CC BY
43
2. Захаров Ю. А. Теория и практика формирования профессионального самоопределения молодежи в условиях непрерывного образования / Ю. А. Захаров, Н. Э. Касаткина, Б. П. Невзоров, Т. М. Чурекова. - Кемерово: Кузбас-вузиздат, 1996. - 160 с.
3. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для пед. вузов / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, В. М. Моисеева, А. Е. Петров. - М.: Академия, 2001. - 224 с.
4. Сериков В. В. Образование и личность: теория и практика проектирования педагогических систем / В. В. Сериков. - М.: Логос, 1999. - 272 с.
5. Философский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1983. - 836 с.
6. Шуман В. П. Актуальные вопросы обучения / В. П. Шуман // Образование в современной школе. -2002. - № 1. - С. 20-22.
УДК 378 + 373.3
З. М. ОНИШК1В
СТАН ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО РОБОТИ В С1ЛЬСЬК1Й
ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1
Розкрито 3Micm поняття «готовтсть до педагогiчноi дiяльностi». Дано визначення поняття «готовтсть майбуттх y4umenie до роботи в сшьськш початковш школi». Наведено програму вивчення краезнавчого аспекту дослiджуваноi проблеми, готовностi майбуттх учителiв до роботи в умовах crnbcb^i початковоi школи, ix ставлення до розробки питань, пов'язаних з роботою в такт школi. Проаналiзованорезультати констатувального дослiдження.
Ключовi слова: готовтсть до nедагогiчноi дiяльностi, готовтсть до роботи в сшьськш початковш школi.
З. М. ОНЫШКИВ
СОСТОЯНИЕ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К РАБОТЕ В СЕЛЬСКОЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ
Раскрыто содержание понятия «готовность к педагогической деятельности». Дано определение понятия «готовность будущих учителей к роботе в сельской начальной школе». Приведена программа изучения краеведческого аспекта готовности будущих учителей к работе в условиях сельской начальной школе, их отношения к разработке вопросов, связанных с работой в такой школе. Проанализированы результаты констатирующего исследования.
Ключевые слова: готовность к педагогической деятельности, готовность к роботе в сельской начальной школе.
Z. M. ONYSHKIV
ANALYSIS OF THE LEVEL OF FUTURE TEACHERS' READINESS TO WORK AT
RURAL PRIMARY SCHOOLS
The article reveals the concept of «readiness for teaching activity». It provides the definition to «teachers' readiness to work at rural primary schools". An application of the study of the regional aspects of the problem, willingness of teachers to work in a rural primary school, their attitude to the development issues associated with working at rural primary schools are given. The results of the primary research is analyzed and the proper conclusions are formulated.
Keywords: readiness for teaching activities, readiness to work at rural primary schools.
Поняття готовносп до професшно! педагопчно! дiяльностi до^джували К. М. Дурай-Новакова, М. I. Дьяченко, Л. А. Кандибович, А. Ф. Линенко, Л. В. Кондрашова тощо, ан^з структурних компоненпв i показнишв готовност до педагопчно! дiяльностi здшснено в працях Г. О. Балла, О. О. Деркача, В. А. Семиченко, В. О. Сластьонша та ш.
Так, В. А. Сластьонш розглядае поняття «готовшсть» як «складне особиспсне утворення, що виступае важливою характеристикою професiоналiзму вчителя-вихователя i е особливим психiчним станом, що передбачае наявшсть у суб'екта образу структури пев но! дп та професшно1 спрямованосп свiдомостi на його виконання й включае в себе рiзного роду установки на усввдомлення педагопчно1 задач^ моделi ймовiрноl поведiнки, визначення спещальних способiв дiяльностi, оцiнку сво!х можливостей в !хньому сmввiдношеннi з майбутшми труднощами та необхiднiстю досягнення певного результату» [4, с. 19].
