CC BY
135І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Стан проблеми визначення енерговитрат та раціонального харчування юних спортсменів у спортивних іграх
Максименко І.Г
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотації:
Мета роботи полягала у вивченні проблеми визначення витрат енергії та раціонального харчування юних спортсменів, які спеЦіалізуються у спортивних іграх. На основі аналізу матеріалів літературних та Інтернет-джерел охарактеризовано загальні теоретико-методичні підходи щодо встановлення характеристик енерговитрат спортсменів. Представлено рекомендації щодо складання раціону харчування у різних видах спорту. Надано результати експериментальних досліджень, пов'язаних із визначенням у юних спортсменів показників витрат енергії та частоти серцевих скорочень в заняттях з різною величиною навантаження.
Ключові слова:
витрати, гравці, експеримент, енергія, підготовка, показники, організм, харчування.
Максименко И.Г. Состояние проблемы определения энергозатрат и рационального питания юных спортсменов в спортивных играх. Цель работы состояла в изучении проблемы определения затрат энергии и рационального питания юных спортсменов в спортивных играх. На основе анализа материалов литературных и Интернет-источников охарактеризованы общие теоретико-методические подходы по выявлению характеристик энергозатрат спортсменов. Представлены рекомендаЦии по составлению рациона питания в различных видах спорта. Представлены результаты экспериментальных исследований по определению у юных спортсменов показателей затрат энергии и частоты сердечных сокращений в занятиях с различной величиной нагрузки.
затраты, игроки, исследование, организм, питание, подготовка, показатели, эксперимент, энергия.
Maksimenko I.G. A state of problem of energy expenses and rational nutrition determination of young sportsmen in team games. The purpose of work consisted of study of problem of determination of energy expenses and rational nutrition of young sportsmen in team games. In the article on the basis of analysis of materials of literary and Internet-sources general theoretical-and-methodical approaches are described on the exposure of descriptions of energy expenses of sportsmen. It is present recommendations on drafting of ration of nutrition in the different kinds of sport. The results of experimental researches are presented on determination for the young sportsmen of indexes of expenses of energy and frequency of heart-rate in trainings with different in size loadings.
energy, expenses, experiment, nutrition, parameters, players, preparation, researching, organism.
Вступ.
Постійне зростання спортивних результатів та інтенсифікація тренувального процесу у різних видах спорту диктують необхідність підвищення ефективності системи багаторічної підготовки [2, З, 5]. При цьому особливої актуальності зазначена проблема набуває у спортивних іграх, де українські спортсмени в останнє десятиріччя помітно втратили свої позиції на світовій арені. Як свідчить аналіз останніх досліджень і публікацій, одним з напрямків вирішення такої проблеми є оптимізація процесу підготовки резерву [1, 4-7]. При цьому, на наш погляд, значні резерви слід шукати у розробці проблеми підвищення ефективності підготовки за рахунок вивчення показників витрат енергії, частоти серцевих скорочень та використання раціонального раціону харчування юних спортсменів, що й стало підґрунтям для проведення відповідного дослідження.
Роботу виконано у відповідності із темою 2.S «Удосконалення підготовки спортсменів в окремих групах видів спорту» Зведеного плану НДР Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 роки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Зазначене вище обумовило формулювання наступної мети дослідження: виявити параметри енерготрат та особливості складання раціону харчування юних спортсменів, які спеціалізуються у спортивних іграх.
Були використані наступні методи дослідження: аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних та Інтернет-джерел; реєстрація характеристик енерго-трат та ЧСС юних спортсменів на основі використання «Polar Team System»; анкетування та бесіди з провідними фахівцями зі спортивних ігор країн СНД.
© Максименко І.Г, 2012
У дослідженнях прийняли участь понад 90 гравців та 30 тренерів.
Об'єкт дослідження - процес підготовки юних спортсменів.
Предмет дослідження - особливості визначення витрат енергії та формування раціонального харчування юних спортсменів у спортивних іграх.
Результати дослідження.
