CC BY
56э
2012
0
■ ■ • • ••• ^ • •• Перспективні напрямки оптимізації процесу багаторічної підготовки юних спортсменів (на прикладі спортивних ігор)
Максименко І.Г
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотації:
Мета роботи полягала у формулюванні перспективних напрямків оптимізації системи багаторічної підготовки юних спортсменів, що традиційно склалася в Україні. На основі аналізу матеріалів зарубіжних і вітчизняних літературних та Інтернет-джерел, а також аналізу практичного досвіду провідних фахівців здійснено спробу узагальнити теоретико-методичні положення системи багаторічної підготовки резерву у спортивних іграх. Розглянуто стан проблеми, пов'язаної з оптимізацією процесу підготовки юних спортсменів, та запропоновано можливі шляхи вирішення цієї проблеми.
Ключові слова:
адаптація, аналіз, багаторічна, гравці, досвід, інтенсифікація, оптимізація, параметри, проблема, тренування.
Максименко И.Г. Перспективные направления оптимизации процесса многолетней подготовки юных спортсменов (на примере спортивных игр). Цель работы состояла в формулировании перспективных направлений оптимизации системы многолетней подготовки юных спортсменов, традиционно сложившейся в Украине. На основе анализа материалов зарубежных и отечественных литературных и Интернет-источников, а также анализа практического опыта ведущих специалистов предпринята попытка обобщить теоретико-методические положения системы многолетней подготовки резерва в спортивных играх. Рассмотрено состояние проблемы, связанной с оптимизацией процесса подготовки юных спортсменов, и предложены возможные пути решения сложившейся проблемы.
адаптация, анализ, игроки, интенсификация, многолетняя, оптимизация, опыт, параметры, проблема, тренировка.
Maksimenko I.G. Perspective directions optimization of process of long-term preparation of young sportsmen (on the example of team games). The purpose of work consisted of formulation of perspective directions optimization of the system of long-term preparation of young sportsmen, traditionally folded in Ukraine. In the article on the basis of analysis of materials foreign and domestic literary and Internet-sources, and also analysis of practical experience of leading specialists an attempt to generalize theoretical-and-methodical positions of the system of long-term preparation of reserve in team games is undertaken. The state of problem, related to optimization of process of preparation of young sportsmen is considered, and the possible ways of decision of the folded problem are offered.
adaptation, analysis, players, intensification, long-term, optimization, experience, parameters, problem, training.
Вступ.
Загальновідомо, що оптимізація процесу підготовки юних спортсменів - найбільш гостра проблема вітчизняного спорту на сучасному етапі його розвитку [1-6]. При цьому особливої актуальності проблема підвищення ефективності підготовки резерву набула у спортивних іграх: нестабільні виступи національних збірних та клубних команд у турнірах європейського та світового рівнів у першу чергу обумовлено прора-хунками у традиційній побудові процесу підготовки гравців на етапах початкової, попередньої базової та спеціалізованої базової підготовки. На сучасному етапі розвитку спортивної науки здійснюється критичне переосмислення багатьох теоретико-методологічних положень в галузі підготовки юних спортсменів. При цьому слід враховувати, що підвищення ефективності управління підготовкою спортивних резервів пов’язано з вирішенням комплексу у тому числі й прикладних завдань.
У даний час достатньо глибоко досліджені: модельні характеристики різних сторін підготовленості юних спортсменів; різноманітні сторони спортивного відбору; організаційні основи системи підготовки спортсменів; методика тренування з урахуванням вікових особливостей та ін. [2-8]. Зазначене вище обумовлює необхідність оптимізації процесу підготовки юних гравців, а також пошуку і впровадження до практики більш дієвих методик тренування. На наш погляд, одним з найбільш перспективних напрямків також є розробка проблеми оновлення структури та змістовного компонента багаторічної підготовки резерву. Враховуючи зазначене вище, на основі узагальнення матеріалів літературних джерел та практичного досвіду було здійснено спробу обґрунтувати теоре-
© Максименко І.Г., 2012
тичні передумови пошуку шляхів оптимізації процесу багаторічної підготовки юних спортсменів, які спеціалізуються зі спортивних ігор.