К. М. Дурай-Новакова характеризуе профеайну готовшсть студенпв до педагопчно1 дальност як «складне структурне утворення, центральним ядром якого е позитивт установки, мотиви й освоенi цiнностi вчительсько! професи. У цю структуру входять також професшно важливi риси характеру, педагопчш здабносп, сукупнiсть професiйно-педагогiчних знань, навичок, умiнь, певний досвiд !хнього застосування на практицi. Професiйна готовнiсть знаходиться в едносп зi спрямованiстю на професшну даяльшсть i стайкими установками на працю» [1, с. 25].
А. Ф. Линенко вважае, що готовшсть до педагопчно! дiяльностi - це штегроване утворення особистостi, що характеризуе 11 прогнозуючу активнiсть при шдготовщ та включеннi до дiяльностi. Вона виокремлюе так1 компоненти готовносп до педагопчно1 працi, як емоцшно-заштересоване позитивне ставлення до суб'екта, об'екта та способу дiяльностi; знання про структуру особистосп, и вiковi змши та цiлi й способи педагопчного впливу; педагогiчнi вмiння; прагнення до стлкування з дiтьми [3, с. 129-130].
У досл^джент М. I. Дьяченко та Л. А. Кандибович профеийну готовнiсть до педагопчно1 дiяльностi визначають як вибiркову, прогнозовану актившсть особистостi на етапi и тдготовки до дiяльностi; така активнiсть виникае як результат визначення професшно1 мети на основi усвiдомлених потреб i мотивiв [2].
Аналiз психолого-педагопчних джерел дае змогу стверджувати, що готовшсть до педагопчно1 даяльносп дослвдники розглядають у рiзних аспектах. Велика кшьшсть пiдходiв до розкриття цього поняття не взаемовиключають один одного, а доповнюють, розширюють i поглиблюють його змют.
Ми розглядаемо готовшсть майбуттх вчител1в до роботи в сшьськш початковiй школi як штегративну особист1сну як1сть, що включае позитивне ставлення до ще1 педагогiчноl дiяльностi, волод^ння необх1дними знаннями i способами дiяльностi та здатнiстю ефективно и зд^йснювати.
Вивчення готовностi майбутнiх учителiв початкових класiв до роботи в загальноосвишх навчальних закладах I ступеня сiльськоl мiсцевостi дозволяе з'ясувати реальний стан виршення цiеl проблеми у дшчому педагогiчному досвiдi. Без цих матерiалiв неможливо спроектувати конкретнi шляхи удосконалення вказаного процесу в умовах модершзацп сучасно1 школи i професшно1 педагогiчноl освiти.
Мета статтi - визначити стан готовност1 майбутнiх учителiв початкових класiв до роботи в сшьськш початковш школi.
Нами розроблена програма вивчення готовност1 студентiв до роботи в умовах сшьсько1 початково1 школи, яка охоплювала так1 завдання:
1) вивчити краезнавчий аспект до^джувано1 проблеми;
2) виявити рiвень готовносп майбутнiх учителiв до органiзацil навчально-виховного процесу в сшьськш початковш школц
3) визначити ставлення майбутшх учителiв до розробки питань, пов'язаних з роботою сшьсько1 початково1 школи.
З метою визначення впливу середовища на шдготовку майбутнiх учителiв до роботи в сшьськш початковш школi проведено анкетне опитування студентiв II курсу. В опитуванш взяли участь 405 студенпв спецiальностi «Початкова освiта» Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iм. В. Гнатюка, Волинського нащонального унiверситету iменi Лесi Укра1нки, Мiжнародного економiко-гуманiтарного ушверситету iменi Степана Дем'янчука (м. Рiвне), Вiнницького педагогiчного унiверситету iм. М. Коцюбинського. Серед студентiв, що взяли в ньому участь, 69% зашнчили школу в сiльськiй мiсцевостi.