Щоденні загальні витрати енергії спортсмена, за думкою фахівців, складаються з трьох компонентів: витрат енергії у спокої (ВЕС), витрат для забезпечення життєдіяльності організму, витрат на виконання фізичних вправ та здійснення будь-якої рухової активності [2, 6]. Витрати енергії у спокої залежать від маси та віку спортсмена. За даними досліджень А.А. Віру [2], енергетичні витрати в організмі слід розділяти на дві групи: 1) витрати, пов’язані з основним обміном енергії - кількість енергетичних ресурсів, необхідних для підтримки життєдіяльності організму; 2) додаткові витрати енергії - витрати, пов’язані з виконанням будь-яких актів життєдіяльності (у тому числі
- фізичних вправ). А.А. Віру стверджує, що кількісні показники витрат енергетичних ресурсів, необхідних для основного обміну, в середньому, становлять
1,1 - 1,25 ккалхв-1 або 1700 - 1800 ккал на добу. Вчені стверджують, що кількісні параметри витрат енергії, необхідної для забезпечення життєдіяльності та виконання фізичних навантажень, лімітуються низкою чинників, провідними серед яких є: маса, вік, зріст, рівень кваліфікації, режим дня та особливості харчування спортсмена; кліматичні умови; а також обсяг, інтенсивність та спрямованість навантажень. Тому підрахунок енерговитрат слід здійснювати на основі використання диференційованого підходу - з врахуванням виду спорту, яким займається піддослідний.
32012
@4
Таку тезу підтверджено низкою експериментальних досліджень. За результатами досліджень провідних вчених енергетичні потреби організму спортсменів, пов’язані з виконанням фізичних навантажень, визначаються особливостями механізмів енергозабезпечення, які задіяно під час роботи. Так, C. Economos et al. [6] з метою забезпечення спортсменів, які щоденно тренуються не менш 90 хв, необхідними енергетичними ресурсами рекомендують щоденно вживати: чоловікам більш 50 ккал-кг_і (23 ккалфунт_і), жінкам - 45
- 50 ккал-кг“і (20 - 23 ккалфунт“і). В.М. Платонов [7] вказує на те, що енергопотреби організму спортсменів можуть досягати: у чоловіків - 6000 - 7000 ккал, у жінок - 5000 - 6000 ккал на добу відповідно. За даними М.М. Амосова та А.А. Віру [2], добові витрати енергії у спортсменів не перевищують 4500 - 5000ккал, з яких 1700 - 1S00 ккал йде на забезпечення основного обміну, 150 - 200 ккал - на специфічно-дінамічну дію продуктів харчування та на виконання різних побутових дій. З метою більш об’єктивного визначення енергетичних потреб організму спортсменів А.А. По-кровський пропонує всі види спорту класифікувати за групами - в залежності від переважної спрямованості джерел енергозабезпечення (механізму енергозабезпечення) організму, які задіяні під час виконання змагальних вправ. Аналіз досліджень зарубіжних вчених, пов’язаних з вивченням проблеми енергови-трат спортсменів, дозволив встановити наступне. Д. Бернс та К. Енгельберт-Фентон [6] стверджують, що тренувальна та змагальна діяльність в баскетболі забезпечується енергоресурсами, переважно, на основі використання трьох енергетичних систем: аденозин-трифосфат - креатин фосфат - фосфагенна система, система молочної кислоти (анаеробний гліколіз), окислювальна система (аеробна система). За даними зазначених авторів, кожна з вказаних систем „підключається” згідно з фізіологічними потребами гравців у будь-який час. У той же час, J. Brotherhood [6] вказує, що потреби баскетболістів у енергії залежать від низки факторів, провідними серед яких є „...розміри тіла й рівень рухової активності гравців”. За даними M. Williams [6], витрати енергії залежать від маси тіла баскетболіста та часу знаходження гравця на майданчику. Дослідження зарубіжних вчених, присвячені проблемам вивчення особливостей витрат енергії у футболі, носять неупорядкований та фрагментарний характер. Загальновідомо, що під час гри у футбол за-діяно як анаеробний, так й аеробний механізми енергозабезпечення D. Kirkendall, J. Bangsbo [6] організму спортсменів. За даними B. Ekblom та J. Bangsbo et al. [6], кількісні параметри енерговитрат лімітуються відстанню, яку долає гравець протягом матчу (90 хв), амплуа та масою спортсмена. Фахівці стверджують, що, наприклад, футболіст масою 75 кг, в середньому, за гру втрачає 1530 ккал (17 ккалхв_і). У той же час N. Clark [6] встановила, що професійний гравець у футбол споживає на добу від 2033 до 3923 ккал.