Роботу виконано у відповідності із темою 2.8 «Удосконалення підготовки спортсменів в окремих групах видів спорту» Зведеного плану НДР Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 роки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Зазначене вище обумовило мету дослідження -узагальнити положення, пов’язані з побудовою багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються зі спортивних ігор, та висвітлити проблеми й перспективи оптимізації системи, що склалася. У дослідженнях було використано методи теоретичного аналізу, синтезу та узагальнення інформації. Об'єкт дослідження - процес підготовки юних спортсменів. Предмет дослідження - теоретико-методичні положення системи багаторічної підготовки резерву у спортивних іграх.
Результати дослідження.
Як відомо, світове лідерство у розробці концептуальних систем підготовки спортивного резерву належить спочатку радянській, а згодом українській і російській науковим школам. Загальні теоретико-методичні положення, розроблені відомими фахівцями В.П. Філіним, Л.П. Матвєєвим, М.Я. Набатніко-вою, В.М. Платоновим, М.М. Булатовою, з успіхом використовують й у системі дитячо-юнацького спорту багатьох країн світу, а також в підготовці дорослих спортсменів [2, 5, 6]. Ефективність застосування таких положень на першому - третьому етапах багаторічної підготовки у циклічних та складно-координаційних видах спорту постійно підтверджується вітчизняними фахівцями - практиками. При цьому багато практиків та вчених вказують на низьку ефективність про-
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
цесу багаторічної підготовки юних спортсменів у спортивних іграх. На нашу думку, такий стан речей може бути обумовлено неякісною адаптацією загальних теоретико-методичних положень до специфічних особливостей ігрових видів спорту. У зв’язку із вищезазначеним було висунуто припущення про те, що одним з можливих шляхів оптимізації системи підготовки резерву може бути вивчення особливостей традиційної побудови процесу багаторічного тренування юних гравців з подальшим усуненням викритих недоліків. В ході аналізу даних літературних джерел встановили, що багато фахівців вказують на існування таких недоліків у системі підготовки юних спортсменів, що склалася у вітчизняних спортивних іграх: акцентований розвиток у юних гравців лише окремих фізичних якостей; часте застосування в підготовці неадекватних віковим можливостям дітей та юнаків навантажень; неефективна побудова малих, середніх та великих циклів тренувань; використання насиченого календаря змагань та ін. Аналіз матеріалів досліджень провідних російських та українських фахівців дозволив виявити, що спроби вивчення та використання особливостей побудови системи тренування зарубіжних гравців у вітчизняній практиці є фрагментарними та не досить вдалими [2-6]. Досить актуальною у сучасних спортивних іграх є й проблема вивчення особливостей багаторічного тренування спортивного резерву країн Європи та американського континенту з метою використання отриманих знань у вітчизняній системі підготовки юних спортсменів. За даними літературних джерел встановлено, що процес багаторічної підготовки резерву в сучасних спортивних іграх будується практично без урахування індивідуальних особливостей юних гравців. Однак, як стверджують фахівці, виявлення та використання генетичних схильностей юних спортсменів до розвитку фізичних якостей та техніко-тактичної майстерності є одним із провідних факторів, який слід враховувати не тільки під час відбору дітей, а й у процесі їхньої подальшої підготовки. Викладене вище вказує на достатню актуальність проблеми індивідуалізації підготовки у дитячо-юнацькому спорті, особливо - у спортивних іграх. Відомо, що у окремих видах спорту вітчизняна система підготовки резерву функціонує досить ефективно, тому цілком логічним було б здійснення якісної адаптації основних теоретичних положень із цих видів спорту до особливостей підготовки у спортивних іграх. Слід зазначити, що до видів спорту, у яких систему багаторічної підготовки розроблено якісно, перш за все слід віднести циклічні види [1, 3, 6]. В ході досліджень виявлено, що саме спроби проведення зазначеної адаптації й намагалися здійснити окремі фахівці. Однак, ці спроби були не досить вдалими. Враховуючи те, що основним завданням багаторічного тренування є підготовка спортсменів високого класу, для практиків дуже важливим є формування чіткої уяви про те, які фактори забезпечують прояв високої спортивної майстерності в окремих видах спорту. У зв’язку із зазначеним вище слід вказати на необхідність комплексного вивчення та врахування
параметрів різних сторін підготовленості спортсменів з кваліфікацією від третього розряду до майстра спорту, як на один з основних напрямків оптимізації процесу підготовки резерву. Також на основі аналізу матеріалів досліджень провідних фахівців встановлено, що до цього часу в широкому діапазоні не було визначено, як змінюється рівень розвитку основних фізичних якостей і технічної підготовленості одночасно у різних спортивних іграх паралельно зі зростанням рівня майстерності гравців.