Результати ввдповвдей на запитання анкети «Що Ви дiзналися цiкавого про свш край у процесi навчання у ВНЗ?» поданi в дiаграмi (рис. 1). 32,4% студенпв не дали ввдповвд або сказали, що шчого цiкавого не взнали. Тiльки 14,7% студенпв змогли конкретно назвати, що
нового вони дiзналися про свш край (замок Любарта у Луцьку, видавнича д1яльн1сть 1вана Федоровича в Остроз1 тощо). Решта студенпв (52,9%) дали загальт вiдповiдi (д1зналися про природт багатства, кориснi копалини, клiматичнi умови, iсторичнi пам'ятки, визначт мiсця, про вiдомих поет1в. письменниюв, архiтекторiв, композитор1в, полiтичних i вшськових дiячiв та iн.).
□ не дали в1дпов1д1 або сказали, що н1чого цкавого не взнали
□ конкретно назвали вщомосл, про як д1зналися у ВНЗ1
□ в загальному дали в1дпов1дь
Рис. 1. Результаты вiдповiдей студентiв про вiдомостi красзнавчого характеру,
як вони д1зналися у ВНЗ.
Про бажання студенпв поповнити сво! знання про рвдний край свiдчать !хш ввдповвд на запитання анкети «Що Ви хотши би дiзнатися про свш край?». Тшьки 9,8% студентiв не дали ввдповвд на це запитання, а решта висловили бажання поглибити сво! знання з краезнавства (донатися про юторш родинного села, селища (мюта), про вiдомих особистостей краю, про юторичш пам'ятки, про ввдомих людей, вихiдцiв з рiдного краю, про юторичш поди, як1 ввдбувалися в певнiй мiсцевостi, про видатних педагопв свого краю, про видатних людей, яю перебували на нашш мiсцевостi, та iн.).
Студенти переважно добре обiзнанi з природними багатствами рщного краю. Це пiдтверджують !хт вiдповiдi на запитання анкети «Якими природними багатствами славиться Ваша мюцевють?». Тiльки 5,8% студенпв не змогли вщповюти на це питання. Решта назвали таю природт багатства, як люи, природт заповщники (Прип'ять-Стох1д, парк-садиба княгинi Щербатово!, Суразька дача та ш), чорноземи, озера (Шацьк1, Свиязь), мшеральш джерела, кориснi копалини (кам'яне вугiлля, торф, вапняки, крейда, запаси тску, глини, сiрки, бурштину).
Результати ввдповвдей на запитання «Якими юторичними пам'ятками знаменитий Ваш край?» свiдчать, що студенти загалом володiють шформащею з цього питання. Вони назвали багато конкретних пам'яток, яю збереглися до наших дшв, i тих, що встановлеш тепер: Олеський замок, палац князiв Вишневецьких, палац Потоцьких, музей iкони (м. Луцьк), музей-садиба Лесi Укра!нки в с. Колодяжне, музе!-садиби С. Руданського, Марка Вовчка, Л. Семполовського, музей М. Пирогова, музей книги в Острозьюй академи, пам'ятники Данилу Галицькому, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, во!нам, яш загинули в Другiй свiтовiй вшт, могили Укра!нських сiчових стрiльцiв, пам'ятники на честь скасування панщини, пам'ятники жертвам голодомору та ш. Тшьки 4% студенпв не дали ввдповвд на це запитання.
На запитання «Яш звича! i традици характерш для Вашо! мiсцевостi?» 97% студенпв назвали свята народного календаря ^здво Христове, свята Маланки, Водохрещення, Пасхи, 1вана Купала, свято Миколая, Андрпвсьш вечорницi та iн.), а також новi свята (День незалежностi Укра!ни, День Перемоги, День молодi, день мюта (села), свято «Лесенi джерела», свято гумору iм. С. Руданського, свято обжинок та ш.) та обряди i звича! (весiльнi обряди, щедрування, засiвання, вертеп, га!вки, колядування, хлiбом-сiллю зустрiчати поважних гостей тощо). 3% студенпв не дали ввдповвд на це запитання.
При ввдповвд на запитання «При вивченш яких дисциплш у ВНЗ, на Вашу думку, е можливють ознайомитися з мюцевим краезнавчим матерiалом?» студенти переважно назвали таю предмети, як «Землезнавство» (50%), «Iсторiя Укра!ни» (46%), «Iсторiя укра!нсько! культури» (38%), «Краезнавство» (36%), «Природознавство» (29,4), «Культурологiя» (15,7), дехто - шоземну мову, педагогiку, екологш.