На основі аналізу літературних джерел встановили, що визначати енерготрати зарубіжні фахівці пропонують, враховуючи витрати енергії у спокої (ВЕС) та
витрати, пов’язані з руховою активністю [6]. Існують формули для визначення показників ВЕС, в яких провідну роль відіграють вікові особливості та маса спортсменів. Встановити параметри енерготрат, пов’язані з руховою активністю, за думкою вчених, можливо на основі використання журналу реєстрації виконання будь-яких видів активності та подальшого розрахунку втрачених кал за допомогою метаболічного еквіваленту (МЕТ). Один МЕТ відповідає рівню основного обміну і дорівнює 4,6 - 5,4 кДж або 1,1-1,4 ккалхв-1” [1, 6]. Для встановлення кількості витрачених під час виконання фізичних вправ ккал необхідно знати: масу й стать спортсмена; основні параметри фізичного навантаження (або рухової активності) - інтенсивність (м/с, км/год або потужність - Вт) та тривалість роботи (с, хв, год). Фахівцями [2, 6] розроблено критерії енергетичної вартості (у МЕТ) різних фізичних навантажень та окремих різновидів рухової активності, використання яких дозволяє здійснювати розрахунки витрат енергії, пов’язаних із виконанням цих навантажень. Окрім вищевказаних критеріїв, які дозволяють оцінювати види рухової активності та фізичні навантаження у МЕТ, розроблено й аналогічні характеристики, де енергетична вартість оцінюється у ккал або Дж. Окремо слід відзначити критерії оцінювання витрат енергії дітьми під час занять різними видами спорту, запропоновані зарубіжними фахівцями [6].
У відповідності до мети роботи були проведені дослідження по виявленню параметрів енерготрат 1516- річних гравців, які спеціалізуються зі спортивних ігор. Дослідження проводили на основі використання приладу «Polar Team System», який з допомогою спеціальних датчиків знімав показники функціонування організму одночасно у 10 спортсменів, після чого спів-ставляв їх за спеціальною комп’ютерною програмою із заздалегідь внесеними даними віку, зросту, маси тіла, виду спорту, ЧСС у спокої, максимального споживання кисню та видавав показники енерготрат для кожного гравця. Було встановлено, що енергетична та пульсова вартість занять складає: під час виконання малого навантаження - від 206,3 до 324,1 ккал та від 3109,8 до 5098,5 ударів; під час виконання середнього навантаження - 538,4 ккал та 8425,3 ударів; під час виконання великого навантаження - 1257,3 ккал та 16287,4 ударів. Дослідження змагальних навантажень юних гравців дозволило виявити, що вони „коштують” за матч в середньому 1559,2 ккал при пульсовій вартості 19885,6 ударів. Порівняння одержаних нами даних з наведеною вище інформацією про енерготрати тих юнаків, які систематично не займаються спортом, свідчить про необхідність використання зваженого підходу до вирішення проблеми оптимізації харчування юних спортсменів.
Щодо формування раціону харчування слід відзначити наступне. Враховуючи неповну засвоюваність їжі, калорійність харчування повинна приблизно на 10% перевищувати енерговитрати організму. Крім того, фахівці, поділяючи загальновідому точку зору, вказують на те, що одним з головних принципів складання раціону харчування є дотримання збалансованості під час розподілу основних речовин - білків,
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин [4, 6]. На основі досліджень встановлено, що вуглеводи є головним постачальником енергії в організмі; білки - відповідають за відновлення клітин, тканин та утворення низки ферментів, гормонів й гемоглобіну; а жири - забезпечують довготривалу м’язову діяльність [1, 4-6]. Провідні зарубіжні фахівці [6] під час складання раціону баскетболістів рекомендують використовувати наступне співвідношення вуглеводів, білків та жирів: 60%:15-20%:25% відповідно. Ці вчені пропонують баскетболістам, які тренуються щоденно, під час високоінтенсивних занять вживати до 500-600 г вуглеводів на добу. В якості „постачальників” вуглеводів баскетболістам рекомендують зернові, крупи, фрукти, овочі, фруктові соки, сушені горох та боби, знежирені молоко та йогурт, спеціалізовані напої. Важливим також є вживання необхідної кількості рідини. Головну роль в харчуванні футболістів фахівці [6] відводять вживанню вуглеводів, доля яких в раціоні повинна складати до 70% - це 8-10 гкг-1 на добу. Вчені рекомендують за 3-4 год до матчу вживання харчових речовин, насичених вуглеводами (>200 г вуглеводів). Наприклад, К.СІагк [6] пропонує футболістам приймати 30-60 г вуглеводів в твердому або рідкому стані за 1 год до гри. Е.Соїетап [6] та ін. рекомендують вживати гравцям під час матчів та тренувальних занять 8%-й розчин вуглеводів. Крім того, Е.СоуІе [6] вказує на необхідність вживання протягом 24 год після великих навантажень (через кожні 2 год) спеціальних вуглеводних сумішей з середнім та високим глікемічним індексом (по 50 г). За даними Р^етоп [6], футболістам слід вживати 1,4-1,7 гкг-1 білків на добу - це 7-12 % від загального раціону. У той же час, фахівці стверджують, що добові енерге-
тичні потреби у жирах спортсменів, які займаються футболом, складають приблизно 25-28% від загального обсягу потреб.