Як відомо, одним з провідних завдань багаторічної підготовки є ефективне планування річних циклів занять. Вирішенню проблеми оптимізації побудови макроциклів у спортивних іграх присвячено багато робіт вчених та практиків. При цьому, на наш погляд, один з напрямків оптимізації багаторічної підготовки має бути пов'язаний з переглядом традиційних схем планування річних циклів, особливо на етапах попередньої базової та спеціалізованої базової підготовки. Фахівці вказують на те, що використання інформаційних, зокрема інтерактивних, технологій у будь-якому виді спорту робить тренувальний процес більш ефективним [6-8]. Як встановили за даними аналізу літературних джерел, на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій можна виділити два підходи, пов’язані із застосуванням їх на практиці. Перший передбачає використання різних комп’ютерних систем та програм з метою підвищення якості навчання спортсменів техніці обраного виду спорту, розвитку тактичної майстерності та придбання теоретичних знань. Зазначений підхід дозволяє реалізовувати на практиці один із головних методів навчання - метод наочного сприйняття. Так, наприклад, за допомогою спеціальних програм у початківців формуються уявлення про якісне виконання будь-якої вправи; моделюються ситуації, що необхідно вирішувати найбільш раціональним способом; подаються теоретичний матеріал і спеціальні тестові завдання, які дозволяють оцінити рівень засвоєння матеріалу. Другий підхід забезпечує визначення реакцій організму спортсмена на різні навантаження на основі використання різноманітних приладів та програм. На нашу думку, особливий інтерес представляє реєстрація характеристик компонентів внутрішньої сторони навантаження, аналіз яких дозволяє оперативно керувати тренувальним процесом та здійснювати реалізацію на практиці індивідуального підходу до побудови занять зі спортсменами будь-якого віку та кваліфікації. Спираючись на аналіз даних літературних джерел та матеріалів власних досліджень установили, що в Україні різноманітні прилади, які дозволяють фіксувати реакції організму спортсменів на навантаження, здебільшого застосовують у циклічних видах спорту, переважно починаючи з третього етапу багаторічної підготовки. Для навчання техніці та озброєння теоретичними знаннями у цих видах досить рідко використовують спеціальні комп’ютерні програми-посібники.
Висновки.
В процесі аналізу матеріалів літературних джерел та узагальнення досвіду вчених і практиків було сфор-
во
32012 if
мульовано перспективні напрямки оптимізації системи багаторічної підготовки юних спортсменів, які спеціалізуються зі спортивних ігор. На нашу думку, такі напрямки пов’язані із вирішенням низки наступних проблем, існуючих у сучасній спортивній практиці.
1. Необхідність вивчення особливостей традиційної побудови процесу багаторічної підготовки резерву з подальшим усуненням встановлених недоліків.
2. Проблема вивчення та використання в українській практиці особливостей багаторічної підготовки спортивного резерву країн Європи та американського континенту. Зокрема встановлено, що спроби узагальнення та використання особливостей побудови системи підготовки зарубіжних гравців у вітчизняній практиці є не досить вдалими та фрагментарними.
3. Проблема адаптації основних теоретичних положень, пов’язаних із побудовою тренувального процесу у циклічних видах спорту, до особливостей підготовки у спортивних іграх. В процесі аналізу матеріалів літературних джерел встановлено, що сучасні технології, які використовують в багаторічній підготовці спортсменів у циклічних видах спорту, було адаптовано у спортивні ігри не досить вдало - було здійснено лише формальний перенос окремих базових положень без врахування специфічних особливостей процесу багаторічного тренування, притаманних ігровим видам спорту.