32,4%
52,9%
14,7%
Таким чином, результати анкетного опитування свiдчать, що студенти обiзнанi з певним краезнавчим матерiалом. Щ вiдомостi вони, напевно, одержали ще до навчання у ВНЗ. У процеа навчання у вищiй школi студенти практично мало цiкавого дазналися про рiдний край, хоча бажання одержати новi вiдомостi краезнавчого характеру в них е. Так можливосл мiстять дисциплiни суспiльно-гуманiтарного та природничого циктав.
З метою визначення готовносп студентiв до роботи в початковш школi сшьсько! мiсцевостi нами тдготовлено три блоки запитань: розумiння сутносп поняття «сiльська початкова школа» i особливостей роботи вчителя сшьсько! початково1 школи; питання керiвництва роботою сшьсько! початково1 школи; органiзацiя навчально-виховного процесу в сiльськiй початковiй школi та його навчально-методичне забезпечення.
Проаналiзуемо ввдповвд на питання першого блоку. Результати ввдповвдей на запитання «Як Ви розумiете змiст поняття «сiльська початкова школа»?» подано у таблиц 1.
Таблиця 1
Результати вiдповiдей студентiв про розумтня ними сутностi поняття «сшьська початкова
школа»
Результати ввдповвдей Кiлькiсть студентiв (у %)
Школа, яка знаходиться у сшьськш мюцевосп 54,6
Школа з малою наповнювашсть клаив, в якш е класи-комплекти 32
Загальноосвггня школа I ступеня 6,7
Не дали ввдповвд 6,7
Студенти, як правило, однобiчно розумшть поняття «сшьська початкова школа»: за мюцем розташування, за наповнювашстю класiв, за типами загальноосвишх навчальних закладiв. На нашу думку, «сшьська початкова школа» - поняття комплексне, яке включае сукуптсть рiзних типiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв, розмiщених у сiльськiй мiсцевостi, що рiзняться наповнюванiстю, соцiальним оточенням, нацюнальним складом, територiальною вiддаленiстю вiд великих культурних центрiв.
Окремi студенти вважають:
- що рiзницi мiж сшьською та мiською школою немае;
- що сшьська школа - це школа, в якш навчаються слабшi учнц
- школа, в якш навчання йде за легшою, спрощеною програмою;
- школа, в якш е меншi можливостi для розвитку дитячо1 особистостi;
- школа, в якш до дией висуваються меншi вимоги.
Так1 вiдповiдi свiдчать про те, що значна частина студенпв зовим не мають поняття про сшьську початкову школу як особливий загальноосвiтнiй навчальний заклад.
Узагальнивши подаш вiдповiдi на запитання анкети «Назвт типи початкових шк1л у сшьськш мiсцевостi?», ми отримали iнформацiю, яку ввдображено в таблицi 2.
До помилкових ввдповвдей належать ввдповвд: «школа I—II ступешв», школа I-III ступешв», «школа I-III ступешв, малокомплектна школа» та ш.
Найбшьшу труднiсть у студентiв викликало питання «Чим вiдрiзняеться робота вчителя сшьсько! початково1 школи вiд мюько1?». 23,5% студенпв не змогли вiдповiсти на це запитання або сказали, що шчим не вiдрiзняеться. 25,8% студенпв назвали окремi вiдмiнностi в робой вчителя сшьсько1 початково1 школи ввд мюько1 школи, зокрема:
• учитель працюе на одному уроцi з дтми рiзних класiв (з класом-комплектом);
• мала наповнювашсть класiв;
• недостатне навчально-методичне та матерiальне забезпечення навчального процесу;
• меншi можливосп у використаннi комп'ютерно1 технiки, Ытернету, сучасних iнновацiйних технологiй;
• велика зайняпсть батьк1в у селi вимагае ввд учителя враховувати це в оргашзаци навчання учшв;
• бшьше можливостей для ознайомлення з природою, рослинним i тваринним свiтом свое1 мiсцевостi.