Висновки.
1. На сучасному етапі розвитку спортивної науки та практики досить актуальною є проблема оптимізації процесу підготовки резерву у спортивних іграх. Одним з перспективних напрямків вирішення цієї проблеми є підвищення ефективності підготовки за рахунок вивчення показників витрат енергії, частоти серцевих скорочень та використання раціонального раціону харчування юних спортсменів.
2. На основі узагальнення матеріалів літературних джерел та проведених досліджень у юних гравців встановлено характеристики енерготрат та пульсової вартості змагальних і тренувальних навантажень. Так, встановлено, що енергетична та пульсова вартість занять 15-16- річних гравців складає: під час виконання малого навантаження - від 206,3 до
324,1 ккал та від 3109,8 до 5098,5 ударів; під час виконання середнього навантаження - 538,4 ккал та 8425,3 ударів; під час виконання великого навантаження - 1257,3 ккал та 16287,4 ударів.
3. В процесі дослідження було виявлено теоретико-методичні положення, пов’язані з визначенням витрат енергії та складанням раціону харчування юних спортсменів, які спеціалізуються у спортивних іграх. Отримана інформація дозволяє оптимізувати планування навантажень у різних структурних утвореннях тренувального процесу юних спортсменів.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у вивченні реакцій організму юних гравців в залежності від спрямованості навантажень та їх раціону харчування.
Література:
1. Апанасенко ГЛ., Михайлович С.О. Фізіологічні основи фізичної культури і спорту. - Ужгород: [Б. в.], 2004. - 144 с.
2. Виру А.А. Энергообеспечение мышечной деятельности при одновременном использовании аэробных и анаэробных механизмов энергообеспечения // Главы из спортивной физиологии. - Тарту, 1988. - С. 51-70.
3. Давиденко Е.В., Руслан Масауд. Методика Фремингемского исследования двигательной активности человека: рекомендации по использованию. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 12 с.
4. Максименко И.Г. Соревновательная и тренировочная деятельность футболистов. - Луганск: Знание, 2009. - 258 с.
5. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. - К.: Олим. лит., 1999. - 320 с.
6. Питание спортсменов / под ред. К. Розенблюм. - Киев: Олимп. лит., 2006. - 536 с.
7. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - Киев: Олимп. лит., 2004. - 808 с.
Информация об авторе: Максименко Игорь Георгиевич
maksimenko_76@mail.ru Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко ул. Оборонная 2, г. Луганск, 91011, Украина.
Поступила в редакцию 13.01.2012г.
References:
1. Apanasenko G.L., Mikhajlovich S.O. Fiziologichni osnovifizichnoyi kul’turi i sportu [Physiological basis of physical culture and sport], Uzhgorod, 2004, 144 p.
2. Viru A.A. Glavy iz sportivnoj fiziologii [Chapters from sport physiology], Tartu, 1988, pp. 51-70.
3. Davidenko E.V., Ruslan Masaud. Metodika Fremingemskogo issledovaniia dvigatel’noj aktivnosti cheloveka: rekomendacii po ispol’zovaniiu [Methodic of Fremingame research of motive activity of a man: recommendations to usage], Kiev, Olympic literature, 1999, 12 p.
4. Maksimenko I.G. Sorevnovatel’naia i trenirovochnaia deiatel’nost’ futbolistov [Compatitive and training activity of football players], Lugansk, Knowledge, 2009, 258 p.
5. Matveev L.P Osnovy obshchej teorii sporta i sistemy podgotovki sportsmenov [Basis of general theory of sport and system of sportsmen training], Kiev, Olympic literature, 1999, 320 p.
6. Rozenblium K. Pitanie sportsmenov [Sportsman nutrition], Kiev, Olympic literature, 2006, 536 p.
7. Platonov V.N. Sistema podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte. Obshchaia teoriia i ee prakticheskie prilozheniia [System of sportsmen training in Olympic sport. General theory and its practical appendixes], Kiev, Olympic literature, 2004, 808 p.
Information about the author: Maksimenko I.G.
maksimenko_76@mail.ru Luhansk Taras Shevchenko National University Defense str. 2, Lugansk, 91011, Ukraine.
Came to edition 13.01.2012.
во