4. Актуальність обґрунтування та врахування в підготовці юних гравців тих факторів, що забезпечують формування необхідного рівня майстерності
у спортсменів високого класу. Необхідність дослідження та обґрунтування параметрів різних сторін підготовленості спортсменів з кваліфікацією від третього розряду до майстра спорту, що дозволить забезпечити реалізацію на практиці основних принципових настанов спортивного тренування.
5. Необхідність індивідуалізації процесу підготовки юних спортсменів. Встановлено, що одним зі шляхів оптимізації процесу підготовки резерву у ігрових дисциплінах є використання індивідуального підходу до побудови тренувань.
6. Проблема обґрунтування оптимальної структури річних циклів тренування юних гравців на другому та третьому етапах багаторічної підготовки, яка б забезпечила створення необхідної „бази” для прогресу спортсменів у наступні роки.
7. Підвищення ефективності процесу підготовки юних спортсменів на основі використання інформаційних технологій. Встановлено, що у вітчизняних спортивних іграх проблему використання інтерактивних технологій розроблено недостатньо ефективно: практично не існує спеціальних програм для озброєння теоретичними знаннями та навчання спортсменів техніці гри, а також не сформульовано теоретико-методичні підходи, застосування яких сприяло б ефективному впровадженню зазначених технологій у реальний тренувальний процес.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають в обґрунтуванні та використанні факторів, що забезпечують формування необхідного рівня майстерності у гравців високого класу.
Література:
1. Верхошанский Ю. В. На пути к научной теории и методологии спортивной тренировки // Теория и практика физической культуры. - 1998. - № 2. - С. 21-27.
2. Лисенчук Г. А. Управление подготовкой футболистов. - Киев : Олимп. лит., 2003. - 272 с.
3. Максименко И.Г Соревновательная и тренировочная деятельность футболистов. - Луганск: Знание, 2009. - 258 с.
4. Матвеев Л.П. Общая теория спорта и её прикладные аспекты. -М.: Известия, 2001. - 333 с.
5. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. -Киев: Олимп. лит., 2004. - 808 с.
6. Филин В. П. Теория и методика юношеского спорта : учеб. пособие для ин-тов и техникумов физ. культуры. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 128 с.
7. Amram M., Andusse E. Football: un terrain ideal pour l’education. -Editions E.S.F, 2002. - 250 p.
8. Leroux Ph. Football. Planification et entrainement. - Paris: Editions Amphora, 200б. - 319 p.
Информация об авторе: Максименко Игорь Георгиевич
maksimenko_76@mail.ru Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко ул. Оборонная 2, г. Луганск, 91011, Украина.
Поступила в редакцию 13.01.2012г.
References:
1. Verkhoshanskij Iu.V. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 1998, vol.2, pp. 21-27.
2. Lisenchuk G.A. Upravleniepodgotovkoj futbolistov [Management by football players’ training], Kiev, Olympic literature, 2003, 272 p.
3. Maksimenko I.G. Sorevnovatel’naia i trenirovochnaia deiatel’nost’ futbolistov [Competition and training activity of football players], Lugansk, knowledge, 2009, 258 p.
4. Matveev L.P. Obshchaia teoriia sporta i ee prikladnye aspekty [General theory of sport and its applied aspects], Moscow, 2001, 333 p.
5. Platonov V.N. Sistema podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte [The system of preparation of sportsmen in Olympic sport], Kiev, Olympic Literature, 2004, 808 p.
6. Filin V.P. Teoriia i metodika iunosheskogo sporta [Theory and methods of youthful sport], Moscow, Physical culture and sport, 1987, 128 p.
7. Amram M., Andusse E. Football: place of ideal education [Football: un terrain ideal pour l’education], Editions E.S.F, 2002, 250 p.
8. Leroux Ph. Football. Planning and society [Football. Planification et entrainement], Paris, Editions Amphora, 2006, 319 p.
Information about the author: Maksimenko I.G.
maksimenko_76@mail.ru Luhansk Taras Shevchenko National University Defense str. 2, Lugansk, 91011, Ukraine.
Came to edition 13.01.2012.