Таблиця 2
Результати вiдповiдей студентiв на питання про типи початкових шкш
№ п/п Варiанти ввдповвдей Кшьшсть студенпв (у %)
1. Частково правильш вiдповiдi: 59,9
- навчально-виховний комплекс «початкова школа - дитячий садок», малокомплектна початкова школа 5,3
- малокомплектна початкова школа 14,4
- малокомплектна початкова школа, загальноосвиня школа I ступеня 25,8
- навчально-виховний комплекс «початкова школа - дитячий садок», початкова школа 9,8
- навчально-виховний комплекс «початкова школа - дитячий садок», малокомплектна початкова школа, початкова школа 3,8
- навчально-виховний комплекс «початкова школа - дитячий садок» 0,8
2. Помилковi ввдповвд: 24,1
3. Не дали ввдповвд 16
У частини студенпв (49,3%) ввдповвд були помилковими:
- у сшьськш школi менше навантаження на вчителя;
- легше працювати;
- учителi вимагають менше знань ввд учнiв;
- учитель ставиться до роботи з меншою ввдповвдальшстю;
- учитель працюе за легшою навчальною програмою та iн.
Анал1з вiдповiдей студента на запитання цього блоку сввдчить, що значна частина 1х однобiчно трактують поняття «сшьська початкова школам», мають помилковi уявлення про вiдмiнностi мiж сiльською i мiською початковою школою, а також вiдмiнностi в робой вчителя у цих школах.
Проаналiзуeмо вiдповiдi студенпв на запитання другого блоку. Узагальнеш результати вiдповiдей на запитання «Назвиь основнi форми оргашзацп методично! роботи з учителями сшьських початкових шкш?» подаш в дiаграмi (рис. 2). 31% студенпв не змогли ввдповюти на це запитання. 1з тих, хто дали ввдповвд, 55% назвали семшари, 38,5% - методичнi об'еднання вчителiв, решта - конференцп, ввдкрип уроки, «круглi столи», iндивiдуальнi бесвди та iн. Хоча в практищ роботи переважають мiжшкiльнi методичнi об'еднання.
60%
50% -
40% -
30% -
20% -
10% -
0% -
1
■
□ семлнари
□ методичнi об'еднання
□ методичн ради
□ курсова пщготовка
□ конференцií
□ вiдкритi уроки
□ Ыдивщуалы-л бесiди
□ «круглi столи»
Рис. 2. Результати вiдповiдей респондентiв про основт форми оргатзацПметодичног роботи
з учителями сшьських початкових шюл.
Переважно правильно вiдповiли студенти на запитання анкети «Хто здшснюе внутрiшньошкiльне керiвництво i контроль в умовах сшьсько! початково! школи?». 81,8% iз них назвали директора школи (хоча в початковш школi, що налiчуе менше 50 учнiв, ця посада називаеться завiдуючий початковою школою). Крiм того, студенти вказали, що цей контроль може здшснювати заступник директора з навчально-виховно! роботи (45,5%), заступник директора з виховно! роботи (3,8%), а окремi назвали методиста райметодкабшету, педагога-органiзатора, голову методичного об'еднання, представника вiд мiсцевих оргашв державно! виконавчо! влади (11,4%), хоча таких посад-управлшщв практично немае в сшьськш початковiй школi (як i в мiськiй) (див. табл. 3).
Таблиця 3
Результаты вiдповiдей студентiв на питання про здшснення внутршньошюльного контролю i керiвництва в умовах сшьсько! початково! школи
Результати ввдповвдей Кшьшсть студенпв (у %)
Директор школи 81,1
Заступник директора з навчально-виховно! роботи 45,5
Заступник директора з виховно! роботи 3,8
Методист райво, мiсцевi органи державно! виконавчо! влади, педагог-оргашзатор, голова методичного об'еднання 11,4
Студенти практично не змогли дати ввдповвд на запитання анкети «У який перюд навчального року доцшьно оргашзовувати курсову перетдготовку вчителiв сiльських початкових шил?». Тшьки 17,4% iз них дали правильну вiдповiдь, вказавши, що найбшьш доцiльно проводити курсову перепiдготовку для тако! категорi! вчителiв улiтку. 12% студенпв не дали вiдповiдi на це запитання, а решта дали вiдповiдь неправильну.
