п (%)
Перша 15 (14,3) 35 (33,3)
Друга 6 (5,7) 49 (46,7) 0* 5,97 0,01
Всього 21 (20,0) 84 (80,0)
10
Кл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 1(38) 2012
CTATTI
ВИСНОВКИ
1. У хворих перед опера^ею на щитоподiб-нм залозi необхiдно оцiнювати стан церебрально! венозноТ гемодинамiки.
2. Голоження для струмектомп утруднюе вщ-тк кровi по базальних венах головного мозку (Розенталя i прямому синус).
3. Використання фармаколопчних препара-^в з венотонiчною дieю (L-лiзину есцинат) по-лiпшуe церебральний венозний вщтк у хворих у положеннi для струмектомп.
4. Частота головного болю у раннм поопе-рацiйний перюд у хворих, яким проведено хи рургiчне втручання на щитоподiбнiй залоз^ ста-новить 20%.
5. Використання фармакологiчних препарата з венотоычною дieю (L-лiзину есцинат) зменшило частоту головного болю з 14,3% до 5,7%, що пщ-тверджуе судинну складову в його формуваннк
Л1ТЕРАТУРА
1. Гонгальский В.В. Динамика кровотока в базаль-ных венах мозга при синдроме доброкачественной внутричерепной гипертензии. Возможность фармакологической коррекции / В.В. Гонгаль-ский, Е.В. Прокопович // Укра'шський медич-ний часопис. - 2005. - №1. - С. 116-118.
2. Дюк Дж. Секреты анестезии / Дж. Дюк. -М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 552 с.
3. Иваничев Г.А. Нарушения артериального и венозного кровотока у детей с вертебрально-ба-зилярной недостаточностью / Г.А. Иваничев, Г.Б. Долгих // Журнал неврологии и психиатрии. - 2007. - №3. - С. 18-23.
4. Клиническая анестезиология / ред. Гологор-ского В.А. - М.: ГЭОТАР-МЕД., 2001. - 816 с.
5. Королева О.В. Актуальные проблемы анестезиологического обеспечения при оперативных вмешательствах на щитовидной железе / О.В. Королева, В.А. Фомичев, А.Е. Полехин // Актуальные вопросы медицины: сборник научно-практических работ по материалам городской клинической больницы 1. - Новосибирск, 2005. - С. 34-35.
6. Крафт Т.М. Ключевые вопросы по анестезиологии / Т.М. Крафт, П.М. Аптон. - М.: Медицина, 1997. - 132 с.
7. Маневич А.З. Интенсивная терапия, реаниматология, анестезиология / А.З. Маневич, А.Д. Плохой. - М., Издательство "Триада-Х", 2000. - 380 с.
8. ПаламарчукВ.А. Профилактика специфических хирургических осложнений при лечении диффузного токсического зоба / В.А. Паламарчук, С.М. Черенько, А.С. Ларин // Проблеми ендок-ринно'1 патологи. - 2003. - №2. - С. 47-51.
9. Состояние венозного оттока из полости чере-
Дата надходження до редакцП 12.10.2011 р.
па у больных гипертонической энцефалопатией с хронической сердечной недостаточностью / Н.Е. Золотухина, В.В. Машин, А.В. Фонякин [и др.] // Неврологический вестник. - 2006. -T. XXXVIII, вып. 3-4. - С. 5-9.
10. Сравнительная оценка вариантов анестезии у больных эутиреоидным зобом / В.И. Маковей, С.А. Осипов, А.М. Романенко [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 1998. №1. -С. 21-24.
11. Стан ендокринолопчноТ' служби УкраТни в 2007 р. та перспективи розвитку медичноТ допомоги хворим з ендокринною патолопею / З.М. Мит-ник, М.П. Жданова, З.Г. Крушинська [та ¡н.] // М1жнародний ендокринолопчний журнал. -2008. - №3 (15). - С. 8-15.
12. Тиреощна хiрургiя / С.Й. Рибаков, В.О. Шщ-ловський, 1.В. Комюаренко [та ¡н.] ; за ред. С.Й. Рибакова. - Тернопть: ТДМУ, 2008. - 424 с.
13. Чепкий Л.П. Анестезюлопя, реашматолопя та ¡нтенсивна тератя / Л.П. Чепкий, Р.О. Ткачен-ко. - К.: Вища шк., 2004. - 334 с.
14. Шемагонов А.В. Синдром хронической церебральной венозной дисциркуляции / А.В. Шемагонов // УкраТнський медичний часопис. -2007. - 5. - С. 33-37.
15. Ready A.R. Complication of thyroidectomy / A.R. Ready, A.D. Barnes // Br. J. Surg. - 1994. -Vol. 81. - P. 1555-1556.
РЕЗЮМЕ
Состояние церебрального венозного кровотока у больных в положении для струмэктомии В.В. Грубник, О.А. Тарабрин, А.А. Буднюк, P.C. Парфентьев, И.Л. Басенко
Целью работы было изучение влияния положения для струмэктомии и L-лизина эсцината на церебральный венозный кровоток. Анализ работы показал, что положение для струмэктомии затрудняет церебральный венозный отток, а введение L-лизина эсцината его улучшает. Частота головных болей в ранний послеоперационный период снижается с 14,3% до 5,7%, что подтверждает их сосудистую составляющую.
Ключевые слова: положение для струмэктомии, церебральный венозный кровоток, послеоперационный период, головная боль.
SUMMARY
Cerebral venous bleeding in patients of special position for thyroidectomy V. Grubnik, O. Tarabrin, A. Budnyuk, R. Parphentyev, I. Basenko
The purpose of work was studying the influence of the position for thyroidectomy and L-lysini aescinatis on a cerebral venous blood circulation. The analysis of data has shown that the position for thyroidectomy embarrasses cerebral venous circulation outflow and the use of L-lysini aescinatis improves it. Frequency of the headaches in the early postoperation period decreased from 14,3% to 5,7%. Key words: position for thyroidectomy, cerebral venous circulation, postoperation period, headaches.
Кл1н1чна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 1(38) 2012