На запитання анкети «Хто оргашзовуе i проводить атестацю вчителш сiльських початкових шк1л?» 6% студента взагалi не дали ввдповщ, а решта вказали неправильнi ввдповвд (методичне об'еднання вчителш, райво, райметодкабшет, сам учитель, викладач ВНЗ тощо).
Тiльки 26% студентiв правильно ввдповши на запитання анкети «Як1 особливосп складання розкладу занять для класу-комплекту, в який входить перший клас?», а решта взагалi не дали вiдповiдi (37%) i вiдповiли неправильно (37%). Для наочносп ми подали дат у виглядi дiаграми (рис. 3).
26%
37%
37%
□ правильно вщповти
□ не дали в1дпов1д1
□ вщповти неправильно
Рис. 3. Результати вiдповiдей студентiв на запитання про особливостi складання розкладу для класу-комплекту.
Запитання анкети «За наявносп яко! шлькосп учнш у класi може бути оргашзоване iндивiдуальне навчання учтв у сiльськiй початковiй школi?» пере^дувало мету виявити обiзнанiсть майбутнiх учителiв з можливостями органiзацi! iндивiдуального навчання. Узагальнеш результати подано в дiаграмi (рис. 4).
Рис. 4. Результати вiдповiдей студентiв на запитання «За наявностi яког кiлькостi учтву клаа може бути оргатзоване iндивiдуальне навчання учтв у сыьськш початковш школi?».
Результати ввдповвдей студенпв на вищенаведене запитання таю: 42% студенпв дали правильш ввдповвд, 11% - не дали ввдповвд, а решта 47% дали неправильш вiдповiдi.
Таким чином, ввдповда студенпв на питання стосовно керiвництва роботою сшьсько! початково! школи дають тдстави стверджувати, що рiвень обiзнаностi !х з цими ввдомостями е загалом низьким.
Наступний блок запитань пов'язаний з оргашзащею навчально-виховного процесу в сiльськiй початковiй школi та його навчально-методичним забезпеченням.
На запитання «Яш особливоси проведення уроку в умовах класу-комплекту?» 42,7% студенпв не дали вщповвд. Тшьки 19,4% правильно вшповши (чергування етапiв «самостшна робота» - «робота з учителем»). Решта студенпв вказали на таю особливоси: одночасно працюе з уйма класами; використовуе диференцiйованi завдання; враховуе шдив^альт особливоси учнiв; багато матерiалу вщводиться на самоспйне опрацювання та ш., що е характерними для роботи у звичайному класi i не вiдображають специфiку роботи в класькомплект!
Бiльшiсть студентiв (78,6%) не змогли дати ввдповвд на питання анкети «Яш способи iндивiдуалiзацil навчально! роботи на уроцi в умовах малочисельно! сшьсько! початково! школи?». Решта назвали окремi способи: додатковi завдання (9,6%), завдання на карточках (11,6%), диференцшоваш завдання (4,2%), використання альтернативних пiдручникiв (3,3%), а також шдив^альна робота з учнем (2,8%).
Результати ввдповвдей на запитання «Як1 особливосп органiзацi! занять з учнями, котрi навчаються за iндивiдуальною формою навчання?» показали, що студенти не володшть такими вiдомостями. 38,8% з них не дали ввдповвд на це запитання, ввдповвд 59,2% студентiв були помилковими, тшьки близько 2% студенпв правильно ввдповши.
Аналiз вiдповiдей студенпв на запитання «Яш особливостi оргашзацп виховно! роботи в умовах сшьсько! початково! школи?» показав, що студенти погано обiзнанi з цим питанням. 34% студентiв не дали ввдповвд на поставлене запитання, 33% - дали неправильш ввдповш, т1льки 33% правильно вшповши (використовуються так1 форми виховно! роботи, як родинт свята, екскурси в природу, ранки, ^и-змагання, конкурси, спортивнi естафети, до виховно! роботи залучаються батьки, немае позашкшьних закладiв та iн.).
На запитання «Яш Ви прочитали навчальнi поибники, де розкриваеться специфiка роботи сшьсько! початково! школи?» 71,8% студенпв не змогли дати ввдповвд. Решта назвали переважно журнали «Початкова школа», «Сшьська початкова школа» (5,8%), окремi книжки -22,4% студенпв (О. Я. Савченко «Дидактика початково! школи»; С. П. Логачевська «Дшти до кожного учня»; В. О. Сухомлинський «Серце вiддаю дiтям»; З. М. Оношшв «Основи школознавства»).
Аналiз ввдповвдей студентiв на запитання третього блоку дае тдстави стверджувати, що дуже мала частина студенпв (20-30%) знають про особливосп оргашзацп навчально-виховного процесу в сшьсьшй початковш школ^ а до оргашзацп занять за шдив^альною формою навчання практично не готова
Недостатньо обiзнанi майбутнi вчителi i з навчальними посiбниками, в яких розкрито особливостi оргашзаци навчально-виховного процесу в сiльськiй початковiй школi (хоча, на жаль, тако! лиератури е недостатньо).
З метою визначення iнтересу студентiв У курсу до проблем роботи сшьсько! початково! школи на початку навчального року 1м було запропоновано вибрати з перел^ тему дипломно! роботи. 1з 15 тем 4 воображали специфiку роботи сшьсько! початково! школи («Специфша побудови урошв у класькомплекп», «Особливостi оргашзаци навчально! дiяльностi на уроцi в умовах роботи сшьсько! малочисельно! початково! школи», «Iндивiдуалiзацiя навчально! роботи з учнями початкових класiв, що навчаються за iндивiдуальною формою навчання», «Оргашзащя виховно! роботи з рiзновiковим колективом учнiв в навчально-виховному комплексi «дитячий садок - початкова школа»).
Як видно з таблиц 4, тшьки 4% студентiв вибрали 2 теми дипломних робгг з проблем роботи сшьсько! початково! школи. Це свiдчить, що студенти вiдчувають труднощi в розкритп питань, пов'язаних з оргашзащею навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiх навчальних закладах такого типу
Таблиця 4
Результати вибору студентами тем дипломних робт
№ Кiлькiсть
п/п Назва теми дипломно! роботи студентiв, якi
вибрали дану
тему (у %)
1. Активiзацiя тзнавально! дiяльностi учшв на уроках. 2
2. Стимулювання навчально! дiяльностi молодших школярiв. 6
3. Формування пiзнавальних штереав у молодших школярш. -
4. Дидактичнi умови використання наочностi на уроках у початковш 12
школг
5. Дидактичнi особливостi нестандартних урошв. 2
6. Специфша побудови уроков у класькомплекп. -
7. Дидактична гра як зааб активiзацi! навчально! дiяльностi учнiв 18
початкових клаив. -
8. Особливостi органiзацi! навчально! дiяльностi на уроцi в умовах
роботи сшьсько! малочисельно! початково! школи.
9. Формування мислительних умшь в учнш початкових клашв. 2
10. Iндивiдуалiзацiя навчально! роботи з учнями початкових клаав, що 2
навчаються за шдивщуальною формою навчання.
11. Дидактичш умови органiзацi! домашньо! роботи в початкових 4
класах.
12. Формування в учшв початкових клаив нацiонально! свiдомостi. 2
13. Використання педагопки народного календаря у вихованнi учшв 10
початкових клаив
14. Органiзацiя виховно! роботи з рiзновiковим колективом учнiв в 2
навчально-виховному комплекс «дитячий садок-початкова школа».
15. Умови устшного виховання дiтей у им'! 38
Отже, аналiз результапв вивчення готовностi майбутнiх учителiв до роботи в сiльськiй початковш школi дае пiдстави стверджувати:
- несповна використовуються можливосп суспiльно-гуманiтарних навчальних дисциплш для ознайомлення студентiв з краезнавчими ведомостями про свою мюцевють;
- студенти погано обiзнанi з особливостями роботи в початковiй школi сiльсько! мiсцевостi, в них низький рiвень володiння вiдповiдними вмiннями i навичками органiзацi! навчально-виховного процесу в сшьськш початковiй школi, а, ввдповвдно, й низька мотивацiя до виконання цiе! педагогiчно! даяльност!
Перспективи подальших пошук1в у нашому дослiдженнi вбачаемо у розробц системи пiдготовки майбутшх учителiв до роботи в сшьськш початковiй школi.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / К. М. Дурай-Новакова. - М., 1983. - 32 с.
2. Дьяченко М. И. Психологическая проблема готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. - Минск: Изд-во БГУ, 1976. - 176 с.
3. Линенко А. Ф. Готовшсть майбутшх учителiв до педагопчно! дiяльностi / А. Ф. Линенко // Педагопка i психолопя. - 1995. - № 1. - С. 125-132.
4. Сластенин В. А. Педагогика / В. А. Сластенин. - М.: Школа-Пресс, 2000. - 512 с.
УДК 378.14
М. М. КОВТОНЮК
ПРОБЛЕМА ФУНДАМЕНТАЛ1ЗАЩ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
Дослiджуeться фундаменталiзацiя професшноЧ педагогiчноi освти. Пропонуеться системний пiдхiд до щег проблеми на рiвнi структурних i функщональних компонентiв педагогiчних систем рiзних порядюв. Показано, що ретельний добiр змктового, процесуального, управлтського бло^в та блоку практичног тдготовки майбутнього вчителя математики забезпечуерозвиток педагогiчноi системи по одному з можливих атракторiв з новими быьш прогресивними структурами.
Ключовi слова: концепщя фундаменталiзацii профестно'г освти майбутнього вчителя математики.
М. М. КОВТОНЮК
ПРОБЛЕМА ФУНДАМЕНТАЛИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
Исследуется фундаментализация профессионального педагогического образования. Предлагается системный подход к этой проблеме на уровне структурных и функциональных компонентов педагогических систем разных порядков. Показано, что тщательный отбор содержательного, процессуального, управленческого блоков и блока практической подготовки будущего учителя математики обеспечивает развитие педагогической системы по одному из возможных аттракторов с новыми, более прогрессивными структурами.
Ключевые слова: концепция фундаментализации профессионального образования будущего учителя математики.
M. M. KOVTONIUK
CONCEPT OF THE FUNDAMENTALIZATION OF THE PROFESSIONAL EDUCATION OF FUTURE MATHEMATICS TEACHERS
We investigate the fundamentalization of the professional pedagogical education. A systematic approach to the problem at the level of structural and functional components of the educational systems of different orders is proposed. The article determines that the careful selection of content, procedural, administrative blocks and the block of practical training of future mathematics teachers provides the development of the pedagogical system by one of the possible attractors with new advanced structures.
Keywords: concept offundamentalization of the professional education of mathematics teachers
Вчеш ниш з тривогою ввдзначаютъ, що лавиноподабний потш актуально! науково! i навчально! шформаци, яку потрiбно засво!ти студенту у сучасних умовах, дедалi складшше ввдображати у навчалъних програмах i реалiзувати в практищ викладання. Виршення ще! проблеми вбачаетъся не за рахунок збшъшення тривалосп навчання, а за рахунок фундамеш^зацп професшно! освии.
У меморандумi Мiжнародного симпозiуму ЮНЕСКО «Фундаментальна (природничо-наукова i гуматстична) ушверситетсъка освиа» (м. Москва, 1994 р.) звертаетъся увага на те, що
